Daypolitico

Позначка: Греція

  • Іспанія та Греція відмовилися передавати Україні ракети Patriot

    Іспанія та Греція відмовилися передавати Україні ракети Patriot

    Іспанія та Греція не готові передавати Україні додаткові ракети для комплексів Patriot, частина яких наближається до завершення строку експлуатації, пише The Telegraph. Однак у випадку з Афінами йдеться не про раптову відмову. Наша редакція ще 14 вересня повідомляла, що питання передачі грецьких ракет фактично закрите через позицію країни щодо Туреччини.

    За даними, які раніше отримала редакція, грецька сторона ще під час перших переговорів дала зрозуміти, що не погодиться передавати ракети без гарантій власної безпеки на турецькому напрямку. Таких гарантій Афіни не отримали. Тому подальші обговорення можливої поставки, зокрема через Норвегію, не означали, що Греція справді готова віддати свої боєприпаси.

    Влітку 2026 року Київ запросив у Греції до 200 ракет PAC-2. Як писала Kathimerini 17 липня, союзники по НАТО та ЄС обговорювали варіант, за якого Афіни продали б боєприпаси Норвегії, а та передала б їх Україні. Це дозволило б Греції уникнути прямої передачі озброєння. Однак навіть така схема не усунула головної перешкоди. Ракети залишаються частиною грецької системи протиповітряної оборони, яку країна вважає необхідною для стримування Туреччини.

    За даними The Telegraph, йдеться приблизно про 200 грецьких ракет PAC-2, які перебувають на озброєнні близько 23 років і наближаються до завершення розрахункового строку служби. Водночас вік боєприпасів сам по собі не означає, що вони непридатні до використання. Для цього необхідно враховувати їхній технічний стан і можливість продовження ресурсу.

    Щодо Іспанії, то в березні Мадрид заявляв про готовність передати Україні п’ять ракет Patriot, про що повідомляло El País із посиланням на джерела в іспанському уряді. Водночас 8 вересня міністерка оборони країни Маргарита Роблес повідомила, що з лютого Іспанія вже передала Україні понад 70 зенітних ракет різних типів, зокрема для Patriot. Однак попередні поставки не означають згоди на нову передачу. Публічного підтвердження того, що Мадрид погодився передати додаткові ракети на нинішній запит, немає. Точна кількість ракет Patriot, які залишаються в іспанських запасах, також невідома.

    У результаті Київ не може розраховувати на ці запаси як на гарантоване джерело поповнення ППО перед зимою. Ані обговорення передачі грецьких ракет через Норвегію, ані попередні іспанські поставки не означають, що Україна отримає додаткові боєприпаси Patriot у потрібні строки.

    Для України це питання особливо важливе напередодні зими, коли захист енергетичної інфраструктури від російських ракетних ударів стає одним із ключових завдань ППО. Водночас європейські запаси Patriot обмежені, а нові боєприпаси неможливо отримати миттєво. Виробництво залежить від потужностей американських підприємств і вже сформованої черги замовлень.

  • Передачу грецьких Patriot Україні остаточно закрили через позицію Греції щодо Туреччини

    Передачу грецьких Patriot Україні остаточно закрили через позицію Греції щодо Туреччини

    Влітку 2026-го в європейських столицях знову заговорили про грецькі Patriot. Київ запросив до 200 ракет PAC-2 із запасів ВПС Греції, союзники обговорювали схему продажу через Норвегію, Kathimerini посилалася на «обізнані джерела». Офіційного підтвердження ні Афіни, ні Київ не дали. До вересня передачі не було.
    Питання закрите не влітку. Його закрили ще на перших переговорах кілька років тому. За відомостями, які отримала редакція, грецька сторона тоді прямо сформулювала умову: без гарантій захисту від Туреччини ракети не підуть. Таких гарантій ніхто не дав і дати не може. Тому всі подальші сюжети про «можливу передачу» залишалися політичною фікцією.
    Греція тримає шість батарей Patriot — переважно PAC-2 з пусковими M901, придбаними на рубежі 1990–2000-х. Вони вбудовані в національну ППО разом із S-300PMU-1 на Криті. Прем’єр Кіріакос Міцотакіс ще в квітні 2024 року сказав публічно: «Греція не відправить ні S-300, ні Patriot в Україну». Системи «критичні для нашого стримування». Урядовий представник Павлос Маринакіс тоді ж відкинув повідомлення Financial Times про тиск на саміті в Брюсселі: нічого, що хоча б віддалено послабить стримувальний потенціал, зроблено не буде.
    Стримування тут має конкретного адресата. Туреччина залишається для Афін головною військовою загрозою всередині НАТО: невирішене Егейське питання, casus belli Анкари щодо розширення територіальних вод, спори про демілітаризований статус островів Додеканесу за Лозанною 1923 року і Паризьким договором 1947 року. Коли в березні 2026-го Греція висунула Patriot на Карпатос — між Критом і турецьким узбережжям — турецьке МЗС і міноборони заявили протест. Афіни відповіли, що претензії «необґрунтовані», оборона не обговорюється. Влітку батарею перенесли на Суду.
    Сама логіка спору не змінилася. Ніхто із союзників не запропонував Греції те, що вона просила від самого початку: заміну, яка закривала б турецький напрямок так само, як Patriot закриває його зараз. Американські гарантії безпеки і фінансові пакети, про які раніше писала грецька преса, залишалися надто загальними. Заміна «потім» для Генштабу в Афінах заміною не вважається.
    Греція при цьому не стоїть осторонь допомоги Києву. З 2022 року вона передала техніку і боєприпаси, зокрема ракети Crotale і Sea Sparrow, коли ці системи вже втрачали цінність для власних сил. Одна батарея Patriot з 2021 року стоїть у Саудівській Аравії біля нафтопереробної інфраструктури. Повернення цієї батареї додому обговорювали, але не як крок до передачі Україні. Афіни наголошують: внесок уже є. Знімати шар, який тримає егейський напрямок, вони не будуть.
    Липневий запит на 200 PAC-2 — ракети з майже 23-річним терміном служби — виглядав як компроміс: не батареї, а боєкомплект, частину якого українська сторона вважала близькою до кінця ресурсу. Навіть цей варіант уперся в ту саму стіну. PAC-2 слабші проти балістики, якою живе українська ППО. Для Греції це все одно боєзапас власної системи. Норвезька «прокладка» не знімала військового наслідку для Афін.

  • «Щит Ахіллеса» за 3 мільярди євро: Ізраїль повністю закриє небо Греції від повітряних загроз

    «Щит Ахіллеса» за 3 мільярди євро: Ізраїль повністю закриє небо Греції від повітряних загроз

    Греція та Ізраїль уклали безпрецедентну стратегічну оборонну угоду вартістю три мільярди євро, спрямовану на розгортання комплексної багаторівневої системи протиповітряної оборони. Офіційне підписання масштабного контракту відбулося 31 серпня у штаб-квартирі Міністерства оборони Ізраїлю в Тель-Авіві за безпосередньої участі генерального директора відомства Аміра Барама та його грецьких колег.

    Проєкт отримав символічну назву «Щит Ахіллеса» і передбачає передачу Афінам передових протиракетних комплексів, які продемонстрували найвищу ефективність під час реальних бойових дій. До складу нової грецької протиповітряної парасольки увійдуть відомі зенітно-ракетні комплекси «Праща Давида» та системи SPYDER розробки компанії Rafael, а також ракетні комплекси середньої та великої дальності BARAK MX виробництва корпорації Israel Aerospace Industries.

    В ізраїльському оборонному відомстві наголосили, що нова архітектура безпеки повністю спирається на передові технологічні досягнення та актуальний військовий досвід. Цей договір став абсолютно найбільшим експортним контрактом в історії двосторонніх відносин між двома державами та однією з наймасштабніших оборонних угод за всю історію Ізраїлю.

    Паралельно країни уклали ще одну додаткову угоду на 26 мільйонів євро, яка передбачає постачання до Греції спеціалізованих комплексів протидії безпілотникам Drone Dome від компанії Rafael. Крім того, партнерство включає довгостроковий трансфер технологій та інженерних знань грецьким підприємствам, що дозволить місцевій промисловості брати участь в інтеграції та обслуговуванні купленого озброєння.

     

  • Скандал у Середземному морі: Україна вибачилася перед Грецією через морський безпілотник

    Скандал у Середземному морі: Україна вибачилася перед Грецією через морський безпілотник

    Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий офіційно вибачився перед Грецією за інцидент із морським безпілотником, який у травні виявили у грецьких територіальних водах поблизу острова Лефкада в Іонічному морі. Водночас українська сторона наголосила, що поява дрона стала наслідком обставин, спричинених повномасштабною агресією Росії проти України.

    Про це Тихий повідомив у соціальній мережі X.

    За його словами, Україна усвідомлює занепокоєння Греції щодо безпеки судноплавства та стабільності у Середземноморському регіоні. Він підкреслив, що Київ залишається відданим нормам міжнародного права, принципам безпеки цивільного мореплавства та прагне не допустити повторення подібних випадків у майбутньому.

    «Оскільки нинішні виклики міжнародній та регіональній безпеці, зокрема пов’язані з морською безпекою та діяльністю російського “тіньового флоту”, становлять предмет спільного занепокоєння як Греції, так і України, Україна наголошує на своїй відданості нормам міжнародного права та принципам безпеки цивільного судноплавства, відзначаючи зацікавленість у запобіганні подібним випадкам у майбутньому», – заявив речник МЗС.

    Тихий також наголосив, що цей випадок є ще одним свідченням того, що російська війна проти України створює ризики далеко за межами зони бойових дій. За його словами, наслідки конфлікту можуть впливати не лише на Україну, а й на дружні держави Європи та ширший міжнародний простір.

    У Міністерстві закордонних справ України окремо підкреслили важливість відносин з Грецією. Київ висловив вдячність Афінам та грецькому народу за підтримку України від початку повномасштабного російського вторгнення та підтвердив намір і надалі розвивати двостороннє співробітництво.

    «Україна, як і Греція, залишається відданою подальшому поглибленню дружніх відносин між нашими двома країнами та розвитку конструктивного діалогу в усіх сферах, що становлять взаємний інтерес», – зазначив Тихий.

    Інцидент набув міжнародного резонансу після того, як у травні рибалки виявили біля узбережжя острова Лефкада морський безпілотник. За даними грецьких медіа, йшлося про морський дрон моделі «Козак Мамай». Повідомлялося, що апарат міг втратити зв’язок із оператором через несправність систем дистанційного керування та дрейфував морем до грецьких вод.

    Згідно з інформацією місцевих ЗМІ, безпілотник нібито перевозив близько 100 кілограмів вибухівки. Грецькі посадовці припускали, що його потенційною ціллю міг бути один із кораблів російського «тіньового флоту», який використовується Москвою для обходу міжнародних санкцій та транспортування російських енергоносіїв.

    Після виявлення дрона влада Греції висловила серйозне занепокоєння через можливість поширення наслідків війни в Україні на акваторію Середземного моря. Афіни заявили, що не допустять перетворення регіону на театр військових дій.

    Зокрема, у травні міністр національної оборони Греції Нікос Дендіас заявив, що Україна має надати Греції «дуже велике вибачення» за цей інцидент.

    Водночас українське МЗС раніше зазначало, що не має підтверджень того, що виявлений безпілотник був пов’язаний з українськими операторами або перебував під контролем українських сил на момент його виявлення.

    3 червня Греція офіційно висловила дипломатичний протест Україні через інцидент із морським дроном, знайденим на узбережжі острова Лефкада. Після цього українська сторона виступила із заявою, в якій висловила жаль щодо ситуації та підтвердила готовність до подальшого діалогу з Афінами з питань регіональної безпеки.

  • Греція направила Україні дипломатичний протест через знайдений морський дрон

    Греція направила Україні дипломатичний протест через знайдений морський дрон

    Греція направила Україні офіційний дипломатичний протест через морський безпілотник, який нещодавно був виявлений у територіальних водах країни поблизу острова Лефкада. Афіни заявили, що інцидент становив потенційну загрозу для цивільного судноплавства, довкілля та національної безпеки країни, а також вимагали від Києва запобігти повторенню подібних ситуацій у майбутньому.

    Про це повідомила речниця Міністерства закордонних справ Греції Лана Зохіу, яку цитує грецьке видання Kathimerini.

    У дипломатичному демарші грецька сторона наголосила, що виявлене безпілотне надводне судно могло створити серйозну небезпеку для морського руху в регіоні та навіть призвести до людських жертв. Крім того, Афіни попередили про можливі екологічні наслідки у разі аварії чи вибуху такого апарата в акваторії Середземного моря.

    У тексті звернення йдеться, що перенесення військових операцій далеко за межі безпосередньої зони бойових дій може негативно впливати на безпеку інших держав. У Греції також заявили, що поява подібних безпілотників у Середземному морі потенційно загрожує туристичній галузі та морській економіці країни, які мають ключове значення для національного добробуту.

    Грецька влада підкреслила, що підтримує право України на самооборону відповідно до міжнародного права, однак вважає, що це не може бути підставою для дій, які створюють ризики для третіх держав та їхніх громадян.

    У своєму протесті Афіни висловили рішучу незгоду з появою дрона у власних територіальних водах та закликали українську сторону вжити заходів для недопущення аналогічних інцидентів. Також Греція зажадала вивести із Середземного моря всі безпілотні апарати подібного типу, якщо вони там перебувають.

    Інцидент викликав значний резонанс у грецькому політикумі. Міністр оборони Греції Нікос Дендіас раніше назвав ситуацію «надзвичайно серйозною проблемою» та заявив, що невідомий морський дрон становить потенційну загрозу свободі судноплавства і безпеці морських маршрутів у регіоні.

    Після виявлення безпілотника Україна заявила, що не має інформації про його походження чи належність. Водночас виробник українських морських дронів Magura – компанія Uforce – офіційно заперечила будь-який зв’язок із знайденим апаратом. У компанії наголосили, що конструкція, зовнішній вигляд та технічні характеристики дрона не відповідають їхнім виробам, а моделі Magura V3, про яку згадували окремі медіа, взагалі не існує.

    Останніми днями риторика Афін щодо цього питання стала жорсткішою. Нікос Дендіас публічно заявив про необхідність отримати від України офіційні пояснення, вибачення та гарантії того, що подібні інциденти більше не відбуватимуться у Середземноморському регіоні.

    Станом на момент публікації українське Міністерство закордонних справ офіційно не коментувало зміст грецького демаршу.

  • Український агрогігант виходить на новий рівень: МХП купує одного з найбільших виробників курятини в Греції

    Український агрогігант виходить на новий рівень: МХП купує одного з найбільших виробників курятини в Греції

    Українська агропромислова група МХП, яка є найбільшим виробником курятини в Україні та одним із провідних експортерів аграрної продукції у Східній Європі, оголосила про масштабну угоду на міжнародному ринку. Компанія підписала домовленість щодо придбання частки у грецькому виробнику м’яса Th. Nitsiakos AVEE — найбільшому виробнику курятини в Греції та одному з ключових гравців місцевого продовольчого сектору.

    Про укладення угоди повідомила пресслужба МХП. Згідно з домовленостями, українська компанія поступово придбає 70% акцій грецького виробника протягом кількох років. Водночас сторони вже передбачили можливість подальшого збільшення частки МХП до 100%, що фактично означатиме повний контроль над бізнесом у перспективі.

    Завершення угоди залежить від виконання стандартних юридичних процедур та отримання необхідних дозволів від регуляторних органів Греції та Європейського Союзу.

    Засновник і генеральний директор МХП Юрій Косюк назвав угоду важливим кроком для розвитку міжнародного бізнесу компанії та зміцнення її позицій на європейському ринку.

    За словами Косюка, інвестиції в закордонні активи дозволяють компанії диверсифікувати ризики та забезпечувати стабільність українського бізнесу навіть в умовах війни. Він також нагадав, що лише протягом 2022–2025 років МХП інвестував у розвиток виробництва в Україні близько 30 млрд грн.

    Грецька компанія Th. Nitsiakos AVEE є одним із найстаріших і найпотужніших виробників м’ясної продукції в країні. Підприємство працює на ринку понад 50 років і займається виробництвом курятини, яловичини, свинини та кролятини. Крім того, компанія виробляє корми для тварин і має повністю інтегрований цикл виробництва.

    У структурі групи працює понад 1000 співробітників. До активів компанії входять чотири комбікормові заводи, розташовані в Яніні, Арті, Афінах та Салоніках. Щороку вони переробляють близько 350 тисяч тонн зернових культур та понад 200 тисяч тонн соєвого шроту.

    Також до складу бізнесу входять сучасні інкубатори, птахофабрики, м’ясопереробні підприємства, логістичні комплекси та складська інфраструктура. Загальна площа портових складів компанії становить близько 35 тисяч квадратних метрів. Окремим напрямом діяльності є завод із переробки тваринного білка потужністю до семи тонн продукції на годину.

    За підсумками 2025 року виторг Th. Nitsiakos AVEE склав близько 540 млн євро, що робить компанію одним із найбільших гравців продовольчого ринку Греції.

    Для МХП ця угода є черговим етапом міжнародної експансії. Компанія вже має активи не лише в Україні, а й у країнах Південно-Східної Європи. Придбання грецького виробника дозволить значно посилити присутність українського холдингу на ринку Європейського Союзу та отримати доступ до нових каналів збуту.

    На сьогодні МХП обробляє близько 350 тисяч гектарів сільськогосподарських земель у 12 областях України. Компанія експортує продукцію більш ніж у 80 країн світу та володіє портфелем із понад 15 харчових брендів. Серед найбільш відомих торговельних марок — «Наша Ряба», а також мережі «М’ясомаркет» і Döner Маркет.

    Фінансові результати компанії свідчать про активне зростання бізнесу. За підсумками 2025 року виручка МХП зросла на 24% і досягла 3,77 млрд доларів. Чистий прибуток компанії збільшився майже на третину — до 187 млн доларів.

    Скоригований показник EBITDA становив 569 млн доларів. Водночас рентабельність бізнесу дещо знизилася через зростання виробничих витрат та погіршення результатів окремих напрямів діяльності.

    Одним із драйверів розвитку компанії залишається сегмент продукції з високою доданою вартістю. У 2025 році продажі перероблених м’ясних продуктів збільшилися на 27% і перевищили 57 тисяч тонн.

    Водночас виробництво соняшникової олії скоротилося на 41% через високу вартість сировини, а прибутковість цього напрямку суттєво знизилася. Виробництво м’яса птиці в Україні також дещо скоротилося — до 677 тисяч тонн, хоча виробничі потужності залишалися повністю завантаженими.

    Аналітики ринку відзначають, що угода з Th. Nitsiakos AVEE може стати однією з найбільших міжнародних інвестицій українського аграрного бізнесу за останні роки. Вона демонструє, що навіть в умовах повномасштабної війни українські компанії продовжують розширювати свою присутність на міжнародних ринках та інвестувати у стратегічні активи за кордоном.

    Якщо всі необхідні погодження будуть отримані, МХП зможе суттєво зміцнити свої позиції на ринку Європейського Союзу та перетворитися на одного з найбільших виробників м’ясної продукції в регіоні.

  • Греція попередила про “червоні лінії” через інцидент із морським дроном

    Греція попередила про “червоні лінії” через інцидент із морським дроном

    Греція заявила про посилення уваги до безпекової ситуації в регіоні після інциденту з виявленням підозрілого морського безпілотного апарата біля острова Лефкада в Іонічному морі. Афіни наголошують, що виступають проти будь-якого розширення війни, яка триває в Україні, на територію Середземного моря.

    Про це повідомляє грецьке видання Ekathimerini.

    Міністр закордонних справ Греції Георгіос Герапетрітіс заявив, що країна не допустить перетворення Середземного моря на зону бойових дій. За його словами, будь-яке поширення військового конфлікту на цей регіон є неприйнятним і становить загрозу стабільності.

    Він підкреслив, що Греція прагне зберегти Середземне море як простір миру та безпеки, який належить його прибережним державам і народам, а не як арену військового протистояння. Заяви міністра пролунали після переговорів в Афінах із главою МЗС Хорватії.

    Підставою для занепокоєння грецької сторони став інцидент із морським безпілотником, виявленим біля острова Лефкада. За даними грецьких ЗМІ, цей випадок розглядається як потенційний сигнал того, що наслідки війни в Україні можуть виходити за межі Чорного моря та впливати на інші регіони, зокрема Середземномор’я.

    Грецькі посадовці заявляють, що розглядають інцидент як серйозний з точки зору безпеки судноплавства та стабільності в регіоні. Афіни активізували дипломатичні контакти з Києвом, а також поінформували партнерів у Європейському Союзі та НАТО про свою стурбованість можливим розширенням зони конфлікту.

    Окремо грецька сторона звертає увагу на ризики для цивільного морського руху. Йдеться, зокрема, про потенційні загрози для комерційних суден і танкерів, які проходять поблизу грецьких територіальних вод, а також про можливі екологічні наслідки у разі будь-яких бойових інцидентів у цьому районі.

    За даними грецьких ЗМІ, знайдений морський дрон наразі перебуває на дослідженні у військових структурах поблизу Афін. Фахівці вивчають його конструкцію та технічні характеристики, а також обставини появи пристрою в регіоні. Попередні оцінки, які цитують грецькі джерела, вказують на те, що йдеться про морський дрон-камікадзе типу, який раніше використовувався у війні в Чорному морі.

    Розслідування інциденту триває під керівництвом Генерального штабу національної оборони Греції. До роботи залучені також інші служби, зокрема берегова охорона. Остаточні висновки щодо походження та мети використання апарата поки що не оприлюднені.

    Грецька влада наголошує, що очікує результатів розслідування і продовжує дипломатичні контакти з Україною. Водночас Афіни підкреслюють, що їхня позиція полягає у недопущенні будь-якого розширення бойових дій за межі території, де триває війна, та збереженні стабільності у Середземноморському регіоні.

  • Греція заявила про “український” морський дрон біля своїх берегів: у МЗС закликали не поспішати з висновками

    Греція заявила про “український” морський дрон біля своїх берегів: у МЗС закликали не поспішати з висновками

    У Греції спалахнув резонанс навколо морського безпілотника, який виявили біля острова Лефкада у Середземному морі. Міністр оборони країни Нікос Дендіас заявив, що знайдений апарат нібито має українське походження та створює загрозу для міжнародного судноплавства. Водночас у Міністерстві закордонних справ України наголосили, що наразі немає жодних підтверджень причетності Києва до інциденту.

    Про це повідомляє Associated Press.

    Інцидент стався ще 7 травня, коли місцевий рибалка натрапив на морський дрон у прибережній печері біля грецького острова Лефкада. За даними грецьких ЗМІ, апарат перебував у воді неподалік узбережжя та мав ознаки бойового безпілотника. Чоловік відбуксирував його до порту, після чого на місце прибули військові та сапери.

    Пізніше дрон перевезли на військово-морську базу Греції для детального дослідження. Вибухівку, яку міг перевозити апарат, знищили контрольованим способом.

    Міністр оборони Греції Нікос Дендіас під час зустрічі очільників оборонних відомств країн ЄС у Брюсселі заявив, що Афіни “вже мають впевненість”, ніби знайдений апарат є українським морським дроном.

    За його словами, характеристики безпілотника нагадують морські дрони типу Magura V3, які Україна активно використовує для ударів по російських кораблях та військових об’єктах у Чорному морі.

    “Ми тепер маємо впевненість, що це український БПЛА”, — заявив Дендіас.

    Глава грецького Міноборони назвав ситуацію “надзвичайно серйозною проблемою” та наголосив, що поява подібних безпілотників у Середземному морі може становити небезпеку для міжнародного судноплавства.

    “Присутність цього морського дрона впливає на свободу судноплавства та безпеку морських перевезень”, — підкреслив він.

    На цьому тлі в українському МЗС закликали утриматися від поспішних висновків.

    Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий заявив, що Київ наразі не має жодної інформації про знайдений у Греції апарат та його можливе походження.

    “В української сторони станом на зараз немає жодної інформації про знайдений у Греції дрон. Немає жодних свідчень про його приналежність до українських операторів морських дронів”, — зазначив Тихий.

    У МЗС також наголосили, що Україна готова співпрацювати з грецькою стороною для встановлення всіх обставин інциденту, якщо Афіни звернуться з відповідним офіційним запитом.

    Історія викликала значний резонанс не лише в Греції, а й серед європейських партнерів України. Частина експертів звертає увагу, що морські дрони могли потрапити у Середземне море різними шляхами, а остаточні висновки щодо походження апарата робити зарано.

    Водночас у західних медіа нагадують, що українські морські безпілотники Magura стали одним із найефективніших інструментів ураження російського флоту під час повномасштабної війни.

    Саме завдяки атакам морських дронів Україна змогла суттєво обмежити активність Чорноморського флоту РФ, змусивши російські кораблі залишити частину баз у тимчасово окупованому Криму.

    Безпілотники типу Magura здатні долати сотні кілометрів, нести вибухівку та атакувати великі морські цілі. Їх неодноразово використовували під час ударів по російських кораблях, катерах та інфраструктурі.

    Однак офіційно Україна традиційно не розкриває деталей виробництва та використання морських дронів.

    На цьому тлі поява невідомого безпілотника біля берегів Греції викликала занепокоєння через ризики для цивільного судноплавства та туристичного сектору країни.

    Особливо чутливою тема є для Греції з огляду на одну з найбільших торговельних флотилій у світі та стратегічну роль морських перевезень для економіки держави.

    Інцидент також відбувається на тлі зростання напруги у Чорноморському регіоні та дедалі активнішого використання безпілотних технологій у війні між Україною та Росією.

    Наразі офіційних результатів технічної експертизи дрона грецька сторона не оприлюднила.

  • Дрон із вибухівкою біля Лефкади: Греція почала розслідування

    Дрон із вибухівкою біля Лефкади: Греція почала розслідування

    Влада Греції активізувала розслідування після виявлення у морі біля західного узбережжя країни безпілотного апарата з вибуховим начинням. Інцидент стався неподалік острова Лефкада, після чого пристрій був знищений підривом у морі силами саперів. Про це повідомляє The Guardian.

    За даними грецької сторони, розслідування розширили після того, як військові фахівці отримали доступ до уламків апарата. Міністр національної оборони Греції Нікос Дендіас заявив, що дрон, імовірно українського виробництва, «майже напевно був запущений з-за меж країни», однак відмовився уточнювати можливе походження або маршрут його запуску.

    За словами міністра, грецькі спецслужби та військові мають уявлення про тип пристрою і його потенційні функції, однак деталі розслідування поки не розголошуються. Він також наголосив, що Греція не відстає у технологічному розвитку та активно розбудовує системи захисту від новітніх загроз, зокрема безпілотних морських і повітряних апаратів.

    Інцидент викликав значний суспільний резонанс, оскільки дрон був виявлений неподалік популярного туристичного регіону Лефкади, який є одним із ключових курортів Іонічного узбережжя. За даними місцевих ЗМІ, апарат був втрачений оператором і збився з курсу, після чого опинився у грецьких територіальних водах.

    Ситуація загострилася після появи повідомлень, що на борту безпілотника могло перебувати близько 100 кілограмів вибухової речовини. Офіційні представники грецького Міністерства оборони цю інформацію не підтвердили, однак зазначили, що всі технічні характеристики апарата зараз ретельно вивчаються на військово-морській базі на материку.

    За попередніми оцінками експертів, об’єкт має схожість із морським безпілотником українського виробництва типу «Магура V3», який використовується для ураження морських цілей. Саме ця версія стала однією з основних у ході розслідування, хоча офіційного підтвердження наразі немає.

    У військових колах Греції також розглядається гіпотеза, що подібний апарат міг бути частиною операції проти суден, які транспортують російські енергоносії у Середземному морі. Водночас жодна зі сторін не підтвердила цю версію офіційно, і слідство продовжується.

    Знайдений дрон уже доставили до спеціалізованого військового об’єкта, де експерти аналізують його серійні номери, внутрішню електроніку та дані навігаційної системи. Особливу увагу приділяють GPS-модулю, який може допомогти встановити маршрут руху та точку запуску.

    Політична реакція в Греції виявилася неоднозначною. Опозиційні сили заявили, що уряд недостатньо інформує суспільство про деталі інциденту та можливі ризики. Представники опозиційної партії ПАСОК наголосили, що громадяни мають право знати, як саме безпілотник опинився біля узбережжя та чи існує загроза повторення подібних випадків.

    У той же час окремі політичні сили країни розглядають інцидент як можливий сигнал про зростання військової напруги у регіоні та використання нових типів зброї у морських просторах Європи.

    Інцидент біля Лефкади стався на тлі загального зростання кількості випадків появи невідомих безпілотників у Європі. Раніше повідомлялося про фіксацію дронів у повітряному просторі Латвія, де один із них спричинив пошкодження інфраструктури на території нафтосховищ.

    Розслідування грецьких військових триває, а остаточні висновки щодо походження, маршруту та мети дрона поки не оприлюднені. Влада Греції заявляє, що ситуація перебуває під контролем, однак визнає необхідність адаптації до нових технологічних загроз у морській сфері безпеки.

  • Євробачення-2026 стартувало у Відні: перші репетиції вже вразили — хто з учасників змусив говорити про себе

    Євробачення-2026 стартувало у Відні: перші репетиції вже вразили — хто з учасників змусив говорити про себе

    2 травня 2026 року у Відні офіційно розпочався один із найочікуваніших музичних сезонів Європи — перші репетиції Євробачення 2026. Саме цей етап традиційно задає тон усьому конкурсу, адже саме тут артисти вперше виходять на головну сцену, тестують постановки, світло, хореографію та взаємодію з камерою.

    Репетиції проходять на арені Wiener Stadthalle — одному з ключових концертних майданчиків Австрії, який цього року приймає конкурс. Попри те, що перші прогони закриті для широкої преси, деталі традиційно з’являються завдяки інсайдам із фан-спільнот та офіційних каналів конкурсу. Саме тому перший день уже встиг стати інформаційною подією, яку активно обговорюють як фанати, так і експерти.

    Формат перших репетицій залишається незмінним: кожен артист отримує приблизно 30 хвилин для тестування свого номера. Після цього делегації переходять до спеціальних кімнат перегляду, де аналізують запис виступу та обговорюють можливі зміни — від ракурсів камер до деталей сценічного образу. Завершальним етапом стають консультації з візажистами та стилістами, які допомагають довести образ до фінального вигляду.

    Першою на сцену вийшла представниця Молдова — Satoshi з треком Viva, Moldova!. Виступ одразу задав високий темп: яскравий, енергійний номер із потужною динамікою руху та візуальних ефектів. Особливу увагу привернув момент із появою національного прапора на фоні сцени, що створило сильний емоційний акцент. Сценічний образ — із масивними аксесуарами та блискучими елементами — підкреслив стиль виступу, який балансує між поп-культурою та сценічною театральністю.

    Далі естафету підхопила Швеція, яку представляє Felicia з піснею My System. Її номер став одним із найбільш технологічно насичених: лазерні ефекти, дим, інтерактив зі світлом і складна робота з камерою створили ефект повного занурення. Одним із ключових елементів стала «боротьба» артистки з лазерними променями — сценічний прийом, який уже називають одним із найяскравіших цього року. Оновлений костюм і зміна масок у фіналі лише посилили враження.

    Не менш атмосферним виявився виступ представників Хорватія — гурту Lelek із піснею Andromeda. Їхній номер зробив ставку на драматургію та візуальну історію. Використання подіуму, що веде від Green Room до сцени, додало виступу масштабності. Візуальні ефекти — від печер до фантазійних лісів — створили відчуття подорожі іншим світом, а фінальний «портал» став кульмінаційним моментом постановки.

    Справжнім сюрпризом став номер представника Греція — Akylas із треком Ferto. Його виступ поєднав естетику відеоігор, яскраві костюми та несподівану емоційну глибину. Спочатку глядачі бачать грайливий і навіть трохи іронічний образ, але ближче до фіналу артист різко змінює тон і звертається до особистої історії, що додає номеру людяності та щирості. Такий контраст може стати ключовим фактором у сприйнятті виступу.

    У другій половині дня свої перші прогони також мали представники Португалія, Грузія та Фінляндія. Хоча деталі їхніх виступів поки що обмежені, вже відомо, що цього року організатори зробили ставку на складні світлові рішення, інтерактивні екрани та максимальну інтеграцію сценічного простору.

    Євробачення традиційно є не лише музичним конкурсом, а й майданчиком для демонстрації технологічних інновацій у шоу-бізнесі. І перші репетиції 2026 року підтверджують цю тенденцію: сцена у Відні дозволяє реалізувати складні візуальні концепції, які раніше були технічно неможливими або надто дорогими.

    Водночас експерти зазначають, що перші репетиції — це лише початок. Більшість номерів зазнає змін перед півфіналами, адже саме зараз артисти тестують, що працює найкраще. Часто саме після цих прогонів відбуваються найважливіші корекції, які можуть кардинально змінити сприйняття виступу.

    Окремо варто зазначити, що цього року конкуренція виглядає особливо високою. Уже перший день показав, що багато учасників роблять ставку не лише на вокал, а й на комплексне шоу — із чіткою концепцією, драматургією та сильним візуальним рядом.

    Таким чином, старт Євробачення-2026 у Відні пройшов яскраво і багатообіцяюче. Перші репетиції продемонстрували високий рівень підготовки учасників і задали інтригу, яка лише зростатиме напередодні півфіналів. Уже зараз можна говорити про кількох потенційних фаворитів, однак остаточні висновки робити ще зарано — попереду нові прогони, зміни та, можливо, несподівані прориви.