Позначка: громада

  • Без води і доріг: жителі Південного скаржаться на бездіяльність влади

    Без води і доріг: жителі Південного скаржаться на бездіяльність влади

    У Південноміській громаді Харківського району накопичуються проблеми, які роками залишаються без системного вирішення. За словами місцевих жителів, після дострокового припинення повноважень колишнього міського голови О.М. Брюханова, засудженого за посягання на територіальну цілісність України, фактичне управління громадою перейшло до секретаря міської ради Всеволода Біліченка, який уже близько чотирьох років виконує обов’язки мера.

    Мешканці міст Південне та Буди, які входять до складу громади, заявляють про погіршення стану інфраструктури. Найгострішою проблемою називають водопостачання: через зношені мережі та відсутність належної реакції комунальних служб люди регулярно залишаються без води. За їхніми словами, нещодавно місто фактично тиждень перебувало без централізованого водопостачання, при цьому офіційних пояснень від влади було обмаль, а підвезення води не організовували.

    Ситуація ускладнюється станом дорожньої інфраструктури. Місцеві дороги роками не ремонтуються, вкриті ямами, а під час ожеледиці, за словами жителів, відсутність снігоприбиральної техніки призводить до перебоїв у транспортному сполученні з Харковом.

    На цьому тлі особливе обурення викликає розподіл бюджетних коштів. У громаді проводяться ремонти другорядних об’єктів, зокрема клубу та поліцейського відділку, а також встановлюються декоративні елементи в парках. Це породжує запитання щодо пріоритетів влади та ефективності управління ресурсами.

    Місцеві жителі наголошують, що системні проблеми, зокрема у сфері водопостачання, потребують невідкладного втручання. Водночас тема можливих зловживань у комунальному секторі, за словами активістів, залишається предметом окремої уваги та подальших досліджень.

  • На Позняках у Києві продають приміщення, що мало стати дитячим центром

    На Позняках у Києві продають приміщення, що мало стати дитячим центром

    У Києві на Позняках виставили на продаж будівлю, яка мала стати частиною соціальної інфраструктури району.

    Йдеться про приміщення на Позняках-2, що за проєктом призначалося для дитячого центру. Первинний план забудови району передбачав створення повноцінного соціально-культурного простору: спортивного комплексу, дитячого будинку творчості, музичної школи та школи мистецтв.

    Втім, ці плани так і не були реалізовані. Спортивний комплекс продали під магазини та приватний бізнес, а на місці мистецького комплексу з’явився супермаркет «Новус».

    Територія, де зараз виставлене на продаж приміщення, взагалі не передбачалася для забудови. У 2018–2019 роках місцева влада передала її під будівництво дитячого центру, переконуючи мешканців району підтримати проєкт. Тоді участь у промоції проєкту брала голова відділу культури Дарницької РДА.

    Тепер уже зведену будівлю продають, що, на думку місцевих жителів, остаточно позбавляє район ще одного важливого об’єкта соціальної інфраструктури. Мешканці висловлюють занепокоєння щодо нестачі дитячих і культурних просторів, наголошуючи на необхідності збереження таких об’єктів для громади.

  • Проти забудови Молчанової у Києві відкрили кримінальне провадження

    Проти забудови Молчанової у Києві відкрили кримінальне провадження

    У Києві вибухнув новий містобудівний скандал. Мешканці Березняків протестують проти будівництва 26-поверхового будинку на вулиці Івана Миколайчука, 3, яке веде компанія, пов’язана з девелоперкою Владиславою Молчановою. Люди заявляють, що висотка зводиться фактично на території скверу імені Павла Тичини — колишнього скверу Леніна, який так і не отримав офіційного статусу зеленої зони.

    Активісти ГО “Захистимо сквер ім. Павла Тичини” звинувачують забудовника у маніпуляціях. Будинок формально класифіковано як “багатофункціональний комплекс”, що дозволяє обійти законодавчі обмеження для житлового будівництва. Втім, усі проєктні матеріали свідчать, що у майбутній висотці планується продаж квартир та апартаментів.

    Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

    Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

    21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

    У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

    Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

    Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

    Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

    Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

    Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

    Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.

  • У Києві мешканці перекрили вулицю через незаконну забудову у Голосіївському районі

    У Києві мешканці перекрили вулицю через незаконну забудову у Голосіївському районі

    У Голосіївському районі Києва триває скандал навколо забудови на вул. Ціолковського, 44. Про це пише видання КВ.

    Місцеві мешканці вже кілька років борються проти проєкту, який зводиться під виглядом реконструкції приватної садиби. Насправді, як стверджують протестувальники, забудовники знесли невеликий будинок і почали будувати багатоповерховий комплекс на понад півсотні квартир.

    За документами, ділянка мала призначення для “садибної забудови”. Але компанія, пов’язана з девелопером “450 Group”, почала масштабне будівництво. Люди переконані, що інфраструктура мікрорайону не витримає такої кількості мешканців: уже зараз фіксуються перебої з водопостачанням, пошкодження каналізаційних колодязів, просідання ґрунту і тріщини в сусідніх будинках.

    Мешканці наголошують: нова будівля займає до 90% ділянки при дозволених 50%, а місця для паркінгу взагалі не передбачено. Також ігнорується вимога погодження будівництва із КП “СУППР”, адже територія вважається зсувонебезпечною.

    Люди неодноразово зверталися до КМДА, ДАБК та поліції. У серпні 2023 року навіть було відкрито кримінальне провадження за фактом самоправства. Але справу фактично “заморозили”.

    Тоді мешканці вдалися до радикальних дій: перекривали вулицю старими автомобілями з написами проти забудови. Однак, будівництво триває, адже правоохоронні органи та чиновники поки не зупинили процес.

    Девелопером виступає компанія “450 Group”, відома своїми скандальними проєктами — “O47” на вул. Ольжича та “B44” на Булаховського. Її власник, Олександр Рябчун, нині проходить обвинуваченим у справі про відмивання грошей і підробку документів при іншому будівництві.

    Власником землі на Ціолковського є Олександр Невойт, який, за даними журналістів, пов’язаний із Рябчуном.

    Скандал на Ціолковського — лише один із десятків прикладів незаконної забудови в Києві, коли на землях для приватних будинків виростають багатоповерхівки. Подібні конфлікти вже були у Жулянах (ЖК “Parkland”) і на Караваєвих Дачах.

    Місцеві жителі вимагають від КМДА та правоохоронців припинити практику “садибних багатоповерхівок” і домогтися знесення незаконних об’єктів.

  • Власницю ресторану у Рівному зобов’язали сплатити борг за 15 років користування землею

    Власницю ресторану у Рівному зобов’язали сплатити борг за 15 років користування землею

    Рівненський апеляційний суд переглянув справу щодо користування земельною ділянкою без договору та ухвалив рішення на користь міської ради. Сума стягнення з власниці ресторану перевищила 118 тисяч гривень.

    Спір виник через те, що об’єкт нерухомості – ресторан, який належить відповідачці, розташований на землі комунальної власності. Договір оренди при цьому не укладався, а орендна плата протягом 15 років не надходила.

    Місцевий суд частково задовольнив позов, стягнувши лише 4,7 тисячі гривень. Однак міська рада подала апеляцію, обґрунтовуючи вимоги нормативною грошовою оцінкою ділянки та затвердженими ставками орендної плати.

    Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що розрахунок міськради підтверджується належними доказами, а відсутність договору оренди не звільняє фактичного користувача від сплати коштів. Таким чином, апеляція була задоволена в повному обсязі.

    Суд визнав, що власниця ресторану безпідставно зберегла у себе кошти, які мала б сплатити громаді, й постановив стягнути з неї недоотриманий дохід.

    Це рішення ще раз підкреслює, що використання землі без належного оформлення документів може обернутися значними фінансовими втратами для підприємців.

  • В Обухові тариф на воду зріс у кілька разів і став рекордним в області

    В Обухові тариф на воду зріс у кілька разів і став рекордним в області

    У Обухівській селищній раді на пленарному засіданні 22 серпня 2025 року депутати підтримали підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення від комунального підприємства «Добробуд». Це рішення стало шоком для мешканців: навіть з урахуванням 40% компенсації з бюджету, ціна за кубометр води сягнула 151,68 грн.

    Для порівняння: у сусідніх селах Орільське та Партизанське куб води коштує 16–19 грн, а в деяких районах Дніпра — 13–18 грн. Тобто жителі Обухівської громади сплачують у десять разів більше.

    Ситуацію ускладнюють втрати в мережі: за розрахунками «Добробуду», з 22,3 тисяч кубів виробленої води понад половина — 11,8 тисяч — зникає у трубах. При цьому сама вода — іржава, подається з перебоями, у підвалах постійно стоїть рідина, яка псує майно і навіть проводить струм. Люди скаржаться, що через таку якість виходить з ладу побутова техніка.

    Обурює мешканців і те, що громадських обговорень підвищення тарифів не було. 8 серпня 2025 року жителі житлового масиву «Птахофабрика» самостійно організували збори, але керівництво «Добробуду» до людей не вийшло. Попри протести, громада фактично фінансує підприємство з бюджету: щороку з ОТГ планується компенсувати понад мільйон гривень — «за ржаву воду».

    Фінансові ревізії також виявили кричущі порушення. «Добробуд» оплачував електроенергію коштом бюджету (57,8 тис. грн), не мав договорів оренди, недоотримував доходи та навіть сплатив штраф у 50 тис. грн за невиконання квоти працевлаштування людей з інвалідністю. У 2025 році статутний капітал підприємства двічі збільшували — спершу на 1,09 млн грн, потім ще на 354 тис. грн.

    Мешканці вимагають від влади пояснень, чому у воєнний час їх змушують платити захмарні тарифи за послуги, які за якістю не дотягують навіть до мінімальних стандартів.

  • Прокуратура вимагає повернути громаді 180 гектарів землі через незаконну суборенду

    Прокуратура вимагає повернути громаді 180 гектарів землі через незаконну суборенду

    Вінницька обласна прокуратура ініціювала повернення у власність Мурафської громади 180 гектарів землі, які були передані в обхід законних процедур. Про це повідомила пресслужба відомства порталу Zagorodna.

    Як встановило слідство, ще у 2012 році громадянин отримав ділянку на 25 років за спрощеною процедурою для створення фермерського господарства. Проте власного господарства він так і не організував, а вже через рік передав землю в суборенду приватній компанії.

    Проблема полягає у тому, що ділянка була надана за пільговою схемою — без проведення земельних торгів. Тобто громадянин мав вести власне фермерське господарство, а не передавати землю іншим особам, використовуючи пільгові умови.

    Через такі дії громада втратила можливість ефективно розпоряджатися землею, а прокуратура вимагає дострокового повернення ділянки у власність Мурафської громади через суд.

  • На Вінниччині громада заборонила переселенкам з котами й собаками оселитися в селі

    На Вінниччині громада заборонила переселенкам з котами й собаками оселитися в селі

    У селі Добрянка на Вінниччині двом літнім жінкам, які евакуювались з-під російських обстрілів, місцеві жителі відмовили у поселенні. Причина — тварини, яких бабусі врятували з зони бойових дій: 11 собак і 34 коти.

    Про цю ситуацію повідомила 25 липня волонтерка та громадська діячка Лала Тарапакіна у своєму Facebook-дописі. За її словами, евакуація відбувалась із прифронтового Білицького за участі поліцейських з «Білого янгола» та волонтерів. Всі тварини були стерилізовані й щеплені, а будинок для проживання надали за згодою господарів.

    «Ми організували перевезення — всю цю родину та декілька мішків з мотлохом перевіз краматорський волонтер Микола. Дорога тривала близько доби, всі змучились… Але дісталися», — розповіла волонтерка.

    Втім, на місці жінок чекала неприємна несподіванка: селяни вийшли до будинку, заблокували заселення та навіть забороняли поїти собак. Основна претензія — у селі «не потрібні 11 собак». Жодна з умов гуманного поводження з тваринами не вплинула на позицію громади.

    Після цього волонтери змушені були шукати нове місце для переселенок і їхніх тварин.

    Цей випадок викликав жваву дискусію в соцмережах: з одного боку — розуміння страху й дискомфорту місцевих, з іншого — обурення відсутністю людяності та співчуття до жінок, які рятували не лише себе, а й тварин.

  • Колишньому керівнику Держгеокадастру на заході України оголосили підозру: роздавав землю без згоди громад

    Колишньому керівнику Держгеокадастру на заході України оголосили підозру: роздавав землю без згоди громад

    Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру колишньому начальнику Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, який нині обіймає таку саму посаду в іншій західній області. Його підозрюють у зловживанні службовим становищем під час незаконного розподілу земель на понад 2 мільйони гривень.

    За інформацією ДБР, у 2020–2021 роках посадовець підписав серію наказів, які дозволили передати у приватну власність понад 1,4 га землі у Чернівцях та селі Здобрув, що на території колишнього Заставнівського району. Формально ділянки надавались нібито для особистого селянського господарства, але насправді ці землі перебували у власності територіальних громад. А це означає, що будь-яке розпорядження ними без згоди громад є незаконним.

    Усі рішення ухвалювалися в максимально стислі терміни. За словами слідчих, процес оформлення документів проходив під особистим контролем чиновника, який розпоряджався пришвидшити розгляд заяв «обраних» осіб.

    У Бюро заявили, що наразі перевіряють імовірну корупційну складову: слідство вивчає мотиви дій посадовця, а також встановлює інших осіб, які могли бути причетні до схеми.

    Колишньому очільнику управління вже повідомлено про підозру за статтею про зловживання службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків. Наразі вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу та усунення з посади, яку він обіймає зараз в іншому регіоні.

  • Через недбалість чиновниці з бюджету Житомирщини зникло 240 тисяч гривень

    Через недбалість чиновниці з бюджету Житомирщини зникло 240 тисяч гривень

    На Житомирщині посадову особу відділу освіти, молоді та спорту однієї з селищних рад Черняхівської громади підозрюють у службовій недбалості, що призвела до збитків на понад 240 тисяч гривень. Про це повідомили в Коростишівській окружній прокуратурі, яка здійснює процесуальне керівництво у справі.

    Слідство встановило, що чиновниця, не виконавши належної перевірки тендерної документації, погодила проєкт будівництва найпростішого укриття цивільного захисту без аналізу цін на будівельні матеріали. Як наслідок, підрядна організація включила в кошторис позиції із суттєво завищеною вартістю, яка перевищувала середньорегіональні ціни на момент затвердження проєкту.

    Прокуратура вважає, що недбалість посадовиці напряму завдала шкоди інтересам держави — через завищення кошторису місцевий бюджет втратив понад 240 тисяч гривень. Саме ці кошти мали бути використані на забезпечення безпеки жителів громади під час повітряних тривог, але замість цього були розтрачені в результаті службової безвідповідальності.

    Правову кваліфікацію дій чиновниці надали за ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість. Досудове розслідування проводить слідче відділення поліції №1 Житомирського райуправління №2 ГУ Нацполіції в області.

    У прокуратурі підкреслюють: відповідно до Конституції України, підозрювана вважається невинуватою доти, доки її провина не буде доведена в суді.

    Справу розглянуть найближчим часом.