Позначка: Громадська організація

  • Пожертви на Україну перетворили на готівку: екстоппосадовця МЗС взяли під варту у справі на 37 млн грн

    Пожертви на Україну перетворили на готівку: екстоппосадовця МЗС взяли під варту у справі на 37 млн грн

    Колишнього державного секретаря Міністерства закордонних справ України Олександра Банькова взяли під варту у межах резонансного провадження про можливе заволодіння десятками мільйонів гривень, які іноземні громадяни та донори передавали для підтримки України на початку повномасштабного російського вторгнення. За даними слідства, гроші надходили на рахунок підконтрольної громадської організації, після чого їх могли виводити через ФОПів, юридичних осіб та конвертаційні центри. Загальна сума коштів, легалізацію яких уже встановили детективи, перевищує 37 млн грн.

    Про обрання запобіжного заходу повідомило «Суспільне». За даними медіа, суд відправив Банькова під варту на 60 діб та визначив альтернативу у вигляді застави в розмірі 10 млн грн. Водночас офіційне повідомлення НАБУ про саме викриття схеми не називає прізвищ фігурантів, говорячи лише про колишнього державного секретаря МЗС, який обіймав посаду у 2020–2024 роках. Саме медіа ідентифікували його як Олександра Банькова.

    НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили про викриття організованої групи ще 27 липня. За версією слідства, її очолював колишній державний секретар Міністерства закордонних справ. Правоохоронці стверджують, що саме він переконував міжнародних донорів, а також підлеглих працівників українських дипломатичних установ за кордоном спрямовувати фінансову допомогу не безпосередньо державі, а на банківський рахунок підконтрольної громадської організації.

    У НАБУ наголошують на важливій деталі: згідно з експертними висновками, кошти, які надходили на рахунок цієї громадської організації, юридично мали статус цільових бюджетних коштів спеціального фонду Міністерства закордонних справ України. Тобто йдеться не просто про приватні благодійні перекази, а про гроші, які після надходження мали використовуватися виключно за визначеним цільовим призначенням.

    Саме подальший рух цих коштів і став предметом розслідування.

    За даними детективів, після надходження грошей на рахунок ГО їх переказували на рахунки підконтрольних фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб. Далі кошти, як стверджує слідство, потрапляли до конвертаційних центрів, де їх переводили у готівку. Після цього учасники схеми нібито використовували гроші для власного збагачення.

    Загальний встановлений слідством обсяг легалізованих коштів становить понад 37 млн грн. НАБУ уточнює, що на момент вчинення ймовірних злочинів ця сума відповідала приблизно 1,28 млн доларів США.

    Щоб створити враження законної діяльності громадської організації, учасники схеми, за версією правоохоронців, виготовляли фіктивні листи та укладали грантові угоди, до яких вносили неправдиві відомості. Саме такі документи могли використовуватися як формальне пояснення того, чому гроші переходили від благодійної структури до приватних компаній та підприємців.

    Слідство наразі говорить про чотирьох підозрюваних. Крім колишнього державного секретаря МЗС, якого НАБУ називає організатором схеми, серед фігурантів є колишній керівник апарату держсекретаря, який нині залишається дипломатичним працівником, радник колишнього міністра закордонних справ, який одночасно керував підконтрольною громадською організацією, а також бухгалтер цієї ГО.

    Їм інкримінують одразу кілька статей Кримінального кодексу — шахрайство в особливо великих розмірах або організованою групою, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. У повідомленні НАБУ йдеться про ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України.

    Для викриття схеми детективи використовували, зокрема, матеріали Державної аудиторської служби. Це означає, що частина фінансових операцій могла бути виявлена саме під час перевірки використання коштів і подальшого аналізу документів та транзакцій.

    Олександр Баньков тривалий час займав одну з ключових адміністративних посад у дипломатичному відомстві. У відкритих офіційних матеріалах МЗС він фігурує як державний секретар щонайменше з 2021 року. На цій посаді Баньков відповідав за адміністративну та інституційну роботу міністерства й регулярно представляв відомство на міжнародних та економічних заходах. Наприклад, у квітні 2023 року він брав участь у круглому столі, присвяченому банківським продуктам для відбудови України та підтримці українських експортерів.

    У січні того ж року Баньков також представляв Україну на переговорах із Державним секретаріатом Швейцарії з економічних справ SECO, де сторони обговорювали економічну дипломатію, цифрові проєкти та залучення міжнародних партнерів до післявоєнного відновлення.

    Ще у 2021 році уряд за результатами оцінювання службової діяльності поставив Банькову як державному секретарю МЗС оцінку «відмінно». Відповідне рішення є у розпорядженні Кабінету Міністрів.

    Ця деталь робить нинішню справу особливо резонансною: йдеться не про рядового працівника, а про посадовця, який перебував на верхньому рівні адміністративного керівництва МЗС і мав доступ до системи взаємодії з дипломатичними установами та міжнародними партнерами.

    За інформацією НАБУ, ймовірна схема почала діяти саме на початку повномасштабного вторгнення, коли після 24 лютого 2022 року Україна отримувала величезний потік пожертв і гуманітарної допомоги з усього світу. У той період іноземні громадяни, бізнес, благодійні структури та уряди масово шукали способи оперативно переказувати кошти на потреби України.

    Слідство вважає, що учасники групи скористалися саме цими обставинами та довірою міжнародних донорів.

    Одним із ключових питань розслідування тепер стане встановлення повної суми збитків. НАБУ наразі говорить про понад 37 млн грн легалізованих коштів, однак слідство ще триває, тому остаточні цифри можуть змінитися. Правоохоронці також перевіряють роль кожного з учасників та можливу причетність інших осіб.

    Не менш важливим буде з’ясування того, скільки саме міжнародних донорів постраждали, з яких країн надходили гроші та на які потреби вони мали бути витрачені. У публічному повідомленні НАБУ цих деталей поки немає.

    Суд, обираючи запобіжний захід колишньому держсекретарю, погодився на тримання під вартою, водночас залишивши можливість внесення застави. Якщо 10 млн грн будуть внесені, подальший перелік процесуальних обов’язків підозрюваного має визначатися ухвалою суду.

    Наразі це лише стадія досудового розслідування. Сам факт повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України, Олександр Баньков та інші фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню провину не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. На цьому окремо наголошує й НАБУ у своєму офіційному повідомленні.

    Водночас сама фабула справи створює серйозний репутаційний ризик для держави. Йдеться про гроші, які іноземні громадяни переказували Україні у найкритичніший період війни, розраховуючи, що вони підуть на підтримку країни. Саме тому розслідування того, як понад 37 млн грн опинилися в ланцюгу підконтрольних ГО, ФОПів та конвертаційних центрів, може мати значення не лише для кримінального провадження, а й для довіри міжнародних донорів до українських механізмів збору та використання допомоги.

  • Донати на Україну перетворили на готівку: НАБУ викрило схему на 37 мільйонів у МЗС

    Донати на Україну перетворили на готівку: НАБУ викрило схему на 37 мільйонів у МЗС

    Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру чотирьом учасникам організованої групи, яких слідство вважає причетними до заволодіння пожертвами іноземних громадян і міжнародних донорів, призначеними для підтримки України. За версією правоохоронців, кошти спрямовували на рахунок підконтрольної громадської організації, після чого виводили через приватних підприємців, юридичних осіб і конвертаційні центри.

    Слідство наразі встановило легалізацію понад 37 млн гривень. За курсом на момент імовірного вчинення злочинів ця сума становила приблизно 1,28 млн доларів. Водночас правоохоронці продовжують з’ясовувати повний обсяг коштів, які могли пройти через схему, та встановлювати інших можливих учасників.

    За даними НАБУ, до організованої групи входили колишній державний секретар Міністерства закордонних справ, який обіймав цю посаду у 2020–2024 роках, колишній керівник його апарату, котрий і надалі працює у дипломатичній системі, радник колишнього очільника МЗС та бухгалтер підконтрольної громадської організації. Організатором схеми слідство називає саме колишнього державного секретаря.

    Антикорупційні органи офіційно не оприлюднили імені ексчиновника. Водночас у відкритих документах Міністерства закордонних справ зазначено, що в цей період посаду державного секретаря обіймав Олександр Баньков. Документи МЗС за 2024 рік містять його ім’я та підпис як державного секретаря, а в грудні 2024 року уряд звільнив Банькова, призначивши на його місце Олександра Карасевича. Отже, медіа припускають, що в повідомленні НАБУ може йтися саме про Банькова, однак правоохоронці цього офіційно не підтвердили.

    За версією слідства, схема починалася із залучення міжнародної допомоги. Державний секретар нібито використовував свій службовий статус і контакти, щоб переконувати іноземних донорів, благодійників та працівників українських дипломатичних установ за кордоном переказувати пожертви не безпосередньо на рахунки держави, а на банківський рахунок визначеної громадської організації.

    Зовні такі перекази могли виглядати як звичайна благодійна підтримка України. Однак проведена у справі експертиза, як стверджує НАБУ, встановила, що отримані громадською організацією гроші юридично набували статусу цільових бюджетних коштів спеціального фонду Міністерства закордонних справ. Відповідно, вони мали використовуватися виключно за визначеним призначенням і перебували під особливим режимом контролю.

    Правоохоронці вважають, що замість фінансування передбачених потреб учасники групи організували багаторівневий механізм виведення коштів. Гроші з рахунку громадської організації перераховували підконтрольним фізичним особам-підприємцям та компаніям нібито як оплату послуг або виконання грантових проєктів.

    Після цього кошти, за даними слідства, надходили до конвертаційних центрів, де їх переводили у готівку. Отримані гроші учасники схеми начебто розподіляли між собою. Таким чином пожертви, які іноземці спрямовували на допомогу Україні, могли фактично опинитися у приватному розпорядженні посадовців та пов’язаних із ними осіб.

    Окрему роль у схемі, за версією НАБУ, відігравала документальна легалізація операцій. Щоб створити видимість законної діяльності громадської організації, підозрювані нібито виготовляли фіктивні офіційні листи, готували грантові угоди та вносили до них недостовірні відомості.

    Такі документи мали пояснювати походження платежів і підтверджувати, що гроші начебто витрачалися на реалізацію суспільно важливих програм. Насправді ж, як вважає слідство, значну частину коштів могли переводити компаніям і підприємцям, які не надавали реальних послуг або використовувалися лише як транзитна ланка.

    Дії підозрюваних кваліфікували одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, привласнення чи розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, а також легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

    Зокрема, у повідомленні зазначені частина четверта статті 190, частина п’ята статті 191 та частина третя статті 209 Кримінального кодексу. Ці положення передбачають відповідальність за особливо тяжкі корупційні та майнові злочини. Остаточну кваліфікацію дій кожного фігуранта, як і питання їхньої вини, визначатиме суд.

    Під час розслідування детективи також використовували матеріали Державної аудиторської служби України. Це може свідчити, що підставою для кримінального провадження стали не лише оперативні матеріали правоохоронців, а й виявлені аудиторами фінансові порушення або невідповідності у використанні коштів.

    Олександр Баньков до роботи у центральному апараті МЗС мав тривалий дипломатичний досвід. У 2017–2020 роках він був послом України в Румунії, після чого очолив адміністративний апарат Міністерства закордонних справ як державний секретар. На цій посаді він відповідав, зокрема, за організацію роботи міністерства, бюджетні та кадрові процеси. У відкритих матеріалах МЗС він фігурував як державний секретар щонайменше до осені 2024 року.

    Важливо, що саме перебування особи на відповідній посаді у зазначений НАБУ період не є самостійним доказом причетності до злочину. Офіційне повідомлення антикорупційного бюро не містить прізвищ, а отже, називати конкретного дипломата підозрюваним без прямого підтвердження правоохоронців юридично некоректно.

    Наразі слідство триває. Детективи мають встановити повний рух пожертв, перевірити договори громадської організації, з’ясувати роль кожного учасника та визначити, чи були до виведення грошей залучені інші посадовці, підприємці або працівники дипломатичних установ.

    Після оголошення підозр антикорупційні органи можуть звернутися до Вищого антикорупційного суду з клопотаннями про обрання запобіжних заходів. Інформації про рішення суду щодо підозрюваних на момент оприлюднення повідомлення не було.

    НАБУ нагадує, що відповідно до Конституції України кожна особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді та встановлено обвинувальним вироком, який набрав законної сили.

  • Фундація «DEJURE» під контролем США: чи є це гарантією незалежності в реалізації судових реформ?

    Фундація «DEJURE» під контролем США: чи є це гарантією незалежності в реалізації судових реформ?

    Громадська організація «Фундація «DEJURE», яку очолює Михайло Жернаков, отримала значну частину фінансування від міжнародних організацій, зокрема USAID, Фонду «Відродження» та інших інститутів, що знаходяться під контролем Демократичної партії США. Це стало предметом обговорень та публічних заяв в Україні та за її межами, де деякі критики порушують питання прозорості таких фінансових зв’язків і можливого впливу на політичну ситуацію в Україні.

    На це звернули увагу експерти за результатами аналізу надходжень на рахунки цієї організації в 2023 році, інформує «Закон і Бізнес».

    Так, за наявними даними, тільки за вказаний рік громадська організація «Фундація «DEJURE» отримала майже 36 млн грн. від іноземних організацій, як-от:

    представництво Європейського Союзу в Україні (EU DEL) — 10,7 млн грн.;

    Федеративна Республіка Німеччина — майже 21 млн грн.;

    Національний фонд на підтримку демократії (NED) — 2,15 млн грн.;

    Посольство Королівства Нідерландів (МАТRА Programme) — понад 1,1 млн грн.

    Європейський фонд за демократію (EED) — майже 420 тис. грн.;

    секретаріат наглядової ради Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (EaP CSF) — 325 тис. грн.

    Крім того, за грантовими програмами було отримано:

    від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) —4,6 млн грн. (протягом 2018—2019 рр.) напрограми «Нове правосуддя», «Громадський моніторинг та адвокація заради покращення захисту прав людини в третейських судах»;

    від Національного фонду на підтримку демократії (NED) — 1,2 млн грн. (2022 р.) на програму «Сприяння суддівської підзвітності та прозорості»;

    від Міжнародного фонду «Відродження» — 6,1 млн грн. (протягом 2017—2022 рр.), зокрема, на програми «Забезпечення доброчесності суддівського корпусу», «Очищення та оновлення суддівського корпусу», «Аналіз діяльності органів суддівського врядування в країнах Східного партнерства», «Інституційна підтримка діяльності Фундації DEJURE»;

    За оцінками експертів, це дозволило ГО «Фундація «DEJURE», яка фактично сформувала більшість у громадській раді доброчесності, без якої не може функціонувати ВККС, встановити контроль над Вищою кваліфікаційною комісією суддів та Вищою радою правосуддя, фактично усуваючи «незручних» суддів та просуваючи лояльних. А результатом цих процесів став розвал судової системи України, різке зниження рівня довіри до суду як інституту влади та падіння престижу суд професії.

    Експерти зазначають, що це відбувалося у власних інтересах і часто використовувалося для позапроцесуального тиску на суди з метою вирішення особистих питань активістів, вибіркового правосуддя, усунення опонентів та політичного тиску на владу.

    За оцінкою експертів, обсяги фінансування та завдання, які виконувала ГО «Фундація «DEJURE», «чітко доводять, що позапроцесуальний контроль над судовою системою України намагалися встановити за Демократичної партії США». Й головними провідниками цього впливу на території України стали представники фінансованих із-за кордону структур, зокрема «Центру протидії корупції» та ГО «Фундація «DEJURE».

    Експерти зазначають, що «ці організації діяли як інструмент політичного впливу, використовуючи судову реформу як механізм усунення опонентів, тиску на владу та вибіркового правосуддя».

    Водночас, як відомо, ключовий засновник ГО Михайло Жернаков опинився в епіцентрі низки скандалів:

    був оштрафований за ухилення від військової служби;

    відзначився як «палач Майдану» та представник «Антимайдану»;

    був призначений В.Януковичем суддею Вінницького адміністративного суду;

    опинився в центрі скандалу з плагіатом у своїй докторській дисертації тощо.

    Пізніше М.Жернаков зблизився з іншими ухилянтами із «ЦПК» та разом із ними організував ієрархію управління судовою системою, використовуючи механізм міжнародного тиску через західні організації.