Позначка: громадські активісти

  • «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка

    «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка

    У суботу, 17 жовтня 2026 року, біля будівлі Київської міської державної адміністрації на Хрещатику відбулася акція протесту з вимогою відставки міського голови Віталія Кличка. Учасники звинуватили столичну владу в неналежній підготовці до зими, проблемах із захисними укриттями, громадським транспортом, забудовою та збереженням історичних пам’яток. Протест запам’ятався також незвичними плакатами, картонними транспарантами, появою народної депутатки Мар’яни Безуглої та поліцейської спецтехніки поблизу місця проведення акції.

    Про перебіг мітингу повідомили «Інформатор Київ», «Суспільне Київ» та інші українські медіа, журналісти яких працювали біля КМДА.

    Скільки людей вийшло проти Кличка

    Акція розпочалася в першій половині дня біля центрального входу до міської адміністрації на Хрещатику, 36.

    Серед учасників були громадські активісти, представники організацій, ветерани та мешканці столиці, невдоволені рішеннями міської влади.

    За повідомленням «Інформатора», ближче до 13:00 кількість учасників перевищила тисячу людей.

    Водночас інші редакції наводять значно скромніші оцінки.

    Зокрема, «Українська правда» з посиланням на поліцію повідомила приблизно про 200 учасників, а кореспонденти Інтерфакс-Україна зафіксували кілька сотень людей.

    Таким чином, масштаби акції різні джерела оцінюють по-різному, але сам факт протесту та його основну вимогу підтвердили кілька незалежних редакцій.

    Організаторами стали громадські ініціативи, серед яких «Марш за Київ», «Пасажири Києва», «Автомайдан», «Спадщина», «Право на місто» та інші об’єднання.

    «Скажена Оксана», сокіл і картонні плакати

    Протестувальники прийшли з десятками саморобних транспарантів.

    «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка
    ФОТО: ІНФОРМАТОР

    Окрім традиційних вимог відставки, учасники використали гумор, меми та відсилання до політичного минулого Кличка.

    Одним із найпомітніших експонатів стала картонна фігура популярної TikTok-блогерки, відомої в інтернеті як «скажена Оксана».

    Її зображення надрукували майже в натуральний зріст і принесли до будівлі міської адміністрації.

    Інший плакат відсилав до старої політичної реклами партії «ПОРА».

    На ньому зобразили молодого Віталія Кличка та сокола, які дивляться один на одного. Підпис переосмислював назву політичного руху як заклик до відставки міського голови.

    На інших транспарантах можна було побачити написи «Make Kyiv Green Again», «Стоп стихійній забудові!» та «Геть корупцію з Києва».

    Активіст громадської організації «Пасажири Києва» Олександр Гречко прийшов із пожовклим кленовим листком, іронізуючи над чутками про нібито оплату участі в акції.

    Цей жарт став приводом для обговорення в соціальних мережах, однак доказів організованої оплати участі протестувальників у перевірених повідомленнях немає.

    Що вимагали від столичної влади

    Попри гумористичне оформлення плакатів, основні вимоги учасників стосувалися цілком конкретних проблем міського господарства.

    Насамперед активісти критикували недостатню кількість доступних укриттів та стан підготовки столиці до можливих тривалих відключень електроенергії, води й тепла.

    Окремою темою стали проблеми громадського транспорту.

    Протестувальники висловлювали невдоволення якістю перевезень, транспортними рішеннями міської влади та використанням бюджетних коштів.

    Лунали також претензії щодо збереження зелених зон та історичних будівель.

    Серед прикладів називали садибу Зеленських, Екопарк Осокорки, урочище Самбурки та території Голосіївського парку.

    Учасники вимагали більшої прозорості міських рішень, належної підготовки до надзвичайних ситуацій та відповідальності посадовців за управління столицею.

    Водночас окремі звинувачення в корупції, які лунали на плакатах, є позицією протестувальників, а не встановленими судом фактами.

    Безугла прийшла на мітинг і звернула увагу на автозаки

    Серед присутніх журналісти помітили народну депутатку Мар’яну Безуглу, яка останнім часом публічно критикує Віталія Кличка.

    Вона звернула увагу на поліцейські автозаки, розташовані неподалік від учасників акції.

    Безугла висловила здивування через присутність такого транспорту та поставила питання про причини його залучення.

    При цьому сам факт перебування спецтехніки поблизу протесту не підтверджує підготовки затримань або неправомірних дій поліції.

    За повідомленням «Інформатора», акція пройшла без серйозних інцидентів.

    Протестувальники виступали біля входу до КМДА, обговорювали проблеми різних районів Києва та скандували вимоги відставки.

    Прихильники Кличка також прийшли під КМДА

    На акції були не лише противники міського голови.

    Кореспондентка hromadske повідомила про присутність кількох людей, які прийшли підтримати Кличка.

    Вони висловлювали незгоду з вимогами протестувальників та наголошували на відповідальності центральної влади за частину проблем столиці.

    Напередодні фракція «УДАР Віталія Кличка» в Київраді закликала утриматися від масових зібрань через небезпеку російських повітряних атак.

    У політичній силі пояснювали це ризиками для життя людей під час можливих обстрілів.

    Сам Кличко раніше заявляв, що міська влада намагається забезпечувати життєдіяльність столиці за складних обставин і водночас стикається із суперечками щодо повноважень та ресурсів із центральною владою.

    Протест відбувся на тлі конфлікту навколо підготовки Києва до зими

    Акція стала продовженням суспільної та політичної дискусії щодо готовності столиці до опалювального сезону.

    14 жовтня Кличко виступав у Верховній Раді, де пояснював стан енергетичної інфраструктури та заходи із захисту міста від російських атак.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала політичне протистояння навколо цього виступу.

    У матеріалі розглядалися взаємні претензії центральної та міської влади й питання розподілу відповідальності за підготовку до складної зими.

    Протест 17 жовтня продемонстрував, що ці суперечки вийшли за межі політичних заяв і стали темою відкритої громадської акції.

    Мітинг тривав близько двох годин. Після завершення учасники залишили частину картонних плакатів біля будівлі КМДА.

    Водночас сам протест не означає автоматичного припинення повноважень міського голови. Зміна очільника столиці можлива лише відповідно до передбачених законодавством процедур.

    Наразі основним результатом акції стала публічна демонстрація невдоволення частини киян роботою міської влади та вимога відповідей на питання, пов’язані з безпекою, інфраструктурою й управлінням містом.

  • У Києві протестували проти нового Цивільного кодексу

    У Києві протестували проти нового Цивільного кодексу

    У Києві в Маріїнському парку відбулася акція протесту проти нового проєкту Цивільного кодексу України, який Верховна Рада підтримала у першому читанні. Подія зібрала громадських активістів, правозахисників та небайдужих громадян, які висловили занепокоєння окремими положеннями законопроєкту та вимагали його суттєвого доопрацювання до другого читання.

    Учасники акції прийшли з плакатами, на яких були написані різні гасла: «Красти землю – це теж доброзвичайність?», «Київ проти 15150», «15150 тільки для депутатів», «Ганьба» та інші. Люди наголошували, що документ має значний вплив на базові правові механізми держави та права громадян, тому не може ухвалюватися без широкого суспільного обговорення та врахування правок експертного середовища.

    Під час протесту в Маріїнському парку лунали скандування: «Руки геть від прав людини!», «Українська земля не для дерибану!» та «Не допустимо відкат!». Протестувальники заявляли, що низка положень нового Цивільного кодексу викликає серйозні запитання щодо їх відповідності принципам правової держави та захисту громадянських свобод.

    Основними претензіями до законопроєкту учасники акції називають потенційні зміни у визначенні поняття родини, можливі корективи у сфері права власності та механізмах захисту державного майна. Окремо висловлюється занепокоєння, що деякі норми можуть ускладнити роботу журналістів-розслідувачів та обмежити доступ до інформації, яка становить суспільний інтерес.

    На думку частини учасників, нова редакція Цивільного кодексу потребує додаткового аналізу з боку правників, профільних експертів та громадських організацій, оскільки може вплинути на баланс між державним регулюванням, приватною власністю та свободою слова.

    Передісторія

    28 квітня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу. Документ фактично має замінити чинну редакцію, яка діє вже багато років та регулює ключові цивільно-правові відносини в країні — від права власності до сімейних і договірних відносин.

    Попередній варіант законопроєкту вже викликав суспільний резонанс через низку спірних норм, зокрема щодо сімейного законодавства. У ході дискусій найбільш критиковані положення були переглянуті, зокрема пропозиції щодо зниження шлюбного віку до 14 років було вилучено після суспільного обговорення.

    Втім, оновлена редакція документа також стала предметом критики. Громадські активісти та правозахисні організації заявляють, що низка формулювань залишаються недостатньо чіткими або можуть створити ризики для прав громадян. У березні в Києві вже проходив «Марш жінок», учасники якого виступали проти окремих положень нового Цивільного кодексу, а 5 травня в столиці відбулася ще одна акція протесту.

    Також учасники попередніх зібрань повідомляли про випадки, які вони розцінювали як спроби обмеження змісту плакатів з боку правоохоронців, зокрема вимоги прибрати окремі написи.

    Окремо зазначається, що представники Європейського Союзу, серед яких посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, заявили про аналіз положень проєкту Цивільного кодексу на відповідність європейським стандартам права.

    Наразі обговорення законопроєкту триває, а громадські організації закликають до відкритого діалогу та внесення змін до документа до його розгляду у другому читанні у Верховній Раді України.