Daypolitico

Позначка: громадський контроль

  • Голова Шевченківського суду Мартинов опинився в центрі скандалу через ДТП і скарги

    Голова Шевченківського суду Мартинов опинився в центрі скандалу через ДТП і скарги

    Голова Шевченківського районного суду Києва Євген Мартинов опинився в епіцентрі звинувачень від громадських активістів і заявників: йому приписують перешкоджання розслідуванню ДТП за участю службового авто, фальсифікацію майнових даних під час конкурсу та системне покривання можливих правопорушень через «суддівську кругову поруку». Офіційних висновків слідства поки що немає — кілька скарг на бездіяльність правоохоронців повернулися з відмовами суддів.

    Критика на адресу голови Шевченківського районного суду міста Києва Євгена Мартинова надходить від різних джерел — від постраждалих у ДТП до громадських активістів, які наполягають на необхідності незалежної перевірки його діяльності. За їхніми твердженнями, улітку цього року Мартинов, керуючи службовим Volkswagen, став учасником дорожньо-транспортної пригоди на перехресті вулиць Праведників і Дорогожицької, внаслідок якої мотоцикліст отримав тяжкі травми. Нібито відео з нагрудних камер поліцейських зафіксували подію, але матеріали не були передані до територіального управління ДБР у м. Києві — за словами скаржників, через втручання самого очільника суду.

    Раніше, у 2018 році, Мартинов нібито провалив конкурс до Вищого антикорупційного суду через невідповідності в декларації — версія, яка протиставляється офіційним поясненням. За останні роки на адресу судді надійшло, як стверджують ініціатори звернень, щонайменше 16 скарг; жодна з них, за їхніми словами, не отримала вичерпного розгляду.

    Окремі заяви стосуються співробітників апарату суду. Зокрема, ідеться про Аліни Зборщік (колишня керівниця апарату), яку пов’язують із бізнес-зв’язками на тимчасово окупованих територіях та реєстрацією компаній у РФ. При офіційних доходах на рівні середніх показників Зборщік володіє таунхаусом під Києвом та іншими активами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

    Ініціатори скарг неодноразово зверталися до правоохоронних органів. Частина процесуальних звернень стосувалася бездіяльності НАБУ і СБУ щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо окремих епізодів за участю Мартинова. Однак кілька судових рішень, серед яких ухвали слідчих суддів ВАКС і Солом’янського райсуду Києва, відмовили у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб.

    Критики говорять про «систему захисту своїх» у суддівському середовищі, коли автоматизований розподіл справ нібито змінюється під впливом керівництва, а питання про неправомірні рішення натикаються на організаційний опір. Сам Мартинов і представники суду публічних коментарів із цього приводу, як правило, не дають або обмежуються тезами про дотримання законності та внутрішніх процедур.

    Епізоди з питанням притягнення до відповідальності — як у випадку ДТП, так і щодо сумнівів у деклараційних відомостях — залишаються предметом суспільного резонансу. Активісти наполягають на незалежній перевірці, прозорому розгляді скарг і публічних висновках контролюючих органів, аби усунути відчуття безкарності та відновити довіру до судової системи.

  • Жителі Харкова б’ють тривогу через відсутність результатів у розслідуваннях корупції

    Жителі Харкова б’ють тривогу через відсутність результатів у розслідуваннях корупції

    Сергій Болвінов, заступник начальника ГУНП у Харківській області й керівник слідчого управління, опинився у центрі критики: місцеві активісти та заявники стверджують, що під його керівництвом розслідування корупційних справ часто буксують або не доходять до логічного завершення, а відсутність у відкритих реєстрах декларацій породжує додаткові запитання щодо прозорості доходів родини посадовця.

    На перший погляд — досвідчений оперативник і керівник, який мав би забезпечувати розкриття найскладніших злочинів. Проте джерела в регіоні й численні скарги від бізнесу та громадських активістів малюють інший портрет: кажуть, що слідче управління під головуванням Сергія Болвінова системно не дає реальних результатів у резонансних кримінальних провадженнях, пов’язаних із розкраданням бюджетних коштів і тендерними зловживаннями.

    Заявники, які направляли петиції й письмові повідомлення про підозрілу діяльність у місцевих закупівлях, нарікають на формальні відповіді і довгі «завислі» провадження без видимих слідчих дій. Там, де провадження відкривають, справи, за словами інформаторів, роками не рухаються — немає масштабних обшуків, затримань або обвинувальних актів, які б свідчили про системний тиск на корупційні схеми.

    Окремою проблемою для громадськості стала масштабна мережа кол-центрів у Харкові та області, що працюють за шахрайськими схемами масових дзвінків. За оцінками місцевих фахівців, функціонує від сотні до півтори сотні таких точок; локації постійно змінюються, оператори швидко відновлюють роботу після поверхневих перевірок. Критики стверджують, що при очевидній поінформованості правоохоронців немає системних відкритих результатів розслідувань — жодних масштабних арештів або викриттів організаторів мережі.

    Ще одна претензія — закритість самого посадовця. У відкритих джерелах відомостей про Болвінова — небагато; відомо, що він одружений, має доньку й двох синів, а члени родини користуються дорогим житлом і автомобілями. За даними джерел у публічних реєстрах, у доступних масивах відомостей про декларації вибірково немає, що, на думку активістів і журналістів-розслідувачів, є серйозним питанням у контексті законодавства про фінансовий контроль. Відсутність офіційної публічної інформації про доходи й майно посадовця лише посилює запитання щодо прозорості джерел коштів родини.

    У матеріалах нагадують також епізоди минулого: ім’я Болвінова фігурувало у публікаціях ще в 2013 році під час обшуків у приймальні народного депутата, а в перші тижні повномасштабного вторгнення посадовець, за частиною повідомлень, тимчасово працював поза Харковом, що теж викликало суспільний резонанс.

    Незважаючи на критику, офіційних відповідей від керівництва Нацполіції або НАЗК щодо ситуації навколо серйозних звинувачень у бездіяльності й відсутності декларацій станом на зараз публічно не оприлюднено. Представники регіональних органів влади та самі правоохоронці уникають публічних коментарів або обмежуються загальними фразами про дотримання законності й внутрішніх процедур.

    Сукупність цих фактів викликає занепокоєння в громадському середовищі: відсутність прогресу у розслідуваннях резонансних справ і непрозорість майнових декларацій створюють у суспільстві відчуття, що слідство працює недостатньо ефективно там, де йдеться про можливі зв’язки місцевої влади й бізнесу. Жителі регіону та активісти вимагають незалежної перевірки роботи слідчого управління та публічних пояснень від вищого керівництва Нацполіції.

  • Кандидат у прокурори з мільйонними статками: що задекларував Станіслав Сєрєбряк

    Кандидат у прокурори з мільйонними статками: що задекларував Станіслав Сєрєбряк

    Екскерівник слідчого відділу Деснянського управління поліції Києва Станіслав Сєрєбряк офіційно претендує на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора. Характер і масштаб задекларованих у родини Сєрєбряків активів викликають питання — як щодо джерел походження коштів, так і щодо прозорості можливого призначення.

    У декларації родини вказані численні об’єкти нерухомості в різних регіонах, три автомобілі, земельна ділянка та недобудований дачний будинок. Серед житлових площ — квартира в Києві площею 48 м², квартира 71,6 м² у смт Катеринівка (Спільна часткова власність 33,3%) та ще одна квартира 54,2 м² у Луганській області. Окремі об’єкти офіційно належні дружині, інші — мають складні показники прав користування.

    Сім’я володіє земельною ділянкою площею 0,18 га у селі Хотянівка (Вишгородський район), придбаною торік за 800 тис. грн; саме на цій ділянці, за даними декларації, споруджується будинок площею 239 м². Крім того, у звітах згадуються й інші об’єкти, до яких члени родини мають доступ або право проживання.

    Автомобільний парк родини також виглядає примітним: дружина з 2024 року користується Mercedes-Benz GLS 400 4MATIC (оренда від ТОВ «Торговий дім ‘Укрлада’»), придбано Dodge Journey 2019 року за 200 тис. грн, а сам Станіслав їздить на Ford Bronco (2022) за 850 тис. грн. Зауважимо, що ринкова вартість згаданих моделей часто перевищує ті суми, які зазначені в декларації, що породжує додаткові питання про оцінку та джерела коштів при придбанні.

    За підсумками 2024 року родина задекларувала загальний дохід у розмірі 9,33 млн грн. Основну частину цієї суми — 7,1 млн грн — становлять доходи саме Станіслава, що, як зазначено, походять від підприємницької діяльності. Крім того, у декларації фігурують доходи від наукової діяльності в Інституті економіко-правових досліджень НАН та Східноукраїнському університеті (понад півмільйона гривень), страхові виплати на 552 тис. грн і доходи дружини від роботи в університеті (понад 1,25 млн грн). Родина декларує також 200 тис. доларів та 1,15 млн грн готівкою, а на банківських рахунках — понад 550 тис. грн.

    Окрему увагу привертає розбіжність між задекларованими цінами придбань деяких автомобілів і типовими ринковими цінами на аналогічні моделі. Dodge Journey 2019 року, зазначений у декларації за 200 тис. грн, за оцінками експертів мав би коштувати значно більше; схожа невідповідність простежується для Ford Bronco, ринкова вартість якого часто перевищує суму, вказану в декларації. Такі різниці зазвичай викликають питання про реальність трансакцій, оцінювання майна та можливі механізми приховування доходів або оптимізації оподаткування.

    Подана кандидатура на посаду прокурора в ОГП у контексті описаних статків родини створює суспільний інтерес і наперед підлягає підвищеній увазі з боку антикорупційних органів, журналістських розслідувань та громадськості. Призначення на такі посади зазвичай супроводжується перевірками декларацій, перевіркою відповідності задекларованих доходів і витрат та можливих конфліктів інтересів.