У Києві запроваджують нову схему руху громадського транспорту через пошкодження мостів та транспортної інфраструктури внаслідок російських атак. Міська влада вирішила посилити сполучення між лівим і правим берегами столиці, запустивши додаткові автобусні маршрути та новий тролейбус.
Найбільші зміни стосуватимуться маршрутів, які дублюють червону лінію метрополітену. Замість одного автобусного маршруту № 1-М працюватимуть одразу три, що дозволить розподілити пасажиропотік та забезпечити додаткові можливості для пересування містом.
Зокрема, автобус № 1-М продовжить курсувати між станцією метро «Лісова» та «Палацом спорту». Додатковий маршрут № 1-МА сполучатиме «Лісову» з «Арсенальною» та працюватиме у ранкові й вечірні години пік. Ще один маршрут № 1-МД перевозитиме пасажирів від станції метро «Дарниця» до «Палацу спорту».
Зміни запроваджують і на зеленій лінії метрополітену. Новий автобус № 3-М курсуватиме між станціями «Осокорки» та «Видубичі», забезпечуючи альтернативне сполучення на ділянці між берегами Дніпра.
Крім того, у столиці з’явиться новий тролейбусний маршрут № 48. Він з’єднає станцію метро «Лісова» із залізничною станцією «Куренівка» та проходитиме через станцію метро «Почайна».
Таким чином, нова транспортна схема охопить одразу кілька важливих напрямків столиці, зокрема Дарницю, Лісовий масив, Печерськ, Осокорки та Куренівку.
Окремо в КМДА нагадали про особливості роботи громадського транспорту під час повітряних тривог. Автобуси № 110, № 111 та № 112 у цей період курсують через Північний міст. Водночас маршрути № 22-ТЛ, № 22-ТД та № 91-Т перенаправляють через Дарницький міст.
Реорганізація транспортної мережі відбувається на тлі серйозних проблем із мостовим сполученням у столиці. Після російських ракетних ударів частина транспортної інфраструктури зазнала пошкоджень, що призвело до обмеження руху та збільшення навантаження на альтернативні переправи.
У міській адміністрації закликають пасажирів враховувати зміни під час планування поїздок. Детальні графіки та можливі коригування маршрутів оприлюднюватимуть на офіційних інформаційних ресурсах міста.
У Києві 22 жовтня через перекриття Південного мосту та ускладнення транспортного сполучення між берегами Дніпра «Укрзалізниця» призначила додаткові рейси міської кільцевої електрички Kyiv City Express. Рішення ухвалили на тлі серйозних проблем із рухом транспорту після нічної російської атаки на столицю.
Про зміни повідомила команда Kyiv City Express, передає РБК-Україна. Додаткові потяги мають забезпечити киянам альтернативний спосіб пересування містом і частково розвантажити інші транспортні маршрути.
Причиною транспортних обмежень стали наслідки масованого російського обстрілу в ніч проти 22 жовтня. Зокрема, пошкоджень зазнала інфраструктура метрополітену, розташована на Південному мосту.
Уранці рух мостом спочатку обмежили в одному напрямку, однак згодом переправу повністю перекрили для автомобільного транспорту в обидва боки.
Про це повідомив начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. За його словами, обмеження запровадили через необхідність проведення безпекових заходів після російського удару.
Пошкодження мосту позначилися і на роботі столичного метро. На зеленій лінії рух поїздів організували на двох окремих ділянках: від «Сирця» до «Видубичів» та від «Осокорків» до «Червоного хутора».
Через це пасажири тимчасово втратили можливість користуватися звичним маршрутом метро між правим і лівим берегами Дніпра.
Для полегшення транспортної ситуації «Укрзалізниця» вирішила збільшити кількість рейсів Kyiv City Express.
Додаткові електрички курсуватимуть півкільцем за маршрутом: Київ-Деміївський — Видубичі — Березняки — Дарниця — Русанівка — Лівобережна — Микільська Слобідка — Воскресенка — Райдужний — Почайна та у зворотному напрямку.
Такий маршрут дозволяє пасажирам скористатися залізничними переходами через Дніпро, не залежачи від автомобільного руху Південним мостом.
Перший додатковий рейс зі станції Почайна у напрямку Троєщини запланували на 16:56. Тут пасажири можуть пересісти з Оболонсько-Теремківської, або синьої, лінії метро.
Ще один важливий рейс вирушатиме зі станції Видубичі о 18:02 у напрямку Березняків. Ця станція забезпечує можливість пересадки із Сирецько-Печерської, або зеленої, лінії підземки.
За інформацією перевізника, починаючи з 16:40 інтервали між потягами з правого берега на лівий становитимуть від 15 хвилин.
Придбати квитки на додаткові рейси можна через офіційний мобільний застосунок «Укрзалізниці».
Для столиці це вже не перший випадок, коли кільцева електричка стає альтернативою наземному транспорту після російських атак.
Також у попередні тижні Kyiv City Express уже запускав додаткові човникові рейси в години пік. Вони допомагали скоротити інтервали руху між Видубичами, Березняками та Дарницею до 10–15 хвилин.
Наразі тривалість обмежень на Південному мосту залишається невідомою. Відновлення повноцінного руху залежатиме від результатів перевірки пошкодженої інфраструктури та виконання необхідних ремонтних робіт.
Мешканцям столиці рекомендують заздалегідь планувати поїздки, враховувати можливі зміни маршрутів і стежити за офіційними повідомленнями транспортних служб.
У Києві після російського обстрілу поступово відновлюють роботу станції метро «Чернігівська», яка зазнала серйозних пошкоджень під час масованої атаки на столицю. Уже з п’ятниці, 23 жовтня, для пасажирів планують відкрити один із вестибюлів станції. Водночас частина виходів залишатиметься недоступною через необхідність продовження відновлювальних робіт.
Як повідомляє Київська міська державна адміністрація, із 23 жовтня відновлює роботу вестибюль №1, розташований у напрямку станції метро «Дарниця».
Пасажири зможуть користуватися ним щодня з 5:31 до 23:27. Натомість вестибюль №2, який веде в напрямку станції «Лісова», поки залишатиметься зачиненим. Точних термінів його відкриття наразі не названо.
Відновлення доступу до станції стало можливим після кількох днів інтенсивних ремонтних робіт, які розпочалися одразу після російської атаки в ніч проти 19 жовтня.
Тоді внаслідок ударів по столиці суттєвих пошкоджень зазнала інфраструктура Святошинсько-Броварської лінії метрополітену. Зокрема, на станції «Чернігівська» було пошкоджено вітражні вікна, фасад, платформу, залізничні колії та контактну рейку.
Також постраждали кабельні мережі, системи електропостачання та автоматизованого управління рухом поїздів. Через пошкодження технічного обладнання метрополітен не міг забезпечити звичайний рух на всій червоній лінії.
Після обстрілу для пасажирів тимчасово закрили станції «Чернігівська» та «Лісова», а поїзди курсували лише між «Академмістечком» і «Дарницею».
До ліквідації наслідків обстрілу залучили понад 70 працівників різних профільних служб Київського метрополітену. Фахівці працювали над ремонтом колій, контактної рейки та відновленням пошкоджених інженерних систем.
Мер столиці Віталій Кличко особисто перевіряв перебіг ремонтних робіт. За його словами, працівники прибрали розбите скло та будівельне сміття, після чого продовжили відновлення технічного обладнання.
Особливо складним виявився ремонт систем електропостачання та управління рухом поїздів. Додатковою перешкодою стали повітряні тривоги, під час яких ремонтні бригади були змушені переривати роботи та переходити в укриття.
Уже 20 жовтня рух поїздів червоною лінією вдалося відновити на всій протяжності — від «Академмістечка» до «Лісової». Однак станцію «Чернігівська» потяги продовжували проїжджати без зупинки, оскільки пасажирська інфраструктура ще потребувала ремонту.
Поступове відкриття станції має полегшити пересування мешканців лівобережної частини Києва, для яких червона лінія метро залишається одним із ключових транспортних маршрутів.
Таким чином, із 23 жовтня пасажири знову зможуть користуватися станцією «Чернігівська», проте поки лише через один вестибюль. Киянам радять враховувати ці обмеження під час планування поїздок та стежити за повідомленнями метрополітену щодо подальшого відновлення роботи.
У суботу, 17 жовтня 2026 року, біля будівлі Київської міської державної адміністрації на Хрещатику відбулася акція протесту з вимогою відставки міського голови Віталія Кличка. Учасники звинуватили столичну владу в неналежній підготовці до зими, проблемах із захисними укриттями, громадським транспортом, забудовою та збереженням історичних пам’яток. Протест запам’ятався також незвичними плакатами, картонними транспарантами, появою народної депутатки Мар’яни Безуглої та поліцейської спецтехніки поблизу місця проведення акції.
Акція розпочалася в першій половині дня біля центрального входу до міської адміністрації на Хрещатику, 36.
Серед учасників були громадські активісти, представники організацій, ветерани та мешканці столиці, невдоволені рішеннями міської влади.
За повідомленням «Інформатора», ближче до 13:00 кількість учасників перевищила тисячу людей.
Водночас інші редакції наводять значно скромніші оцінки.
Зокрема, «Українська правда» з посиланням на поліцію повідомила приблизно про 200 учасників, а кореспонденти Інтерфакс-Україна зафіксували кілька сотень людей.
Таким чином, масштаби акції різні джерела оцінюють по-різному, але сам факт протесту та його основну вимогу підтвердили кілька незалежних редакцій.
Організаторами стали громадські ініціативи, серед яких «Марш за Київ», «Пасажири Києва», «Автомайдан», «Спадщина», «Право на місто» та інші об’єднання.
«Скажена Оксана», сокіл і картонні плакати
Протестувальники прийшли з десятками саморобних транспарантів.
ФОТО: ІНФОРМАТОР
Окрім традиційних вимог відставки, учасники використали гумор, меми та відсилання до політичного минулого Кличка.
Одним із найпомітніших експонатів стала картонна фігура популярної TikTok-блогерки, відомої в інтернеті як «скажена Оксана».
Її зображення надрукували майже в натуральний зріст і принесли до будівлі міської адміністрації.
Інший плакат відсилав до старої політичної реклами партії «ПОРА».
На ньому зобразили молодого Віталія Кличка та сокола, які дивляться один на одного. Підпис переосмислював назву політичного руху як заклик до відставки міського голови.
На інших транспарантах можна було побачити написи «Make Kyiv Green Again», «Стоп стихійній забудові!» та «Геть корупцію з Києва».
Активіст громадської організації «Пасажири Києва» Олександр Гречко прийшов із пожовклим кленовим листком, іронізуючи над чутками про нібито оплату участі в акції.
Цей жарт став приводом для обговорення в соціальних мережах, однак доказів організованої оплати участі протестувальників у перевірених повідомленнях немає.
Що вимагали від столичної влади
Попри гумористичне оформлення плакатів, основні вимоги учасників стосувалися цілком конкретних проблем міського господарства.
Насамперед активісти критикували недостатню кількість доступних укриттів та стан підготовки столиці до можливих тривалих відключень електроенергії, води й тепла.
Окремою темою стали проблеми громадського транспорту.
Протестувальники висловлювали невдоволення якістю перевезень, транспортними рішеннями міської влади та використанням бюджетних коштів.
Лунали також претензії щодо збереження зелених зон та історичних будівель.
Серед прикладів називали садибу Зеленських, Екопарк Осокорки, урочище Самбурки та території Голосіївського парку.
Учасники вимагали більшої прозорості міських рішень, належної підготовки до надзвичайних ситуацій та відповідальності посадовців за управління столицею.
Водночас окремі звинувачення в корупції, які лунали на плакатах, є позицією протестувальників, а не встановленими судом фактами.
Безугла прийшла на мітинг і звернула увагу на автозаки
Серед присутніх журналісти помітили народну депутатку Мар’яну Безуглу, яка останнім часом публічно критикує Віталія Кличка.
Вона звернула увагу на поліцейські автозаки, розташовані неподалік від учасників акції.
Безугла висловила здивування через присутність такого транспорту та поставила питання про причини його залучення.
При цьому сам факт перебування спецтехніки поблизу протесту не підтверджує підготовки затримань або неправомірних дій поліції.
За повідомленням «Інформатора», акція пройшла без серйозних інцидентів.
Протестувальники виступали біля входу до КМДА, обговорювали проблеми різних районів Києва та скандували вимоги відставки.
Прихильники Кличка також прийшли під КМДА
На акції були не лише противники міського голови.
Кореспондентка hromadske повідомила про присутність кількох людей, які прийшли підтримати Кличка.
Вони висловлювали незгоду з вимогами протестувальників та наголошували на відповідальності центральної влади за частину проблем столиці.
Напередодні фракція «УДАР Віталія Кличка» в Київраді закликала утриматися від масових зібрань через небезпеку російських повітряних атак.
У політичній силі пояснювали це ризиками для життя людей під час можливих обстрілів.
Сам Кличко раніше заявляв, що міська влада намагається забезпечувати життєдіяльність столиці за складних обставин і водночас стикається із суперечками щодо повноважень та ресурсів із центральною владою.
Протест відбувся на тлі конфлікту навколо підготовки Києва до зими
Акція стала продовженням суспільної та політичної дискусії щодо готовності столиці до опалювального сезону.
14 жовтня Кличко виступав у Верховній Раді, де пояснював стан енергетичної інфраструктури та заходи із захисту міста від російських атак.
У матеріалі розглядалися взаємні претензії центральної та міської влади й питання розподілу відповідальності за підготовку до складної зими.
Протест 17 жовтня продемонстрував, що ці суперечки вийшли за межі політичних заяв і стали темою відкритої громадської акції.
Мітинг тривав близько двох годин. Після завершення учасники залишили частину картонних плакатів біля будівлі КМДА.
Водночас сам протест не означає автоматичного припинення повноважень міського голови. Зміна очільника столиці можлива лише відповідно до передбачених законодавством процедур.
Наразі основним результатом акції стала публічна демонстрація невдоволення частини киян роботою міської влади та вимога відповідей на питання, пов’язані з безпекою, інфраструктурою й управлінням містом.
Те, про що наша редакція дізналася на закритій нараді щодо резервних переправ через Дніпро та опублікувала 5 жовтня, вже наступного дня публічно озвучив ексміністр інфраструктури Володимир Омелян. На нараді йшлося про те, що реальна пропускна спроможність однієї комбінованої переправи — насипної дамби з понтонним переходом — може становити не більш як 10 тисяч автомобілів на добу. Обговорювалася і цифра до 25 тисяч, однак більш реалістичною називали саме оцінку в 10 тисяч. Водночас через наявні мости, за даними учасників обговорення, зараз проходить понад 200 тисяч автомобілів на добу.
6 жовтня Омелян в ефірі «Вечір.LIVE» засумнівався в тому, що понтонні переправи зможуть забезпечити заявлену владою половину нинішньої пропускної спроможності мостів. Він назвав таку оцінку «дуже сміливою». За його словами, не можна враховувати лише пропускну спроможність самого понтона — потрібно брати до уваги під’їзди до нього, виїзди та дорожню інфраструктуру на обох берегах.
Саме цей момент збігається з однією з ключових оцінок закритої наради. Там також ішлося не просто про пропускну спроможність понтонного переходу, а про те, скільки транспорту реально зможе пройти через усю резервну схему. Водночас різниця між розрахунковою можливістю окремої переправи та її фактичною роллю у транспортній системі Києва була одним із головних питань.
Збігаються й оцінки щодо того, який транспорт взагалі зможе користуватися такою переправою. На закритій нараді понтонну схему розглядали як тимчасове рішення, а не повноцінну заміну наявним мостам, зокрема для вантажної логістики. Омелян заявив, що не готовий пропускати через понтон важкі вантажівки та вважає його передусім рішенням для приватного й легкового транспорту. Південний міст він окремо назвав ключовою артерією для великогабаритних вантажів на схід.
Окремо Омелян вказав на проблему громадського транспорту. Він вважає, що понтонна переправа не зможе стати повноцінною заміною мостам для масового пасажирського потоку. Цей тезис також відповідає загальній оцінці закритої наради: резервні переправи розглядалися як додаткова й тимчасова інфраструктура, а не як можливість повністю перенести на них нинішній транспортний потік.
Водночас офіційні розрахунки влади суттєво оптимістичніші. 3 жовтня міністр відновлення Микола Калашник заявив, що насипні дамби з понтонними переправами мають забезпечити не менш як половину пропускної спроможності наявних мостів. Він говорив приблизно про 600 тисяч автомобілів на добу між берегами Києва та оцінював термін будівництва резервних переправ до трьох місяців.
На закритій нараді обговорювалися й конкретні параметри реалізації проєкту: використання островів і мілин Дніпра, передусім у північній та південній частинах Києва, попередня вартість близько 2 млрд грн та необхідність залучення інженерних військ. Терміни запуску також пов’язували з погодними умовами.
Публічні заяви Омеляна збіглися з обговоренням на закритій нараді одразу за кількома ключовими пунктами: реальна пропускна спроможність резервної схеми, залежність її ефективності від під’їзної інфраструктури та обмеження щодо важкого й масового транспорту. Водночас конкретних цифр із закритого обговорення Омелян публічно не називав — збіглися саме оцінки можливостей та обмежень проєкту.
Федеральна рада Швейцарії затвердила фінансування восьми нових проєктів для відновлення України загальним обсягом 135 млн швейцарських франків. Вони охоплюватимуть три ключові напрямки — енергетику, громадський транспорт і водне господарство. Рішення було ухвалене 2 жовтня в межах швейцарської програми співпраці з Україною.
До відбору допустили швейцарські компанії, які вже мають представництва або філії в Україні. Вартість однієї проєктної пропозиції мала становити від 3 до 30 млн франків, а компанії-переможці повинні профінансувати щонайменше 10% вартості проєкту власним коштом.
У Швейцарії пояснили, що проєкти мають не лише закривати нагальні потреби України, а й давати довгостроковий ефект. Йдеться про використання швейцарських технологій і обладнання, створення та збереження робочих місць, навчання українських фахівців і передачу експертизи.
Остаточний перелік проєктів формували спільно з українським урядом. Серед критеріїв оцінки були актуальність, очікуваний вплив, технічна реалізованість, ризики та ефективність використання коштів.
Це вже не перший подібний пакет. У 2025 році Швейцарія підтримала12 проєктів на понад 93 млн франків у сферах енергетики, житла, громадського транспорту, охорони здоров’я та гуманітарного розмінування.
На початку 2026 року Швейцарія також оголосила другий конкурс із бюджетом до 150 млн франків, а навесні — третій конкурс ще на 50 млн франків для проєктів у будівництві, машинобудуванні, відновлюваній енергетиці, агробізнесі, ІТ та інших секторах.
У Міністерстві економіки України наголошують, що така модель допомоги поєднує міжнародне фінансування з приватним бізнесом і практичною реалізацією проєктів на місцях.
У Святошинському районі Києва 5 жовтня сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох маршрутних автобусів. Внаслідок зіткнення постраждали троє людей, серед них — дитина.
За попередньою інформацією, аварія сталася близько 11:30 на вулиці Симиренка. На місце виїхали слідчо-оперативна група, патрульні та медики.
Найбільших пошкоджень зазнав автобус ЗАЗ А07А «І-Ван» — він врізався в задню частину іншої маршрутки. У транспортного засобу вибило вітрове скло та деформувало передню частину.
Серед потерпілих — троє людей, у тому числі дитина. Їм надають медичну допомогу, а точний стан постраждалих уточнюється.
Поліцейські встановлюють усі обставини ДТП, зокрема хто з водіїв міг порушити правила дорожнього руху.
Подібні аварії з пасажирським транспортом у Києві та області трапляються регулярно. Раніше у столиці позашляховик на великій швидкості врізався у маршрутку, а на Київщині легковик зіткнувся з рейсовим автобусом — тоді були загиблі та постраждалі.
Рух поїздів зеленої гілки Київського метрополітену через Південний міст не відновлюватимуть, доки профільні наукові установи не дадуть висновок щодо безпечності конструкцій після серії російських ударів. Водночас сам метрополітен технічно готовий повернути поїзди на наземну ділянку та перевозити пасажирів між берегами навіть під час жовтого рівня повітряної тривоги. Про це після засідання Ради оборони Києва 2 жовтня повідомив міський голова Віталій Кличко.
Ключове питання тепер не в готовності самого метро, а у стані Південного мостового переходу. За словами мера, Міністерство інфраструктури звернулося до наукових інститутів, які мають оцінити наслідки ударів та визначити, чи можна безпечно пропускати поїзди через споруду. Конкретної дати завершення експертизи наразі не названо.
Це означає, що для пасажирів зеленої лінії поки зберігається розрив між правобережною та лівобережною частинами маршруту. Після атак 1 жовтня поїзди почали курсувати лише окремими підземними ділянками: від «Сирця» до «Видубичів» та від «Осокорків» до «Червоного хутора». Саме відновлення руху через міст має знову з’єднати ці дві частини лінії в єдиний маршрут.
Ситуація різко погіршилася після кількох ударів по Південному мосту протягом однієї доби. Вранці 1 жовтня російські безпілотники влучили поблизу опорної частини переправи. В момент одного з вибухів мостом рухався поїзд метро. Вибухова хвиля спричинила потрапляння пилу до салону через вентиляційну систему, однак пасажири та машиніст не постраждали, а сам склад відправили до депо на додатковий огляд.
Після першої перевірки комунальні фахівці не виявили критичних пошкоджень споруди, тому наземний громадський транспорт через Південний міст частково повернули до звичайного режиму. Водночас конструкції, якими проходить метро, продовжували перевіряти окремо.
Однак уже ввечері ситуація змінилася: було зафіксовано нове влучання безпосередньо в дорожнє полотно Південного мосту. «Ненька інфо» писала про цей епізод окремо. Тоді влада знову направила на місце екстрені та комунальні служби, а попередню оцінку безпечності споруди фактично довелося переглядати після нової атаки. Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно
На цьому удари не припинилися. Близько 05:00 2 жовтня Кличко повідомив про ще одне влучання в Південний міст. Після цього переправу повністю перекрили для руху транспорту в обох напрямках. На мосту Метро вранці частково обмежили рух однією смугою з лівого на правий берег, а на мосту Патона — рух із правого на лівий. Через це транспортна система столиці в ранкову годину пік зазнала різкого додаткового навантаження.
«Ненька інфо» вже повідомляла, що після нічної атаки Київ фактично зіткнувся з серйозним транспортним ускладненням між берегами. Частину автобусних маршрутів перекинули на Дарницький міст, тролейбуси працювали за скороченими схемами, а таксі різко підняли ціни. Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві
Паралельно КМДА намагалася частково розвантажити місто. Автобуси №22 та №91 перенаправили через Дарницький міст. Через нього ж спочатку спрямували автобуси №51, 55, 115 та 118-Д. Тролейбус №43 почав працювати між Кібернетичним центром та площею Либідською, а №50 — між вулицею Милославською та Дарницькою площею. Автобус №1-М скерували через Подільський міст.
Ситуація з зеленою гілкою метро особливо показова ще й тому, що лише кілька тижнів тому Київ якраз перейшов на нову модель роботи транспорту під час повітряних тривог. З 10 вересня за жовтого рівня загрози Сирецько-Печерська лінія мала працювати без обмежень, зокрема перевозити людей через Південний міст в обох напрямках. При червоному рівні рух мав знову розриватися на дві ділянки.
Тобто до нинішніх ударів саме Південний міст мав стати ключовою ланкою, яка дозволяла б не відрізати лівий берег від правого під час тривалих дронових загроз.
«Ненька інфо» раніше детально писала про ці нові транспортні правила. Місто прагнуло відійти від моделі, коли будь-яка повітряна тривога автоматично паралізує рух через Дніпро, і залишати транспортне сполучення під час менш небезпечного, жовтого рівня загрози. Київ переходить на новий режим: що зміниться для метро, мостів і комендантської години
Після повторних влучань ця схема фактично вперлася у фізичну безпеку самої споруди. Навіть якщо рівень загрози дозволяє рух поїздів, Київський метрополітен не може перевозити пасажирів через міст без підтвердження, що конструкції витримають подальшу експлуатацію.
Саме тому науковий висновок зараз стає вирішальним.
Рада оборони Києва 2 жовтня розглядала не лише метро. Йшлося загалом про організацію транспортного сполучення між берегами після серії атак. За словами Кличка, військові, правоохоронці, рятувальники та міські служби надали свої пропозиції щодо безпечного руху іншими мостами. Конкретний перелік ухвалених пропозицій мер публічно не деталізував, зазначивши, що їх передадуть центральним органам влади.
Для столиці це питання виходить далеко за межі комфорту пасажирів. Південний міст є однією з ключових переправ через Дніпро і одночасно частиною транспортної системи метро. Будь-яке тривале обмеження на цій ділянці автоматично збільшує навантаження на інші мости, наземний транспорт та кільцеву електричку.
До того ж ще до нинішніх ударів споруда потребувала ремонту. У 2025 році «Ненька інфо» повідомляла про підготовку протиаварійного ремонту правобережних естакад Південного мосту вартістю майже 55 млн грн. Тоді йшлося про роботи із залізобетонними плитами прогонових будов та необхідність продовжити термін експлуатації переправи. Південний міст у Києві відремонтують за майже 55 мільйонів гривень
Тепер до планових проблем додалися наслідки бойових пошкоджень.
При цьому повністю без транспортного зв’язку між берегами Київ не залишився. Наземний транспорт частково переорієнтовують на інші переправи, а Kyiv City Express продовжує курсувати за повним кільцевим маршрутом між лівим і правим берегами.
Однак саме відновлення метро через Південний міст могло б суттєво зняти навантаження з інших маршрутів.
Поки що міська влада не називає навіть орієнтовного терміну запуску. Все залежатиме від того, як швидко наукові інститути завершать оцінку стану конструкцій і який саме висновок дадуть.
Таким чином, головне для пасажирів зеленої гілки метро Київський метрополітен готовий повернути поїзди на Південний міст, але робити цього до експертного підтвердження безпечності споруди не будуть.
Саме висновок фахівців тепер визначить, коли зелена гілка знову повноцінно з’єднає два береги Києва.
Київська кільцева електричка Kyiv City Express 2 жовтня продовжує курсувати між правим і лівим берегами столиці за повним маршрутом і графіком, попри нічну російську атаку та серйозні обмеження руху на мостах через Дніпро. Оператор перевезень повідомив, що залізничне сполучення не скорочували, хоча окремі поїзди можуть іти з невеликими затримками.
Для Києва це особливо важливо вранці 2 жовтня, адже після нових ударів ситуація з автомобільним і частково громадським транспортом між берегами суттєво ускладнилася.
За даними КМДА, Південний міст повністю перекрили в обох напрямках. На мосту Метро рух з лівого на правий берег частково обмежили однією смугою. Після ранкового обстеження автобуси №51, 55, 115 і 118-Д змогли відновити рух мостом Патона у напрямку правого берега, тоді як транспорт на лівий берег перенаправляли через Дарницький міст.
Саме на цьому тлі кільцева електричка фактично залишилася одним із найстабільніших способів перетнути Дніпро громадським транспортом без необхідності шукати об’їзди через частково перекриті мости.
У Kyiv City Express наголосили, що продовжують працювати попри нічну атаку. Пасажирів лише попередили, що деякі рейси можуть відхилятися від графіка на кілька хвилин. Актуальний розклад доступний на офіційному сайті міської електрички.
Складна транспортна ситуація у столиці пов’язана насамперед із повторними ударами по Південному мосту. Ще 1 жовтня російські безпілотники влучили поблизу його опорної частини. Через це тимчасово змінили рух зеленої гілки метро: поїзди курсували лише між станціями «Сирець» – «Видубичі» та «Осокорки» – «Червоний хутір». Під час одного з вибухів через вентиляцію до вагона метро потрапив пил, однак пасажири та машиніст не постраждали.
Після першого огляду 1 жовтня фахівці «Київавтошляхмосту» не виявили критичних пошкоджень Південного мосту, і наземний громадський транспорт частково повернули на звичайні маршрути.
Однак у ніч проти 2 жовтня міст знову опинився під ударом. Після нової атаки влада вирішила повністю перекрити його для руху в обох напрямках до завершення додаткового обстеження.
Через це навантаження на альтернативні маршрути між берегами Києва зросло. Частину автобусів перенаправили, рух на інших мостах також обмежили, а пасажири почали шукати залізничні маршрути, які не залежать від стану автомобільних переправ.
Kyiv City Express у таких умовах має окрему перевагу: кільцевий маршрут проходить через залізничні мости та охоплює велику частину міста, дозволяючи пересідати на метро, автобуси та інший наземний транспорт уже на потрібному березі.
Сама електричка працює за кільцевою схемою і сполучає, зокрема, Дарницю, Видубичі, Центральний вокзал, Святошин, Почайну та інші райони столиці. Саме тому під час великих транспортних обмежень вона часто стає резервною ланкою міської системи.
Водночас міська влада просить пасажирів враховувати можливі затримки та оперативно перевіряти зміни перед поїздкою, оскільки транспортна ситуація після атак може змінюватися протягом дня.
Kyiv City Express продовжує ходити по повному кільцю між двома берегами Києва, тоді як Південний міст закритий, а на інших переправах діють обмеження.
Мер Києва Віталій Кличко вранці 2 жовтня поїхав до прем’єр-міністра обговорювати ситуацію з транспортом у столиці, зокрема роботу громадського транспорту та мостів. Після зустрічі в Києві має зібратися рада оборони, яка ухвалюватиме рішення щодо ситуації в умовах постійних атак. Про це повідомило джерело, яке має інформацію про підготовку зустрічі.
Публічно зустріч Кличка з прем’єр-міністром наразі не підтверджувалася. Водночас міська влада вже вранці 2 жовтня повідомила про масштабні обмеження руху через Дніпро.
За інформацією КМДА, Південний міст повністю перекритий в обох напрямках, на мосту Метро рух у напрямку правого берега обмежений однією смугою, а на мосту Патона повністю обмежений рух із правого на лівий берег.
Через обмеження руху поїздка між лівим і правим берегами різко подорожчала й займала значно більше часу. В одному із сервісів таксі вранці стандартний тариф сягав 1056 грн, комфорт — 1189 грн, бізнес — 1323 грн. В іншому сервісі ціни залежно від класу авто доходили до 2299 грн. На Осокорках утворилися черги пасажирів, які чекали на громадський транспорт у напрямку правого берега, повідомляє ТСН.
Через перекриття та обмеження руху мостами частину маршрутів громадського транспорту змінили. Зокрема, автобуси №22 та №91 спрямували через Дарницький міст, автобуси №51, 55, 115 та 118-Д — також через Дарницький міст. Тролейбуси №43 та №50 працюють за скороченими схемами, а автобус №1-М курсує через Подільський міст.
Згодом КМДА повідомила, що автобуси №51, 55, 115 та 118-Д відновили рух мостом Патона у напрямку правого берега, однак транспорт продовжує курсувати з відхиленнями від графіка.
Обмеження стали наслідком серії ударів по Південному мосту. Вранці 1 жовтня Кличко повідомив про два влучання поблизу опорної частини мосту. Після попереднього огляду критичних пошкоджень не виявили, а наземний громадський транспорт частково повернули на маршрут.
Увечері 1 жовтня стався новий удар у дорожнє полотно Південного мосту. За даними, попередньо були пошкоджені мостова опора, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне загородження метрополітену. Рух метро та наземного громадського транспорту тоді зупинили.
Близько 5:00 2 жовтня Кличко повідомив про нове влучання в Південний міст. Після цього рух ним повністю перекрили. Унаслідок атаки було пошкоджено не лише транспортну інфраструктуру. У Дарницькому районі було пошкоджено верхні поверхи 25-поверхового житлового будинку. За даними міської влади та ДСНС, одна людина загинула, ще двоє постраждали.
На тлі нових ударів у місті мають визначити подальший порядок роботи транспорту та мостів. Ці питання, за словами джерела, Кличко має обговорити з прем’єр-міністром, після чого їх винесуть на розгляд ради оборони Києва.
