Daypolitico

Позначка: громадянство

  • Меладзе “змінив паспорт”: продюсер нібито отримав громадянство Грузії і міг відмовитися від українського

    Меладзе “змінив паспорт”: продюсер нібито отримав громадянство Грузії і міг відмовитися від українського

    Українсько-грузинський композитор і продюсер Костянтин Меладзе, який після початку повномасштабної війни майже повністю зник із публічного простору та уникає заяв про російську агресію, знову опинився в центрі уваги. Низка українських та російських медіа повідомила, що 63-річний продюсер нібито отримав громадянство Грузії. При цьому журналісти припускають, що він міг відмовитися від українського паспорта, який, за даними ЗМІ, оновлював ще у 2024 році. Сам Меладзе ці повідомлення наразі публічно не коментував.

    Першоджерелом інформації стали російські медіа, зокрема Telegram-канал Mash, після чого новину передрукували кілька українських видань. За їхніми даними, Меладзе отримав грузинський паспорт, однак офіційних документів, указу президента Грузії або публічної заяви самого продюсера наразі не оприлюднено. Тому юридично підтвердженим фактом цю інформацію назвати поки не можна.

    Головна інтрига пов’язана з особливостями грузинського законодавства. У Грузії подвійне громадянство загалом не допускається, окрім випадків, коли громадянство надається за спеціальним рішенням президента або коли держава дозволяє людині зберегти інший паспорт. Офіційний сайт Агентства розвитку державних сервісів Грузії пояснює, що президент може надати громадянство у винятковому порядку іноземцю, який має особливі заслуги перед країною або відповідає державним інтересам Грузії.

    Британський урядовий довідник щодо громадянства Грузії також зазначає, що подвійне громадянство в країні не дозволяється, за винятком випадків, коли громадянство іноземцю надає президент Грузії. Саме тому медіа припускають: якщо Меладзе справді отримав грузинський паспорт без окремого дозволу на збереження українського, він міг втратити або добровільно припинити українське громадянство. Водночас це залишається припущенням, бо жодних офіційних підтверджень від України чи Грузії наразі немає.

    Костянтин Меладзе народився в Батумі, але значну частину кар’єри побудував в Україні та Росії. Він є одним із найвідоміших продюсерів пострадянського шоу-бізнесу, автором багатьох хітів і творцем гурту “ВІА Гра”. Саме з Україною довгий час була пов’язана частина його творчої, бізнесової та особистої біографії. До повномасштабного вторгнення Росії Меладзе активно працював на українському й російському ринках, а його проєкти регулярно з’являлися на телебаченні та концертних майданчиках.

    Після 24 лютого 2022 року Меладзе не став одним із тих артистів, хто голосно засудив Росію або публічно підтримав Україну. На відміну від частини українських виконавців, які розірвали зв’язки з російським ринком, продюсер обрав майже повне мовчання. Саме це неодноразово викликало критику в українському медіапросторі. Його колишня дружина Віра Брежнєва, навпаки, публічно висловлювала підтримку Україні, займалася волонтерством і після початку війни відмовилася від роботи в Росії.

    Де саме зараз живе Меладзе, достеменно невідомо. Українські та російські ЗМІ в різний час писали про Італію та Іспанію. Колишня учасниця “ВІА Гри” Міша Романова стверджувала, що продюсер проживає в Італії, тоді як інші джерела вказували на Іспанію. Офіційно сам Меладзе свою поточну адресу або плани не розкриває.

    Російський музичний критик і продюсер Павло Рудченко в коментарі НСН припустив, що грузинський паспорт може бути для Меладзе зручним інструментом для збереження комерційних можливостей одразу на кількох ринках. За його словами, з таким громадянством до продюсера може бути менше претензій як у Росії, так і в Україні, адже формально він є людиною грузинського походження і може працювати з різними країнами. Це оцінка самого Рудченка, а не підтверджена позиція Меладзе.

    Водночас українські медіа наголошують: повідомлення про можливу відмову Меладзе від українського паспорта базуються саме на припущеннях. Видання StopCor прямо зазначає, що у відкритих джерелах немає офіційної інформації про дозвіл президента Грузії на подвійне громадянство для Меладзе, але так само немає й документів, які б підтверджували його відмову від українського громадянства.

    Ситуацію додатково ускладнює і те, що Україна у 2025 році ухвалила закон, який дозволяє подвійне або множинне громадянство для окремих категорій українців та представників діаспори. До цього українське законодавство фактично не визнавало множинного громадянства. Однак навіть після змін питання конкретних випадків залежить від процедур, підстав набуття іншого громадянства і рішень компетентних органів.

    Таким чином, наразі достеменно можна говорити лише про одне: медіа масово повідомляють, що Костянтин Меладзе нібито отримав громадянство Грузії, однак офіційного підтвердження цього факту від грузинської влади, українських органів або самого продюсера немає. Так само не підтверджено документально, що він відмовився від українського паспорта.

    Попри це, новина вже викликала активне обговорення, адже для багатьох українців Меладзе давно є символом “мовчазної позиції” частини артистів, які роками заробляли в Україні, але після повномасштабного вторгнення не дали чіткої відповіді на питання про війну. Тепер можливе отримання грузинського паспорта лише посилило інтерес до того, яку країну продюсер насправді вважає своєю — і чи готовий він колись публічно пояснити власний вибір.

  • «Я подав заяву про відмову»: новий прем’єр Румунії зробив заяву про українське громадянство

    «Я подав заяву про відмову»: новий прем’єр Румунії зробив заяву про українське громадянство

    Призначений прем’єр-міністр Румунії Єуджен Томак, який народився на території сучасної України, вперше детально розповів про своє громадянство та пояснив, чому багато років тому вирішив офіційно відмовитися від українського паспорта. Заява політика викликала широкий резонанс не лише в Румунії та Молдові, а й в Україні, адже Томак є уродженцем Одеської області та одним із найвідоміших політиків румунського походження в Європейському Союзі.

    Про своє рішення майбутній глава уряду розповів в інтерв’ю молдовському виданню NewsMaker. За словами Томака, сьогодні він має громадянство Румунії та Молдови, а від українського громадянства свого часу відмовився добровільно через законодавчі обмеження, які діяли в Україні щодо множинного громадянства.

    «Я громадянин Румунії та Молдови. Оскільки Україна не дозволяла подвійне громадянство, у певний момент я подав заяву до посольства України в Бухаресті про відмову від громадянства. Мені дуже хотілося стати громадянином Молдови», – пояснив політик.

    Єуджен Томак народився 21 червня 1981 року в селі Озерне Ізмаїльського району Одеської області. Населений пункт розташований у південній частині історичної Бессарабії, де традиційно проживає велика румунська громада. Сам політик неодноразово наголошував, що пишається своїм походженням і підтримує зв’язки з регіоном, де народився.

    Історія Томака є доволі незвичною для європейської політики. Після переїзду до Румунії він зробив стрімку кар’єру у державних структурах, працював у президентській адміністрації, займався питаннями румунської діаспори та співвітчизників за кордоном, а згодом став державним секретарем Міністерства закордонних справ Румунії. Пізніше його обрали депутатом парламенту, а нині він є депутатом Європейського парламенту та лідером правоцентристської партії PMP.

    4 червня президент Румунії Nicușor Dan офіційно висунув Єуджена Томака на посаду прем’єр-міністра країни. Таке рішення було ухвалене після затяжної політичної кризи, яка призвела до розпаду попередньої коаліції та поставила під загрозу реалізацію низки реформ, необхідних для отримання європейського фінансування.

    За Конституцією Румунії Томак має десять днів для формування уряду та отримання вотуму довіри в парламенті. Для затвердження нового Кабінету Міністрів необхідно заручитися підтримкою щонайменше 233 депутатів. Експерти зазначають, що це буде непростим завданням через політичну фрагментацію парламенту та складні переговори між партіями.

    Особливу увагу після призначення привернули заяви Томака щодо Молдови. Політик давно відомий як прихильник тісної інтеграції Кишинева з Європейським Союзом і послідовний адвокат європейського курсу країни. Він заявив, що у випадку остаточного затвердження на посаді прем’єра планує розширити співпрацю між Румунією та Молдовою у сфері медіа, освіти та спорту.

    Однією з його ініціатив може стати створення спільного медійного простору між двома державами. Йдеться про законодавчі механізми, які дозволять телеканалам та радіостанціям працювати одночасно на румунському та молдовському ринках.

    За словами політика, такий крок допоможе ефективніше протидіяти дезінформації та російському інформаційному впливу.

    «Так ми зможемо природним чином допомогти Молдові у боротьбі з дезінформацією та русифікацією. Вплив російськомовних медіа залишається серйозною проблемою», – наголосив Томак.

    Крім того, він підтримує створення спільних освітніх програм і проведення міжнародних спортивних турнірів між Румунією та Молдовою. Політик переконаний, що такі проєкти сприятимуть культурному та економічному зближенню двох держав.

    На міжнародній арені Єуджен Томак відомий також підтримкою України. Як депутат Європарламенту він неодноразово виступав за посилення санкцій проти Росії, підтримував європейську інтеграцію України та Молдови, а також закликав ЄС активніше допомагати країнам регіону у сфері безпеки.

    Його призначення багато оглядачів називають символічним. Вперше на чолі румунського уряду може опинитися політик, який народився на території сучасної України та пройшов шлях від представника румунської меншини в Бессарабії до одного з найвпливовіших діячів у Бухаресті та Брюсселі. Водночас сам Томак наголошує, що його головною метою буде забезпечення політичної стабільності, продовження проєвропейського курсу Румунії та зміцнення партнерства з сусідніми державами.

    Найближчі дні покажуть, чи зможе політик сформувати уряд та отримати підтримку парламентської більшості. Якщо це станеться, Румунія отримає прем’єра з українським корінням, який уже сьогодні опинився в центрі уваги всієї Східної Європи.

  • Санду: РФ може використати Придністров’я для мобілізації

    Санду: РФ може використати Придністров’я для мобілізації

    Президентка Молдови Мая Санду заявила, що указ російського керівництва про спрощене надання громадянства РФ мешканцям невизнаного Придністровського регіону може бути використаний як інструмент для потенційної мобілізації населення на війну проти України. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на коментарі глави молдовської держави та її оцінку безпекових ризиків у регіоні.

    За словами Санду, подібні рішення можуть мати не лише адміністративний, а й військово-політичний вимір, оскільки спрощене надання громадянства РФ створює потенційну базу для розширення мобілізаційного ресурсу Росії. Вона наголосила, що в умовах триваючої війни Росії проти України будь-які механізми масової паспортизації можуть розглядатися як інструмент впливу та тиску, зокрема на населення Придністров’я.

    Мая Санду припустила, що одна з можливих цілей таких дій — посилення можливостей Росії у комплектуванні особового складу для подальшого використання у війні проти України. Вона зазначила, що Кремль може прагнути отримати додаткові людські ресурси через формальне розширення кола своїх громадян у регіонах, які не перебувають під прямим контролем міжнародно визнаних державних інституцій.

    Окремо президентка Молдови звернула увагу на те, що після початку повномасштабної війни значна частина мешканців Придністров’я зробила вибір на користь громадянства Молдови. За її словами, це пояснюється прагненням людей забезпечити більший рівень безпеки та правового захисту в умовах нестабільної ситуації в регіоні. Водночас нові кроки Росії у сфері громадянства можуть змінити цю динаміку та створити додатковий політичний тиск на населення.

    Санду також розглянула ширший геополітичний контекст, у якому може розгортатися ця ситуація. Вона припустила, що Москва може використовувати питання Придністров’я як елемент ширшої стратегії впливу на Молдову, зокрема у контексті її курсу на європейську інтеграцію та поступову реінтеграцію непідконтрольного регіону. На її думку, подібні дії можуть бути спрямовані на створення додаткових важелів тиску як на Кишинів, так і на міжнародних партнерів країни.

    Водночас президентка Молдови наголосила, що питання можливого вступу країни до Європейського Союзу не може бути предметом зовнішнього блокування. Вона підкреслила, що рішення щодо членства ухвалює виключно ЄС, а не інші держави, і Росія не має формального впливу на цей процес.

    Йдеться про нещодавній указ російського керівництва, яким спрощується процедура отримання громадянства РФ для жителів Придністров’я. Після його ухвалення тема знову привернула увагу міжнародних спостерігачів, оскільки регіон уже тривалий час перебуває у стані невизначеного політичного статусу та фактично контролюється проросійськими структурами.

    На тлі цих подій президент України Володимир Зеленський доручив встановити оперативні контакти з молдовською стороною для координації дій та оцінки потенційних ризиків. У Києві розглядають ситуацію як ще один елемент ширшої безпекової динаміки у регіоні, пов’язаної з війною Росії проти України та впливом на сусідні держави.

    Експерти з питань безпеки зазначають, що Придністровський регіон залишається одним із найбільш чутливих вузлів у східноєвропейській геополітиці. Його невизначений статус, присутність російських військових та політична залежність від Москви створюють умови, за яких будь-які зміни у громадянській або правовій політиці можуть мати ширші наслідки, ніж суто адміністративні.

    Офіційний Кишинів, зі свого боку, продовжує курс на політико-дипломатичне врегулювання та поступову реінтеграцію регіону. Водночас влада Молдови підкреслює, що всі процеси мають відбуватися мирним шляхом, без ескалації конфлікту та з урахуванням міжнародного права.

  • Польща змінює правила отримання громадянства

    Польща змінює правила отримання громадянства

    Міністерство внутрішніх справ Польщі розробляє масштабний пакет законодавчих змін, який має суттєво змінити підхід до надання польського громадянства. Головна мета реформи — гарантувати, що паспорт Польщі отримуватимуть лише ті іноземці, які мають реальний і довготривалий зв’язок із державою, її культурою, мовою та суспільством. Про це повідомляє Polsat News.

    У польському МВС наголошують, що чинна система містить елементи “автоматизму”, коли громадянство може надаватися після виконання формальних вимог без глибокої оцінки рівня інтеграції особи. Нова модель, яку пропонує відомство, має змінити цей підхід і зробити процес більш вибірковим та багаторівневим.

    За задумом уряду, громадянство має стати не формальною процедурою, а підсумком тривалого процесу інтеграції. У міністерстві прямо заявляють, що Польща прагне уникнути помилок інших держав, які, на їхню думку, надто спростили доступ до громадянства, що згодом створило соціальні та політичні виклики.

    Однією з ключових змін стане суттєве збільшення мінімального терміну легального проживання в країні. Згідно з пропозицією, він може становити до восьми років. Цей період планується розділити на дві частини: три роки тимчасового перебування та п’ять років постійного проживання. Упродовж цього часу кандидати на громадянство мають демонструвати стабільну інтеграцію в польське суспільство, участь в економічному житті країни та відсутність порушень законодавства.

    Окрему увагу в реформі приділено мовному питанню. Якщо зараз вимоги передбачають знання польської мови на певному рівні, то нові правила передбачають суттєве підвищення планки до рівня вільного володіння, що відповідає щонайменше рівню B2. У МВС підкреслюють, що без глибокого знання мови повноцінна інтеграція в суспільство є неможливою, особливо у сферах роботи, освіти та взаємодії з державними інституціями.

    Ще одним елементом реформи стане запровадження державного іспиту для кандидатів на громадянство. За попередніми даними, тест складатиметься приблизно з 40 запитань і охоплюватиме історію Польщі, основи конституційного ладу, а також ключові цінності Європейського Союзу. Таким чином уряд прагне переконатися, що майбутні громадяни не лише формально проживають у країні, а й розуміють її політичну та культурну систему.

    Крім того, планується введення додаткових процедур перевірки лояльності. Серед них — підписання спеціального акта лояльності, а також вимога підтвердження податкового резидентства в Польщі. Це має засвідчити, що кандидат не лише проживає в країні, але й фактично пов’язує з нею свої економічні та життєві інтереси.

    У польському уряді підкреслюють, що ці заходи спрямовані на зміцнення соціальної згуртованості та підвищення престижу громадянства. Там наголошують, що польський паспорт має сприйматися як “заслужений привілей”, а не як автоматичний результат тривалого перебування в країні.

    Попередні принципи реформи були представлені ще у жовтні 2025 року. Тоді йшлося про створення комплексної системи оцінювання кандидатів, яка включатиме не лише мовні та історичні знання, а й перевірку рівня інтеграції в суспільство.

    Паралельно в Європі загалом спостерігається тенденція до перегляду міграційної політики. Деякі країни вже посилили вимоги до натуралізації. Зокрема, Португалія збільшила терміни для отримання громадянства на тлі рекордного зростання кількості іноземців, а Швеція запровадила нові критерії перевірки кандидатів, посиливши вимоги до інтеграції та знання мови.

    Таким чином, польська ініціатива вписується у ширший європейський тренд, який передбачає більш жорсткий підхід до надання громадянства та акцент на довготривалій інтеграції іноземців у національні суспільства.

  • Посадовця ДМС підозрюють у багатомільйонних доходах

    Посадовця ДМС підозрюють у багатомільйонних доходах

    У публічному просторі з’явилися звинувачення на адресу першого заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області Олександра Бердара щодо нібито причетності до масштабних корупційних схем під час воєнного стану. У поширених матеріалах стверджується, що йдеться про можливу торгівлю громадянством та організацію незаконного виїзду осіб за кордон.

    За твердженнями авторів публікацій, обсяги доходів, які інкримінуються посадовцю, можуть сягати багатомільйонних сум, зокрема в іноземній валюті. Також згадується версія про зберігання коштів у криптовалюті та готівці з подальшим придбанням майна за кордоном через родичів. Водночас ці дані потребують офіційного підтвердження з боку правоохоронних органів.

    Окремо в повідомленнях зазначається, що щодо фігуранта раніше могли відкриватися кримінальні провадження, які, за версією авторів, вплинули на його подальшу активність. Проте інформація про конкретний статус справ, їхній перебіг або результати має підтверджуватися офіційними рішеннями суду чи повідомленнями слідчих органів.

    Наразі офіційні коментарі від Державної міграційної служби та правоохоронних структур є ключовими для встановлення фактичних обставин. У разі наявності доказів відповідні органи можуть надати правову оцінку ситуації в межах чинного законодавства.

  • Суддя Блохін не задекларував рахунки та нерухомість дружини в РФ

    Суддя Блохін не задекларував рахунки та нерухомість дружини в РФ

    Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розпочала дисциплінарне провадження щодо судді Першого апеляційного адміністративного суду Анатолія Блохіна. Рішення ухвалене на підставі скарги юристки ГО «Автомайдан» Тетяни Чижик.

    У скарзі йдеться, що дружина судді, Тетяна Сергіївна (28.01.1973), має громадянство Російської Федерації, володіє нерухомістю на тимчасово окупованій території Криму та активами в російських рублях. Ці дані підтверджуються відкритими джерелами та офіційними державними сайтами РФ. Зокрема, у пошуковому сервісі податкової служби РФ дружина отримала податковий номер на підставі російського паспорта та з жовтня 2017 року зареєстрована як платник страхових внесків.

    Суддя Блохін у своїй майновій декларації за 2024 рік не вказав інформацію про проживання дружини в Криму, наявність рахунків у російських банках та використання нерухомості на окупованій території.

    Сам суддя у письмовому поясненні заявив, що не знає про російське громадянство та активи дружини, а також не має доступу до відповідних інформаційних баз. Він зазначив, що доводи скарги базуються на припущеннях, які неможливо підтвердити чи спростувати.

    Служба безпеки України повідомила, що за випискою з реєстру платників податків РФ встановлено наявність громадянства у особи, чиї персональні дані збігаються з даними дружини Блохіна. Прикордонна служба підтвердила, що у 2017–2021 роках суддя неодноразово виїжджав через пункт пропуску «Чонгар» до анексованого Криму. Дружина судді виїхала до Криму у червні 2018 року, а її повернення на підконтрольну територію не зафіксовано.

    У суддівському досьє Блохіна є анкета від 28 лютого 2018 року, в якій як фактичне місце проживання дружини та дітей він вказав населений пункт в АР Крим.

    Наразі ВРП продовжує розгляд дисциплінарного провадження і прийме рішення щодо можливого притягнення судді до відповідальності.

  • Фавбет Андрія Матюхи переводить інфраструктуру на крипту і P2P-гаманці

    Фавбет Андрія Матюхи переводить інфраструктуру на крипту і P2P-гаманці

    За інформацією наших джерел, онлайн казино продовжує створення “зеркал” своїх сайтів, фактично клонуючи всю платформу та переводить інфраструктуру на крипту та P2P-гаманці.

    Про це пише видання 360ua.news.

    Нагадаємо, незважаючи на масштабну піар кампанію в ЗМІ, де Андрій Матюха представляється як “державник”, меценат та “благодійник”, створення Матюхою “зеркал” своїх сайтів та інфраструктури під крипту і P2P-гаманці свідчить про його наміри повністю “піти в тінь” та не сплачувати податки до українського бюджету.

    Нагадаємо, Андрій Матюха один з “піонерів” українського нелегального онлайн гемблінгу, про докладно описано в статті колег проекту BLACK BOX.

    Зокрема, журналісти розслідувачі довели, що Андрій Матюха працюючи в Україні, також продовжує роботу в РФ та Білорусі. При цьому у Андрій Матюха крім українського громадянства має також російський паспорт.

    Зокрема, про російський паспорт Андрія Матюхи писала європейська преса.

    ФОТО: Російський паспорт Андрія Матюхи

    В контексті наявності у Андрія Матюхи російського громадянства, варто відзначити, що відповідно до українського законодавства, на території України заборонена діяльність гральних компаній, що повністю або частково належать громадянам Росії.

    Тож не дивно, що Андрій Матюха маючи громадянство “країни агресора”, робить “дзеркала” своїх сайтів та намагається прикритись “гучними благодійними проектами”.

  • Коломойський програв справу про громадянство у Верховному Суді

    Коломойський програв справу про громадянство у Верховному Суді

    11 вересня 2025 року Велика палата Верховного Суду ухвалила остаточне рішення у резонансній справі №990/320/23, залишивши чинним указ президента від 18 липня 2022 року про втрату громадянства України Ігорем Коломойським. Про це повідомив адвокат бізнесмена Олександр Лисак.

    Згідно з матеріалами справи, ще у 1995 році Ігор Коломойський, будучи громадянином України, отримав громадянство Ізраїлю. На той момент законодавство України не передбачало автоматичної втрати українського громадянства у разі набуття громадянства іншої держави.

    Однак у 2022 році президент України підписав указ №502/2022, яким Коломойського визнано таким, що втратив громадянство України. Бізнесмен оскаржив цей документ у Касаційному адміністративному суді, який розглянув справу в складі Верховного Суду. Як зазначив адвокат Лисак, суть справи полягала у юридичній колізії, що стосується дії законів у часі. Він нагадав, що відповідні зміни до Закону “Про громадянство України”, які передбачають втрату громадянства через набуття іншого, були внесені лише у 1997 та 2001 роках — тобто після того, як Коломойський отримав громадянство Ізраїлю.

    “Відповідно до статті 58 Конституції України, закон не має зворотної сили. Застосування норм, прийнятих після 1995 року, до подій того часу є порушенням принципу незворотності дії закону”, — наголосив адвокат.

    Особливу увагу викликає окрема думка двох суддів Великої палати Верховного Суду — Миколи Мазура та Олега Кривенди. У своєму документі вони прямо вказали на неприпустимість ретроспективного застосування законодавства та зазначили, що рішення суду порушує конституційні гарантії. На думку захисту, справа Коломойського має значення не лише для самого бізнесмена. Йдеться про створення прецеденту, який може торкнутися тисяч українців, що перебувають або перебували у подібних правових умовах — зокрема тих, хто має іноземне громадянство, отримане ще до змін у законодавстві.

    У цьому контексті Лисак звернув увагу на ухвалення нового закону про множинне громадянство, який хоч і не дозволяє вільно мати кілька паспортів, однак не передбачає автоматичної втрати українського громадянства лише через наявність іншого. На його думку, справа Ігоря Коломойського демонструє необхідність перегляду застарілих норм та адаптації законодавства до сучасних реалій.

  • Україна готує перелік держав для реалізації закону про множинне громадянство

    Україна готує перелік держав для реалізації закону про множинне громадянство

    Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Українському молодіжному форумі-2025 заявив, що ухвалення закону про множинне громадянство є важливим етапом у розвитку держави та зміцненні зв’язків із українцями за кордоном.

    «Множинне громадянство – важливий закон, який прийняв український парламент. Закон є, закон правильний», – наголосив глава держави.

    За словами президента, наступним кроком стане визначення переліку держав, з якими Україна насамперед реалізовуватиме нові положення. Пріоритет отримають ті країни, де проживає велика українська діаспора та які активно підтримують Київ під час повномасштабної війни з Росією.

    «Ми розуміємо, хто найближчі наші друзі – це країни Європейського Союзу, де більшість наших українців, а також це Сполучені Штати Америки», – зазначив Зеленський.

    Він уточнив, що саме уряд формуватиме та оприлюднюватиме офіційний список держав, з якими діятимуть положення закону. Очікується, що до переліку увійдуть країни-партнери, які вже надали масштабну політичну, фінансову та військову підтримку Україні.

    Цей крок має на меті спростити для українців за кордоном збереження зв’язку з батьківщиною та стимулювати їхню участь у відновленні держави після війни.

  • Український гімнаст Пантелей Колодій стане частиною збірної США з 2026 року

    Український гімнаст Пантелей Колодій стане частиною збірної США з 2026 року

    23-річний український гімнаст Пантелей Колодій найближчим часом виступатиме вже не за збірну України, а за команду Сполучених Штатів Америки. Як повідомив виконавчий комітет Міжнародної федерації гімнастики (FIG), спортсмен офіційно подав запит на зміну спортивного громадянства, і рішення набуде чинності у травні 2026 року.

    Колодій — один із провідних представників української чоловічої спортивної гімнастики останніх років. Він виступав за національну збірну на чемпіонатах Європи та світу, брав участь в Універсіаді, а також у Кубках світового виклику.

    Однак нещодавно стало відомо, що Пантелей планував взяти участь в американських кваліфікаційних змаганнях, зокрема в національному відборі чемпіонату США. Його заявку було відхилено, оскільки змагання були відкриті лише для громадян США. Після цього він офіційно ініціював процес зміни спортивного громадянства.

    Це вже не перший подібний випадок за останній період. Раніше про бажання змінити громадянство повідомив ще один провідний український гімнаст — Ілля Ковтун. Він подав документи на отримання громадянства Хорватії.

    І Колодій, і Ковтун — спортсмени, які могли би бути основою збірної України на найближчих міжнародних змаганнях, зокрема на чемпіонатах світу та Олімпіаді. Їх втрата може суттєво ослабити національну команду.

    Водночас, у США та Хорватії ці спортсмени отримають значно кращу матеріальну, тренерську та інфраструктурну підтримку, ніж можуть дозволити сьогодні українські спортивні установи.