Міністром юстиції України призначено Ольгу Стефанішину, яка обвинувачується у зловживанні владою, службовому підробленні та розтраті майна. За матеріалами справи, під час президентства Віктора Януковича Стефанішина, працюючи в Міністерстві юстиції під керівництвом Олени Лукаш, брала участь в організації тендеру на проведення трьох порівняльних досліджень українського законодавства з європейським. Справа була передана до суду у 2023 році, а підозру їй висунули ще у 2019 році.
3 жовтня 2024 року о 08:30 у Вищому антикорупційному суді відбудеться чергове судове засідання у рамках цього кримінального провадження. Стефанішину обвинувачують у розкраданні державних коштів через зловживання службовим становищем. Вартість однієї сторінки дослідження, про яке йдеться у справі, становила від 1400 до 4500 грн (за цінами 2010 року).
Крім того, на посаду міністра призначено Матвія Бідного, який, перебуваючи на посаді директора департаменту фізичної культури та неолімпійських видів спорту Міністерства молоді та спорту України, був причетний до фінансових махінацій та розкрадання державних коштів. У рамках кримінального провадження №42018000000000627 від 16.03.2018 року у Бідного були проведені обшуки, під час яких вилучено документи, що підтверджують ці злочини. Уникнути кримінальної відповідальності йому допомогли прокурор міста Києва Говда та керівник Головного підрозділу детективів НАБУ Калужинський.
Також у червні 2023 року був затриманий тесть Матвія Бідного, колишній народний депутат від Партії регіонів Григорій Дашутін, якому висунуто підозру у створенні злочинної організації та пособництві державі-агресору. У цій справі фігурує і дружина Бідного.
Україна – країна великих талантів і ще більших можливостей для… ну, скажімо, креативного підходу до розподілу державних коштів. Ось вам чудовий приклад – Міністерство молоді та спорту, яке за 2023-2024 роки отримало цілих 11 мільярдів гривень. Вражає, чи не так? Звісно, з цієї суми аж 2 мільярди було виділено на підготовку спортсменів до Олімпійських ігор. І тепер, можна сміливо сказати, що кожна медаль на цих іграх коштуватиме, мабуть, як золота статуетка Оскара. Але, не хвилюйтеся – у кожного титулованого або перспективного спортсмена є свій спонсор. То нащо взагалі витрачати гроші? Це ж просто можливість проявити щедрість держави!
Ось, наприклад, візьмемо для аналізу свіженького представника спортивної еліти — в.о. міністра молоді та спорту Матвія Бідного. Ще вчора мало кому відомий державний службовець, сьогодні він вже опікується долею наших олімпійських надій. Але перед тим як ми потрапимо в солодкі обійми ейфорії від цього кадрового досягнення, давайте зануримося в маленький, але смачний факт: Бідний був призначений після того, як попередній міністр Вадим Гутцайт «добровільно» пішов з посади. Ну, знаєте, добровільно, як то кажуть, з примусу.
Заява Гутцайта
Так, Гутцайт, який ледь встиг посидіти у своєму міністерському кріслі, встиг також «оскандалитися» зверненням до президента Міжнародного олімпійського комітету. Але не через те, що зробив щось погане, ні — він лише намагався повернути у спорт представників так званих «організацій» з окупованих територій. Це, мабуть, був його креативний спосіб показати, що спорт — поза політикою. Але чомусь ніхто не оцінив його благородного наміру, і вже за місяць він опинився на виході з міністерства.
А хто ж його замінив? Матвій Бідний — той самий, що ще вчора був «порядним» заступником і обіймав різноманітні посади з 2016 року. Ну, майже молодий і перспективний кадр, якби не одне «але».
Бідний, який сидів на схемах з 2020 року, отримав усю владу над фінансами після відставки Гутцайта. Наприкінці 2023 року між Гутцайтом і Бідним виник конфлікт через розподіл “відкатів” за проекти, закриті наприкінці року. Ці проекти були ініційовані Гутцайтом, але гроші на них вже витрачав Бідний, який не збирався ділитися з колишнім шефом. Виникає конфлікт. Це було б епічне кіно, якби не реальність. На боці Гутцайта були його міжнародні зв’язки (включаючи бізнес-інтереси в Росії) і підтримка бандитського світу України, тоді як Бідного підтримували політики, пов’язані з Партією регіонів, включаючи Татарова, який прикривав його діяльність. Ситуація досягла такого рівня, що обидва звернулися до Офісу Президента, але їм було рекомендовано знайти компроміс.
Спортивні тренувальні збори або “як прожити на 20% від заявленої суми”
І під керівництвом Бідного Міністерство молоді та спорту перетворилося на креативну лабораторію для розробки корупційних схем. Один із найпопулярніших напрямків – це тренувальні збори та змагання. Ось вам реальна картина: за документами – одномісні номери, триразове харчування з шведським столом. На практиці – двомісні номери, порційне харчування і ще добре, якщо воно буде триразовим. Різниця в грошах? Правильно, вона йде на “непередбачувані витрати”. А найкращий приклад – чемпіонат України зі спортивної гімнастики. Стелла Захарова просила 10 мільйонів гривень, але експерти сміються – реальна вартість не більше 1,5 мільйона. А от як витратити решту 8,5 мільйона – це вже мистецтво.
Ще один напрямок – це замовлення додаткових промоцій. Наприклад, виступ Джамали на Олімпійських іграх обійшовся в 10 тисяч доларів. “Так це ж Джамала!” – скажете ви. Але от невдача – Леді Гага виступала абсолютно безкоштовно. І чим вона гірша? Просто, мабуть, не зрозуміла, що можна було б трохи заробити. Ну а що ж? В наш час треба бути розімнішою!
Матвій Бідний: політичні зв’язки та сімейні скандали
Дашутіна з Бідним
Бідний не лише майстер у фінансових схемах, а й у виборі родичів. Він, як з’ясувалося, має доволі цікаві сімейні зв’язки, які заслуговують на увагу. Його дружина Вікторія Дашутіна – донька відомого бізнесмена і колишнього надепа від «Партії Регіонів» Григорія Дашутіна. Вікторія живе у Словенії, де керує сімейним підприємством. Саме на неї оформлено чисельне майно сім’ї в.о. міністра. У деклараціях він вказував і родинні зв’язки з Вікторією Дашутіною та спільне майно зі скандальним Григорієм Дашутіним.
Декларація Бідного
А тепер цікаво: у червні 2023 року Дашутін був затриманий правоохоронцями за звинуваченнями у створенні злочинної організації та сприянні державі-агресору. Згідно з матеріалами кримінальної справи, продукція підприємств Полтавського трубомеханічного заводу та “ВНДІкомпресормашу” Дашутіна постачалася до російської федерації та Білорусі. Правоохоронці з’ясували, що промислово-інноваційна група компаній, яка належить родині колишнього народного депутата Дашутіна, з 2014 року постачала державним підприємствам Росії високоефективні вузли, агрегати та деталі пневматичного обладнання. Компресори та компресорні установки, вироблені цією групою, є важливими компонентами для бойових залізничних ракетних комплексів 15П961 “Молодець”, що знаходяться на бойовому чергуванні у складі ракетних військ стратегічного призначення РФ.
Схема поставок
Вікторія Дашутіна офіційно є власницею кількох компаній, серед яких ТОВ “СОЛАР НСВ”, ТОВ “ДА 4”, концерн “НІКМАС” та АТ “КДРМЗ”. Всі ці компанії також належать родині Дашутіних, включаючи Григорія Дашутіна, Раїсу Дашутіну та Артема Дашутіна.
Незважаючи на заяви про вихід Вікторії з родинного бізнесу, дані платформи YouControl показують, що вона досі є активним власником. А це означає, що сімейні зв’язки Бідного і Дашутіних залишаються міцними, і це не може не викликати занепокоєння.
Дашутіна з батьком
Але це ще не все. Виявилося, що тесть Бідного мав тісні зв’язки з російськими військовими підприємствами. Протягом перших 16 місяців повномасштабної війни його підприємства постачали до росії комплектуючі на суму понад 160 мільйонів гривень.
До речі, сам Бідний в минулому він був помічником-консультантом у нардепа Андрія Портнова, колишнього заступника голови Адміністрації президента Януковича. І хоча він запевняє, що вже давно не підтримує контактів з Портновим, але тут питання чи можна вірити просто на слово?
Висновок: Спорт – це бізнес, а не забавка!
Звичайно, спорт – це серйозно. А якщо у вас є доступ до бюджетних коштів – то це ще й прибутково! На жаль, на цьому тлі питання розвитку спорту в Україні відходять на задній план. Головне – щоб усі отримали свою долю. І хто знає, можливо, у майбутньому побачимо ще більше таких талановитих управлінців, які зможуть зробити спорт дійсно “прибутковим”. Але вже не для держави чи спортсменів, а для себе, улюблених.
Матвій Бідний був призначений в.о. міністра молоді та спорту України 9 листопада 2023 року, і як вдалось вияснити редакції нашого видання, не завдяки професійним досягненням, а завдяки дружбі з особистим фітнес-тренером Володимира Зеленського – Вадимом Данільченком.
До міністерського крісла Матвій Бідний трудився директором Департаменту фізичної культури та неолімпійських видів спорту Міністерства молоді та спорту України, а раніше числився помічником-консультантом народного депутата України Андрія Портнова. Але стрімкому кар’єрному взлету Матвій Бідний зобов’язаний саме Вадиму Данільченко.
Проте насправді важко сказати, хто кому зобов’язаний більше, адже завдяки Матвію Бідному у розпорядженні президентського фітнес-тренера опинилось ціле міністерство. Як вияснили журналісти, без участі Вадима Данільченко в Міністерстві молоді та спорту не проходить жодна нарада. За інформацією наших джерел, Данільченко також курує фінансові потоки в міністерстві, а також затверджує всі ключові призначення.
Про родинні зв’язки з РФ Матвія Бідного
У 2019 році Матвій Бідний розлучився зі своєю дружиною Інною, а у його декларації з’явилася Вікторія Дашутіна, донька колишнього нардепа Григорія Дашутіна. Дашутіна небезпідставно підозрюють у співпраці з російськими державними підприємствами після 2014 року, і навіть після 24 лютого 2022 року.
Ця історія отримала розвиток коли Матвій Бідний, опублікував свої декларації за 2022 та 2023 роки. Виявилось, що його дружина, Вікторія Дашутіна, також володіє будинком у Гурзуфі, в окупованому Криму, площею 1086,9 квадратного метра, та ділянкою в цьому районі (1228 квадратних метрів). Ця нерухомість була придбана до окупації Криму.
У 2022 році Вікторія переїхала до Словаччини та орендує квартиру в Братиславі.
В останній декларації Вікторія Дашутіна не вказала свої частки у сімейних фірмах. За даними аналітичної платформи YouControl, вона є співвласницею ТОВ «Солар НСВ», Концерну «Нікмас» та ПрАТ «Київський дослідний ремонтно-механічний завод». Можливо, керівництво компаній ще не оновило дані у Мін’юсті. У декларації заступника міністра за 2021 рік зазначено, що Вікторія Дашутіна була співвласницею ТОВ «ДА4» (25%), кінцевим бенефіціаром таких компаній:
ТОВ «НІКМАС Інжинірінг»,
ТОВ «Домініон Бізнес Парк»,
ТОВ «Укратехносинтез»,
ТОВ «Торговий дім НІКМАС»,
Концерн «НІКМАС»,
Полтавський турборемонтний завод,
Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш»,
Київський дослідний ремонтно-механічний завод,
Глухівський завод «Електропанель»,
АТ «Укрросметал»,
ТОВ ДБП «Ріал Естейт»,
ТОВ «Солар НСВ»,
АТ «Київська книжкова фабрика»,
ТОВ КУА «Укрросметал-Інвест»,
ТОВ «Укрростурбоенерго»,
ТОВ ВНІК «Укрросінжиніринг».
Батько Вікторії – Григорій Дашутін, екс-нардеп (1998-2005 рр), заснував бізнес-імперію, співвласниками якої є його дружина, син та донька. У червні 2023 року Григорія Дашутіна затримали правоохоронці та оголосили підозру у «створенні злочинної організації» і «пособництві державі-агресору». Продукція Полтавського турбомеханічного заводу та «ВНДІкомпресормашу», що належать родині Дашутіних, постачалася до Росії та Білорусі. За даними слідства, за перші 16 місяців повномасштабної війни ці підприємства поставили до Росії комплектуючих на суму понад 160 млн грн. Обшуки на підприємствах сім’ї Дашутіних тривали продовж 2022-2023 років. Брат Вікторії Дашутіної під час війни працював економічним референтом у посольстві України в Індії. За рішенням Київського апеляційного суду частину сімейних підприємств передали в управління державному агентству АРМА.
Вікторія Дашутіна також фігурує у справі про державну зраду свого батька, тож вимушена переховиватися за кордоном. Крім того, у 2023 році екс-нардеп Ігор Мосійчук оприлюднив матеріали справи, які свідчать, що Дашутін діяв не один, а через дочку Вікторію.
Тільки завдяки другу приближеному до Президента Володимира Зеленського та зв’язкам в Офісі генерального прокурора Матвій Бідний зміг “врятувати” дружину від кримінального переслідування
