Позначка: Григорій Усик

  • У Вищій раді правосуддя звернули увагу на питання діяльності судді Мармаша та рішень Личаківського суду

    У Вищій раді правосуддя звернули увагу на питання діяльності судді Мармаша та рішень Личаківського суду

    Конституційний орган, що має гарантувати незалежність судової влади та відповідальність суддів, на практиці перетворився на структуру, яка системно уникає реагування на задокументовані порушення. Йдеться про Вищу раду правосуддя, діяльність якої вже тривалий час викликає питання щодо вибірковості та пасивності у справах окремих суддів. На це звертає увагу низка матеріалів у соцмережах.

    За інформацією, оприлюдненою у публічному доступі, саме під мовчазним прикриттям голови ВРП Григорія Усика продовжує функціонувати діяльність слідчого судді Личаківського районного суду Львова Володимира Мармаша. Його рішення роками створюють для теруправління БЕБ у Львівській області особливий процесуальний режим. У матеріалах вказано, що суддя ухвалює рішення, які суперечать принципам законності та забезпечують детективам стабільні переваги у провадженнях.

    Ключем до схеми називають маніпуляції з територіальною підсудністю та втручання в автоматизований розподіл справ. Матеріали, які БЕБ подає через формально орендоване, але фактично не використове приміщення на вулиці Стрийській, 35, автоматично переводяться до юрисдикції Личаківського суду. Далі, як стверджується у зверненнях, понад 90% таких матеріалів опиняються саме у провадженні судді Мармаша, що виключає випадковість і вказує на можливе втручання у систему розподілу.

    У процесуальних діях суддя нібито демонструє повне ігнорування стандартів судочинства. За даними публікацій, він системно відмовляє у дослідженні доказів і без аналізу задовольняє клопотання детективів БЕБ щодо обшуків та доступу до документів. Такі ухвали фактично легітимізують дії детективів, які, за твердженнями авторів, обирають об’єкти тиску серед бізнесу, а суд забезпечує юридичне оформлення.

    Незважаючи на зафіксовані звернення й оприлюднені факти, Вища рада правосуддя залишається пасивною. За словами авторів публікацій, орган не вживає жодних заходів реагування та фактично створює атмосферу повної недоторканності для участників схем.

  • Голова Вищої ради правосуддя допомагає сину уникнути фронту та влаштуватися суддею

    Голова Вищої ради правосуддя допомагає сину уникнути фронту та влаштуватися суддею

    Голова Вищої ради правосуддя (ВРП) Григорій Усик опинився в центрі гучного скандалу. Як повідомляє Офіс очищення судової системи, посадовець нібито допомагає своєму сину, Максиму Усику, колишньому прокурору та адвокату, отримати суддівську мантію.

    Максим Усик, 1986 року народження, починав кар’єру у прокуратурі Дарницького району Києва, де три роки працював помічником прокурора і ще менше року – прокурором. Після цього він перейшов у приватний сектор: працював в адвокатських об’єднаннях “Александров і партнери”, “МГМ Лоу Груп” та “Дерев’янчук, Макаренко та партнери”. Саме там він залишався до початку повномасштабної війни.

    З початком мобілізації Усик-молодший влаштувався юрисконсультом до військової частини 3078 Національної гвардії України. Його посадовий оклад становить близько 20 тисяч гривень. Саме це рішення викликало підозри у громадськості: родину з двома дітьми на таку суму утримати складно, тож працевлаштування могло бути лише прикриттям для уникнення мобілізації.

    За інформацією з неофіційних джерел, саме Григорій Усик міг посприяти тому, щоб його син отримав посаду у Нацгвардії, не потрапивши на передову. Таким чином, молодий юрист нібито отримав статус військовослужбовця без ризику опинитися на фронті.

    Військова частина 3078, де працює Максим Усик, займається переважно господарською діяльністю — закупівлею консервів, овочів та інших продуктів для підрозділів Нацгвардії. Усик-молодший, за наявними даними, виконує юридичну роботу, готуючи претензії та позови про стягнення неустойок із постачальників.

    Попри скромну офіційну зарплату, кар’єрні амбіції сина голови ВРП не обмежуються Нацгвардією. За інформацією антикорупційних активістів, він активно готується подати документи на конкурс до суддівського корпусу, користуючись підтримкою батька, який має ключовий вплив у системі правосуддя.

    Якщо ці підозри підтвердяться, історія з “ухилянням” може перетворитися на ще один тест для прозорості судової реформи та незалежності Вищої ради правосуддя.