Daypolitico

Позначка: гривня

  • Українські банки почали нарощувати прибутки

    Українські банки почали нарощувати прибутки

    За сім місяців 2024 року українські банки продемонстрували вражаючі фінансові результати, заробивши майже 120 мільярдів гривень. Ці дані, оприлюднені аналітичним ресурсом Опендатабот, свідчать про зростання прибутків на 22% порівняно з аналогічним періодом минулого року. ПриватБанк знову підтвердив своє лідерство, на його долю припадає 40% всього прибутку банківського сектору, а найбільший приріст серед фінансових установ продемонстрував МТБ Банк, збільшивши свої прибутки у 13 разів.

    Зростання прибутків та податків

    У 2024 році банки в Україні сплатили в 1,8 разів більше податку на прибуток, порівняно з попереднім роком. За цей період фінансові установи внесли до бюджету 25,83 млрд грн, що підтверджує загальне зростання прибутковості банківського сектора. Незважаючи на збільшення податкового навантаження, чистий прибуток після сплати податків зріс на 13%, досягнувши 93,61 млрд грн проти 83,18 млрд грн торік.

    ПриватБанк: непохитний лідер

    Державні банки продовжують відігравати ключову роль у фінансовій системі України, займаючи 63% ринку за обсягом прибутків. ПриватБанк, як головний гравець серед державних банків, демонструє стабільний приріст своїх доходів, згенерувавши 37,16 млрд грн прибутку після сплати податків — на 8% більше, ніж у 2023 році. Його витрати на податки також суттєво зросли, збільшившись в 1,5 рази, до 12,13 млрд грн.

    Загалом п’ять із шести державних банків за перші сім місяців року показали сукупний прибуток у 58,84 млрд грн, вкладаючи значний внесок у фінансову стабільність країни.

    МТБ Банк: несподіваний стрибок

    Найбільший приріст у 2024 році серед українських банків продемонстрував МТБ Банк, який збільшив свої прибутки в 13 разів, до 539,8 млн грн. Цей вражаючий результат свідчить про те, що фінансова установа активно використовує нові можливості на ринку та покращує ефективність своєї діяльності.

    Іноземний капітал та приватні банки

    Банки з іноземним капіталом теж продемонстрували позитивні результати, заробивши 21,4 млрд грн — на 9% більше, ніж у попередньому році. Лідером цієї групи є Райффайзен Банк, який за цей період отримав 4,87 млрд грн прибутку, що на 28% більше, ніж торік. Варто зазначити, що витрати Райффайзен Банку на податки збільшилися вдвічі, склавши 1,63 млрд грн.

    Приватні банки теж не залишилися осторонь загальної тенденції зростання прибутків. Їхній сукупний прибуток зріс на 29%, досягнувши 13,39 млрд грн. Лідером серед цієї групи став ПУМБ, який заробив 4,24 млрд грн.

  • Прогнози експертів щодо курсу долара

    Прогнози експертів щодо курсу долара

    До кінця серпня експерти не очікують кардинальних змін курсу долара, вказуючи на відсутність значущих негативних новин для України та завершення сезону відпусток. Такий прогноз пов’язаний із стабільною ситуацією на валютному ринку, яка тримається завдяки діям Національного банку та відсутності значних економічних потрясінь.

    Андрій Забловський, голова Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, у коментарі ТСН зазначив, що істотних коливань курсу до початку вересня не очікується. За його словами, регулятор не дозволить значним стрибкам курсу відбутися через контроль попиту і пропозиції. Забловський також додав, що цього тижня гривня може навіть зміцнитися, що пов’язано із підвищенням попиту наприкінці місяця, коли підприємства активно сплачують податки та готуються до виплат заробітних плат. Це збільшує пропозицію валюти на міжбанківському ринку, що, у свою чергу, призводить до здешевлення долара і євро.

    Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, підкреслив, що початок навчального року може також тимчасово знизити курс долара. За його словами, батьки школярів та студентів активно обмінюватимуть валюту, щоб придбати необхідні товари для навчання, що також сприятиме зменшенню курсу.

    Тарас Лєсовий, начальник департаменту казначейства “Глобус Банку”, вважає, що завершення літа на валютному ринку пройде без особливих коливань курсу. Він прогнозує, що коридор допустимих валютних коливань залишиться на рівні 41-41,7 грн/дол. на міжбанку та 41-42 грн/дол. на готівковому ринку.

    Аналітики інвестиційної компанії ICU також оновили свій прогноз щодо курсу долара до кінця року, піднявши його з 42,3 грн/долар до 42,6 грн/долар. Однак, ці зміни очікуються вже у більш довгостроковій перспективі, а поки що ринок залишається стабільним.

    Загалом, експерти сходяться на думці, що серпень завершується без різких коливань курсу, а невелике зміцнення гривні є цілком можливим. Однак, ситуація може змінитися вже з початком осені, коли економічні процеси активізуються після завершення відпусток та початку нового навчального року.

  • В Україні підвищать податки

    В Україні підвищать податки

    Голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики України, Данило Гетманцев, попереджає про необхідність ревізії податкової політики в країні у зв’язку з погіршенням бюджетної ситуації, яке очікується до 2025 року. Він також зазначив, що одним з варіантів урядових заходів для поповнення бюджету розглядається можлива девальвація української гривні.

    “На жаль, без перегляду податків не обійтися, оскільки у 2025 році бюджетна ситуація ще більше погіршиться. Не тільки через зростання видатків на армію, які ми маємо закривати власними силами, а й через невизначеність із міжнародною допомогою. Потреба в міжнародному фінансуванні України на 2025 рік оцінюється в 32 млрд доларів, з яких 15 млрд доларів ми поки не розуміємо, чим покривати”, – сказав Гетьманцев в інтерв’ю.

    Також розглядаються варіанти емісії або прискореної девальвації гривні та перерозподіл залишку коштів місцевих бюджетів на суму до 155 млрд грн. Але до таких варіантів вдаватимуться в крайньому випадку, зазначив голова комітету.

    “Підвищення податків це теж погане рішення, тут немає дискусії, але, воно, скажімо так, з усіх наявних є найменш шкідливим, і тому ми очікуємо на пропозиції саме щодо оподаткування від Кабінету міністрів”, – додав Гетманцев.

  • Гривня на межі гіперінфляції, що прогнозують експерти

    Гривня на межі гіперінфляції, що прогнозують експерти

    Пішли плітки, що друкарський верстат з випуску національної валюти в Україні продовжує масово друкувати гривню. Усі експерти прогнозують до кінця цього року і початку наступного – гіперінфляцію. Будьте до цього готові. Гривня в один момент може низько впасти.

    З економічного погляду 2024 рік відрізнятиметься від попереднього. Ще на початку минулого року прогнозувалося зростання економіки на рівні до 1%, але фактично було 5% зростання економіки.

    Наприкінці 2023 року Національний банк переглянув прогноз і говорив про зростання економіки на рівні близько 3%. Також варто взяти до уваги удари ворога по енергетичній та портовій інфраструктурі. Це одразу свідчить про мінус 0,6% зростання економіки.

    Нацбанк оновлюватиме макропрогноз. Ми побачимо оновлені показники щодо інфляції. Наприклад, завдяки різним успішним діям Національного банку та уряду нам вдалося зберегти макроекономічну ситуацію таку, як торік.

    Інфляція на кінець 2023 року була близько 5%. На кінець квітня 2023-го вона складала 3,2%, і за прогнозами Національному банку України інфляція збільшиться у другому півріччі 2024-го, а на кінець року складатиме близько 8%. Потім “розвернеться” та вже на кінець наступного року складатиме приблизно 5%,– підкреслив Василь Фурман.

    Щодо такого важливого показника, як золото-валютні резерви, тобто фінансової подушки української гривні, вони прогнозуються Національним банком на достатньо високому рівні. Якщо говоримо про 2024 рік, то це 42 мільярдів доларів, а на 2025 рік – 43 мільярди, тому ситуація непроста.

    Також на ринку праці у нас є дефіцит кадрів, що негативно впливає на економічне зростання.

  • Гривня перетнула психологічну межу, прогнози щодо майбутнього курсу

    Гривня перетнула психологічну межу, прогнози щодо майбутнього курсу

    Гривня досягла нового рекорду щодо свого курсу до долара, підійшовши майже до 40,7 грн за один долар до кінця травня. Ця цифра вже зазначена в бюджеті на 2024 рік.

    Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

    Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

    Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

    Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

    Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

    Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

    Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

    У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

    Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

    Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

    У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

    На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

    Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

    У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

    Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

    Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.

  • НБУ повідомляє про зменшення валютних резервів через скорочення міжнародної допомоги та великі витрати на гривню

    НБУ повідомляє про зменшення валютних резервів через скорочення міжнародної допомоги та великі витрати на гривню

    Національний банк України (НБУ) оголосив про зменшення своїх валютних резервів за результатами квітня 2024 року, що сталося через скорочення міжнародної допомоги та значні витрати на підтримку гривні. Згідно з офіційним звітом НБУ, загальний розмір золотовалютних резервів скоротився на 3,1%, до $42,4 мільярдів. Окрім цього, розмір чистих зовнішніх резервів (ЗВР) впав на 4,1%, з $31,8 мільярдів до $30,5 мільярдів.

    Про це йдеться в офіційному звіті НБУ.

    Чисті валютні резерви – це загальні валютні резерви мінус зобов’язання (поточна заборгованість за кредитами з відсотками) України перед МВФ.

    Зараз ці зобов’язання становлять $11,9 млрд, і ця сума в ЗВР недоторканна – влада не може її вільно витрачати на інші потреби країни, тільки на виплати Міжнародному валютному фонду, який навіть на час війни не проводить Україні ніяких реструктуризацій і не дає відтермінувань з виплат раніше наданих кредитів.

    Квітневе скорочення загальних валютних резервів Нацбанку повернуло регулятора до тенденції початку 2024 року. У січні вони зменшилися на 4,9% (до $38,5 млрд), у лютому – на 3,8% (до $37,1 млрд), і тільки в березні відбулося різке збільшення ЗВР на 18%, і насамперед завдяки великому кредитному траншу від Євросоюзу (майже на $5 млрд), Світового банку ($1,6 млрд), Канади ($1,5 млрд) і МВФ ($880,7 млн) – сукупно тоді надійшло $9,3 млрд.

    Однак у квітні потік міжнародної допомоги в Україну скоротився до $1,6 млрд: ми отримали від Євросоюзу тільки $1,6 млрд (у рамках програми Ukraine Facility) і ще трохи – $46,6 млн – влада змогла залучити на внутрішньому борговому ринку завдяки розміщенню валютних ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики). Однак НБУ був змушений витратити $2,3 млрд на підтримання стабільності гривні на міжбанку, а також $884,5 млн було виплачено за держборгом – зокрема, тому ж ЄС, Світовому банку і МВФ.

    Тому в підсумку було зафіксовано скорочення загального валютного резерву Нацбанку.

    Як і раніше, більшу частину резервів НБУ вкладено в цінні папери – 69,9% всього обсягу ($29,6 млрд), а в золото тільки 4,8% ($2,02 млрд). А у валютній структурі домінував американський долар (82,9%), за яким ішов євро – 9,6%, золото (4,8%), китайський юань (1,2%), британський фунт (0,7%) і японська ієна (0,7%).

  • Долар продовжує ставити рекорди, але це тільки початок довгого шляху

    Долар продовжує ставити рекорди, але це тільки початок довгого шляху

    Банки вже виставляють курси понад 40 грн/$. На валютному ринку спостерігається нове подорожчання долара. Минулого тижня міжбанківський курс на майданчику Bloomberg (основний) піднявся з 38,80 грн/$ до 39,45 грн/$, а цього понеділка, торгівля починалася з 39,47 грн/$. Уже до полудня котирування досягли 39,50 грн/$, а закриття торгів відбулося на 39,61 грн/$.

    Офіційний курс гривня/долар на цьому тлі підскочив сьогодні на 17 копійок, і Нацбанк встановив його на завтра, 16 квітня, на 39,5737 грн/$ – новий історичний максимум. Для порівняння: минулого вівторка, 9 квітня, офіціал був на 38,99 грн/$.

    Обсяг торгів на Bloomberg сьогодні мало змінився порівняно з п’ятницею – становив $161,3 млн проти $160 млн. Однак помітно зросли валютні продажі самого НБУ з валютних резервів, у понеділок їх оцінили на рівні трохи менше ніж $100 млн, що вище за середній показник минулого тижня в $75 млн. Сукупно з 8 по 12 квітня Нацбанку, згідно з офіційним звітом, довелося викинути на міжбанк $378,3 млн.

    Це вважають головною причиною подорожчання американської валюти – зростаючі продажі НБУ із золотовалютних резервів, хоча водночас не виключають і деякий тиск на регулятора.

    “Усі знають, що Національний банк залишається ключовим валютним продавцем на міжбанку, щодня розраховує курс своїх продажів долара за своєю внутрішньою (секретною) формулою, яка безпосередньо прив’язана до обсягу його продажів із резервів. Більше продав – вище долар підняв і навпаки. Так забезпечується якась подоба ринку і гнучкості курсу. Плюс кажуть, що час від часу влада просить НБУ потроху девальвувати гривню, що потрібно для більш вигідної конвертації міжнародної допомоги. Усі пам’ятають, що в держбюджет на 2024 рік закладався середньорічний курс 40,7 грн/$, і зрозуміло, що ми на нього вийдемо. Не зараз, може в другому півріччі”, – сказав “Стране” директор казначейства великого банку.

    Разом із міжбанком піднявся і курс чорного ринку. Він відкривався продажами 39,43 грн/$, на піку досягав 39,73 грн/$, а до вечора відійшов на 39,68 грн/$.

    У банківських касах долар сьогодні подорожчав відразу на 15-20 копійок. Максимальні курси на продажу сягали 39,65-39,99 грн/$, їх ставили МетаБанк, Комінбанк і А-Банк. Середні перебували в діапазоні 39,65-39,95 грн/$, а мінімальний становив 39,60 грн/$ (ПУМБ, Банк Південний, Кредитвест Банк). У широкому діапазоні перебував курс викупу – 38,65-39,50 грн/$.

    Майже всі держбанки тримали середні розцінки. Наприклад, Приватбанк ставив купівлю/продаж у рамках 39,10-39,70 грн/$, Ощадбанк – 39,30-39,85 грн/$, хоча у Сенс Банку курси сягали 39,40-39,90 грн/$.

    Карткові курси банків подолали 40-й психологічний рівень, хоча це і зробив поки що один банк. А саме Акордбанк поставив картковий курс продажу на рівні 40,40 грн/$, а середній діапазон на ринку був значним – від 39,20 грн/$ (Укрсиббанк) до 39,99 грн/$ (Кредобанк). На викупі карткові курси були в рамках 38,42-39,85 грн/$.

    Середній курс продажу долара на поточні рахунки фізосіб у рамках місячного ліміту 50 тис. грн з правом миттєвого зняття досяг 39,4 грн/$ (з урахуванням додаткових комісій). Мінімальний цінник тут був на рівні 39,24 грн/$ (банк “Український капітал”), а максимальний – 40,54 грн/$ (Банк Авангард). При цьому понад 20 банків тримали розцінки вище 40 грн/$.

  • Україна стоїть перед загрозою гіперінфляції та обвалом гривні через дефіцит бюджету

    Україна стоїть перед загрозою гіперінфляції та обвалом гривні через дефіцит бюджету

    Обвал гривні та гіперінфляція для України стають реальним сценарієм через жахливий дефіцит бюджету. Так, нестача фінансової допомоги від міжнародних партнерів наступного року може становити 10-15 млрд доларів, а прихований додатковий дефіцит держбюджету цього року становить 300-400 млрд грн без урахування додаткової мобілізації.

    Зазначимо, що гривня вже девальвує – минулого тижня офіційний курс НБУ зріс на 32 коп. Тобто, якщо в понеділок, 25 березня, нацвалюта була на рівні 38,90 грн/$, то вже в неділю, 31 березня, цей показник зріс до 39,22 грн/$. Експерти кажуть, що гривня і далі продовжить цей тренд на девальвацію. Наприклад, у міжнародному рейтинговому агентстві S&P Global Ratings зазначають, що навіть у разі отримання зовнішньої допомоги українській владі в перспективі доведеться девальвувати гривню аж до 49,32 грн/$.

    “Хоча ми припускаємо, що міжнародна підтримка України залишиться сильною, ми відзначаємо ризики для її стійкого потоку. Внутрішньополітична напруженість у США застопорила схвалення Конгресом військової та фінансової допомоги Україні цього року. Український уряд розраховує отримати $38 млрд від усіх донорів у 2024 році, зокрема близько $8 млрд грантів від США. Наш базовий сценарій передбачає повне освоєння цих коштів цього року. Проте в разі нестачі фінансування з боку США ми вважаємо, що наслідки можуть бути керованими, оскільки дефіцит може бути покритий за рахунок інших донорів і внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик того, що зовнішня підтримка України може бути меншою через напружений графік виборів у ключових країнах-донорах і можливість того, що деякі уряди вважатимуть вартість надання подальшої підтримки Україні занадто високою”, – йдеться в повідомленні S&P Global Ratings.

    У підсумку, якщо ситуація із західним фінансуванням залишиться на такому самому “млявому” рівні, то українська влада гарантовано піде на підвищення податків, знецінення гривні або запуск друкарського верстата і масову емісію гривні для підвищення надходжень грошей до бюджету.

  • Яким буде курс долара у січні наступного року

    Яким буде курс долара у січні наступного року

    На початку 2024 року очікується продовження активного впливу Національного банку на валютний ринок України, при цьому гривня поступово послаблюватиметься. За прогнозами експертів, на міжбанківському ринку курс долара може коливатися в межах 37,70-38,50 гривень, а на готівковому ринку очікується додаткове зростання на 50-60 копійок.

    Антон Курінний, дилер департаменту глобальних ринків ОТП Банку, вважає, що на початку січня в Україні традиційно спостерігається дефіцит валюти через зменшення валютної виручки експортерів та тиск бюджетних виплат грудня. Ця ситуація може спричинити збільшення попиту на валюту, що, в свою чергу, змусить Національний банк активно втручатися на ринок.

    “Ми очікуємо посилення попиту на валюту або менший приплив експортної валютної виручки на початку року. Це буде змушувати Національний банк активно брати участь у торгах”, – зазначив Курінний.

    Регулятор планує продовжувати підтримувати стратегію гнучкого курсу та поступово послаблювати гривню. Експерт відзначає, що Нацбанк буде вести активні та пасивні операції, і його поведінка може бути трохи непередбачуваною для ринкових гравців.

    “Очікуємо торги в коридорі 37,70-38,50 грн/долар”, – прогнозує банкір.

    Також слід зазначити, що вже попереджено про негативний вплив затягування з міжнародною допомогою Україні на валютний ринок. Курінний вважає, що регулятор розглядає різні сценарії та має певну стратегію впливу на ринок в залежності від новин.

    “Тобто спостерігатимемо або збільшену активність інтервенціями при позитивних новинах, або певне послаблення гривні у період негативних очікувань та затягування перемовин, пов’язаних з наданням Україні фінансування”, – розповів він.

    Щодо впливу на інфляцію та курс долара, Національний банк України визначив стабільність на валютному ринку як один із ключових факторів уповільнення інфляції. Згідно з висловлюванням Курінного, поточний рівень інфляції дає можливість курсу вільно рухатися, а регулятору – розглядати подальші стратегії стримування інфляції.

    “НБУ вже тривалий час дотримується стратегії інфляційного таргетування. Регулятор на основі аналізу всіх даних робить висновки щодо курсової стратегії”, – відзначив експерт.

    У грудні банки отримали можливість продавати валюту населенню за кращим курсом, що призвело до зменшення різниці між курсами на міжбанківському та готівковому ринках. За словами Курінного, різниця цих курсів врізнобіжила на рівень 50-60 копійок за долар.

    “Різниця між готівковим та безготівковим ринком навряд перевищить рівень у 50-60 копійок. Хоча, звісно, іноді можна знайти спред у невеликих банках при зміцненні гривні на безготівковому ринку, але це більше тимчасова “акція”, за яку можна спробувати встигнути вхопитися”, – відзначив банкір.

    На відзначено зростання курсу долара на початку грудня, що пов’язують з сезонністю та зростанням потреб у валюті для закупівель імпортних товарів. Голова Національного банку України Андрій Пишний пояснив це зростання факторами сезонності та збільшеним попитом на валюту для імпорту.

    Загалом, на початку 2024 року валютний ринок України прогнозується динамічним, і гравці ринку повинні слідкувати за новинами та рішеннями регулятора для успішних стратегій торгівлі.