Позначка: гуманітарні переговори

  • Лубінець уперше зустрівся з новою омбудсманкою РФ: після трьох годин переговорів додому повернулися п’ятеро українців

    Лубінець уперше зустрівся з новою омбудсманкою РФ: після трьох годин переговорів додому повернулися п’ятеро українців

    У день чергового обміну військовополоненими між Україною та Росією відбулася подія, яка може вплинути на подальші гуманітарні переговори між сторонами війни. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець уперше провів офіційну робочу зустріч із новою уповноваженою з прав людини Російської Федерації Яною Лантратовою. Переговори тривали понад три години і завершилися конкретними домовленостями щодо військовополонених, цивільних заручників та возз’єднання розділених війною сімей.

    За словами Лубінця, головною метою зустрічі стало збереження та розширення гуманітарного напрямку співпраці між сторонами. Йдеться насамперед про питання повернення військовополонених, незаконно утримуваних цивільних осіб, пошук зниклих безвісти та підтримку зв’язку між полоненими й їхніми родинами.

    Український омбудсман повідомив, що сторони домовилися продовжити роботу за всіма напрямками, які раніше вдалося напрацювати під час взаємодії з попередньою російською омбудсманкою Тетяною Москальковою. Серед ключових питань — верифікація списків військовополонених, перевірка місць утримання, передача листів та особистих речей, а також сприяння поверненню цивільних громадян додому.

    Одним із найважливіших результатів зустрічі стало повернення до України п’яти громадян. Крім того, за сприяння Міжнародного комітету Червоного Хреста вдалося возз’єднати три сім’ї, які були розділені через війну. За словами Лубінця, саме гуманітарний діалог дозволяє досягати таких результатів навіть за відсутності прогресу на політичному рівні.

    Особливу увагу привернула історія 74-річної українки, яку російська сторона раніше депортувала з Маріуполя. Жінка перебуває у важкому стані здоров’я, пересувається на кріслі колісному та потребує постійного стороннього догляду. Завдяки проведеним переговорам вона зможе повернутися в Україну та возз’єднатися зі своєю донькою. Найстаршій особі серед повернених українців виповнилося 84 роки.

    Окремим напрямком переговорів стала верифікація списків військовополонених і цивільних осіб, які перебувають у місцях несвободи. Лубінець наголосив, що саме точна перевірка даних є одним із ключових елементів для організації майбутніх обмінів та повернення людей додому.

    Зустріч відбулася менш ніж через місяць після кадрових змін у Росії. У травні 2026 року Державна дума РФ призначила новою уповноваженою з прав людини Яну Лантратову, яка змінила на посаді Тетяну Москалькову після завершення її максимального терміну перебування на посаді.

    Ще до офіційної зустрічі з Лубінцем представники офісу Лантратової брали участь у гуманітарних контактах під час одного з попередніх обмінів. Тоді російська сторона погодилася передати українським військовополоненим партію листівок від родичів та обговорила низку питань, пов’язаних із захистом прав утримуваних осіб. Лубінець тоді заявляв, що бачить готовність нової команди російського омбудсмана до продовження комунікації, хоча закликав оцінювати співпрацю виключно за конкретними результатами.

    Напередодні нинішньої зустрічі сама Лантратова публічно анонсувала переговори з українським омбудсманом. За її словами, сторони мали обговорити питання взаємного відвідування військовополонених, повернення цивільних громадян та інші аспекти гуманітарної взаємодії. Російська сторона також заявляла про намір порушувати питання повернення мешканців Курської області, які опинилися поза територією РФ під час бойових дій.

    Водночас призначення Лантратової викликало неоднозначну реакцію. Українські правоохоронні органи раніше повідомляли про її можливу причетність до незаконного вивезення українських дітей із тимчасово окупованих територій Херсонської області у 2022 році. Саме тому будь-які контакти з новою російською омбудсманкою перебувають під пильною увагою як українського суспільства, так і міжнародних правозахисних організацій.

    Попри складний політичний контекст, українська сторона наголошує: гуманітарний діалог залишається одним із небагатьох механізмів, який дозволяє повертати громадян додому. За словами Лубінця, без переговорів неможливо вирішувати питання військовополонених, цивільних заручників, депортованих осіб та людей, які роками чекають бодай якоїсь інформації про своїх рідних.

    «Саме за столом перемовин вирішуються всі найскладніші питання, у тому числі питання миру», — наголосив український омбудсман після завершення переговорів.

    На тлі чергового обміну військовополоненими та повернення 185 українських захисників ця зустріч стала ще одним свідченням того, що гуманітарний напрямок залишається одним із найактивніших каналів взаємодії між Києвом і Москвою навіть під час повномасштабної війни. Подальша ефективність цього механізму стане зрозумілою вже найближчими тижнями, коли сторони почнуть реалізовувати досягнуті домовленості на практиці.

  • Буданов анонсував новий обмін полоненими: коли українці можуть повернутися додому

    Буданов анонсував новий обмін полоненими: коли українці можуть повернутися додому

    В Україні готують черговий етап обміну полоненими з Росією, який може відбутися вже найближчим часом. Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов, підтвердивши, що процес підготовки вже триває, але потребує часу через складність процедур.

    За його словами, основною причиною затримок залишаються технічні та юридичні нюанси, які мають узгодити обидві сторони. «Ми не завжди встигаємо з фізичними та юридичними процедурами — як ми, так і російська сторона», — пояснив він.

    Буданов наголосив, що сам факт підготовки обміну підтверджений, однак точні строки не розголошуються з міркувань безпеки. При цьому він раніше зазначав, що новий етап може відбутися наприкінці тижня, якщо всі процедурні питання будуть узгоджені.

    Ця заява прозвучала на тлі нещодавнього масштабного обміну, який відбувся 11 квітня 2026 року напередодні Великодня. Тоді Україні вдалося повернути 175 військовослужбовців та семеро цивільних, загалом 182 людини.

    Серед звільнених — представники різних підрозділів: Збройних сил, Національної гвардії, прикордонної служби. Значна частина з них перебувала в полоні з 2022 року, зокрема після боїв за Маріуполь та на інших ключових напрямках фронту.

    Українська сторона раніше планувала провести ще масштабніший обмін напередодні Великодня, однак російська сторона не встигла завершити підготовку. У результаті було ухвалено рішення не відкладати вже погоджений обмін, щоб повернути хоча б частину полонених додому.

    У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими підкреслюють, що робота над поверненням українців триває безперервно. Кожен етап обміну потребує складних переговорів, формування списків, перевірки даних і узгодження умов із протилежною стороною.

    Окремо увага приділяється поверненню цивільних осіб, яких незаконно утримують у Росії або на тимчасово окупованих територіях. Цей процес є ще складнішим, оскільки не має чітко визначених механізмів, як у випадку військовополонених.

    Експерти зазначають, що обміни полоненими залишаються одним із небагатьох гуманітарних каналів взаємодії між Україною та Росією під час війни. Вони залежать не лише від політичної волі сторін, а й від ситуації на фронті та загального переговорного процесу.

    Також важливим фактором є міжнародний тиск і участь посередників, які сприяють досягненню домовленостей. Водночас кожен обмін — це складна багаторівнева операція, яка поєднує дипломатію, розвідку та гуманітарні зусилля.

    Таким чином, заява Кирила Буданова підтверджує, що Україна продовжує роботу над поверненням своїх громадян із полону. Попри труднощі та затримки, новий обмін уже перебуває на фінальній стадії підготовки і може відбутися найближчим часом.