Daypolitico

Позначка: хабар

  • Митника зі Львова впіймали на хабарі в 1600 доларів за розмитнення авто

    Митника зі Львова впіймали на хабарі в 1600 доларів за розмитнення авто

    Черговий корупційний скандал на українській митниці. Цього разу — на Львівщині. Державного інспектора управління контролю митної вартості викрили на отриманні неправомірної вигоди. За 1600 доларів США службовець пообіцяв “не помічати” порушень під час оформлення автомобілів.

    За даними слідства, митник вимагав гроші від представника компанії-імпортера, яка займалась розмитненням транспортних засобів. За хабар у 1600 доларів він гарантував відсутність штучно створених перешкод під час оформлення авто, а також обіцяв “не завищувати” митну вартість, що могло суттєво вплинути на розмір платежів.

    Факт передачі грошей був зафіксований у межах кримінального провадження. Посадовця затримали безпосередньо під час отримання неправомірної вигоди.

    Правоохоронці провели обшуки одразу у кількох місцях: на території митного поста, у помешканні затриманого інспектора, в адміністративних приміщеннях Львівської митниці та в управлінні боротьби з контрабандою.

    У ході слідчих дій вилучено документи, електронні носії та інші докази, що можуть свідчити про системність таких “послуг”.

    Наразі затриманому готують повідомлення про підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — “Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою”. Ця стаття передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Справу веде Офіс Генерального прокурора.

  • У Сумах передали до суду справу посадовців Держпродспоживслужби, яких підозрюють у системному хабарництві

    У Сумах передали до суду справу посадовців Держпродспоживслужби, яких підозрюють у системному хабарництві

    Прокурори Сумської обласної прокуратури завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальний акт щодо начальника одного з районних управлінь Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області та його заступника. Обох посадовців звинувачують у вимаганні та систематичному отриманні хабарів, що кваліфікується за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

    За версією слідства, керівники вимагали від представників малого та середнього бізнесу щомісячну грошову «винагороду» за безперешкодне ведення підприємницької діяльності. У разі відмови підприємцям погрожували перевірками, штрафами та адміністративним тиском.

    Правоохоронці зафіксували кілька епізодів передачі коштів. Загальна сума неправомірної вигоди, яку встигли отримати чиновники, становить близько 250 тисяч гривень. У лютому 2025 року обох фігурантів було затримано під час отримання чергового хабаря.

    Після затримання посадовців відсторонили від роботи. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави: для начальника управління — 908 тисяч гривень, для його заступника — 606 тисяч. Згодом обидва підозрювані вийшли на свободу після внесення відповідних сум.

    Наразі справу передано до суду. Якщо їхню вину буде доведено, посадовцям загрожує від п’яти до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати керівні посади протягом трьох років.

  • Начальника Держпродспоживслужби на Дніпропетровщині засудили за хабар у 20 тисяч гривень

    Начальника Держпродспоживслужби на Дніпропетровщині засудили за хабар у 20 тисяч гривень

    Система нагляду за правами споживачів вкотре дала збій. Начальник одного з відділів обласної Держпродспоживслужби Костянтин Кусаєв, замість контролювати законність, сам опинився на лаві підсудних. Його звинуватили у вимаганні хабаря за «невжиття заходів» щодо відомої торговельної мережі «Море Пива». Свою провину він не визнав, однак суд визнав інше: 5 років ув’язнення з конфіскацією майна — такий підсумок оборудки чиновника.

    Все почалося з перевірки 22 вересня 2021 року. Тоді Кусаєв разом із колегою зафіксував порушення метрологічних вимог у магазинах «Море Пива» та «Хоп Хей» — підприємство використовувало ваги, які не пройшли повірку. Попри те, що порушення були оперативно усунуті, вже через три місяці у відомство надійшла повторна скарга. Саме вона і стала точкою входу в корупційну історію.

    30 грудня 2021 року посадовець відправляє фото скарги через Telegram представнику компанії, натякаючи на можливість уникнути повторної перевірки. Ціна питання — 54 тисячі гривень, щоправда згодом її знижують до 20. І вже в січні 2022 року гроші передають у салоні авто — під контролем правоохоронців і з пронумерованими купюрами.

    Сам Кусаєв до останнього стверджував, що нічого не вимагав, а лише хотів «узгодити дату перевірки». А гроші, мовляв, отримав зненацька й випадково. Та ці пояснення суд вважав маніпулятивними. Ключову роль у справі зіграли покази юриста компанії, який підтвердив факт вимагання та саму передачу хабара. Саме після його звернення до правоохоронців було організовано передачу під контролем УСР.

    Суд визнав посадовця винним за статтею про хабарництво, засудивши до п’яти років ув’язнення, заборонивши обіймати посади на держслужбі протягом трьох років і конфіскувавши майно. Це рішення стало черговим сигналом: навіть невеликі суми хабарів, особливо у сферах, де йдеться про вплив на бізнес, можуть коштувати свободи.

    Цей випадок — ще один приклад того, як службове положення перетворюється на інструмент тиску і торгів за «спокій». І водночас — ще одне підтвердження, що системна корупція часто починається з дрібних «домовленостей».

  • Підозрюваному у спробі підкупу співробітника ДБР Гринкевичу знову зменшили заставу

    Підозрюваному у спробі підкупу співробітника ДБР Гринкевичу знову зменшили заставу

    Ігор Гринкевич, один із найбільш згадуваних постачальників Міністерства оборони у гучних розслідуваннях останніх років, залишиться під заставою в 156 мільйонів гривень щонайменше до серпня. Відповідне рішення ухвалив Шевченківський районний суд Києва ще 16 червня.

    Гринкевич проходить у справі за частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу — йдеться про спробу підкупу службової особи. За версією слідства, бізнесмен пропонував хабар у розмірі пів мільйона доларів США співробітнику ДБР, аби вплинути на хід розслідування.

    З моменту відкриття кримінального провадження в 2023 році (№62023000000001135), сума застави, яка була обрана як запобіжний захід, неодноразово переглядалась. Спершу вона перевищувала 300 мільйонів гривень. Згодом її знижували поетапно — до 296 млн, потім до 218 млн, і далі — до 157 млн. Наразі вона становить 156 мільйонів.

    Захист Гринкевича системно домагається зменшення суми застави, посилаючись на обставини справи, стан здоров’я та економічну ситуацію. Станом на середину 2025 року адвокатам вдалося знизити заставу майже вдвічі.

    Незважаючи на обвинувачення у спробі підкупу правоохоронця, суд поки що не застосував жодного іншого запобіжного заходу, окрім застави. Хоча прокурори неодноразово наполягали на більш жорстких умовах, наприклад, домашньому арешті чи носінні електронного браслета, суд обмежився грошовим забезпеченням.

    Ігор Гринкевич фігурує не лише у цій справі. Його ім’я вже звучало у контексті скандалів, пов’язаних із оборонними контрактами. Проте саме справа про спробу підкупу співробітника ДБР стала показовою — як через суми, що фігурують, так і через поступову зміну позиції суду щодо розміру застави.

    Наразі слідство триває, а розгляд питання про подальшу долю запобіжного заходу запланований на серпень. Не виключено, що захист знову вимагатиме зниження застави або її заміни на більш м’яку форму. Утім, фінальне слово — за судом.

  • Колишні детективи БЕБ вимагали хабар у бізнесмена — НАБУ завершило розслідування

    Колишні детективи БЕБ вимагали хабар у бізнесмена — НАБУ завершило розслідування

    Скандал із вимаганням хабаря за участю правоохоронців набирає обертів: завершено досудове розслідування щодо двох колишніх детективів Бюро економічної безпеки (БЕБ) та ексслідчого Нацполіції Київської області. Їх звинувачують у спробі отримати $150 тис. від керівника компанії “СхідЗахід” Василя Воробця.

    Фігурантами справи стали ексдетектив БЕБ Артем Мацієвський та колишній слідчий Владислав Біликов. За даними НАБУ, вони тиснули на підприємця і вимагали гроші в обмін на зняття арештів з майна компанії. При цьому справа проти “СхідЗахід” тягнеться ще з 2021 року — компанію підозрюють у незаконному отриманні державного відшкодування.

    Особливий інтерес викликає й сама особа потерпілого — Василь Воробець, син колишнього керівника податкової служби Тернопільщини Євгена Воробця. У 2020 році Служба безпеки України затримувала обох за підозрою у вимаганні $40 тис. хабаря.

    Тепер же Василь Воробець виступає жертвою тиску — детективи фактично шантажували його, використовуючи службове становище. Справу передано до суду. Якщо провину правоохоронців доведуть, їм загрожує тривале ув’язнення.

  • СБУ викрила схему фейкової інвалідності на Вінниччині

    СБУ викрила схему фейкової інвалідності на Вінниччині

    Служба безпеки України розпочала розслідування масштабної схеми незаконного отримання інвалідності у Вінницькій області. За попередніми даними, йдеться про 24 осіб, які отримали ІІ та ІІІ групу інвалідності, серед яких є як медики, так і посадовці.

    Окремі «пацієнти» оформили інвалідність під час дії воєнного стану, деякі — довічно. За версією слідства, мова може йти про фальсифікацію медичних висновків в обмін на хабарі. Мета — уникнення мобілізації та отримання дозволу на виїзд за кордон.

    Під підозрою — і працівники медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), які могли сприяти оформленню фіктивних документів. Всі справи передані для перевірки до профільного інституту МОЗ у Дніпрі. У разі виявлення необґрунтованості — інвалідність анулюють.

    Розслідування відкрито за статтею Кримінального кодексу України про перешкоджання законній діяльності Збройних сил України. Порушникам загрожує до 8 років позбавлення волі.

    СБУ продовжує перевірку, не виключено, що кількість фігурантів може зрости.

  • У Києві судитимуть жінку, яка вимагала $4000 за зняття з військового обліку

    У Києві судитимуть жінку, яка вимагала $4000 за зняття з військового обліку

    Шевченківська окружна прокуратура Києва завершила досудове розслідування та передала до суду обвинувальний акт щодо жінки, яку підозрюють у спробі впливу на державні органи з корупційною метою.

    За даними слідства, обвинувачена запропонувала військовозобов’язаному, який перебував у розшуку через непроходження військово-лікарської комісії (ВЛК), посприяти у його знятті з обліку. Свої послуги вона оцінила у 4 тисячі доларів США.

    Водночас жінка переконувала клієнта, що питання буде вирішене не в Києві, а в іншій області, де нібито чоловік мав пройти формальний медичний огляд. Крім того, вона обіцяла сприяти бронюванню військовозобов’язаного — за додаткову, вищу суму.

    Під час передачі обумовленої суми жінку затримали правоохоронці згідно зі ст. 208 КПК України. За клопотанням прокуратури на все її майно — як рухоме, так і нерухоме — накладено арешт.

    Її дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди з метою впливу на рішення посадової особи.

    Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років із конфіскацією майна.

    Оперативний супровід справи здійснював Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції, а досудове розслідування проводили слідчі Шевченківського управління поліції Києва.

  • Використали базу «Оберіг» як прикриття: в Одесі посадили фейкових ТЦКшників

    Використали базу «Оберіг» як прикриття: в Одесі посадили фейкових ТЦКшників

    В Одесі суд відправив за ґрати організатора та трьох учасників злочинного угруповання, яке діяло під виглядом поліцейських і представників територіальних центрів комплектування. Вони вимагали гроші у чоловіків призовного віку, обіцяючи «вирішити питання» з мобілізацією.

    Про це повідомила Одеська обласна прокуратура.

    Зловмисники діяли нахабно й відкрито: вони вистежували чоловіків на вулицях, перевіряли у них документи та, погрожуючи примусовим доставленням до ТЦК, вимагали хабарі. Гроші брали готівкою — за свої «послуги» отримали щонайменше 80 тисяч гривень та 3000 доларів США.

    Щоб переконати жертв, псевдоправоохоронці запевняли: внесуть їхні дані до бази “Оберіг”, що нібито захистить від подальших проблем із військкоматом. Насправді жодного реального впливу на мобілізацію вони не мали.

    У листопаді 2024 року групу затримали під час чергової спроби вимагання. У складі угруповання — особи з кримінальним минулим, зокрема колишній правоохоронець, який раніше вже мав судимості.

    Усі чотири фігуранти перебували під вартою до завершення розгляду справи. Під час судового процесу вони визнали свою провину повністю.

    Суд призначив їм по 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У прокуратурі наголошують: такі злочини розцінюються як цинічне зловживання довірою людей і воєнною ситуацією в країні.

    Розслідування тривало під процесуальним керівництвом Одеської обласної прокуратури.

  • Лікар за три дні “лікування” вимагав 1000 доларів

    Лікар за три дні “лікування” вимагав 1000 доларів

    Прокуратура повідомила про підозру виконувачу обов’язків директора однієї зі спеціалізованих лікарень Шосткинського району Сумської області. За версією слідства, медик вимагав хабар від пацієнта, який прагнув пройти курс лікування від наркотичної залежності, що міг би звільнити його від кримінальної відповідальності.

    Чоловік, у якого правоохоронці раніше вилучили наркотики, скористався законною можливістю пройти лікування в медичному закладі. Проте замість допомоги він натрапив на корупційні вимоги. Посадовець медзакладу зажадав 1000 доларів США за три дні перебування в стаціонарі. Ці гроші він вимагав за оформлення документації, зокрема — виписки з медичної картки, яка підтверджувала проходження курсу лікування.

    Правоохоронці затримали медика під час отримання хабаря. Затримання провели відповідно до ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Наразі тривають слідчі дії. Вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Йому інкримінують вимагання та одержання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України), що передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • 4 тисячі доларів за посаду: начальника Служби судової охорони Львівщини затримали на хабарі

    4 тисячі доларів за посаду: начальника Служби судової охорони Львівщини затримали на хабарі

    Начальник Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області Володимир Семенина став фігурантом гучної справи про хабарництво. Правоохоронці задокументували факт отримання ним 4 тисяч доларів США за сприяння у працевлаштуванні знайомого в одному з правоохоронних органів області.

    За даними слідства, Семенина пообіцяв «допомогти» знайомому з обійманням посади в обхід конкурсу та відкритого добору. Коли реалізувати обіцянку не вдалося, він запропонував альтернативу — працевлаштування до Служби судової охорони за тією ж схемою. Вартість послуги залишилася незмінною: 3 тисячі доларів наперед і ще тисяча — після просування по службі.

    Під час передачі коштів Семенину і посередника затримали на гарячому. Обом повідомлено про підозру за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Однак не менш красномовною за саму схему є декларація самого посадовця. Згідно з оприлюдненими даними, Володимир Семенина зберігає 65 тисяч доларів готівкою, ще 75 тисяч нібито позичив третім особам. За минулий рік він задекларував 757 тисяч гривень заробітної плати та 270 тисяч гривень пенсійних виплат.

    У його власності — житловий будинок площею близько 80 м², оформлений у 2023 році, нежитлове приміщення, придбане ще 2013-го, а також автомобіль Kia Sorento 2010 року випуску.

    Фінансовий профіль посадовця не свідчить про потребу. Навпаки — його стиль життя демонструє стабільні доходи й накопичення. Саме тому факт участі у корупційній схемі виглядає не як спроба вижити, а як прояв глибоко вкоріненого переконання у власній недоторканності.

    Служба судової охорони — структура, що має гарантувати порядок у судових установах. Однак приклад її керівника на Львівщині вкотре піднімає питання: хто охороняє правосуддя, якщо самі охоронці втрачають орієнтир між законом і вигодою.