Daypolitico

Позначка: хабар

  • ВРП відсторонила трьох суддів Верховного суду у справі про корупцію Князєва

    ВРП відсторонила трьох суддів Верховного суду у справі про корупцію Князєва

    Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила від здійснення правосуддя трьох суддів Верховного суду України, яких підозрюють у причетності до масштабної корупційної схеми, пов’язаної з колишнім головою Верховного суду Всеволодом Князєвим та бізнесменом Костянтином Жеваго. Відповідне рішення було ухвалене 29 травня після розгляду клопотань керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це повідомили у Вищій раді правосуддя, НАБУ та САП.

    Йдеться про суддів Ірину Григор’єву, Ігоря Желєзного та Жанну Єленіну. За рішенням ВРП, їх відсторонено від здійснення правосуддя до 19 липня 2026 року у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Раніше Вищий антикорупційний суд уже обрав їм запобіжні заходи у вигляді застав.

    У Вищій раді правосуддя пояснили, що під час ухвалення рішення враховували як принципи незалежності та недоторканності суддів, так і ризики, озвучені слідством. У ВРП наголосили, що клопотання САП були частково задоволені саме через обґрунтованість підозр і необхідність забезпечення належного перебігу досудового розслідування.

    У заяві ВРП зазначається, що ризики, наведені стороною обвинувачення, є співмірними із наслідками тимчасового відсторонення суддів, а також враховано строки слідства та характер кримінального провадження. У Раді підкреслили, що рішення ухвалювалося з урахуванням балансу між гарантіями суддівської незалежності та суспільним інтересом у справі, яка стосується корупції на найвищому рівні судової системи.

    Ця справа є продовженням одного з найгучніших антикорупційних розслідувань в історії незалежної України — справи колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва, якого у 2023 році викрили на отриманні багатомільйонного хабаря. Тоді детективи НАБУ та прокурори САП заявили про існування організованої схеми впливу на судові рішення у Верховному суді в інтересах великого бізнесу.

    За версією слідства, неправомірна вигода надавалася за ухвалення рішення у справі, пов’язаній із активами Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Слідчі вважають, що хабар передавався в інтересах бізнесмена Костянтина Жеваго — власника групи “Фінанси і кредит”. Йдеться про один із найбільших корпоративних спорів, який розглядався у Верховному суді.

    Після затримання Всеволода Князєва справа спричинила масштабний резонанс як в Україні, так і серед міжнародних партнерів. Викриття голови Верховного суду стало безпрецедентним випадком для української судової системи, адже йшлося про найвищу судову інстанцію держави. Тоді правоохоронці оприлюднили кадри з грошима, вилученими під час слідчих дій, а сам Князєв був усунений із посади голови Верховного суду.

    Надалі НАБУ та САП почали поступово розширювати коло підозрюваних у справі, перевіряючи можливу причетність інших представників суддівського корпусу. Останнім етапом стало оголошення підозр трьом чинним суддям Верховного суду та одному судді у відставці.

    Слідство вважає, що окремі представники судової системи могли бути залучені до схеми ухвалення рішень в обмін на неправомірну вигоду. Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, а остаточні висновки щодо ролі кожного з фігурантів мають бути зроблені після завершення всіх процесуальних дій та розгляду справи у суді.

    Сам Костянтин Жеваго раніше неодноразово заперечував свою причетність до будь-яких корупційних домовленостей або спроб впливу на судову систему. Бізнесмен заявляв, що не організовував передачу хабарів і не мав стосунку до дій посадовців Верховного суду.

    Водночас справа Князєва та пов’язані з нею нові підозри залишаються одним із головних тестів для української антикорупційної системи. Західні партнери України неодноразово наголошували, що реальна боротьба з корупцією та очищення судової влади є ключовими умовами для подальшої інтеграції України до Європейського Союзу та збереження міжнародної підтримки.

    Експерти також зазначають, що розвиток цієї справи може суттєво вплинути на довіру суспільства до судової системи. Скандал навколо Верховного суду вже став одним із найболючіших ударів по репутації судової гілки влади за останні роки, оскільки корупційні підозри пролунали щодо представників найвищої інстанції, яка повинна бути символом законності та справедливості в державі.

  • “15 тисяч доларів за закриття справи”: ДБР затримало двох працівників БЕБ через хабарі

    “15 тисяч доларів за закриття справи”: ДБР затримало двох працівників БЕБ через хабарі

    Державне бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України викрило двох співробітників Бюро економічної безпеки, яких підозрюють у вимаганні та одержанні хабарів за використання службового становища. Один із фігурантів, за даними слідства, вимагав десятки тисяч доларів за “вирішення питання” у кримінальному провадженні, інший — обіцяв допомогти з отриманням ліцензії через зв’язки у податкових органах.

    Про це повідомили пресслужба ДБР та генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За інформацією слідства, перший епізод стосується старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області. Правоохоронці вважають, що посадовець вимагав 15 тисяч доларів у чоловіка, який проходив у справі щодо виготовлення, ввезення та збуту підробленої валюти.

    Слідчі стверджують, що співробітник БЕБ запропонував фігуранту “домовленість”: за гроші він нібито обіцяв не притягувати його до кримінальної відповідальності та посприяти уникненню проблем із правоохоронною системою.

    У ДБР заявили, що правоохоронці задокументували передачу частини суми — 10 тисяч доларів. Після цього посадовця затримали.

    Другий епізод, про який повідомили слідчі, стосується аналітика БЕБ. За версією ДБР, він пообіцяв підприємцю “вплинути” на представників податкової служби для отримання ліцензії на зберігання пального.

    За таку “послугу” працівник БЕБ нібито вимагав 2 тисячі доларів.

    У матеріалах слідства йдеться, що після повторного подання документів компанія дійсно отримала необхідну ліцензію. Після цього, за даними правоохоронців, аналітик почав вимагати обіцяну оплату за свій “вплив”.

    Обох фігурантів затримали.

    Старшому детективу інкримінують одержання неправомірної вигоди службовою особою у великому розмірі. Йдеться про статті Кримінального кодексу, які передбачають серйозну відповідальність за корупційні злочини, включно з позбавленням волі та конфіскацією майна.

    Аналітика БЕБ підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень посадовими особами державних органів.

    У ДБР зазначають, що найближчим часом обом мають офіційно повідомити про підозру та звернутися до суду з клопотаннями про обрання запобіжних заходів.

    У пресслужбі Бюро наголошують, що розслідування триває, а правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до корупційних схем.

    Справи проти співробітників БЕБ стали черговим гучним антикорупційним скандалом навколо правоохоронних органів України. Бюро економічної безпеки створювалося як новий орган для боротьби з економічними злочинами та заміни податкової міліції, однак останнім часом БЕБ неодноразово опинялося у центрі критики через кадрові проблеми та підозри щодо корупції.

    Експерти неодноразово звертали увагу, що питання довіри до антикорупційної та правоохоронної системи залишається одним із ключових викликів для України, особливо на тлі переговорів про вступ до ЄС та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами.

    Європейський Союз та міжнародні фінансові організації регулярно наголошують на необхідності посилення боротьби з корупцією та забезпечення незалежності правоохоронних органів.

    На цьому тлі українська влада останніми місяцями активізувала публічні антикорупційні розслідування. Лише у квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд арештував начальника слідчого відділу управління СБУ у Полтавській області, якого також підозрюють у хабарництві. Тоді суд визначив альтернативу у вигляді застави розміром 5 мільйонів гривень.

    Правоохоронці та антикорупційні органи заявляють, що продовжують очищення системи від посадовців, які використовують службове становище для незаконного збагачення.

    Водночас аналітики наголошують: сам факт регулярних викриттів свідчить не лише про роботу слідчих органів, а й про системну проблему корупційних ризиків у державних структурах.

    Після оприлюднення інформації про затримання співробітників БЕБ у соцмережах знову активізувалася дискусія щодо необхідності повноцінної реформи Бюро економічної безпеки та перезавантаження кадрової системи.

    Раніше бізнес-асоціації та міжнародні партнери вже закликали українську владу пришвидшити реформування БЕБ, забезпечити прозорий відбір керівництва та мінімізувати політичний чи корупційний вплив на роботу органу.

    Наразі слідство у двох нових справах триває. У ДБР заявляють, що встановлюють усі обставини можливих корупційних схем та перевіряють, чи могли затримані діяти не самостійно.

  • Корупція у Верховному Суді: ВАКС призначив 3 млн грн застави судді

    Корупція у Верховному Суді: ВАКС призначив 3 млн грн застави судді

    Вищий антикорупційний суд розглянув клопотання про обрання запобіжного заходу судді Верховного Суду Жанни Єленіної і визначив їй заставу у розмірі 3 млн грн. Про це повідомляє Центр протидії корупції з посиланням на результати судового засідання.

    За даними, озвученими у суді, Єленіна підозрюється в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США. Слідство вважає, що ці кошти могли бути частиною корупційної схеми, пов’язаної з ухваленням рішень у Верховному Суді. Також у матеріалах справи згадується, що гроші, передані колишнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим, були вилучені під час слідчих дій.

    Під час судового засідання сторона захисту заявляла, що покази Князєва можуть бути мотивовані його прагненням укласти угоду зі слідством і отримати більш м’яке покарання. Водночас суд дослідив ці аргументи у межах розгляду запобіжного заходу, однак вони не стали підставою для зміни рішення.

    Окрім визначення застави, суд поклав на підозрювану низку процесуальних обов’язків, зокрема обмеження на пересування без дозволу слідства, заборону контактувати зі свідками у справі та обов’язок здати документи для виїзду за кордон. Йдеться про запобіжні заходи, які мають забезпечити належний хід розслідування та унеможливити вплив на інших учасників процесу.

    Раніше ВАКС уже обирав запобіжні заходи іншим фігурантам цієї справи, зокрема двом суддям Верховного Суду, яким визначили застави у 2,5 млн грн та 2 млн грн. Таким чином, справа поступово розширюється і охоплює вже кількох чинних представників найвищої судової інстанції.

    Слідство, яке ведуть Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, розглядає версію про існування системної корупційної схеми у Верховному Суді. За даними слідчих, йдеться про ймовірне отримання неправомірної вигоди за ухвалення рішень у справі, пов’язаній із Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом та інтересами групи “Фінанси і кредит”.

    У матеріалах провадження фігурує бізнесмен Костянтин Жеваго, однак він публічно заперечує будь-яку причетність до можливих корупційних домовленостей у Верховному Суді.

    Розслідування триває, а правоохоронні органи продовжують встановлювати можливі зв’язки між фігурантами справи, джерелами коштів та механізмами впливу на ухвалення судових рішень.

  • НАБУ прийшло до Верховного Суду: у справі про корупцію проводять масштабні обшуки

    НАБУ прийшло до Верховного Суду: у справі про корупцію проводять масштабні обшуки

    У вівторок, 19 травня, детективи НАБУ та прокурори САП проводять масштабні обшуки у Верховному Суді в межах розслідування корупційної справи. Слідчі дії відбуваються за місцями роботи, проживання та у транспортних засобах чинних і колишніх суддів найвищої судової інстанції країни.

    Про це офіційно повідомило НАБУ.

    За даними правоохоронців, обшуки також проводять у колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва, справа якого вже слухається у Вищому антикорупційному суді. Деталі нових слідчих дій у НАБУ та САП поки офіційно не розкривають, однак пообіцяли оприлюднити додаткову інформацію пізніше.

    За інформацією правоохоронців, слідчі дії відбуваються одразу за кількома адресами. Йдеться не лише про службові кабінети суддів, а й про приватне майно та автомобілі фігурантів справи. На оприлюднених фото видно співробітників НАБУ у приміщенні суду та під час проведення процесуальних дій.

    Нинішні обшуки фактично стали продовженням однієї з найгучніших антикорупційних справ в українській судовій системі за останні роки — справи ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва.

    Нагадаємо, 15 травня 2023 року правоохоронці затримали Князєва за підозрою в отриманні хабаря у розмірі 2,7 мільйона доларів. На той момент він очолював Верховний Суд. Слідство заявляло, що гроші нібито передавалися за ухвалення рішення на користь одного з українських бізнесменів.

    Того ж тижня пленум Верховного Суду достроково припинив повноваження Князєва як голови суду. Скандал став безпрецедентним для української судової системи, адже вперше в історії незалежної України на хабарі затримали керівника Верховного Суду.

    Після арешту справа Князєва неодноразово привертала увагу через зміну розміру застави. Спочатку суд визначив рекордну суму, однак згодом її кілька разів зменшували. У підсумку 31 січня 2024 року Князєв вийшов із СІЗО після внесення застави у понад 18 мільйонів гривень. Це стало сьомим переглядом розміру застави у справі.

    Паралельно Вища рада правосуддя розглядала питання щодо надання згоди на затримання, тримання під вартою та тимчасове усунення судді від здійснення правосуддя.

    Нинішні обшуки можуть свідчити про подальше розширення антикорупційного розслідування. Офіційно НАБУ не уточнює, чи йдеться про нові епізоди у справі Князєва, чи про окреме провадження щодо інших представників судової системи.

    На тлі війни та постійних вимог західних партнерів щодо реформування судової системи подібні розслідування набувають особливого політичного значення. Україна неодноразово декларувала боротьбу з корупцією як одну з ключових умов для інтеграції до Європейського Союзу та подальшого отримання міжнародної фінансової допомоги.

    Останніми тижнями українські правоохоронці активізували масштабні антикорупційні перевірки в різних державних структурах. Кілька днів тому правоохоронці провели серію обшуків у посадовців ТЦК та СП по всій Україні.

    Тоді поліцейські та слідчі здійснили 44 обшуки у 16 регіонах держави. Під час слідчих дій вилучили елітні автомобілі, великі суми готівки та документи, що можуть свідчити про незаконне збагачення окремих посадовців. Загальна сума виявлених коштів сягнула майже 92 мільйонів гривень.

    На цьому тлі нові обшуки у Верховному Суді можуть стати ще одним гучним ударом по репутації української судової системи, яка вже тривалий час перебуває під пильною увагою суспільства та міжнародних партнерів.

  • Апеляція залишила в силі підозру Тимошенко у справі про підкуп нардепів

    Апеляція залишила в силі підозру Тимошенко у справі про підкуп нардепів

    Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення скаргу лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко та підтвердила законність повідомлення їй про підозру у справі щодо можливого підкупу народних депутатів.

    Рішення ухвалили 12 травня. Колегія суддів дійшла висновку, що надані стороною обвинувачення матеріали є достатніми для підтвердження обґрунтованості підозри на цьому етапі слідства.

    Йдеться про кримінальне провадження, у межах якого НАБУ та САП підозрюють Тимошенко у спробі підкупу народних депутатів для впливу на голосування у Верховній Раді.

    У суді сторона захисту наполягала, що підозру оголосили з порушенням кримінально-процесуального законодавства. Сама Тимошенко заявила про «слабку доказову базу» та політичний характер переслідування.

    За словами лідерки «Батьківщини», справа ґрунтується лише на свідченнях народного депутата Ігоря Копитіна та його помічника, одному аудіозаписі, кількох експертизах і листуванні в месенджері, де, як стверджує захист, немає згадок про передачу грошей.

    Водночас прокурори САП заявили, що аргументи адвокатів є «суб’єктивними оцінками», які не спростовують суті підозри. Представники обвинувачення також наголосили: після подання апеляції сторона захисту продовжувала збирати матеріали для формування власної позиції, що, на думку прокурорів, свідчить про відсутність переконливих доказів на момент оскарження.

    Суд підтримав позицію обвинувачення. В ухвалі зазначається, що показання свідків, вилучені під час обшуків кошти, суми яких збігаються зі свідченнями фігурантів справи, а також переписка в месенджерах у сукупності можуть свідчити про обґрунтованість підозри.

    Рішення апеляційної палати набрало законної сили одразу після оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

    Справу проти Тимошенко антикорупційні органи відкрили ще у січні 2026 року. Тоді детективи НАБУ провели обшуки в офісі «Батьківщини» та вилучили у політикині 40 тисяч доларів.

    За версією слідства, ці кошти нібито мали використовуватися для впливу на трьох народних депутатів з іншої фракції, щоб ті підтримували потрібні політичні рішення та голосування.

    14 січня НАБУ та САП офіційно повідомили Тимошенко про підозру.

    Політикиня категорично заперечила всі звинувачення. Вона заявила, що гроші були її особистими заощадженнями, а кримінальне провадження пов’язала з політичною боротьбою та підготовкою до можливих майбутніх виборів.

    Окрему увагу в цій історії привернув депутат Ігор Копитін, якого Тимошенко назвала своїм співрозмовником на оприлюднених записах. За словами лідерки «Батьківщини», саме Копитін нібито сам запропонував їй співпрацю, оскільки був незадоволений політикою власної фракції та влади.

    У січні ВАКС обрав для Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави розміром 33,3 мільйона гривень. Суд також зобов’язав її здати закордонний паспорт, не залишати Київську область без дозволу слідства та утримуватися від контактів із визначеними народними депутатами.

    Вже через кілька днів за політикиню внесли повну суму застави.

    Згодом апеляційна палата частково пом’якшила обмеження — Тимошенко дозволили пересуватися територією України та контактувати з депутатами.

    У лютому 2026 року суд також скасував арешт частини майна подружжя Тимошенко, а НАБУ повернуло кошти, вилучені під час обшуків. Тоді адвокати політикині заявили, що це стало «черговим кроком до відновлення справедливості».

    Попри це, нинішнє рішення апеляції стало важливим сигналом: суд визнав підозру достатньо обґрунтованою для подальшого розслідування.

    Експерти зазначають, що справа Тимошенко може стати однією з найрезонансніших у практиці українських антикорупційних органів за останні роки. Особливо з огляду на статус політикині, яка є однією з найбільш упізнаваних фігур української політики та неодноразово брала участь у президентських виборах.

    Сама Тимошенко після рішення суду публічно своєї позиції не змінила. У партії «Батьківщина» продовжують заявляти про політичну мотивацію справи та спробу тиску на опозицію.

    Водночас у НАБУ та САП наголошують: справа перебуває на стадії досудового розслідування, а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно в межах закону.

  • Суддю-хабарника остаточно відправили за ґрати: ВАКС підтвердив вирок ексголові райсуду Київщини

    Суддю-хабарника остаточно відправили за ґрати: ВАКС підтвердив вирок ексголові райсуду Київщини

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вирок колишньому голові Баришівського районного суду Київської області Олександру Лисюку. Екссуддя отримав 8,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна за одержання неправомірної вигоди.

    Після рішення апеляції Лисюка взяли під варту прямо в залі суду.

    Про це повідомив журналіст Олег Новіков, який спеціалізується на висвітленні справ НАБУ та САП.

    “Апеляція підтвердила вирок ексголові райсуду на Київщині… Його заарештували в залі суду”, — написав Новіков.

    Ідеться про одну з резонансних антикорупційних справ у судовій системі Київської області. Ще у 2023 році Вищий антикорупційний суд визнав Олександра Лисюка винним у вимаганні та отриманні хабаря за ухвалення потрібного судового рішення.

    За матеріалами слідства, суддя вимагав гроші за забезпечення позову в інтересах фізичної особи та подальший швидкий розгляд справи.

    За версією обвинувачення, Лисюк спочатку заявив про необхідність “невідкладної передачі” 2 тисяч доларів за винесення рішення про забезпечення позову. Згодом, як стверджують правоохоронці, він попросив ще 500 тисяч гривень за подальший розгляд справи у “максимально стислі терміни” та ухвалення рішення на користь позивача.

    У НАБУ зазначали, що суддя діяв умисно та намагався отримати неправомірну вигоду якнайшвидше.

    Затримали Лисюка під час отримання 2,5 тисячі доларів.

    Справу розслідували детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП. Саме Вищий антикорупційний суд розглядав провадження як суд першої інстанції, а тепер Апеляційна палата ВАКС підтвердила законність вироку.

    Окрім тюремного строку, екссудді призначили конфіскацію майна та заборону обіймати певні посади.

    Рішення апеляції стало остаточним важливим етапом у справі, яка тривала кілька років. В українській антикорупційній системі такі вироки вважаються особливо показовими, оскільки йдеться про представників судової влади.

    На тлі масштабної війни тема боротьби з корупцією залишається однією з ключових для української влади та міжнародних партнерів України. Західні союзники неодноразово наголошували, що ефективна робота антикорупційних органів та очищення судової системи є критично важливими для подальшої інтеграції України до ЄС.

    Саме тому рішення ВАКС у справах щодо суддів, чиновників та високопосадовців перебувають під особливою увагою суспільства.

    Справа Лисюка також стала ще одним прикладом того, як НАБУ та САП продовжують фокусуватися на корупції в судовій системі. Останніми роками антикорупційні органи відкривали провадження щодо низки суддів різних інстанцій, яких підозрювали у вимаганні хабарів або незаконному збагаченні.

    Водночас експерти наголошують: попри окремі гучні вироки, проблема корупції в судах залишається системною. Саме через це реформа судової системи та очищення суддівського корпусу залишаються одними з головних вимог як українського суспільства, так і міжнародних партнерів.

    Нагадаємо, раніше в Києві прокуратура через суд домоглася повернення до бюджету 1,8 мільйона гривень, переплачених під час ремонту укриття в одній зі столичних шкіл. Ця справа також стала частиною ширшої кампанії правоохоронців щодо боротьби з корупцією у сфері державних закупівель та бюджетних витрат під час війни.

  • Бронювання “під ключ” за $10 тисяч: депутата викрили на схемі для ухилянтів через “критичне” підприємство

    Бронювання “під ключ” за $10 тисяч: депутата викрили на схемі для ухилянтів через “критичне” підприємство

    Печерський районний суд Києва оштрафував депутата Почаївської міської ради Валерія Зіневича, який за хабарі організовував схему незаконного бронювання військовозобов’язаних від мобілізації через фіктивне працевлаштування на підприємство Міністерства оборони.

    Як випливає з вироку суду від 21 квітня, депутат пропонував клієнтам повний пакет “послуг” — від зняття з розшуку ТЦК до оформлення бронювання на “критично важливому” підприємстві.

    Слідство встановило, що у червні 2025 року Зіневич зустрівся у Києві з військовозобов’язаним та заявив, що завдяки своїм зв’язкам може допомогти оновити військово-облікові дані, пройти ВЛК, зняти чоловіка з розшуку та фіктивно працевлаштувати його до структури, яка має право бронювати працівників від мобілізації.

    Спочатку свої послуги депутат оцінив у 4 тисячі доларів, однак згодом сума зросла до 10 тисяч доларів США.

    За даними суду, під час подальших зустрічей та телефонних розмов Зіневич озвучував окремі “тарифи” за кожен етап схеми. Зокрема, 25 тисяч гривень — за оплату штрафу через порушення правил військового обліку, ще 1 тисяча доларів та 10 тисяч гривень — за “домовленості” у ТЦК щодо зняття з розшуку та оновлення документів. Окремо депутат просив 30 тисяч гривень за вплив на посадовців для проходження військово-лікарської комісії.

    Уже на початку 2026 року фігурант запропонував нову схему — за 10 тисяч доларів організувати внесення необхідних даних до реєстру “Оберіг” та відображення інформації у застосунку “Резерв+”. Крім цього, він обіцяв вплинути на службових осіб Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони, щоб оформити чоловіка на роботу без фактичного виконання обов’язків.

    За задумом депутата, військовозобов’язаний мав отримати посаду менеджера на підприємстві, яке належить до критично важливих для економіки та оборони. При цьому працювати фактично не потрібно було — достатньо лише кілька разів на місяць з’являтися на підприємстві.

    У лютому 2026 року правоохоронці затримали Зіневича під час отримання хабаря.

    У суді депутат визнав провину, розкаявся та повідомив, що добровільно перерахував 250 тисяч гривень на підтримку ЗСУ. Зрештою суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначив штраф у розмірі 31,6 тисячі гривень.

    Історія викликала резонанс на тлі численних викриттів схем із незаконним бронюванням військовозобов’язаних через підприємства критичної інфраструктури. Раніше правоохоронці повідомляли про подібну схему у Києві, де група осіб фіктивно працевлаштовувала чоловіків до компанії, яка мала статус критично важливої для економіки.

    На тлі війни та мобілізації подібні схеми залишаються однією з найбільш прибуткових сфер корупції. Правоохоронці регулярно повідомляють про затримання посадовців, працівників ТЦК, медиків ВЛК та посередників, які за гроші допомагають уникати служби або оформлювати незаконні відстрочки.

  • $2500 за “вихід” з ТЦК: на Київщині затримали посадовця за схему ухилення від мобілізації

    $2500 за “вихід” з ТЦК: на Київщині затримали посадовця за схему ухилення від мобілізації

    У Київській області правоохоронці викрили корупційну схему, пов’язану з ухиленням від мобілізації. Працівника одного з територіальних центрів комплектування затримали під час отримання хабаря за сприяння у незаконному “виведенні” щойно мобілізованого чоловіка.

    Про інцидент повідомили у поліції Київської області. За даними слідства, посадовець пропонував за грошову винагороду вплинути на службових осіб, відповідальних за військовий облік, щоб забезпечити чоловікові уникнення служби.

    Йдеться про суму у 2 500 доларів США. Саме стільки фігурант вимагав за організацію безперешкодного виходу мобілізованого з приміщення ТЦК та подальше “вирішення питання” щодо непритягнення до служби.

    Правоохоронці задокументували факт передачі коштів. Під час особистої зустрічі після отримання хабаря посадовця затримали “на гарячому”.

    У поліції уточнюють, що схема передбачала не лише одноразову допомогу, а й подальший супровід — фактичне гарантування уникнення мобілізації шляхом впливу на інших посадових осіб.

    Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці встановлюють усіх причетних до організації схеми, а також перевіряють можливу наявність інших подібних випадків.

    Цей інцидент став частиною ширшої кампанії з протидії корупції у сфері мобілізації. Раніше правоохоронні органи повідомляли про викриття ще кількох схем, пов’язаних із незаконним уникненням служби — від підробки документів до організації фіктивних медичних висновків.

    Експерти зазначають, що подібні злочини становлять серйозну загрозу для обороноздатності держави, особливо в умовах війни. Вони підривають довіру до системи мобілізації та створюють нерівні умови для громадян.

    У цьому контексті правоохоронні органи посилюють контроль за діяльністю територіальних центрів комплектування та проводять перевірки щодо дотримання законодавства.

    Водночас важливо нагадати, що відповідно до законодавства України, кожна особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в суді.

    Викриття схеми на Київщині демонструє, що боротьба з корупцією у сфері мобілізації триває, а правоохоронні органи намагаються оперативно реагувати на подібні порушення.

  • Нардеп Лабазюк намагається приховати свою роль у жорсткому ДТП, через підозру від НАБУ

    Нардеп Лабазюк намагається приховати свою роль у жорсткому ДТП, через підозру від НАБУ

    Як повідомляє Ігор Мосійчук, нардеп від групи За майбутнє Сергій Лабазюк намагається уникнути кримінальної відповідальності за жорстке ДТП та перекласти провину на потерпілого через, уже відкрите НАБУ кримінальне провадження про корупцію.

    Нагадаємо, ДПТ за участю Сергія Лабазюка 27 квітня близько 20.35 год в місті Хмельницький по вул. Кам’янецькій, 137.

    Житель м. Хмельницький Гавришко Владислав 2006 р.н., керуючи автомобілем «BMW–535» з номером ВХ7447ВО, здійснюючи поворот ліворуч на вул. Тернопільську, виїхавши на смугу зустрічного руху допустив зіткнення із автомобілем «Range Rover», ВХ7001ІО, під керуванням Шудри Богдана 1985 р.н., який рухався в зустрічному напрямку.

    Внаслідок ДТП пасажир «Range Rover», народний депутат Лабазюк Сергій 1980 р.н., отримав ушкодження у вигляді розсічення правої брови, забою м’яких тканин обличчя та грудної клітини, та був госпіталізований до Хмельницької обласної клінічної лікарні, стан здоров’я задовільний. Транспортні засоби вилучено та поміщено на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

    Водночас, за інформацією Ігоря Мосійчука, ситуація розвивалась наступним чином:

    “Водій Лабазюка порушив правила, проїхав на червоне світло з перевищенням швидкості, фактично протаранив BMW, а також забрав у потерпілого реєстратор. Відразу внесли до ЄДР статтю 286, але винуватцем вказали водія BMW Гавришка.

    На місце події, як вказують джерела, приїжджав начальник слідства Олександр Радченко, також підключили начальника відділу СБУ Хмельницької області Руслана Скубського.

    Відео з камер «Безпечне місто» за наказом Радченка видалили. Медіа які почали висвітлювати правду чи бодай щось писали по цьому, отримали погрози, почали видаляти все, щоб ніде не було слідів цієї події.

    Нардеп Лабазюк прямував зі свого маєтку, де він самовільно використовує територію лісу. Там же без будь-яких дозволів облаштовано вертолітний майданчик.

    Причина по якій справу «заминають» зокрема в тому, що водій Сергія Лабазюка в лютому отримав підозру від НАБУ через відмову давати показання у суді щодо обставин справи нардепа про ймовірний хабар.

    Лабазюк підозрюється у наданні $150 тис за сприяння в перемозі на державних тендерах. За даними антикорупційних органів, гроші нібито планували передати тодішньому віце-прем’єру Олександру Кубракову та голові Держагентства відновлення Мустафі Найєму.

    Помічник й водій нардепа Богдан Шудра по справу зафіксований, як особа яка передавала кошти. В суді Шудра не спростовав факт передачі пакету ймовірно із коштами, проте свідчити відмовився, спираючись на право не свідчити проти себе.

    По суті, якщо б Богдана Шудру зазначили як винуватця даного ДТП, то це дає підстави НАБУ змінити йому міру запобіжного засобу і помістити в камеру тимчасового утримання. Ну а це вже ризик для Лабазюка, бо це вже більші шанси для НАБУ” – зазначає Мосійчук.

  • Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Правоохоронці викрили двох співробітників Служби безпеки України, яких підозрюють у вимаганні великого хабаря від підприємця. Йдеться про начальника слідчого відділу одного з управлінь СБУ в Полтавській області та його підлеглого. Про це НАБУ повідомило на своєму каналі в Telegram.

    За даними слідства, посадовці діяли через посередника — адвоката. Вони вимагали у бізнесмена 110 тисяч доларів в обмін на сприяння у кримінальному провадженні. Зокрема, мова йшла про укладення угоди про визнання винуватості та припинення переслідування компанії підприємця.

    Схема передбачала поетапну передачу коштів. Правоохоронці задокументували отримання частини хабаря, після чого організували затримання. Фігурантів викрили «на гарячому» під час отримання другого траншу — 55 тисяч доларів.

    Операцію провели детективи Національне антикорупційне бюро України спільно з прокурорами Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Наразі тривають першочергові слідчі дії, встановлюються всі обставини злочину та можливі інші причетні особи.

    За попередніми даними, посадовці використовували своє службове становище для тиску на підприємця, створюючи штучні умови, за яких бізнес опинявся під загрозою кримінального переслідування. Саме це, за версією слідства, і стало підставою для вимагання неправомірної вигоди.

    Юристи зазначають, що подібні справи можуть кваліфікуватися одразу за кількома статтями — зокрема як вимагання хабаря в особливо великому розмірі та зловживання службовим становищем. У разі доведення вини підозрюваним загрожує тривале позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Викриття відбулося на тлі посилення антикорупційної роботи в Україні, особливо в умовах війни. Влада неодноразово заявляла про нульову толерантність до корупції, зокрема в силових структурах.

    Експерти наголошують, що подібні інциденти мають серйозний репутаційний ефект, адже йдеться про представників органів, які повинні забезпечувати безпеку держави. Водночас публічні викриття демонструють роботу антикорупційної системи та її здатність реагувати навіть на високопосадових фігурантів.

    Слідчі дії у справі тривають. Очікується, що найближчим часом буде визначено запобіжні заходи для підозрюваних, а також оголошено офіційні підозри.

    У підсумку справа може стати ще одним показовим кейсом у боротьбі з корупцією в правоохоронних органах, яка залишається одним із ключових викликів для України.