Daypolitico

Позначка: хліб

  • Урожай під загрозою: аграрії попереджають про можливий дефіцит зерна в Україні

    Урожай під загрозою: аграрії попереджають про можливий дефіцит зерна в Україні

    Україна у 2026 році може отримати менший урожай зернових культур через поєднання погодних і економічних факторів. Про це йдеться у звіті Національної академії аграрних наук України.

    Основні проблеми виникли ще взимку. Озимі культури зазнали впливу аномально низьких температур, через що вийшли з-під снігу ослабленими та менш стійкими до подальших стресів.

    Фахівці зазначають, що ситуацію погіршили й порушення агротехнічних норм. Серед них — використання неякісного насіння, помилки у строках сівби та неправильна глибина загортання зерна. У сукупності це призвело до зниження якості посівів і підвищило ризик недобору врожаю.

    Березень частково стабілізував ситуацію завдяки потеплінню — рослини почали відновлюватися і активізували вегетацію. Однак ключовим місяцем залишається квітень. Саме кількість опадів у цей період визначить, чи вдасться врятувати врожай.

    Додатковим викликом стала економічна ситуація. Через війну на Близькому Сході зросли витрати на логістику, що спричинило подорожчання мінеральних добрив. У результаті частина аграріїв не змогла забезпечити повноцінне підживлення посівів.

    Експерти наголошують: за сприятливої погоди ситуацію ще можна частково виправити. Якщо квітень буде дощовим, урожай може наблизитися до очікуваних показників. У разі нестачі опадів країна ризикує отримати значно менші обсяги зерна.

    Аграрії також закликають максимально дотримуватися агротехнічних рекомендацій і раціонально використовувати ресурси, щоб мінімізувати втрати.

    На тлі можливого скорочення врожаю важливим стає і питання збереження продуктів. Зокрема, хліб потребує правильних умов зберігання, адже швидко вбирає сторонні запахи та може псуватися.

    Фахівці радять зберігати білий і житній хліб окремо, використовувати паперові пакети або вентильовані хлібниці, а також уникати тривалого зберігання у поліетилені, де накопичується волога.

    Дотримання цих простих правил дозволить зменшити побутові втрати продуктів, що особливо важливо в умовах можливого скорочення врожаю та зростання цін.

  • Дієтологи назвали найкорисніший хліб для людей з підвищеним тиском

    Дієтологи назвали найкорисніший хліб для людей з підвищеним тиском

    Проблеми з артеріальним тиском стають дедалі поширенішими, і харчування відіграє ключову роль у підтримці здоров’я серця. Одне з найчастіших запитань — який хліб справді корисний для тиску і який варто обирати на щодень. Фахівці з харчування наголошують: правильний вибір хліба може знизити ризик розвитку гіпертонії та допомогти підтримувати стабільний рівень артеріального тиску.

    Найбільш корисним для серцево-судинної системи вважається цільнозерновий хліб. У ньому зберігається оболонка зерна, а разом із нею — клітковина, магній, калій та вітаміни групи B. Клітковина сприяє контролю рівня цукру і холестерину в крові, а магній і калій безпосередньо беруть участь у регуляції тиску та роботі серця. На відміну від білого хліба, цільнозерновий не викликає різких стрибків глюкози і довше дає відчуття ситості.

    Позитивний вплив на тиск має й хліб із висівками. Він багатий на розчинну клітковину, яка покращує роботу травної системи та допомагає виводити надлишок холестерину. Додатковою перевагою такого хліба є здатність контролювати апетит і підтримувати нормальну масу тіла, а саме надмірна вага часто стає одним із факторів підвищеного тиску.

    Ще один варіант, на який радять звернути увагу дієтологи, — хліб із пророщеного зерна. Пророщене зерно містить більше антиоксидантів і мікроелементів, покращує обмін речовин і зменшує запальні процеси в організмі. Такий хліб легше засвоюється і зазвичай має нижчий глікемічний індекс, що важливо для людей із порушеннями тиску та рівня цукру в крові.

    Натомість фахівці рекомендують обмежити вживання білого, здобного та солодкого хліба. У ньому багато простих вуглеводів і майже немає клітковини, що може провокувати різкі коливання тиску, особливо у людей із гіпертонією. Також варто звертати увагу на вміст солі, адже її надлишок безпосередньо впливає на підвищення артеріального тиску.

    Оптимальним вважається хліб із простим і зрозумілим складом, де не більше кількох інгредієнтів, і помірне споживання — у межах двох-трьох скибочок на день у поєднанні з овочами, білковими продуктами та корисними жирами.

    Таким чином, для підтримки стабільного артеріального тиску найкраще підходять цільнозерновий хліб, хліб із висівками або з пророщеного зерна. Вони підтримують роботу серця, допомагають контролювати рівень цукру і холестерину та сприяють збереженню здорової ваги. Правильний вибір хліба — простий, але ефективний крок до турботи про серцево-судинне здоров’я щодня.

  • Фахівці радять обирати житній або цільнозерновий хліб

    Фахівці радять обирати житній або цільнозерновий хліб

    Хліб залишається базовим продуктом у раціоні українців, проте не всі його види однаково корисні. Експерти попереджають, що найпопулярніший білий хліб із пшеничного борошна вищого ґатунку може завдавати шкоди організму.

    Дієтологи зазначають, що під час глибокого очищення зерна видаляються майже всі поживні речовини – клітковина, вітаміни та мінерали. В результаті такий хліб містить переважно «порожні» калорії та добавки, що покращують вигляд і подовжують термін зберігання продукту.

    Британський кардіолог Вільям Девіс додає, що сучасна пшениця суттєво відрізняється від тієї, що вирощувалася раніше. Зміни генетичного коду зерна впливають на властивості борошна та його вплив на організм – і не завжди на користь споживачів.

    Дієтологи радять віддавати перевагу житньому хлібу або виробам із цільнозернового борошна, які зберігають більше поживних речовин. Вони пояснюють, що гонитва виробників за м’якою текстурою, привабливою скоринкою та тривалим терміном зберігання часто призводить до втрати головної цінності продукту – користі для здоров’я.

  • Який хліб безпечно вживати щодня, щоб уникнути зайвої ваги: поради фахівців

    Який хліб безпечно вживати щодня, щоб уникнути зайвої ваги: поради фахівців

    Хліб залишається одним із найпопулярніших продуктів харчування в Україні — його щодня вживають близько 70% населення. Для багатьох це звична складова сніданку, обіду чи вечері. Проте вплив хліба на організм залежить від його виду: білий, житній чи цільнозерновий — кожен має свої переваги та ризики.

    Білий хліб із пшеничного борошна містить переважно швидкі вуглеводи. Під час переробки зерна він втрачає більшу частину поживних речовин, тому забезпечує лише короткочасне відчуття ситості. Його надмірне споживання може спричиняти коливання рівня глюкози в крові, сприяти набору ваги та збільшувати ризик діабету 2 типу.

    Цільнозерновий хліб, навпаки, є цінним джерелом вітамінів групи B, заліза, магнію, цинку та клітковини. Завдяки високому вмісту клітковини він позитивно впливає на травлення, допомагає запобігати закрепам і нормалізує роботу кишечника. Дослідження показують, що регулярне вживання цільнозернового хліба може знизити ризик колоректального раку на 17% та серцево-судинних хвороб на 10%.

    Особливо корисним вважається хліб на заквасці. Процес ферментації зменшує вміст глютену, робить продукт легше засвоюваним і додає пробіотичних властивостей. Такий хліб краще підходить людям із чутливим травленням. Натомість для осіб із непереносимістю глютену або захворюваннями шлунково-кишкового тракту безпечнішою альтернативою є хліб із гречаного, кукурудзяного чи рисового борошна.

    Регулярне вживання білого хліба без достатньої кількості овочів і води може викликати закрепи, а його високий глікемічний індекс спричиняє швидке відчуття голоду. Цільнозерновий хліб має нижчий глікемічний індекс, тому довше забезпечує відчуття ситості та допомагає контролювати апетит.

    Для здорового харчування важливо дотримуватись помірності: оптимальна кількість — 2–3 скибки на день. Хліб краще поєднувати з білковими продуктами, овочами чи корисними жирами — це робить страву збалансованішою й кориснішою для метаболізму. Якщо після вживання з’являється дискомфорт, варто звернутись до лікаря та спробувати безглютенові варіанти.

    Хліб не потрібно повністю виключати з раціону, але слід обирати його з розумом. Цільнозерновий або хліб на заквасці допоможе отримати максимум користі без шкоди для здоров’я, тоді як надмірне споживання білого хліба може поступово призвести до проблем із травленням, вагою та серцем.

  • Дієтологи назвали три види хліба, які краще не їсти

    Дієтологи назвали три види хліба, які краще не їсти

    Хліб — базовий продукт у раціоні багатьох українців, але не весь він однаково корисний. Дієтологи виділяють три категорії хліба, які найчастіше шкодять здоров’ю: білий хліб із очищеного борошна, тривало зберігаємий хліб з консервантами та так званий «дієтичний/фітнес-хліб» із сумнівними добавками. Розповідаємо коротко, у чому проблема і що обрати замість них.

    Білий хліб із рафінованого борошна
    Цей хліб позбавлений клітковини, вітамінів і мінералів — лише швидкі вуглеводи. Після його вживання рівень цукру в крові швидко підіймається й так само стрімко падає, що викликає втому й голод незабаром після їжі. Довготривале споживання білого хліба пов’язують із накопиченням жиру в зоні живота і погіршенням мікрофлори кишечника. Альтернатива: цільнозерновий, житній або хліб на заквасці.

    Хліб із довгим терміном зберігання
    Якщо упаковка гарантує «свіжість» тижнями або місяцями — швидше за все, у складі є консерванти, стабілізатори та інші додатки. Регулярне вживання таких продуктів може викликати алергію, навантажувати печінку й нирки та послаблювати імунітет. Кращий вибір — домашній або пекарський хліб без хімії, що черствіє за кілька днів.

    «Дієтичний» або «фітнес-хліб» із добавками
    Маркування «з висівками», «без глютену», «фітнес» не гарантує користі. Іноді такі вироби містять трансжири, підсолоджувачі, ароматизатори або наповнювачі, які компенсують відсутність традиційного смаку. Наслідки — перевантаження підшлункової, запалення судин і ризик набору ваги. Критерій корисності — простий склад: борошно, вода, сіль, закваска (або дріжджі).

    Практичні поради
    • Читайте етикетки — чим коротший і зрозуміліший склад, тим краще.
    • Обирайте хліб на заквасці або цільнозерновий — він повільніше підвищує цукор у крові і містить більше клітковини.
    • Уникайте тривалозберігаємих «пакетних» виробів і продуктів зі списком інгредієнтів, що включає сумнівні добавки.
    • Якщо купуєте «фітнес-хліб», звертайте увагу на вміст цукру, трансжирів і штучних підсилювачів смаку.
    • Помірність — ключ: навіть корисний хліб краще їсти в помірних кількостях і поєднувати з білком та овочами.

    Підсумок: повністю відмовлятися від хліба не обов’язково, але варто замінити рафіновані та промислово надмірно оброблені варіанти на більш натуральні — цільнозернові, житні або ті, що випечені на заквасці.

  • 6 жовтня — день апостола Фоми: молитви, хліб і прикмети добробуту

    6 жовтня — день апостола Фоми: молитви, хліб і прикмети добробуту

    Сьогодні православна церква вшановує пам’ять святого апостола Фоми — одного з найближчих учнів Ісуса Христа, якого часто називають “Невірним Фомою”. Саме він прославився тим, що засумнівався у Воскресінні Спасителя, доки не побачив Його на власні очі. Але після цього Фома став одним із найвідданіших проповідників Євангелія, принісши християнство навіть до Індії.

    За переказами, там він заснував перші християнські громади, що збереглися до сьогодні, а своє життя закінчив мученицькою смертю близько 72 року. У цей день християни звертаються до апостола з молитвами про щирий добробут, віру та духовну силу.

    Давні традиції 6 жовтня

    У народі це свято тісно пов’язане з хлібом — символом життя, достатку і Божого благословення. Господині зранку замішували тісто, випікали свіжий коровай і ділили його з нужденними. Вважалося, що той, хто в цей день нагодує голодного, забезпечить собі щедрий рік і мир у домі.

    Хліб освячували молитвою до апостола Фоми: просили про здоров’я, родинну злагоду і захист від злиднів. Частинку випеченого хліба залишали на підвіконні — «для доброго духа дому», щоб він не пускав у хату біди.

    Народні прикмети на 6 жовтня

    • Якщо день ясний — осінь буде теплою і сухою.

    • Туман зранку — до ранніх листопадових морозів.

    • Іде дощ — зима буде сніжною й вітряною.

    • Відмовити нужденному в хлібі — накликати матеріальні труднощі.

    Що варто зробити цього дня

    Священики радять присвятити 6 жовтня молитві, добрим справам і праці. У цей день не варто сваритися, рахувати гроші чи давати в борг — щоб не «розгубити» добробут. А ще — бажано зібратися за спільною трапезою з домашнім хлібом, щоб зміцнити сімейний мир і єдність.

    Тож день апостола Фоми нагадує: справжнє багатство приходить через віру, працю й милосердя.

  • Восени різко зростуть ціни на продукти: що подорожчає найбільше

    Восени різко зростуть ціни на продукти: що подорожчає найбільше

    Вже у жовтні-листопаді українці відчують чергове зростання цін на продукти. Найбільше подорожчає хліб — на 20–25%, повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

    Хліб

    Україна цьогоріч зібрала близько 22 млн тонн пшениці, тож дефіциту зерна немає. Але ціна на хліб залежить не лише від врожаю:

    • енергоносії подорожчали з серпня;

    • зросли витрати на паливо та логістику;

    • хлібозаводи купують частину комплектуючих за валюту;

    • зарплати у галузі підняли до мінімум 20 тис. грн.

    Уже дев’ять місяців поспіль хліб дорожчає на 1,5–2% щомісяця, і до кінця року загальне подорожчання складе до чверті ціни.

    Молочна продукція

    Закінчується «сезон великого молока». Виробництво скорочується, а попит зберігається. Крім того, значні обсяги йдуть на експорт до ЄС. Восени молочні продукти подорожчають на 7–8%.

    Яйця

    Виробництво яєць зросло, але галузь залежить від вартості електроенергії. Якщо тарифи лишаться стабільними — ринок витримає. Прогнозоване зростання ціни — у межах 5–10%.

    М’ясо

    Ціни залишаються високими, однак нових стрибків поки не очікують. Курятина і свинина тримаються стабільно. Водночас можливі проблеми у випадку блекаутів, коли зросте собівартість через резервні джерела живлення.

    Овочі

    На ринку «борщового набору» ціни нині на 30–40% нижчі, ніж торік, завдяки гарному врожаю. Але ситуація тимчасова — узимку вартість овочів зросте через витрати на зберігання.

  • Сніданок при діабеті: що може спричинити небезпечний стрибок цукру

    Сніданок при діабеті: що може спричинити небезпечний стрибок цукру

    Для людей із діабетом 2 типу перший прийом їжі має критичне значення – саме сніданок здатен суттєво впливати на рівень цукру в крові. Лікарі організації Diabetes UK нагадують: вибір страв повинен бути усвідомленим, адже деякі продукти можуть спровокувати небезпечні ускладнення.

    Фахівці застерігають: якщо через дві години після сніданку рівень глюкози перевищує 11 ммоль/л, ідеться про гіперглікемію. Однією з головних причин такого стану є надмірне споживання вуглеводів, які організм не встигає опрацювати. Це може призвести до кетоацидозу — важкого ускладнення з підвищенням рівня ацетону в крові, яке загрожує комою чи навіть смертю.

    Хліб, особливо з високим вмістом білого борошна та цукру, здатен викликати різкі стрибки рівня глюкози. Тому діабетикам медики радять:

    • повністю відмовитися від традиційного хліба,

    • якщо уникнути продукту складно – обирати сорти з низьким вмістом вуглеводів, жиру та калорій.

    Лікарі підкреслюють: саме контроль харчування вранці допомагає уникнути різких коливань цукру та полегшує перебіг хвороби.

  • Борошно дорожчає: українцям прогнозують суттєве подорожчання хліба

    Борошно дорожчає: українцям прогнозують суттєве подорожчання хліба

    Хоча цьогорічний урожай зернових в Україні виявився дещо гіршим за минулорічний, його вистачає для покриття внутрішнього попиту. Проте проблема полягає у якості зерна, що безпосередньо вплине на ціну борошна і, відповідно, хліба.

    Про це в коментарі УНІАН заявив перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів, директор ТОВ “Київ Хліб” Юрій Дученко.

    Чому дорожчає борошно

    За його словами, якісне борошно потребує зерна 2-го класу, яке агровиробники неохоче пропонують на внутрішньому ринку. Через це борошномельні підприємства не завжди можуть сформувати достатні партії для виробництва. Внаслідок дефіциту ціна на борошно не знижується навіть під час збору врожаю.

    Станом на серпень тонна пшеничного борошна вищого ґатунку коштує близько 15 000 грн, а першого – 14 500 грн. До кінця року ціна може зрости ще на 2 000 грн.

    «Частка борошна у собівартості хліба становить 40%. Якщо ціна зросте, це автоматично додасть близько 5% до собівартості. У цілому до кінця 2025 року хліб може подорожчати до 20%», – пояснив Дученко.

    Це ставить виробників перед вибором: або підвищувати ціни, або знижувати якість продукту для внутрішнього ринку.

    На фоні зростання витрат українці скорочують споживання здоби, м’яких кондитерських виробів і дорогих видів хліба. Натомість експорт української продукції зростає швидкими темпами.

    «Наприклад, експорт наших м’яких кондитерських виробів від початку повномасштабного вторгнення зріс у 8 разів. Загалом 12% експорту – це м’які кондитерські вироби, а 88% – продукти тривалого зберігання, хлібобулочні вироби та заморожений хліб», – розповів директор «Київ Хлібу».

    Він також зазначив, що європейські споживачі поступово відходять від замороженого хліба, натомість попит на продукцію тривалого зберігання та функціональні вироби лише зростає. Саме на цьому напрямку українські виробники мають шанс закріпитися на міжнародному ринку.

  • Жито зникає, хліб дорожчає: чому в Україні може не стати справжнього чорного хліба

    Жито зникає, хліб дорожчає: чому в Україні може не стати справжнього чорного хліба

    Українці ризикують залишитися без традиційної краюхи до борщу: житній хліб дорожчає, а вітчизняного жита на ринку майже не залишилося. Попри те, що саме Україна завжди вважалася “житницею Європи”, наразі ми вимушені завозити жито з Польщі, де воно дорожче, а наші фермери з кожним роком сіють його все менше.

    За останній рік ціна на жито в Україні зросла більш ніж удвічі — з 6,5 до 14–16 тисяч гривень за тонну. Житнє борошно підскочило до 17–20 тисяч грн/т, а вартість житнього хліба вже збільшилася на 5–10%, і це не межа. Торговельні мережі попереджають: до кінця року ціни можуть зрости ще на 15–20%.

    Причина проста — дефіцит. З жовтня 2023 року житнє зерно з українських елеваторів масово вивозили на експорт. У першій половині сезону експортували понад 10 тисяч тонн, тоді як виробництво скоротилося більш ніж удвічі порівняно з довоєнними показниками. Якщо у 2021 році в Україні зібрали понад пів мільйона тонн жита, то торік — лише 218 тисяч тонн.

    Ринок зменшився, бо впало і споживання. Через війну, виїзд населення, скорочення внутрішнього попиту виробництво хліба загалом просіло. Але навіть з урахуванням цього внутрішній дефіцит, за оцінками експертів, становить понад 50 тисяч тонн.

    На цьому фоні великі хлібозаводи працюють на імпортному борошні — передусім з Польщі. При цьому воно дорожче за українське, а якість та сортність — інші. Це означає, що вже найближчим часом український чорний хліб може змінитися як за смаком, так і за ціною.

    Ситуація погіршується й через те, що жито як культура майже втратило привабливість для українських фермерів. Його врожайність удвічі нижча, ніж у пшениці, а попит обмежений — 90% йде на борошно, решта — на корми й спирт. Експорту як такого немає, державної підтримки — теж.

    Найбільші площі нині зосереджені на Рівненщині та Волині, тоді як традиційні для жита Житомирщина, Чернігівщина й Київщина різко втратили позиції. Причини — як економічні, так і безпекові.

    Аграрії й експерти сходяться в одному: цьогорічний урожай жита також буде мізерним. Виробництво не зростає, імпорт дорожчає, а ціни в магазинах — повзуть угору.

    Влада на місцях обмежується інформаційними кампаніями про важливість жита для національних традицій. Проте без економічної підтримки фермерів і державних програм ситуація навряд чи зміниться.

    Поки ж українці змушені купувати все дорожчий житній хліб з іноземного зерна або поступово відмовлятися від нього. Часи, коли чорний хліб був повсякденним і доступним — схоже, у минулому. І хоча у світі триває “житній ренесанс”, Україна ризикує втратити ще одну частину своєї харчової ідентичності.