Позначка: Хмельницька обласна прокуратура

  • Зеленський визначив нового очільника прокуратури: хто такий Антон Ковальський і що про нього відомо

    Зеленський визначив нового очільника прокуратури: хто такий Антон Ковальський і що про нього відомо

    Президент України Володимир Зеленський 17 вересня підписав указ, яким поклав виконання обов’язків генерального прокурора на Антона Ковальського — до цього він очолював Хмельницьку обласну прокуратуру. Відповідний документ №946/2026 оприлюднений на офіційному сайті глави держави.

    В указі зазначено, що рішення ухвалене відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Сам документ сформульований коротко: президент постановив покласти на Антона Анатолійовича Ковальського виконання обов’язків генерального прокурора. Указ датований 17 вересня 2026 року.

    Таким чином, Ковальський тимчасово очолив Офіс генерального прокурора після кадрових рішень навколо Руслана Кравченка. Ще 14 вересня Зеленський своїм окремим указом №905/2026 відсторонив Кравченка від посади генерального прокурора. У цьому документі президент також послався на норму закону про правовий режим воєнного стану.

    Наступного дня, 15 вересня, Верховна Рада розглянула президентське подання щодо звільнення Кравченка. За постанову про надання згоди на його звільнення проголосували 317 народних депутатів, проти не голосував ніхто, утриманих також не було, 23 депутати не голосували. Відповідні результати зафіксовані на офіційному порталі парламенту.

    На тлі цих подій ім’я Антона Ковальського почало активно з’являтися у медіа ще до оприлюднення президентського указу. За даними «Української правди» від 15 вересня, серед кандидатів на посаду генерального прокурора називали керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Валерія Прихожанова та очільника Хмельницької обласної прокуратури Антона Ковальського. Видання з посиланням на співрозмовників тоді повідомляло, що саме кандидатура Ковальського розглядалася як одна з ключових. Це була інформація джерел медіа, а не офіційне кадрове рішення.

    Хто такий Антон Ковальський

    Антон Ковальський працює в органах прокуратури з 2011 року. Його професійна кар’єра значною мірою пов’язана з Вінницькою областю: він обіймав посади від старшого слідчого до заступника прокурора області, а згодом працював заступником керівника Вінницької обласної прокуратури.

    У листопаді 2021 року Ковальський очолив Чернівецьку обласну прокуратуру. Дані про зміну керівника цієї установи також містяться у відкритих реєстрах: 15 листопада 2021 року Ковальський був зазначений як новий керівник прокуратури області.

    У Чернівецькій області він працював до літа 2025 року. З 1 липня 2025 року Ковальського призначили керівником Хмельницької обласної прокуратури. У повідомленні про його призначення зазначалося, що кандидатуру рекомендувала Рада прокурорів України.

    Відкриті дані також підтверджують, що у 2025 році Ковальський уже декларував посаду керівника Хмельницької обласної прокуратури, а до цього вказував роботу керівником Чернівецької обласної прокуратури та заступником керівника Вінницької обласної прокуратури.

    Що відомо з декларації Ковальського

    У березні 2026 року Антон Ковальський подав щорічну декларацію за 2025 рік. У документі він зазначив Хмельницьку обласну прокуратуру як місце роботи та посаду її керівника.

    У декларації вказано, що Ковальський та члени його родини користуються орендованими квартирами. Зокрема, задекларована квартира площею 135,3 квадратного метра у Хмельницькому, право оренди якої мають Ковальський, його дружина та діти. Також у декларації є інформація про житло в Чернівцях, яким сім’я користувалася у період його роботи в цьому регіоні.

    Серед транспортних засобів зазначений Nissan Qashqai 2019 року випуску. Автомобіль належить дружині Ковальського, а він має право користування ним. Задекларована вартість автомобіля на момент набуття становила 690 тисяч гривень.

    За 2025 рік Ковальський задекларував 1 227 831 гривню зарплати у Чернівецькій обласній прокуратурі. Його дружина Оксана Ковальська задекларувала 3 552 364 гривні доходу від підприємницької діяльності.

    Ці дані наведені виключно за офіційною декларацією НАЗК і самі по собі не свідчать про будь-які порушення.

    Що передувало зміні генпрокурора

    Кадрова перестановка відбулася після кількох днів гострої політичної дискусії навколо Офісу генерального прокурора. Руслан Кравченко раніше публічно заявляв, що не планує самостійно залишати посаду, однак згодом повідомив про заяву щодо відставки.

    На сайті «Ненька інфо» ця тема висвітлювалася ще до остаточного рішення парламенту. Зокрема, 12 вересня видання писало про підготовку президентського подання до Верховної Ради щодо звільнення генпрокурора.

    У матеріалі від 14 вересня «Кадровий шторм у прокуратурі: Верховна Рада завтра голосуватиме за відставку генпрокурора Кравченка» «Ненька інфо» повідомляла про майбутнє парламентське голосування та політичний контекст навколо кадрового рішення.

    Ще один пов’язаний матеріал «Ненька інфо» стосувався конфлікту навколо заяв Кравченка та НАБУ. У публікації від 15 вересня видання окремо наголошувало, що президентський указ №905/2026 стосувався саме відсторонення Кравченка, а не остаточного звільнення з посади. Це юридично важливе розмежування, оскільки згоду на звільнення генпрокурора окремо дає Верховна Рада.

    Також «Ненька інфо» раніше писала про заяви Кравченка щодо розслідування НАБУ і САП стосовно незаконних колцентрів. У тій публікації йшлося про його заперечення причетності до протиправної діяльності та оголошені внутрішні перевірки в Офісі генпрокурора.

    Водночас частина публікацій у медіа та на політичних ресурсах містила припущення щодо причин кадрових рішень та можливого впливу окремих посадовців. Офіційні документи президента і Верховної Ради таких мотивів не зазначають, тому їх не можна подавати як встановлений факт.

    Після парламентського голосування та оприлюднення указу від 17 вересня юридична ситуація стала зрозумілішою: Руслан Кравченко залишив посаду після отримання парламентської згоди на звільнення, а виконання обов’язків генерального прокурора президент тимчасово поклав на Антона Ковальського.

    Сам указ №946/2026 не містить інформації про строк виконання Ковальським цих обов’язків чи про його можливе подальше призначення генеральним прокурором на постійній основі. Тому на цей момент коректно говорити саме про виконання обов’язків, а не про повноцінне призначення на посаду генерального прокурора.

  • У справі керівниці Хмельницької МСЕК Крупи з’явилися нові деталі

    У справі керівниці Хмельницької МСЕК Крупи з’явилися нові деталі

    Адвокати підозрюваної голови МСЕК Хмельниччини намагалися скасувати арешт на її майно.

    Адвокати Тетяни Крупи, підозрюваної у незаконному збагаченні, намагалися скасувати у суді арешти, накладені на низку її майна. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила стороні захисту, однак під час перегляду рішення в суді були озвучені невідомі раніше деталі слідства.

    Вони стосуються листувань у телефоні підозрюваної, які можуть вплинути на хід розслідування. У вилученому під час обшуків підозрюваної Крупи телефоні iPhone 14 Pro Max, відповідно до протоколів огляду, слідчі натрапили на чати з обліковими записами, які можуть свідчити про зв`язки Тетяни Крупи з керівництвом прокуратури області та працівниками митниці.

    За нашими джерелами це може бути керівник Хмельницької обласної прокуратури Олексій Олійник (якого в підсумку звільнили з керівної посади, однак залишили в органах прокуратури) та Іван Бережнюк (керівник Хмельницької митниці з березня 2024 року). Також у телефоні містилися переписки голови МСЕК Хмельниччини з абонентами про оформлення документів, що стосуються інвалідності та відстрочки різним особам.

    Серед іншого, у чатах знайшли заяву одного із суддів Хмельницького апеляційного суду на ім’я міністра охорони здоров’я про дозвіл на виїзд за межі України з метою лікування. Однак правоохоронцям не вдалось створити повну копію пам`яті мобільного телефону та скопіювати дані ряду додатків, які були виявлені в пам`яті пристрою під час його безпосереднього його огляду, у тому числі додатків Telegram, Signal та пошти.

    «Суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що все вилучене майно та документи відповідають ознакам речових доказів, тому підлягають арешту з метою забезпечення збереження речових доказів», – сказано в ухвалі апеляційної інстанції.

    Нагадаємо, 11 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала
    арешт, який наклали на банківський рахунок сина Тетяни Крупи Олександра.

    Справа Крупи

    Керівницю Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу затримали за підозрою у незаконному збагаченні. Під час обшуків в неї вдома знайшли лише готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах. 7 жовтня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 млн 1528 гривень. Однак сторона захисту подала апеляцію.

    21 листопада в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду відбувся розгляд
    апеляційної скарги. Суд ухвалив залишити Тетяну Крупу під вартою до 3 грудня з
    альтернативою внесення застави у розмірі 300 мільйонів гривень.

    Під час розгляду клопотання про продовження арешту суму застави знизили до 280 мільйонів, а термін перебування у слідчому ізоляторі встановили до 26 січня 2025 року.

    Віднайдене в телефоні Крупи листування може свідчити про тотальну корупцію до якої можуть бути причетні представники правоохоронних органів. Тому сподіваємось на прогрес в розслідування резонансної справи та будемо інформувати громадськість про хід даної справи.