Daypolitico

Позначка: Хмельницький

  • «Шахед» влучив просто у багатоповерхівку в Хмельницькому

    «Шахед» влучив просто у багатоповерхівку в Хмельницькому

    У Хмельницькому вранці 24 вересня стало відомо про влучання російського ударного безпілотника у житловий багатоквартирний будинок. Ніч і ранок область провела під тривалими повітряними тривогами — російські дрони заходили на захід України кількома хвилями, по цілях працювали сили протиповітряної оборони. Начальник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін підтвердив, що є збиті безпілотники, однак один із засобів повітряного нападу досяг житлової забудови в обласному центрі.

    Перші повідомлення про наслідки з’явилися близько 08:40–08:50. Тюрін заявив, що Хмельниччина перебувала під атакою російських БпЛА фактично з ночі, а після влучання в багатоповерхівку на місце негайно виїхали всі необхідні служби. Попередньо повідомлялося, що загиблих і поранених немає.

    Міський голова Хмельницького Олександр Симчишин уточнив масштаби пошкоджень. У будинку вибиті вікна, пошкоджені балкони, а у дворі понівечені автомобілі. Комунальні та екстрені служби працюють над ліквідацією наслідків удару.

    Станом на ранок влада не повідомляла про значне руйнування несучих конструкцій будинку або необхідність евакуації всіх мешканців. Так само не було інформації про пожежу чи людей під завалами. Дані щодо характеру самого влучання та типу конкретного дрона можуть ще уточнюватися.

    Атака на Хмельницький стала частиною значно масштабнішого нічного удару РФ по Україні 24 вересня. Повітряні сили повідомили про застосування Росією 282 ударних та допоміжних безпілотників, серед яких Shahed, зокрема реактивні модифікації, «Гербери», баражуючі боєприпаси «Бандероль»/«Дань-Т» та дрони-імітатори «Пародія». Паралельно російські війська запускали протикорабельні ракети «Циркон» і балістичні ракети типу «Іскандер-М», С-400 та KN-23.

    Станом на 08:00 українська ППО заявляла про знищення або подавлення 227 повітряних цілей: чотирьох «Цирконів», трьох балістичних ракет, однієї «Бандеролі»/«Дань-Т» та 219 безпілотників різних типів. Водночас влучання зафіксували на 13 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на десяти.

    Основними напрямками масованого удару Повітряні сили називали Київщину та Одещину, однак російські безпілотники протягом ночі рухалися також у напрямку західних областей, зокрема Хмельниччини. Саме тому повітряна тривога в регіоні оголошувалася неодноразово.

    У Хмельницькому це вже не перша атака на житлову забудову лише за вересень.

    5 вересня внаслідок іншого російського удару значних руйнувань зазнав багатоквартирний житловий будинок. Тоді кількість постраждалих зросла до семи осіб, серед яких була неповнолітня. Чотирьох людей госпіталізували, стан одного постраждалого міська влада називала важким. Також було знищено або пошкоджено чотири приватні автомобілі.

    Тодішня атака мала значно важчі наслідки. Саме тому ранкова інформація 24 вересня про відсутність постраждалих після влучання у багатоповерхівку є особливо важливою — цього разу, за попередніми даними, людям вдалося уникнути фізичних травм.

    Утім, сам факт влучання ударного БпЛА безпосередньо в житловий будинок у великому обласному центрі знову показує, що небезпека масованих атак не обмежується Києвом, Одесою чи прифронтовими регіонами.

    Хмельницька область регулярно опиняється на маршрутах російських ракет та безпілотників. У попередні періоди російські війська неодноразово атакували область, зокрема об’єкти енергетики та промисловості.

    Наприклад, 13 вересня після чергової атаки в Хмельницькому виникла пожежа на території підприємства, а в приватних будинках були пошкоджені дахи й вікна. Тоді обійшлося без постраждалих.

    Ще 1 квітня внаслідок нічної та ранкової атак у місті двічі виникали пожежі на одному з підприємств, а вибуховою хвилею пошкодило вікна житлових будинків.

    Тож нинішній удар став черговим епізодом систематичних атак на регіон, однак цього разу дрон досяг саме житлового сектору.

    Особливу увагу привертає й те, що в ніч на 24 вересня Росія вкотре застосувала реактивні модифікації Shahed. Такі безпілотники здатні рухатися швидше за звичайні версії і є складнішими цілями для частини мобільних вогневих груп.

    У попередню ніч, 23 вересня, Росія також масовано атакувала Україну безпілотниками. Тоді Повітряні сили повідомляли про 161 засіб повітряного нападу, включно з десятками реактивних «Шахедів». Уже наступної ночі кількість застосованих безпілотників зросла до 282, а до них додалася балістика та «Циркони».

    Таким чином, дві послідовні ночі Україна переживає надзвичайно інтенсивні повітряні атаки.

    У Києві в ніч на 24 вересня російський удар уже призвів до загиблих та поранених, уламки падали у кількох районах столиці. В Одесі були пошкоджені медичний заклад, школа та житлові будинки. У Хмельницькому головним наслідком стало саме влучання у багатоповерхівку.

    Станом на ранок 24 вересня інформація з Хмельницького виглядає так: пошкоджено житловий багатоквартирний будинок, вибито вікна, понівечено балкони та автомобілі, однак попередньо загиблих і постраждалих немає.

    Екстрені служби продовжують працювати на місці. Остаточні дані щодо кількості пошкоджених квартир, автомобілів та інших об’єктів міська й обласна влада обіцяє повідомити після завершення обстеження території.

  • «Чи не приховували крадіжки?»: Ар’єв висунув резонансну версію вибухів на полігоні під Хмельницьким

    «Чи не приховували крадіжки?»: Ар’єв висунув резонансну версію вибухів на полігоні під Хмельницьким

    Після масштабної детонації боєприпасів на військовому полігоні у Хмельницькому народний депутат Володимир Ар’єв озвучив кілька можливих версій причин надзвичайної події — від недбалості та ворожої диверсії до спроби приховати можливі крадіжки боєприпасів. Водночас правоохоронці станом на вечір 31 липня офіційно не кваліфікували подію як диверсію, а слідство продовжує встановлювати всі обставини.

    Ар’єв, який очолює Хмельницьку обласну організацію партії «Європейська солідарність», у коментарі «Главкому» заявив, що масштаби вибухів, на його думку, свідчать про детонацію значного обсягу боєприпасів.

    За словами нардепа, «судячи з наслідків, винесло повноцінний склад». Він також заявив, що вибухову хвилю могли відчувати в радіусі до 10 кілометрів, а зона ураження, за його оцінкою, могла сягати приблизно чотирьох кілометрів.

    Ар’єв поставив питання про те, що саме стало причиною події: службова недбалість, ворожа диверсія чи можливе приховування нестачі боєприпасів.

    При цьому важливо, що ці слова є політичною оцінкою та припущенням народного депутата. Правоохоронні органи наразі не повідомляли про встановлення фактів крадіжок або навмисного підриву складу.

    За офіційною інформацією, надзвичайна подія сталася 31 липня на території одного з військових полігонів у Хмельницькій області. Близько полудня там почалася неконтрольована детонація боєприпасів.

    Унаслідок вибухів четверо військовослужбовців отримали поранення. Їх госпіталізували, медики надавали необхідну допомогу. Ще з кількома військовими певний час не було зв’язку.

    За даними Сил спеціальних операцій, йшлося про п’ятьох військовослужбовців, місцезнаходження яких встановлювали після вибухів.

    Через тривалу детонацію рятувальники, військові та слідчі не могли одразу потрапити безпосередньо до епіцентру події. Активні розриви боєприпасів, за наявною інформацією, припинилися приблизно о 19:00 31 липня.

    Лише після цього стало можливим поступове обстеження території та документування наслідків.

    Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 414 Кримінального кодексу України — порушення правил поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими або іншими небезпечними речовинами, якщо це спричинило тяжкі наслідки.

    Саме ця попередня кваліфікація наразі залишається офіційною. Версія диверсії окремо правоохоронцями публічно не підтверджена.

    За інформацією «Главкому», полігон належить військовій частині, яка входить до складу Об’єднаних сил швидкого реагування Сухопутних військ ЗСУ. Офіційні структури детальної інформації про підрозділ не розкривали.

    Додаткову увагу до інциденту привернув збіг у часі з кадровими перестановками у військовому керівництві та Службі безпеки України.

    Напередодні, 30 липня, відбулися зміни у керівництві Сухопутних військ. Також президент Володимир Зеленський звільнив низку керівників регіональних управлінь СБУ.

    Втім, прямого зв’язку між цими кадровими рішеннями та вибухами на полігоні наразі не встановлено. Будь-які спроби пов’язувати ці події залишаються припущеннями до появи висновків слідства.

    Ар’єв також згадав попередні випадки вибухів на військових складах в Україні та заявив, що в минулому окремі подібні інциденти були пов’язані з диверсійною діяльністю Росії.

    Водночас кожен такий випадок має окремі обставини, а тому переносити висновки з минулих розслідувань на нинішню подію без доказів некоректно.

    На момент появи перших повідомлень мешканці Хмельницького чули серію дуже потужних вибухів. При цьому повітряну тривогу в місті не оголошували, що одразу викликало багато запитань у місцевих жителів.

    Пізніше військові офіційно повідомили, що вибухи були пов’язані саме з надзвичайною ситуацією на полігоні, а не з російською ракетною чи дроновою атакою.

    Після інциденту почалися допити командування та особового складу військової частини. Слідчі мають встановити, які саме боєприпаси зберігалися на полігоні, чи дотримувалися правила їхнього розміщення та зберігання, що стало первинним джерелом займання або вибуху та чи були порушення з боку відповідальних посадових осіб.

    Окремим питанням залишається масштаб запасів боєприпасів на території полігону. Саме на цьому акцентував увагу Ар’єв, заявивши, що обсяг детонації, на його думку, виглядав нетипово великим.

    Однак без офіційних даних про кількість і тип боєприпасів робити висновок про наявність повноцінного складу поки зарано.

    Таким чином, станом на зараз є три головні версії, які публічно обговорюються: порушення правил поводження з боєприпасами, можлива ворожа диверсія та версія про навмисне приховування нестачі. Але лише перша з них наразі відображена в офіційній правовій кваліфікації слідства.

    Правоохоронці продовжують роботу, а остаточну причину вибухів мають встановити після огляду території, експертиз, допитів військових та аналізу документів щодо зберігання і обліку боєприпасів.

  • 13-річний на самокаті зламав жінці обидві руки: поліція б’є на сполох через нову загрозу на дорогах

    13-річний на самокаті зламав жінці обидві руки: поліція б’є на сполох через нову загрозу на дорогах

    У Хмельницькому поліція розслідує ДТП за участю електросамоката, внаслідок якої 53-річна жінка отримала переломи обох рук і була госпіталізована. За попередніми даними правоохоронців, аварія сталася 5 липня на проспекті Миру: 13-річний місцевий житель, керуючи електросамокатом KuKirin G4, здійснив наїзд на пішохідку. Після інциденту поліцейські відкрили кримінальне провадження за статтею 291 Кримінального кодексу України — порушення чинних на транспорті правил.

    За інформацією поліції, потерпілу після наїзду доставили до лікарні. Медики діагностували у неї тілесні ушкодження у вигляді перелому обох рук. Наразі слідчі встановлюють усі обставини події: де саме рухався підліток, з якою швидкістю, чи були поруч інші учасники руху та чи порушував він правила безпеки під час керування електросамокатом.

    Як повідомили джерела «Главкома» у поліції Хмельницької області, дії неповнолітнього кваліфіковано за статтею 291 ККУ. Водночас через вік 13-річний хлопець не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за цією статтею. У поліції зазначили, що до нього можуть бути застосовані заходи впливу, однак кримінального покарання у звичному розумінні йому не загрожує.

    Цей випадок знову підняв питання правового статусу електросамокатів в Україні. Популярність такого транспорту стрімко зросла у великих і середніх містах, однак правила його використання залишаються недостатньо чіткими. На практиці електросамокати часто рухаються тротуарами, велодоріжками, проїжджою частиною, а іноді й пішохідними зонами, створюючи ризики як для самих користувачів, так і для пішоходів.

    Начальник поліції Хмельницької області Іван Іщенко після аварії заявив, що ситуація потребує невідкладного врегулювання на законодавчому рівні. За його словами, лише за останній рік в Україні сталося 845 ДТП за участю електросамокатів, у яких загинули 19 людей. На Хмельниччині від початку 2026 року поліція отримала 61 повідомлення про такі пригоди, з яких 43 стосувалися випадків із травмованими.

    Іщенко наголосив, що електросамокати вже фактично стали повноцінними учасниками дорожнього руху, але законодавство не встигає за темпами поширення цього транспорту. Серед необхідних змін він назвав визначення правового статусу електросамокатів, встановлення мінімального віку для керування, обов’язкове використання шоломів, вимоги до знання Правил дорожнього руху та чітке визначення місць, де дозволено їздити.

    У Верховній Раді вже зареєстровані два законопроєкти, які мають врегулювати використання малого електротранспорту в Україні. Законопроєкт №15284 «Про особливості використання малого електротранспорту в Україні» був зареєстрований 29 травня 2026 року. Його мета — визначити правовий статус такого транспорту та правила його використання на дорогах і вулицях.

    Пов’язаний із ним законопроєкт №15283 передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування електросамокатами, моноколесами, гіробордами та іншим малим електротранспортом. За даними профільних публікацій, ініціатива передбачає вікові обмеження від 16 років та штрафи, які в окремих випадках можуть сягати 17 тисяч гривень із можливою конфіскацією транспортного засобу.

    Проблема полягає не лише у відсутності штрафів. Електросамокати можуть розвивати значну швидкість, а їхні користувачі часто не мають жодної підготовки, не проходять інструктаж і не усвідомлюють, що наїзд на пішохода може призвести до тяжких травм. Особливо небезпечно, коли потужними моделями користуються діти та підлітки. У випадку з Хмельницьким йдеться про 13-річного хлопця, тобто про людину, яка за віком ще не несе повної кримінальної відповідальності за такі дії.

    Поліція наголошує, що безпека має починатися не лише зі штрафів, а й з відповідальності батьків. Саме дорослі часто купують дітям потужні електросамокати, не перевіряючи, чи розуміє дитина правила дорожнього руху, чи вміє безпечно гальмувати, маневрувати та оцінювати ризики для пішоходів. У підсумку небезпечна поїздка може закінчитися лікарнею для випадкової людини та юридичними наслідками для родини неповнолітнього.

    У Хмельницькому слідство триває. Правоохоронці мають встановити точну картину аварії та визначити, які заходи впливу можуть бути застосовані до неповнолітнього водія електросамоката. Водночас цей випадок уже став черговим аргументом для прихильників жорсткішого регулювання малого електротранспорту. Якщо законопроєкти будуть ухвалені, в Україні можуть з’явитися чіткі вікові обмеження, штрафи, правила руху та вимоги до безпеки користувачів електросамокатів.

  • Сімейний скандал Крупи набирає обертів: невістку підозрюють у приховуванні майже 20 млн грн за кордоном

    Сімейний скандал Крупи набирає обертів: невістку підозрюють у приховуванні майже 20 млн грн за кордоном

    Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру колишній посадовиці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яку слідство вважає причетною до приховування значних активів у декларації. За даними правоохоронців, йдеться про Катерину Крупу — невістку колишньої очільниці Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи.

    Слідство стверджує, що посадовиця не задекларувала банківський рахунок в Австрії, на якому перебувало понад 540 тисяч доларів США, що за курсом на момент розслідування становить понад 19,5 млн гривень.

    Про це повідомили в Державному бюро розслідувань.

    За інформацією правоохоронців, ще у вересні 2022 року фігурантка відкрила особистий рахунок в одному з банків Австрії. Після цього на нього двома окремими платежами було перераховано понад 540 тисяч доларів США.

    Однак під час заповнення щорічної декларації за 2023 рік колишня посадовиця, за версією слідства, не вказала ані сам факт існування рахунку в іноземному банку, ані кошти, які на ньому зберігалися.

    У ДБР зазначають, що загальна вартість незадекларованих активів перевищує 19,5 мільйона гривень, що значно перевищує встановлений законом поріг кримінальної відповідальності.

    На підставі зібраних матеріалів слідчі повідомили жінці про підозру за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України — умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей, якщо різниця між задекларованими та фактичними даними перевищує 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

    Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років, а також можливе позбавлення права обіймати певні посади чи займатися окремими видами діяльності строком до трьох років.

    У ДБР наголошують, що наразі колишня чиновниця вже не працює у структурі Міністерства юстиції України.

    Разом із тим правоохоронці продовжують досудове розслідування. Одним із ключових напрямків є встановлення походження коштів, які були розміщені на рахунку в австрійському банку.

    Слідчі також перевіряють можливу причетність підозрюваної до інших можливих протиправних схем. У ДБР не виключають, що у ході розслідування можуть бути встановлені додаткові обставини щодо руху коштів та їхнього походження.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Хмельницька обласна прокуратура.

    Нова підозра стала продовженням масштабної історії навколо колишньої керівниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, справа якої стала однією з найрезонансніших антикорупційних справ останніх років.

    Нагадаємо, восени 2024 року під час обшуків правоохоронці виявили значні суми готівки, дорогоцінностей та інших активів, що викликало широкий суспільний резонанс. Згодом у деклараціях ексочільниці МСЕК були відображені мільйони доларів США, вилучені правоохоронними органами під час слідчих дій.

    У подальшому кримінальне провадження щодо Тетяни Крупи розглядав Вищий антикорупційний суд.

    Раніше суд змінив їй запобіжний захід із тримання під вартою на заставу у 20 мільйонів гривень. Також повідомлялося, що з колишньої керівниці МСЕК було знято електронний засіб контролю, а суд дозволив їй контактувати з працівниками Хмельницької МСЕК.

    Окрему увагу правоохоронці нині приділяють перевірці фінансових операцій членів родини ексчиновниці. Саме в межах цих перевірок виникли питання до декларації її невістки.

    Система електронного декларування в Україні передбачає обов’язок державних службовців зазначати не лише доходи, а й усі банківські рахунки, у тому числі відкриті за кордоном, а також кошти, що на них зберігаються. Приховування таких активів може кваліфікуватися як кримінальне правопорушення, якщо сума незадекларованого майна перевищує визначені законом межі.

    Наразі правоохоронні органи не повідомляють, у якому саме банку Австрії був відкритий рахунок та чи залишаються на ньому кошти. Також офіційно не оприлюднюється інформація про можливе походження понад пів мільйона доларів, які, за даними слідства, були переказані за кордон.

    Подальша доля кримінального провадження залежатиме від результатів фінансових експертиз, аналізу руху коштів та завершення досудового розслідування. Якщо вину колишньої посадовиці буде доведено у суді, їй загрожує кримінальна відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

    При цьому слід наголосити, що повідомлення про підозру не означає доведення вини. Остаточне рішення щодо винуватості особи може ухвалити лише суд після повного розгляду справи та дослідження всіх доказів.

  • «Україна — природний осередок циркуляції»: Ляшко зробив заяву про хантавірус і ризики нової епідемії

    «Україна — природний осередок циркуляції»: Ляшко зробив заяву про хантавірус і ризики нової епідемії

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що хантавірусна інфекція не є новою для України, адже наша країна входить до природних осередків циркуляції цього вірусу. Водночас він наголосив, що штами, які фіксують в Україні, відрізняються від варіанта хантавірусу, через який нещодавно повідомляли про спалах на круїзному лайнері MV Hondius.

    Про це глава МОЗ заявив під час виступу у Верховній Раді.

    За словами Ляшка, в Україні переважно реєструють випадки хантавірусної інфекції у формі геморагічної лихоманки з нирковим синдромом. Саме такі варіанти вірусу циркулюють серед гризунів на території країни та час від часу спричиняють поодинокі випадки зараження людей.

    Водночас варіант хантавірусу, який виявили на круїзному лайнері MV Hondius, пов’язаний із легеневим синдромом. Саме ця форма захворювання викликала занепокоєння у міжнародних медіа після повідомлень про випадки зараження серед екіпажу судна.

    «Ми знаємо, куди вони з екіпажем прибули, де вони перебувають в ізоляції», — заявив Ляшко, коментуючи ситуацію з українцями, які входили до складу екіпажу лайнера.

    Міністр зазначив, що українська сторона отримує інформацію в межах міжнародних медико-санітарних правил і контролює ситуацію.

    Раніше представник Центру громадського здоров’я Микола Ганич також пояснював, що хантавіруси, які циркулюють в Україні, суттєво відрізняються від тих, про які зараз активно пишуть світові ЗМІ.

    За його словами, українські варіанти вірусу передаються лише від гризунів до людини. Передача від людини до людини для штамів, які фіксують в Україні, не характерна.

    У Центрі громадського здоров’я наголошують, що хантавірусна інфекція в Україні реєструється щороку. Зазвичай ідеться про кілька десятків випадків на рік.

    Останнім часом випадки захворювання фіксували у різних регіонах. Зокрема, у Львові двоє пацієнтів із підтвердженим хантавірусом пройшли лікування та були виписані додому. Раніше аналогічний випадок зафіксували у Хмельницькому.

    На тлі новин про хантавірус у соцмережах почали активно поширюватися панічні повідомлення та конспірологічні теорії. Частина користувачів навіть згадувала мультсеріал «Сімпсони», стверджуючи, що там нібито «передбачили» появу нового вірусу.

    Втім медики закликають не піддаватися паніці та орієнтуватися лише на офіційну інформацію. У МОЗ наголошують, що ситуація перебуває під контролем, а масового поширення хантавірусної інфекції в Україні наразі не фіксують.

    Хантавірусна інфекція найчастіше передається людині через контакт із виділеннями інфікованих гризунів або вдихання пилу, зараженого частинками екскрементів. Симптоми можуть включати високу температуру, слабкість, головний біль, біль у м’язах, а у тяжких випадках — ураження нирок або легенів.

    Медики радять уникати контакту з гризунами, дотримуватися правил гігієни та бути особливо обережними під час прибирання підвалів, комор чи закинутих приміщень.

  • У керівника Хмельницького ТЦК знайшли мільйонні заощадження і готівку

    У керівника Хмельницького ТЦК знайшли мільйонні заощадження і готівку

    Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Хмельницького територіального центру комплектування Ярослав Купчик задекларував значні грошові заощадження, частину з яких зберігає готівкою. Водночас у медіа звернули увагу на стиль життя його родини, зокрема на дорогі брендові речі, які носить дружина посадовця.

    Про це свідчать дані декларації військового та публікації у місцевих ЗМІ.

    Згідно з декларацією, за 2025 рік Купчик отримав 456 тисяч гривень заробітної плати у ТЦК, а також близько 60 тисяч гривень соціальних виплат. Його дружина Інга Купчик задекларувала понад 39 тисяч гривень пенсійних виплат і ще 200 тисяч гривень доходу від продажу рухомого майна.

    Водночас у родини накопичені значні заощадження. Сам посадовець зберігає 100 тисяч гривень, 12 тисяч доларів і 10 тисяч євро. Його дружина має ще більші суми — 150 тисяч гривень і 68 тисяч доларів. Загалом родинні накопичення становлять близько 4,7 млн гривень.

    Окрему увагу журналісти звернули на зовнішній вигляд Інги Купчик. За фото з відкритих джерел, вона з’являлася з аксесуарами та одягом від відомих брендів, зокрема поясом Saint Laurent, сумкою цієї ж марки та кросівками Dior. Вартість таких речей може сягати десятків тисяч гривень за одиницю.

    Також у декларації вказано транспорт родини. Дружина користується автомобілем Toyota Corolla 2019 року випуску, придбаним у 2022 році, тоді як сам Купчик володіє мотоциклом Yamaha 1996 року.

    Ярослав Купчик народився у Чернівцях, здобув юридичну освіту у Хмельницькому університеті управління та права. Раніше працював у військовій прокуратурі, а також очолював Дунаєвецьку районну державну адміністрацію.

    Публікації про декларацію та стиль життя родини викликали обговорення в мережі, зокрема щодо походження доходів і співвідношення задекларованих коштів із рівнем офіційних заробітків.

  • Суд виніс вирок за розтрату ексдиректору центру культури на Хмельниччині

    Суд виніс вирок за розтрату ексдиректору центру культури на Хмельниччині

    Хмельницький суд заочно визнав винним колишнього директора Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва Андрія Клименка у розтраті майна комунального закладу на суму майже 800 тисяч гривень. Йому призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за винятком житла.

    Кримінальне провадження щодо розтрати було відкрито у лютому 2021 року. Підставою стала інвентаризація, під час якої виявили нестачу значної кількості майна. Зокрема, зникли великий LED-екран, комп’ютерна техніка, книги, посуд та інші матеріальні цінності, які перебували на балансі установи.

    Представники закладу не змогли надати пояснень щодо місцезнаходження майна. Сам Андрій Клименко наприкінці січня 2021 року припинив виходити на роботу, після чого його місцезнаходження стало невідомим.

    Згодом ексдиректор з’являвся у медійному просторі Російської Федерації. Зокрема, у серпні 2021 року він взяв участь в авторській програмі російської журналістки Ксенія Собчак, де виступив у ролі актора під час обговорення діяльності так званої громадської ради при міністерстві культури РФ.

    У листопаді 2021 року Клименко також з’явився у програмі Андрій Малахов «Прямий ефір» на телеканалі «Росія 1». У сюжеті його представили як музиканта та нового обранця ексдружини шоумена Гоген Солнцев.

    На початку 2022 року він фігурував у відео російського блогера вже в образі «екстрасенса», де його представляли під іншим ім’ям та описували як людину з «надприродними здібностями».

    За інформацією Хмельницької обласної прокуратури, з 2023 року експосадовець перебуває в міжнародному розшуку. Того ж року суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою заочно. Наразі вирок винесено, рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку.

  • Ексслідчого на Хмельниччині судитимуть за крадіжку майже 2,5 млн грн під час обшуків

    Ексслідчого на Хмельниччині судитимуть за крадіжку майже 2,5 млн грн під час обшуків

    У Хмельницькому перед судом постане колишній правоохоронець, якого підозрюють у незаконному привласненні коштів, вилучених під час слідчих дій як речові докази. Загальна сума збитків становить майже 2,5 мільйона гривень.

    Про це повідомили у Державному бюро розслідувань.

    За даними слідства, під час розслідування кримінального провадження щодо розкрадання майна слідчий отримав доступ до значної суми грошей, вилучених під час обшуків. Замість того щоб передати їх на відповідальне зберігання відповідно до процедури, він залишив кошти собі.

    Йдеться про гроші, які правоохоронці вилучили у 2024 році під час санкціонованих обшуків у Кам’янці-Подільському. Тоді було арештовано близько 2,5 млн гривень у різних валютах.

    Слідство встановило, що частину привласнених коштів колишній правоохоронець витратив на придбання автомобіля, а решту використав для власних потреб.

    Зникнення грошей виявили вже після його звільнення з поліції. Під час перевірки матеріалів кримінальних проваджень правоохоронці зафіксували нестачу арештованих коштів.

    За інформацією слідчих, намагаючись уникнути відповідальності, чоловік намагався частково повернути гроші через знайомих.

    У разі доведення вини в суді експравоохоронцю може загрожувати до 12 років позбавлення волі, конфіскація майна та заборона обіймати певні посади.

  • Офтальмолога дитячої лікарні покарали штрафом за вимагання хабаря

    Офтальмолога дитячої лікарні покарали штрафом за вимагання хабаря

    Хмельницький міськрайонний суд визнав винним лікаря-офтальмолога Олександра Тарамбулу у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного із зловживанням впливом. За рішенням суду йому призначено штраф у розмірі 85 тис. грн.

    Як встановлено у вироку від 23 лютого, у січні 2025 року батько семирічного хлопчика з вродженими вадами зору звернувся до лікаря КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня» для консультації щодо можливості встановлення дитині статусу особи з інвалідністю.

    Під час розмови медик повідомив, що може посприяти в оформленні необхідних документів і нібито вплинути на керівництво закладу та членів лікарської комісії. За такі дії він, за даними слідства, попросив 1500 доларів США. У разі відмови, як зазначалося під час зустрічі, рішення щодо встановлення інвалідності могло бути не ухвалене.

    29 січня відбулася повторна зустріч, під час якої лікар підтвердив озвучену суму. Наступного дня після засідання комісії дитині видали медичний висновок та індивідуальну програму реабілітації.

    Того ж дня в ординаторській хірургічного відділення лікар отримав обумовлену суму коштів. Після передачі грошей його затримали правоохоронці.

    У суді Олександр Тарамбула визнав факт отримання коштів, однак заперечив їх вимагання. Він стверджував, що гроші були добровільною подякою за лікування та супровід дитини на комісії, і наголошував, що не мав наміру впливати на рішення членів лікарської комісії.

    Суд визнав його винним за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом). Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.

    За даними відкритих джерел, Олександр Тарамбула здобув медичну освіту у Вінницькому національному медичному університеті ім. Пирогова, проходив інтернатуру та клінічну ординатуру за спеціальністю «Офтальмологія», а також отримав спеціалізацію з дитячої офтальмології. У 2020 році він здобув магістерський ступінь з менеджменту в закладах охорони здоров’я.

  • Бюджетно і ефектно: ведуча Леся Нікітюк показала новий образ

    Бюджетно і ефектно: ведуча Леся Нікітюк показала новий образ

    Леся Нікітюк ніколи не приховувала любові до рідного Хмельницького і завжди з теплом говорить про своє походження. Нині ведуча тимчасово перебуває у батьків, куди переїхала разом із сином та собакою, адже там спокійніше, ніж у Києві. І, звісно, вона не оминула легендарний хмельницький базар.

    Цього разу Нікітюк показала нову покупку — бюджетну, але ефектну кофтинку, яку з гумором назвала «вінтажем». У своїх сторіз вона продемонструвала яскраво-червону в’язану кофтинку ажурної в’язки та пожартувала з приводу свого фешн-вибору, зазначивши, що обновку буквально «урвала».

    Головним акцентом образу став пікантний виріз на спині біля шиї, який зав’язується на стрічку. До яскравого верху Леся підібрала чорні блискучі лосини, які вдало підкреслили її фігуру та додали образу ефектності.

    Наприкінці відео ведуча дозволила собі легку провокацію — вона грайливо повернулася до камери спиною, продемонструвавши фігуру в обтислих лосинах. Такий жест традиційно викликав жваву реакцію підписників, які відзначили її впевненість і почуття гумору.