Daypolitico

Позначка: Ігор Коломойський

  • Ігоря Коломойського помітили на весіллі судді Північного апеляційного господарського суду Марини Барсук

    Ігоря Коломойського помітили на весіллі судді Північного апеляційного господарського суду Марини Барсук

    Марина Барсук раніше ухвалила рішення щодо низки справ, пов’язаних з Коломойським. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя Барсук брала участь у винесенні вердиктів у двох справах, які стосуються Коломойського.

    Перша справа стосувалася позову «Нікопольського заводу феросплавів» проти «ПриватБанку». У 2009 році «ПриватБанк» надав заводу, який пов’язують із Коломойським, кредит у розмірі 36,1 млн. доларів. Постановою Північного апеляційного господарського суду було анульовано 35 млн. доларів заборгованості.

    Друга справа пов’язана з ПАТ «Укрнафта», що також асоціюється з Коломойським. Колегія суддів, до складу якої входила Барсук, підтвердила рішення суду про стягнення з державного бюджету 1,77 млн ​​грн на користь «Укрнафти» як компенсацію за матеріальні збитки.

    Крім того, суддя Барсук розглядала справи щодо бізнесмена Павла Фукса, який перебуває під санкціями.

  • ДБР розслідує незаконний виїзд Геннадія Боголюбова за підробленими документами

    ДБР розслідує незаконний виїзд Геннадія Боголюбова за підробленими документами

    Державне бюро розслідувань вивчає випадок незаконного виїзду з України Геннадія Боголюбова, колишнього співвласника “Приватбанку” і близького співробітника олігарха Ігоря Коломойського, за допомогою підроблених документів.

    За звітами джерел в правоохоронних органах, розпочато кримінальне провадження через сприяння у незаконному перетині державного кордону. Наразі затримано одного прикордонника, який надав допомогу Боголюбову покинути Україну з використанням підробленого документа, і встановлюється повне коло осіб, причетних до цього інциденту.

    Пресслужба ДБР офіційно не коментує поточну ситуацію.

    Нагадаємо, що Боголюбов виїхав з України в ніч на 24 червня поїздом Київ – Хельм, користуючись підробленими документами. Причиною його втечі вказано підготовку Бюро економічної безпеки до оголошення підозри у справі “Приватбанку”.

  • Відмова ВАКС у скасуванні підозри Дубілету, справа проти Коломойського продовжується

    Відмова ВАКС у скасуванні підозри Дубілету, справа проти Коломойського продовжується

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відхилила звернення про скасування підозри колишньому голові ПриватБанку Олександру Дубілету у справі, пов’язаній з олігархом Ігорем Коломойським про заволодіння сумою у 9,2 мільярди гривень.

    Рішення було прийняте Апеляційною палатою ВАКС у п’ятницю, 5 червня.

    “Апеляційну скаргу захисника підозрюваного (Дубілета. – Ред.) відхилити. Рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 травня 2024 року залишити без змін. Це рішення є остаточним і набуває законної сили з моменту його оголошення, і не підлягає подальшому оскарженню в касаційному порядку”, – зазначено у рішенні.

    В жовтні 2023 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило в розшук колишнього голову правління ПриватБанку Олександра Дубілета та його заступницю Людмилу Шмальченко у справі, пов’язаній з Ігорем Коломойським, щодо можливого заволодіння коштами банку на суму у 9,2 мільярда гривень. Дубілета також було оголошено в розшук у іншій справі ПриватБанку, що стосується можливої розтрати коштів банку на суму у 8,2 мільярда гривень, яка вже передана до суду.

    У травні 22-го року ВАКС відхилив позов адвокатів Дубілета, які вимагали скасувати підозру своєму клієнту. Однак вони подали апеляцію на це рішення.

  • Компанія Коломойського вивела з “Укренерго” 1,4 млрд грн за підтримки топменеджменту НЕК

    Компанія Коломойського вивела з “Укренерго” 1,4 млрд грн за підтримки топменеджменту НЕК

    На самому початку вторгнення компанія “Юнайтед Енерджі”, у власності партнера Ігоря Коломойського Михайла Кіпермана, отримала значну кількість електроенергії від Національного енергетичного комплексу “Укренерго” на суму понад 1,4 мільярда гривень. Після цього вона перепродала цю електроенергію на ринку, але не сплатила операторові за неї. Таку схему реалізували, ймовірно, з допомогою керівництва НЕК. Про це повідомив журналіст та телеведучий Сергій Іванов у своєму розслідуванні, опублікованому на каналі YouTube та відзначеному виданням “Факти”.

    У своєму розслідуванні журналіст зауважив, що під час окупації Київщини навесні 2022 року “Юнайтед Енерджі” отримала електроенергію від “Укренерго” на велику суму, але не розрахувалася за неї. Цікаво, що керівництво НЕК не вжило жодних заходів для запобігання такій схемі, які б були передбачені Правилами енергетичного ринку та могли б унеможливити це розкрадання.

    Сергій Іванов зазначив, що бездіяльність посадовців НЕК може бути пов’язана з можливим конфліктом інтересів голови компанії.

    “Кудрицький – особа, яка має очевидний інтерес для Коломойського. Він починав свій шлях у великій енергетиці, працюючи директором з розвитку „Укртранснафти“, коли та контролювалася Коломойським”, – зазначив журналіст.

    Він також нагадав про мітинги працівників, які протестували проти колишнього голови НЕК Всеволода Ковальчука, організовані на заводах, які контролював Коломойський, та вказав на зникнення цих протестів після призначення головою компанії Володимира Кудрицького.

    Журналіст також зазначив, що в ситуації з несплатою “Юнайтед Енерджі” Держаудитслужба та НКРЕКП визнали відповідальними посадових осіб НЕК “Укренерго”. Однак у державній компанії намагаються перекласти провину на банк-гаранта “Альянс”, виступивши проти нього у суді. Сам банк стверджує, що умови гарантії були порушені сторонами угоди, і успішно захищає свої інтереси в суді.

    Сергій Іванов висловив здивування тим, що Національне антикорупційне бюро розслідує цю справу з травня 2022 року, але не приділяє уваги можливому конфлікту інтересів між Коломойським та Кудрицьким.

  • Адвокати Коломойського заявили про безпідставність нових звинувачень, порушення статей КК та КПК

    Адвокати Коломойського заявили про безпідставність нових звинувачень, порушення статей КК та КПК

    Адвокати Ігоря Коломойського стверджують, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має належного обґрунтування. Це стало відомо 8 травня, коли бізнесмена, утримуваного у СІЗО протягом дев’яти місяців, повідомили про підозру у замовленні вбивства, що, за ствердженням правоохоронців, сталося 21 рік тому в Криму, але не призвело до жодних пошкоджень особі.

    Адвокати бізнесмена виступають проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і називають цю справу абсурдною.

    У своїй заяві, яка надійшла до редакції УНІАН, адвокати стверджують, що вони проти клопотання про обрання запобіжного заходу. Вони нагадали, що кримінальні провадження стосовно Коломойського вже неодноразово закривалися, як слідчими, прокурорами і судом, через відсутність складу злочину або відсутність події злочину.

    Адвокати особливо зазначають, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має належного обґрунтування. Вони стверджують, що не доведено ні наявності обґрунтованої підозри, ні жодного з ризиків, передбачених законом.

    Адвокати підкреслюють, що відповідно до статті 9 частина 2 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор, керівник органу досудового розслідування та слідчий зобов’язані здійснювати повне, всебічне та неупереджене розслідування обставин кримінального провадження. Вони повинні виявити як обставини, що виникають на користь підозрюваному чи обвинуваченому, так і ті, що його обтяжують, а також надати належну правову оцінку та прийняти законні та об’єктивні процесуальні рішення.

    “Ми вважаємо, що сторона обвинувачення у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не врахувала цих принципів законності та обґрунтованості, а також належним чином не обґрунтувала ані обґрунтованості підозри, ані ризиків, визначених у статті 177 КПК України”, – зазначають адвокати.

    Проте, захист бізнесмена вказує на повну відсутність доказів щодо існування елементів кримінальних правопорушень у діях Ігоря Коломойського.

    “Згідно з частиною 4 статті 27 Кримінального кодексу України, підбурювачем вважається особа, яка, використовуючи умовляння, підкуп, погрозу, примус або інші методи, намагається змусити іншу особу до вчинення кримінального правопорушення.

    Проте, ні в клопотанні про обрання запобіжного заходу, ні в додаткових матеріалах немає жодних доказів, які б підтверджували наявність у діях підозрюваного будь-яких ознак кримінального правопорушення”, – йдеться у заяві адвокатів.

    У матеріалах клопотання відсутній будь-який доказ, що підтверджував би надання підозрюваним будь-яких інструкцій або доручень, які становлять об’єктивну сторону відповідного кримінального правопорушення, зокрема надання інструкцій щодо організації вчинення важкого злочину.

    “Згідно з пунктом 5 статті 95 КПК України, особа дає свідчення щодо фактів, які вона особисто спостерігала, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

    Проте, жоден із свідків не був присутній у час та місце, де, на думку сторони обвинувачення, Ігор Коломойський надав інструкції на вчинення злочину. Їхні свідчення щодо обставин справи ґрунтуються лише на їх суб’єктивних припущеннях”, – відзначають адвокати бізнесмена.

    За їх словами, показання свідків, які раніше були засуджені, базуються виключно на їхніх особистих думках про відносини між Коломойським та іншими особами. Це не може розглядатися як свідчення в розумінні КПК України.

    “Це свідчить про відсутність у діях Коломойського складу кримінальних правопорушень, щодо яких йому повідомлено про підозру, і, отже, про повну необґрунтованість самої підозри. Отже, відкриття нових кримінальних проваджень щодо тих самих дій є незаконним, щонайменше вже третій раз, коли органи досудового розслідування намагаються розслідувати одні й ті ж правовідносини в межах кримінальних проваджень”, – підкреслюють юристи.

    У своєму запереченні адвокати також звертають увагу на те, що звинувачувані Ігору Коломойському дії, пов’язані з нібито підбурюванням до злочину, відбулися за вказаний період з 03 по 07 липня 2003 року. Таким чином, строк притягнення до кримінальної відповідальності за це правопорушення, згідно з законодавством, вже минув ще 08.07.2018 року – майже 6 років тому.

    “Отже, в будь-якому випадку, Ігору Коломойському не загрожує кримінальна відповідальність за це зазначене правопорушення”, – переконані адвокати.

    “Треба відзначити, що в кримінальному провадженні 72023000410000034 від 11.08.2023 (справа, яку розслідує Бюро економічної безпеки) Ігору Коломойському лише повідомлено про підозру, його вина у цих діях не була підтверджена судовим рішенням, а саме це кримінальне провадження перебуває на етапі досудового розслідування.

    Більше того, згідно з витягом з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості”, Ігор Коломойський не має незнятої та непогашеної судимості”, – підкреслюють адвокати.

    За словами захисту бізнесмена, оскільки наразі найжорсткіший захід запобіжного заходу – тримання під вартою та абсолютно рекордна застава в історії України – вже застосовані до Ігоря Коломойського, будь-які ризики, зазначені в клопотанні про запобіжний захід, об’єктивно відсутні.

    “На дату розгляду даного клопотання про обрання запобіжного заходу, Підозрюваний знаходиться під вартою у Відділі забезпечення досудового слідства Служби безпеки України, що розташований за адресою: м. Київ, провулок Аскольдів, буд. 3А. Отже, стверджувані прокурором ризики в будь-якому випадку нівелюються цими обставинами”, – заявили адвокати.

    Крім того, відповідно до статті 177 КПК України, що повністю відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосування запобіжного заходу передбачає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, таких як переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення або спотворення матеріальних доказів, вплив на учасників кримінального провадження або перешкоджання йому, а також можливість вчинення нових правопорушень.

    “Також важливо врахувати, що стан здоров’я Ігоря Коломойського не сумісний із перебуванням під вартою та потребує постійної спеціалізованої медичної допомоги”, – додали адвокати.

  • Прокурори подали заяву про продовження утримання Коломойського в СІЗО

    Прокурори подали заяву про продовження утримання Коломойського в СІЗО

    Шевченківський районний суд Києва вирішив продовжити тримати бізнесмена Ігоря Коломойського під вартою до 2 березня.

    Однак він має можливість вийти з СІЗО, якщо внесе заставу у розмірі 2,65 мільярда гривень. Це рішення було прийнято під час засідання від 22 січня. Прокурори клопотали про продовження утримання Коломойського у СІЗО протягом проведення досудового розслідування, тоді як адвокати наполягали на зміні запобіжного заходу з вартового арешту на домашній арешт у селі Микільське-на-Дніпрі Дніпропетровської області. Вони аргументували свою вимогу “незадовільним станом здоров’я бізнесмена”. Суд також відмовив щодо передачі Коломойського під поруки.

    У вересні 2023 року, Ігор Коломойський був підозрюваний у шахрайстві згідно з матеріалами Служби безпеки України та Бюро економічної безпеки. За звинуваченням, протягом 2013-2020 років, Коломойський незаконно легалізував понад півмільярда гривень шляхом їх передачі за кордон, скориставшись фінансовою інфраструктурою, яка перебувала під його контролем.

    В подальшому, Коломойському був застосований превентивний захід у вигляді тримання під вартою протягом 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі понад 509 мільйонів гривень.

    У вересні 7-го Ігорю Коломойському була пред’явлена підозра. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вжили заходів для забезпечення арешту його активів.

    15 вересня правоохоронці оголосили йому нову підозру за трьома статтями у справі, в якій йдеться про зловживання 5,8 мільярда гривень. Наступного дня Шевченківський районний суд змінив розмір застави на три мільярди 891 мільйон гривень. 10 листопада Шевченківський районний суд відхилив клопотання адвокатів Ігоря Коломойського щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт.

    21 грудня Київський апеляційний суд вирішив продовжити тримати під вартою Ігоря Коломойського до 26 січня 2024 року. Крім того, суд зменшив розмір застави з 3,891 млрд грн до 2,650 млрд грн. Варто зазначити, що Коломойський передав свої корпоративні права в медіахолдингу на управління трудовому колективу під керівництвом генерального директора Ярослава Пахольчука.
    Ігор Коломойський надав український паспорт у Шевченківському районному суді Києва для посвідчення особи.
  • Геннадій Боголюбов: кармічний зв’язок українського мільярдера з Коломойським та американською Фемідою

    Геннадій Боголюбов: кармічний зв’язок українського мільярдера з Коломойським та американською Фемідою

    Геннадій Боголюбов у відповідь на питання про “дружбу з Коломойським”, в одному із численних інтерв’ю каналу МЕНОРА, назвав свої стосунки з Ігорем Валерійовичем “дуже серйозним кармічним зв’язком”. Що не дивно, з огляду на той факт, що крім спільного бізнесу двох українських мільярдерів пов’язують санкції та загроза екстрадиції до США.

    В той час, коли Ігор Коломойський переховується від екстрадиції в СІЗО СБУ на Аскольдовому, його давній бізнес партнер Геннадій Боголюбов подорожує Європою користуючись яхтами та літаком групи “Приват”.

    В контексті можливості “вільного пересування” Боголюбова варто відзначити той факт, що ніхто крім Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова не володіють інформацією про структуру та точний розмір активів групи “Приват”. А після посадки Ігоря Валерійовича в СІЗО, єдиним хто має всі доступи та може вільно розпоряджатись активами лишається Боголюбов.

    Коломойський та Боголюбов володіють величезним конгломератом, який зазвичай називають “група Приват”, хоча юридично такої групи не існує. Після націоналізації ПриватБанку у 2016 році, в складі так званої групи “Приват” залишилось крім крупних активів на кшталт заводів та ГОК, безліч анонімних офшорних компаній діяльність яких неможливо відслідкувати, а значить неможливо арештувати чи відібрати. В інтерв’ю Українській Правді від 2010 року, Ігор Коломойський сам називає їх з Боголюбовим групу компаній “Приват” фантомом.

    Скріншот інтерв'ю Ігоря Коломойського для Української Правди
    Скріншот інтерв’ю Ігоря Коломойського для Української Правди

    А починався бізнес “Приват” в українському Дніпропетровську. Серед учасників фондового ринку існує “легенда”, що в далекі 90-ті Коломойський разом з партнерами відкрив компанію-реєстратора цінних паперів, з самими найнижчими тарифами в регіоні. Звісно більшість акціонерних товариств перейшла на обслуговування саме до нього. Через деякий час Коломойський з партнерами провели аудит усіх компаній що обслуговувались у їх реєстратора, обрали самі перспективні бізнеса, після чого рейдернули, переписавши на нового власника. Так розпочиналось сходження групи “Приват”.

    Ця історія могла б так і залишитись однією з “легенд 90-тих”, якби не ряд аналогій з ПриватБанком.

    ПриватБанк досить швидко став самим крупним банком України завдяки високому рівню сервісу та низьким тарифам. Користуватись послугами ПриватБанку було комфортно та вигідно, але згодом вияснилось що основні акціонери Коломойський-Боголюбов вивели з банку мільярди через кредити, що поставило банк на межу банкрутства.

    Україна була вимушена приватизувати ПриватБанк, в тому числі через наполягання МВФ. Тоді говорили, що ПриватБанк занадто великий щоб збанкрутувати. Варто відзначити, що у Високому Суді Лондона до сих пір йдуть суди між уже державним ПриватБанком та екс-власниками Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. Рішення у справі очікується ближче до літа цього року.

    Але основна проблема Геннадія Боголюбова та Ігоря Коломойського це санкційні списки та суди в США, штат Делавер. Як повідомляють інформовані джерела, ФБР занялись Коломойським-Боголюбовим після того, як у серпні 2014 року відбулося розмивання частки їх уже екс-партнера, відомого єврейського мецената Вадима Шульмана у Warren Steel Holdings LLC, що Шульман фактично підтвердив у великому інтерв’ю для Економічної Правди.

    Згодом американська Феміда, не без участі Шульмана та його друзів з Atlantic Council, та з урахуванням судових слухань в штаті Делавер уже за участю державного ПриватБанку вирішили трактувати справу Коломойського-Боголюбова як фінансові злочини: відмивання коштів у США. Така позиція дозволяє не тільки конфіскувати всю нерухомість групи Приват у США, а й передбачає екстрадицію підозрюваних.

    По одній із версій, популярній серед українського політикума, саме через ризик екстрадиції до США ігор Коломойський вибрав “перечекати” важкі часи в СІЗО СБУ на Аскольдовому. Тим часом Геннадій Боголюбов провів ряд зустрічей, в тому числі в інтересах Ігоря Коломойського. Зокрема, на початку серпня 2023 року Богулюбов зустрічався з Романом Абрамовичем в Ізраїлі. По одній із версій, темою зустрічі між Боголюбовим та Абрамовичем була спроба переграти ситуацію по екстрадиції Коломойського до США.

    Щодо самого Геннадія Боголюбова, то “кармічні зв’язки” з Коломойським та американською Фемідою загрожують також йому та членам його родини. Зокрема, розлучення Боголюбова з його дружиною Софією багато хто вважає фіктивним, з метою захистити сім’ю від санкційного тиску та конфіскації майна.

    Разом з тим, по інформації наших джерел з Офісу Президента, в непростій для Боголюбова ситуації на допомогу прийшов Андрій Єрмак разом з його Лондонськими друзями: за суму в 3 мільярди доларів США активами, Геннадій Боголюбов матиме час на вирішення непростих “кармічних” ситуацій. Своїх та партнера.

  • Як закон про “деорхалізацію” і війна змінили вплив олігархів в Україні

    Як закон про “деорхалізацію” і війна змінили вплив олігархів в Україні

    У лютому 2023 року Володимир Зеленський заявив, що він “знищив олігархів” в Україні. Так він підсумував на той момент результати майже чотирирічної діяльності на посаді президента.

    Через пів року після цих заяв Венеціанська комісія розкритикувала президентський закон “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”, який тепер називають законом про деолігархізацію.

    Юристи комісії вказували, що закон занадто персоніфікований і каральний і рекомендували поставити його на паузу. Влада погодилася на це й, зокрема, призупинила створення публічного реєстру олігархів, до якого планували включити понад 80 бізнесменів.

    У звіті у листопаді Європейська комісія серед трьох проблемних сфер, які Україна має подолати для старту переговорів про вступ до ЄС, назвала недостатній прогрес у зменшенні впливу олігархів.

    Але у той самий час за майже два роки війни статки і вплив тих, кого в Україні заведено називати олігархами, суттєво зменшилися.

    Олігархічний капітал

    Оскільки закон, у якому містилися визначення поняття “олігарх” і критерії, за якими їх планували включати до реєстру, розкритикували у Євросоюзі, то зараз може йтися лише про “не юридичне визначення олігарха як особи, яка володіє значними активами і медіаресурсами та впливає на ситуацію в країні”, каже ВВС Україна експерт Центру економічної стратегії (ЦЕС) Володимир Ланда.

    Оцінка статків олігархів має значні похибки через війну, а номінальна вартість активів далеко не завжди відображає реальну, наголошує він.

    І все ж економісти ЦЕС в останньому дослідженні змогли оцінити частки різних типів капіталу в українській економіці, у тому числі олігархічного.

    ЦЕС проаналізував капітал 300 найбільших підприємств України, а також державних та комунальних підприємств і змоделював їх розподіл за типами капіталу.

    Як розповідає Володимир Ланда, який є одним з авторів дослідження, на сьогодні олігархічний капітал становить п’яту частину – 21% – від усього капіталу.

    Зеленський, Коломойський
     

    Як вважає експерт CASE Україна Володимир Дубровський, ще рано говорити про те, що олігархічна система знищена, як про це заявляв майже рік тому президент Зеленський.

    “Олігархи, як і корупція, це не якісь явища, що існують самі по собі, вони є проявами системних проблем, які є в країні. І вони нікуди не поділися. Бо поєднання бізнесу і влади, якщо не на центральному, то на місцевому рівнях точно лишаються. Хоча вплив олігархів впав, і вони розуміють, що зараз не на часі просувати свої політичні інтереси”, – каже Володимир Дубровський у розмові з ВВС Україна.

    У той самий час, каже експерт Центру економічної стратегії Володимир Ланда, частка олігархічного капіталу, імовірно, змінюватиметься через об’єктивні причини.

    “Ми бачимо, що в останні роки олігархи не з’являються. Більшість олігархів заробили свій капітал на приватизації 90-х років, а останні з’явилися, мабуть, за президентства Віктора Януковича, тобто понад 10 років тому”, – зазначає економіст у розмові з ВВС Україна.

    Змінюється також структура капіталу.

    “Зростає нове покоління бізнесу, зокрема ІТ компанії. Жодна з них не відзначалася у олігархічній приватизації 90-х, вони розвиваються завдяки власним талантам”, – додає Володимир Ланда.

    Часткова деолігархізація відбулася?

    Ті, кого в Україні заведено вважати олігархами, самі себе такими не вважають.

    Рінат Ахметов називав себе “найбільшим приватним інвестором, роботодавцем і платником податків”, Віктор Пінчук вважав себе “бізнесменом і філантропом”.

    Заперечували свою олігархічність й інші бізнесмени, яких традиційно такими вважали, і які, напевне, опинилися б в реєстрі олігархів, який готувала РНБО: Ігор Коломойський, Петро Порошенко, Юрій Костюк, Костянтин Жеваго, Олександр Ярославський, родина Герег.

    Після рекомендації Венеціанської комісії призупинити антиолігархічний закон найбагатші бізнесмени отримали додаткові підстави не вважати себе олігархами.

    Петро Порошенко, Рінат Ахметов
     

    Проте президент і його команда упевнені, що навіть сам факт ухвалення закону посприяв зменшенню їхніх “апетитів”.

    “Я переконаний, що клан олігархів є найбільшим злом, який призвів до того стану, який є зараз. Ота спотворена модель економіки, штучне управління країною призвели до того, що Україна отримала лейбл дуже корумпованої країни, який нам доводиться відривати з кров’ю”, – запевняв в інтерв’ю Радіо “Свобода” голова Ради Руслан Стефанчук.

    Він переконаний, що закон про деолігархізацію, попри критику його в європейських структурах, частково змінив статус олігархів, оскільки частина з них почала відмовлятися від майна.

    Найбагатший з бізнесменів Рінат Ахметов влітку 2022 року, коли наближався час запуску реєстру олігархів, припинив випуск друкованих ЗМІ, які належали його корпорації СКМ, а також анулював ліцензії компанії “Медіа Група України” і таким чином зменшив шанси потрапити до реєстру олігархів.

    Петро Порошенко також змінив статус “П’ятого” і “Прямого” телеканалів. І він сам, і холдинг “Вільні медіа”, який придбав телеканали, визнавали, що це зроблено вимушено, через вимоги закону про олігархів.

    Проте головні втрати активів олігархи пов’язані з війною.

    Найбільших збитків зазнали Рінат Ахметов та Ігор Коломойський.

    Український Forbes підрахував, що активи Ахметова скоротилися на 64%, він втратив 8,8 млрд доларів. Найбільші з них – Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча та “Азовсталь” – зруйновані, а енергетичні компанії, що входять до ДТЕК, зазнавали пошкоджень від ракетних атак.

    Азовсталь
     

    Активи Ігоря Коломойського теж скоротилися, перш за все після націоналізації компаній “Укрнафта” та “Укртатнафта”. Він втратив близько мільярда доларів, залишившись із 800 млн доларів.

    Через втрату “Укрнафти” і “Укртатнафти” збіднів і його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов.

    Щодо інших керівників великого бізнесу, яких зараховували до олігархів, то, хоча вони і втрачали активи, ці втрати були менш значними.

    Металургійний бізнес Віктора Пінчука, харчовий – Петра Порошенка розташовані переважно на територіях, де не ведуться бойові дії, тому вони не припиняли роботу.

    До списку багатіїв потрапляли власники мережі “Епіцентр” Олександр та Галина Гереги, а також сільськогосподарський магнат Юрій Костюк, чиї підприємства на початку війни постраждали. Але зниження прибутків у них теж не було таким суттєвим, як в Ахметова чи Коломойського.

    Що далі?

    Венеціанська комісія вважала, що концептуально закон про деолігархізацію неправильний і радила змінювати не його, а створювати систему правил, які б унеможливили появу олігархів.

    Для цього треба ухвалювати десятки законів у сфері судочинства, боротьби з корупцією, відмивання грошей, державних закупівель, податків, фінансування партій. А це може забрати чимало часу.

    Не можна сказати, що в останні роки Україна нічого не робила. Раніше у проміжних звітах Єврокомісія вказувала на певний прогрес. Парламент навіть в останні тижні перед самітом ЄС, який розпочнеться 14 грудня у Брюсселі, ухвалив чимало законів, рекомендованих євроструктурами.

    Офіційний Київ сподівається, що вже зроблені країною кроки Євросоюз оцінить, і початок переговорів про вступ не заблокують.