Позначка: Ігор Луценко

  • «Весь Крим залежить від неї»: Луценко пояснив, чому траса М-4 стала мішенню №1

    «Весь Крим залежить від неї»: Луценко пояснив, чому траса М-4 стала мішенню №1

    Третій армійський корпус Збройних сил України наближається до можливості взяти під вогневий контроль одну з найважливіших транспортних артерій Росії — трасу М-4 «Дон», яка забезпечує сполучення з Кавказом, чорноморськими портами, курортами та окупованим Кримом. Про стратегічне значення останніх ударів українських безпілотників розповів командир підрозділів операторів БпЛА та засновник Центру підтримки аеророзвідки Ігор Луценко.

    За його словами, останні дії Третього корпусу на Луганщині та Східній Слобожанщині свідчать про поступове розширення зони ураження українських сил. Особливе значення має удар по пункту пропуску «Ізварине», який розташований глибоко на тимчасово окупованій території. Саме цей удар, за оцінкою Луценка, показав, що українські дрони вже здатні діставати об’єкти, які російські війська ще недавно вважали безпечним тилом.

    Від «Ізвариного» до траси М-4 «Дон» залишається трохи більше 20 кілометрів. На тлі заявленої глибини ураження українських безпілотників понад 200 кілометрів ця відстань виглядає критично малою. Саме тому Луценко вважає, що подальші удари можуть створити серйозну загрозу для всієї російської логістики на південному напрямку.

    М-4 «Дон» у Росії називають однією з головних магістралей країни. Вона з’єднує центральні регіони РФ із півднем, Кавказом, портами Новоросійська та Геленджика, а через відгалуження — з окупованим Кримом. Саме цією трасою проходять значні потоки цивільного транспорту, вантажів, пального, техніки та військового забезпечення.

    Фото: facebook.com/igor.lutsenko

    Для російської армії ця дорога має не лише економічне, а й стратегічне значення. Через неї забезпечуються південні угруповання військ, логістика до окупованих територій, а також маршрути, які підтримують функціонування Кримського мосту та сухопутного коридору до півострова.

    Луценко звернув увагу на кілька особливо вразливих вузлів цієї магістралі. Серед них — мости через Сіверський Донець у районі Каменська-Шахтинського, який розташований приблизно за 30 кілометрів від «Ізвариного», а також розв’язка на трасу А-289, що веде до Кримського мосту. Додатковим фактором є те, що поруч із М-4 проходить залізниця, яка також може мати важливе значення для військової логістики РФ.

    За оцінкою Луценка, у разі подальшого посилення ударів під загрозою опиниться не окремий підрозділ, а ціле російське угруповання. Йдеться про 20-ту та 25-ту загальновійськові армії, а також 1-шу танкову армію, які безпосередньо протистоять Третьому корпусу. Проблеми з підвезенням боєкомплекту, пального, техніки та резервів можуть позначитися на всіх силах РФ південніше 48-ї паралелі.

    Фактично йдеться про потенційний логістичний удар не лише по фронту на Донбасі, а й по ширшій системі постачання російської армії на південному напрямку. Якщо українським силам вдасться розширити вогневий контроль на ключові ділянки траси М-4, Росія може зіткнутися з частковою ізоляцією Кавказу та значним ускладненням постачання окупованого Криму.

    Ці заяви прозвучали на тлі повідомлень Міністерства оборони України про системне ураження російської логістики протягом травня. За даними оборонного відомства, українські Сили оборони продовжили методично знищувати склади, штаби, системи протиповітряної оборони, радіолокаційні станції та маршрути постачання противника. Окремо наголошувалося, що під вогневий контроль потрапили ключові маршрути на тимчасово окупованій Луганщині, Східній Слобожанщині та напрямки до Криму.

    Наприкінці травня українські військові повідомляли про удари по бронетехніці та складах боєприпасів росіян на окупованій Луганщині. Ураження КПП «Ізварине» стало одним із найбільш показових епізодів, оскільки цей об’єкт розташований більш ніж за 200 кілометрів углиб території, контрольованої російською армією.

    Сам удар по «Ізвариному» також мав символічне значення. Він став відповіддю на заяви російської пропаганди про нібито повне захоплення Луганської області. Українські військові показали, що навіть глибокий тил окупантів більше не є недосяжним.

    Третій армійський корпус відзначає рік із моменту розгортання у бойові порядки. За цей час підрозділ став одним із важливих елементів української оборони на сході та продемонстрував здатність не лише стримувати ворога, а й завдавати ударів по його критичній інфраструктурі.

    За словами Луценка, від корпусу варто очікувати подальших дій саме на цьому напрямку. Українські дрони вже змінюють характер війни, розширюючи зону ураження та змушуючи російське командування переосмислювати поняття тилу.

    Якщо раніше головною загрозою для російської логістики вважалися удари по складах і пунктах управління поблизу фронту, то тепер під ризиком опиняються магістралі, мости, залізничні вузли та стратегічні транспортні розв’язки. Це означає, що Україна переходить до більш глибокого виснаження російської воєнної машини.

    У разі успіху такий підхід може мати далекосяжні наслідки. Порушення роботи М-4 «Дон» вдарить не лише по військових поставках, а й по економічній зв’язаності південних регіонів РФ. Для Кремля це може стати болючим ударом, адже дорога, яку в Росії вважають головною артерією на південь, дедалі ближче підходить до зони українського вогневого контролю.

    Таким чином, удари Третього корпусу по логістиці РФ можуть стати не просто черговою успішною операцією, а частиною масштабнішої стратегії — поступового перерізання шляхів постачання від Донбасу до Кавказу та Криму.

  • Українські дрони відрізають Крим: сухопутний коридор РФ опинився під постійними ударами

    Українські дрони відрізають Крим: сухопутний коридор РФ опинився під постійними ударами

    Сухопутний коридор, який Росія вважала одним із головних стратегічних здобутків війни проти України, більше не є безпечним. Українські дрони дедалі активніше атакують логістику окупантів на маршруті до Криму, через що російська влада вже почала обмежувати рух цивільного транспорту на окремих ділянках.

    Про це заявив військовослужбовець і колишній народний депутат України Ігор Луценко, коментуючи ситуацію навколо так званого сухопутного коридору до окупованого Криму.

    За його словами, окупаційна адміністрація Херсонщини фактично визнала проблему. Так званий «губернатор» окупованої частини області Володимир Сальдо обмежив рух на новозбудованій трасі з території РФ до Джанкоя після серії атак українських безпілотників.

    Як зазначає Луценко, російські джерела повідомляють про десятки знищених бензовозів і вантажівок, які були атаковані дронами на цьому маршруті. Обмеження наразі не стосуються військових вантажів та окремих категорій критично важливого постачання, однак для цивільної логістики ситуація вже стала проблемною.

    Сухопутний коридор до Криму Росія почала формувати після окупації частини Запорізької та Херсонської областей у 2022 році. Саме цей маршрут через Маріуполь, Мелітополь і Джанкой став ключовою альтернативою Керченському мосту для перекидання військ, техніки, пального та боєприпасів.

    Протягом останніх років РФ активно модернізувала цю логістичну артерію — ремонтувала дороги, будувала нові ділянки траси, посилювала залізничне сполучення та створювала систему військової охорони маршрутів.

    Однак розвиток українських ударних дронів та безекіпажних систем поступово змінив ситуацію. Українські БПЛА дедалі глибше проникають у тил окупантів, атакуючи склади, паливні бази, транспортні колони та вузли постачання.

    Луценко заявляє, що зараз українські дрони вже працюють над Мелітополем і Маріуполем, а наступною ціллю може стати повне порушення логістики до Криму.

    «Крим для РФ стає заморською територією», — зазначив він.

    Окрему увагу українська сторона продовжує приділяти Керченському мосту. Після попередніх ударів та вибуху вантажівки, організованого СБУ у 2022 році, конструкція мосту зазнала серйозних пошкоджень. Через це росіяни вже давно обмежують рух великовантажного транспорту окремими ділянками переправи та регулярно посилюють систему захисту об’єкта.

    За словами Луценка, нинішні удари дронів по сухопутному коридору фактично створюють умови для подальшого тиску і на Кримський міст. Він припускає, що нейтралізація цієї транспортної артерії може стати одним із наступних етапів українських операцій.

    Водночас експерти наголошують: навіть часткове порушення логістики вже суттєво ускладнює забезпечення російського угруповання в Криму та на півдні України. Особливо це стосується постачання пального, боєприпасів та важкої техніки.

    Сучасна війна дедалі більше перетворюється на боротьбу за логістику. Україна активно використовує дрони як інструмент виснаження тилової інфраструктури РФ, а російські війська змушені витрачати дедалі більше ресурсів на захист маршрутів постачання.

    На тлі постійних атак російська влада вже визнає необхідність додаткових заходів безпеки на окупованих територіях. Для Кремля це особливо чутливе питання, адже саме сухопутний коридор до Криму Москва подавала як один із головних стратегічних результатів війни.

    Тепер же навіть російські джерела дедалі частіше говорять про проблеми з безпекою маршрутів, які ще нещодавно вважалися відносно недосяжними для українських ударів.

  • Самовільне залишення частини стало головною проблемою ЗСУ

    Самовільне залишення частини стало головною проблемою ЗСУ

    У жовтні 2025 року Збройні сили України зафіксували рекордну кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) — 21 602 військовослужбовці. Про це повідомив колишній народний депутат, нині командир роти безпілотників Ігор Луценко.

    За його словами, офіційна статистика лише частково відображає реальний масштаб проблеми. Частина випадків дезертирства не реєструється, тому фактична кількість військових, які залишили свої частини без дозволу, може бути суттєво вищою.

    «Кожні дві хвилини з нашої армії втікає людина. Це лише офіційна статистика. Насправді ж багато випадків самовільного залишення частини або дезертирства залишаються незареєстрованими», — зазначив Луценко.

    Він підкреслив, що така ситуація становить серйозну загрозу для обороноздатності країни. За словами офіцера, навіть армія, що змушена відступати, може виграти війну, але армія, яка розпадається зсередини, втрачаючи людей через дезертирство, — ні.

    Причини масового залишення частин, на думку експертів, криються у виснаженні особового складу, нестачі ротацій, бюрократії у військовому керівництві та відсутності достатньої соціальної підтримки військових.

    Аналітики також наголошують, що зростання кількості СЗЧ може свідчити про глибшу кризу — моральну і психологічну втому серед бійців, які воюють без тривалих відпусток і без чіткої перспективи ротації.

    Проблема СЗЧ, за словами військових експертів, потребує не лише каральних заходів, а насамперед системного підходу — створення умов, у яких військові не відчуватимуть себе забутими.

    Якщо тенденція збережеться, армія ризикує втратити не лише особовий склад, а й бойовий дух, який є ключовим у будь-якій війні.

  • Офіційна статистика СЗЧ занижена через обмеженість реєстрацій у ДБР

    Офіційна статистика СЗЧ занижена через обмеженість реєстрацій у ДБР

    У вересні 2025 року 19 044 особи пішли у самовільне залишення частини, повідомив Ігор Луценко. За його словами, якщо брати весь поточний рік, то загальна кількість таких випадків сягає приблизно 160 тисяч.

    Луценко наголосив, що офіційні показники не відображають повної картини: реальна кількість тих, хто залишив частини, значно вища, бо статистика формується на основі зареєстрованих кримінальних проваджень. За його словами, кількість проваджень обмежена через кадровий дефіцит у службах, які ці провадження оформляють, і тому показники мають «певну стелю».

    Причину збільшення випадків саме у вересні дипломат і військовослужбовець пояснив просто: після відпусток повернулися працівники, які реєструють кримінальні провадження, тож підрахунки «на моменті реєстрації» зросли. Луценко вказав, що це не означає реального падіння дисципліни в інші місяці — скоріше, відображає адміністративні та реєстраційні особливості.

    Такий розрив між фактичними випадками та офіційною статистикою, на думку експертів, ускладнює планування заходів щодо утримання особового складу, реагування на проблеми з мобілізацією та формування кадрової політики в збройних силах.

    Вирішення проблеми Луценко бачить у збільшенні ресурсів для реєстрації та розслідування кримінальних проваджень, а також у комплексних заходах з підтримки військовослужбовців, які б зменшили кількість самовільних залишень.

  • Україна залучає жінок до армії: формується жіночий підрозділ ударних дронів

    Україна залучає жінок до армії: формується жіночий підрозділ ударних дронів

    Українська армія продовжує розвивати та модернізувати свої військові підрозділи, залучаючи до виконання завдань жінок. Останнім зразком такої ініціативи є формування жіночого підрозділу безпілотних літальних апаратів (БПЛА), повідомив екс-нардеп Ігор Луценко, який зараз командує ротою ударних дронів.

    Планується створити “невеликий добровольчий підрозділ, який займатиметься безпілотними авіаційними системами, в тісній інтеграції з Силами оборони України”.

    Також міністр економіки Юлія Свириденко розповіла, що Україна прагне залучати більше жінок до процесу розмінування.

    “Кабмін прагне забезпечити професійну реалізацію та соціальну інтеграцію жінок, ветеранів і ветеранок, осіб, які постраждали від вибухонебезпечних предметів, та осіб з інвалідністю через залучення до виконання робіт у сфері протимінної діяльності”, – каже Свириденко.

    Пояснює цю ініціативу політикою “гендерної рівності” в Україні.

    Нагадаємо, час від часу в Україні виникають ідеї про мобілізацію жінок – або про надання для них більше можливостей служити в ЗСУ, звільнивши частину чоловіків для передової.