Daypolitico

Позначка: Ігор Наумець

  • Печерський суд зняв арешти з активів групи Юнігран, пов’язаних з Ігорем Наумцем

    Печерський суд зняв арешти з активів групи Юнігран, пов’язаних з Ігорем Наумцем

    Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яке кардинально змінює баланс сил у резонансній справі навколо групи «Юнігран» і її підсанкційного бенефіціара Ігоря Наумця. Суд частково скасував арешти з великого масиву майна та спецдозволів на користування надрами, фактично повернувши контроль над ключовими гранітними активами компаніям, що працюють на Житомирщині.

    Йдеться про ТОВ «Юні люкс», ТОВ «Юні сервіс», ТОВ «Юні стоун плент», ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», а також Коростенську та Малинську видобувні компанії. Саме на ці структури після 2022 року були переоформлені активи групи «Юнігран», коли її власник Ігор Наумець потрапив під санкції і виїхав за кордон.

    Судове рішення фактично скасовує механізм збереження речових доказів через АРМА і дозволяє компаніям не лише володіти, а й повноцінно експлуатувати арештоване раніше майно. Мова йде не про окремі одиниці техніки, а про стратегічні активи, без яких неможливий видобуток граніту в промислових масштабах.

    Зокрема, з-під арешту виведені спецдозволи на користування надрами № 766, 1601, 6136, 634 та 6391. Ці ліцензії дають право на розробку кар’єрів у Житомирській області і є основою всього бізнесу з видобутку та продажу каменю.

    Разом із дозволами суд повернув контроль над десятками одиниць важкої техніки. Серед них навантажувачі Still, Clark, JCB та MST, бурові установки Atlas Copco і Epiroc, а також парк вантажних автомобілів Scania і Volvo, які використовуються для транспортування граніту. Окрім цього, розблоковані виробничі цехи, інфраструктурні комплекси та земельні ділянки у Малинському та Коростенському районах.

    Фактично це рішення нівелює попередні дії слідства, які були спрямовані на збереження активів як речових доказів у кримінальних провадженнях щодо незаконного видобутку, фінансових схем та обходу санкцій. Тепер компанії, які пов’язують зі структурами Сергія Шапрана — бізнес-партнера Наумця в Україні, — можуть знову вести господарську діяльність на майні, законність походження якого є предметом розслідувань.

    На тлі цього Сергій Шапран, якого правоохоронці пов’язують із управлінням активами групи в Україні, вийшов на свободу під заставу у 5 мільйонів гривень, що виглядає символічною сумою порівняно з масштабами бізнесу і потенційними збитками державі. Водночас Ігор Наумець, перебуваючи за межами України, зберігає вплив на свої колишні активи через нові юридичні оболонки.

    Судове рішення вже викликає резонанс у юридичних та антикорупційних колах, оскільки йдеться не лише про долю окремої бізнес-групи, а про прецедент фактичного відновлення контролю над надрами та стратегічними ресурсами країни в інтересах осіб, які перебувають під санкціями.

  • Частина активів компанії «Юнігран» опинилася в руках осіб, наближених до одеської влади

    Частина активів компанії «Юнігран» опинилася в руках осіб, наближених до одеської влади

    Журналістські розслідування та матеріали правоохоронних органів вказують на масштабну схему виведення підсанкційних активів групи «Юнігран», пов’язану з колишнім депутатом Броварської міськради Сергієм Шапраном та іншими фігурантами. За версією журналістів, замість передачі арештованого майна у власність держави частину активів переписали на підконтрольні фірми й перепродали за заниженими цінами, внаслідок чого державі не дорахувалися значних коштів.

    Розслідувачі називають низку пов’язаних із «Юніграном» компаній — зокрема «Юні Стоун Плент», «Юні Люкс», «Юні Сервіс», «Мартен Локс» — через які, за версією слідства та журналістів, відбувалося переписування й перереєстрація активів. Журналістські матеріали також описують, що мова йде про виробничі майданчики, кар’єри, сотні гектарів землі та вагонний парк.

    Деякі матеріали прямо пов’язують ці операції з переліком осіб, серед яких згадують ексдепутата Одеської облради Володимира Осіпова, екс-податківця Ігоря Скорохода та нинішнього голову Одеської ОВА Олега Кіпера, — саме такі зв’язки фігурують у публікаціях про те, як активи переходили до нових власників. Ці твердження базуються на журналістських розслідуваннях і потребують додаткової перевірки правоохоронними органами.

    На тлі розслідувань НАЗК встановило недостовірні відомості у декларації Сергія Шапрана на суму понад 193 млн грн — це окрема складова претензій до бізнесмена й підстава для подальших перевірок.

    Правоохоронні органи відкрили низку проваджень щодо виведення активів «Юнігран» і незаконного розпорядження арештованим майном; справи, за даними ЗМІ, об’єднувалися з раніше відкритими матеріалами та доповнювалися новими епізодами кримінальних проваджень. У низці публікацій зазначають, що через це держава досі не отримала очікуваних надходжень від вилучених активів.

    Сергія Шапрана затримали в червні 2025 року в межах одного з проваджень, однак у вересні того ж року він вийшов під заставу — ЗМІ повідомляли про розмір застави близько 5 млн грн, що викликало суспільне обурення з огляду на масштаби фігуруючих у матеріалах збитків. Стан справи щодо притягнення інших фігурантів і відшкодування збитків залишається предметом слідства.

    Експерти й журналісти звертають увагу на кілька ключових питань, які потребують оперативної реакції держави: можливі факти умисного зняття арештів або пом’якшення обмежувальних заходів щодо майна підсанкційних бізнесменів; участь у схемах третіх осіб і компаній-фантомів; а також недостовірне декларування доходів і активів. Усе це створює ризики як для наповнення держбюджету, так і для довіри до системи управління конфіскованими активами.

    Правоохоронні органи, НАЗК та інші контролюючі інституції мають оприлюднити результати перевірок і поінформувати громадськість про подальші процесуальні кроки: хто саме притягується до відповідальності, які суми відшкодовано державі, чи є рішення про повернення активів державі та які судові рішення вже ухвалені. Ми звернулися до правоохоронців і НАЗК із запитом про коментар і оновимо матеріал після отримання офіційних відповідей.

  • Суддя Господарського суду Києва допоміг проросійському бізнесмену уникнути санкцій

    Суддя Господарського суду Києва допоміг проросійському бізнесмену уникнути санкцій

    Скандальний суддя Господарського суду Києва Роман Бойко опинився в центрі нового гучного антикорупційного розслідування. Його підозрюють у винесенні рішення в інтересах проросійського олігарха Ігоря Наумця — в обмін на хабар у розмірі 500 тисяч доларів. Ці дані журналісти видання «Багнет» отримали з двох незалежних джерел — серед учасників судового процесу та в правоохоронних органах.

    30 жовтня 2024 року суддя Бойко задовольнив позов кіпрської компанії ES Mining Company Limited, фактичним власником якої є Ігор Наумець — проросійський бізнесмен, який перебуває під українськими санкціями. Згідно з рішенням суду, Держгеонадрам заборонено змінювати дані щодо власника спецдозволу на користування надрами, виданого на АТ «Коростенський кар’єр».

    Нагадаємо, що 12 травня 2023 року президент України ввів у дію санкції РНБО, якими ES Mining була внесена до списку фігурантів, що створюють загрозу національній безпеці.

    Рішення Бойка викликало обурення юристів та спостерігачів. Адже позов був поданий нібито від імені директора кіпрської компанії — Антоніса Бонтиціаноса, який, за словами джерел, ніколи не був в Україні і не звертався до суду. Відтак підозрюють, що документи, на підставі яких суд задовольнив позов, містили підроблений підпис.

    Журналісти також з’ясували, що Бойко нібито отримав пів мільйона доларів за ухвалення рішення на користь компанії Наумця. Ігор Наумець — фігурант численних розслідувань, має російське громадянство, є власником холдингу «Юнігран» та відомий своєю прихильністю до секти «АллатРа», яка активно підтримує російський наратив.

    “Суддя проігнорував прямі ознаки фальсифікації та санкційний статус позивача. А тепер намагається зачищати інформацію про хабар у мережі”, — повідомляють джерела.

    Попри резонанс справи, станом на сьогодні ані НАБУ, ані НАЗК не ініціювали відкриття провадження щодо ймовірного незаконного збагачення судді Бойка.

    Журналісти закликають правоохоронні органи перевірити:

    • джерела статків Романа Бойка;

    • його зв’язки з представниками ES Mining та структури «Юнігран»;

    • правомірність поданих до суду документів.

    Нагадаємо, що суддя Бойко вже раніше потрапляв у медійне поле — через суперечливі рішення та показне демонстрування «турботи» про свою репутацію, зокрема, спроби зняти з відкритого доступу критичні матеріали.

  • Суд покарав посадовців Держгеонадр за ігнорування ухвали

    Суд покарав посадовців Держгеонадр за ігнорування ухвали

    Господарський суд Києва оштрафував в.о. голови Державної служби геології та надр України Сергія Дехтяренка і начальника відділу Ольгу Яковлєву на 30 280 грн кожного за невиконання ухвали щодо заборони внесення змін до спеціального дозволу на видобування граніту Коростенського родовища в Житомирській області. Ухвала стосувалася активів АТ “Коростенський кар’єр”, яке перебуває під контролем підсанкційного бізнесмена Ігоря Наумця.

    30 жовтня 2024 року суд ухвалив заборону на будь-які дії з дозволом №634, виданим ще в 1996 році. Однак, попри це, 14 листопада було видано новий наказ Держгеонадр, який фактично дозволив змінити власника дозволу. Спочатку його переписали на ТОВ “Новел Пром”, а потім — на ТОВ “Коростенська видобувна компанія”.

    Суд розцінив ці дії як пряме порушення ухвали. Окрім штрафів для посадовців, суд звернувся до Кабінету Міністрів та Офісу Генерального прокурора для перевірки цих дій, що можуть містити ознаки кримінального правопорушення за ст. 382 ККУ (“Невиконання судового рішення”).

    У Держгеонадрах наполягають, що ухвала суду не містила достатніх юридичних підстав для її виконання:

    1. Другий пункт ухвали про заборону внесення змін до реєстру вважають невиконуваним, адже такого реєстру в Україні не існує.
    2. Решту пунктів, на їхню думку, виконали, адже станом на момент ухвали дозволом вже володіла інша компанія — ТОВ “Новел Пром”.

    Держслужба стверджує, що нова угода із “Коростенською видобувною компанією” була правомірною, адже санкції РНБО у 2023 році вивели спецдозвіл з-під обмежень.

    Суд дійшов висновку, що Держгеонадр мали утриматися від подальших змін до спецдозволу, оскільки ухвала стосувалася саме документа №634 незалежно від його власників.

    АТ “Коростенський кар’єр” із групи UNIGRAN належав Ігорю Наумцю, який із 2023 року перебуває під санкціями РНБО. Спочатку активи були заблоковані, але пізніше обмеження послабили, дозволивши користування надрами.

    Цей випадок висвітлює серйозні прогалини у законодавстві щодо ідентифікації активів і управління ними під час дії санкцій.

    Держгеонадр заявила, що оскаржуватиме судові рішення. Однак у Кабміні та Офісі Генпрокурора вже розпочато перевірки, а посадовцям загрожує дисциплінарне або навіть кримінальне переслідування.

  • Боротьба за 17 гектарів у центрі столиці, пов’язана з компанією ексрегіонала Володимира Продивуса

    Боротьба за 17 гектарів у центрі столиці, пов’язана з компанією ексрегіонала Володимира Продивуса

    У Києві на вулиці Промисловій у Голосіївському районі розгортається скандальна ситуація навколо 17 гектарів землі, вартість якої оцінюється у 200 мільйонів гривень.  Ця ділянка, що раніше служила перевалочним пунктом для піску, належить до об’єктів конфлікту між компанією, пов’язаною з колишнім регіоналом Володимиром Продивусом, і іншими зацікавленими сторонами.

    Історія почалася ще у 2006 році, коли Київрада передала земельну ділянку в оренду компанії “Мостобуд” на 50 років. Однак компанія не виконала умов договору, несплативши орендну плату та використовуючи землю не за призначенням, що призвело до розірвання договору.

    У 2020 році ділянка була передана у власність ТОВ “КПС-ГРУП”, яка також отримала право на будівлю площею 150 квадратних метрів на цій землі. Однак Київрада не ухвалила рішення про передачу землі в оренду цій компанії.

    За даними журналістів, до привласнення землі може бути причетний Володимир Продивус, який має великий досвід у спірних земельних справах та відомий своїми зв’язками у політичних і кримінальних колах. Його партнерство з “тіньовими” структурами, включаючи імперію “Юнігран”, викликає серйозні питання щодо законності власності над цими земельними активами.

    Питання щодо власності над землею перебуває на розгляді суду: після рішення Господарського суду Києва про повернення землі державі, “КПС-ГРУП” подала апеляцію, яку задовольнив Північний апеляційний господарський суд, знявши рішення першої інстанції. Справа наразі перебуває на розгляді Верховного суду, що викликає великий інтерес громадськості та ЗМІ.

    Цей скандальний конфлікт підкреслює важливість правової чистоти у власності над землею в Україні та проблеми з її надмірним використанням або неправомірним привласненням.

    Володимир Продивус, відомий своїм кримінальним минулим і проросійськими симпатіями, залишається у центрі цієї скандальної історії. Він продовжує боротися за контроль над цінними земельними активами у Києві, використовуючи судові та інші сумнівні методи.