Позначка: Ігор Терехов

  • «Навіть прифронтові області готові краще»: Зеленський анонсував рішення щодо Києва перед зимою

    «Навіть прифронтові області готові краще»: Зеленський анонсував рішення щодо Києва перед зимою

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував підготовку Києва до опалювального сезону 2026–2027 років. За його словами, столиця демонструє найнижчий рівень виконання планів стійкості серед усіх регіонів країни, навіть порівняно з прифронтовими областями. На цьому тлі глава держави розпочав консультації щодо безпекових та управлінських рішень для Києва. Водночас мер Віталій Кличко відкидає звинувачення та заявляє про перешкоди з боку центральної влади.

    Про це Зеленський повідомив 13 жовтня у своєму Telegram-каналі.

    Президент заявив, що ситуація з підготовкою столиці до можливих масштабних перебоїв електро-, тепло- та водопостачання залишається незадовільною.

    За його оцінкою, столична влада відстає від інших регіонів у реалізації заходів, необхідних для проходження зими в умовах російських атак.

    «Станом на середину жовтня фактично в усій державі, навіть у прикордонних і прифронтових областях, виконання планів стійкості вище, ніж в Києві», — заявив Зеленський.

    Глава держави пов’язав недостатню, на його думку, підготовку з перебоями в роботі критичної інфраструктури після російських обстрілів.

    Президент зазначив, що навіть окремі влучання ударних безпілотників можуть призводити до масштабних відключень електроенергії та водопостачання.

    Зеленський почав консультації щодо Києва

    Президент повідомив, що вже розпочав обговорення можливих безпекових та управлінських рішень, які стосуватимуться столиці.

    За його словами, консультації відбулися з колишнім очільником Служби безпеки України Василем Малюком, керівником Державного агентства відновлення Іваном Федоровим, мером Харкова Ігорем Тереховим, підприємцем Костянтином Єфименком та колишнім народним депутатом Максимом Єфімовим.

    Зеленський зазначив, що отримав низку пропозицій і планує продовжити консультації.

    Президент прямо заявив про підготовку рішень щодо ситуації в Києві, але поки не уточнив, яких саме змін вони стосуватимуться.

    Тому наразі немає підстав стверджувати, що вже ухвалено рішення про кадрові перестановки, зміну керівництва столиці або перерозподіл повноважень між міською владою та військовою адміністрацією.

    Кличко відкинув звинувачення

    Міський голова Києва Віталій Кличко не погоджується з оцінками президента.

    За його словами, міська влада здійснює підготовку до зими, однак стикається з фінансовими та організаційними перешкодами.

    Кличко вважає, що критика з боку центральної влади має політичний характер і спрямована на послаблення місцевого самоврядування.

    Він також наголошував, що комплексний план стійкості столиці розробили раніше, а для реалізації частини його заходів необхідна співпраця державних і міських органів.

    Ще влітку мерія повідомляла про потребу в додатковому фінансуванні резервного теплопостачання, автономних енергетичних потужностей та інших критично важливих проєктів.

    Фінансування частини проєктів розблокували лише в жовтні

    Окремим предметом суперечки між центральною та міською владою стало фінансування плану стійкості.

    9 жовтня Київська міська державна адміністрація повідомила про розблокування державою платежів за окремими проєктами.

    За інформацією КМДА, йдеться, зокрема, про резервне теплопостачання, будівництво когенераційних станцій і забезпечення безперебійного живлення об’єктів водопровідного господарства.

    У міській адміністрації стверджують, що попереднє блокування платежів негативно вплинуло на темпи реалізації важливих інфраструктурних робіт.

    Водночас факт розблокування фінансування не дозволяє автоматично встановити, яка частина затримок виникла через рішення державних органів, а яка залежала від дій міської влади.

    Для об’єктивної оцінки необхідні дані про виконання конкретних проєктів, строки закупівель, обсяги фінансування та фактичну готовність обладнання.

    Верховна Рада викликала Кличка через підготовку до зими

    На тлі загострення ситуації 13 жовтня Верховна Рада ухвалила рішення запросити Віталія Кличка на парламентське засідання.

    Очікується, що міський голова має надати пояснення щодо підготовки столиці до опалювального сезону та реалізації заходів енергетичної стійкості.

    Питання набуло особливої актуальності після російських атак, які вже цієї осені спричиняли перебої в роботі електротранспорту, водопостачання та інших міських систем.

    Зокрема, 8 жовтня в Києві тимчасово зупинився метрополітен через падіння напруги.

    Кличко раніше також попереджав, що в разі подальших масштабних ударів по енергетиці столиця може зіткнутися з надзвичайно складними умовами проходження зими.

    Хто відповідає за готовність столиці

    Підготовка Києва до опалювального сезону охоплює не лише роботу комунальних підприємств, а й захист енергетичних об’єктів, створення резервних потужностей та координацію з державними органами.

    Рішення Ради національної безпеки і оборони, введене в дію президентським указом наприкінці серпня, передбачає спільну роботу Київської міської влади, профільних міністерств, Державного агентства відновлення, енергетичних компаній та інших установ.

    Водночас у документі окремо наголошено на персональній відповідальності міського голови за підготовку та стале проходження опалювального сезону.

    Це означає, що реалізація плану стійкості потребує узгоджених дій кількох рівнів влади.

    Чого чекати киянам

    Наразі Зеленський не уточнив змісту рішень, які планує ухвалити щодо столиці.

    Відомо лише, що консультації тривають і до них залучають представників державних структур, місцевого самоврядування та бізнесу.

    На цьому тлі Київ продовжує підготовку резервних джерел електроенергії та теплопостачання, а також заходів для підтримки роботи критичної інфраструктури.

    Таким чином, суперечка між Зеленським і Кличком виходить за межі політичних заяв. Йдеться про реальну готовність тримільйонного міста до можливих масштабних відключень світла, води й тепла під час російських атак.

    Президент наполягає на недостатніх темпах підготовки та анонсує управлінські рішення. Мер Києва заперечує звинувачення й заявляє про проблеми з державним фінансуванням.

    Які саме кроки зробить центральна влада і чи вплинуть вони на підготовку столиці до зимового періоду, стане відомо після завершення консультацій та оприлюднення відповідних рішень.

  • «Дмитрівна, ви живі?!»: харків’янин шукав тещу під завалами після російського удару

    «Дмитрівна, ви живі?!»: харків’янин шукав тещу під завалами після російського удару

    У Харкові тривають пошуково-рятувальні роботи після масованої російської атаки ввечері 12 жовтня. Одна з ракет влучила у житловий чотириповерховий будинок, повністю зруйнувавши під’їзд. Рятувальники виявили під завалами тіла трьох людей, ще щонайменше 15 осіб постраждали. Серед тих, хто пережив обстріл, — чоловік, який встиг вивести дитину з небезпечного приміщення, а потім кинувся шукати тещу під уламками будинку.

    Про наслідки атаки повідомили міський голова Харкова Ігор Терехов, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та місцеві журналісти.

    За словами мера, російські війська атакували місто протягом 12 жовтня, а найбільш руйнівні удари припали на вечір.

    Під вогнем опинилися житлові квартали Холодногірського та Шевченківського районів.

    «Дитину вивів, а тепер тещу відкопуємо»

    Одну з найемоційніших історій розповів мешканець будинку, який опинився під ударом.

    За словами чоловіка, у момент атаки його дружина купала дитину у ванній кімнаті, а він перебував у квартирі з планшетом.

    Коли несподівано зникла електроенергія, харків’янин вирішив принести до ванної світильник.

    Саме тоді пролунав потужний вибух.

    Чоловікові вдалося вивести дитину. За його словами, вона пережила гостру стресову реакцію.

    Але в будинку залишалася його теща, яку після руйнування перекриттів почали шукати під завалами.

    «Дитину вивів, у неї гострий стрес. А тепер тещу відкопуємо», — розповів харків’янин журналістам.

    Коли рятувальники наблизилися до місця, де могла перебувати жінка, чоловік почав кликати її.

    «Дмитрівна, ви живі?! Ми зараз дістанемо вас!» — кричав він.

    Ці слова стали одним із найболючіших свідчень трагедії, яка розгорнулася серед звичайних житлових будинків.

    Водночас на момент оприлюднення свідчень достовірної інформації про подальшу долю жінки не було.

    Російська ракета знищила цілий під’їзд

    За даними ДСНС, у Холодногірському районі ракета влучила безпосередньо в чотириповерховий житловий будинок.

    «Дмитрівна, ви живі?!»: харків'янин шукав тещу під завалами після російського удару

    Унаслідок вибуху один із під’їздів повністю обвалився.

    Під уламками перекриттів і стін могли залишатися мешканці квартир.

    На місце одразу прибули рятувальники, правоохоронці, медики та кінологічні підрозділи.

    Пошукові роботи тривали всю ніч.

    Уранці 13 жовтня Ігор Терехов повідомив, що надзвичайники виявили тіла трьох загиблих людей.

    Раніше рятувальники також повідомляли про кількох мешканців, яких вдалося врятувати.

    Особливо небезпечною ситуацію робили нестійкі конструкції зруйнованої будівлі.

    Під час розбору завалів сталося додаткове обвалення елементів верхніх поверхів. Унаслідок цього травмувався один із рятувальників, якого госпіталізували.

    Попри ризик подальших обвалів, аварійно-рятувальні роботи продовжилися.

    Вибиті вікна, пожежі та згорілі автомобілі

    Руйнування зафіксували не лише в Холодногірському районі.

    У Шевченківському районі російський удар пошкодив житлову п’ятиповерхівку.

    За повідомленнями місцевих служб, у будівлі виникла пожежа, зокрема в приміщенні банківської установи на першому поверсі.

    Також повідомлялося про шість згорілих автомобілів.

    Вибухова хвиля пошкодила вікна сусідніх багатоквартирних будинків.

    Загалом у Харкові після атаки зафіксували декілька місць влучань, де працювали аварійні служби.

    На чотирьох локаціях пожежі вдалося ліквідувати. Найскладнішою залишалася ситуація біля будинку зі зруйнованим під’їздом.

    Під завалами могли залишатися люди

    Речник обласного управління ДСНС Євген Василенко повідомив, що за попередніми даними під руїнами могли перебувати ще люди.

    Спочатку йшлося про чотирьох осіб, однак рятувальники наголошували, що цю інформацію необхідно перевірити.

    Для пошуку постраждалих залучили спеціальну техніку та відповідні підрозділи.

    На місці також працювали психологи ДСНС, які надавали допомогу мешканцям після пережитого обстрілу.

    Встановити остаточну кількість загиблих та зниклих безвісти можна буде лише після завершення пошукових робіт.

    Харків пережив кілька хвиль ракетних ударів

    За даними «Суспільне Харків», увечері 12 жовтня місто пережило кілька хвиль російських атак.

    Повідомлялося про застосування ракет типу «Бандероль».

    Перші вибухи пролунали після 21:00. Згодом удари повторилися, зокрема в Холодногірському та Шевченківському районах.

    Пошкоджень зазнали багатоквартирні й приватні житлові будинки, автомобілі та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Ігор Терехов наголосив, що під ударом опинилися квартири, де люди проводили звичайний вечір, вечеряли та готувалися до сну.

    Станом на ранкові повідомлення 13 жовтня в Харкові підтверджено трьох загиблих та щонайменше 15 постраждалих.

    Рятувальники продовжували розбирати уламки будинку, щоб переконатися, що під завалами більше нікого немає.

    Історія харків’янина, який урятував дитину та кликав тещу серед руїн, показує, як за кілька секунд російський удар може зруйнувати звичайне життя цілої родини.

  • Три КАБи по Харкову: загинули люди, в місті триває масштабна рятувальна операція

    Три КАБи по Харкову: загинули люди, в місті триває масштабна рятувальна операція

    Російська армія вдень 5 жовтня завдала по Харкову удару трьома керованими авіаційними бомбами. Влучання зафіксували у кількох локаціях, зокрема в промисловій зоні та поруч із житловою багатоповерхівкою. Станом на вечір відомо про трьох загиблих і 53 постраждалих, серед яких троє дітей. Пошуково-рятувальна операція триває, оскільки під завалами ще можуть залишатися люди.

    Найважчі наслідки зафіксували у Слобідському районі. За даними начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, загинули двоє чоловіків віком 62 роки та 35-річний чоловік. Одна людина загинула безпосередньо в житловому будинку, ще двоє — внаслідок падіння уламків керованої авіабомби.

    Кількість постраждалих упродовж дня стрімко зростала. Спочатку повідомлялося про десятьох поранених, згодом — про 25, а до вечора їх стало вже 53. Серед потерпілих — троє неповнолітніх. 11-річна дівчинка перебуває у важкому стані, 15-річний хлопець — у стані середньої тяжкості, ще одна 15-річна дівчина зазнала гострої реакції на стрес.

    За інформацією місцевої влади, російські авіабомби влучили не лише поблизу житлової забудови. Під ударом опинилася також промислова зона. Унаслідок вибухів виникли масштабні пожежі, загальна площа яких сягнула майже 15 тисяч квадратних метрів. Пошкоджено десятки житлових будинків, цивільне підприємство та щонайменше 20 автомобілів.

    Окремо мер Харкова Ігор Терехов повідомляв, що під час цієї ж атаки російський бойовий дрон вдарив по автозаправній станції у Київському районі міста. Таким чином, місто одночасно опинилося під ударами різних типів російських засобів ураження.

    Під завалами ще шукають людей

    На місцях прильотів працюють рятувальники, медики, поліція та комунальні служби.

    Станом на вечір до ліквідації наслідків атаки залучили понад 100 працівників ДСНС та більш як 60 одиниць техніки. Рятувальники розбирають зруйновані конструкції та перевіряють місця, де теоретично можуть перебувати люди.

    Поліцейські також проводять побудинковий і поквартирний обхід. Завдання служб — перевірити всі пошкоджені житлові приміщення та встановити, чи немає людей, які залишилися без допомоги після вибухів.

    Синєгубов заявив, що перевірка триватиме доти, доки екстрені служби не переконаються, що обстежено всі квартири та будинки у зоні ураження.

    Раніше Терехов також попереджав, що під завалами одного з житлових будинків можуть перебувати люди. Саме тому остаточна кількість жертв атаки ще може змінитися.

    Харків атакували після важкої ночі

    Удар КАБами вдень 5 жовтня стався буквально через кілька годин після іншої смертоносної атаки на місто.

    Увечері 4 жовтня російські війська атакували Індустріальний район Харкова так званими «Бандеролями». Унаслідок удару загинув 42-річний чоловік, ще восьмеро людей дістали поранення.

    За даними міської влади, тоді ворожі засоби ураження влучили поблизу житлових будинків. Було пошкоджено кілька багатоповерхівок, автомобілі та адміністративну будівлю.

    Особливо трагічною стала історія автомобіля, в якому перебували чоловік, жінка та собака. Чоловік загинув, жінку доставили до реанімації. Собаку вдалося врятувати та передати до міського Центру поводження з тваринами.

    У ранковому зведенні 5 жовтня Харківська ОВА повідомляла, що лише за попередню добу атак зазнали сам Харків та ще десять населених пунктів області. Російські війська застосовували ракети, реактивні системи залпового вогню, FPV-дрони, «Герані», «Молнії» та інші безпілотники.

    КАБи дедалі частіше влучають у житлову забудову

    Для Харкова керовані авіабомби залишаються однією з найнебезпечніших загроз. Їхня значна бойова частина та можливість запуску російською авіацією з великої відстані дозволяють завдавати серйозних руйнувань навіть без входу літаків у безпосередню зону дії частини української ППО.

    Лише тиждень тому, в ніч проти 28 вересня, російський КАБ прямо влучив у багатоповерхівку в Салтівському районі Харкова. Тоді було зруйновано два поверхи, а кількість постраждалих зросла до 24 людей, серед яких восьмеро дітей.

    Про той удар раніше писала «Ненька інфо». Нічний удар по Харкову: після прямого влучання КАБа постраждали 24 людини — Ненька інфо

    Тієї ж ночі російська армія атакувала і Ізюм, де удар припав на район Центрального ринку. Після обстрілу виникла пожежа, було пошкоджено понад 20 торговельних об’єктів та житлові будинки. Ринок в Ізюмі палав після РСЗВ, «Столичний» під Києвом атакував дрон: що відомо — Ненька інфо

    Ще раніше, 9 вересня, російський ударний безпілотник уразив пасажирський потяг «Харків – Ізюм». Тоді повідомлялося щонайменше про шістьох постраждалих. Прицільний удар по пасажирах: росіяни вдарили «Шахедом» по потягу «Харків – Ізюм» — Ненька інфо

    Пожежі охопили майже 15 тисяч квадратних метрів

    Масштаб руйнувань після сьогоднішньої атаки став одним із найбільших за останній час.

    За офіційними даними Харківсьої ОВА, вогонь після влучань поширився майже на 15 тисяч квадратних метрів. Це означає, що рятувальникам доводиться одночасно працювати на кількох великих ділянках, розбираючи конструкції та гасячи осередки займання.

    На Харківщині навантаження на ДСНС і без того залишається надзвичайно високим. Лише за останній тиждень підрозділи Харківського гарнізону здійснили 268 виїздів за сигналом «Тривога» та ліквідували 90 пожеж, 30 із яких були безпосередньо пов’язані з бойовими діями. Також у регіоні працюють 176 саперів та 29 піротехнічних розрахунків.

    Ситуацію ускладнює й величезна кількість нерозірваних боєприпасів. За тиждень сапери ДСНС знешкодили в Харківській області близько 400 вибухонебезпечних предметів.

    Остаточні цифри ще можуть змінитися

    Станом на вечір 5 жовтня офіційно підтверджено три загиблих та 53 постраждалих саме внаслідок денного удару трьома КАБами. Серед поранених — троє дітей, одна з яких перебуває у важкому стані.

    Рятувальники продовжують шукати людей під завалами, медики приймають нові звернення, а правоохоронці обходять пошкоджені будинки.

    Тому цифри, які з’являлися раніше — 25 або 39 постраждалих, — уже застаріли. Найсвіжіші офіційні дані Харківської ОВА на момент підготовки матеріалу — 53 постраждалих і троє загиблих.

  • Інформаційна бомба: екс-очільник СБУ Харкова висуває звинувачення проти Терехова

    Інформаційна бомба: екс-очільник СБУ Харкова висуває звинувачення проти Терехова

    Екскерівник Головного управління СБУ в Харківській області Роман Дудін, який наразі перебуває під вартою за звинуваченням у державній зраді, зробив резонансну заяву. Він фактично звинуватив у державній зраді мера Харкова Ігоря Терехова. За словами фігуранта, нинішній міський голова нібито готується зовнішніми силами як «кандидат у президенти після Зеленського» і виконує роль «російського троянського коня» на кшталт Віктора Медведєва чи Євгена Мураєва. Дудін також наполягає на необхідності утримання Терехова у СІЗО через нібито саботаж на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    Ця заява пролунала на тлі нещодавніх публічних виступів мера Харкова щодо можливих мирних переговорів, а також на тлі інформації в ЗМІ про те, що проти самого Дудіна відкрите нове кримінальне провадження.

    Головні деталі ситуації:

    • Контекст звинувачень Дудіна: Екскерівник обласного СБУ, якого звинувачують у спробах захоплення будівлі Харківської ОВА та усунення керівництва регіону в перші години вторгнення, намагається перенести фокус уваги на політичне керівництво міста.
    • Реакція на заяви Терехова: Нападки з боку арештованого ексчиновника збіглися в часі з обговоренням у медіа останніх заяв міського голови Харкова щодо безпекових перспектив та переговорів.
    • Правовий статус: Роман Дудін залишається під вартою в рамках основного розслідування щодо подій лютого-березня 2022 року на Харківщині, до якого додаються нові епізоди перевірки діяльності силовика.

     

  • Росія вдарила “Бандероллю” по житловому будинку в Харкові: загинув чоловік, серед поранених – діти

    Росія вдарила “Бандероллю” по житловому будинку в Харкові: загинув чоловік, серед поранених – діти

    Російські війська вранці 26 липня завдали чергового удару по Харкову, застосувавши ракету нового типу S8000 “Бандероль”. Боєприпас влучив безпосередньо у приватний житловий будинок у Слобідському районі міста. Внаслідок атаки загинула одна людина, ще щонайменше шестеро отримали поранення, серед них двоє дітей. Також пошкоджено понад десять житлових будинків.

    Першим про атаку повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов. Близько дев’ятої ранку він поінформував, що російські війська завдали удару ракетою “Бандероль” по Слобідському району міста. Спочатку інформація про наслідки уточнювалася, однак уже невдовзі стало відомо, що ракета влучила у приватний житловий будинок, який зазнав значних руйнувань. На місце оперативно прибули підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, медики, поліція та комунальні служби.

    Згодом Терехов повідомив про перших постраждалих. За його словами, станом на 09:21 було відомо про одного загиблого та трьох поранених, серед яких перебувала дитина. Уже приблизно через десять хвилин інформація була оновлена: кількість постраждалих зросла до шести осіб, серед них двоє дітей. Влада не виключає, що ці дані можуть змінюватися, оскільки рятувальники продовжують працювати на місці удару та обстежують пошкоджені будівлі.

    Окрім повністю або частково зруйнованого будинку, вибухова хвиля пошкодила понад десять приватних житлових будинків, господарські споруди, вікна та покрівлі. Комунальні служби приступили до ліквідації наслідків обстрілу, а фахівці документують масштаби руйнувань. Остаточний обсяг збитків стане відомий після завершення роботи екстрених служб.

    За попередніми даними, для удару російські війська використали керовану ракету S8000 “Бандероль”. Саме цей тип озброєння останнім часом дедалі частіше застосовується під час атак на Харків та область. Раніше, 19 липня, прокуратура повідомляла, що три такі ракети були використані під час удару по поштовому терміналу поблизу Харкова. Тоді загинули четверо людей, ще два десятки отримали поранення.

    Військові експерти зазначають, що “Бандероль” є високошвидкісною керованою ракетою, яка поєднує відносно невеликі розміри із високою точністю наведення. Саме через це вона становить особливу небезпеку для міст, розташованих поблизу російського кордону. Час підльоту до Харкова вимірюється ліченими хвилинами, що значно ускладнює реагування системи протиповітряної оборони та залишає мінімум часу для того, щоб люди встигли перейти до укриттів.

    Слобідський район Харкова вже неодноразово опинявся під російськими ударами. Лише протягом останніх місяців місто регулярно зазнає атак із застосуванням безпілотників, керованих авіабомб, ракет та інших засобів ураження. Ворог дедалі частіше завдає ударів по цивільній забудові, житлових кварталах, транспортній інфраструктурі та підприємствах, що не мають жодного військового призначення.

    У липні Харків пережив уже кілька особливо руйнівних атак. Зокрема, 19 липня російські війська тричі вдарили “Бандеролями” по інноваційному сортувальному терміналу “Нової пошти” у передмісті Харкова. Тоді загинули працівники підприємства та водій компанії-партнера, ще кілька людей отримали поранення. За інформацією Харківської обласної прокуратури, саме ракети S8000 “Бандероль” стали причиною масштабних руйнувань на території логістичного комплексу.

    Російська армія продовжує комбінувати різні типи озброєння під час атак на українські міста. Якщо вночі 26 липня основний удар по Україні здійснювався за допомогою балістичних ракет та великої кількості ударних безпілотників, то вже зранку окремого удару зазнав Харків. Така тактика дозволяє противнику підтримувати постійний психологічний тиск на цивільне населення та ускладнює роботу екстрених служб, які після нічних атак змушені реагувати на нові обстріли.

    На місці трагедії продовжують працювати рятувальники ДСНС, медики, поліцейські та слідчі. Правоохоронці документують наслідки чергового воєнного злочину Росії та збирають докази для майбутнього розслідування. Місцева влада закликає мешканців Харкова не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже місто залишається однією з головних цілей російських ударів через близькість до державного кордону.

    Станом на момент публікації офіційно підтверджено загибель однієї людини та шістьох постраждалих, серед яких двоє дітей. Інформація про наслідки атаки уточнюється, а кількість потерпілих може змінитися після завершення аварійно-рятувальних робіт.

  • Росія вдарила по серцю відпочинку Харкова: дрони пошкодили Центральний парк

    Росія вдарила по серцю відпочинку Харкова: дрони пошкодили Центральний парк

    У ніч на 16 липня російські війська здійснили чергову масовану атаку безпілотниками по Харкову. Однією з головних цілей удару став Центральний парк міста — один із найпопулярніших громадських просторів Харкова. Внаслідок атаки пошкоджено будівлі на території парку, цивільну інфраструктуру, а також об’єкти для відпочинку. Крім того, в Немишлянському районі міста дрон влучив у приватне домоволодіння, спричинивши пожежу. На місцях ударів працювали рятувальники, поліція та комунальні служби.

    За інформацією Державної служби України з надзвичайних ситуацій, у Немишлянському районі один із російських ударних безпілотників влучив на територію приватного домоволодіння. Унаслідок цього загорілася господарська споруда. Пожежно-рятувальні підрозділи оперативно прибули на місце та ліквідували займання, не допустивши поширення вогню на житлові будинки. Інформація про постраждалих на цій локації на момент ранку уточнювалася.

    Ще одним наслідком нічної атаки стали пошкодження Центрального парку Харкова. Як повідомили у ДСНС, вибуховою хвилею та уламками було пошкоджено будівлі, розташовані на території парку, а також інші об’єкти цивільної інфраструктури. Крім цього, зафіксовано кілька влучань безпілотників на відкритих територіях як у самому Харкові, так і в передмісті.

    Мер Харкова Ігор Терехов уточнив, що внаслідок удару в Центральному парку пошкоджень зазнали будівля кінотеатру, парковка та тенісні корти. За його словами, парк фактично став одним із місць, куди прийшовся удар під час нічної атаки російських дронів. Водночас комунальні служби вже розпочали обстеження території та ліквідацію наслідків вибухів.

    ДСНС оприлюднила фотографії з місць влучань. На знімках видно пошкоджені споруди, вибиті вікна, уламки конструкцій, сліди вибухів та роботу рятувальників, які ліквідовували наслідки атаки. Також на кадрах зафіксовано пожежу господарської будівлі у приватному секторі, яка виникла після удару безпілотника. Рятувальники зазначають, що всі осередки займання були ліквідовані.

    За попередньою інформацією, російські війська застосували ударні безпілотники типу Shahed. Повітряна тривога в Харкові тривала вночі, після чого мешканці міста чули серію вибухів. Екстрені служби одразу розпочали перевірку місць можливих влучань, адже повідомлення про пошкодження надходили з кількох районів міста.

    Особливу увагу привернула атака саме на Центральний парк — один із найбільших рекреаційних об’єктів Харкова. До повномасштабного вторгнення це була одна з головних туристичних локацій міста, де розташовані атракціони, спортивні майданчики, кінотеатр, ресторани, алеї для прогулянок та місця сімейного відпочинку. Після початку війни парк уже неодноразово зазнавав пошкоджень внаслідок російських обстрілів, однак продовжував працювати настільки, наскільки це дозволяла безпекова ситуація.

    Паралельно з ліквідацією наслідків у Харкові правоохоронці документують руйнування як черговий воєнний злочин Російської Федерації. На місцях працюють слідчо-оперативні групи, які фіксують масштаби пошкоджень цивільної інфраструктури, збирають уламки безпілотників та інші речові докази. Усі матеріали будуть передані для подальшого розслідування.

    Нічна атака на Харків відбулася на тлі чергової масованої повітряної атаки Росії по Україні. Тієї ж ночі під ракетним ударом опинився Київ, де загинули двоє людей, ще кілька отримали поранення. Російські війська продовжують комбінувати застосування балістичних ракет і ударних дронів, атакуючи великі українські міста та цивільну інфраструктуру.

    За словами представників місцевої влади, після завершення роботи рятувальників комунальні служби розпочнуть відновлення пошкоджених об’єктів Центрального парку та прибиратимуть територію від уламків. Остаточний обсяг збитків ще встановлюється. Влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже Харків залишається одним із міст, які регулярно перебувають під ударами російських безпілотників і авіації.

  • Харків стане прикладом для інших міст: заява Зеленського

    Харків стане прикладом для інших міст: заява Зеленського

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із міським головою Харкова Ігорем Тереховим, під час якої сторони обговорили захист міста від щоденних російських ударів, потреби прифронтових громад та реалізацію планів стійкості. Глава держави заявив, що досвід Харкова у підтримці населення під час війни може бути використаний в інших українських містах і громадах.

    Зустріч відбулася 12 липня на тлі анонсованого президентом масштабного оновлення Кабінету Міністрів та появи неофіційної інформації про можливе включення Терехова до переліку кандидатів на посаду прем’єр-міністра. Водночас ані Зеленський, ані харківський мер під час офіційних повідомлень про розмову кадрову тему не згадували.

    Президент зосередився на ситуації в Харкові, який залишається однією з головних цілей російських ракетних і дронових атак. За словами Зеленського, місто працює в надзвичайно складних умовах, однак продовжує оперативно допомагати людям та забезпечувати функціонування основних служб.

    «Виклики для міста дуже серйозні — Харків під щоденними російськими терористичними ударами. Важливо, що у Харкові при цьому є необхідна допомога людям та справді оперативна робота міських служб», — зазначив президент у повідомленні за підсумками зустрічі.

    Про що говорили Зеленський і Терехов

    Головною темою стала взаємодія центральної, обласної та міської влади для захисту Харкова і підтримки жителів. Сторони обговорили потреби міста, роботу комунальних служб, допомогу постраждалим і рішення, які мають підвищити стійкість критичної інфраструктури.

    Зеленський наголосив, що підготовлені для Харкова плани повинні бути реалізовані якомога швидше. Президент не розкрив детального переліку проєктів, однак заявив, що йдеться про комплексну стійкість міста в умовах постійної загрози.

    «Плани стійкості мають бути реалізовані якнайшвидше. Досвід Харкова у підтримці людей може бути поширений і на інші наші міста та громади», — підкреслив глава держави.

    Імовірно, йдеться не про одну конкретну програму, а про модель роботи міста під час тривалих атак: оперативне відновлення пошкоджених будинків, забезпечення резервного живлення, підтримку лікарень, роботу транспорту та комунальних підприємств, допомогу постраждалим і взаємодію з військовими. Це висновок із тем зустрічі та попередніх заяв міської влади, однак офіційний план із повним переліком заходів не оприлюднений.

    Харків знову пережив нічну атаку

    Зустріч відбулася після чергового російського обстрілу Харкова. У ніч проти 12 липня російські дрони атакували Шевченківський та Київський райони міста. За інформацією міської влади, у Шевченківському районі пошкоджень зазнали понад 20 житлових будинків, а в Київському районі виникла пожежа в гаражному кооперативі.

    Такі удари змушують міські служби постійно працювати в аварійному режимі. Після кожної атаки необхідно обстежувати житлові будинки, закривати вибиті вікна, відновлювати електро-, газо- та водопостачання, ліквідовувати пожежі й надавати допомогу людям.

    Окремою загрозою для Харкова стали FPV-дрони, зокрема безпілотники на оптоволоконному керуванні. Вони менш залежні від радіосигналу, тому звичайні засоби радіоелектронної боротьби не завжди можуть ефективно їм протидіяти. Терехов раніше повідомляв, що міська влада разом із військовими випробовує спеціальні рішення для захисту від таких апаратів.

    Мер також наголошував, що антидронові сітки та інші фізичні бар’єри можуть бути лише одним з елементів захисту і не є універсальною відповіддю на всі загрози.

    Харків як модель для прифронтових громад

    Заява Зеленського про можливість поширення харківського досвіду має особливе значення для інших міст, розташованих поблизу фронту або державного кордону.

    Харків із перших місяців повномасштабної війни змушений одночасно розв’язувати кілька надзвичайно складних завдань: захищати критичну інфраструктуру, підтримувати роботу лікарень і транспорту, відновлювати пошкоджене житло, забезпечувати населення водою та електроенергією, а також створювати умови для роботи бізнесу.

    Ігор Терехов очолює Асоціацію прифронтових міст та громад. Раніше він заявляв, що сотні громад поблизу лінії бойових дій потребують окремої державної та міжнародної політики. За його словами, для таких територій не можна використовувати стандартні підходи мирного часу: їм потрібні спеціальні програми безпеки, відновлення, економічної підтримки й збереження населення.

    Саме цей досвід може стати основою для нової загальнодержавної моделі допомоги прифронтовим містам. Йдеться про швидше фінансування аварійних робіт, створення резервів обладнання, захист енергетики, облаштування укриттів і координацію між місцевою владою, військовими адміністраціями та урядом.

    Зустріч на тлі боротьби за крісло прем’єра

    Політичного підтексту зустрічі додає те, що вона відбулася через кілька годин після заяви Зеленського про майбутнє оновлення уряду.

    Президент повідомив, що Україна змінює політичну стратегію, а для її реалізації потрібні кадрові перестановки в Кабінеті Міністрів і серед керівників правоохоронних органів. Чинній прем’єр-міністерці Юлії Свириденко запропонували перейти на інший важливий напрямок роботи.

    За інформацією медіа та народного депутата Ярослава Железняка, серед потенційних кандидатів на посаду нового прем’єра називали керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького, першого віцепрем’єра Дениса Шмигаля, міністра оборони Михайла Федорова та мера Харкова Ігоря Терехова. Остаточна кандидатура на той момент не була визначена.

    Протягом дня Зеленський окремо провів зустрічі або наради з кількома людьми, яких медіа пов’язували з майбутнім переформатуванням влади. Проте сам факт зустрічі з Тереховим не означає, що меру Харкова запропонували очолити уряд.

    В офіційному повідомленні президента не йшлося про майбутнє призначення Терехова, його перехід до Кабміну чи будь-які кадрові домовленості. Тому називати харківського мера затвердженим претендентом або фаворитом було б передчасно.

    Чому Терехова називають серед кандидатів

    Імовірна поява Терехова у списку кандидатів може бути пов’язана з його досвідом управління великим прифронтовим містом. Харків уже кілька років перебуває під регулярними обстрілами, стикається з масштабними руйнуваннями енергетики, житла та промисловості, але зберігає роботу міських служб.

    Це відповідає частині завдань, які Зеленський поставив перед майбутнім оновленим урядом. Президент окремо наголосив на необхідності посилити роботу в прифронтових і прикордонних областях, прискорити підготовку до зими, підвищити стійкість державних компаній та забезпечити виконання домовленостей із партнерами щодо відновлення.

    Водночас перехід Терехова до центральної влади створив би питання щодо подальшого управління Харковом у надзвичайно складний період. Сам мер публічно не повідомляв, що отримував пропозицію очолити Кабінет Міністрів або погодився залишити місто.

    Які рішення можуть поширити на інші міста

    Зеленський не уточнив, які саме практики Харкова планують масштабувати. Однак серед можливих напрямків можуть бути системи швидкого реагування після обстрілів, допомога мешканцям пошкоджених будинків, резервне живлення соціальних об’єктів, робота муніципального транспорту та координація міських служб.

    Також актуальним є досвід Харкова у створенні безпечних освітніх просторів, розвитку підземної інфраструктури та адаптації комунальних підприємств до роботи під час тривалих повітряних тривог. Проте конкретне рішення про державне фінансування або запровадження єдиної програми для всіх громад поки не оголошене.

    Після зустрічі Зеленський подякував усім, хто працює заради держави й населення. Основним практичним результатом розмови стала домовленість пришвидшити реалізацію планів стійкості Харкова та розглянути можливість використання досвіду міста в інших регіонах.

    Політична інтрига навколо можливої ролі Терехова в оновленому уряді при цьому зберігається. Однак до офіційної заяви президента, подання кандидатури до Верховної Ради або особистого підтвердження мера всі повідомлення про його можливе прем’єрство залишаються не остаточним рішенням, а частиною кадрових консультацій.

  • Свириденко йде: названо чотирьох кандидатів у прем’єри

    Свириденко йде: названо чотирьох кандидатів у прем’єри

    Україна готується до чергового масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко найближчим часом може залишити посаду та перейти на дипломатичну роботу, тоді як у політичних колах уже обговорюють одразу чотирьох можливих претендентів на крісло глави уряду.

    Серед потенційних кандидатів називають генерального директора «Нафтогазу» Сергія Корецького, першого віцепрем’єр-міністра Дениса Шмигаля, міністра оборони Михайла Федорова та мера Харкова Ігоря Терехова. Водночас остаточного рішення щодо майбутнього прем’єр-міністра на момент публікації немає, а всі названі прізвища залишаються предметом політичних консультацій.

    Про можливий сценарій кадрових змін повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, звільнення Свириденко можуть винести на розгляд Верховної Ради вже під час пленарних засідань 13–14 липня. Депутат також припустив, що після відставки прем’єрки вона може очолити українське посольство у США. Офіційно таке дипломатичне призначення поки не підтверджене.

    Зеленський фактично анонсував зміну уряду

    Перед появою інформації про можливих претендентів президент Володимир Зеленський провів зустріч із Юлією Свириденко та заявив про необхідність оновлення Кабінету Міністрів.

    Глава держави подякував прем’єрці за стабільну й ефективну роботу, але повідомив, що запропонував їй очолити новий значущий напрямок у відносинах з одним із ключових партнерів України. Яку саме країну мав на увазі президент, він не уточнив.

    Зеленський пояснив майбутні кадрові зміни переходом до оновленої політичної стратегії. За його задумом, за кожним пріоритетним напрямком міжнародної роботи має бути закріплена конкретна досвідчена людина, відповідальна за практичне виконання домовленостей, досягнутих на рівні лідерів.

    Серед таких напрямків президент назвав співпрацю зі США, реалізацію домовленостей щодо виробництва систем Patriot, створення спільного з європейськими країнами антибалістичного проєкту, відносини з Польщею та Угорщиною, роботу з державами Близького Сходу і Перської затоки, Китай та міжнародні організації.

    Зеленський також прямо заявив, що розраховує провести відповідні заміни в уряді спільно з Верховною Радою. Крім Кабміну, кадрові зміни мають торкнутися керівництва правоохоронних органів.

    Чи справді Свириденко стане послом у США

    Версію про переведення Юлії Свириденко до Вашингтона озвучив Ярослав Железняк. За його інформацією, прем’єрка може стати новою посолкою України у Сполучених Штатах.

    Такий варіант виглядає логічним з огляду на слова Зеленського про «ключового партнера» та значний міжнародний досвід Свириденко. Вона брала участь у переговорах зі США, працювала над економічними домовленостями, залученням інвестицій і програмами відновлення України.

    Водночас указу президента про її призначення посолкою немає. Не оголошувало про таке рішення й Міністерство закордонних справ. Тому говорити про перехід Свириденко на дипломатичну роботу як про доконаний факт поки зарано.

    Сам Железняк назвав цей варіант певною мірою вимушеним рішенням, до якого влада нібито не готувалася заздалегідь. Однак подробиць політичних домовленостей народний депутат не навів.

    Сергій Корецький — несподіваний фаворит

    Одним із претендентів на посаду прем’єра називають керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького. У день появи інформації про оновлення Кабміну Зеленський окремо заслухав його доповідь.

    Це привернуло увагу медіа та породило припущення, що Корецький може отримати одну з ключових посад в оновленій системі влади. Україна входить у критично важливий період підготовки до зими, а енергетична стійкість була одним із головних пріоритетів, названих президентом.

    Корецького можуть розглядати як технократичного кандидата, пов’язаного з управлінням великими державними компаніями та енергетикою. Його можливе призначення відповідало б заяві Зеленського про необхідність прискорити трансформацію державних підприємств, від яких залежить стійкість країни.

    Проте офіційного підтвердження, що керівнику «Нафтогазу» запропонували посаду прем’єра, немає. Зустріч із президентом могла стосуватися винятково підготовки газової системи до опалювального сезону.

    Денис Шмигаль може повернутися

    Ще один кандидат — Денис Шмигаль, який уже очолював Кабінет Міністрів та має найбільший досвід керування урядом серед усіх названих претендентів.

    За даними Железняка, у разі відставки Свириденко Шмигаль як перший віцепрем’єр може тимчасово координувати роботу Кабміну до формування нового складу. Це не обов’язково означає, що саме він знову стане повноцінним прем’єр-міністром.

    Перевагою Шмигаля є його досвід роботи в умовах пандемії, повномасштабної війни, енергетичної кризи та переговорів із міжнародними партнерами. Він добре знайомий із механізмами роботи Кабінету Міністрів і Верховної Ради.

    Водночас повернення колишнього прем’єра може виглядати не як повне перезавантаження, а як повернення до попередньої конфігурації влади. Саме тому його кандидатура може розглядатися як тимчасовий або компромісний варіант.

    Михайло Федоров — ставка на технології та оборону

    У переліку кандидатів також фігурує Михайло Федоров. Він став одним із найбільш упізнаваних представників урядової команди завдяки цифровізації державних послуг, розвитку застосунку «Дія», підтримці безпілотних технологій та реформуванню оборонних процесів.

    Його можливе висунення могло б означати ставку на молодшу технократичну команду та прискорення цифрових і оборонних реформ.

    Федоров має високий рівень публічної впізнаваності та досвід роботи з міжнародними технологічними компаніями. Водночас посада прем’єр-міністра потребує керування всіма напрямками уряду — від соціальної політики та фінансів до енергетики, регіонального розвитку й міжнародних переговорів.

    Інформація про те, що Федоров уже погодився очолити Кабмін або отримав відповідну пропозицію, відсутня.

    Ігор Терехов — кандидат від регіонів

    Найбільш несподіваним прізвищем у списку став міський голова Харкова Ігор Терехов.

    Його потенційна кандидатура може бути пов’язана з наміром посилити роботу уряду у прифронтових і прикордонних областях. Харків протягом повномасштабної війни залишається одним із міст, які найчастіше зазнають російських ударів, тому Терехов має практичний досвід управління великим містом в умовах постійної небезпеки.

    Він також займається питаннями відбудови, енергетичної стійкості, евакуації, підтримки комунальних підприємств і взаємодії з міжнародними партнерами.

    Водночас перехід мера Харкова до центральної виконавчої влади став би складним політичним рішенням для самого міста. Офіційно Терехов не підтверджував, що веде переговори про посаду прем’єр-міністра.

    Що станеться з Кабміном після відставки прем’єра

    Відставка прем’єр-міністра має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів. Це прямо передбачено Конституцією та законом про уряд. Однак міністри не припиняють роботу миттєво й не залишають державні органи без керівництва.

    Кабінет Міністрів, який перебуває у відставці, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого уряду. Тобто чинні міністри фактично залишатимуться на посадах у перехідному статусі, доки парламент не завершить усі кадрові голосування.

    Самої заяви президента для звільнення прем’єрки недостатньо. Свириденко має подати заяву про відставку, після чого рішення повинна ухвалити Верховна Рада. Прем’єр-міністр звільняється з посади саме з дня парламентського голосування.

    Як призначатимуть новий уряд

    Формування Кабміну передбачає кілька окремих процедур. Спочатку Верховна Рада має проголосувати за нового прем’єр-міністра. Для рішення необхідна підтримка щонайменше 226 народних депутатів.

    Після призначення глава уряду подає парламенту кандидатури більшості міністрів. Водночас міністра оборони та міністра закордонних справ Верховна Рада призначає за поданням президента.

    Тому звільнення Свириденко, призначення нового прем’єра і затвердження всього Кабміну необов’язково відбудуться в один день. Железняк припускає, що голосування за відставку можливе вже 13–14 липня, але формування нової команди може затягнутися через відсутність остаточно погодженого кандидата.

    Очікується, що фракція «Слуга народу» проведе окреме засідання для обговорення кадрових питань. Саме наявність необхідної кількості голосів стане вирішальною для того, наскільки швидко Банкова зможе реалізувати задумане перезавантаження.

    Наразі достеменно відомо лише про політичне рішення оновити Кабінет Міністрів і запропонувати Свириденко інший напрямок роботи. Її можливе призначення посолкою у США, дата відставки та чотири кандидатури на посаду прем’єра залишаються інформацією від народного депутата, а не завершеними кадровими рішеннями.

  • Люди опинилися під завалами: окупанти скинули авіабомбу на житловий квартал Харкова

    Люди опинилися під завалами: окупанти скинули авіабомбу на житловий квартал Харкова

    У ніч проти 20 червня російські війська вкотре атакували Харків керованими авіаційними бомбами. Один із КАБів влучив у житлову забудову Холодногірського району міста, спричинивши масштабні руйнування, численні поранення та загибель мирного мешканця. Серед постраждалих є шестирічна дитина, а рятувальникам довелося проводити складну операцію з деблокування людей з-під завалів.

    Про атаку повідомили міський голова Харкова Ігор Терехов та начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За їхніми даними, удар стався у передранкові години, коли більшість мешканців перебували вдома та спали. Російська керована авіабомба влучила у двоповерховий багатоквартирний житловий будинок у Холодногірському районі міста. Внаслідок потужного вибуху частина будівлі була практично зруйнована, а люди опинилися під уламками конструкцій.

    Перші повідомлення з місця трагедії свідчили про те, що під завалами можуть перебувати щонайменше четверо осіб. Рятувальники ДСНС, медики та правоохоронці оперативно прибули на місце події та розпочали пошуково-рятувальну операцію. Через ризик подальшого обвалу конструкцій роботи проводилися в надзвичайно складних умовах.

    За інформацією Харківської ОВА, серед перших постраждалих були 60-річний та 49-річний чоловіки, 54-річна та 87-річна жінки, а також шестирічна дитина. Крім того, допомога лікарів знадобилася ще одному 66-річному чоловіку, який пережив гостру реакцію на стрес після обстрілу. Згодом кількість постраждалих почала зростати, оскільки до медиків зверталися люди, які отримали травми або перебували у стані сильного психологічного шоку.

    У ході рятувальної операції надзвичайникам вдалося деблокувати кількох мешканців будинку. Одну людину дістали з-під завалів у важкому стані. Ще двох людей вдалося врятувати з другого поверху зруйнованої будівлі. Для порятунку дитини рятувальникам довелося залучати важку техніку, адже вона була затиснута уламками будівельних конструкцій.

    Однак уникнути жертв не вдалося. Під час розбору завалів рятувальники виявили тіло загиблої людини. Пошуково-рятувальні роботи тривали протягом ранку, адже існувала ймовірність, що під уламками могли залишатися інші мешканці. Інформація щодо особи загиблого на момент публікації уточнювалася.

    Станом на ранок кількість постраждалих зросла до дев’яти осіб. П’ятьох потерпілих госпіталізували до медичних закладів Харкова, ще кільком людям допомогу надали на місці. Лікарі повідомляли, що серед поранених є особи похилого віку та дитина, які потребували особливої уваги медиків.

    Удар по Холодногірському району став черговою атакою російської армії на цивільну інфраструктуру Харкова. Місто вже кілька днів поспіль перебуває під масованими обстрілами із застосуванням керованих авіабомб. Напередодні, 19 червня, окупанти також атакували цей район. Тоді внаслідок удару загинула одна людина, а ще кілька мешканців отримали поранення, серед них були діти.

    Харків залишається однією з головних цілей російських авіаційних ударів через близькість до кордону з РФ. Окупанти регулярно застосовують керовані авіаційні бомби, які запускаються з літаків на значній відстані від української системи протиповітряної оборони. Саме тому КАБи стали одним із найнебезпечніших видів озброєння, яке Росія використовує проти прифронтових міст.

    Фахівці наголошують, що руйнівна сила таких боєприпасів здатна знищувати цілі під’їзди житлових будинків та спричиняти масштабні руйнування навіть без прямого влучання. У випадку Харкова удар припав безпосередньо по житловій забудові, де не було військових об’єктів.

    На місці трагедії продовжували працювати десятки рятувальників, комунальників та волонтерів. Для розбору завалів залучили спеціальну техніку. Мешканцям пошкоджених будинків надавали тимчасовий прихисток та психологічну допомогу.

    Президент України та представники центральної влади неодноразово закликали міжнародних партнерів посилити українську протиповітряну оборону, наголошуючи, що саме авіаційні удари КАБами останнім часом стали однією з найбільших загроз для мешканців прифронтових регіонів. Харків, Суми, Запоріжжя та інші міста регулярно потерпають від таких атак.

    Чергова нічна атака на Харків вкотре показала, що Росія продовжує застосовувати тактику терору проти цивільного населення. Під ударом опинилися звичайні люди, які перебували у власних домівках. Рятувальники продовжують працювати на місці трагедії, а правоохоронці документують наслідки чергового воєнного злочину Росії проти України.

  • Нова політична сила Гетманцева і Кіма випередила «Слугу народу» в опитуванні

    Нова політична сила Гетманцева і Кіма випередила «Слугу народу» в опитуванні

    Нова політична сила, до формування якої причетні голова парламентського Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, очільник Миколаївської ОДА Віталій Кім, міський голова Харкова Ігор Терехов та очільник Кривого Рогу Олександр Вілкул, уже демонструє вищий рівень підтримки, ніж партія влади «Слуга народу».

    Про це свідчать результати соціологічного дослідження Центру СОЦИС, проведеного у березні 2026 року.

    Згідно з даними опитування, за новий політичний проєкт готові проголосувати 9,4% респондентів. Водночас чинну партію влади підтримують 7,9% опитаних. Таким чином нове об’єднання випереджає «Слугу народу» за рівнем електоральної підтримки.

    Соціологи також відзначають, що ця політична сила вже входить до кола помітних гравців на політичній арені. У рейтингу вона посідає третю позицію серед конкурентів партії влади, поступаючись лише політичним проєктам, які асоціюються з Валерієм Залужним та Кирилом Будановим.

    Окремо дослідження фіксує високі показники суспільної довіри до окремих учасників нового політичного проєкту. Зокрема, міський голова Харкова Ігор Терехов входить до групи лідерів за рівнем довіри, поступаючись лише Володимиру Зеленському, Валерію Залужному та Кирилу Буданову.

    Водночас очільник Миколаївщини Віталій Кім має співставні показники довіри з боксером Олександром Усиком. У президентському рейтингу Терехов також випереджає Кіма: його підтримка становить 3,4% проти 1,1%. При цьому на сході країни рівень підтримки Терехова сягає 8,8%, тоді як Кім на півдні має 2,3%.

    У президентському рейтингу, за результатами дослідження, перше місце посідає чинний глава держави Володимир Зеленський із показником 22,6%. Другу позицію займає Валерій Залужний із 19,3%, третю — Кирило Буданов із 10,5%. Далі у списку — Петро Порошенко з 5,7%, Ігор Терехов із 3,4%, Дмитро Разумков із 3,3%, Андрій Білецький із 3,1% та Юлія Тимошенко з 2,2%.

    Окрім політичних симпатій, соціологи проаналізували й ключові проблеми, які хвилюють українців. Поряд із війною респонденти найчастіше називали корупцію у владі — 49,3%. Серед інших важливих питань — зростання цін на продукти харчування (33,4%), високі тарифи на комунальні послуги (28,8%), низький рівень пенсій і соціальних виплат (28,1%), а також загальний рівень доходів населення (26%). Значна частина опитаних також вказала на наслідки бойових дій, зокрема обстріли та перебої з базовими послугами.

    Опитування проводилося з 12 по 18 березня 2026 року методом особистого інтерв’ю. У дослідженні взяли участь 1204 респонденти. Статистична похибка вибірки становить близько 2,5%.

    Отримані результати свідчать про появу нових політичних центрів впливу та поступову зміну електоральних настроїв в Україні.