Позначка: Ігор Жовква

  • Після Єрмака Банкова змінила правила: хто тепер входить до ближнього кола Зеленського

    Після Єрмака Банкова змінила правила: хто тепер входить до ближнього кола Зеленського

    Поїздка Володимира Зеленського до Нью-Йорка на 81-шу сесію Генеральної асамблеї ООН знову підсвітила не лише зовнішньополітичні пріоритети України, а й те, як після відходу Андрія Єрмака переформатувалося президентське оточення. У великому матеріалі «Коротко про» склад учасників візиту трактують як ознаку нової моделі: замість одного центру, який акумулював політичні, кадрові та дипломатичні важелі, навколо Зеленського працює кілька окремих фігур із власними напрямами відповідальності.

    Водночас робити остаточний висновок про «нове ближнє коло» лише зі складу однієї поїздки було б перебільшенням. Це прямо визнає і політолог Володимир Фесенко, наведений у матеріалі: делегація до Нью-Йорка була сформована під конкретні переговори на полях Генасамблеї, а не як офіційний список найвпливовіших людей Банкової.

    Проте сама структура роботи команди справді показує цікаву зміну: ключові функції дедалі більше розведені між різними посадовцями.

    Офіційні документи президента підтверджують, що до української делегації на 81-шу сесію Генасамблеї ООН увійшли, зокрема, перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця та заступник керівника ОП Ігор Жовква. Президентське розпорядження також дозволяє главі делегації залучати до роботи інших радників та експертів.

    Паралельно в Нью-Йорку Зеленський проводив зустрічі з американськими сенаторами, Дональдом Трампом, Урсулою фон дер Ляєн, Крісталіною Георгієвою та іншими західними партнерами. Офіційно серед головних тем були санкції проти Росії, антибалістичний захист, фінансування України та можливі деескалаційні кроки.

    Саме на цьому тлі особливо помітною стала роль Давида Арахамії.

    У матеріалі «Коротко про» йому відводять функцію головного парламентського переговорника та одного з важливих каналів Банкової у Вашингтоні. Автори стверджують, що після відходу Єрмака вплив Арахамії зріс, оскільки він більше не мусить погоджувати кожен політичний крок через одного потужного керівника Офісу президента.

    Сам Арахамія офіційно залишається головою фракції «Слуга народу», тому його парламентська вага очевидна незалежно від неформальних оцінок. Але твердження про те, що саме він є «головним комунікатором» із республіканським оточенням Дональда Трампа, варто сприймати як оцінку джерел і авторів матеріалу, а не як формалізований статус.

    На «Ненька інфо» ця тема вже отримала окреме продовження. 22 вересня видання писало, що саме Арахамія, за даними джерела, міг організувати закриту зустріч Зеленського з директором ЦРУ Джоном Реткліффом через свої американські контакти. Сам факт зустрічі пізніше підтвердив Зеленський, але інформація про роль Арахамії та зміну маршруту президента походить із джерел «Ненька інфо» і офіційно не підтверджена.

    Зеленський змінив маршрут заради зустрічі з Реткліффом, яку Арахамія організував через американські та російські контакти — Ненька інфо

    Буданов — уже не «другий Єрмак»

    Окремо у матеріалі аналізується роль нинішнього керівника Офісу президента Кирила Буданова.

    Автори стверджують, що Буданов не намагається відтворювати модель тотального ручного управління, яку приписували Єрмаку. Його сфера впливу, за цією версією, значно більше зосереджена на безпеці, розвідці, переговорах та обмінах, тоді як економічні й технократичні рішення лишаються Кабміну та парламенту.

    Ця теза цікава ще й тому, що раніше в політичному середовищі обговорювали, чи не стане Буданов новим надцентром влади після Єрмака.

    «Ненька інфо» ще у червні писала про внутрішній баланс між Будановим, Арахамією та Михайлом Федоровим. Тоді видання зазначало, що замість одного домінуючого центру Банкова дедалі більше розподіляє вплив між кількома фігурами.

    Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров? — Ненька інфо

    У нинішньому матеріалі ця модель виглядає вже більш структурованою: безпековий і частина переговорного треку — у Буданова, парламент — у Арахамії, а окремі міжнародні переговори — в інших членів команди.

    Умєров залишається людиною для закритих переговорів

    Ще однією важливою фігурою автори називають Рустема Умєрова.

    У матеріалі стверджується, що він зберігає роль одного з головних переговорників Зеленського на міжнародному напрямку, особливо в закритих контактах із американцями та представниками країн Близького Сходу.

    Це частково відповідає публічній практиці останніх місяців: Умєров регулярно брав участь у переговорах щодо можливого дипломатичного треку разом із Будановим, Арахамією та іншими представниками команди президента.

    Раніше «Ненька інфо» писала, що на одній із нарад із Зеленським щодо переговорів були присутні Умєров, Буданов, Арахамія та Кислиця.

    Тобто в міжнародному блоці Банкова фактично використовує кілька різних каналів одночасно: офіційну дипломатію через МЗС та ОП, парламентські контакти через Арахамію і закриті переговорні формати через Умєрова та Буданова.

    Шмигаль, Кислиця і Жовква — технічний блок

    Дениса Шмигаля, Сергія Кислицю та Ігоря Жовкву автори матеріалу відносять радше до групи технократів, а не до окремих політичних центрів.

    Шмигалю приписують роботу з енергетикою, підготовкою до зими та переговорами щодо фінансування. Кислиця відповідає за дипломатичну та юридичну частину зовнішньополітичної роботи, а Жовква — за протокол і технічне наповнення міжнародних візитів.

    Офіційна програма Зеленського в Нью-Йорку підтверджує, що фінансування, енергетична стійкість і ППО були серед центральних питань поїздки. Під час переговорів із Трампом ішлося про зимовий пакет ППО та спільну роботу над виробництвом перехоплювачів Patriot. З Урсулою фон дер Ляєн Зеленський обговорював фінансову стійкість і позику ЄС на €90 млрд.

    Тобто принаймні функціональний розподіл, описаний у матеріалі, частково збігається з тим, що видно з офіційного порядку денного.

    Що змінилося після Єрмака

    Найцікавіша теза матеріалу полягає в тому, що Зеленський нібито відійшов від моделі, де майже всі ключові потоки проходили через одну людину.

    У фінальній частині статті автори описують нову схему так: військовий блок концентрується навколо відповідального військового командування, безпека — навколо Буданова, парламент — навколо Арахамії, а енергетичні питання — навколо Шмигаля.

    Політолог Тарас Загородній у коментарі виданню пояснює це прагматикою: якщо одна людина більше не бере на себе всі функції попереднього керівника ОП, президент розподіляє їх між кількома менеджерами. Водночас головним центром ухвалення стратегічних рішень усе одно залишається сам Зеленський.

    А Фесенко додає важливе застереження: говорити про радикальну зміну всієї команди поки рано. На його думку, швидше йдеться про розділення функцій Єрмака на кілька напрямів, щоб жоден із нинішніх посадовців не отримав такої самої концентрації впливу.

    Саме ця формула зараз виглядає найобережнішою.

    Не «новий Єрмак» і не один новий «сірий кардинал», а кілька людей, кожна з яких відповідає за власний сегмент: Буданов — за безпековий і частину переговорного треку, Арахамія — за парламент і неформальні політичні контакти, Умєров — за частину закритої дипломатії, Шмигаль — за технократичний та енергетичний блок, Кислиця і Жовква — за дипломатичну машину.

    Наскільки ця конструкція є стійкою і хто з цих людей справді має найбільший особистий вплив на Зеленського, з відкритих джерел встановити неможливо. Але поїздка до Нью-Йорка добре показала інше: після Єрмака президентська команда працює вже не як система з одним очевидним центром посередництва, а як мережа кількох функціональних центрів навколо самого Зеленського.

  • Маркарова на вихід: посольство України у США чекає новий очільник

    Маркарова на вихід: посольство України у США чекає новий очільник

    Україна готується до зміни голови дипломатичної місії у Вашингтоні. Чинна посолка Оксана Маркарова, яка представляє Україну в США з весни 2021 року, найближчим часом може залишити посаду. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на джерело в Офісі президента, ротація ініційована Банковою.

    За словами співрозмовника, президент Володимир Зеленський наразі розглядає кандидатури, які мають чітке розуміння американського політичного середовища та вже показали результат у переговорах із партнерами зі США в умовах війни.

    «Це люди, які не потребують часу на входження в контекст. Вони вже працювали з американцями, знають систему і мають довіру», — наголосив співрозмовник.

    Кого розглядають як наступника

    Серед кандидатів на посаду посла України у США:

    • Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України. Один із головних фігурантів у перемовинах із Вашингтоном щодо макрофінансової допомоги та відновлення енергосистеми.

    • Рустем Умєров, міністр оборони. Має глибокі контакти з Пентагоном і НАТО, зокрема у питаннях постачання озброєння.

    • Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з євроінтеграції. Брала участь у ключових зустрічах із американськими дипломатами в рамках інтеграційних процесів України.

    • Герман Галущенко, міністр енергетики. Відомий своєю залученістю до переговорів щодо енергетичної безпеки та ситуації навколо Запорізької АЕС.

    • Ігор Жовква, заступник голови ОП з міжнародних питань. Має глибоку експертизу у зовнішній політиці, раніше курував зовнішньополітичний напрям в ОП.

    Також, за інформацією джерел, колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вже отримував пропозицію обійняти цю посаду, але відмовився.

    Причини зміни

    Хоча формально йдеться про ротацію кадрів, внутрішньополітичний контекст дає інше трактування. Зокрема, Оксана Маркарова опинилася під критикою після організації візиту президента Зеленського до Пенсильванії — штату, важливого для американських президентських перегонів. Цей крок, за даними джерел, викликав роздратування у частини республіканських кіл.

    На Банковій вирішили, що доцільно замінити представника України у Вашингтоні на людину з кращими каналами комунікації в обох партіях.

    Очікується, що новий посол приступить до обов’язків уже в липні 2025 року.

    У США також відбудеться заміна. Посолка Бріджіт Брінк завершує свою каденцію, і серед претендентів на її місце розглядають Крістофера Сміта — дипломата з досвідом у східноєвропейському регіоні.

  • Україна сподівається на “сильне” рішення НАТО на саміті у Вашингтоні

    Україна сподівається на “сильне” рішення НАТО на саміті у Вашингтоні

    Україна активно підготовляється до майбутнього саміту НАТО, що відбудеться у Вашингтоні, де вона сподівається на ухвалення “сильного” рішення, яке підтримає її стратегічний курс на приєднання до цього впливового військового альянсу.

    Про це заявив заступник керівника Офісу президента України з питань зовнішньої політики Ігор Жовква в інтерв’ю Reuters.

    Жовква дав інтерв’ю перед поїздкою до Люксембургу на зустріч Європейського Союзу, де офіційно розпочнуться переговори про вступ України, і сказав, що Київ хоче, щоб саміт НАТО завершився конкретними результатами.

    “Я думаю, що цей саміт заслуговує на ухвалення сильного рішення, у тому числі щодо України. Тому що, я маю на увазі, якщо у вас не буде сильних рішень щодо України, саміт буде марним”, – заявив він.

    Він не уточнив, що, на його думку, спричинить таке рішення.

    Зеленський, який безуспішно лобіював політичне запрошення приєднатися до альянсу на саміті у Вільнюсі минулого літа, заявив, що цьогорічний саміт має вирішити питання про запрошення Києва до членства.

    Саміт у Вашингтоні

    Хоча глава НАТО Єнс Столтенберг і Вашингтон заявили, що не очікують, що 32 члени альянсу на саміті 9-11 липня запросять Київ, Столтенберг заявив, що сподівається показати, що Україна наближається до членства.

    Союзники обговорюють можливий текст заяви на саміті, який міг би надіслати такий сигнал, наприклад, заява про те, що шлях України до НАТО “незворотний”.

    “Ми заслуговуємо на тверде рішення. Будь-яке рішення НАТО приймається консенсусом. І ми все це знаємо і розуміємо, що, можливо, цього разу консенсус буде сформовано знову в останній день перед самітом”, – сказав Жовква.

    Жовква заявив, що початок переговорів про вступ України до ЄС став “величезним стимулом” для українців на вулицях та в окопах, оскільки найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни вирує, і кінця йому не видно.

    “Люди зараз чекають на позитивні рішення в плані європейської інтеграції”, – сказав він. Від сьогодні Київ вважатиме шлях до членства в ЄС незворотнім. “Зараз марно сперечатися про те, скільки часу займуть переговори чи щось ще. Це дуже важливо. Шлях до повноцінного членства, на яке заслуговує Україна… незворотний”.

  • На Саміті миру потрібне широке представництво країн

    На Саміті миру потрібне широке представництво країн

    Наше джерело в ОП розповіло, що Росія зриває організацію саміту в Швейцарії за формулою миру Зеленського. Наше МЗС намагається організувати участь лідерів Глобального Півдня, але більшість країн відмовляються приїжджати на рівні перших осіб. Публікація в українських ЗМІ та соціальних мережах мирного плану Ердогана мала головну мету – вплинути на позицію представників Глобального Півдня щодо формули миру Зеленського, що існує альтернативний трек врегулювання війни.

    Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква наголосив на важливості широкого представництва країн світу на майбутньому Саміті миру, який відбудеться у Швейцарії. Він зауважив, що результати розмов між президентами України і Швейцарії визначили місце і час проведення саміту, і зараз триває робота над організаційними аспектами, зокрема, підготовка запрошень для держав-учасниць.

    Жовква підкреслив необхідність розгляду широкого кола країн для участі у Саміті миру. Він зазначив, що це повинно включати не лише представників Китаю, а й інших країн Глобального Півдня, таких як Індія, Південна Африка, Саудівська Аравія та Бразилія, а також інші країни з Латинської Америки, Африки та Азії. Він зауважив, що ця ініціатива не обмежується лише Україною та Швейцарією, і співпраця з партнерами в Європі також є важливою.

    Також Жовква зазначив, що Президент України активно спілкується з європейськими лідерами з метою залучення їх до участі у Саміті миру, наголошуючи на значенні їхніх контактів та впливу на лідерів країн Глобального Півдня.

    Жовква також нагадав, що на останній зустрічі радників з національної безпеки у Давосі були представлені представники 84 країн, тому очікується, що кількість учасників на Саміті в Швейцарії буде ще більшою.

    Глобальний саміт миру – це міжнародна подія, яка відбудеться у Швейцарії на рівні лідерів країн-учасниць Української формули миру. Він запланований на 15-16 червня. Посол Китаю у Швейцарії Ван Шитін також заявив про можливість участі від КНР.