Daypolitico

Позначка: імпорт електроенергії

  • Для частини бізнесу не буде обмежень електропостачання: уряд визначив умови

    Для частини бізнесу не буде обмежень електропостачання: уряд визначив умови

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, за яким промислові та комерційні споживачі зможуть уникати обмежень електропостачання, якщо щонайменше 80% власного споживання покриватимуть за рахунок імпортованої електроенергії або власної генерації. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За його словами, урядове рішення має одночасно стимулювати бізнес активніше інвестувати у власні джерела живлення, розподілену генерацію та імпорт електроенергії.

    Шмигаль зазначив, що новий механізм ухвалили за ініціативи Міністерства енергетики.

    «Створюємо додаткові стимули для розвитку розподіленої генерації та збільшення імпорту електроенергії», — повідомив він.

    Кого не стосуватимуться обмеження

    Відповідно до рішення уряду, заходи з обмеження електропостачання не застосовуватимуться до промислових і комерційних споживачів, які самостійно забезпечують не менше 80% свого споживання електроенергії.

    Йдеться про два основні джерела: власне виробництво електроенергії та імпорт електроенергії.

    Тобто підприємство, яке, наприклад, більшу частину необхідної електрики отримує від власної генерації або купує за кордоном, може не підпадати під графіки обмежень.

    Окремо уряд передбачив можливість уникнення обмежень для підприємств, які забезпечують 80% власного споживання за рахунок об’єктів розподіленої генерації в межах одного оператора системи розподілу.

    Йдеться про газопоршневі та газотурбінні установки

    Механізм поширюватиметься, зокрема, на газопоршневі та газотурбінні установки розподіленої генерації електроенергії.

    Ключовою умовою є те, що така генерація має працювати в межах території одного оператора системи розподілу.

    Фактично уряд намагається створити додатковий стимул для підприємств та інвесторів встановлювати локальні генеруючі потужності, які можуть забезпечувати бізнес електроенергією незалежно від загального стану енергосистеми.

    Особливо це актуально для енергодефіцитних регіонів, де ризик нестачі потужності та введення обмежень є вищим.

    Чому уряд пішов на такий крок

    Шмигаль пояснив, що рішення має стимулювати будівництво нових генеруючих потужностей і одночасно збільшити імпорт електроенергії на ринкових умовах.

    Для держави це означає зниження навантаження на централізовану енергосистему.

    Якщо великі промислові чи комерційні споживачі значну частину потреб покривають самостійно, в енергосистемі залишається більше ресурсу для населення, критичної інфраструктури та інших споживачів.

    Уряд таким чином фактично пропонує бізнесу просту логіку: хто інвестує у власну енергетичну стійкість або імпорт, той отримує більше гарантій стабільної роботи навіть у періоди дефіциту.

    Як це працюватиме на практиці

    Для реалізації механізму уряд також врегулював порядок взаємодії між основними учасниками енергетичного ринку.

    Йдеться про «Укренерго», операторів систем розподілу, електропостачальників, виробників розподіленої генерації та безпосередньо споживачів.

    Це необхідно для того, щоб можна було технічно підтверджувати, який саме обсяг електроенергії підприємство забезпечує самостійно, скільки імпортує та чи виконує воно вимогу у 80%.

    Без такого обліку новий механізм було б складно застосовувати під час можливих обмежень.

    Чому саме 80%

    Пороговий показник у 80% означає, що підприємство повинно фактично майже повністю забезпечувати себе електроенергією самостійно.

    При цьому 20% можуть надходити із загальної енергосистеми.

    Такий підхід дозволяє бізнесу зберігати певну залежність від мережі, але водночас суттєво скорочує його навантаження на неї.

    Для великих виробництв це може бути особливо важливо, оскільки повністю автономна генерація часто потребує значних інвестицій.

    Бізнес отримує стимул інвестувати у генерацію

    Нові правила можуть суттєво змінити підхід великих підприємств до енергетичної безпеки.

    Після масштабних російських атак на українську енергетичну інфраструктуру багато компаній уже почали вкладати кошти у генератори, газопоршневі установки, когенераційні системи, сонячні станції та накопичувачі електроенергії. Тепер така генерація отримує ще одну економічну перевагу — можливість уникнути примусових обмежень електропостачання.

    Для підприємств із безперервними виробничими циклами це може мати критичне значення. Навіть короткострокове відключення іноді призводить до зупинки технологічного процесу, пошкодження обладнання або значних фінансових втрат.

    Імпорт електроенергії також стає вигіднішим

    Другий напрям — імпорт. Підприємства, які купуватимуть за кордоном щонайменше 80% необхідної їм електроенергії, також зможуть розраховувати на відсутність обмежень.

    Уряд розраховує, що це збільшить обсяги комерційного імпорту та допоможе Україні проходити періоди дефіциту електроенергії. Особливо актуальним це може стати взимку, коли споживання традиційно зростає, а російські атаки створюють додаткові ризики для генерації та мереж.

    Наразі обмежень немає

    Водночас у Міністерстві енергетики наголошують, що станом на 20 серпня заходи обмеження електропостачання в Україні не застосовуються.

    Отже, нове рішення уряду має передусім превентивний характер.

    Влада готується до сценарію, за якого через дефіцит потужності або пошкодження енергетичної інфраструктури може виникнути потреба знову вводити обмеження для промислових та комерційних споживачів.

    У такому випадку підприємства, які виконають умову щодо 80% власного забезпечення, матимуть перевагу.

    Що це означає для економіки

    Для української економіки новий механізм може бути важливим одразу з кількох причин.

    По-перше, він підвищує енергетичну автономність бізнесу.

    По-друге, стимулює інвестиції в малу та середню генерацію.

    По-третє, зменшує ризик масових зупинок підприємств під час можливого дефіциту електрики.

    І по-четверте, збільшує потенціал імпорту електроенергії з європейського ринку.

    Фактично уряд пропонує бізнесу нову модель: чим більше підприємство може забезпечити себе електроенергією самостійно, тим менше воно залежатиме від можливих аварійних або планових обмежень у загальній системі.

  • Україна пройшла рекордну серпневу спеку без відключень світла

    Україна пройшла рекордну серпневу спеку без відключень світла

    Енергосистема України попередньо пройшла період рекордної серпневої спеки без застосування графіків відключення електроенергії. Попри значне зростання споживання через аномально високі температури, енергетикам вдалося уникнути дефіциту потужності.

    Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За його словами, одним із ключових факторів стало коригування графіків літніх ремонтів на електростанціях. Зокрема, енергетики переглянули проведення ремонтних робіт на окремих енергоблоках атомних електростанцій, щоб у період максимального навантаження забезпечити необхідний обсяг генерації.

    Ще одним важливим чинником стало максимальне залучення розподіленої газової генерації. Такі потужності дали змогу додатково підтримати енергосистему в години підвищеного споживання та зменшити ризики виникнення дефіциту.

    Україна також збільшила імпорт електроенергії з європейських країн. Додаткові обсяги електроенергії допомогли покрити підвищене споживання та забезпечити стабільність енергосистеми під час спеки.

    Шмигаль окремо подякував українським споживачам, які дослухалися до закликів Міністерства енергетики та змінили режим використання електроенергії. Зокрема, перенесення частини енергоємних процесів із пікових годин дозволило знизити навантаження на систему в найбільш критичні періоди.

    Необхідність підготовки до складного періоду виникла через прогнозоване різке зростання споживання електроенергії. Наприкінці липня Шмигаль попереджав, що через аномальну спеку навантаження на українську енергосистему може зрости приблизно на 1 ГВт.

    Тоді в «Укренерго» готувалися до можливого застосування графіків обмеження потужності для промислових підприємств та бізнесу. Основною причиною ризику називали саме стрімке збільшення споживання електроенергії через використання кондиціонерів та іншого обладнання для охолодження.

    Втім, за попередньою оцінкою, необхідності застосовувати такі обмеження не виникло. Завдяки поєднанню доступної генерації, імпорту та коригування ремонтної кампанії енергосистема змогла пройти період пікового літнього навантаження без планових відключень.

    Водночас в енергетичному секторі наголошують на важливості ощадливого споживання електроенергії. Для української енергосистеми це особливо важливо з огляду на пошкодження частини генеруючих потужностей та енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак.

    Таким чином, навіть за умов рекордної спеки Україна наразі змогла забезпечити стабільну роботу енергосистеми. Водночас подальша ситуація залежатиме від температури, рівня споживання, доступності генерації, ремонтів енергоблоків та можливостей імпорту електроенергії.

  • Румунію рятує українська електроенергія: через посуху зупинився блок АЕС «Чернаводе»

    Румунію рятує українська електроенергія: через посуху зупинився блок АЕС «Чернаводе»

    Румунська державна атомна компанія Nuclearelectrica почала закуповувати електроенергію українського походження, щоб компенсувати дефіцит, який виник після вимушеної зупинки першого енергоблока АЕС «Чернаводе». Електроенергія надходить через молдовську державну компанію Energocom, яка виступає посередником у транскордонній торгівлі. Причиною аварійного для енергоринку сценарію стала не технічна несправність реактора, а рекордне обміління Дунаю через тривалу посуху.

    Nuclearelectrica ще 27 липня офіційно повідомила інвесторам, що енергоблок №1 буде контрольовано зупинений і від’єднаний від національної енергосистеми Румунії вранці 28 липня. Компанія прямо пов’язала рішення з «дуже низьким, безпрецедентним рівнем Дунаю», спричиненим сильною посухою. Зупинку провели відповідно до процедур АЕС для ситуацій із критично низьким рівнем води.

    Для атомної станції вода Дунаю має принципове значення — вона використовується у системах охолодження. Коли річковий рівень опускається нижче безпечних параметрів, оператор не може просто продовжувати виробництво на повній потужності, оскільки це створювало б ризик для роботи обладнання. У Nuclearelectrica наголошували, що рішення було превентивним і не означало проблем із ядерною безпекою, персоналом або довкіллям.

    Ситуація стала особливо болючою для румунської енергосистеми через те, що АЕС «Чернаводе» є одним із головних джерел базової генерації країни. Станція має два реактори типу CANDU, кожен потужністю приблизно 700 МВт. За нормальних умов Nuclearelectrica забезпечує близько п’ятої частини виробництва електроенергії в Румунії. Тому навіть тимчасова втрата одного блоку одразу створює помітний дефіцит, який доводиться компенсувати іншою генерацією або імпортом.

    На цьому тлі Nuclearelectrica залучила електроенергію з України через Energocom. У румунській компанії пояснили, що нинішня взаємодія спирається на партнерство, яке сторони розвивають із 2023 року. Тоді було підписано меморандум про взаєморозуміння, спрямований на зміцнення регіональної енергетичної стійкості. Тепер механізм фактично запрацював у зворотному напрямку: раніше Румунія допомагала підтримувати енергетичну безпеку Молдови, а нині українська електроенергія через молдовського трейдера допомагає самій Румунії.

    Важливе уточнення: формулювання про прямий імпорт Nuclearelectrica «з України» дещо спрощує схему. За даними міжнародних та румунських медіа, закупівлю організовано через державну молдовську компанію Energocom, яка забезпечує передачу української електроенергії до румунського ринку. Тобто Україна є джерелом електроенергії, а Energocom — торговельною ланкою в угоді.

    Проблеми Румунії не обмежилися лише одним реактором. Екстремальна спека і посуха змусили уряд терміново шукати способи знизити споживання. Прем’єр Іліє Боложан закликав великих промислових споживачів переносити частину роботи на години, коли виробництво сонячної електроенергії є максимальним. На тлі дефіциту автомобільні виробники Dacia та Ford тимчасово скорочували або зупиняли частину виробничих операцій, щоб полегшити навантаження на систему.

    Ситуація стала настільки серйозною, що румунські військові та інженери вдалися до нестандартного рішення. 2–3 серпня на Дунаї провели контрольовані підривні роботи: частину скельної породи видалили, щоб перенаправити більше води до водозабору АЕС «Чернаводе» та забезпечити роботу реактора, який залишався в експлуатації. Reuters повідомляв, що паралельно споруджувалася тимчасова дамба для підтримання необхідного рівня води.

    Це вже не локальна проблема Румунії. Нинішня посуха охопила значну частину Центральної та Південно-Східної Європи і створила проблеми одразу для кількох енергосистем. У Сербії низький рівень Дунаю скоротив виробіток гідроелектростанцій та обмежив судноплавство. В Угорщині АЕС «Пакш», яка зазвичай забезпечує близько половини електроенергії країни, також була змушена різко знизити потужність через проблеми з водою.

    Саме тому нинішній експорт української електроенергії до Румунії має символічне значення. Протягом попередніх років ситуація переважно виглядала навпаки: після масштабних російських атак на українські ТЕС, ГЕС, підстанції та мережі Україна сама була змушена збільшувати імпорт електроенергії з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови.

    Тепер інтеграція української енергосистеми з континентальною Європою дозволяє працювати в обидва боки. Після синхронізації української та молдовської енергосистем із мережею ENTSO-E у березні 2022 року технічні можливості транскордонної торгівлі поступово розширювалися. Завдяки цьому Україна може імпортувати електроенергію в моменти власного дефіциту, але водночас продавати її сусідам, коли у системі є доступний профіцит.

    Це важливо і з економічної точки зору. Експорт електроенергії створює додатковий дохід для української енергетики, яка за роки війни зазнала багатомільярдних збитків. Водночас такі поставки можливі лише тоді, коли вони не ставлять під загрозу внутрішнє забезпечення українських споживачів.

    Сама Румунія поки не очікує швидкого повернення до звичного режиму. Стан Дунаю залишається критичним, а погодні прогнози не гарантують швидкого відновлення його рівня. Румунський уряд попереджав, що обмежені можливості імпорту та низька гідрогенерація можуть підтримувати напруження на ринку ще певний час.

    Ситуація навколо «Чернаводе» водночас показує дедалі серйозніший виклик для європейської атомної енергетики. Атомні електростанції вважаються стабільним джерелом низьковуглецевої базової генерації, однак частина з них залежить від великих річок для охолодження. Тривалі посухи, рекордні температури води та падіння річкових рівнів можуть дедалі частіше змушувати операторів обмежувати виробництво саме в ті періоди, коли через спеку попит на електроенергію особливо високий.

    Для Румунії українська електроенергія стала одним із інструментів, що дозволяє пройти цей період без різкого порушення балансу системи. Для України ж ситуація демонструє, наскільки змінилася роль її енергосистеми після приєднання до європейської мережі: навіть під час повномасштабної війни вона здатна не тільки отримувати допомогу від сусідів, а й за сприятливого балансу сама підтримувати країни ЄС у кризовий момент.

  • Міненерго запускає план стабілізації: як працюватиме енергосистема в спеку

    Міненерго запускає план стабілізації: як працюватиме енергосистема в спеку

    Міністерство енергетики України запроваджує комплекс заходів для стабілізації роботи енергосистеми на тлі аномальної спеки та різкого зростання споживання електроенергії. Про це повідомив глава відомства у своєму дописі, пояснивши, що система зараз проходить один із найскладніших періодів літнього навантаження, коли одночасно зростає побутове споживання, працює промисловість, а температура повітря підштовхує попит до пікових значень.

    За даними Міненерго, нинішня ситуація формується не лише внутрішніми факторами, а й загальноєвропейською тенденцією, оскільки хвиля спеки охопила значну частину Європи, що впливає на енергетичні ринки та баланс потужностей у регіоні. В Україні найбільше навантаження традиційно фіксується у вечірні години, коли споживання досягає максимуму через одночасне використання побутових приладів, кондиціонерів та іншої енергоємної техніки.

    У міністерстві зазначають, що для забезпечення стабільності енергосистеми вже розроблено та почато реалізацію комплексу технічних і організаційних рішень. Зокрема, переглядаються графіки ремонтних кампаній на енергоблоках атомної генерації з метою максимального залучення потужностей у періоди пікового навантаження. Це має дозволити збільшити обсяг доступної електроенергії у найбільш критичні години споживання та зменшити ризики дефіциту.

    Паралельно прискорюються аварійно-відновлювальні роботи на об’єктах енергетичної інфраструктури, які зазнали пошкоджень унаслідок попередніх атак, адже відновлення таких потужностей напряму впливає на загальну стійкість системи. Окрему увагу приділяють тепловій генерації, де планується оперативний запуск додаткових потужностей загальним обсягом не менше 300 мегават, що дозволить частково компенсувати пікове споживання.

    Важливим елементом стабілізаційної стратегії також стає активніше залучення когенераційних установок, включно з газовою генерацією, які здатні швидко реагувати на коливання попиту та забезпечувати додаткову потужність у короткі строки. Окремо в планах передбачено використання установок зберігання енергії, що дозволяє акумулювати електроенергію в періоди зниженого споживання і спрямовувати її в мережу під час пікових навантажень, тим самим вирівнюючи добовий баланс системи.

    Крім внутрішніх ресурсів, Україна також розраховує на посилення імпорту електроенергії з країн Європейського Союзу, що має стати додатковим інструментом підтримки стабільності енергосистеми у найскладніші періоди. Окремо опрацьовується можливість збільшення імпортних поставок за участі державних енергетичних підприємств, що дозволить розширити доступні обсяги електроенергії в разі необхідності.

    У Міненерго наголошують, що ключовим фактором стабільності залишається не лише технічна готовність системи, а й поведінка споживачів. Громадян і бізнес закликають максимально раціонально використовувати електроенергію, особливо у вечірні години з 17:00 до 22:00, коли енергосистема працює з найвищим навантаженням. У відомстві підкреслюють, що навіть прості дії, як-от уникнення одночасного використання кількох потужних приладів або оптимізація роботи кондиціонерів, можуть суттєво зменшити тиск на мережу.

    Таким чином, енергетична система України зараз працює у режимі підвищеної готовності, поєднуючи нарощування генерації, залучення імпорту, оптимізацію ремонтних кампаній та заходи з управління попитом, щоб пройти період літніх пікових навантажень без критичних збоїв і забезпечити стабільне постачання електроенергії по всій країні.

  • До 2028 року все зміниться: Україна та ЄС об’єднають енергоринки

    До 2028 року все зміниться: Україна та ЄС об’єднають енергоринки

    Україна поступово рухається до повної інтеграції свого енергетичного ринку з Європейським Союзом, і цей процес, за планом уряду та парламенту, має завершитися у 2028 році. Йдеться про масштабну реформу, яка змінить правила імпорту, експорту та внутрішньої торгівлі електроенергією, а також відкриє український ринок для ширшої конкуренції з європейськими постачальниками.

    Як пояснив голова парламентського комітету з питань енергетики Андрій Герус, ухвалений і підписаний президентом Володимир Зеленський закон про об’єднання енергетичних ринків із ЄС є ключовим етапом у трансформації енергосистеми України. За його словами, документ фактично запускає процес поступового входження України в єдиний європейський енергетичний простір, що має зменшити ризики дефіциту електроенергії та підвищити загальну стійкість системи.

    Герус зазначив, що основна ідея реформи полягає в тому, щоб Україна стала частиною великого спільного ринку електроенергії, де постачання та закупівля ресурсів відбуватимуться значно швидше і простіше, ніж зараз. Він підкреслив, що в умовах воєнних ризиків та періодичних пошкоджень енергетичної інфраструктури можливість оперативного імпорту електроенергії з ЄС є критично важливою для стабільного забезпечення споживачів.

    Сьогодні Україна вже має технічну можливість купувати електроенергію в європейських країнах, однак ці процеси залишаються складними та багатоступеневими. Вони передбачають проведення аукціонів, пошук постачальників і проходження процедур, які можуть займати кілька днів. Після впровадження нового законодавства ці механізми мають бути спрощені, автоматизовані та пришвидшені, що дозволить значно скоротити час реакції на можливі енергетичні дефіцити.

    За прогнозами, після повної імплементації реформи Україна з 2028 року зможе у разі потреби імпортувати електроенергію фактично на наступний день. Це, як очікується, стане важливим фактором у зменшенні кількості аварійних і планових відключень, особливо в періоди пікових навантажень або після атак на енергетичну інфраструктуру.

    Окремо підкреслюється, що інтеграція передбачає не лише можливість швидшого імпорту, а й повне відкриття українського ринку для європейських компаній. Це означає, що виробники та постачальники електроенергії з країн ЄС зможуть напряму працювати на українському ринку, збільшуючи кількість пропозицій і посилюючи конкуренцію.

    На думку представників енергетичного комітету, зростання конкуренції традиційно призводить до зниження концентрації ринку та обмеження впливу великих монополістичних гравців. У довгостроковій перспективі це має створити більш гнучку систему ціноутворення і потенційно позитивно вплинути на кінцевого споживача, який отримає ширший вибір постачальників та більш стабільні умови постачання.

    Водночас у парламенті наголошують, що процес інтеграції є поступовим і складним. За оцінками, основна імплементація реформ триватиме у 2026–2027 роках, після чого у 2028 році очікується фактичне об’єднання українського та європейського енергетичних ринків у єдиний простір. Це вимагатиме узгодження регуляторних норм, технічної синхронізації систем та адаптації українського законодавства до правил ЄС.

    Паралельно уряд уже працює над посиленням енергетичної стійкості країни в умовах війни. Зокрема, ухвалюються рішення щодо розвитку нових генеруючих потужностей і створення резервних систем мобільної генерації, які мають забезпечити швидке реагування у разі пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури.

    Таким чином, об’єднання енергетичних ринків України та ЄС розглядається як стратегічний крок, що має не лише інтегрувати Україну до європейської енергосистеми, а й підвищити її енергетичну безпеку, стійкість та конкурентоспроможність у довгостроковій перспективі.

  • Україна готує енергетичний прорив із ЄС: “Укренерго” хоче з’єднатися з Румунією через Молдову

    Україна готує енергетичний прорив із ЄС: “Укренерго” хоче з’єднатися з Румунією через Молдову

    Україна планує суттєво посилити інтеграцію з європейською енергосистемою та побудувати нові лінії електропередачі через Молдову до Румунії. У “Укренерго” заявляють, що йдеться не лише про технічне розширення міждержавних перетинів, а фактично про створення нової архітектури енергетичної безпеки для всього регіону.

    Про це повідомив голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко під час зустрічі з послом Молдови в Україні Віктором Кіріле.

    За словами Зайченка, Україна вже має конкретні проєкти щодо будівництва нових ліній електропередачі між українською та молдовською енергосистемами. У перспективі ці маршрути мають забезпечити пряміші та потужніші зв’язки з Румунією та загалом із європейською мережею ENTSO-E.

    “Для нас важливо збільшувати технічну спроможність наших міждержавних перетинів, що потребує будівництва нових ліній електропередачі. Ми маємо абсолютно чіткі проєкти, реалізація яких дозволить посилити міждержавні зв’язки між Україною та Молдовою, а в перспективі — і з Румунією”, — заявив очільник “Укренерго”.

    У компанії наголошують, що нові енергетичні маршрути дадуть змогу краще балансувати енергосистеми країн регіону, а також збільшать можливості для імпорту та експорту електроенергії.

    Особливо актуальним це питання стало після масованих російських атак по українській енергетичній інфраструктурі у 2024–2026 роках. Саме імпорт електроенергії з країн ЄС неодноразово допомагав стабілізувати українську енергосистему в пікові періоди дефіциту.

    Під час зустрічі сторони також обговорили технічні питання обслуговування ліній електропередачі, які перетинають українсько-молдовський кордон, а також майбутню координацію енергетичних операторів двох держав.

    Окремий акцент зробили на інтеграції України та Молдови до спільного європейського ринку електроенергії. У “Укренерго” зазначили, що для цього необхідні як законодавчі зміни, так і масштабні технічні рішення.

    Україна та Молдова синхронізували свої енергосистеми з континентальною європейською мережею ENTSO-E ще 16 березня 2022 року — менш ніж через місяць після початку повномасштабного вторгнення Росії. Це стало одним із найважливіших рішень для енергетичної безпеки України за час війни.

    До цього українська енергосистема історично працювала синхронно з енергомережами Росії та Білорусі. Від’єднання від них та екстрене приєднання до ENTSO-E стало безпрецедентною операцією для європейського енергоринку.

    Після синхронізації Україна отримала можливість імпортувати електроенергію з ЄС, а також поступово нарощувати експорт у періоди профіциту.

    Водночас європейські оператори через воєнні ризики тривалий час погоджували лише короткострокові добові аукціони на розподіл міждержавного перетину для торгівлі електроенергією.

    Енергетичні компанії неодноразово заявляли, що відсутність довгострокових місячних та річних аукціонів заважає стабільному плануванню імпорту електроенергії та стримує розвиток ринку.

    Ситуація почала змінюватися наприкінці 2025 року. У грудні Україна вперше з початку повномасштабної війни запровадила довгострокові місячні аукціони з розподілу міждержавного перетину за європейськими правилами з Румунією, Угорщиною та Словаччиною.

    Ще у червні 2022 року оператори систем передачі України, Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови домовилися про впровадження спільних аукціонів. Практична реалізація стартувала з Румунією у листопаді 2023 року, а пізніше — і з Польщею на напрямку ХАЕС — Жешув.

    У березні 2026 року Міністерство енергетики України також анонсувало різке збільшення можливостей для імпорту електроенергії з ЄС, зокрема з Румунії, Польщі та Словаччини.

    Крім розвитку міждержавних перетинів, Україна та Молдова обговорюють механізми аварійної допомоги. Йдеться про укладання угод, які дозволять оперативно передавати електроенергію одна одній у разі надлишку або дефіциту в енергосистемах.

    Експерти зазначають, що нові лінії електропередачі через Молдову до Румунії можуть стати стратегічним елементом енергетичної незалежності України від російського впливу та ще сильніше інтегрувати український енергоринок у європейський простір.

  • Ціни на електроенергію зростають: НКРЕКП підняла прайс-кепи для бізнесу до рекордних рівнів

    Ціни на електроенергію зростають: НКРЕКП підняла прайс-кепи для бізнесу до рекордних рівнів

    НКРЕКП ухвалила рішення про суттєве підвищення граничних цін на електроенергію (прайс-кепів) для бізнесу. Відповідні зміни були затверджені 23 квітня під час засідання регулятора та набудуть чинності вже з 1 травня. Про це повідомляє пресслужба комісії.

    Згідно з новими правилами, максимальна ціна на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку становитиме 15 000 грн за МВт-год, тоді як мінімальна залишиться на рівні 10 грн. На балансуючому ринку верхня межа піднімається ще вище — до 17 000 грн за МВт-год, а мінімальна становитиме 0,01 грн.

    Рішення стало черговим кроком у зміні цінової політики на енергетичному ринку України, який функціонує в умовах постійного дефіциту генерації та високих ризиків через війну. У регуляторі пояснюють, що підвищення прайс-кепів має створити умови для стабільної роботи ринку, а також стимулювати імпорт електроенергії для покриття пікового попиту.

    Голова НКРЕКП Юрій Власенко зазначив, що рішення ухвалене з урахуванням кількох ключових факторів. Серед них — постійні атаки на енергетичну інфраструктуру, ситуація на світових енергетичних ринках, а також вплив цін на газ.

    «Пріоритет — збалансування енергосистеми та мінімізація відключень споживачів», — підкреслив він.

    Фактично підвищення граничних цін означає, що бізнес може зіткнутися зі зростанням вартості електроенергії, особливо у години пікового навантаження. Водночас це відкриває можливості для імпортерів, які зможуть вигідніше постачати електроенергію з європейських ринків.

    До цього рішення в Україні вже діяла складна система диференційованих прайс-кепів залежно від часу доби. З початку квітня максимальні ціни у пікові години (з 17:00 до 23:00) досягали 16 000 грн за МВт-год, тоді як у нічні та денні періоди були значно нижчими — від 5 600 до 6 900 грн.

    На балансуючому ринку також діяла погодинна диференціація: від 6 600 грн у нічні години до 16 000 грн у вечірній пік. Нове рішення фактично підвищує верхню межу ще більше, що дозволяє ринку гнучкіше реагувати на дефіцит електроенергії.

    Експерти зазначають, що підвищення прайс-кепів є вимушеним кроком. Через руйнування енергетичної інфраструктури, зокрема теплових електростанцій, Україна стикається з нестачею власної генерації. У таких умовах імпорт електроенергії стає важливим інструментом підтримки стабільності системи.

    Водночас імпорт має економічний сенс лише тоді, коли внутрішні ціни є достатньо високими, щоб покривати витрати постачальників. Саме тому регулятор підвищує граничні ціни — щоб зробити український ринок більш привабливим для зовнішніх постачальників.

    Однак це рішення має і зворотний бік. Для бізнесу зростання прайс-кепів означає збільшення витрат на електроенергію, що може вплинути на собівартість продукції та ціни для кінцевих споживачів. Особливо це стосується енергоємних галузей, таких як металургія, хімічна промисловість і виробництво будівельних матеріалів.

    У довгостроковій перспективі підвищення цін може стимулювати бізнес до енергоефективності та інвестицій у власну генерацію, зокрема відновлювані джерела енергії. Водночас короткостроковий ефект для економіки може бути досить відчутним.

    Варто зазначити, що це не перше підвищення прайс-кепів у 2026 році. У січні регулятор уже збільшував граничні ціни майже вдвічі, довівши їх до рівня 15–16 тисяч грн за МВт-год протягом усієї доби. Після цього було запроваджено диференційований підхід, однак уже на початку квітня НКРЕКП ініціювала новий перегляд.

    Таким чином, ринок електроенергії України продовжує адаптуватися до воєнних реалій. Баланс між стабільністю енергосистеми та доступністю електроенергії для бізнесу залишається ключовим викликом для регулятора.

    Підвищення прайс-кепів є спробою забезпечити цей баланс, однак його ефективність залежатиме від багатьох факторів — від обсягів імпорту до стану енергетичної інфраструктури та погодних умов у майбутньому опалювальному сезоні.

  • Нові ціни на електроенергію для бізнесу з 1 травня 2026 року

    Нові ціни на електроенергію для бізнесу з 1 травня 2026 року

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), планує змінити граничні ціни (прайс-кепи) на короткострокових сегментах ринку електроенергії для бізнесу. Нові обмеження мають почати діяти з 1 травня 2026 року. Про це повідомляє ExPro.

    Йдеться про коригування цінових лімітів на ринку “на добу наперед”, внутрішньодобовому та балансуючому ринку електроенергії. Регулятор пояснює такі зміни необхідністю адаптації ринку до поточних умов і врахуванням запитів бізнесу, який бере участь у торгівлі електроенергією та формує попит на гнучкі механізми ціноутворення.

    Згідно з оприлюдненими даними, на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку максимальна гранична ціна буде встановлена на рівні 15 000 грн за МВт·год. Мінімальна ціна залишиться на рівні 10 грн за МВт·год. Таким чином, розширюється допустимий ціновий діапазон, що має підвищити гнучкість торгів.

    На балансуючому ринку, який використовується для врівноваження попиту і пропозиції в енергосистемі, максимальний прайс-кеп встановлять на рівні 17 000 грн за МВт·год. Мінімальна межа становитиме 0,01 грн за МВт·год, що фактично дозволяє ринку реагувати на різкі коливання балансу електроенергії в системі.

    У регуляторі зазначають, що ухвалене рішення є продовженням попередніх кроків із реформування короткострокових сегментів ринку. Раніше у січні НКРЕКП вже переглядала прайс-кепи з метою створення умов для залучення додаткового імпорту електроенергії, зокрема у денні години. Згодом, з 31 березня, Україна повернулася до попередніх рівнів цінових обмежень.

    Експерти енергетичного ринку наголошують, що прайс-кепи є важливим інструментом регулювання, який одночасно захищає споживачів від надмірних цінових стрибків і дозволяє ринку працювати в умовах конкуренції. Водночас занадто жорсткі обмеження можуть стримувати імпорт електроенергії та зменшувати ліквідність ринку, що особливо критично в періоди пікового попиту або дефіциту генерації.

    Окремо фахівці звертають увагу, що зміни на короткострокових ринках електроенергії можуть впливати насамперед на бізнес-споживачів, які купують електроенергію за ринковими механізмами. Для промислових підприємств це означає потенційні коливання витрат на енергоресурси залежно від ситуації в енергосистемі та зовнішніх факторів.

    Водночас регулятор підкреслює, що баланс між стабільністю цін і ринковою конкуренцією залишається ключовим завданням енергетичної політики. У контексті воєнного стану та періодичних пошкоджень енергетичної інфраструктури гнучкість ринку набуває додаткового значення для забезпечення стабільного енергопостачання.

    Таким чином, заплановане підвищення прайс-кепів з 1 травня 2026 року є черговим етапом адаптації українського ринку електроенергії до нових умов функціонування та потреб учасників ринку.

  • Україна уникла енергетичного колапсу, однак складний період ще попереду

    Україна уникла енергетичного колапсу, однак складний період ще попереду

    Українській енергосистемі вдалося пройти найскладніший осінньо-зимовий період без повного колапсу, попри масовані атаки Росії та складні погодні умови. Однак ризики дефіциту електроенергії залишаються щонайменше до кінця 2026 року.

    Протягом зими енергетична інфраструктура працювала в умовах безпрецедентного навантаження. Росія суттєво наростила масштаби енергетичних атак: якщо у 2022 році по Україні було запущено близько 1900 ударних дронів типу Shahed, то у 2025 році їхня кількість зросла до приблизно 50 тисяч. Одночасно збільшилася й кількість балістичних ракетних ударів.

    Попри тривалі відключення електроенергії та локальні проблеми з теплопостачанням, зокрема у столиці, енергосистема зберегла цілісність. Масового системного блекауту вдалося уникнути завдяки роботі енергетиків, аварійним ремонтам та імпорту електроенергії.

    З настанням весни ситуація може частково покращитися. Уже наприкінці лютого — на початку березня традиційно зростає виробництво електроенергії сонячними електростанціями, що дозволяє зменшити навантаження на систему у березні та квітні.

    Втім, це покращення буде тимчасовим. Наприкінці весни атомні електростанції почнуть планові ремонти енергоблоків, необхідні для підготовки до наступного опалювального сезону. Одночасно більшість теплових та гідроелектростанцій залишаються пошкодженими після зимових атак, що обмежує можливості генерації.

    Навіть у разі припинення російських обстрілів у найближчі тижні дефіцит потужностей у системі збережеться. У помірні весняні місяці його частково можна буде покривати імпортом електроенергії з Європи, що дає шанс на мінімальні або відсутні відключення.

    Водночас ситуацію може ускладнити рішення НКРЕКП щодо повернення з 31 березня попередніх прайс-кепів на ринку електроенергії. Це може зменшити економічну доцільність імпорту і, відповідно, скоротити доступні обсяги електрики з-за кордону.

    Найбільш ризикованими періодами залишаються липень, серпень, а також кінець року — листопад і грудень. У ці місяці, за оцінками експертів, графіки відключень можуть повернутися на рівень, співставний із зимовим.

    Ключовими факторами найближчих місяців залишаються інтенсивність російських атак та швидкість відновлення пошкоджених електростанцій і мереж. Темпи ремонтів напряму залежать від доступності обладнання та фінансування.

    Таким чином, навіть після відносно стабільного проходження зими українська енергосистема входить у 2026 рік із збереженим дефіцитом. Весна може принести тимчасове полегшення, однак енергетична стабільність напряму залежатиме від ситуації на фронті та можливостей відновлення інфраструктури.

  • В Україні можуть бути масові відключення електрики і без ракетних обстрілів

    В Україні можуть бути масові відключення електрики і без ракетних обстрілів

    Енергетична ситуація в Україні залишається складною, і одним з основних чинників, що загрожують стабільності енергосистеми, є обмеження на імпорт електроенергії, зокрема через діючі прайс-кепи. Вони суттєво обмежують можливості імпорту та можуть призвести до ще більших проблем із енергопостачанням, зокрема для населення.

    Про це заявив Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова. За його словами, дефіцит потужності в енергосистемі залишається критичним, і ситуація погіршується через два основні чинники. Перший — обмежений імпорт електроенергії. Оскільки Україна має ліміт на імпорт від Європейської мережі електричних систем (ENTSO-E) на рівні 2,1 ГВт, однак через прайс-кепи ми використовуємо лише близько 30% цього ліміту. Ці прайс-кепи, за словами Омельченка, роблять імпорт електроенергії з-за кордону економічно невигідним, що ставить під загрозу енергетичну безпеку країни.

    Експерт також зазначив, що хоча уряд намагається уникнути масових відключень для населення, проблеми з енергопостачанням спричиняють відключення для бізнесу та промисловості. Враховуючи це, основну ставку уряд робитиме на обмеження споживання енергії саме в промисловому секторі, а не серед населення.

    Другим важливим викликом є низький рівень заповнення підземних сховищ газу. Це також впливає на енергосистему, оскільки значна частина енергетичних потужностей працює на природному газі. Омельченко зазначив, що для компенсації дефіциту газу країна змушена імпортувати його за високими цінами, що ще більше ускладнює ситуацію.

    Олександр Харченко, директор Центру дослідження енергетики, також відзначав, що існуючі регуляторні обмеження ускладнюють імпорт електроенергії, навіть у разі, коли він необхідний для уникнення відключень.

    Експерти прогнозують, що ці фактори можуть призвести до загрози подальших відключень та необхідності значних змін у енергетичній політиці України.