Daypolitico

Позначка: інфекції

  • Один із найнебезпечніших вірусів світу: що відомо про Ніпах і чому його бояться лікарі

    Один із найнебезпечніших вірусів світу: що відомо про Ніпах і чому його бояться лікарі

    В Індії фіксують нові випадки зараження вірусом Ніпах — одним із найнебезпечніших збудників інфекційних хвороб у світі. Через високу смертність і відсутність вакцини влада вже запроваджує карантинні заходи, а сусідні країни посилюють санітарний контроль в аеропортах.

    За інформацією місцевого міністерства охорони здоров’я, у штаті Західна Бенгалія підтвердили два випадки інфекції. Майже 200 людей, які контактували з хворими, ізолювали та відправили на карантин. Наразі симптомів у них не виявили, а тести показали негативні результати. Втім, сам факт появи нових випадків викликав занепокоєння медиків, адже вірус Ніпах Всесвітня організація охорони здоров’я відносить до патогенів із найвищим рівнем загрози.

    Що таке вірус Ніпах

    Вірус Ніпах (NiV) — це зоонозна інфекція, яка передається від тварин до людини. Природними носіями є фруктові кажани роду Pteropus. Зараження може статися через контакт із зараженими тваринами або через продукти харчування, забруднені їхньою слиною чи виділеннями. Найчастіше джерелом інфекції стають фрукти або сирий сік фінікової пальми.

    Випадки зараження людей трапляються нечасто, однак перебіг хвороби зазвичай тяжкий і супроводжується серйозними ускладненнями.

    Симптоми і перебіг хвороби

    Інкубаційний період триває від 4 до 21 дня, іноді довше. Початкові прояви легко сплутати зі звичайною вірусною інфекцією.

    Серед перших симптомів:
    підвищена температура,
    головний біль,
    м’язовий біль,
    сильна слабкість.

    У деяких пацієнтів виникають респіраторні проблеми — кашель, задишка, пневмонія.

    Найбільшу загрозу становить ураження нервової системи. Через кілька днів або тижнів може розвинутися енцефаліт — запалення головного мозку. У таких випадках з’являються сплутаність свідомості, судоми, різкі зміни поведінки, кома. Іноді фіксують і менінгіт.

    Наскільки небезпечний вірус

    Рівень летальності надзвичайно високий — від 40% до 75% залежно від штаму та умов спалаху. Навіть після одужання у людей можуть залишатися серйозні наслідки: хронічні неврологічні порушення, судоми, проблеми з пам’яттю або зміни особистості.

    Описані також випадки повторного розвитку енцефаліту через місяці або роки після зараження.

    Як передається інфекція

    Вірус поширюється кількома шляхами:
    від тварин до людини (через кажанів або свиней),
    через заражену їжу,
    від людини до людини — під час тісного контакту з біологічними рідинами хворого.

    Найчастіше інфікування між людьми відбувається в родинах або серед медпрацівників, які доглядають за пацієнтами.

    Історія спалахів

    Уперше вірус виявили у 1999 році під час спалаху енцефаліту серед фермерів у Малайзії та Сінгапурі. Згодом регулярні випадки почали реєструвати в Бангладеші та Індії. У штаті Керала значний спалах стався у 2018 році.

    Хоча антитіла до вірусу знаходили в кажанів і в інших регіонах світу, підтверджені спалахи серед людей поки що обмежені Південною та Південно-Східною Азією.

    Чи є лікування

    Специфічного лікування або вакцини проти вірусу Ніпах наразі не існує. Медики застосовують лише підтримувальну терапію для полегшення симптомів і боротьби з ускладненнями. Саме тому ВООЗ включила NiV до переліку пріоритетних патогенів, які потребують термінових досліджень.

    Як знизити ризик зараження

    Фахівці радять дотримуватися простих заходів профілактики:
    не вживати сирий сік фінікової пальми,
    ретельно мити та чистити фрукти,
    не їсти плоди зі слідами укусів тварин,
    використовувати рукавички під час контакту з хворими тваринами,
    уникати тісного контакту з інфікованими людьми та часто мити руки.

    Медики наголошують: раннє виявлення та ізоляція хворих залишаються головними інструментами стримування поширення інфекції.

  • У Сумах зафіксували випадок небезпечної хантавірусної інфекції

    У Сумах зафіксували випадок небезпечної хантавірусної інфекції

    У Сумах зареєстровано випадок хантавірусної інфекції у місцевого мешканця, який проживає у приватному будинку. Наразі медики та епідеміологи проводять необхідні протиепідемічні заходи, здійснюють медичний нагляд за контактними особами та з’ясовують можливі шляхи інфікування. Про це повідомили у Сумському обласному центрі контролю та профілактики хвороб.

    Фахівці пояснюють, що хантавірус є гострим інфекційним захворюванням, яке вражає судини, нирки та легені і може мати тяжкий перебіг. Основними переносниками вірусу є дикі та хатні гризуни. Людина зазвичай заражається під час прибирання підвалів, горищ або господарських приміщень, вдихаючи пил, забруднений виділеннями мишей і щурів.

    У Центрі контролю та профілактики хвороб наголошують, що Сумська область належить до ендемічних територій щодо хантавірусної інфекції. В осінньо-зимовий період ризик захворювання зростає, оскільки гризуни масово переміщуються у житлові будинки в пошуках тепла та їжі.

    Медики закликають жителів області бути особливо обережними під час прибирання нежитлових приміщень, використовувати засоби індивідуального захисту, регулярно проводити вологе прибирання та не контактувати з гризунами. У разі появи симптомів, схожих на грип, слабкості, підвищеної температури чи болю в м’язах, необхідно негайно звернутися до лікаря.

  • Віруси навчилися маскуватися: як патогени обходять захист імунної системи

    Віруси навчилися маскуватися: як патогени обходять захист імунної системи

    Попри стійку асоціацію з хворобами, віруси є природним результатом еволюції — організми, здатні швидко змінюватися, адаптуватися та використовувати клітини людини для власного розмноження. Саме завдяки цій здатності вони не лише викликають недуги, а й впливають на еволюцію живих систем.

    Головне завдання будь-якого вірусу — проникнути в клітину та створити власні копії. Імунна система стримує безперервний потік мікроорганізмів, а її «пам’ять» дозволяє розпізнавати знайомі загрози навіть через роки після вакцинації чи перенесеної хвороби. Але віруси теж змінюються — і роблять це швидше за більшість інших форм життя.

    Фахівці пояснюють, що здатність вірусів ухилятися від захисту організму — наслідок постійних мутацій, обміну генами та природного відбору. Саме ці процеси дозволяють збудникам «навчатися» і пристосовуватися до нових умов.

    Одним із механізмів є мутації — зміни генетичного коду, які спостерігаються у вірусів грипу та коронавірусів. Це призводить до появи нових штамів, здатних уникати імунної відповіді. Інший шлях — рекомбінація або реасортація, коли віруси змішують частини геному в одній клітині. Так виник штам H1N1, що у 2009 році спричинив пандемію.

    Окрему роль відіграє відбір. Віруси, які краще прикріплюються до клітин, викликають слабші симптоми або довше не помічаються організмом, мають більше шансів поширитися. Саме так SARS-CoV-2 варіант «Омікрон» витіснив попередні штами — завдяки високій заразності та легшому перебігу на початку хвороби.

    Вчені наголошують: дедалі частіше респіраторні інфекції дають незначні симптоми на старті — легкий нежить, втому, мінімальний кашель. Це не випадковість, а результат еволюції, що допомагає вірусам залишатися «непомітними» довше.

    Протидіяти цьому можна завдяки поєднанню вакцинації, ранньої реакції на перші прояви хвороби та профілактики. Медики радять не ігнорувати симптоми, навіть якщо вони здаються несерйозними: на початкових етапах важливо знизити вірусне навантаження. У цьому допомагає противірусна терапія прямої дії, яка блокує ферменти, що використовуються вірусами для розмноження. Дослідження свідчать: препарати на основі природних сполук, зокрема протефлазіду, здатні пригнічувати механізми реплікації та зменшувати ризик ускладнень при грипі, ГРВІ та COVID-19.

    Фахівці нагадують і про базові правила профілактики — гігієну рук, уникнення тісного контакту з хворими, регулярне провітрювання, дотримання респіраторного етикету та самоізоляцію у перші дні симптомів. Саме ці кроки переривають ланцюг зараження.

    Віруси залишаються частиною навколишнього світу — але розуміння механізмів їхньої еволюції допомагає ефективніше контролювати поширення інфекцій та зменшувати ризики для здоров’я.

  • Рідкісна інфекція, яка вважалася зниклою, загрожує життю українських військових

    Рідкісна інфекція, яка вважалася зниклою, загрожує життю українських військових

    На війні в Україні поширюється рідкісна та небезпечна інфекція — газова гангрена, повідомляє The Telegraph із посиланням на українських медиків. Ця тяжка м’язова інфекція довгий час вважалася практично ліквідованою у Європі, але тепер повернулася на тлі бойових дій.

    Постійні удари російських безпілотників ускладнюють евакуацію поранених бійців, створюючи сприятливі умови для розвитку інфекцій. Газова гангрена викликається бактеріями Clostridium, які утворюють під шкірою газові бульбашки, швидко руйнуючи м’язову тканину. Без своєчасного лікування смертність може досягати майже 100%.

    «Таких затримок з евакуацією не спостерігалося понад 50 років — можливо, з часів Другої світової війни, а може, і раніше. Ми стикаємося з патологією, з якою раніше ніколи не стикалися», — зазначає іноземний доброволець-медик Алекс із Запорізької області.

    Зазвичай лікування включає хірургічне видалення інфікованої тканини та внутрішньовенне введення високих доз антибіотиків. Проте в умовах активних бойових дій та обмеженого доступу до медичних закладів первинна обробка ран і застосування препаратів часто неможливі вчасно.

    Доктор Ліндсі Едвардс, старший викладач мікробіології Королівського коледжу Лондона, попереджає: «Це надзвичайно небезпечна для життя інфекція: при відсутності лікування смертність наближається до 100 відсотків».

  • На Київщині спалах вірусу Коксакі: що варто знати про захворювання

    На Київщині спалах вірусу Коксакі: що варто знати про захворювання

    У Київській області зареєстрували спалах ентеровірусної інфекції — вірусу Коксакі: захворіли 13 дітей, 12 із них уже завершили стаціонарне лікування та одужали, ще одна дитина досі перебуває в лікарні під наглядом медиків. Фахівці проводять епідеміологічне розслідування та заходи з локалізації вогнища.

    Лікарі наголошують, що Коксакі найчастіше перебігає легко або взагалі безсимптомно, проте інколи може маскуватися під звичне ГРВІ — лихоманка, біль у горлі, нежить, діарея, головний біль; характерна також висипка і водянисті пухирці в роті, на долонях і стопах. У рідкісних випадках можливі серйозні ускладнення — менінгіт, міокардит та інші порушення.

    Медики пояснюють, що вірус передається повітряно-крапельним шляхом, через контакт із зараженими поверхнями й немитими руками, а також через забруднену їжу чи воду; інкубаційний період зазвичай становить 3–6 днів. Тому головні заходи профілактики — ретельне миття рук, провітрювання приміщень, дезінфекція побутових поверхонь, окремі речі для хворого та при необхідності — ізоляція дитини від колективу до одужання.

    У більшості випадків лікування симптоматичне: жарознижувальні, регідратація, анальгетики та спостереження педіатра; специфічної антивірусної терапії немає. Медики закликають батьків не займатися самолікуванням і при появі характерних висипів або загостренні стану негайно звертатися до лікаря, особливо якщо з’явилися сильний біль у грудях, задишка, сплутаність свідомості або висока температура, що не падає.

    За інформацією Центру громадського здоров’я, наразі нових випадків у регіоні не виявлено, триває епідеміологічне розслідування, в закладах охорони здоров’я посилюють протиепідемічні заходи. Батькам радять уважно ставитися до стану дітей, особливо дошкільного віку, і дотримуватися правил гігієни у дитячих колективах.

  • У світі росте смертність серед дітей, бо антибіотики більше не діють

    У світі росте смертність серед дітей, бо антибіотики більше не діють

    Понад три мільйони дітей у світі загинули за один рік — не від нових вірусів, не від невідомих хвороб, а від звичних інфекцій, які більше не піддаються лікуванню. Причина — зростаюча стійкість бактерій до антибіотиків, які ще десятиліття тому вважалися гарантією виживання.

    Світовий медичний консенсус давно визнає: ми втрачаємо контроль над антибіотиками. Препарати, які раніше знищували найнебезпечніші інфекції, тепер дедалі частіше безсилі. Бактерії адаптуються швидше, ніж фармацевти встигають вигадати нові засоби. А діти — особливо в регіонах з низьким доступом до медичної допомоги — першими платять за цю еволюцію життям.

    Згідно з новими дослідженнями, найгірша ситуація — в країнах Африки та Південно-Східної Азії. Але наслідки цієї медичної катастрофи не мають кордонів.

    Так звані «резервні» антибіотики — ті, що мають застосовуватись лише у виняткових випадках, — уже давно використовуються як стандартна практика. І саме це — головна загроза. Їхнє масове призначення під час пандемії, зокрема на тлі COVID-19, створило ідеальні умови для розвитку суперинфекцій.

    У деяких країнах їхнє споживання зросло майже удвічі. А це означає лише одне: наступного разу, коли людині справді буде потрібен «резерв», — він може вже не спрацювати.

    Виробництво нових антибіотиків — дорогий і повільний процес. І сьогодні воно програє гонку. Фармацевтичні компанії не мають економічної мотивації вкладати мільярди в препарати, які швидко втратять ефективність. А держави не встигають реагувати на виклики з потрібним рівнем системності.

    Рішення є, але простим його назвати важко. Світ має змінити філософію застосування антибіотиків: не «лікувати на всяк випадок», а запровадити чіткі обмеження, контроль над продажем, суворий моніторинг у лікарнях і ветеринарії. Паралельно — масово інвестувати в санітарію, вакцинацію і доступ до безпечної води.

    Медики кажуть: боротьба зі стійкістю до антибіотиків — це не лише про таблетки. Це про державну політику, культуру лікування та базову медичну освіту.

    Якщо цього не зробити зараз, то у найближчі роки антибіотики перестануть бути порятунком. І тоді прості хвороби знову стануть смертельними.

  • 10 років до кризи: Ляшко про небезпеку неправильного вживання антибіотиків

    10 років до кризи: Ляшко про небезпеку неправильного вживання антибіотиків

    Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко попереджає: через 10 років безвідповідальне вживання антибіотиків може призвести до невиліковних хвороб і повного паралічу сучасної медицини. Про це він заявив в ефірі телемарафону, наголосивши на важливості дотримання рекомендацій лікарів.

    Наслідки антибіотикорезистентності

    Міністр застерігає, що неконтрольоване використання антибіотиків може призвести до:

    • Зупинки трансплантацій. Ускладнення після операцій стануть майже неможливими для лікування.
    • Появи невиліковних хвороб. Наприклад, пневмонія може перетворитися на смертельний вирок.
    • Повернення “забутих” інфекцій. Мікроорганізми, стійкі до ліків, знову стануть причиною епідемій.

    “Антибіотики – це не цукерки, а потужні ліки, які можна вживати лише за призначенням лікаря,” – наголосив Ляшко.

    Як формується резистентність

    Антибіотикорезистентність розвивається не в людині, а в мікроорганізмах, які живуть у її організмі. При необґрунтованому вживанні ліків бактерії адаптуються і стають стійкими до лікування. Як результат, навіть правильна терапія може бути безсилою.

    “Стійкість мікроорганізмів викликає прогресування хвороби, що змушує шукати інші схеми лікування, часто з меншим шансом на успіх,” – пояснив міністр.

    Чому проблема загострилася?

    • Пандемія COVID-19. Багато людей помилково лікували вірус антибіотиками, що сприяло зростанню стійкості мікробів.
    • Війна в Україні. Через масові поранення та евакуації пацієнтів, люди стикаються з різними інфекціями, що підсилює навантаження на медицину.
    • Недосконалий контроль інфекцій у лікарнях. Великий потік пацієнтів і надзвичайні ситуації знижують пріоритет боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями.

    Що робити?

    Ляшко підкреслив, що лише відповідальне вживання антибіотиків може зупинити цей процес. Ліки мають призначатися виключно лікарем, дотримуючись правильних доз і тривалості лікування.

    Глобальна криза антибіотикорезистентності вимагає негайної уваги та дій, адже вона вже стала одним із ключових викликів для сучасної медицини в Україні та світі.

  • Українські штами бактерій загрожують Європі

    Українські штами бактерій загрожують Європі

    Українським пацієнтам дедалі частіше відмовляють у реабілітації в європейських лікарнях через побоювання поширення небезпечних антибіотикорезистентних штамів бактерій.

    Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла Олена Мошинець, кандидатка біологічних наук і старша наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. За її словами, такі відмови зумовлені страхом європейських лікарень перед інфекціями, які неможливо вилікувати доступними засобами.

    Мошинець пояснила, що в європейських медичних установах використовують нові антибіотики для лікування резистентних штамів, однак українські бактерії вже встигли стати стійкими навіть до таких сучасних препаратів, зокрема до цефідероколу — одного з найновіших антибіотиків. Це змушує європейські клініки скорочувати програми реабілітації для українських військових і пацієнтів, оскільки ризик поширення небезпечних бактерій надто високий.

    На думку мікробіологині, Україна повинна негайно реагувати на цю проблему, незважаючи на складнощі, пов’язані з війною та економічною кризою. Фармацевтичні компанії не реєструють нові антибіотики в Україні через високу частоту появи резистентних інфекцій, що створює замкнене коло.

    «Міністерство охорони здоров’я звинувачує пацієнтів у неконтрольованому використанні антибіотиків, але проблема криється не тільки в амбулаторних випадках, а передусім у госпітальних інфекціях», — підкреслила Мошинець. Вона зазначила, що уникнути госпітальних інфекцій неможливо, однак їх можна мінімізувати за допомогою суворого інфекційного контролю, як це роблять у країнах Заходу.

    Тим часом світова преса занепокоєна розвитком ситуації. Видання The Sunday Times опублікувало статтю під заголовком «Війна в Україні виявила супербактерії, що мутували, і здатні протистояти антибіотикам». У матеріалі згадується дослідження професора клінічної бактеріології Лундського університету Крістіана Рісбека, яке включало аналіз зразків від 141 пацієнта, що проходили лікування в українських клініках. Результати свідчать про серйозні загрози, пов’язані з поширенням резистентних інфекцій.