Daypolitico

Позначка: інформаційна війна

  • Чому не можна публікувати фото уламків: Ігнат пояснив небезпечну деталь

    Чому не можна публікувати фото уламків: Ігнат пояснив небезпечну деталь

    Речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат звернувся до громадян із закликом не публікувати у соціальних мережах фото та відео уламків ракет і їхніх фрагментів, пояснивши, що такі матеріали можуть бути використані російською пропагандою для поширення дезінформації та викривлення реальної картини подій.

    Про це він написав на своїй сторінці у Facebook, коментуючи наслідки чергової масованої ракетної атаки на Україну.

    За словами Ігната, російські інформаційні ресурси систематично монтують і перекручують будь-які українські фото- та відеоматеріали, пов’язані з наслідками обстрілів, щоб формувати вигідні для себе наративи.

    Зокрема, навіть звичайні знімки уламків збитих ракет можуть ставати частиною інформаційних кампаній, у яких Росія намагається довести неправдиві твердження про нібито «самообстріли» України або «провокації» з боку українських сил.

    «Вкотре показую, чому не потрібно виставляти в соцмережі уламки будь-яких ракет… Українці фотографують фрагмент ракети Patriot, яка сьогодні вночі ймовірно збила російський “Циркон”, і, навіть не розуміючи чия вона, публікують це фото в мережах. Ось приклад, як ворог використовує будь-який український контент для просування власних наративів та пропаганди: чергова брехня про те, що ми самі себе обстріляли», — зазначив речник Повітряних сил.

    Він наголосив, що навіть фрагменти збитої техніки ППО або російських ракет після перехоплення можуть бути вирвані з контексту та використані для створення фейкових сюжетів у російських медіа та Telegram-каналах.

    Ігнат підкреслив, що сучасні ракетні та дронові атаки Росії супроводжуються не лише фізичними руйнуваннями, а й активною інформаційною війною, де будь-яка публікація з місця події може стати інструментом маніпуляції.

    За його словами, противник постійно відстежує український інформаційний простір, оперативно забирає фото та відео з відкритих джерел і використовує їх для власних медійних кампаній.

    Тому, як наголосив речник, громадяни, самі того не усвідомлюючи, можуть сприяти поширенню ворожих наративів, публікуючи кадри з місць обстрілів.

    Коментуючи нічний обстріл, Ігнат заявив, що атака стала однією з найбільш масштабних за кількістю застосованих балістичних ракет. За його словами, під час відбиття удару Повітряні сили активно застосовували зенітні ракетні комплекси Patriot.

    Системи протиповітряної оборони працювали в складних умовах через одночасне застосування різних типів озброєння з боку Росії, включно з ракетами та безпілотниками.

    Внаслідок масованого удару по Києву та іншим регіонам України зафіксовано значні руйнування інфраструктури та людські втрати. Станом на ранок повідомлялося про щонайменше чотирьох загиблих та близько 30 поранених, серед яких є діти.

    Також у столиці виникли масштабні пожежі, зокрема на території Києво-Печерської лаври, яка зазнала пошкоджень унаслідок прямого влучання.

    За даними Київської міської військової адміністрації, внаслідок російського удару виникло займання на території Києво-Печерської лаври. Пошкоджень зазнав Успенський собор, де вогонь охопив значну частину даху.

    Рятувальні служби працювали в умовах підвищеної небезпеки через загрозу повторних атак, продовжуючи ліквідацію масштабних пожеж у столиці.

    Раніше предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній назвав удар по Києво-Печерській лаврі черговим злочином проти людяності.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна ініціює процедури в рамках ЮНЕСКО та інших міжнародних механізмів, вимагаючи жорсткої реакції світової спільноти на атаку.

    Українська влада наголошує, що удари по об’єктах культурної спадщини є частиною як воєнної, так і інформаційної агресії Росії проти України.

    Київська влада та військові підкреслюють, що Росія активно веде інформаційну війну паралельно з ракетними ударами, використовуючи будь-які доступні матеріали для формування фейкових наративів.

    У зв’язку з цим громадян закликають дотримуватися інформаційної безпеки та утримуватися від публікації фото уламків, місць влучань і роботи систем ППО у реальному часі.

  • Зеленський завдав удару по кремлівській пропаганді: під санкції потрапили російські медіа та судді, причетні до переслідування українців

    Зеленський завдав удару по кремлівській пропаганді: під санкції потрапили російські медіа та судді, причетні до переслідування українців

    Президент України Володимир Зеленський підписав новий указ про запровадження санкцій проти представників російської судової системи та пропагандистських медіа, які беруть участь у переслідуванні українських громадян і поширенні дезінформації на користь Кремля. Новий санкційний пакет став черговим кроком України у боротьбі проти російської інформаційної машини та осіб, причетних до репресій проти українців на території РФ і тимчасово окупованого Криму. Про це повідомили в Офісі президента України.

    Згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони, під обмеження потрапили 29 фізичних та 17 юридичних осіб. До списку увійшли судді Російської Федерації, які ухвалювали політично мотивовані вироки щодо українських журналістів, громадських активістів, військовополонених та політичних діячів. Також санкції запроваджені проти низки російських пропагандистських структур, серед яких медіаресурси «Газета.ру», «Лента.ру» та Спілка журналістів Росії.

    У повідомленні наголошується, що підставою для санкцій стала безпосередня участь цих осіб та організацій у переслідуванні громадян України, виправданні агресії проти України та поширенні кремлівської пропаганди. Українська влада вважає, що такі дії є складовою російської гібридної війни та потребують не лише політичної, а й юридичної відповідальності.

    Одним із найгучніших прізвищ у санкційному списку став московський суддя Тимур Вахрамєєв. За даними української сторони, він систематично ухвалював рішення у справах проти незаконно утримуваних українців та був причетний до ізоляції українських журналістів у російських слідчих ізоляторах. Також Вахрамєєва пов’язують із переслідуванням української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула після перебування в російському полоні. Українські правозахисники неодноразово наголошували на необхідності міжнародної відповідальності осіб, причетних до її незаконного утримання.

    Окремий блок санкцій стосується російських медіа, які протягом багатьох років системно поширюють антиукраїнські наративи та виправдовують військову агресію Росії. Після початку повномасштабного вторгнення саме пропагандистські ресурси стали одним із ключових інструментів Кремля для виправдання воєнних злочинів, депортації українських дітей, обстрілів цивільної інфраструктури та окупації українських територій. Україна неодноразово закликала міжнародних партнерів застосовувати обмеження проти таких ресурсів нарівні з військовими та економічними санкціями.

    Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк наголосив, що санкції проти російських суддів та пропагандистів є лише початком більш масштабної роботи. За його словами, Україна продовжує збирати докази щодо осіб, які брали участь у переслідуванні українців або сприяли поширенню російської пропаганди.

    «Усі причетні до переслідування українських громадян та інформаційного супроводу російської агресії мають відповідати за свої дії. Українські санкції — це лише перший етап. Наступним кроком має стати міжнародна синхронізація санкційних рішень», — наголосив Власюк.

    Варто зазначити, що Україна останніми місяцями суттєво активізувала санкційну політику. Лише протягом 2026 року Володимир Зеленський підписав низку указів щодо обмежень проти представників російського військово-промислового комплексу, організаторів депортації українських дітей, учасників так званого «тіньового флоту» РФ, пропагандистів, діячів культури та представників окупаційних адміністрацій.

    Зокрема, у квітні та травні цього року санкції були введені проти осіб і компаній, які забезпечують російський оборонний комплекс компонентами для ракетного озброєння, систем С-300 та С-400, а також підприємств, пов’язаних із виробництвом боєприпасів та ракетного палива.

    Нове рішення Києва також збігається у часі з активною роботою міжнародних партнерів України над посиленням тиску на Росію. 9 червня Європейська комісія офіційно представила 21-й пакет санкцій проти РФ, який розширює обмеження щодо російських компаній, фізичних осіб та секторів економіки, що підтримують війну проти України. За даними європейських інституцій, новий пакет містить додаткові обмеження для осіб, причетних до російської агресії, а також заходи проти секторів, які досі уникали масштабного санкційного тиску.

    Експерти зазначають, що санкції проти російських суддів мають не лише символічне значення. Такі рішення створюють юридичну базу для майбутніх міжнародних розслідувань і можуть стати підґрунтям для персональної відповідальності осіб, які ухвалювали незаконні вироки українцям. Аналогічна практика вже застосовувалася щодо російських силовиків, причетних до політичних переслідувань та порушень прав людини.

    У Києві підкреслюють, що боротьба з російською пропагандою залишається одним із ключових напрямів державної політики під час війни. Українська влада вважає, що інформаційна складова агресії є не менш небезпечною, ніж військові дії, адже саме через пропаганду Кремль виправдовує свої злочини, мобілізує підтримку війни всередині Росії та намагається впливати на міжнародну громадську думку.

    Запроваджені санкції стали черговим сигналом про те, що Україна послідовно документує злочини не лише російських військових, а й представників судової системи, медіа та інших структур, які допомагають Кремлю вести війну проти українського народу.

  • Російський пропагандист Баранець закликав убивати українських дітей після удару по Старобільську

    Російський пропагандист Баранець закликав убивати українських дітей після удару по Старобільську

    Черговий скандал навколо російської пропаганди спалахнув після заяви російського військового оглядача та полковника у відставці Віктор Баранець, який в ефірі фактично закликав до вбивства українських дітей. Як повідомляє Цензор.НЕТ, резонансні слова прозвучали на тлі повідомлень російської сторони про удар по тимчасово окупованій території Луганської області.

    В ефірі одного з російських пропагандистських майданчиків Баранець емоційно коментував атаку по об’єкту в районі Старобільська. Він заявив, що хотів би, аби “дітей тих, хто запускав безпілотники”, також “ховали”, щоб вони “знали, що таке людське горе”. Ці слова викликали хвилю обурення в українському сегменті соцмереж, адже фактично йдеться про відкритий заклик до насильства проти цивільних та дітей.

    Скандальна заява пролунала після того, як російські медіа почали поширювати інформацію про нібито удар ЗСУ по навчальному корпусу університету та гуртожитку на окупованій частині Луганщини. Російська сторона стверджує, що внаслідок атаки є загиблі та поранені.

    Водночас Генеральний штаб Збройних сил України спростував інформацію про нібито ураження цивільної інфраструктури в Старобільську. Українські військові заявили, що в ніч на 22 травня 2026 року було завдано ударів виключно по військових цілях російських окупантів.

    За даними Генштабу, серед уражених об’єктів були нафтопереробний завод, склади боєприпасів, системи протиповітряної оборони, пункти управління та місця розташування живої сили противника. Окремо українська сторона повідомила про удар по одному зі штабів російського підрозділу “Рубікон” у районі Старобільська.

    Йдеться про російський “Центр перспективних безпілотних технологій”, представники якого, за даними українських військових, регулярно беруть участь в атаках по українських містах та цивільній інфраструктурі. Саме цей підрозділ спеціалізується на використанні безпілотників і технологій для ударів по території України.

    На тлі інформаційної кампанії Кремля російський диктатор Володимир Путін також прокоментував ситуацію. Він назвав нібито український удар по гуртожитку “терактом” і закликав українських військових “не виконувати злочинних наказів”. Водночас жодних незалежних доказів того, що удар був спрямований саме по цивільному об’єкту, російська сторона не надала.

    Заяви Баранця вкотре стали прикладом агресивної риторики, яка регулярно звучить у російських державних медіа після початку повномасштабної війни проти України. Російські пропагандисти неодноразово публічно закликали до ударів по цивільній інфраструктурі, знищення українських міст та ескалації війни.

    Українські експерти та правозахисники неодноразово наголошували, що подібні висловлювання можуть розцінюватися як розпалювання ненависті та виправдання воєнних злочинів. Особливий резонанс викликають заяви, у яких прямо згадуються діти або цивільне населення.

    Паралельно ситуація на окупованій Луганщині залишається напруженою. У регіоні регулярно фіксуються удари по військовій логістиці окупантів, складах боєприпасів і командних пунктах. Українська сторона заявляє, що завдає ударів виключно по військових об’єктах, тоді як Росія систематично використовує інформаційні кампанії для звинувачень України в атаках на цивільних.

    Окремо українська влада звертає увагу на те, що саме Росія протягом усієї повномасштабної війни регулярно атакує українські міста ракетами, дронами та авіабомбами, що призводить до загибелі мирних жителів, зокрема дітей.

  • У ЦПД спростували фейк про нібито відключення мобільного зв’язку під час тривог

    У ЦПД спростували фейк про нібито відключення мобільного зв’язку під час тривог

    В Україні спростували інформацію, що активно поширювалася в соціальних мережах та окремих анонімних Telegram-каналах, про нібито ухвалення закону, який передбачає відключення мобільного зв’язку під час повітряних тривог. У Центрі протидії дезінформації наголосили, що такі повідомлення не відповідають дійсності та є черговою інформаційною маніпуляцією, спрямованою на створення паніки серед населення.

    Про це повідомляє Центр протидії дезінформації у Telegram.

    У ЦПД зазначили, що в українському інформаційному просторі поширюється фейкова інформація про нібито існування так званого “закону №395/2026”, який начебто передбачає повне або часткове відключення мобільного зв’язку під час оголошення повітряної тривоги. Окремі повідомлення також стверджували, що такі заходи нібито вже ухвалені на рівні уряду або перебувають на фінальній стадії впровадження.

    Водночас у Центрі протидії дезінформації підкреслили, що жодних законів, постанов чи інших нормативно-правових актів, які б передбачали обмеження або вимкнення мобільного зв’язку під час повітряних тривог, в Україні не ухвалювалося і навіть не ініціювалося. Там наголосили, що подібні твердження є повністю вигаданими та не мають жодного юридичного підґрунтя.

    Окремо в ЦПД звернули увагу на згаданий у фейкових повідомленнях номер “395/2026”, який подається як нібито доказ існування відповідного рішення. У відомстві пояснили, що цей номер не стосується жодних рішень у сфері телекомунікацій, а його використання у цьому контексті є навмисним введенням в оману. За словами фахівців, подібні маніпуляції часто застосовуються для створення видимості “офіційності” неправдивої інформації.

    У Центрі протидії дезінформації наголосили, що подібні інформаційні вкиди мають чітку мету — викликати занепокоєння серед населення, посіяти недовіру до державних інституцій та створити додаткове інформаційне навантаження в умовах війни. Там зазначили, що Росія та пов’язані з нею пропагандистські ресурси систематично використовують подібні фейки як частину ширшої інформаційної кампанії проти України.

    Фахівці також закликали громадян не поширювати неперевірену інформацію, особливо ту, що походить з анонімних або сумнівних джерел, і орієнтуватися виключно на офіційні повідомлення державних органів. У ЦПД нагадали, що в умовах повномасштабної війни інформаційна безпека є критично важливою складовою національної безпеки, а дезінформація може мати не менш шкідливий вплив, ніж інші форми гібридної агресії.

    Окремо в центрі нагадали, що подібні фейки вже неодноразово з’являлися в українському інформаційному просторі. Зокрема, раніше поширювалися неправдиві повідомлення про нібито “примусову мобілізацію жінок”, вигадані урядові рішення щодо обмеження прав громадян, а також сфабриковані “розслідування” щодо представників української влади та їхніх родин.

    Українські структури неодноразово підкреслювали, що подібні інформаційні кампанії мають системний характер і є частиною ширшої стратегії дестабілізації суспільства, дискредитації державних інституцій та підриву довіри до офіційних джерел інформації.

  • ISW: удар по Києву міг бути спробою Путіна “перекрити” ефект 9 травня

    ISW: удар по Києву міг бути спробою Путіна “перекрити” ефект 9 травня

    Справжні мотиви масованої ракетно-дронової атаки Росії по Києву можуть виходити далеко за межі суто військової логіки та бути пов’язаними з політичними й інформаційними цілями Кремля після подій навколо 9 травня. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Інститут вивчення війни.

    Аналітики наголошують, що удари по українській столиці варто розглядати не лише як частину бойових дій, а і як елемент інформаційної кампанії, спрямованої на демонстрацію сили та впливу як на внутрішню російську аудиторію, так і на міжнародну спільноту. На їхню думку, наказ президента Володимир Путін про масштабний удар по Києву міг бути спробою змінити інформаційний порядок денний після періоду підвищеної уваги до російського параду до Дня перемоги та критики його сприйняття.

    У звіті ISW зазначається, що напередодні 9 травня російське керівництво публічно погрожувало ударами по так званих “центрах прийняття рішень” у Києві, включно з можливим застосуванням ракети “Орєшник”, якщо Україна завдаватиме ударів по російських святкових заходах. Водночас Україна не здійснювала атак на територію Росії під час параду. Аналітики вважають, що такі заяви мали передусім пропагандистський характер і використовувалися для створення образу ескалаційної переваги, а також для відвернення уваги від внутрішніх проблем Росії, зокрема у сфері протиповітряної оборони.

    ISW також припускає, що масований удар по Києву міг бути спробою Кремля “перекрити” інформаційний ефект від неоднозначної реакції на парад Перемоги та продемонструвати здатність Росії до масштабних атак навіть у період міжнародної уваги. У звіті підкреслюється, що російське керівництво часто використовує символічні дати для демонстрації сили, і атака на столицю України могла бути елементом цього підходу.

    Окремо аналітики звертають увагу на реакцію російських військових блогерів, які називають такі удари переважно символічними та недостатньо ефективними з військової точки зору. Вони зазначають високу вартість подібних атак при обмеженому впливі на ситуацію на фронті, а також вказують на дефіцит ресурсів у російської армії. Частина “воєнкорів” також наголошує, що попри масовані обстріли українських міст, Україна продовжує завдавати ударів по російській логістиці та військовій інфраструктурі, що створює додаткові проблеми для забезпечення російських військ.

    Аналітики ISW пов’язують такі атаки і з ситуацією на фронті, де російські війська не демонструють суттєвого просування в межах поточної весняно-літньої кампанії. На їхню думку, у таких умовах удари по українських містах можуть використовуватися як спосіб компенсувати відсутність значних успіхів на полі бою та змістити фокус уваги на демонстрацію “активності” в тилу.

    У ніч на 24 травня Росія здійснила один із найбільших комбінованих ударів по Україні, випустивши близько 90 ракет різних типів і близько 600 безпілотників. Основною ціллю став Київ, де частину ракет і дронів було збито силами протиповітряної оборони, однак зафіксовано влучання по різних районах міста. Пошкоджено житлові будинки, об’єкти цивільної інфраструктури та адміністративні будівлі, а також окремі культурні установи. Повідомляється про загиблих і десятки поранених, серед яких є діти. Під удар також потрапила Біла Церква на Київщині, де також зафіксовані руйнування та жертви.

    Аналітики підкреслюють, що такі удари залишаються частиною ширшої стратегії Росії, яка поєднує військові дії з інформаційним впливом і спробами формувати міжнародне сприйняття війни, однак не змінює фундаментальної ситуації на фронті.

  • Генштаб: у Старобільську ЗСУ вдарили по штабу “Рубікону”, а не коледжу

    Генштаб: у Старобільську ЗСУ вдарили по штабу “Рубікону”, а не коледжу

    Генеральний штаб Збройних сил України заявив, що російська сторона поширює маніпулятивну інформацію щодо нібито удару по цивільному об’єкту у тимчасово окупованому Старобільську Луганської області. У ЗСУ наголосили, що в ніч на 22 травня українські сили завдали серії ударів виключно по військових об’єктах, які використовувалися російською армією, а повідомлення про атаку на гуртожиток коледжу є частиною інформаційної кампанії Кремля.

    У Генштабі підкреслили, що російські медіа активно просувають версію про нібито ураження цивільної інфраструктури, однак реальні цілі операції були пов’язані з військовою логістикою, командними пунктами та інфраструктурою російських сил на окупованій території.

    “В російських медіа активно поширюється маніпулятивна інформація щодо нібито ураження Збройними Силами України об’єктів цивільної інфраструктури на тимчасово окупованій території України”, — заявили у Генштабі.

    Українське військове командування окремо наголосило, що всі удари здійснювалися відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та були спрямовані виключно проти законних військових цілей.

    За офіційною інформацією ЗСУ, у ніч на 22 травня українські сили уразили низку важливих об’єктів російської військової інфраструктури. Серед них — нафтопереробний завод, склади боєприпасів, засоби протиповітряної оборони, пункти управління та райони зосередження особового складу російської армії.

    Окремо Генштаб повідомив про удар по одному зі штабів російського спецпідрозділу “Рубікон” у районі Старобільська. Йдеться про так званий “Центр перспективних безпілотних технологій”, який спеціалізується на застосуванні дронів, координації атак безпілотників та розробці нових тактик використання БПЛА у війні проти України.

    У ЗСУ наголошують, що представники цього підрозділу регулярно беруть участь в атаках на українські міста та цивільну інфраструктуру. Саме тому штаб “Рубікону” розглядався як законна військова ціль.

    Аналітики зазначають, що останнім часом Україна дедалі активніше завдає ударів по центрах управління російських безпілотних систем, оскільки дрони стали одним із головних інструментів російських атак по тилових регіонах України. Удари по таких штабах мають на меті не лише фізичне знищення інфраструктури, а й дезорганізацію системи управління безпілотними операціями.

    Заява Генштабу пролунала після різкої реакції російського диктатора Володимира Путіна, який звинуватив Україну в “обстрілі гуртожитку коледжу” у Старобільську та заявив про необхідність “удару у відповідь”.

    За словами Путіна, атака нібито була цілеспрямованою і не могла бути випадковим наслідком роботи російської ППО або систем радіоелектронної боротьби. Він стверджував, що українські дрони “тричі били по одному й тому самому місцю”, що, на його думку, нібито свідчить про навмисний характер удару.

    Російські державні медіа та пропагандистські ресурси одразу почали активно поширювати цю версію, намагаючись представити атаку як удар по цивільному об’єкту. Водночас українська сторона фактично вказує, що Росія використовує подібні інформаційні кампанії для відволікання уваги від успішних українських ударів по військовій інфраструктурі.

    Останніми тижнями Україна значно активізувала атаки по об’єктах російського військово-промислового комплексу, нафтопереробних заводах, складах пального та командних центрах як на території РФ, так і на окупованих територіях України.

    За даними Reuters, майже всі великі нафтопереробні заводи у центральній частині Росії або тимчасово зупинили роботу, або суттєво скоротили виробництво через регулярні атаки українських безпілотників. Це створює дедалі більший тиск на російський паливний ринок і військову логістику.

    Паралельно російські регіони дедалі частіше стикаються з атаками дронів, вибухами та перебоями у роботі критичної інфраструктури. Аналітики зазначають, що війна, яка раніше для багатьох росіян залишалася “далекою”, тепер усе більше переноситься безпосередньо на територію самої Росії.

    За оцінками соціологів і російських джерел, населення країни-агресора дедалі сильніше реагує на питання безпеки у власних регіонах, а новини про удари по НПЗ, складах або військових об’єктах викликають значно більше занепокоєння, ніж повідомлення з фронту.

    На цьому тлі Кремль посилює інформаційні кампанії про нібито “удари по цивільних”, намагаючись сформувати образ України як сторони, що атакує мирне населення. Водночас Україна послідовно наголошує, що її операції спрямовані виключно проти військових цілей та інфраструктури, яка забезпечує російську агресію.

    Експерти звертають увагу, що інформаційне супроводження таких подій стає дедалі важливішою частиною війни. Росія намагається використовувати будь-які інциденти для внутрішньої мобілізації населення та виправдання нових ударів по Україні, тоді як Київ акцентує на тому, що ціллю атак є військові об’єкти та логістика противника.

    Таким чином, ситуація навколо Старобільська стала не лише черговим епізодом бойових дій, а й частиною масштабного інформаційного протистояння між Україною та Росією на тлі зростання інтенсивності українських ударів по тиловій інфраструктурі агресора.

  • Фінляндія засудила російську дезінформацію проти України та країн Балтії

    Фінляндія засудила російську дезінформацію проти України та країн Балтії

    Фінляндія виступила з різкою заявою на підтримку Естонії, Латвії та Литви та засудила чергову хвилю російської дезінформації, яка стосується нібито використання територій країн Балтії Україною для запуску безпілотників по цілях у Росії. У Гельсінкі наголосили, що ці звинувачення не мають жодного підтвердження та є частиною ширшої кампанії інформаційного впливу, яку веде Москва проти держав Європи.

    Офіційну позицію оприлюднила міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен. Вона підкреслила, що російські заяви, спрямовані проти країн Балтії, є системними та вписуються у загальну стратегію дезінформаційних операцій, які супроводжують повномасштабну війну Росії проти України.

    За словами Валтонен, Фінляндія повністю підтримує держави Балтії, які стали об’єктами інформаційних атак з боку Росії. Вона заявила: «Фінляндія рішуче на боці тих країн, які стали цілями російської дезінформації та брехні. Правда і свобода мають перемогти». У Гельсінкі наголошують, що подібні наративи мають на меті посіяти недовіру між союзниками та створити додаткову напругу в регіоні Балтійського моря.

    Протягом останніх днів низка європейських столиць також публічно підтримала країни Балтії. У Польщі заявили, що ситуація є однозначною з точки зору міжнародного права та політичної відповідальності: агресором є Росія, тоді як Україна та її партнери діють у межах самооборони. У Бельгії звинувачення Москви назвали «чистою фантазією», підкресливши відсутність будь-яких доказів або підтверджених фактів.

    Напруженість навколо інформаційного простору Балтійського регіону зросла після низки інцидентів із появою або падінням безпілотників у прикордонних зонах. Після цього російські офіційні структури почали просувати версію про нібито використання територій країн Балтії для організації українських ударів по Росії. Ці твердження були спростовані як урядами відповідних держав, так і союзниками по ЄС та НАТО.

    19 травня Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації заявила про нібито плани України запускати безпілотники з території Латвії. У тій же заяві прозвучали погрози на адресу Риги, зокрема твердження про «відомі координати центрів ухвалення рішень» на латвійській території та заяви, що членство в НАТО нібито не гарантує безпеки. У Латвії ці заяви назвали провокаційними, безпідставними та такими, що мають ознаки інформаційного тиску.

    Естонія та Латвія після цього викликали російських дипломатів для офіційного протесту. У Таллінні та Ризі наголосили, що подібні заяви лише посилюють напруженість у регіоні та є елементом гібридного тиску. Крім того, президенти Естонії, Латвії та Литви провели координаційну розмову, присвячену інцидентам із «заблукалими безпілотниками» та інформаційним атакам з боку Росії.

    У європейських столицях дедалі частіше підкреслюють, що інформаційний компонент став невід’ємною частиною сучасної війни. Аналітики вказують, що Росія системно використовує дезінформацію для формування альтернативних наративів, спрямованих на підрив єдності ЄС і НАТО, а також для тиску на країни, які підтримують Україну.

    Фінляндія, яка нещодавно приєдналася до НАТО, окремо наголошує на важливості колективної реакції на подібні інформаційні операції. У Гельсінкі зазначають, що дезінформація є інструментом, який може мати реальні наслідки для безпеки регіону, оскільки впливає на політичні рішення, суспільну думку та міждержавні відносини.

    Таким чином, ситуація навколо заяв Росії щодо країн Балтії вкотре продемонструвала високий рівень інформаційної напруги в регіоні. Європейські держави дедалі частіше координують свої дії у відповідь на подібні кампанії, підкреслюючи необхідність спільної протидії дезінформації та підтримки України в умовах триваючої війни.

  • НАБУ і САП розбили фейк РФ про “арешт” Олени Зеленської

    НАБУ і САП розбили фейк РФ про “арешт” Олени Зеленської

    Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура офіційно спростували чергову хвилю російської дезінформації, яка стосувалася нібито “підготовки арешту” дружини президента України Олени Зеленської. В українських антикорупційних органах наголосили, що поширена інформація є повністю вигаданою та не має жодного стосунку до реальних процесуальних дій або будь-яких розслідувань.

    У НАБУ зазначили, що в російських та проросійських медіа знову з’явилися неправдиві повідомлення, в яких стверджувалося, ніби антикорупційні органи України ведуть певні слідчі дії щодо першої леді. У відомстві підкреслили, що такі заяви не відповідають дійсності, а жодних кримінальних проваджень, процесуальних рішень чи підготовки до будь-яких арештів, про які йдеться у пропагандистських публікаціях, не існує.

    НАБУ наголосило, що подібні інформаційні вкиди є частиною системної та цілеспрямованої кампанії дезінформації з боку держави-агресора. Її мета, за оцінкою українських антикорупційних органів, полягає у дискредитації державних інституцій України, зокрема антикорупційної системи, а також у підриві довіри суспільства до правоохоронних органів і державного управління загалом. Окремо підкреслюється, що такі інформаційні атаки спрямовані на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в Україні в умовах повномасштабної війни.

    У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі також чітко заявили, що поширювані російською пропагандою повідомлення не відповідають реальності. У САП наголосили, що жодних процесуальних дій або розслідувань щодо Олени Зеленської не здійснюється, а всі твердження про нібито підготовку арешту є вигадкою та елементом інформаційних маніпуляцій з боку країни-агресора.

    У прокуратурі додали, що такі інформаційні кампанії мають системний характер і регулярно використовуються для створення фейкових “сенсацій”, які потім активно поширюються через державні та наближені до російської влади медіа. Це, за словами представників САП, є типовою тактикою інформаційної війни, спрямованої на створення недовіри до українських державних інституцій як всередині країни, так і за її межами.

    Поштовхом до офіційного спростування стала публікація російського державного пропагандистського агентства РИА Новости, яке з посиланням на анонімні “джерела в силових структурах РФ” заявило про нібито підготовку арешту Олени Зеленської. Українські антикорупційні органи назвали ці твердження абсолютно неправдивими та такими, що не мають жодного фактичного підґрунтя.

    В Україні наголошують, що подібні вкиди є частиною ширшої інформаційної війни, яку Росія веде проти України паралельно з бойовими діями. Вони покликані відволікати увагу, створювати інформаційний шум та намагатися впливати на суспільні настрої через поширення страхів, чуток і фейкових “розслідувань” щодо представників української влади та їхніх родин.

    Українські антикорупційні органи закликають громадян та медіа критично ставитися до подібних повідомлень, перевіряти джерела інформації та довіряти лише офіційним заявам державних інституцій.

  • Фото трьох іноземців стало «інформракетою» Кремля: як Росія розганяє страх перед мігрантами в Україні

    Фото трьох іноземців стало «інформракетою» Кремля: як Росія розганяє страх перед мігрантами в Україні

    В українському інформаційному просторі на початку травня різко розкрутили тему нібито масового завезення трудових мігрантів з Азії. Приводом стали кілька дописів у соцмережах із фото іноземців, яких різні користувачі називали то пакистанцями, то індусами. За оцінками експертів, локальний інфопривід швидко перетворився на масштабну хвилю антиміграційних повідомлень, яку активно підхопили російські пропагандистські ресурси.

    Першим вірусним дописом став пост користувача під ніком Маріан Пастернак. Він опублікував селфі з трьома чоловіками азійської зовнішності та написав, що нібито зустрів «хлопців з Пакистану», які щойно приїхали в Україну і мають працювати в цеху із зарплатою 450 доларів та житлом від роботодавця.

    Наступного дня інший користувач — Юрій Кустро — виклав схоже фото з тими самими іноземцями, але вже назвав їх індусами. Після цього в соцмережах почали масово з’являтися аналогічні дописи, які подавали поодинокий випадок як доказ нібито масштабного завезення іноземної робочої сили до України.

    Частина повідомлень мала виразно провокативний характер. У них стверджували, що мігрантами нібито «замінять» українських чоловіків, які воюють на фронті. Саме ця теза швидко стала основою для хвилі емоційних обговорень, страхів і звинувачень у бік української влади.

    За даними Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, у період з 1 до 10 травня експерти проаналізували 21,6 тисячі публікацій на цю тему, розміщених на 13,8 тисячі унікальних ресурсів. Йдеться про Facebook, Telegram, X, TikTok, YouTube, новинні сайти та інші інформаційні майданчики.

    Найбільше повідомлень з’являлося у Facebook і Telegram. У Facebook зафіксували понад 8,2 тисячі публікацій, у Telegram — майже 5 тисяч.

    Поштовхом для хвилі став скриншот повідомлення менеджера будівельної компанії «Благо» з Івано-Франківська від 1 травня. У ньому йшлося про прибуття індійських робітників на будівельний майданчик. Скриншот спочатку поширили кілька анонімних Telegram-каналів, після чого тема почала стрімко розростатися.

    3 травня мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтвердив, що окремі підприємства справді залучають іноземних працівників через дефіцит кадрів. Він зазначив, що такі випадки є, зокрема у будівельній сфері, але особисто виступає проти такої практики.

    Саме після цього тема отримала новий поштовх. З 4 до 6 травня кількість згадок про мігрантів у соцмережах суттєво зросла, а вже 8 травня з’явилися вірусні пости з фото трьох іноземців.

    Керівник Центру стратегічних комунікацій Ігор Соловей зазначив, що тему трудових мігрантів найактивніше розкручували три групи: українські праві середовища, блогери, які ловлять тренди заради охоплень, та російські ресурси, які накачували істерику.

    За словами експертів, російська пропаганда давно використовує тему мігрантів як інструмент для розколу українського суспільства. Один із ключових наративів — нібито українська влада «знищує» власне населення через мобілізацію, а потім «замінить» українців дешевою робочою силою з інших країн.

    Засновниця ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз пояснює, що Росія регулярно підживлює такі теми, використовуючи будь-який зручний інформаційний привід. Раніше пропагандисти вже просували подібні історії, зокрема про нібито масове переселення ізраїльтян в Україну після початку війни в Ізраїлі.

    Центр стратегічних комунікацій зафіксував кілька основних тез, які поширювалися у межах цієї хвилі. Серед них — страх «генетичного розмивання» українців, твердження про «заміщення населення», звинувачення влади у «геноциді» власного народу та поєднання антиіміграційної риторики з антимобілізаційною.

    У таких дописах мігрантів подавали не як можливе рішення кадрової кризи, а як загрозу для українського ринку праці та національної ідентичності.

    Водночас реальні дані не підтверджують тезу про масовий наплив іноземців. За оцінками аналітиків Texty, офіційна статистика Державної міграційної служби не показує зростання кількості мігрантів в Україні. До повномасштабного вторгнення частка іноземців, які перебували на обліку, становила близько 0,75% від населення. Після 2022 року різкого зростання не відбулося, а кількість нових дозволів на імміграцію, навпаки, суттєво скоротилася.

    Експерти наголошують: в Україні справді існує проблема нестачі робочої сили через війну, мобілізацію, виїзд частини населення за кордон та демографічні втрати. Однак це складна економічна тема, яка потребує чесної розмови, а не емоційних вкидів і фейкових узагальнень.

    Саме відсутність широкої публічної дискусії про кадрову кризу створює простір для російських інформаційних операцій. Будь-який локальний випадок можна подати як «доказ» нібито масштабної змови або «заміщення українців».

    Особливо небезпечним експерти вважають те, що російська пропаганда дедалі частіше використовує штучний інтелект для створення фейкових фото і відео. У соцмережах уже поширювали зображення черг іноземців на українському кордоні, хоча такі матеріали не мають підтвердження.

    Аналітики попереджають: якщо тему мігрантів і далі штучно розганятимуть, вона може стати інструментом довгострокового внутрішнього розколу. Росія намагатиметься використовувати її для посилення недовіри до влади, провокування протестних настроїв та протиставлення різних груп українців одне одному.

  • Суд відправив Дубінського під безальтернативний арешт

    Суд відправив Дубінського під безальтернативний арешт

    Печерський районний суд Києва 14 травня обрав новий запобіжний захід народному депутату Олександру Дубінському у межах кримінального провадження щодо державної зради та поширення антиукраїнської пропаганди. Суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення та постановив взяти депутата під варту строком на 60 днів без права внесення застави.

    Про рішення суду повідомили Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань, які здійснюють процесуальне керівництво та досудове розслідування у справі.

    За даними слідства, навіть перебуваючи у слідчому ізоляторі, Дубінський продовжував вести активну інформаційну діяльність через соціальні мережі та месенджери. Правоохоронці стверджують, що народний депутат поширював у Telegram, Facebook та Instagram матеріали, які були спрямовані на просування вигідних Російській Федерації наративів, дискредитацію української влади та державної політики, а також на створення передумов для зриву мобілізаційних процесів в Україні.

    У матеріалах слідства йдеться про те, що контент, який публікував депутат, мав ознаки системної інформаційної діяльності, що збігалася з російською пропагандистською риторикою в умовах повномасштабної війни. Серед іншого, правоохоронці вказують на спроби формування недовіри до військово-політичного керівництва держави, дискредитацію мобілізації та поширення тез, які, на думку слідства, могли бути використані в інтересах РФ.

    У ДБР наголошують, що досудове розслідування проводиться щодо народного депутата IX скликання, якого підозрюють у державній зраді. Йдеться про злочин, вчинений в умовах воєнного стану, що належить до категорії особливо тяжких.

    Слідчі також вважають, що перебування під вартою без можливості внесення застави є необхідним для запобігання подальшому поширенню інформаційних матеріалів, які можуть шкодити національній безпеці України, а також для недопущення впливу на хід слідства.

    Нова підозра у державній зраді була вручена Олександру Дубінському 5 травня. За версією слідства, депутат продовжував інформаційну діяльність навіть під час перебування у СІЗО.

    Це не перше кримінальне провадження щодо Дубінського. Раніше правоохоронні органи вже повідомляли про розслідування його можливої участі в інформаційних операціях, пов’язаних із впливом РФ. У попередніх справах фігурували підозри щодо співпраці з російськими структурами та участі у кампаніях із дискредитації України на міжнародному рівні.

    Раніше Служба безпеки України заявляла, що Дубінський міг бути частиною мережі інформаційного впливу, яку пов’язували з російськими спецслужбами. Сам депутат публічно заперечував усі звинувачення, заявляючи про політичний характер переслідування.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці продовжують збір доказів та аналіз діяльності підозрюваного в інформаційному просторі під час повномасштабної війни.