Позначка: інформація

  • НАБУ провело обшуки в СБУ через можливий хабар 4 млн грн

    НАБУ провело обшуки в СБУ через можливий хабар 4 млн грн

    У четвер, 21 серпня, Національне антикорупційне бюро України провело обшуки у працівників Служби безпеки України. За даними слідства, офіцери СБУ могли отримати 4,2 млн грн хабаря за надання службової інформації особі, пов’язаній з олігархом Ігорем Коломойським. Про це повідомила газета ZN.UA із посиланням на постанову Вищого антикорупційного суду.

    Обшуки стосувалися заступника начальника ГУ контррозвідувального забезпечення об’єктів критичної інфраструктури СБУ Івана Сухоради та начальника відділу Петра Дударя. За версією слідства, вони могли надавати інформацію про обстановку у сфері енергетики та кримінальні провадження СБУ Богдану Якимцю, який є контактною особою між Коломойським та керівництвом СБУ.

    Повідомляється, що докази для обшуків НАБУ отримало після перевірки телефону Якимця, вилученого під час обшуку в лютому 2025 року. У телефоні було зафіксоване листування із Сухорадою та Дударем, а також інформація про справи ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта».

    На цей час Сухораду та Дударя відсторонено від посад. Вони перебувають під контролем СБУ.

    У контексті останніх подій наголошується, що детективи НАБУ Руслан Магомедрасулов та інші колеги, звинувачені СБУ у державній зраді, раніше розслідували справу Якимця. Через це СБУ отримала доступ до всіх матеріалів слідства НАБУ щодо нього.

    Ця ситуація стала частиною більш широкого конфлікту між антикорупційними органами та СБУ, зокрема на тлі звинувачень у сприянні втечі бізнес-партнерів Коломойського та розслідувань можливих зв’язків детективів НАБУ з Росією.

  • Нацполіція і Vodafone запустили систему екстреного оповіщення про зниклих дітей

    Нацполіція і Vodafone запустили систему екстреного оповіщення про зниклих дітей

    Мобільний оператор Vodafone уклав меморандум із Національною поліцією України, який відкриває правоохоронцям доступ до SMS-платформи Telescope. Завдяки цьому інструменту інформація про зниклих дітей зможе миттєво надходити людям, які перебувають найближче до місця події.

    Суть роботи платформи полягає у використанні геолокації та фільтрів за віком та іншими параметрами. Це дозволяє надсилати цільові повідомлення тим, хто з найбільшою ймовірністю міг стати свідком або володіти корисною інформацією.

    «У пошуку неповнолітніх час грає ключову роль. Чим швидше інформація потрапить до потенційних очевидців, тим вищі шанси на успіх», — зазначили у Vodafone Ukraine.

    Платформа Telescope, яка вже давно використовується для масових розсилок, тепер зосереджуватиметься на допомозі в пошуку дітей. Повідомлення надходитимуть абонентам, що перебувають безпосередньо в зоні пошуку. Поліція планує застосовувати цю систему насамперед у перші години після зникнення, коли кожна хвилина є вирішальною.

    Громадян закликають уважно ставитися до таких SMS. Будь-яка деталь — від опису одягу до місця, де востаннє бачили дитину, — може суттєво допомогти розслідуванню.

    Співпраця між державними органами та бізнесом має на меті залучити якомога більше людей до оперативних пошуків і підвищити рівень безпеки дітей в Україні.

  • Плюси й мінуси швидкого споживання контенту: що каже наука

    Плюси й мінуси швидкого споживання контенту: що каже наука

    У світі, де час — найцінніший ресурс, усе більше людей звикають слухати подкасти, аудіокниги чи навчальні відео на прискореній швидкості. Особливо активно цю практику використовує молодь. Та чи дійсно швидке споживання контенту допомагає краще засвоїти інформацію, чи, навпаки, шкодить пам’яті й концентрації? Відповідь на це запитання спробували дати вчені з Канади та США.

    У чому переваги?

    Швидке відтворення — це зручно. Воно дає змогу встигнути більше за той самий час або переглянути матеріал повторно. Для студентів це може означати додаткові години на практику або підготовку. Ба більше, прослуховування у темпі 1,5х навіть допомагає краще зосереджуватись — немає часу на відволікання.

    Але є й зворотний бік

    Людський мозок працює з новою інформацією у кілька етапів: спершу він її «кодує», потім зберігає, а згодом відтворює. І саме на першому етапі — коли ми намагаємось зрозуміти сенс почутого — виникають труднощі при високій швидкості. Адже навантаження на робочу пам’ять різко зростає.

    Наш мозок може технічно сприймати до 450 слів на хвилину (вдвічі більше за нормальну швидкість мовлення). Але якщо інформація надходить занадто швидко, частина її не встигає пройти повноцінну обробку — і просто «зникає».

    Що кажуть дослідження

    Нещодавній метааналіз охопив 24 експерименти, в яких порівнювали сприйняття навчального відео на різних швидкостях. Результати такі:

    • При швидкості 1,25х або 1,5х — рівень засвоєння майже не змінюється.

    • При швидкості 2х — знижується помітно.

    • При 2,5х — втрачається до 17% інформації.

    Тобто легке прискорення є цілком прийнятним, але за умови, що слухач не втрачає задоволення від процесу.

    Вік має значення

    Особливо цікаве спостереження: старші люди гірше справляються зі швидким контентом. У віковій групі 61–94 роки погіршення результатів на прискорених швидкостях було помітно сильнішим, ніж у групі 18–36 років. Це, ймовірно, пов’язано зі зниженням когнітивних функцій, зокрема оперативної пам’яті.

    А як щодо довгострокового впливу?

    Науковці поки не можуть сказати напевне, чи тренування на високій швидкості здатне зменшити негативні ефекти. Є припущення, що звикання до швидкого темпу може навіть тренувати когнітивну витривалість. Але чи не призводить це до зростання психічної втоми — питання відкрите.

    І, зрештою, задоволення

    Дослідження також показують: навіть якщо пам’ять не страждає при швидкості 1,5х, людям це може просто не подобатись. Зменшення задоволення від процесу знижує мотивацію, а це вже безпосередньо впливає на якість навчання.

    Тож поки вчені продовжують дослідження, найкраща порада — прислухатися до себе. Якщо темп не шкодить ані засвоєнню, ані вашому комфорту — використовуйте його. Але якщо швидкість перетворює навчання на стрес — можливо, варто пригальмувати.

  • Президент ФК «Інгулець» Поворознюк видаляє про себе компрометуючу інформацію з інтернету

    Президент ФК «Інгулець» Поворознюк видаляє про себе компрометуючу інформацію з інтернету

    Олександр Поворознюк – персонаж, відомий своїми гучними заявами, лайливими виступами та епатажною поведінкою. Його медійний образ – це щось середнє між “народним героєм” і “бунтівником без причини”. Проте за цим ексцентричним фасадом ховається значно більше, ніж здається на перший погляд. Що ж приховує бізнесмен і футбольний функціонер, якого навіть сайт “Миротворець” вніс до своєї бази як “мародера і злодія”?

    Якщо запитати Google про Олександра Поворознюка, то серед новин про його чергову лайливу промову або скандальну заяву можна натрапити на цікаве повідомлення: “Деякі результати вилучено згідно із законом про захист даних у Європі”. Це означає, що попри всю свою відвертість, він активно чистить власний цифровий слід. Питання: що саме він хоче приховати?

    Сам Поворознюк не приховує фактів своїх судимостей. В інтерв’ю він розповідав, що “відсидів” двічі: одного разу в радянській армії за напад на офіцера та сержанта, а вдруге – за крадіжку двох каністр солярки. Проте інші його заяви додають плутанини. В інтерв’ю Наталії Мосейчук він сказав: “Я тричі судимий”. А в бесіді з “Економічною правдою” вже згадував про чотири судимості.

    У відкритих джерелах можна знайти згадку про справу 1998 року за статтею “тяжкі тілесні ушкодження”. Це вже зовсім інший рівень, який ніяк не вписується у його версію про “каністри солярки”. І якщо сам Поворознюк відкрито розповідає про дві судимості, то що ж криється за рештою? Чому він уникає теми третьої та четвертої?

    Кар’єра Поворознюка також викликає чимало запитань. За його власною версією, він піднявся завдяки банківському кредиту, який отримав без застави “на чесне слово”. Здається, навіть у 90-х це звучало б як фантастика. Утім, на той момент за його спиною стояв колишній офіцер КДБ Сергій Ганжа, який пізніше став високопоставленим чиновником СБУ, а після Майдану втік до Росії та приєднався до окупаційної адміністрації Запорізької області.

    Джерела стверджують, що ще у 90-х Поворознюк активно працював із розкраданням держмайна, зокрема фондів Держрезерву. Його схема була простою: отримати дешеве паливо, продати сільгосппідприємствам у борг, а потім забрати їхнє майно за борги.

    Попри свою кримінальну біографію, Поворознюк не лише залишається у медійному просторі, а й отримує підтримку на найвищому рівні. Він активно співпрацює зі “Слугою народу” і навіть очолював районну організацію партії у Кіровоградській області.

    У 2023 році держава навіть планувала зняти про нього фільм за бюджетні 33,6 мільйона гривень. Після гучного скандалу проект закрили, але сам Поворознюк не втратив підтримки влади. Його часто показують у “Телемарафоні”, а його головним медіаадвокатом стала ведуча Наталія Мосейчук.

    Публічний імідж Поворознюка – це “народний бізнесмен”, який допомагає фронту. Але за цим фасадом ховається інший образ – жорсткого керівника, який безжально розправляється з тими, хто йому не догодив. Один із останніх скандалів: його футбольний клуб “Інгулець” “здав” одного з гравців військкомату, коли той відмовився підписати новий контракт.

    Він ходить у військовій формі, має зареєстрований автомат і титул “генерал-майора українського козацтва”. Проте сам на фронт не поспішає, натомість відправляючи туди інших.

    Олександр Поворознюк – не просто скандальний аграрій чи футбольний функціонер. Це персонаж із глибоким кримінальним минулим, який вміло маніпулює своєю публічною репутацією, використовуючи медіа та політичні зв’язки для власної вигоди. Його гучні заяви, прокльони та нецензурна лайка – це не просто експресивність, а чітко продумана стратегія. І поки влада дивиться на нього крізь пальці, він продовжує будувати власну імперію, не гребуючи нічим.

  • Україна отримала данні щодо міжнародних рахунків українців

    Україна отримала данні щодо міжнародних рахунків українців

    Україна зробила важливий крок у напрямку підвищення прозорості податкової системи, здійснивши перший міжнародний автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки за стандартом Common Reporting Standard (CRS). Про це повідомив Міністерство фінансів України.

    У рамках цього обміну Державна податкова служба України передала дані про фінансові рахунки нерезидентів до податкових органів партнерських юрисдикцій, а також отримала інформацію про рахунки податкових резидентів України. Обмін включав відомості про фінансові рахунки, які ведуть фінансові установи (такі як банки, страхові та інвестиційні компанії) і належать резидентам юрисдикцій-партнерів. Інформація охоплює ім’я власника, адресу, податкове резидентство, податковий номер, дату та місце народження, а також дані про рахунок, залишок на кінець звітного періоду та суму отриманих доходів.

    Мінфін підкреслив, що участь України у міжнародній системі автоматичного обміну інформацією створює більш прозоре податкове середовище та підвищує імідж України як надійного партнера в міжнародних податкових відносинах.

    Завдяки доступу до інформації про іноземні фінансові активи своїх резидентів, Україна зможе:

    • посилити контроль за повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;
    • виявити незадекларовані доходи та боротися з ухиленням від сплати податків;
    • підвищити ефективність правил оподаткування контрольованих іноземних компаній;
    • отримати додаткові джерела податкової інформації для впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.

    Цей крок є частиною зобов’язань України в процесі інтеграції до ЄС і спрямований на підвищення прозорості податкової сфери. Міністерство наголосило, що завдяки обміну даними Україна зможе ефективніше боротися з ухиленням від сплати податків, що сприятиме додатковим податковим надходженням, а отже, економічній стабільності та розвитку країни.

    CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про визначені види фінансових рахунків між державами, які приєдналися до Багатосторонньої угоди компетентних органів. Податкові органи щорічно отримують масив даних про іноземні рахунки, що належать їх податковим резидентам. Перший звітний період охоплював період з 1 липня до 31 грудня 2023 року, а перший обмін даними успішно завершився 30 вересня 2024 року. На сьогодні близько 110 юрисдикцій є учасниками цього міжнародного обміну, включаючи всі держави-члени ЄС.

  • ВО “Свобода” оголосило винагороду $10,000 за інформацію про вбивцю Ірини Фаріон

    ВО “Свобода” оголосило винагороду $10,000 за інформацію про вбивцю Ірини Фаріон

    Політична партія “Свобода” в Україні вирішила взяти ініціативу в руки, пропонуючи винагороду у $10,000 за будь-яку інформацію, що допоможе у розслідуванні вбивства відомої мовознавиці Ірини Фаріон.

    “Товариство! Найперше нині ми зацікавлені у тому, аби знайти виконавця злочину — вбивства Ірини Фаріон. За будь-яку інформацію, яка допоможе правоохоронцям знайти нападника, чи його нинішнє місце перебування — гарантовано фінансову винагороду!”, — йдеться у заяві політичної партії.

    Наталія Ющук повідомила, що за інформацію про вбивцю Ірини Фаріон американське відділення “Свободи” пропонує винагороду у розмірі 10 тис. доларів Політична сила, до якої належала українська мовознавиця вказує, що гарантує анонімність у випадку надання інформації та просить усіх звертатись на їх електронну адресу: [email protected] Нагадаємо, що Ірину Фаріон було вбито 19 липня пострілом у голову. На похорони мовознавиці у Львові прийшли тисячі людей. Поліція не знайшла вбивцю Фаріон.

  • Законодавці хочуть заборонити військовослужбовцям поширювати в медіа та інтернеті певну інформацію

    Законодавці хочуть заборонити військовослужбовцям поширювати в медіа та інтернеті певну інформацію

    Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт № 10313, який вводить обмеження на розповсюдження певного типу інформації військовослужбовцями.

    Стаття законопроєкту, під назвою “Реалізація права військовослужбовців на інформацію”, передбачає заборону солдатам та офіцерам розголошувати в медіа, інтернеті та інших загальнодоступних телекомунікаційних мережах певні дані, які можуть бути використані російськими окупантами для аналізу та використання.

    Зокрема, обмеження стосується інформації, що дозволяє визначити місцеположення військових об’єктів, діяльність військових частин та деталі їхніх завдань. У пояснювальній записці до законопроєкту наголошується, що такі заходи мають забезпечити безпеку військових та унеможливити можливість використання інформації противником.

    Експерт Інституту масової інформації, Іванка Мельник, висловила занепокоєння щодо широти формулювання обмежень, вказаних у законопроєкті. За її словами, таке формулювання може призвести до необґрунтованих обмежень для військовослужбовців, у той час як більш конкретна заборона була б ефективнішою.

    Експертка надіється, що під час остаточного формулювання закону, народні депутати врахують ці побоювання, особливо з урахуванням суспільного контролю над цим питанням.

  • Іл-76: Представник ГУР розкриває доступну інформацію про літак

    Іл-76: Представник ГУР розкриває доступну інформацію про літак

    Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Андрій Юсов, не виключив можливість присутності військовополонених українців на борту збитого літака Іл-76 в Бєлгородській області.

    “Поки що немає підтвердженої інформації, крім того, що літак впав. Російська інформація надходить обмежено, переважно не з офіційних джерел, тому Україна настоює на утворенні міжнародної комісії для розслідування інциденту”, – заявив Юсов кореспондентці BBC Сарі Рейнсфорд.

    На запитання, чи відомо, що Україна збила літак, він відповів: “Ми не підтверджуємо таку інформацію”.

    Росія стверджує, що на борту Іл-76, збитого 24 січня, перебували 65 українських військовополонених, призначених для обміну. Зазначено, що загинули всі 74 людини, включаючи членів екіпажу та супровід.

    Українська розвідка в свою чергу повідомляє, що в морг Бєлгорода доставлено лише тіла п’ятеро членів екіпажу.

    Слідчий комітет Росії випустив коротке відео, на якому видно кров на снігу, уламки літака та велику почорнілу ділянку землі внаслідок його падіння.

    В записі присутні деякі деталі людських тіл, але обмежена кількість кадрів із місця події.

    Служба безпеки України 25 січня оголосила про початок кримінального розслідування стосовно аварії літака. Розслідування здійснюється за статтею 438 Кримінального кодексу України, яка стосується порушення законів та звичаїв війни.

    Раніше генштаб Збройних сил України в офіційному заявленні вказав на те, що Росія використовувала літаки для транспортування озброєння, яке регулярно використовувалося для обстрілу Харківської області. Зазначено, що українська армія спостерігала за цим та приймала заходи “щодо ліквідації засобів доставки” зброї.

    Командувач Повітряних сил Микола Олещук також оприлюднив заяву, в якій підкреслив, що “Україна має право на самозахист і знищення засобів повітряного нападу агресора”.

    У розмові з кореспонденткою BBC Сарою Рейнсфорд представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Андрій Юсов, зазначив, що в рамках розгляду справи про збитий літак Україна розгляне всі можливі версії події.

    Юсов нагадав, що на території Бєлгородської області тривають військові дії, що призвело до закриття Бєлгорода для цивільної авіації, там також розташована значна кількість протиповітряної оборони.

    За словами представника Головного управління розвідки, обидві сторони використовували безпілотники над Бєлгородом у день катастрофи. Українські безпілотники були розвідувальними, а російські слугували для ударних дій. Також зазначено, що російська протиповітряна оборона була активною, а Бєлгород перебував потенційно в зоні дії українських систем протиповітряної оборони.

    Юсов висловив припущення, що збиття літака може бути результатом “дружнього вогню” від російської армії або спланованої провокації. Він вказав на необхідність проведення незалежного розслідування міжнародною комісією, до якого повинні бути залучені представники інших країн та міжнародних організацій, з підкресленням важливості повного доступу до місця трагедії та будь-яких частин літака чи ракети.

    Юсов підкреслив, що саме літак Іл-76, що зазнав катастрофи, раніше використовувався для транспортування боєприпасів для стратегічної авіації та “ракет для систем С-300 і С-400” в Бєлгородську область.

    Щодо обміну полоненими, він підтвердив, що він був запланований і мав відбутися в Сумській області, а не в Бєлгородській, на заході від Бєлгорода. Представник Головного управління розвідки відкинув заяву Росії про попередження щодо використання літака для транспортування полонених, стверджуючи, що така інформація не надходила від Росії.

    За Юсовим, не виключено, що літак може перевозити одночасно і людей, і боєприпаси. Він підкреслив необхідність докладного розслідування, а також визначення ролі міжнародної комісії у цьому процесі.