Позначка: іноземні інвестиції

Російські війська вранці 10 вересня знову атакували підприємство харчової промисловості в самому Дніпрі — олійноекстракційний завод міжнародної агрокорпорації Bunge, пов’язаний із виробництвом популярної соняшникової олії «Олейна». За інформацією міського голови Бориса Філатова, по підприємству було завдано два удари. Поблизу виникла пожежа, згоріли 12 легкових автомобілів і два мікроавтобуси, були пошкоджені мережі, а комунальним службам довелося залучити важку техніку для ліквідації наслідків.

Мер Дніпра окремо звернув увагу на те, який саме об’єкт опинився під вогнем. За його словами, йдеться не про абстрактне «підприємство харчової промисловості», а про добре відомий містянам завод «Олейна», який уже неодноразово зазнавав російських атак. Філатов також наголосив на зв’язку підприємства з Bunge та закликав українські державні структури активніше пояснювати міжнародним партнерам, що російські удари завдають шкоди великому західному бізнесу, який продовжує працювати в Україні.

Уточнення щодо Bunge тут важливе. Компанію часто називають американською, оскільки її корпоративна штаб-квартира розташована в районі Сент-Луїса, штат Міссурі, а акції торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі. Водночас юридично Bunge Global SA має зареєстрований офіс у Женеві, Швейцарія. Тож точніше говорити про міжнародну аграрну корпорацію зі штаб-квартирою у США.

В Україні Bunge працює з 2002 року і залишається одним із великих гравців агропромислового сектору. На офіційному сайті компанія називає себе одним із провідних переробників олійних культур та експортерів зернових і рослинних олій в Україні. Їй належать або під її управлінням перебувають олійноекстракційні потужності в Дніпрі, Миколаєві, Вінниці та Харківській області, а також зернові й олійні термінали та елеватори. «Олейна» залишається одним із ключових споживчих брендів Bunge на українському ринку.

Дніпровський завод розташований на вулиці Князя Ярослава Мудрого. Офіційні матеріали Bunge підтверджують, що підприємство займається виробництвом і фасуванням рослинної олії, а також випуском шроту. Саме тому удар припав не по військовому виробництву, а по об’єкту цивільної харчової промисловості.

Нинішня атака особливо привертає увагу через те, що цей самий завод уже зазнав масштабних пошкоджень на початку року. 5 січня російські безпілотники вдарили по підприємству Bunge у Дніпрі. Тоді наслідки були настільки масштабними, що близько 300 тонн рослинної олії вилилося на міські дороги. Комунальники засипали проїжджу частину піском і спеціальними сумішами, а рух на Набережній довелося обмежувати на кілька діб.

Після тієї атаки міністр закордонних справ Андрій Сибіга прямо заявив, що не вважає влучання випадковим. За його словами, російські війська вже намагалися атакувати цей об’єкт раніше, а удари по підприємствах американського бізнесу в Україні мають системний характер.

Саме цей контекст робить повторний удар 10 вересня значно резонанснішим. Якщо січневу атаку українська дипломатія вже називала навмисною, то нове влучання у той самий цивільний завод посилює питання про те, чи намагається Москва систематично тиснути на іноземні компанії, які не залишили український ринок після початку повномасштабної війни.

Філатов звернув увагу і на ще одну деталь — незадовго до нового удару Дніпро відвідав американський сенатор-демократ Річард Блюменталь. Міський голова заявив, що політик побував і на підприємстві «Олейна». Офіційні матеріали самого Блюменталя підтверджують його поїздку до Дніпра наприкінці серпня — це був перший візит члена Конгресу США до міста з початку повномасштабної війни. Сенатор відвідав військовий госпіталь і зустрічався з представниками міста, однак у його офіційному оприлюдненому звіті окремий візит саме на завод Bunge не деталізований. Тому цю частину історії коректно подавати саме як заяву Філатова.

При цьому Блюменталь уже публічно говорив саме про удари по американському бізнесу в Україні. 27 серпня Forbes із посиланням на його пресконференцію повідомляв, що сенатор заявив: приблизно половина американських компаній, які працюють в Україні, зазнали суттєвих пошкоджень внаслідок російських ракетних чи дронових атак. Він наполягав, що американський бізнес має активніше звертатися до адміністрації президента США та Конгресу і вимагати посилення тиску на Москву.

За даними Американської торговельної палати, які наводив Forbes, понад половина компаній-членів організації зазнали пошкоджень або руйнувань своїх об’єктів від початку повномасштабного вторгнення. Блюменталь називав атаки на західний бізнес не випадковими відхиленнями ракет або дронів, а повторюваними ударами, які завдають компаніям мільйонних збитків.

І Bunge — далеко не єдиний відомий приклад.

У лютому цього року російська ракета влучила у фабрику Mondelēz International у Тростянці на Сумщині, де, серед іншого, виробляють продукцію під брендом Oreo. За даними Reuters, виробничу будівлю було пошкоджено, але загиблих не було. Це стало вже другим серйозним ударом по фабриці Mondelēz після початку повномасштабної війни: об’єкт значно постраждав у 2022 році, згодом його поступово відбудували й відновили виробництво.

У червні 2025 року російський удар пошкодив офіс Boeing у Києві, а в липні того самого року ракети влучили в підприємство американського виробника електроніки Flex у Мукачеві. За інформацією Forbes, материнська компанія інвестувала в цей український актив близько $65 млн. Ці приклади регулярно наводяться українськими посадовцями, коли вони говорять про наслідки війни для західних інвесторів.

Сам Bunge, попри війну, не залишив Україну. Компанія й у вересні продовжує набирати працівників на свої підприємства, зокрема у Вінниці та Харківській області. На українській сторінці корпорації досі вказані виробничі активи в Дніпрі та інших регіонах. Це важливий контекст, оскільки Росія атакує не покинуті промислові майданчики, а частину діючої української харчової та аграрної інфраструктури.

Після ранкового удару 10 вересня комунальні служби Дніпра працювали на місці влучання, відновлюючи пошкоджені мережі та розчищаючи територію. Філатов повідомляв, що комунальники розраховують завершити основні роботи протягом кількох годин, а рух транспорту на постраждалій ділянці — відновити до вечора.

При цьому нинішня атака відбулася на тлі загального посилення російських ударів по Дніпропетровщині. У ніч та вранці 10 вересня російська армія понад 20 разів атакувала три райони області дронами, артилерією та авіаційними бомбами. На Криворіжжі та Нікопольщині були поранені люди, пошкоджені житлові будинки, навчальний заклад та інша цивільна інфраструктура. За даними місцевої влади, сили ППО знищили над областю 24 безпілотники.

Новий удар по Bunge важливий не лише через збитки конкретного підприємства. Він укладається у значно ширшу картину атак на українську логістику, виробництво продуктів харчування та іноземні інвестиції. Після січневого влучання підприємство вже пережило масштабне пошкодження, яке фактично вплинуло навіть на рух транспорту у великому місті. Тепер Росія знову атакувала ту саму промислову локацію.

І саме тому Філатов цього разу наполягає: у міжнародній комунікації важливо називати не лише тип пошкодженого об’єкта, а й його власника. Адже коли російська зброя вдруге за рік прилітає у завод глобальної корпорації зі штаб-квартирою в США, це вже історія не лише про черговий удар по Дніпру, а й про реальні ризики для західного бізнесу, який продовжує працювати та інвестувати в Україну під час війни.