Позначка: інтернет-безпека

  • Дітям до 13 років — без соцмереж: ЄС готує найжорсткіші правила для платформ

    Дітям до 13 років — без соцмереж: ЄС готує найжорсткіші правила для платформ

    Європейська комісія 17 вересня представила масштабний законодавчий проєкт EU KIDS Act, який має суттєво змінити правила доступу дітей до соціальних мереж, відеоплатформ, онлайн-ігор та сервісів зі штучним інтелектом. Найпомітніша норма — діти до 13 років взагалі не повинні мати акаунтів у соціальних мережах, а самостійно створювати власний профіль у ЄС пропонують дозволяти лише з 15 років.

    Для підлітків від 13 до 15 років передбачений проміжний режим: батьки або опікуни зможуть створити для них спеціальний обмежений акаунт, контролювати контакти та встановлювати максимальний час використання сервісу — до однієї години на день.

    Водночас це ще не чинний закон. Пропозицію Єврокомісії мають розглянути Європейський парламент і Рада ЄС. Лише після переговорів між інституціями та остаточного схвалення нові правила зможуть стати обов’язковими на території Євросоюзу.

    До 13 років — без власного акаунта

    Єврокомісія пропонує побудувати систему поступового доступу дітей до цифрових сервісів залежно від віку.

    Для дітей молодше 13 років власні акаунти у соцмережах мають бути заборонені.

    При цьому ЄС не збирається повністю «відключати» дітей від інтернету. На спеціалізованих дитячих відеоплатформах батьки зможуть дозволяти дитині переглядати контент через власний батьківський акаунт.

    Але й тут діятимуть обмеження: персоналізована стрічка та пошук мають бути вимкнені, а тривалість користування батьки зможуть обмежити максимум однією годиною на добу.

    Тобто ідея Єврокомісії полягає не просто у формальній перевірці дати народження, а в тому, щоб принципово змінити спосіб взаємодії дітей із цифровими платформами.

    Для 13–14-річних — лише «мініакаунти»

    Діти від 13 років і до моменту досягнення 15-річчя зможуть користуватися соцмережами, але лише через спеціальний обмежений профіль.

    Такий акаунт має створювати та контролювати батько, мати або законний опікун.

    Функціональність буде урізаною: батьки контролюватимуть контакти, а щоденне користування конкретним сервісом не повинно перевищувати однієї години.

    А вже з 15 років підліток зможе самостійно відкрити власний акаунт.

    Однак це не означає, що після 15 років для платформ зникають обмеження. До 18-річчя користувача соцмережі та інші цифрові сервіси повинні працювати за принципом safe by design — безпечні за замовчуванням.

    Нескінченну стрічку для дітей хочуть прибрати

    EU KIDS Act спрямований не лише на вікові обмеження.

    Єврокомісія хоче заборонити або серйозно обмежити функції, які можуть навмисно утримувати дитину біля екрана.

    Серед них — нескінченний скролінг, нав’язливі push-сповіщення у години сну, механіки винагороди за постійне повернення до застосунку та алгоритми, що поступово затягують користувача у дедалі екстремальніший або потенційно шкідливий контент.

    Рекомендаційні алгоритми для неповнолітніх мають бути перероблені так, щоб дитина отримувала більше можливостей самостійно контролювати, який контент їй показують.

    Окремо пропонується заборонити неповнолітнім проводити прямі трансляції.

    Акаунти дітей зроблять приватними

    За задумом Єврокомісії, профіль неповнолітнього має бути приватним за замовчуванням.

    Платформи повинні максимально знизити ризик небажаних контактів із незнайомими людьми та дати дитині прості інструменти блокування і вимкнення контактів.

    Окремі обмеження стосуватимуться доступу сервісів до чутливих функцій пристрою.

    За моделлю, яку пропонує Комісія, геолокація та інші потенційно ризиковані функції для дитячих акаунтів мають бути максимально обмежені або вимкнені за замовчуванням.

    Під правила потраплять і ШІ-чатботи

    EU KIDS Act виходить далеко за межі Instagram, TikTok чи Facebook.

    Нові принципи «безпеки за замовчуванням» поширюватимуться також на онлайн-ігри, цифрові сервіси, AI-компаньйонів і чатботи.

    Особливу увагу ЄС приділяє так званим AI companions — системам, які імітують дружні або романтичні стосунки з користувачем.

    Єврокомісія побоюється, що діти можуть формувати емоційну залежність від таких систем.

    Тому чатботи в дитячих застосунках чи іграх не повинні автоматично активуватися, нав’язуватися дитині або спеціально підштовхувати її до тривалої взаємодії. Їх також має бути легко вимкнути.

    Вік користувача доведеться справді перевіряти

    Одне з головних питань — як заборона працюватиме на практиці, якщо дитина просто вкаже іншу дату народження.

    Єврокомісія прямо визнає: нинішня система, коли користувачу достатньо вписати потрібний рік народження, фактично не працює.

    Саме тому EU KIDS Act передбачає значно жорсткіший механізм age assurance — підтвердження віку.

    Платформи та магазини застосунків мають визначати, чи відповідає користувач віковим вимогам.

    При цьому ЄС заявляє, що перевірка повинна розкривати платформі лише необхідну інформацію про вік, а не повні паспортні чи інші персональні дані користувача.

    Тема такої верифікації в Європі готується вже давно.

    Раніше Nenka.info писала про новий європейський інструмент перевірки віку користувачів, який дозволяє підтверджувати досягнення певного віку без передачі платформі повного набору персональних даних. Його тестування починалося у Данії, Франції, Греції, Італії та Іспанії.

    Тепер така технологія може стати одним із ключових інструментів нової загальноєвропейської системи.

    Старі акаунти дітей теж перевірять

    Законопроєкт стосується не лише нових користувачів.

    Єврокомісія пропонує після початку дії правил дати платформам шість місяців, щоб перевірити вік власників уже існуючих акаунтів.

    Якщо сервіс встановить, що користувачу менше 15 років, або не зможе достовірно визначити його вік, такий звичайний акаунт мають відключити або перевести у відповідний віковий режим.

    Для більшості дорослих користувачів, вік яких платформа вже може визначити з високою впевненістю, повторна перевірка, за задумом ЄК, може взагалі не знадобитися.

    Відповідати тепер мають самі технологічні компанії

    Одна з найважливіших концептуальних змін — перенесення тягаря доказування на платформи.

    Зараз батькам, регуляторам або дослідникам часто доводиться доводити, що певна функція шкодить дітям.

    EU KIDS Act передбачає протилежний підхід: технологічна компанія повинна ще до запуску нової функції перевірити її ризики для дітей і довести, що продукт є безпечним.

    Після запуску сервіс також має продовжувати моніторинг потенційної шкоди.

    За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, технології, якими сьогодні користуються діти, спочатку не створювалися з урахуванням їхнього добробуту, тому відповідальність не можна перекладати виключно на батьків.

    Компаніям можуть загрожувати величезні штрафи

    За даними Reuters, у разі ухвалення пропозиції порушення вимог може каратися штрафами до 6% глобального річного обороту компанії.

    Для корпорацій масштабу Meta, Google чи ByteDance це потенційно мільярди євро.

    Тому нове регулювання може змусити великі платформи суттєво перебудувати не лише систему перевірки віку, а й сам дизайн застосунків для неповнолітніх.

    Чому ЄС вирішив діяти зараз

    Єврокомісія посилається на дедалі більшу кількість досліджень і суспільне занепокоєння щодо кібербулінгу, залежного дизайну, шкідливого контенту, проблем зі сном, тривожності та психологічного здоров’я дітей.

    За даними спеціального Eurobarometer 2026 року, 92% європейців вважають посилення захисту дітей і молоді в інтернеті одним із важливих політичних пріоритетів.

    Перед підготовкою законопроєкту Єврокомісія також зібрала спеціальну групу більш ніж із 60 експертів — представників громадських організацій, молоді, батьків, педагогів, дитячих психіатрів, медиків, неврологів і технологічних фахівців.

    Австралія вже пішла ще далі

    Європа тут не перша.

    У грудні 2025 року Австралія запровадила загальнонаціональну заборону соцмереж для дітей до 16 років.

    Схожі кроки обговорюють або впроваджують інші країни.

    Nenka.info раніше писала про обмеження соцмереж для підлітків у Великій Британії, де влада також орієнтується на австралійський досвід та посилення вікової верифікації.

    А ЄС тепер намагається створити єдине правило для всіх 27 держав, щоб дитина не мала різного рівня захисту залежно від того, у якій країні вона перебуває.

    Є й критики

    Не всі підтримують запропонований підхід.

    Технологічна асоціація CCIA Europe вже попередила, що масова перевірка віку може створити нові ризики для приватності та кібербезпеки, якщо платформи почнуть збирати надмірну кількість інформації про користувачів.

    Саме тому одним із ключових питань під час подальших переговорів стане баланс між захистом дітей та правом усіх користувачів на приватність.

    Коли нові правила почнуть діяти

    Поки що конкретної дати немає.

    17 вересня Єврокомісія лише офіційно внесла законодавчу пропозицію. Це проєкт регламенту Європейського парламенту та Ради — COM(2026) 681.

    Тепер документ має пройти законодавчу процедуру в Європарламенті та Раді ЄС. Під час переговорів окремі норми — вікові межі, механізм перевірки віку, відповідальність компаній чи обмеження функцій — ще можуть змінитися.

    Тому твердження, що в ЄС «вже заборонили соцмережі дітям до 13 років», наразі було б передчасним.

    Точніше: Єврокомісія запропонувала таку заборону і винесла її на розгляд законодавців ЄС.

    Якщо EU KIDS Act ухвалять у близькому до нинішнього вигляді, це може стати одним із наймасштабніших у світі втручань державного регулятора в те, як соцмережі, відеосервіси, ігри та штучний інтелект взаємодіють із дітьми.

  • Соцмережі під забороною для підлітків: нові правила Британії

    Соцмережі під забороною для підлітків: нові правила Британії

    Велика Британія офіційно оголосила про запровадження повної заборони доступу до соціальних мереж для користувачів віком до 16 років. Рішення анонсував прем’єр-міністр Кір Стармер під час урядової конференції, присвяченої безпеці дітей в інтернеті та впливу цифрових платформ на психічне здоров’я підлітків.

    Мова йде про масштабне обмеження доступу до найпопулярніших соціальних сервісів, зокрема TikTok, Instagram, Snapchat та інших платформ, які дозволяють створення акаунтів і публічну взаємодію користувачів.

    Кір Стармер заявив, що сучасні соцмережі негативно впливають на психічний стан дітей і підлітків, а також створюють середовище, в якому зловмисники можуть легше взаємодіяти з неповнолітніми.

    «Соціальні мережі роблять дітей нещасними», — наголосив прем’єр-міністр, додавши, що онлайн-платформи часто сприяють булінгу, переслідуванню та психологічному тиску на дітей.

    За його словами, держава зобов’язана втрутитися, оскільки цифрове середовище стало фактором системного ризику для дитячого здоров’я.

    Згідно з оголошеним планом, заборона передбачає фактичне блокування доступу до основних соціальних мереж для осіб, які не досягли 16-річного віку.

    Під обмеження потрапляють платформи, які дозволяють:

    • створення персональних профілів;
    • публікацію контенту;
    • комунікацію між незнайомими користувачами;
    • алгоритмічне поширення контенту серед широкої аудиторії.

    Окремо уряд планує посилити контроль над платформами, які мають функції прямих повідомлень та публічних трансляцій.

    Окрім повної заборони соцмереж для дітей до 16 років, уряд Великої Британії розглядає ще низку супутніх заходів:

    • запровадження вікових обмежень для ігрових платформ із чатами;
    • додатковий контроль сервісів стримінгу та прямих ефірів;
    • обмеження взаємодії неповнолітніх із чат-ботами на основі штучного інтелекту;
    • можливе введення «цифрової комендантської години» для підлітків;
    • посилення вимог до перевірки віку користувачів.

    Також особливу увагу планують приділити платформам, які дозволяють контакт між дорослими та неповнолітніми без чіткої ідентифікації особи.

    Уряд Великої Британії заявив, що ініціативу підтримує переважна більшість батьків — близько 9 із 10, за результатами попередніх консультацій.

    Водночас у суспільстві вже почалася дискусія щодо ефективності такого підходу, зокрема щодо технічної можливості повного блокування доступу підлітків до соціальних мереж та ризику використання VPN або фейкових акаунтів.

    Рішення Лондона фактично наслідує модель Австралії, яка наприкінці 2025 року першою у світі запровадила загальнонаціональну заборону соцмереж для дітей до 16 років.

    Тоді під обмеження потрапили TikTok, YouTube, Instagram, Facebook, X, Reddit, Snapchat, Twitch та інші платформи. Попри жорсткі правила, повідомляється, що частина підлітків продовжує обходити блокування, використовуючи технічні засоби обходу обмежень.

    Британський уряд планує ухвалити відповідну постанову до Різдва. Повноцінне впровадження системи очікується на початку 2027 року.

    До цього часу уряд має розробити технічну інфраструктуру для перевірки віку користувачів, а також механізми контролю за виконанням нових правил на рівні платформ.

    Уряд наголошує, що головною метою є захист психічного здоров’я дітей, зниження рівня кібербулінгу та мінімізація ризиків онлайн-експлуатації неповнолітніх.

    Водночас експерти зазначають, що подібні заходи можуть суттєво змінити цифрову екосистему країни та створити нові виклики для технологічних компаній.

    Аналітики очікують, що рішення Великої Британії може стати прецедентом для інших країн Європи, які також посилюють регулювання цифрових платформ.

    У разі успішної реалізації реформи це може призвести до глобальної тенденції жорсткішого контролю за соціальними мережами та віковими обмеженнями в інтернеті.

  • НБУ попереджає про нову фішингову атаку з фейковими листами

    НБУ попереджає про нову фішингову атаку з фейковими листами

    Національний банк України повідомив про нову масштабну шахрайську кампанію, спрямовану на українських користувачів електронної пошти. Йдеться про фішингову схему, у межах якої зловмисники масово розсилають листи зі шкідливими вкладеннями, видаючи їх за офіційні повідомлення регулятора.

    Про це НБУ повідомив у своєму Telegram-каналі, наголосивши на зростанні активності кіберзлочинців та підвищеній складності нової хвилі атак.

    За даними регулятора, шахраї використовують різні електронні адреси, які не мають жодного відношення до офіційних каналів Національного банку України, однак у полі «відправник» намагаються створити враження, що листи надходять від НБУ. Для більшої правдоподібності зловмисники копіюють візуальне оформлення повідомлень, стилістику текстів і навіть елементи дизайну, схожі на офіційний сайт регулятора.

    У таких листах міститься заклик перейти за посиланням або завантажити архів із нібито важливими документами, звітами або службовою інформацією. Однак, як підкреслюють у Нацбанку, реальний вміст архівів становить шкідливе програмне забезпечення. Його основне завдання — отримати несанкціонований віддалений доступ до комп’ютера користувача, викрасти персональні дані, паролі, банківську інформацію або іншу конфіденційну інформацію.

    У НБУ звертають увагу, що такі атаки можуть бути особливо небезпечними для державних службовців, працівників фінансового сектору, бізнесу та громадян, які неуважно ставляться до перевірки джерела електронних листів.

    Окремо в Національному банку підкреслили, що всі офіційні повідомлення установи надходять виключно з корпоративних електронних адрес, які мають домен @bank.gov.ua. Будь-які інші адреси, навіть якщо вони візуально схожі, не є офіційними каналами комунікації регулятора.

    Фахівці з кібербезпеки НБУ також закликали користувачів не відкривати підозрілі вкладення, не переходити за невідомими посиланнями та не завантажувати файли з листів, які викликають сумнів. У разі отримання таких повідомлень рекомендується одразу видаляти їх без відкриття вкладень і, за можливості, повідомляти про інцидент відповідні служби кіберзахисту.

    У Нацбанку нагадали, що подібні атаки часто мають хвильовий характер і можуть повторюватися з використанням різних тем — від нібито офіційних документів до фінансових звітів або термінових повідомлень про «перевірки» чи «оновлення даних».

    Також регулятор звернув увагу на те, що шахрайські кампанії дедалі частіше використовують соціальну інженерію — методи психологічного впливу, які змушують користувача діяти поспіхом, не перевіряючи інформацію. Саме тому головна мета таких листів — створити відчуття терміновості та змусити людину відкрити вкладення або перейти за посиланням.

    Нагадаємо, у лютому інтернет-магазин нумізматичної продукції НБУ тимчасово зазнав перебоїв у роботі через кібератаку на компанію-підрядника. Тоді в регуляторі не виключали, що отримані дані користувачів можуть бути використані для подальших фішингових кампаній, і попереджали про ризик появи нових шахрайських схем із використанням цієї інформації.

    У Національному банку України підкреслюють, що кіберзагрози залишаються однією з ключових викликів цифрової безпеки в країні, а користувачам слід регулярно оновлювати засоби захисту, перевіряти джерела листів і дотримуватися базових правил цифрової гігієни.