Daypolitico

Позначка: “Інтерпайп”

  • Як дешевших постачальників труб «відсікає» «Укргазвидобування»

    Як дешевших постачальників труб «відсікає» «Укргазвидобування»

    З 25 по 31 січня в системі «Прозорро» оприлюднено 95 тис. повідомлень про закупівлі на загальну суму 35,99 млрд грн. Лідером серед великих контрактів минулого тижня стало ТОВ «Інтерпайп Україна», яке уклало угоду на 2,60 млрд грн на постачання труб для «Укргазвидобування».

    З моменту появи «Прозорро» у 2025 році «Інтерпайп» отримав трубні підряди «Укргазвидобування» на суму 40,21 млрд грн, що становить близько 80% від загальної суми закупівель труб державної компанії.

    Особливу увагу викликає відсутність китайських конкурентів на великих тендерах. Востаннє «УГВ» уклало контракт з китайським постачальником «Vorex» на 21 млн грн улітку минулого року. Після цього значні замовлення на суму понад 5 млрд грн отримав «Інтерпайп».

    На останньому тендері дешевших конкурентів відхилили з різних причин. ТОВ «Нафтосервіс» не надало забезпечення тендерної пропозиції. Американська компанія «Liberty Tool International», яка пропонувала китайські труби, вказала ставку ввізного мита 0%, тоді як насправді застосовується антидемпінгове мито 51,52%. «Укргазвидобування» визнало цю інформацію неправдивою і відхилило пропозицію, залишивши переможцем вітчизняного виробника.

    Таким чином, «Інтерпайп» під керівництвом Віктора Пінчука продовжує домінувати на ринку трубних закупівель державної компанії, а конкуренти з-за кордону майже не мають шансів на великі контракти.

  • Бізнесмена Андрейчикова викрили у зв’язках з Придністров’ям та сепаратистами

    Бізнесмена Андрейчикова викрили у зв’язках з Придністров’ям та сепаратистами

    Бізнесмен Андрій Андрейчиков, власник компанії «Балкер», яка щороку отримує сотні мільйонів доходів від торгівлі металобрухтом і співпрацює з найбільшими українськими металургійними групами, опинився в центрі скандалу через зв’язки з підконтрольним Росії Придністров’ям та особами, причетними до сепаратистської діяльності.

    Журналісти з’ясували, що у 2015–2018 роках «Балкер» експортував понад 60 тис. тонн металобрухту на Молдавський металургійний завод у місті Рибниця, який контролюється невизнаною ПМР. Вартість цих поставок становила близько 380 млн грн.

    Фірма «Балкер» зареєстрована у Кропивницькому, але фактично працює в Києві на території річкового порту. Сам Андрейчиков мешкає в Одесі. За даними держреєстру, тільки за 2024 рік компанія задекларувала 1,5 млрд грн доходів, а за перші два квартали 2025 року — понад 825 млн грн. Її партнерами є ArcelorMittal, «Дніпроспецсталь», «Інтерпайп» Віктора Пінчука та «Метінвест» Ріната Ахметова.

    При цьому Андрейчиков має неоднозначних колишніх партнерів. Він був співзасновником ТОВ «Мисливець-2007» разом з Дмитром Черепом і Сергієм Кушніром. Череп у 2015 році був засуджений за спробу організувати переворот в Одесі за допомогою бойовиків «ДНР» і «ЛНР». Кушнір керував одеським осередком проросійської партії «Родина». Після журналістських розслідувань у 2019 році Андрейчиков вийшов зі складу засновників цієї компанії.

    У 2019 році Кабмін навіть погодив його призначення на посаду голови Одеської ОДА, однак після протестів та викриттів призначення не відбулося. Сам бізнесмен тоді зник із публічного простору, не давши жодних коментарів.

    Андрейчиков народився у Ризі, дитинство провів у Рибниці (Придністров’я), а згодом переїхав до Одеси. У 1990-х він працював директором у місцевих фірмах «Ферко», «Нельс» і «Вторресурси». У 2003 році заснував «Балкер».

    Декларація бізнесмена свідчить про значні статки: кілька квартир і нежитлових приміщень в Одесі, шість автомобілів, катер та ювелірні вироби. Подружжя Андрейчикових зберігало понад 110 тис. доларів у чоловіка та 26 тис. доларів у дружини. Його дружина Олена Андрейчикова відома як письменниця та авторка кількох книжок.

    Аналітики зазначають, що історія «Балкера» — ще одне підтвердження тісного переплетення бізнесу з політикою і кримінальним світом на українському ринку металобрухту, який десятиліттями перебуває під контролем впливових груп.

  • Україні потрібне 100% бронювання робітників підприємств

    Україні потрібне 100% бронювання робітників підприємств

    В умовах війни в Україні підприємства, що працюють у зонах активних бойових дій, стикаються з серйозними викликами, пов’язаними з мобілізацією кадрів. Денис Морозов, перший заступник генерального директора компанії “Інтерпайп”, висловив необхідність змін у політиці бронювання персоналу для підприємств, розташованих у таких зонах.

    На конференції “Український експорт. Вікно відкривається?”, що відбулася в Києві 25 вересня, Морозов наголосив на важливості дозволити підприємствам, включеним до переліку територій активних бойових дій, бронювати 100% свого персоналу. Наразі, за його словами, дозволено резервувати лише половину колективу, що не відповідає реаліям роботи в умовах бойових дій.

    Прикладом служить трубний завод “Інтерпайп Ніко Тьюб”, розташований у Нікополі, який щодня піддається обстрілам російської армії. Морозов підкреслив, що у місті залишилося працювати небагато людей, і ті, хто залишився, “справжні герої”, що забезпечують безперервну роботу підприємства. Незважаючи на складні умови, завод вже повернувся до довоєнних обсягів виробництва, проте поточна система бронювання персоналу не відповідає потребам.

    Олександр Каленков, президент ОП “Укрметалургпром”, також підтвердив, що на всіх підприємствах гірничо-металургійного комплексу, які визнані критично важливими для економіки, мобілізовано в середньому 20% працівників. Це свідчить про термінову потребу в перегляді підходів до бронювання кадрів для підтримки економіки в умовах війни.

  • Без зміни лімітів на перекази валюти, компанії будуть змушені оголошувати дефолти

    Без зміни лімітів на перекази валюти, компанії будуть змушені оголошувати дефолти

    За останнім повідомленням Європейського парламенту, українські великі компанії стоять перед серйозною загрозою хвилі дефолтів через відсутність необхідних валютних пом’якшень від Національного банку України. Ця ситуація може суттєво підірвати фінансову стійкість корпоративного сектора і негативно вплинути на економічну стабільність країни в цілому.

    Незважаючи на часткове послаблення валютних обмежень, великі українські компанії досі не мають можливості розраховуватися з іноземними кредиторами. Це може призвести до хвилі дефолтів у корпоративному секторі, а потім – до подорожчання позик для держави.

    Нині, за словами керівника офісу генерального директора Групи Метінвест Олександра Водовіза, кредитний портфель компанії становить близько 2 млрд дол, і 95% запозичень зроблено на Заході. Така сама ситуація – у Ferrexpo, АрселорМіттал Кривий Ріг, “Інтерпайп” і “Кернел”.

    Тим часом НБУ ввів ліміти на перекази в розмірі лише кількох мільйонів доларів на рік. Для компаній, які мають виплатити кредиторам 200-300 млн – це крапля в морі. Це змусить компанії оголошувати дефолти, через що вартість іноземних запозичень для держави Україна значно зросте.