Daypolitico

Позначка: інвалідність

  • 36-річний прокурор отримує 156 тисяч пенсії і живе в Європі за рахунок українців

    36-річний прокурор отримує 156 тисяч пенсії і живе в Європі за рахунок українців

    Один із наймолодших українських пенсіонерів-прокурорів, 36-річний Дмитро Казак, уже восьмий рік отримує виплати від Пенсійного фонду, розмір яких сьогодні сягає 156,7 тисячі гривень на місяць. Така сума стала можливою після судового рішення, яке він виграв у 2022 році, обіймаючи посаду Миколаївського обласного прокурора.

    Ключ до різкого зростання пенсії — довідки про заробітну плату, які Казак отримав у підпорядкованій йому ж обласній прокуратурі та подав до суду. Згідно з цими документами, його місячний дохід нібито становив 195,8 тисячі гривень, що дозволило розрахувати пенсію на рівні 80% від цієї суми — понад 156 тисяч гривень.

    Однак фактичні дані з декларацій за попередні роки свідчать про інше. Середня зарплата Казака за п’ять років до виходу на пенсію становила приблизно 52,5 тисячі гривень. За таких умов його пенсія мала б бути в межах 42 тисяч гривень, тобто майже вчетверо меншою.

    Ба більше, навіть керівники найвищого рівня в прокуратурі отримували менше. Для порівняння, зарплата генерального прокурора у 2023 році складала близько 127,8 тисячі гривень — менше, ніж пенсія Казака.

    Формально все було оформлено в межах закону. Дмитро Казак отримав інвалідність ще у 28 років, що дало йому право на дострокову прокурорську пенсію після 10 років стажу. У 2022 році, досягнувши необхідного стажу, він звернувся до суду та домігся застосування старої норми закону, яка передбачала пенсію у розмірі 80% від зарплати замість 60%.

    Однак ще більш показовою є роль Пенсійного фонду у цій історії. Рішення суду про підвищення пенсії було ухвалено 21 лютого 2023 року. У ПФУ мали 30 днів на подання апеляції, але звернулися лише через 51 день. Крім того, у поданих документах не було квитанції про сплату судового збору.

    Суд надав додатковий час для виправлення помилок, однак і цей строк чиновники пропустили. В результаті апеляційне провадження так і не було відкрито. Спроби оскаржити рішення у касаційній інстанції також завершилися провалом через ті самі процесуальні порушення.

    У 2026 році Пенсійний фонд повторно спробував оскаржити рішення, однак суд відмовив через сплив усіх можливих строків. Таким чином, пенсія Казака фактично стала незворотною.

    Наразі колишній прокурор проживає у Швеції разом із дружиною. Виїзд за кордон став можливим завдяки оформленій інвалідності. Водночас перевірити її обґрунтованість вже неможливо, оскільки Казак звільнився з органів прокуратури і не підпадає під внутрішній контроль.

    На тлі цієї історії особливо разючим виглядає контраст із середньою пенсією в Україні, яка становить близько 6,5 тисячі гривень. Виплата у понад 156 тисяч гривень щомісяця для 36-річного ексчиновника піднімає питання не лише про законність окремих рішень, а й про системні прогалини у пенсійному та судовому регулюванні.

    Ситуація з Дмитром Казаком демонструє, як поєднання формально законних норм, сумнівних довідок і процесуальних помилок державних органів може призводити до багатомільйонних витрат бюджету, які фактично неможливо переглянути.

  • У Мукачеві дев’ять днів утримують у ТЦК чоловіка, який доглядає за матір’ю з інвалідністю

    У Мукачеві дев’ять днів утримують у ТЦК чоловіка, який доглядає за матір’ю з інвалідністю

    У Мукачеві виник резонанс навколо історії місцевого жителя Анатолія Рябініна, якого, за словами журналіста Віталія Глаголи, вже дев’ятий день утримують у територіальному центрі комплектування попри наявність документів, що підтверджують його статус єдиного опікуна матері з інвалідністю.

    За наявною інформацією, чоловіка протягом цього часу возять між різними територіальними центрами комплектування та військовими частинами. Сам Рябінін стверджує, що йому погрожували оголосити самовільне залишення частини.

    Водночас у чоловіка є рішення Мукачівського міськрайонного суду від 7 листопада 2023 року. У документі встановлено факт, що саме він є єдиною особою, яка здійснює постійний догляд за своєю матір’ю Марією Рябініною.

    Також у родини є висновок медико-соціальної експертної комісії, відповідно до якого жінка має інвалідність ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду.

    Попри наявність цих документів, за словами журналіста, чоловік вже дев’ятий день перебуває у системі територіальних центрів комплектування.

    Наразі ситуацію розглядає суд у Мукачеві. До будівлі суду також прийшли люди, які підтримують чоловіка та його родину.

    Мати чоловіка оприлюднила відеозвернення до суду, у якому просить розібратися у ситуації. Зокрема звернення адресоване судді Камінському, який розглядає цю справу.

  • Інвалідність, маєток і BMW за $115 тисяч: як живе інспектор Закарпатської митниці

    Інвалідність, маєток і BMW за $115 тисяч: як живе інспектор Закарпатської митниці

    Інспектор Закарпатської митниці Василь Пупена, який офіційно отримує трохи більше ніж 24 тисячі гривень зарплати та близько 3 тисяч гривень пенсії по інвалідності, мешкає у маєтку вартістю близько 40 млн гривень і користується дорогими автомобілями.

    Про це йдеться у матеріалі журналістів Телеграфу, які дослідили декларації митника та майно його родини.

    Василь Пупена працює державним інспектором відділу митного оформлення №8 митного поста «Тиса» — це одна з найнижчих посад у структурі митниці. Водночас саме інспектори контролюють проходження товарів через кордон, перевіряють правильність декларування та нараховують митні платежі.

    Згідно з декларацією, офіційна зарплата Пупени після оподаткування становить приблизно 24,8 тисячі гривень на місяць. Також він отримував близько 3 тисяч гривень пенсії.

    При цьому митник у 29 років, уже після початку повномасштабної війни, оформив інвалідність третьої групи через «загальне захворювання». Такий статус, окрім пенсійних виплат, дає право на звільнення від мобілізації та можливість виїзду за кордон.

    У грудні 2024 року Центральна МСЕК скасувала йому інвалідність. Медики заочно вивчили документи і дійшли висновку, що він не є особою з інвалідністю. Однак Пупена оскаржив це рішення в суді. Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Павло Микуляк задовольнив його позов і скасував рішення Центральної МСЕК.

    На розкішний спосіб життя родини звернули увагу після публікацій у соцмережах дружини митника Вікторії Пупени. В Instagram вона демонструвала дорогі прикраси, дизайнерський одяг, подорожі та інші атрибути заможного життя.

    Вікторія Пупена працювала асистенткою кафедри англійської мови та літератури у Мукачівському державному університеті, а з червня 2024 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Також вона має ФОП на другій групі єдиного податку.

    Однак основні витрати родини пов’язані не з одягом чи аксесуарами, а з нерухомістю та автомобілями.

    Згідно з декларацією, Пупена з 2019 року володіє будинком площею 297,3 кв. м в Ужгороді та земельною ділянкою. При цьому вартість будинку на момент придбання була задекларована лише на рівні 50 тисяч гривень.

    Пізніше будинок переоформили на батьків митника. Зокрема, у вересні 2025 року частину нерухомості за договором дарування оформила на себе його мати Ванда Пупена.

    Крім того, родина володіє дорогими автомобілями. У 2024 році мати митника придбала BMW X7 2024 року випуску, який коштує близько 115 тисяч доларів.

    У 2025 році вона оформила на себе ще один автомобіль — Mercedes-Benz V-Class V300 2025 року, ринкова вартість якого сягає приблизно 155 тисяч доларів.

    Дружина митника володіє автомобілем Skoda Kodiaq 2024 року, який коштує близько 1,9 млн гривень. На цій машині встановлені номерні знаки з комбінацією цифр «0001», такі ж номери мають і автомобілі матері.

    Батько митника також придбав автомобіль Skoda Octavia 2025 року з номером «4444».

    Крім частини будинку, мати Пупени володіє ще й будівлею площею 328,8 кв. м, придбаною у 2023 році. Загальна вартість майна родини оцінюється у десятки мільйонів гривень.

    Походження коштів родина пояснила позиками. За словами матері митника, за останні 18 років вона отримала доходи приблизно на 23 млн гривень, займаючись комерційною діяльністю без реєстрації бізнесу.

    Крім того, вона заявила, що взяла в борг майже 470 тисяч доларів у п’яти різних осіб.

    Втім перевірка показала, що так звані кредитори не мали достатніх офіційних доходів, щоб позичити такі суми. Крім того, всі вони проживають в Одесі, тоді як родина митника мешкає в Ужгороді.

    Також немає підтверджень, що ці борги повертаються або що між сторонами відбувалися фінансові перекази.

    У межах кримінального провадження Державне бюро розслідувань звернулося до суду з проханням накласти арешт на майно родини митника, щоб запобігти його можливому відчуженню.

    Однак суддя Печерського районного суду Києва Анна Гридасова відмовила у задоволенні цього клопотання, і арешт на нерухомість накладено не було.

  • Прокурора звільнили після перевірки інвалідності: роками отримував пенсію без підстав

    Прокурора звільнили після перевірки інвалідності: роками отримував пенсію без підстав

    Прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури Костянтина Сапейка звільнили з посади після дисциплінарного провадження через відмову проходити повторний медичний огляд для підтвердження інвалідності. Відповідне рішення ухвалила Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.

    Під час розгляду справи комісія встановила, що Сапейко неодноразово ігнорував вимоги Офісу генерального прокурора та керівництва Черкаської обласної прокуратури щодо проходження повторного медичного обстеження у державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». Йдеться про період з листопада 2024 року до травня 2025 року і пізніше.

    Перевірка проводилася в межах досудового розслідування кримінального провадження щодо можливих зловживань при встановленні інвалідності прокурорам та іншим посадовцям. Розслідування розпочали на виконання рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року №732/2024.

    Костянтину Сапейку ще у 2016 році було встановлено II групу інвалідності безстроково. На підставі цього статусу він отримував пенсію по інвалідності, зокрема у період з 2019 по 2024 рік — приблизно по 18 тисяч гривень щомісяця.

    У Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії дійшли висновку, що прокурор не мав об’єктивних перешкод для проходження медичного обстеження. Періоди відпусток, лікарняних та службовий графік дозволяли йому з’явитися на огляд. Водночас пояснення Сапейка щодо стану здоров’я комісія визнала непереконливими та такими, що суперечать наданим медичним документам.

    23 липня експертна команда державної установи «Укрдержндімспі МОЗ» дійшла висновку, що встановлення Сапейку II групи інвалідності у 2016 році було необґрунтованим через відсутність достатніх медичних підстав. У результаті цей статус було скасовано.

    Також комісія звернула увагу, що прокурор не намагався спростувати сумніви щодо законності отриманої інвалідності, не ініціював відпустку для проходження обстеження і не подав документи до територіального центру комплектування щодо зняття з військового обліку, хоча II група інвалідності передбачає непридатність до служби.

    За даними комісії, Сапейко фактично використовував статус інвалідності лише для отримання пенсійних виплат. При цьому він не звертався щодо облаштування робочого місця або отримання інших соціальних пільг, передбачених для осіб з інвалідністю.

    У КДКП наголосили, що відмова від медичного обстеження підірвала довіру до органів прокуратури та спричинила суспільний резонанс на тлі численних публікацій у ЗМІ про можливі фіктивні інвалідності серед прокурорів у Черкаській та Хмельницькій областях.

    З огляду на тривалість та умисний характер порушень, а також шкоду авторитету прокуратури в умовах воєнного стану, комісія ухвалила рішення про звільнення прокурора з посади. При цьому дисциплінарний проступок було визнано триваючим — з листопада 2024 року до липня 2025 року.

  • Прокурори масово оформлюють інвалідність і отримують мільйонні пенсії

    Прокурори масово оформлюють інвалідність і отримують мільйонні пенсії

    В Україні набирає обертів скандал довкола так званого «прокурорського інвалідного конвеєра» — схеми, за якою представники органів прокуратури оформлюють інвалідність, отримують спеціальні пенсії та роками зберігають надвисокі виплати навіть після перевірок.

    Черговим прикладом стала ситуація з прокуроркою Харківської обласної прокуратури Ларисою Асріян. 17 лютого Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів закрила дисциплінарне провадження щодо неї, попри скаргу керівництва. Комісія не виявила порушень у тому, що посадовиця тривалий час отримувала спеціальну пенсію по інвалідності.

    За наявною інформацією, другу групу інвалідності Асріян отримала ще у 2008 році, працюючи юристом приватного підприємства. Після перевірок у 2025 році групу було знижено до третьої, однак це рішення вона успішно оскаржила в Харківському окружному адміністративному суді, фактично зберігши право на виплати.

    Втім, цей випадок — лише частина ширшої системи.

    Колишній прокурор Пустомитівської прокуратури Олег Опанасюк роками отримував виплати за другою групою інвалідності, заявляючи про обмеження пересування. Водночас під час перевірок було встановлено його регулярні поїздки автомобілем за кордон, зокрема до Польщі.

    Іншим показовим прикладом став експрокурор Дмитро Казак, який оформив прокурорську пенсію у 29 років. За відкритими даними, щомісячні виплати сягають понад 150 тисяч гривень, при цьому сам він проживає за межами України.

    Окрему увагу викликають випадки використання так званого «судового спаму». За даними журналістських матеріалів, експрокурор Куп’янської прокуратури Станіслав Муратов подавав десятки однотипних позовів до Харківського окружного адміністративного суду, домагаючись розгляду справи потрібним складом суду. У підсумку суд дозволив включити до прокурорського стажу навіть періоди навчання та роботи охоронцем, що забезпечило йому понад 1,3 млн грн пенсійних нарахувань і довічне утримання.

    Аналогічні рішення ухвалювалися і щодо інших колишніх працівників прокуратури. Зокрема, Денис Свобода через суд домігся виплат у розмірі 90% від заробітної плати попри заперечення Пенсійного фонду щодо недостатнього стажу.

    Експерти зазначають, що проблема має системний характер і виникає на стику роботи медико-соціальних експертних комісій, судів та дисциплінарних органів. Формально всі рішення ухвалюються законно, однак сукупність однакових кейсів свідчить про існування механізму, який дозволяє окремим представникам прокурорської системи отримувати довічні виплати з бюджету.

    На тлі війни та дефіциту державних фінансів такі історії викликають особливий суспільний резонанс, адже мова йде про мільйонні витрати бюджету, які фактично забезпечують привілейовані пенсії для вузького кола посадовців.

    Наразі питання перевірки законності прокурорських пенсій та рішень МСЕК дедалі частіше порушується на рівні антикорупційних органів і парламенту, однак системного аудиту цих виплат досі не проведено.

  • Дисциплінарну справу проти прокурорки з інвалідністю закрито

    Дисциплінарну справу проти прокурорки з інвалідністю закрито

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно прокурорки управління нагляду за додержанням законів Національної поліції України Харківської обласної прокуратури Асріян Лариси Арамівни. Рішення було прийнято 17 лютого та оформлене відповідною постановою.

    Провадження відкрили 30 липня за скаргою керівника прокуратури Омарова А. А. Підставою для перевірки стало встановлення прокурорці другої групи інвалідності рішенням Харківської обласної МСЕК від 27 травня 2024 року зі строком дії до 1 травня 2026 року.

    Під час перевірки Комісія встановила, що інвалідність другої групи була вперше визначена ще у 2008 році, задовго до початку роботи Асріян у прокуратурі. На той момент вона працювала юристом у приватному секторі в Донецькій області. Надалі групу інвалідності неодноразово підтверджували рішеннями МСЕК у 2009, 2012, 2014, 2020 та 2024 роках.

    Комісія також зазначила, що прокурорка не зверталася із запитами щодо спеціального облаштування робочого місця чи зміни умов праці у зв’язку зі станом здоров’я. Пенсію по інвалідності вона отримувала з 2008 року на загальних підставах. У липні 2024 року виплати було переведено на підстави закону «Про прокуратуру», однак після чергового перегляду групи інвалідності у травні 2025 року її змінено на третю групу. Відповідно, пенсійне забезпечення повернули на загальний режим.

    Рішення про зміну групи інвалідності було оскаржене в суді. Харківський окружний адміністративний суд 10 лютого 2026 року задовольнив позов та визнав відповідне рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

    Додатково службове розслідування, проведене у серпні 2025 року, а також висновок члена КДКП Віталія Мавроді від 2 лютого 2026 року не встановили складу дисциплінарного проступку в діях прокурорки.

    На підставі частини 5 статті 48 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження було закрито. Рішення підписали голова Комісії Максим Радзівон та члени КДКП.

    Прокурорка має право оскаржити це рішення в установленому законом порядку протягом місяця з дня отримання копії документа.

  • Кого не мобілізують у березні 2026 року: перелік категорій

    Кого не мобілізують у березні 2026 року: перелік категорій

    В Україні до 4 травня 2026 року продовжено воєнний стан і тривають мобілізаційні заходи. Водночас законодавство передбачає чіткий перелік категорій громадян, які не підлягають мобілізації або мають право на відстрочку.

    Підстави для звільнення від призову визначені статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Серед найпоширеніших причин — стан здоров’я, сімейні обставини, навчання, а також виконання критично важливої роботи.

    Не підлягають мобілізації громадяни, яких військово-лікарська комісія визнала непридатними до військової служби. Перелік захворювань визначено наказом Міністерства оборони №402. Також звільняються від призову особи з інвалідністю I, II або III групи.

    Право на відстрочку мають батьки трьох і більше неповнолітніх дітей, а також опікуни й піклувальники дітей, які залишилися без батьківського піклування. Не підлягають мобілізації батьки дитини з інвалідністю, а також громадяни, які здійснюють постійний догляд за родичами, що не можуть самостійно себе обслуговувати через стан здоров’я.

    Закон також передбачає відстрочку для осіб, чиї батьки мають інвалідність I–II групи, а також для тих, у кого чоловік або дружина мають інвалідність будь-якої групи. Окремо визначено пільгу для громадян, чиї брати або сестри загинули чи зникли безвісти під час бойових дій проти Росії — вона поширюється як на повнорідних, так і на неповнорідних родичів.

    Не підлягають повторній мобілізації особи, звільнені з полону. Вони можуть повернутися до служби лише добровільно.

    Від призову звільняються також працівники підприємств та організацій, які мають офіційне бронювання. Йдеться про фахівців, чия діяльність є критично важливою для оборони, економіки та функціонування інфраструктури держави.

    Студенти денної або дуальної форми навчання у закладах вищої освіти мають право на відстрочку за умови, що здобувають рівень освіти, вищий за вже отриманий.

    Щодо вікових обмежень, не можуть бути мобілізовані громадяни віком від 18 до 25 років, якщо вони мають статус призовника, а також особи старше 60 років.

    Окремі винятки стосуються осіб із судимістю. Не підлягають мобілізації засуджені за тяжкі злочини, зокрема проти національної безпеки, за умисне вбивство з особливою жорстокістю, корупційні правопорушення, тероризм, зґвалтування, розбій, незаконний обіг наркотиків та інші тяжкі злочини, визначені Кримінальним кодексом України.

    Крім того, Верховна Рада ухвалила рішення про надання річної відстрочки для осіб, які проходили службу за контрактом «18–24» строком на один рік і були звільнені. Вони отримують законну відстрочку на 12 місяців після завершення служби.

    Таким чином, попри дію воєнного стану та мобілізаційні заходи, закон визначає чіткий перелік категорій громадян, які не підлягають призову або мають право на відстрочку.

  • Прокурор із Кіровоградщини через суд намагається відновити скасовану інвалідність

    Прокурор із Кіровоградщини через суд намагається відновити скасовану інвалідність

    Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Кіровоградської обласної прокуратури Євген Бачурін через суд оскаржує рішення про скасування або відмову у продовженні встановлення інвалідності.

    Позов розглядає Кіровоградський окружний адміністративний суд. Справу веде суддя Г.М. Момонт. Інтереси прокурора представляє адвокат Юрій Кричук.

    У матеріалах справи зазначено, що Бачурін оскаржує рішення Державної установи «Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ» (м. Дніпро) від 8 травня 2025 року № ЦО-15752. Імовірно, йдеться про скасування раніше встановленої інвалідності або відмову в її продовженні.

    Суд звернув увагу, що у відзиві на позов відповідач посилався на копію медико-експертної справи №14932 позивача, яку надав Черкаський обласний центр МСЕ. Водночас ці документи фактично не надійшли до суду, що стало підставою для їх витребування в межах розгляду справи.

    За наявною інформацією, Бачурін щонайменше з 2021 року отримує пенсію за інвалідністю.

    Раніше генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно заявляв про перегляд рішень щодо надання інвалідностей прокурорам. За його словами, ті працівники, які відмовлялися проходити повторний медичний огляд або у чиїх даних були виявлені недостовірні відомості, звільнялися рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

    Ситуація розглядається на тлі реформи системи оцінювання інвалідності, яка передбачає перехід із 2025 року до моделі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи. У межах цієї трансформації суди дедалі частіше витребують оригінальні медичні та експертні матеріали для перевірки законності рішень, що оскаржуються.

    Остаточну правову оцінку діям сторін має надати суд.

  • Прокурора зі Львівщини звільнили після перевірки статусу інвалідності

    Прокурора зі Львівщини звільнили після перевірки статусу інвалідності

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення Олега Опанасюка з Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області. Підставою стала його відмова пройти повторне медичне обстеження для підтвердження другої групи інвалідності, яку він мав із 2013 року на підставі висновків Шевченківської МСЕК у Львові.

    За даними дисциплінарного провадження, прокурор протягом років отримував пенсійні виплати — спочатку загальні, а згодом спеціальні прокурорські. Водночас, коли виникла потреба підтвердити діагноз у профільному інституті в Дніпрі, він категорично відмовився від поїздки.

    Свою позицію Опанасюк пояснював станом здоров’я та неможливістю тривалих переїздів. Однак КДКП встановила, що у цей період він безперешкодно їздив на атестацію до Києва та двічі особисто керував автомобілем під час перетину державного кордону з Польщею. Ці обставини стали ключовими для оцінки його доводів.

    У рішенні комісії зазначено, що така поведінка, особливо в умовах воєнного стану та підвищеної уваги суспільства до питань соціальних виплат і пільг, підриває авторитет прокуратури. З огляду на це до прокурора застосували найсуворіше дисциплінарне стягнення — звільнення.

    Втім, історія Опанасюка — лише один із прикладів системної проблеми, коли статус особи з інвалідністю використовується для отримання спеціальних пенсій та інших привілеїв. Попри публічні звіти Генерального прокурора про звільнення окремих посадовців і відкриття кримінальних проваджень, практика дострокового виходу на пенсію та отримання значних виплат продовжує викликати суспільний резонанс.

    Раніше широкий розголос отримала історія колишнього прокурора Казакa, який у 29 років оформив пенсію через суд і домігся щомісячних виплат у розмірі понад 150 тисяч гривень. Також у публічному просторі згадуються випадки прокурорів, які поєднують спеціальні пенсії із зарплатою та володіють дорогими автомобілями й нерухомістю, частину з яких не відображають у деклараціях.

    Юристи наголошують, що ключовою проблемою залишається механізм призначення спеціальних пенсій і практика зарахування до спецстажу періодів навчання чи роботи, які фактично не пов’язані з виконанням прокурорських функцій. У поєднанні з рішеннями окремих судів це створює можливості для отримання виплат, які суттєво перевищують середні пенсії в країні.

    У суспільстві дедалі гучніше звучать вимоги переглянути підходи до призначення спеціальних пенсій та посилити контроль за достовірністю довідок МСЕК, щоб унеможливити використання соціального статусу як інструменту збагачення.

  • Лікарку зі Львова засудили у справі про 7 тисяч доларів за вплив на рішення МСЕК

    Лікарку зі Львова засудили у справі про 7 тисяч доларів за вплив на рішення МСЕК

    Залізничний районний суд Львова виніс вирок завідувачці хірургічного відділення Львівської багатопрофільної лікарні №19 Юлії Фусс. Лікарку визнали винною в отриманні неправомірної вигоди за вплив на рішення членів МСЕК щодо оформлення інвалідності чоловікові призовного віку. Про це йдеться у вироку від 9 лютого 2026 року у справі №462/6849/24.

    За матеріалами провадження, обвинувачена, обіймаючи керівну посаду, погодилася «допомогти» львів’янину отримати статус особи з інвалідністю. Як встановив суд, це мало забезпечити чоловікові право на безперешкодний перетин державного кордону в умовах воєнного стану. У вироку зазначається, що лікарка пообіцяла вплинути на голову та членів Франківської міжрайонної МСЕК, а свої послуги оцінила у 7 тисяч доларів США.

    Передача коштів, за висновком суду, відбувалася у два етапи. Спершу фігурантка отримала 1500 доларів США, а під час отримання решти суми у 5500 доларів її затримали правоохоронці.

    Спочатку у справі фігурувала тяжча кваліфікація, однак під час судового розгляду прокурор змінив обвинувачення на зловживання впливом без ознак вимагання. У суді Юлія Фусс повністю визнала провину, підтвердила обставини та заявила про каяття.

    Суд визнав лікарку винною та призначив їй штраф у розмірі 93 500 гривень. Також їй заборонили протягом двох років обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями у закладах охорони здоров’я. Окремо суд застосував спеціальну конфіскацію: 1500 доларів США, отриманих на першому етапі, вилучили в дохід держави. Крім того, засуджену зобов’язали сплатити 84 436 гривень за проведення судових експертиз, а заставу, внесену під час слідства, повернули заставодавцю.