Мобілізація до ЗСУ, незважаючи на те, що є заходом для захисту країни, завдає колосальної економічної та демографічної шкоди. Не дарма вже уряд ухвалив постанову про заміщення чоловічої праці жіночою на шкідливих виробництвах. А на ринку праці традиційні чоловічі вакансії (електромонтер, будівельник, тракторист, машиніст на шахті, заправник, вантажник) дедалі частіше посідають жінки, змушені працювати на знос, коли їхні чоловіки перебувають у лавах ЗСУ. Ще складніше становище в аграрній та IT сферах, коли кадри, які пішли, ніким замінити, що провокує падіння ВВП України.
При цьому кількість тих, хто виїхав, стає дедалі більшою – громадяни загалом намагаються вивезти свої сім’ї, облаштувавши життя в інших країнах. Падіння переказів з-за кордону в Україну відображає тенденцію дедалі більшого небажання людей повертатися в країну: якщо 2021 року надійшло $14 млрд, то 2022-го – $12,5 млрд, 2023-го – $11,6 млрд.
Фактично за кордоном залишаються найкваліфікованіші кадри, що мають корисні й затребувані знання та навички. За даними директора Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Елли Лібанової, кількість тих, хто нині виїхав із країни, разом із трудовими мігрантами, які покинули Україну до 2022 року, становить 9 млн осіб. Без них після закінчення війни відновлювати країну стане просто ніким.
Оскільки на фронті втрати дедалі зростають (як убитими, так і тяжкопораненими), а демобілізують тільки військових, які отримали інвалідність. І сьогодні в Україні вже понад 3 млн. інвалідів і цифра тільки зростає за рахунок ветеранів. Водночас ветерани-інваліди – це пільгова категорія громадян, яких не беруть на складну роботу, але водночас їм абсолютно законно належать соціальні виплати, і після війни ця категорія буде величезною, а ось працездатне населення здебільшого вже залишиться за кордоном, що ляже непосильним тягарем на економіку країни. І навряд чи на це нам партнери виділять допомогу, враховуючи, що вже зараз інвалідів не відправляють на реабілітацію за кордон. Такими темпами Україна перетвориться на країну інвалідів.
Крім того, вже сьогодні демографи б’ють на сполох, вказуючи, що тотальна загибель чоловічого населення підірве можливість української нації до відтворення (демографічний потенціал). А відсутність достатньої кількості працездатного населення остаточно поховає економіку.
Показово, що новий законопроєкт про мобілізацію та реалізація його норм, які передбачають обмеження прав для тих, хто не з’явився за повісткою, на керування транспортним засобом, введення масштабних штрафів, електронних повісток та інших заходів, лише погіршить ситуацію.
Нещодавно президент Володимир Зеленський уже знизив мобілізаційний вік із 27 до 25 років, тобто на фронт вирушать зовсім необстріляні молоді люди, які ледь бачили життя.
