Позначка: іпотека

  • В окупованому Маріуполі продали понад 3 тисячі квартир у новобудовах — Андрющенко

    В окупованому Маріуполі продали понад 3 тисячі квартир у новобудовах — Андрющенко

    В окупованому Маріуполі вже реалізували 3097 із 7088 квартир, передбачених у 14 великих житлових проєктах. Це близько 43,7% від загального обсягу. Такі дані оприлюднив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко. 

    Найвищі показники продажів мають комплекси, будівництво яких розпочалося раніше. За підрахунками Андрющенка, у «Домі з годинником» продано 204 із 234 квартир — близько 87%, у «Резиденції» — 167 із 237, а в «Резиденції II» — 97 зі 152. У «Ленінградському кварталі» реалізовано 1499 із 2453 квартир.

    Натомість новіші проєкти продаються повільніше. У «Садових кварталах» реалізовано 357 із 1779 помешкань, у ЖК «Чувства» — 19 зі 116, у «Жукова» — 38 із 249, а в «Домі біля моря» — 30 із 258.

    Окремо Андрющенко звернув увагу на темпи укладання угод. За його даними, лише в липні 2026 року в окупованому місті зареєстрували 305 операцій із квартирами в новобудовах, тобто в середньому майже по десять угод щодня.

    Керівник Центру вивчення окупації стверджує, що значну частину нового житла купують громадяни Росії, а сам ринок нерухомості використовується як один із механізмів заселення окупованого міста. Це оцінка Андрющенка; незалежно встановити громадянство покупців усіх 3097 квартир за відкритими даними неможливо.

    Російські сервіси нерухомості справді продовжують рекламувати новобудови в окупованому Маріуполі та пропонують для них іпотечні програми. Наприклад, станом на кінець вересня у відкритих каталогах квартири в окремих ЖК пропонувалися від приблизно 7,1 млн рублів із можливістю оформлення пільгової іпотеки.

    «Ненька інфо» раніше писала, що забудова окупованого Маріуполя стала окремим бізнесом для пов’язаних із Росією компаній, а для покупців із РФ застосовувалися пільгові іпотечні механізми. Реконструкція окупованого Маріуполя перетворилася на бізнес для кремлівських компаній — «Ненька інфо»

    Крім нової забудови, російська окупаційна адміністрація запровадила процедури визнання залишеного українцями житла «безхазяйним». Після цього такі квартири можуть переходити до так званої муніципальної власності за правилами, нав’язаними окупаційною владою. Про цю практику «Ненька інфо» також писала окремо.

    Таким чином, житлова політика РФ у Маріуполі охоплює одразу два процеси: активне будівництво і продаж нових квартир та перереєстрацію майна, власники якого були змушені залишити місто через війну. Українська влада не визнає російських адміністративних і майнових рішень на тимчасово окупованих територіях.

  • 251 млн євро на житло: хто отримає програми підтримки

    251 млн євро на житло: хто отримає програми підтримки

    Міністерство розвитку громад та територій України спільно з Банком розвитку Ради Європи досягли домовленості про залучення понад 251 мільйона євро, які спрямують на посилення житлових програм та підтримку українців, що втратили домівки внаслідок російської агресії. Про це повідомив міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, наголосивши, що домовленості були досягнуті під час Ukraine Recovery Conference 2026 — міжнародної платформи, присвяченої відновленню України та залученню фінансування для критично важливих сфер.

    За словами міністра, новий фінансовий пакет є не просто продовженням уже чинних програм, а суттєвим їх розширенням, яке дозволить державі швидше реагувати на житлові потреби громадян, які постраждали від війни. У межах домовленостей із Банк розвитку Ради Європи передбачено комплекс рішень, спрямованих на відновлення житла, компенсаційні механізми та підтримку найбільш уразливих категорій населення, зокрема внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та людей з інвалідністю внаслідок війни.

    Ключовою частиною пакета стане спрямування 100 мільйонів євро на розвиток і розширення програми «єВідновлення», яка вже є основним інструментом компенсації за зруйноване або пошкоджене житло. Йдеться про продовження міжнародного проєкту HOME, у межах якого раніше було залучено фінансування від Банку розвитку Ради Європи та уряду Італії. Нові кошти дозволять збільшити кількість українських родин, які отримають житлові сертифікати, що дають змогу придбати нове житло замість втраченого. Окремо підкреслюється, що розширення програми має пришвидшити розгляд заяв і підвищити ефективність компенсаційних механізмів у регіонах.

    Ще одним важливим напрямом стане продовження програми «Житло для ВПО з тимчасово окупованих територій». Наступний етап її реалізації передбачає залучення близько 80 мільйонів євро, що дозволить профінансувати приблизно дві тисячі житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб. У Міністерстві наголошують, що пріоритет у межах цієї програми отримають ветерани та люди з інвалідністю внаслідок війни, для яких житлове питання є критично важливим елементом соціальної інтеграції та відновлення.

    Окремо уряд запускає новий напрям підтримки під назвою «Житло для ветеранів». У межах цієї ініціативи за підтримки Банку розвитку Ради Європи буде залучено 60 мільйонів євро, які дозволять надати понад 1 500 пільгових іпотечних кредитів українським захисникам і захисницям. У міністерстві підкреслюють, що ця програма має на меті не лише забезпечення житлом, а й створення довгострокових умов для повернення ветеранів до цивільного життя через доступні фінансові інструменти.

    Додатково передбачено ще понад 11 мільйонів євро грантового фінансування, яке буде спрямовано на інституційне посилення механізму «єВідновлення». Йдеться про вдосконалення процедур розгляду заяв, посилення спроможності місцевих комісій, цифровізацію сервісів для громадян, а також розвиток інструментів, що дозволяють ефективніше реалізовувати відбудову індивідуального житла на місцях. Це має зменшити бюрократичні затримки та зробити систему компенсацій більш прозорою й доступною.

    У Міністерстві розвитку громад та територій України зазначають, що за три роки дії програми «єВідновлення» компенсації вже отримали 196 067 українських родин на загальну суму 89,7 мільярда гривень. Це робить її одним із найбільших соціальних інструментів підтримки населення в умовах повномасштабної війни, який постійно масштабується завдяки міжнародній допомозі та співпраці з партнерами.

    Окремо нагадується, що Банк розвитку Ради Європи вже схвалював додаткове фінансування для цієї програми, що дозволяє забезпечувати її стабільне функціонування та розширення географії підтримки. Крім того, з 1 грудня в Україні стартував прийом заявок на компенсації за житло, втрачене на тимчасово окупованих територіях. Першочергово участь у цьому етапі можуть брати внутрішньо переміщені особи, які мають статус учасника бойових дій або інвалідність внаслідок війни.

    Уряд підкреслює, що досягнуті домовленості є частиною довгострокової стратегії відновлення житлового фонду України та створення системної підтримки для громадян, які втратили житло через війну, а також важливим кроком у зміцненні партнерства з європейськими фінансовими інституціями у сфері відбудови.

  • У Раді зареєстрували законопроєкт для здешевлення іпотеки

    У Раді зареєстрували законопроєкт для здешевлення іпотеки

    У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям», який має на меті змінити підходи до фінансування банківського сектору, здешевити іпотечні кредити та розширити доступ до довгострокового кредитування.

    Про ініціативу повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    Законопроєкт передбачає впровадження в Україні сучасних фінансових інструментів, які вже активно використовуються в країнах Європейського Союзу. Йдеться насамперед про сек’юритизацію активів та облігації з покриттям. У межах сек’юритизації банки зможуть об’єднувати кредитні портфелі, зокрема іпотечні, у пул активів і передавати їх інвесторам у вигляді цінних паперів. Це дозволяє фінансовим установам швидше повертати ліквідність і спрямовувати ресурси на нові кредити.

    Облігації з покриттям є ще одним ключовим елементом ініціативи. Це боргові цінні папери, забезпечені якісними активами, найчастіше іпотечними кредитами, які вважаються одним із найбільш надійних інструментів довгострокового фінансування банків у Європі.

    За словами Гетманцева, основна мета законопроєкту полягає у створенні умов для здешевлення кредитів, розвитку ринку іпотеки, залучення довгострокових інвестицій та підтримки державних житлових програм. Він також наголосив, що в Україні залишається високий попит на житло, зокрема через понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб, що формує значне навантаження на ринок нерухомості.

    Іпотечне кредитування в Україні традиційно залишається дорогим і обмеженим через високі ризики та нестачу довгострокових ресурсів у банківській системі. Запровадження сек’юритизації, за оцінками експертів, може зменшити навантаження на банки, збільшити обсяги кредитування та зробити іпотеку доступнішою для населення.

    У країнах Європейського Союзу подібні інструменти давно є базовим елементом фінансової системи. Облігації з покриттям та сек’юритизація активно використовуються банками для стабільного фінансування житлових кредитів, а загальний обсяг цього ринку вимірюється трильйонами євро.

    В Україні паралельно триває розвиток державних програм підтримки житла, зокрема пільгового іпотечного кредитування. Також обговорюються реформи у сфері житлової політики та створення системи соціального житла, яка має стати частиною довгострокової відбудови країни.

    Після реєстрації законопроєкт має бути розглянутий у профільних комітетах Верховної Ради та винесений на голосування. У разі ухвалення він може стати одним із ключових кроків у реформуванні фінансового ринку та розвитку доступного житлового кредитування в Україні.

  • Уряд виділяє понад 10 млрд грн на житлові ваучери: запускається механізм бронювання коштів для переселенців

    Уряд виділяє понад 10 млрд грн на житлові ваучери: запускається механізм бронювання коштів для переселенців

    Кабінет міністрів України спрямовує понад 10 мільярдів гривень на програму житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб, попри збереження дефіциту державного бюджету. Паралельно запускається механізм бронювання коштів відповідно до поданих заяв, що має впорядкувати доступ до фінансування.

    Йдеться про розширення програми єВідновлення, у межах якої передбачено 6,6 мільярда гривень бюджетного фінансування. Додатково близько 80 мільйонів євро надходить від Банку розвитку Ради Європи, а також з інших міжнародних джерел, що дозволяє збільшити загальний ресурс програми.

    Житлові ваучери розраховані на внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Максимальний розмір фінансування становить до 2 мільйонів гривень на придбання житла. Після ухвалення рішення ваучер формується автоматично та відображається у застосунку Дія.

    Подання заявок на бронювання коштів уже доступне онлайн через Дію. Надалі подати документи можна буде також через центри надання адміністративних послуг або через нотаріуса. Черговість отримання фінансування визначається за датою та часом подання заявки. У разі недостатності коштів звернення автоматично потрапляє до електронної черги і буде розглянуте після надходження додаткового фінансування.

    Кошти ваучера можуть бути використані для придбання готового житла, інвестування у будівництво, внесення першого платежу за іпотекою або часткового погашення кредиту. Після підтвердження бронювання заявник має 60 днів для укладення відповідної угоди.

    Програма житлових ваучерів для переселенців стартувала наприкінці 2025 року і розглядається урядом як один із ключових інструментів забезпечення житлом громадян, які втратили його внаслідок війни.

  • У Раді готують масштабне оновлення програми єОселя

    У Раді готують масштабне оновлення програми єОселя

    Державну програму доступної іпотеки «єОселя» планують суттєво оновити вже у 2026 році. У Верховній Раді визнають, що попри ефективність інструменту, його потенціал використано не повністю, а сам механізм потребує модернізації.

    Про це повідомив голова підкомітету з питань захисту інвестицій в об’єкти будівництва Андрій Стріхарський. За його словами, нинішня модель програми має низку системних недоліків, які стримують її розвиток.

    Зокрема, йдеться про відсутність чітких правил взаємодії між забудовниками та банками, складні процедури акредитації, а також неоднорідність вимог до документів. Крім того, наразі не врегульовано механізм кредитування через девелоперські компанії.

    У парламенті вже працює спеціальна група, яка готує пакет змін. Основна увага приділяється спрощенню процедур, уніфікації документів та скороченню строків погодження. Окремим напрямом стане цифровізація процесів, що має зменшити бюрократичне навантаження на учасників програми.

    За словами Стріхарського, ключова мета оновлення — зробити іпотеку швидшою та доступнішою для громадян. Очікується, що після змін більше українців зможуть отримати житло без затримок і складних процедур.

    Оновлення програми також має позитивно вплинути на ринок нерухомості. В умовах війни «єОселя» залишається одним із небагатьох інструментів, що підтримують будівельну галузь і стимулюють інвестиції у житло.

    Станом на кінець березня 2026 року програмою вже скористалися понад 24 тисячі українських родин. Загальний обсяг інвестицій у житло перевищив 42,8 мільярда гривень.

    У парламенті наголошують, що подальший розвиток «єОселі» має стати одним із ключових факторів відновлення житлового сектору та підвищення доступності власного житла для громадян.

  • Автомобіль дружини замість власного та квартира за програмою “єОселя” – фінанси слідчого ДБР

    Автомобіль дружини замість власного та квартира за програмою “єОселя” – фінанси слідчого ДБР

    Старший слідчий з ОВС головного слідчого управління ДБР Тарас Шевчук із Рівного задекларував квартиру у Києві, придбану у 2024 році, але користується автомобілем дружини, подарованим їй шість років тому.

    Згідно з декларацією, у травні 2024 року Шевчук придбав квартиру площею 93,5 кв. м у столиці вартістю майже 5,5 млн грн. Для цього він оформив іпотеку за програмою “єОселя” на суму 4,4 млн грн, а решту – близько 1 млн грн – сплатив власними коштами. На кінець 2024 року залишалося виплатити ще 4,2 млн грн.

    Дружина Тараса, Надія Шевчук, до придбання житла орендувала квартиру площею 94,2 кв. м у Києві. Витрати на оренду у декларації не відображені.

    Власного автомобіля Тарас Шевчук не має. Він користується Nissan Rogue 2017 року, подарованим дружині у 2020 році за оцінкою 120 тис. грн. За ринковими оцінками сьогодні такий автомобіль коштує близько 600 тис. грн.

    За 2024 рік Шевчук отримав 1,4 млн грн заробітної плати в ДБР та 98 тис. грн компенсації за кредитом у рамках програми “єОселя”. Його дружина отримала 1,5 тис. грн зарплати в Інклюзивно-ресурсному центрі та 1,2 млн грн доходу як ФОП у сфері охорони здоров’я, а також 2 тис. грн у межах програми “Зимова єПідтримка”.

    Станом на кінець 2024 року сім’я мала 15 тис. доларів готівкою, 64 тис. грн та 1 100 доларів на банківських рахунках, а також майже 14 тис. грн на рахунку Надії Шевчук. Загальна сума заощаджень перевищує 770 тис. грн.

  • Прокурор Офісу генпрокурора отримав майже 950 тисяч гривень у подарунок і купив будинок під Києвом

    Прокурор Офісу генпрокурора отримав майже 950 тисяч гривень у подарунок і купив будинок під Києвом

    Прокурор Офісу Генерального прокурора Іван Калюш задекларував отримання значного грошового подарунка від батька та придбання житлової нерухомості в Київській області із залученням державної іпотечної програми «єОселя».

    Згідно з оприлюдненими даними, 7 січня 2026 року посадовець отримав від батька грошовий подарунок у розмірі майже 947 тисяч гривень. Отримані кошти стали частиною фінансування купівлі житла в селі Гатне Фастівського району.

    Йдеться про житловий будинок площею понад 100 квадратних метрів вартістю 3 мільйони гривень, а також земельну ділянку площею 195 квадратних метрів, оцінену у 579 тисяч гривень. Обидва об’єкти нерухомості оформлені у приватну власність прокурора.

    Для здійснення покупки, окрім власних заощаджень і подарованих коштів, було залучено іпотечний кредит у державному банку в межах програми доступного кредитування «єОселя». Сума безготівкового кредиту склала 2,51 мільйона гривень.

    Загальна вартість угоди з придбання нерухомості становила 3,59 мільйона гривень. Із цієї суми понад 1 мільйон гривень було сплачено власними коштами покупця, решта — за рахунок кредитного фінансування.

    Програма «єОселя» передбачає надання пільгових іпотечних кредитів окремим категоріям громадян, зокрема працівникам бюджетної сфери, правоохоронних органів та військовослужбовцям. Участь посадовців у програмі не заборонена законодавством, однак традиційно привертає підвищену увагу з боку громадськості щодо джерел первинного внеску та відповідності витрат задекларованим доходам.

  • Декларація детектива БЕБ: подарунки родичів, квартира та автомобіль

    Декларація детектива БЕБ: подарунки родичів, квартира та автомобіль

    Детектив Львівського Бюро економічної безпеки Сергій Шиндерук придбав квартиру у Львові, використавши мільйони гривень, отримані як подарунки від родичок.

    Шиндерук працює в БЕБ із 2023 року. До цього він багато років був слідчим поліції у Рівненській області. У жовтні 2024 року він купив квартиру площею 62 кв. м у Львові. Загальна вартість житла становить майже 3,9 млн грн. Квартиру придбано в іпотеку за програмою “єОселя” на 2 млн грн, решту суми – трохи менше ніж 1,9 млн грн – посадовець оплатив за рахунок подарунків від родичок: 2,1 млн грн отримав за два дні до купівлі від Лариси Іванівни Шиндерук (1,1 млн грн) та Олександри Антонівни Шиндерук (1 млн грн).

    До придбання власного житла Шиндерук орендував квартиру у Львові, однак витрати на оренду не зазначив у декларації. Дружина та двоє дітей із 2016 року проживають у будинку площею 216,7 кв. м у селі Грем’яче Рівненської області, який належить Ларисі Іванівні Шиндерук. На неї також оформлена земельна ділянка під будинком. Вартість цієї нерухомості Сергій Шиндерук у декларації не вказав.

    У 2024 році посадовець також придбав старий автомобіль FORD MONDEO 2012 року за 157 тис. грн, хоча ринкова ціна машини становить близько 350 тис. грн. За минулий рік він отримав зарплату в БЕБ у розмірі 769 тис. грн та 7 тис. грн компенсації частини процентної ставки за кредитом “єОселя”. Крім цього, додаткові доходи у вигляді грошових подарунків від родичок склали 2,1 млн грн.

    На рахунках у банках детектив має майже 15 тис. грн, а в готівці – понад 9 тис. доларів, загальна сума заощаджень – близько 400 тис. грн. Доходи дружини Маргарити Шиндерук обмежуються соціальними виплатами у розмірі 10 320 грн за догляд за дитиною до трьох років.

  • Українці скуповують квартири в Польщі: рекордний рік на ринку

    Українці скуповують квартири в Польщі: рекордний рік на ринку

    У 2024 році кількість іноземців, які придбали житло в Польщі, досягла історичного максимуму — 17 330 квартир, і найбільшими покупцями стали саме громадяни України. Такі дані наводить видання Rzeczpospolita.

    Попри загальне зниження обсягу продажів на польському ринку нерухомості, частка угод з іноземцями зросла до понад 10%. Це свідчить про суттєвий інтерес іноземних громадян до житлової нерухомості в країні.

    Найпопулярнішими містами серед покупців стали:

    • Варшава — 3535 квартир,

    • Краків — 1523 квартири,

    • Вроцлав — 1491 квартира.

    За площею житла лідирують ті самі три міста. Варшава, за даними аналітиків, залишається найбажанішою локацією серед іноземців — зокрема для українців, які вважають польську столицю доступнішою в порівнянні з довоєнними цінами в Києві.

    «Для них Варшава — дешева. Бо, наприклад, у Києві до війни було дорожче», — пояснив старший аналітик агентства Hamilton May Патрік П’єта.

    Найбільше житла в Польщі купують українці, за ними йдуть білоруси, росіяни, індуси, британці та в’єтнамці. Середня площа об’єкта купівлі — 58 квадратних метрів.

    Особливістю є також те, що іноземці часто платять готівкою, без оформлення іпотеки. Деякі покупці набувають відразу кілька квартир, розглядаючи це як інвестицію або спосіб зберегти капітал.

  • Скільки років треба відкладати на квартиру в Україні

    Скільки років треба відкладати на квартиру в Україні

    Купівля власного житла для багатьох українців залишається важливою, але все менш доступною мрією. Економічна нестабільність, інфляція та постійне зростання цін на нерухомість роблять цей процес тривалим і складним.

    Щоб придбати однокімнатну квартиру, середньостатистичному українцю доведеться відкладати всю свою зарплату протягом багатьох років. Залежно від міста ситуація виглядає так:

    • Київ – 19,5 року. Столиця залишається найдорожчим містом для покупки нерухомості через високий попит та вартість квадратного метра.
    • Львів – 14 років. Популярність міста зростає завдяки туристам та інвесторам, що підштовхує ціни вгору.
    • Одеса – 11,6 року. Портове місто приваблює не лише місцевих мешканців, а й сезонних покупців, що впливає на вартість житла.
    • Дніпро – 9,8 року. Індустріальний центр з більш доступними цінами на нерухомість.
    • Харків – 7,2 року. Найдешевше місто серед найбільших обласних центрів, що робить квартири відносно доступними.

    Що впливає на доступність житла?

    Ціни на нерухомість залежать від багатьох факторів, зокрема:

    • рівня середньої зарплати у регіоні,
    • попиту на житло,
    • розвитку інфраструктури,
    • загальної економічної ситуації,
    • інвестиційної привабливості міста.

    Київ та Львів традиційно утримують лідерство за ціною квадратного метра, тоді як у Харкові та Дніпрі житло є порівняно дешевшим.

    Попри всі складнощі, експерти прогнозують, що зростання цін на квартири продовжиться. Це означає, що українцям доведеться ще довше збирати на власне житло або шукати альтернативні варіанти, зокрема іпотеку чи програми державної підтримки.