Daypolitico

Позначка: ІПСО

  • «Внесемо до списків на обмін»: СБУ розкрила цинічну схему вербування родичів українських полонених

    «Внесемо до списків на обмін»: СБУ розкрила цинічну схему вербування родичів українських полонених

    Російські спецслужби активізували одну з найбільш цинічних схем впливу на українців — вони намагаються завербувати родичів військовослужбовців, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти. Для тиску використовують найвразливіше місце сімей: надію повернути близьку людину додому. Представники РФ можуть обіцяти покращення умов утримання, телефонну розмову з полоненим або навіть внесення його до так званих «списків на обмін». Натомість від родичів вимагають інформацію про ЗСУ, стеження за військовими об’єктами, участь в інформаційних операціях, а в окремих випадках — диверсії, теракти чи навіть замовні вбивства.

    Про нову хвилю такої активності 27 серпня попередила Служба безпеки України. За даними СБУ, у більшості задокументованих випадків російські спецслужбісти або підконтрольні їм особи виходять на родини телефоном, через месенджери чи відеозв’язок. Іноді контакт відбувається навіть у присутності самого українського військовополоненого, що може створювати для його близьких особливо сильний психологічний тиск.

    Тактика може починатися без очевидних ознак вербування. Людині можуть повідомити нібито ексклюзивні дані про стан або місце перебування її родича, запропонувати «допомогу» чи створити враження, що співрозмовник має реальний вплив на умови утримання полоненого. Далі вимоги поступово посилюються.

    За інформацією СБУ, серед даних, якими цікавляться росіяни, — місця дислокації українських військових частин та інших військових об’єктів, маршрути переміщення техніки й особового складу, а також контакти та персональні дані військовослужбовців. Усе це може використовуватися російською розвідкою для планування ударів, встановлення особового складу підрозділів або подальших спроб вербування інших людей.

    У найнебезпечніших випадках розмова переходить від збору інформації до прямих злочинних завдань. СБУ фіксує спроби залучити родичів українських бранців до диверсій, терористичних актів, замовних убивств та інформаційно-психологічних операцій, спрямованих проти України.

    Головною «винагородою» стає те, що для сім’ї військовополоненого важить значно більше за гроші.

    Представники РФ можуть запевняти, що за виконання завдання полоненому забезпечать краще ставлення або його нібито внесуть до «списків на обмін». СБУ окремо наголошує: співпраця з російськими спецслужбами не впливає на процедуру повернення людини з полону. Тобто обіцянку обміну використовують саме як інструмент маніпуляції.

    Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими раніше також неодноразово попереджав про подібні схеми. За його інформацією, невідомі можуть телефонувати сім’ям, представлятися російськими посадовцями, представниками установ або людьми, які нібито мають доступ до переговорного процесу, і пропонувати за гроші «посприяти» включенню полоненого до списків на обмін. Офіційна позиція штабу однозначна: жодні сторонні «посередники» не можуть впливати на формування обмінів.

    Це важливий момент, оскільки сам механізм обміну значно складніший, ніж його намагаються представити шахраї чи російські спецслужби. Представники Координаційного штабу раніше пояснювали, що українська сторона систематично формує запити щодо кожної відомої людини в полоні та з’ясовує готовність російської сторони повернути її. Це переговорний процес між уповноваженими структурами, а не список, до якого можна «додати» людину через приватного посередника за гроші чи виконання незаконного завдання.

    Причому росіяни працюють не лише з родинами тих, чий полон офіційно підтверджений. Під особливим ударом опиняються сім’ї військових, які вважаються зниклими безвісти.

    У таких випадках невизначеність може тривати місяцями або роками. Людина не знає, чи живий її родич, чи перебуває він у лікарні, полоні або на окупованій території. Цю невизначеність російські структури активно експлуатують. Центр стратегічних комунікацій разом із Координаційним штабом раніше пояснювали, що спецслужби РФ свідомо використовують вразливий емоційний стан родин, їхнє почуття страху, провини та надію на будь-яку інформацію про близького.

    Такі операції мають кілька цілей одночасно. Перша — розвідувальна: отримати дані про українське військо. Друга — вербувальна: змусити людину виконувати конкретні завдання. Третя — психологічна: дестабілізувати родину та використати її емоції проти української держави. Четверта — інформаційна: посилити недовіру до офіційних структур, переконуючи сім’ї, що держава нібито нічого не робить для повернення їхніх близьких.

    За даними Координаційного штабу, у попередні роки тактика росіян також змінювалася. Якщо на початку повномасштабного вторгнення родичів полонених і зниклих безвісти намагалися втягувати передусім у масові протестні акції та інформаційні кампанії всередині України, то пізніше дедалі частіше почали застосовувати прямий шантаж. Представники РФ можуть обіцяти покращення становища бранця, а після встановлення довіри вимагати, наприклад, стежити за стратегічними об’єктами або підпалювати автомобілі.

    Окремо існує ще одна категорія небезпеки — звичайні шахраї, які не обов’язково пов’язані з російськими спецслужбами, але використовують ту саму трагедію заради грошей.

    Родинам телефонують люди, які представляються волонтерами, військовими, побратимами або посередниками. Вони можуть заявити, що військовий нібито поранений і потрібні кошти на операцію, що за певну суму можна організувати дзвінок із полоненим, дізнатися місце поховання зниклого або вплинути на його включення до обміну. Такі схеми фіксуються вже не перший рік.

    Координаційний штаб останнім часом знову повідомляє про різке зростання шахрайської активності щодо сімей полонених і зниклих безвісти. Там закликають не передавати гроші невідомим, не повідомляти стороннім особисті дані та користуватися лише офіційними каналами.

    Особливо небезпечним інструментом є використання самого полоненого.

    Якщо розмова відбувається у його присутності або родині дозволяють почути його голос, близьким надзвичайно важко оцінювати ситуацію раціонально. Полонений може перебувати під фізичним або психологічним примусом і говорити те, що від нього вимагають російські силовики. Сам факт, що людина жива і сім’я нарешті почула її після місяців невідомості, робить подальшу маніпуляцію набагато ефективнішою.

    Контекст російського полону робить такі погрози ще страшнішими. Україна та міжнародні структури багаторазово повідомляли про систематичне жорстоке поводження з українськими військовополоненими. За даними, що наводилися у 2025–2026 роках із посиланням на міжнародні спостереження, переважна більшість звільнених українських бранців повідомляла про катування або інші форми насильства.

    Саме тому фраза «ми можемо покращити умови його утримання» для родини звучить не як абстрактна пропозиція. Вона може сприйматися як питання здоров’я або навіть життя близької людини.

    Станом на травень 2026 року заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк говорила приблизно про 7 тисяч українських військовослужбовців у російському полоні. При цьому точна кількість людей, яких РФ фактично утримує, може бути складнішою для встановлення через тих, хто офіційно числиться зниклим безвісти, але насправді перебуває в місцях несвободи.

    Координаційний штаб пояснював, що статус «зниклий безвісти» зберігається доти, доки немає достатніх доказів полону або загибелі. Українська сторона поступово встановлює долю таких військових через свідчення звільнених, дані розвідки та інші джерела.

    СБУ радить людям, з якими намагаються встановити подібний контакт, не погоджуватися на жодні завдання та негайно повідомляти українські правоохоронні органи. Водночас, якщо це не створює додаткової небезпеки, варто зберегти листування, номери телефонів, записи розмов, скриншоти акаунтів та інші дані, які можуть допомогти ідентифікувати вербувальників.

    Для родин полонених і зниклих безвісти діють офіційні державні канали. Координаційний штаб має особистий кабінет для передачі максимально повної інформації про людину, а також дорожню карту з алгоритмами дій. Працюють громадські приймальні та консультаційні центри.

    Головне правило, на якому наголошують українські структури, звучить максимально просто: ніхто з приватних осіб не може гарантувати обмін військовополоненого. Якщо співрозмовник просить гроші, військову інформацію, фотографії об’єктів, персональні дані військових або виконання будь-яких незаконних дій в обмін на «допомогу» полоненому — це ознака шахрайства, вербування або ворожої спецоперації.

    Саме на цьому російські спецслужби й будують свою схему: вони не шукають випадкову людину, готову працювати на ворога, а приходять до тих, кого війна вже поставила у винятково вразливе становище. Замість грошей їм пропонують те, від чого майже неможливо емоційно відмовитися, — надію побачити близького живим удома.

    Але СБУ попереджає: обіцянка «внести до списків на обмін» не наближає звільнення військовополоненого. Натомість виконання ворожих завдань може поставити під загрозу інших українських військових, цивільних і саму родину, яку російські спецслужби використали як інструмент.

     

  • «Тікайте з міст і купуйте дрова»: українців лякають катастрофою взимку — що з цих прогнозів правда

    «Тікайте з міст і купуйте дрова»: українців лякають катастрофою взимку — що з цих прогнозів правда

    В українському інформаційному просторі напередодні опалювального сезону 2026–2027 років дедалі частіше з’являються тривожні прогнози про нібито неминучий «зимовий апокаліпсис». Українцям радять залишати великі міста, купувати генератори й дрова, запасатися продуктами та готуватися до тривалої відсутності світла, води й опалення. Окремі Telegram-канали пішли ще далі та почали поширювати інформацію про нібито двотижневі «локдауни» у Києві, Харкові й Одесі.

    Енергетичні експерти та Центр протидії дезінформації застерігають: реальна загроза нових російських атак на енергетику справді існує, однак конкретні сценарії про неминучий колапс великих міст або їх «закриття» наразі не мають підтвердження. Частина таких повідомлень може бути елементом російських інформаційних операцій, а частина — гучними припущеннями людей, які не мають доступу до реальних планів підготовки енергосистеми.

    «30 секунд — і вибух»: українців закликають готуватися до найгіршого

    Хвиля тривожних прогнозів посилилася після низки заяв відомих політиків, військових та експертів.

    Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, говорячи про безпекову ситуацію у столиці, попереджав, що киянам варто бути готовими до життя в умовах надзвичайно короткого проміжку між оголошенням повітряної тривоги та можливим ударом. Раніше він також зазначав, що люди, які психологічно більше не витримують постійних атак і мають можливість тимчасово залишити Київ, можуть нею скористатися.

    Ще більш песимістичний сценарій озвучив військовослужбовець і колишній банкір Андрій Оністрат. Він припускав, що восени Росія може спробувати знищити українські теплові електростанції, а громадянам варто заздалегідь подумати про генератори, інвертори, сонячні панелі та інші автономні джерела енергії.

    У соцмережах ці заяви швидко трансформувалися у значно категоричніші формулювання: «світла не буде всю зиму», «Київ доведеться залишити», «газ вимикатимуть районами», а великі міста начебто планують закривати на два тижні через енергетичний колапс.

    Однак між попередженням про реальну воєнну загрозу та твердженням, що конкретний катастрофічний сценарій обов’язково станеться, є суттєва різниця.

    У ЦПД спростували інформацію про «локдауни»

    На повідомлення про нібито майбутні двотижневі локдауни у великих українських містах відреагував керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.

    За його словами, твердження про майбутнє «закриття» Києва, Харкова та Одеси не мають під собою належного підґрунтя, а люди, які озвучують такі сценарії, не беруть участі у процесі державної підготовки до наступного опалювального сезону.

    Коваленко також звернув увагу на саме використання поняття «локдаун»: минулої зими жодних локдаунів через ситуацію в енергосистемі в Україні не було, а масштабні обмеження такого типу застосовувалися передусім під час пандемії COVID-19.

    ЦПД закликає українців перевіряти походження таких прогнозів і орієнтуватися на інформацію профільних державних органів та фахівців.

    Подібна інформаційна тактика вже використовувалася Росією раніше. Центр протидії дезінформації ще перед попередніми опалювальними сезонами попереджав про кампанії навколо так званої «чорної зими». Їхня суть полягає у максимальному перебільшенні реальних проблем енергетики, створенні враження неминучої гуманітарної катастрофи та перекладанні відповідальності за наслідки російських атак із РФ на українську владу.

    Експерт: загрози реальні, але «кінець світу» прогнозувати неможливо

    Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» та експерт з енергетичної безпеки Михайло Гончар вважає, що в українському інформаційному просторі зараз одночасно працюють два фактори: російські інформаційно-психологічні операції та бажання окремих публічних осіб привернути увагу максимально гучними прогнозами.

    При цьому експерт не заперечує головного ризику: Росія продовжує системно атакувати критичну інфраструктуру України, а інтенсивність та масованість ударів зросли. Серед регіонів із підвищеними ризиками він називає Чернігівську, Сумську, Харківську, Запорізьку, Дніпропетровську, Херсонську, Одеську та Миколаївську області, а також Київ.

    Тобто ймовірність перебоїв зі світлом, теплом чи водопостачанням не можна виключати. Проте вона залежатиме від одразу багатьох факторів: інтенсивності російських ударів, результативності української ППО, швидкості ремонтів, температури повітря, рівня споживання електроенергії та газу, доступної генерації та стану мереж.

    Саме тому вже у серпні неможливо достовірно заявити, що взимку певне місто обов’язково залишиться без світла чи тепла на конкретну кількість годин або днів.

    Гончар нагадує, що рекомендації мати резервні джерела живлення, запас води та за можливості альтернативне місце проживання не з’явилися у 2026 році. Подібні поради українці отримували ще після першої воєнної зими 2022–2023 років.

    Що насправді робить держава перед зимою

    Попри панічні прогнози, підготовка до опалювального сезону 2026–2027 років офіційно розпочалася задовго до осені.

    Ще у квітні уряд затвердив прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу. Базовий сценарій передбачає накопичення у підземних газових сховищах 14,6 млрд кубометрів газу до початку опалювального сезону.

    У Міненерго окремо визначили критичний мінімум — 13,2 млрд кубометрів. За оцінкою відомства, такого обсягу має вистачити для проходження зими навіть за складного сценарію із сильними морозами та масованими російськими атаками.

    Це, однак, не означає, що ризики усунуто.

    Міністр енергетики Денис Шмигаль прямо заявляв, що наступний опалювальний сезон також проходитиме в умовах війни та цілеспрямованих атак Росії, зокрема на газову інфраструктуру. Тому прогнозний баланс може коригуватися залежно від безпекової ситуації.

    Серед ключових завдань держави на найближчі місяці — контрактування імпортного газу, заповнення підземних сховищ, диверсифікація маршрутів постачання, формування резервів обладнання, проведення ремонтів та підготовка ресурсів для аварійно-відновлювальних робіт.

    Окремий напрямок — посилення захисту енергетичної інфраструктури та розвиток розподіленої генерації, яка має зменшити залежність міст і громад від декількох великих енергооб’єктів.

    Україна також потребує значних коштів на проходження наступного сезону. За попередніми оцінками Міненерго, йдеться щонайменше про 5,4 млрд євро на комплекс заходів, пов’язаних із підготовкою до зими. Серед пріоритетів називали ремонтну кампанію, захист об’єктів, розподілену генерацію, закупівлю обладнання та накопичення газу.

    Чи може зима справді бути важкою

    Так. І саме тут важливо не впасти в іншу крайність та не називати будь-які попередження «фейками».

    Енергосистема України працює в умовах повномасштабної війни, а Росія протягом кількох років послідовно намагається знищувати генерацію, підстанції, теплову та газову інфраструктуру.

    Михайло Гончар звертає увагу, що нинішні російські удари стали масованішими, а противник змінює тактику, концентруючи атаки на окремих регіонах і конкретних вузлах інфраструктури.

    Тому сценарій аварійних або планових відключень електроенергії взимку залишається цілком реальним. Так само можливі локальні проблеми з опаленням або водопостачанням після конкретних атак.

    Але принципова різниця полягає у формулюванні.

    «Росія спробує атакувати енергетику, тому варто підготувати резерв води, заряджені павербанки та автономне освітлення» — обґрунтоване попередження.

    «У листопаді всі ТЕС будуть знищені, Київ закриють на два тижні, а людям треба негайно тікати в села» — сценарій, для якого наразі немає достовірних підтверджень.

    Чому «зимовий апокаліпсис» вигідний Росії

    Страх перед холодом і темрявою Росія використовує як інформаційну зброю не перший рік.

    ЦПД раніше прогнозував, що навколо опалювального сезону російські інформаційні ресурси намагатимуться просувати наративи про «катастрофу енергетики», «нездатність держави підготуватися до зими» та нібито неминучий колапс комунальної системи. Мета таких повідомлень — не просто налякати людей, а посилити суспільне невдоволення та перенести фокус із причини проблем — російських ударів — на внутрішні конфлікти в Україні.

    При цьому пропаганда може використовувати цілком реальні події. Якщо після ракетної атаки місто кілька годин перебуває без електроенергії, це подається не як наслідок конкретного російського удару та подальшої аварії, а як доказ нібито «повного розвалу енергосистеми».

    Саме поєднання реального ризику з перебільшеним прогнозом робить такі інформаційні кампанії особливо ефективними.

    То готуватися до зими чи ні

    Експерти фактично радять відокремлювати підготовку від паніки.

    З огляду на війну розумним залишається базовий запас питної води, заряджені павербанки, ліхтарі, батарейки, запас необхідних ліків, можливість заряджати засоби зв’язку та розуміння, де розташований найближчий Пункт незламності.

    У приватному будинку можуть бути доречними альтернативне опалення або генератор — але лише за умови правильного та безпечного використання.

    Натомість продавати житло, масово залишати Київ чи інші міста або закуповувати дрова лише через анонімні повідомлення про «двотижневі локдауни» підстав наразі немає.

    Російські удари залишають майбутній опалювальний сезон непередбачуваним, і гарантувати повну відсутність відключень сьогодні не може ніхто. Але так само немає фактичних підстав стверджувати, що Україну вже гарантовано очікує тотальний зимовий колапс.

    Саме тому головний принцип напередодні зими 2026–2027 років залишається простим: бути готовими до складних сценаріїв, але не плутати готовність із панікою.

  • ФСБ готує фальшиві документи про Волинську трагедію для розколу України та Польщі

    ФСБ готує фальшиві документи про Волинську трагедію для розколу України та Польщі

    Російські спецслужби готують нову масштабну інформаційно-психологічну операцію, головною метою якої є загострення відносин між Україною та Польщею. Кремль планує використати одну з найболючіших сторінок спільної історії двох народів – Волинську трагедію – для розпалювання взаємної недовіри, посилення суспільної напруги та дискредитації українсько-польського партнерства. Для цього російська сторона має намір поширити сфальсифіковані документи, які стосуватимуться подій Другої світової війни, та запустити масштабну кампанію через державні російські медіа, мережі ботів і пропагандистські інформаційні ресурси.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко у своєму Telegram.

    За його словами, реалізація цієї інформаційної операції перебуває під контролем директора Федеральної служби безпеки Росії Олександра Бортнікова, який відповідає за проведення інформаційних кампаній, спрямованих на розкол між Україною та її міжнародними партнерами.

    Як зазначив Коваленко, за інформацією українських спецслужб, уже 5 липня російська сторона планує оприлюднити пакет нібито архівних документів, пов’язаних із Волинською трагедією та подіями Другої світової війни. Насправді ж ці матеріали, як стверджують у Центрі протидії дезінформації, є сфальсифікованими або спеціально підготовленими для проведення чергової інформаційної операції.

    У ЦПД наголошують, що головним завданням Кремля є не встановлення історичної істини, а створення нової хвилі гострих суперечок між українським та польським суспільствами.

    Очікується, що після появи цих матеріалів російські державні медіа, а також численні проросійські інформаційні ресурси почнуть масово поширювати їх як нібито сенсаційні історичні відкриття. Одночасно до кампанії мають долучитися мережі ботів у соціальних мережах, а також анонімні Telegram-канали й інші майданчики, які спеціалізуються на поширенні маніпулятивного контенту.

    За словами Коваленка, саме емоційний ефект є головною метою цієї операції.

    У Центрі протидії дезінформації зазначають, що Волинська трагедія залишається надзвичайно чутливою темою як для українського, так і для польського суспільства. Саме тому російські спецслужби протягом багатьох років намагаються використовувати історичні питання як один із найефективніших інструментів інформаційної війни.

    У ЦПД наголошують, що Кремль роками створював інформаційне підґрунтя для розпалювання польсько-українських суперечностей. Для цього використовувалися історичні міфи, вибіркове трактування подій минулого, маніпуляції архівними матеріалами, а також дезінформація, яка поширювалася через підконтрольні Росії інформаційні майданчики.

    Особливу увагу російська пропаганда приділяє саме темам, які можуть викликати сильний емоційний відгук у суспільстві та стати джерелом політичної поляризації.

    За інформацією ЦПД, одночасно з підготовкою нової інформаційної кампанії значно активізувалися російські ботоферми, що працюють у польському інформаційному просторі.

    Вони масово поширюють маніпулятивні повідомлення, емоційні дописи, провокаційні коментарі та історичні спекуляції навколо українсько-польських відносин.

    Такі кампанії спрямовані на формування негативного ставлення поляків до України, а також на провокування відповідної реакції серед української аудиторії.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що Кремль прагне максимально використати будь-які історичні суперечності для ослаблення підтримки України серед її міжнародних партнерів.

    Саме Польща від початку повномасштабного вторгнення Росії стала одним із ключових союзників України.

    Варшава прийняла мільйони українських біженців, надала масштабну військову, гуманітарну та політичну допомогу, а також активно підтримує Київ на міжнародній арені.

    Саме тому погіршення українсько-польських відносин є одним із пріоритетних завдань російських інформаційних операцій.

    Раніше про аналогічні загрози неодноразово попереджали і польські спецслужби.

    Зокрема, міністр-координатор спеціальних служб Польщі Томаш Сємоняк заявляв, що Росія активно використовує сучасні інструменти інформаційної війни для впливу на польське суспільство.

    За його словами, Кремль залучає ферми тролів, мережі ботів, а також спеціалізовані інформаційні платформи, які займаються поширенням маніпуляцій навколо історичних тем, пов’язаних із Польщею та Україною.

    Такі кампанії, зазначав польський посадовець, мають на меті посилення політичної поляризації, формування атмосфери взаємної недовіри та ослаблення співпраці між двома державами.

    У ЦПД звертають увагу, що інформаційні операції Кремля є складовою ширшої стратегії гібридної війни.

    Окрім військової агресії, Росія систематично використовує інформаційний простір для впливу на громадську думку, підриву довіри до державних інституцій, дискредитації союзників України та провокування внутрішніх конфліктів у демократичних країнах.

    Саме історична тематика, на думку фахівців із протидії дезінформації, є одним із найзручніших інструментів для реалізації таких сценаріїв.

    У Центрі зазначають, що російська пропаганда намагається не просто переконати аудиторію у власній версії історичних подій, а насамперед спровокувати сильні емоції, взаємні звинувачення та суспільні конфлікти.

    На цьому тлі особливо показовим є те, що останнім часом Київ і Варшава, навпаки, активно працюють над врегулюванням історичних суперечностей.

    Зокрема, під час нещодавньої зустрічі у Варшаві міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та глава польського МЗС Радослав Сікорський обговорили комплекс заходів, спрямованих на зниження напруженості навколо складних сторінок спільної історії.

    Сторони домовилися підтримувати постійний дипломатичний діалог, організовувати зустрічі істориків, залучати до обговорення представників церков і релігійних громад, а також координувати кроки, які допоможуть уникнути політичних спекуляцій на історичних темах.

    Окрему увагу було приділено питанню ексгумацій жертв Волинської трагедії.

    Українська сторона підтвердила готовність і надалі видавати дозволи на проведення пошукових та ексгумаційних робіт, що у Польщі розглядають як важливий крок до історичного примирення.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що саме на тлі поступового покращення українсько-польського діалогу Росія активізує свої інформаційні операції, намагаючись зірвати процес взаєморозуміння між двома країнами.

    Відомство закликало українців критично оцінювати будь-які резонансні повідомлення щодо Волинської трагедії, які можуть масово поширюватися найближчими днями, уважно перевіряти джерела інформації та не ставати учасниками кампаній із поширення дезінформації.

    У ЦПД підкреслюють, що успіх подібних інформаційних операцій значною мірою залежить від швидкості поширення емоційних повідомлень у соціальних мережах. Саме тому російські спецслужби розраховують на те, що користувачі самі допомагатимуть поширювати провокаційний контент, не перевіряючи його достовірність.

    Українські фахівці наголошують, що інформаційний фронт залишається не менш важливим, ніж військовий. Кремль продовжує вкладати значні ресурси у проведення інформаційно-психологічних операцій, спрямованих як проти України, так і проти її союзників. Одним із головних завдань таких кампаній є руйнування міжнародної коаліції на підтримку України, послаблення довіри між партнерами та створення нових ліній конфлікту всередині Європи.

    Саме тому в ЦПД закликають уважно ставитися до інформації, яка стосується історичних подій, особливо якщо вона з’являється одночасно у великій кількості російських інформаційних ресурсів, супроводжується емоційними заголовками та закликами до конфлікту між українцями і поляками. За оцінкою Центру, подібні інформаційні атаки є складовою довгострокової стратегії Кремля, спрямованої на підрив єдності демократичних держав, які підтримують Україну у протистоянні російській агресії.

  • СБУ оприлюднила документ РФ про інцидент з автобусом у Брянській області

    СБУ оприлюднила документ РФ про інцидент з автобусом у Брянській області

    Служба безпеки України оприлюднила перехоплений російський службовий документ, який, за твердженням відомства, фактично спростовує заяви російської та білоруської сторін про нібито удар українського безпілотника по автобусу з білоруськими громадянами в Брянській області Російської Федерації. Про це повідомляє пресслужба СБУ, наголошуючи, що отримані матеріали є черговим свідченням суперечностей у російській офіційній версії подій та можуть вказувати на інформаційний характер інциденту.

    За даними української спецслужби, у межах контррозвідувальних заходів було перехоплено інформаційну довідку, підготовлену моніторинговим центром так званого державного казенного установи Брянської області «Безопасный регион». У цьому документі, як стверджують у СБУ, міститься аналіз оперативної обстановки в повітряному просторі регіону на момент інциденту, який не підтверджує фіксацію українських безпілотних літальних апаратів у зоні події.

    У довідці, за інформацією СБУ, зазначається, що регіональні системи моніторингу та чергові служби не зафіксували присутності дронів у районі руху автобуса, який став предметом заяв російських та білоруських посадовців. Окремо вказується, що підрозділи радіолокаційного спостереження та чергові військових структур, які відповідають за контроль повітряного простору, не підтвердили факту появи безпілотних апаратів у відповідний часовий проміжок.

    У СБУ наголошують, що ці дані прямо суперечать публічним заявам російської сторони, яка раніше звинуватила Україну в атаці на автобус із білоруською дитячою футбольною командою, а також офіційній позиції Білорусі, яка підтримала російську версію подій. В українській спецслужбі вважають, що подібні розбіжності можуть свідчити про спроби формування інформаційної конструкції, яка не базується на реальних даних повітряного контролю.

    У повідомленні СБУ підкреслюється, що Російська Федерація неодноразово використовувала подібні інциденти для розгортання інформаційних кампаній проти України. За оцінкою української сторони, мова йде про системну практику поширення непідтверджених звинувачень у нібито ударах по цивільних об’єктах, які згодом використовуються для політичного та дипломатичного тиску на Київ на міжнародній арені та для обґрунтування власних військових дій.

    Окремо в СБУ наголошують, що Україна та Сили оборони діють виключно відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, застосовуючи безпілотні системи та інші засоби ураження лише по законних військових цілях. У відомстві підкреслюють, що будь-які твердження про атаки на цивільні об’єкти або транспорт із цивільними особами є частиною інформаційних операцій, спрямованих на дискредитацію України.

    Інцидент у Брянській області раніше викликав значний резонанс у російських та білоруських медіа. Т.в.о. губернатора регіону заявляв про нібито атаку безпілотника на автобус із дитячою футбольною командою з Білорусі, що, за його словами, призвело до загибелі супроводжуючої особи та поранень кількох людей. На підставі цих заяв у Росії було відкрито кримінальне провадження за статтею про «теракт», а російські офіційні особи кваліфікували подію як цілеспрямований удар по цивільних.

    У Білорусі також підтримали російську версію подій, заявивши про нібито «акт тероризму проти мирного населення» та закликавши до пояснень з боку України. Водночас українська сторона офіційно заперечила будь-яку причетність до інциденту, заявивши, що в зазначений період Сили оборони не здійснювали ударів безпілотниками по території Брянської області.

    Після появи звинувачень український омбудсмен Дмитро Лубінець встановив контакт із білоруською стороною та заявив про готовність України сприяти проведенню об’єктивного та неупередженого розслідування, яке могло б встановити реальні обставини події та перевірити всі наявні версії.

    Таким чином, оприлюднення СБУ перехопленого документа, за оцінкою відомства, додає новий контекст до суперечливої ситуації навколо інциденту та підсилює аргументацію української сторони про можливий інформаційний характер звинувачень.

  • Фото трьох іноземців стало «інформракетою» Кремля: як Росія розганяє страх перед мігрантами в Україні

    Фото трьох іноземців стало «інформракетою» Кремля: як Росія розганяє страх перед мігрантами в Україні

    В українському інформаційному просторі на початку травня різко розкрутили тему нібито масового завезення трудових мігрантів з Азії. Приводом стали кілька дописів у соцмережах із фото іноземців, яких різні користувачі називали то пакистанцями, то індусами. За оцінками експертів, локальний інфопривід швидко перетворився на масштабну хвилю антиміграційних повідомлень, яку активно підхопили російські пропагандистські ресурси.

    Першим вірусним дописом став пост користувача під ніком Маріан Пастернак. Він опублікував селфі з трьома чоловіками азійської зовнішності та написав, що нібито зустрів «хлопців з Пакистану», які щойно приїхали в Україну і мають працювати в цеху із зарплатою 450 доларів та житлом від роботодавця.

    Наступного дня інший користувач — Юрій Кустро — виклав схоже фото з тими самими іноземцями, але вже назвав їх індусами. Після цього в соцмережах почали масово з’являтися аналогічні дописи, які подавали поодинокий випадок як доказ нібито масштабного завезення іноземної робочої сили до України.

    Частина повідомлень мала виразно провокативний характер. У них стверджували, що мігрантами нібито «замінять» українських чоловіків, які воюють на фронті. Саме ця теза швидко стала основою для хвилі емоційних обговорень, страхів і звинувачень у бік української влади.

    За даними Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, у період з 1 до 10 травня експерти проаналізували 21,6 тисячі публікацій на цю тему, розміщених на 13,8 тисячі унікальних ресурсів. Йдеться про Facebook, Telegram, X, TikTok, YouTube, новинні сайти та інші інформаційні майданчики.

    Найбільше повідомлень з’являлося у Facebook і Telegram. У Facebook зафіксували понад 8,2 тисячі публікацій, у Telegram — майже 5 тисяч.

    Поштовхом для хвилі став скриншот повідомлення менеджера будівельної компанії «Благо» з Івано-Франківська від 1 травня. У ньому йшлося про прибуття індійських робітників на будівельний майданчик. Скриншот спочатку поширили кілька анонімних Telegram-каналів, після чого тема почала стрімко розростатися.

    3 травня мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтвердив, що окремі підприємства справді залучають іноземних працівників через дефіцит кадрів. Він зазначив, що такі випадки є, зокрема у будівельній сфері, але особисто виступає проти такої практики.

    Саме після цього тема отримала новий поштовх. З 4 до 6 травня кількість згадок про мігрантів у соцмережах суттєво зросла, а вже 8 травня з’явилися вірусні пости з фото трьох іноземців.

    Керівник Центру стратегічних комунікацій Ігор Соловей зазначив, що тему трудових мігрантів найактивніше розкручували три групи: українські праві середовища, блогери, які ловлять тренди заради охоплень, та російські ресурси, які накачували істерику.

    За словами експертів, російська пропаганда давно використовує тему мігрантів як інструмент для розколу українського суспільства. Один із ключових наративів — нібито українська влада «знищує» власне населення через мобілізацію, а потім «замінить» українців дешевою робочою силою з інших країн.

    Засновниця ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз пояснює, що Росія регулярно підживлює такі теми, використовуючи будь-який зручний інформаційний привід. Раніше пропагандисти вже просували подібні історії, зокрема про нібито масове переселення ізраїльтян в Україну після початку війни в Ізраїлі.

    Центр стратегічних комунікацій зафіксував кілька основних тез, які поширювалися у межах цієї хвилі. Серед них — страх «генетичного розмивання» українців, твердження про «заміщення населення», звинувачення влади у «геноциді» власного народу та поєднання антиіміграційної риторики з антимобілізаційною.

    У таких дописах мігрантів подавали не як можливе рішення кадрової кризи, а як загрозу для українського ринку праці та національної ідентичності.

    Водночас реальні дані не підтверджують тезу про масовий наплив іноземців. За оцінками аналітиків Texty, офіційна статистика Державної міграційної служби не показує зростання кількості мігрантів в Україні. До повномасштабного вторгнення частка іноземців, які перебували на обліку, становила близько 0,75% від населення. Після 2022 року різкого зростання не відбулося, а кількість нових дозволів на імміграцію, навпаки, суттєво скоротилася.

    Експерти наголошують: в Україні справді існує проблема нестачі робочої сили через війну, мобілізацію, виїзд частини населення за кордон та демографічні втрати. Однак це складна економічна тема, яка потребує чесної розмови, а не емоційних вкидів і фейкових узагальнень.

    Саме відсутність широкої публічної дискусії про кадрову кризу створює простір для російських інформаційних операцій. Будь-який локальний випадок можна подати як «доказ» нібито масштабної змови або «заміщення українців».

    Особливо небезпечним експерти вважають те, що російська пропаганда дедалі частіше використовує штучний інтелект для створення фейкових фото і відео. У соцмережах уже поширювали зображення черг іноземців на українському кордоні, хоча такі матеріали не мають підтвердження.

    Аналітики попереджають: якщо тему мігрантів і далі штучно розганятимуть, вона може стати інструментом довгострокового внутрішнього розколу. Росія намагатиметься використовувати її для посилення недовіри до влади, провокування протестних настроїв та протиставлення різних груп українців одне одному.

  • Кирило Буданов спростував чутки про своє звільнення

    Кирило Буданов спростував чутки про своє звільнення

    Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) Кирило Буданов спростував чутки про можливе звільнення з посади, які знову стали темою медіа обговорень. За словами Буданова, ці чутки є “черговим вкидом”, спрямованим на дестабілізацію ситуації в країні.

    Буданов, який керує ГУР з серпня 2020 року, зазначив, що його зв’язки з Офісом президента України є нормальними та робочими. “Я майже щодня доповідаю президенту щодо ситуації на фронті і в країні загалом”, – заявив він в ефірі BBC. На запитання про свої стосунки з Офісом президента, він підкреслив, що це стандартний формат співпраці, і його робота не викликає жодних питань чи конфліктів.

    Цього тижня деякі ЗМІ знову поширили інформацію, що президент Володимир Зеленський нібито планує замінити Буданова на іншого кандидата. Інсайдери вказували на можливу підтримку цього рішення з боку голови Офісу президента Андрія Єрмака та заступника голови СБУ Олександра Поклада, останнього навіть називали ймовірним кандидатом на посаду очільника ГУР. Проте Буданов заявив, що ці чутки вже не вперше з’являються в медіа, і вони мають на меті лише внести плутанину.

    “Це черговий вкид. На жаль, ці наративи в певний момент поширилися в українському інформаційному просторі, і їх активно тиражувала російська пропаганда. Це частина стратегії дестабілізації, яку застосовують і зовнішні, і внутрішні сили”, – підкреслив Буданов.

    Він також додав, що в умовах війни, яка триває, ГУР має безліч завдань, і ці завдання не змінюються через медійні “вкиди”. Буданов зазначив, що головною загрозою для України є не тільки фронтова ситуація, а й постійна інформаційна війна, в тому числі розповсюдження фейкових новин, спрямованих на підрив морального духу та стабільності.