Daypolitico

Позначка: Іскандер-М

  • За 3,5 км від будинку, де загинула родина: знайшли місце падіння другої ракети KN-23

    За 3,5 км від будинку, де загинула родина: знайшли місце падіння другої ракети KN-23

    Українські фахівці виявили місце падіння другої північнокорейської балістичної ракети KN-23, яку російські війська застосували під час масованої атаки по Україні в ніч на 30 липня. За словами радника – уповноваженого Президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, вирва від ракети знаходиться лише за 3,5 кілометра від будинку в селищі Радушне на Дніпропетровщині, де внаслідок іншого удару загинула багатодітна родина.

    Про нову знахідку Власюк повідомив у соціальних мережах, оприлюднивши фотографії вирви та уламків ракети. За його словами, аналіз місцевості свідчить, що поблизу місця падіння відсутні будь-які військові чи інші потенційні цілі.

    «Між цими влучаннями 3,5 кілометра. Ніяких потенційних цілей немає в радіусі 5 кілометрів. Така точність», – зазначив він, коментуючи результати огляду місця падіння ракети.

    Друга ракета впала неподалік Радушного

    За інформацією Власюка, друга ракета KN-23 впала неподалік населеного пункту Радушне у Дніпропетровській області, залишивши велику вирву в полі. Інша ракета цього ж типу влучила безпосередньо у житловий будинок багатодітної родини.

    Саме цей удар став одним із найтрагічніших епізодів масованої атаки РФ. Внаслідок руйнування будинку загинули шестеро людей, серед яких були діти. Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що за попередніми даними будинок було зруйновано саме північнокорейською балістичною ракетою KN-23.

    Опубліковані фотографії демонструють величезну вирву, яка утворилася після вибуху, а також фрагменти корпусу ракети, що залишилися після удару.

    KN-23 називають аналогом російського «Іскандера»

    Владислав Власюк наголосив, що KN-23 практично повністю повторює конструкцію російської балістичної ракети «Іскандер-М». За його словами, обидва типи озброєння мають багато однакових конструктивних рішень і використовують схожі комплектуючі, значна частина яких вироблена за межами Росії та Північної Кореї.

    Раніше українські військові інженери та науковці Міністерства оборони вже досліджували уламки ракет KN-23 і KN-24. Під час аналізу вони встановили, що ці ракети мають характерну геометрію та містять численні електронні компоненти цивільного призначення іноземного виробництва. Серед них були деталі зі США, Японії, Швейцарії та інших країн, які потрапили до ракет попри міжнародні санкції.

    Масована атака 30 липня

    У ніч із 29 на 30 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак останніх місяців. За даними Повітряних сил ЗСУ, окупанти випустили по Україні понад 70 ракет різних типів та майже 300 ударних безпілотників.

    Під час цієї атаки, як повідомили українські військові, російська армія вперше за тривалий час знову застосувала північнокорейські балістичні ракети KN-23. Їх використання підтвердили результати аналізу уламків та попередня ідентифікація типу озброєння.

    Україна продовжує досліджувати іноземні компоненти російської зброї

    Виявлення уламків KN-23 стало частиною масштабної роботи українських експертів із документування російського озброєння. Команда, яка займається санкційною політикою, систематично досліджує ракети та безпілотники, що використовує Росія, встановлюючи походження їхніх комплектуючих.

    За словами Владислава Власюка, лише за останні місяці Україна передала партнерам сотні серійних номерів іноземних компонентів, знайдених у російських ракетах і дронах. Це дозволяє урядам інших держав та виробникам відстежувати шляхи потрапляння своїх деталей до російського військово-промислового комплексу та посилювати експортний контроль.

    Власюк також раніше зазначав, що санкційний тиск уже дає результати: окремі західні комплектуючі зникли з російських «Шахедів», однак Росія активно замінює їх китайськими аналогами або шукає нові канали постачання. Водночас у сучасних російських ракетах досі знаходять деталі, виготовлені у 2025 році, що свідчить про продовження обходу санкцій.

    Трагедія у Радушному стала символом ударів по цивільних

    Знахідка другої вирви ще раз підтвердила масштаби атаки на Дніпропетровщину. Відстань між двома місцями падіння становить лише 3,5 кілометра, при цьому, за словами українських фахівців, жодних військових об’єктів поблизу не було.

    Саме тому оприлюднені дані можуть стати ще одним доказом для міжнародних партнерів щодо характеру російських ударів по цивільній інфраструктурі та необхідності подальшого посилення санкційного тиску як на Росію, так і на держави, що допомагають їй постачанням озброєння або компонентів для його виробництва.

  • Путін змінив тактику ударів: генерал Романенко пояснив, чому Київ опинився під шквалом балістики та реактивних дронів

    Путін змінив тактику ударів: генерал Романенко пояснив, чому Київ опинився під шквалом балістики та реактивних дронів

    Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак на Київ від початку повномасштабної війни, застосувавши одночасно ракети різних типів і сотні безпілотників. За даними Повітряних сил ЗСУ, під час атаки окупанти використали 74 ракети різних типів та 496 безпілотних літальних апаратів. Основний удар припав саме на столицю України. Унаслідок обстрілу загинули десятки людей, ще понад дев’яносто отримали поранення, а 3 липня у Києві було оголошено День жалоби.

    Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко вважає, що головною метою удару було не знищення військової інфраструктури, як це традиційно стверджує російська пропаганда, а навмисний терор цивільного населення та посилення психологічного тиску на українців. За його словами, характер уражених об’єктів — житлові будинки, лікарні, школи, готелі та інші цивільні споруди — свідчить про свідоме прагнення Кремля завдати максимальної шкоди саме мирним жителям.

    На думку експерта, російське керівництво зробило ставку саме на балістичні ракети, адже вони залишаються найскладнішими цілями для перехоплення навіть сучасними системами протиповітряної оборони. Під час атаки були застосовані, зокрема, гіперзвукові ракети “Циркон” та балістичні ракети “Іскандер-М”. Через високу швидкість польоту вони здатні долітати до Києва за лічені хвилини, значно скорочуючи час на реагування.

    Окрему увагу Ігор Романенко звернув на новий елемент російської тактики — активніше використання реактивних безпілотників типу “Бандероль”. За його словами, цей апарат суттєво відрізняється від звичних ударних безпілотників типу Shahed. Якщо останні рухаються зі швидкістю близько 200 км/год, то реактивна “Бандероль” розвиває швидкість до 500 км/год і має приблизно таку ж дальність польоту. Це створює новий виклик для української протиповітряної оборони, оскільки наявні дрони-перехоплювачі ефективно працюють саме проти повільніших цілей, але не здатні наздогнати реактивні безпілотники. За оцінкою генерала, Росія поступово нарощує виробництво таких засобів ураження, що змушує Україну шукати нові способи протидії.

    Ще однією особливістю останнього удару, за словами військового експерта, стала зміна напрямків запуску ракет. Якщо раніше значна частина атак здійснювалася з території тимчасово окупованого Криму, то тепер більшість засобів повітряного нападу наближалися до Києва з північного та північно-східного напрямків. З півдня, як зазначає Романенко, були випущені лише крилаті ракети “Калібр”.

    Експерт пояснює таку зміну не випадковістю, а наслідками успішних українських ударів по російській військовій інфраструктурі у Криму. На його думку, саме через пошкодження пускових позицій та іншої військової інфраструктури Росія була змушена передислокувати окремі комплекси запуску “Цирконів” ближче до Курської області. Це, на переконання генерала, свідчить про істотне послаблення можливостей окупантів на південному напрямку. Водночас нові райони запусків залишаються серйозною загрозою для української столиці.

    Романенко також звернув увагу, що між двома масованими атаками на Київ минуло понад два тижні. На його думку, це може свідчити про те, що Росії дедалі складніше оперативно готувати масштабні комбіновані удари. Причиною він називає постійні українські далекобійні удари по військових об’єктах РФ, підприємствах оборонної промисловості, вузлах зв’язку та логістики. Через це російське військове командування змушене одночасно відновлювати власну інфраструктуру, посилювати її захист та планувати нові атаки, що потребує більше часу.

    Окремо генерал висловив власну оцінку політичних мотивів Кремля. Він припускає, що рішення про масштабний удар могло бути пов’язане не лише з військовими цілями, а й із внутрішньополітичною ситуацією в Росії. За словами Романенка, останнім часом Володимир Путін опинився під тиском через регулярні удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах, проблеми з паливом та питання ефективності російської протиповітряної оборони. Водночас слід зазначити, що ця частина оцінок є особистою аналітичною думкою військового експерта і не підтверджена незалежними офіційними джерелами.

    Так само Романенко вважає, що на позицію Кремля дедалі більше впливає міжнародний фактор, зокрема ставлення Китаю до війни. За його словами, Пекін зацікавлений у припиненні бойових дій шляхом переговорів, однак офіційно китайська сторона продовжує декларувати необхідність політичного врегулювання конфлікту, не підтверджуючи конкретних вимог до Москви щодо термінів завершення війни.

    На думку генерала, Росія зберігає потенціал для повторення подібних комбінованих ударів. За його оцінкою, після накопичення необхідного запасу ракет і безпілотників окупанти здатні проводити масштабні атаки приблизно раз на 7–10 днів. Саме тому він закликає українців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги навіть тоді, коли здається, що тривалий час масованих атак не було.

    Пояснив експерт і те, чому останнім часом основними цілями російських ударів стали Київ, Харків, Суми, Дніпро, Одеса, Херсон, Запоріжжя та Полтава, тоді як західні області атакуються значно рідше. За його словами, це відповідає класичним принципам ведення війни, коли противник концентрує найбільші сили на напрямках, де очікує отримати максимальний політичний та психологічний ефект. Київ залишається головною символічною ціллю для Кремля, тоді як прикордонні міста додатково перебувають у зоні досяжності артилерії, реактивних систем залпового вогню та інших видів озброєння.

    Експерт наголошує, що зміна тактики Росії свідчить про адаптацію противника до сучасних умов війни. Водночас він переконаний, що українські далекобійні удари по військових об’єктах РФ вже впливають на здатність російської армії організовувати масштабні повітряні операції, хоча загроза нових комбінованих атак із застосуванням балістичних ракет і реактивних безпілотників залишається високою.

  • Ефективність застосування української ракети “Фламінго” стрімко зростає

    Ефективність застосування української ракети “Фламінго” стрімко зростає

    За інформацією наших джерел в Міноборони, ефективність застосування ракет “Фламінго” виробництва української оборонної компанії Fire Point  різко зросла, що показали удари по російському  військовому заводу  “Титан-Барикади” у Волгограді.

    “Нещодавнє влучання 3-х ракет у завод “Титан-Барикади” – це справжня сенсація.

    З 5-ти ракет у ціль влучили 3, це поки що найкращий результат за весь час існування проекту. До цього було запущено 34 ракети, але в ціль влучили лише 3.

    І це майже за рік існування “Фламінго”. Саме тому “виробництво 3-х ракети на день” – це казка.

    Водночас, всім підконтрольним ОП журналістам спустили команду висвітлювати “Фламінго” та “Штілермана” в позитивному ключі на безоплатній основі” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, АТ “ФНВЦ “Титан-Барикади” виробляє пускові установки, артилерійські системи та компоненти для ракетних комплексів, зокрема “Іскандер-М”, “Ярс” і “Тополь-М”.

  • Священник УПЦ МП коригував удари «Іскандерами» по Одесі: СБУ затримала агента російського ГРУ

    Священник УПЦ МП коригував удари «Іскандерами» по Одесі: СБУ затримала агента російського ГРУ

    Контррозвідка Служба безпеки України повідомила про затримання в Одесі агента російської воєнної розвідки, яким виявився клірик місцевої єпархії Українська православна церква Московського патріархату. За даними слідства, священнослужитель допомагав російським окупантам коригувати ракетні удари по місту та передавав координати об’єктів української інфраструктури й систем протиповітряної оборони.

    Як повідомили в СБУ, затриманий ієрей причетний до подвійного ракетного удару по Одесі, який стався у березні 2024 року. Тоді російська армія атакувала місто двома балістичними ракетами типу Іскандер-М. Перша ракета влучила у житлову забудову та цивільну інфраструктуру. Після цього окупанти завдали повторного удару по тій самій локації, коли на місце прибули рятувальники та екстрені служби.

    За версією слідства, саме священник передав ворогу координати цілей, вважаючи, що там можуть перебувати українські військові. Після атаки він додатково звітував представникам російського ГРУ про наслідки удару, а згодом намагався “залягти на дно”, щоб уникнути викриття.

    Втім, як заявили у СБУ, контррозвідка змогла встановити його причетність до співпраці з російськими спецслужбами. Агента затримали за місцем проживання в Одесі.

    Слідство встановило, що священник потрапив у поле зору російської розвідки через активність у проросійських Telegram-каналах. Там він залишав прокремлівські коментарі та підтримував російську агресію проти України. Після вербування клірик почав збирати розвіддані для окупантів.

    За інформацією СБУ, він обходив Одесу у церковному одязі та приховано фіксував координати потенційних цілей. Зібрану інформацію передавав через спеціальний чат-бот, який адміністрував Сергій Лебедєв, відомий під псевдонімом “Лохматий”. За даними українських правоохоронців, Лебедєв перебуває у тимчасово окупованому Донецьку та працює на російську воєнну розвідку.

    Окрім коригування ракетних ударів, затриманий передавав росіянам координати українських систем протиповітряної оборони, які захищали небо над Одеською областю під час масованих атак РФ. Також він збирав інформацію про одну з електропідстанцій поблизу Одеси, зокрема про систему її захисту. Після російського удару по енергооб’єкту агент додатково інформував російське ГРУ про наслідки ураження.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили у підозрюваного мобільний телефон із доказами контактів із російською розвідкою та матеріалами щодо збору координат українських об’єктів.

    Слідчі СБУ повідомили затриманому про підозру за статтею про державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану — ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України. Наразі він перебуває під вартою без права внесення застави. У разі доведення вини йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Це вже не перший випадок викриття представників УПЦ МП у співпраці з російськими спецслужбами. Раніше українські правоохоронці повідомляли про затримання священнослужителів, яких підозрюють у передачі координат українських військових об’єктів, виправдовуванні російської агресії та поширенні ідей “русского мира”.

    На тлі повномасштабної війни питання діяльності окремих представників УПЦ МП в Україні залишається одним із найбільш резонансних у суспільстві. Українські спецслужби неодноразово заявляли, що російські спецслужби намагаються використовувати церковне середовище для збору інформації, впливу на громадян та підривної діяльності.

  • Лукашенко намагається уникнути участі у війні

    Лукашенко намагається уникнути участі у війні

    М” та відпрацьовували сценарії застосування стратегічного озброєння, є радше політичною демонстрацією сили, ніж підготовкою до реального ядерного конфлікту. Таку оцінку ситуації висловлюють українські експерти, наголошуючи, що головною метою цих маневрів є психологічний тиск на Захід та спроба утримати Білорусь у сфері впливу Кремля без прямого втягування у війну проти України.

    Як зазначив головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус, Росія традиційно використовує ядерну риторику як інструмент політичного шантажу. За його словами, Кремль розраховує, що згадка про ядерну зброю автоматично змушує міжнародних партнерів реагувати з обережністю, навіть якщо мова йде про планові навчання, які зазвичай готуються заздалегідь.

    Експерт підкреслив, що залучення Білорусі до таких тренувань має чіткий геополітичний сенс. Москва використовує територію Білорусі як наближений до країн НАТО майданчик, демонструючи потенційні загрози Польщі, Литві та Латвії. Таким чином створюється додатковий елемент тиску на європейські столиці та НАТО в цілому.

    Водночас, за оцінками Івана Уса, президент Білорусі Олександр Лукашенко намагається уникнути прямого втягування у війну проти України. Попри політичну та військову залежність від Росії, Мінськ, за його словами, обирає стратегію обмеженої участі — погоджується на спільні навчання, але уникає кроків, які могли б призвести до фактичної участі білоруської армії у бойових діях.

    “Лукашенко намагається не бути залученим до війни. Він розуміє, що повноцінна участь Білорусі створить для нього серйозні ризики, як внутрішні, так і зовнішні”, — пояснив експерт, додавши, що нинішня поведінка Мінська є спробою балансування між вимогами Кремля та власними політичними інтересами.

    На думку аналітиків, згода Білорусі на участь у ядерних маневрах є вимушеним кроком під тиском Москви. Росія, за їхніми словами, намагається поступово посилювати військову інтеграцію з Білоруссю, використовуючи спільні навчання як механізм демонстрації “єдиного військового простору”. Однак реального бажання Мінська вступати у війну проти України наразі не спостерігається.

    Окремо експерти звертають увагу на інформаційно-психологічний аспект таких навчань. За словами колишнього співробітника СБУ Іван Ступак, Росія очікує, що демонстрація ядерного потенціалу викличе у західних країн підвищену тривогу та стане предметом активних політичних дискусій. Водночас реакція Заходу, яка переважно зводиться до стриманих коментарів або ігнорування, фактично нівелює ефект таких маневрів.

    Ступак також наголосив, що подібні навчання зазвичай плануються заздалегідь і не є відповіддю на поточні події. Їхня мета — продемонструвати внутрішній аудиторії “силу держави”, яка попри економічні труднощі та санкційний тиск продовжує позиціонувати себе як ядерну наддержаву.

    У цьому контексті Росія прагне не лише зовнішнього ефекту, а й внутрішньої мобілізації суспільства, демонструючи наявність потужного військового потенціалу на тлі зростаючих економічних проблем і соціального напруження.

    Аналітики підкреслюють, що ключовим результатом таких навчань стає не військовий, а інформаційний ефект. Кремль намагається підтримувати образ глобальної загрози, тоді як Захід дедалі частіше реагує стримано, не піддаючись на демонстративні кроки Москви.

    У підсумку експерти сходяться на думці, що Білорусь наразі продовжує курс на уникнення прямої участі у війні, використовуючи участь у спільних навчаннях як інструмент політичного маневрування, тоді як Росія — навпаки — намагається поступово розширювати зону свого військового впливу, використовуючи ядерний фактор як головний елемент тиску на міжнародну спільноту.

  • Бойова частина “шахеда” застрягла у стіні 15-го поверху: в Одесі провели унікальну спецоперацію над прірвою

    Бойова частина “шахеда” застрягла у стіні 15-го поверху: в Одесі провели унікальну спецоперацію над прірвою

    В Одесі вибухотехніки та рятувальники провели одну з найнебезпечніших операцій від початку року — із житлової багатоповерхівки дістали нерозірвану бойову частину російського дрона-камікадзе типу Shahed. Після нічної атаки безпілотник влучив у висотний будинок і буквально застряг у стіні на рівні 15 поверху, залишивши всередині 50-кілограмову вибухівку.

    Про успішне завершення спецоперації повідомили у Головному управлінні Національної поліції в Одеській області. За даними правоохоронців, бойова частина дрона не здетонувала під час удару, однак залишалася активною та становила смертельну небезпеку для мешканців будинку і рятувальників.

    Операцію проводили в умовах підвищеного ризику. До роботи залучили вибухотехнічну службу поліції, фахівців ДСНС та підрозділи радіаційного, хімічного і біологічного захисту. Особливу увагу привернула робота начальника управління вибухотехнічної служби ГУНП в Одеській області Михайла Берлінського, який піднявся до пошкодженого дрона на спеціальному підйомнику.

    На кадрах, оприлюднених поліцією, видно, як фахівець фактично зависає над прірвою біля понівеченої стіни багатоповерхівки та вручну проводить розрядження бойової частини. Через будь-який необережний рух могла статися детонація, яка призвела б до нових руйнувань і жертв.

    У поліції наголосили, що операція вимагала максимальної точності, адже вибухівка перебувала у нестабільному стані після удару. Після успішного вилучення боєприпасу фахівці ДСНС провели додаткове обстеження залишків безпілотника, перевіривши їх на наявність небезпечних речовин та радіаційного забруднення.

    Лише після підтвердження безпеки бойову частину транспортували у спеціально визначене місце для контрольованого знищення.

    У ніч на 20 травня Росія здійснила чергову масштабну комбіновану атаку по Україні. Під ударами опинилися Одеса, Дніпро, Харків, Сумщина та низка інших регіонів. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, окупанти застосували балістичну ракету “Іскандер-М”, а також 154 безпілотники різних типів, серед яких були ударні “шахеди”, реактивні модифікації дронів та безпілотники-імітатори.

    Українська протиповітряна оборона збила 131 ворожий БПЛА, однак частина дронів досягла цілей. Одеса вкотре стала однією з головних мішеней атаки.

    Після початку масованих ударів Росія дедалі частіше використовує модернізовані “шахеди”, які можуть нести збільшену бойову частину або оснащуватися новими системами наведення. Військові експерти зазначають, що російська армія також активно комбінує ударні дрони з дронами-обманками, намагаючись перевантажити українську систему ППО.

    Останніми місяцями фіксується й інша небезпечна тенденція — безпілотники дедалі частіше атакують густонаселені райони міст. У випадку з Одесою дрон влучив безпосередньо у житлову багатоповерхівку, а той факт, що бойова частина не вибухнула одразу, фактично врятував десятки людей.

    Водночас саме це створило нову загрозу. У подібних ситуаціях будь-яка вібрація, перепад температури чи механічний вплив можуть спровокувати детонацію. Саме тому операції із знешкодження таких боєприпасів вважаються одними з найнебезпечніших у роботі вибухотехніків.

    В Одеській області після атаки також посилили перевірки житлових районів на предмет уламків та нерозірваних боєприпасів. Мешканців закликають не наближатися до підозрілих предметів і негайно повідомляти про них рятувальників або поліцію.

    На тлі регулярних масованих атак ситуація з безпекою у прифронтових та південних регіонах продовжує погіршуватися. У Дніпропетровській області вже оголосили обов’язкову евакуацію з частини населених пунктів через загрозу нових ударів та наближення бойових дій.

    За словами українських військових, Росія продовжує робити ставку на виснаження української ППО та психологічний тиск на цивільне населення. Саме тому удари по житловій забудові та цивільній інфраструктурі стають дедалі частішими.

    Попри це, у ДСНС та поліції наголошують: злагоджена робота служб дозволяє мінімізувати наслідки навіть у надзвичайно складних ситуаціях. Випадок в Одесі вже називають унікальним через висоту проведення операції, складність доступу до боєприпасу та ризики для вибухотехніків.

  • Під час атаки РФ безпілотник знову залетів у повітряний простір Румунії — Міноборони

    Під час атаки РФ безпілотник знову залетів у повітряний простір Румунії — Міноборони

    Під час масованої нічної атаки Росії на Україну в ніч на 17 квітня російський безпілотник знову порушив повітряний простір Румунії. Про це повідомило Міністерство оборони Румунії.

    За даними відомства, системи протиповітряної оборони зафіксували дві повітряні цілі у прикордонній зоні. Одна з них увійшла на територію Румунії, однак згодом радіолокаційний контакт із нею був втрачений приблизно за 16 кілометрів на південний схід від комуни Кілія-Веке, у малонаселеній місцевості.

    Інцидент стався в районі повіту Тулча, який неодноразово вже опинявся в зоні ризику через близькість до українського кордону та активні бойові дії на півдні Одеської області.

    У Міністерстві оборони Румунії повідомили, що Національний військовий командний центр оперативно поінформував Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій про необхідність оповіщення населення північної частини повіту Тулча. Це було зроблено як превентивний захід безпеки для місцевих жителів.

    Також зазначається, що військові підрозділи готуються до ранкової пошукової місії в районі ймовірного падіння безпілотника або його уламків. Станом на момент повідомлення офіційно не підтверджено, чи було знайдено фрагменти дрона або його уламки.

    У румунському оборонному відомстві різко засудили інцидент, наголосивши, що дії Російської Федерації становлять загрозу регіональній безпеці та є порушенням міжнародного права. Також у заяві підкреслюється, що Румунія координує свої дії з союзниками по НАТО та національними структурами безпеки.

    Влада країни заявила про готовність вжити всіх необхідних заходів для захисту території та населення у разі повторних інцидентів.

    Інцидент із порушенням повітряного простору Румунії стався на тлі масштабної повітряної атаки Росії на Україну тієї ж ночі.

    За офіційними даними української сторони, російські війська застосували балістичну ракету типу «Іскандер-М» та 172 ударні безпілотники різних типів. Силам протиповітряної оборони України вдалося знищити більшість повітряних цілей, однак частина все ж досягла своїх цілей.

    Повідомляється, що було зафіксовано влучання балістичної ракети та 20 ударних дронів у восьми різних локаціях. Ще в чотирьох місцях зафіксовано падіння уламків збитих безпілотників.

    Одним із наслідків нічної атаки стала чергова поразка енергетичної інфраструктури. Зокрема, в Чернігівській області було пошкоджено об’єкт компанії «Чернігівобленерго», через що без електропостачання залишилися понад 6 тисяч абонентів.

    Також повідомляється про влучання по низці інших інфраструктурних об’єктів у регіоні. Енергетики оперативно працюють над відновленням постачання електроенергії, однак частина споживачів тимчасово залишається без світла.

    Крім того, внаслідок ударів по Одеській області у районі Дунайського біосферного заповідника виникла пожежа. Рятувальні служби працювали над локалізацією займання та недопущенням подальшого поширення вогню.

    Це не перший випадок, коли російські безпілотники або їхні уламки фіксуються на території країн НАТО поблизу українського кордону. Румунія, як член Альянсу, вже неодноразово заявляла про виявлення фрагментів дронів у прикордонних районах після російських атак по півдню України.

    Подібні інциденти викликають занепокоєння серед союзників, оскільки створюють ризики ескалації та випадкового розширення зони бойових дій. НАТО, зі свого боку, заявляє про посилення моніторингу повітряного простору в регіоні та координацію дій із країнами-членами.

    Румунія підтвердила чергове порушення свого повітряного простору під час російської атаки на Україну. Хоча наразі не встановлено, чи було знайдено уламки безпілотника, військові вже готують пошукову операцію. Інцидент вкотре підкреслює ризики для країн НАТО, які межують з Україною, на тлі триваючої російської агресії.

  • Трагедія на тиловому полігоні: приховування відповідальності чи стратегічне мовчання?

    Трагедія на тиловому полігоні: приховування відповідальності чи стратегічне мовчання?

    Ракетний удар по тиловому полігону, що стався 1 березня 2025 року, став важливою темою для обговорення серед українських військових експертів і громадськості. Тільки 3 березня була оприлюднена заявка від Олексія Драпатого, що стосувалася цього інциденту. Однак, питання, які виникли після трагедій, зокрема відповіді щодо осіб за її межами, залишаються відкритими, що залишають додаткові сумніви щодо реальних мотивів та інтересів деяких високопосадовців у військовому керівництві.

    «Ми, до речі, спостерігаємо таку унікальну ситуацію. Сирський мовчав, як риба об лід. В своїх традиціях. Він, до речі, завжди ігнорує зв’язок з суспільством», – каже військовий експерт Олег Жданов.

    Драпатий перший серед військового командування підтвердив дані про трагедію. Та сталося це вже після заяв нардепки Безуглої, журналіста Бутусова та блогера Стерненка – на третій день після трагедії. А опісля всіх з’явилася вже і заява Сирського.

    Трагедії на полігоні «Новомосковський» – не перша. У 2023 році під час шикування військових у Запоріжжі, ворог наніс ракетний удар, внаслідок якого загинули 19 військових 128-ї окремої гірничо-штурмової Закарпатської бригади. І тоді, і зараз чомусь серед відповідальних прізвища генералів не звучать, звертає увагу Жданов.

    «Річ у тім, що знаєте, як казав колишній прокурор України, що головне не вийти на самого себе. Справа в тому, що ви знаєте, що Сирський дуже полюбляє шикування особового складу. Дуже. І ми постійно про це говоримо, ну заберіть, не можна з генерала витравити Радянський Союз. Можна самого генерала перевезти на іншу роботу.

    Скільки вже розмов про чистку вищого воєнного керівництва. З новими офіцерами, з новими підходами, з новим розумінням методик управління військами. І цього немає. Тому, до речі, Сирський туди й втрутився саме для того, щоб не зазвучали прізвища і все решта», – додав експерт.

    1 березня росіяни заявили про удар ракетою “Іскандер-М” по військовому полігону у Дніпропетровській області. Удар нібито навів дрон “Орлан” просто під час шикування бійців.

    За різними даними, могли загинути десятки людей, а сотні отримати поранення. За словами журналіста Юрія Бутусова мова про близько 130 загиблих і поранених.

    3 березня Сухопутні війська ЗСУ та їх командувач Михайло Драпатий врешті підтвердили удар по полігону, який призвів до загибелі українських військових. Водночас в цих офіційних повідомленнях не уточнюється ані кількість загиблих, ані назва чи регіон розташування полігону, ані причин перебування військових на шикуванні під час тривоги.

    Пізніше у Державному бюро розслідувань заявили, що відкрили кримінальну справу «за фактом загибелі та поранення українських військовослужбовців унаслідок російського ракетного удару по полігону на Дніпропетровщині».

  • До трагедії в Полтаві причетний Вашингтон

    До трагедії в Полтаві причетний Вашингтон

    Відповідно до останніх звітів військових аналітиків з центру UA War Infographics, стало відомо, що балістичні ракети типу «Іскандер-М», які 3 вересня влучили в полтавський військовий Інститут зв’язку, містять 27 американських деталей. Це викликає занепокоєння, адже такі компоненти, що належать до західних виробників, постійно знаходять у рештках ракет, що використовуються Росією проти українських міст.

    Міжнародні деталі у російській зброї

    Окрім американських деталей, у зброї, що використовуються для атак на українські міста, також виявлено технічні запчастини швейцарського походження (4 одиниці), тайваньські (2 одиниці) та японські (1 одиниця). Ці знахідки свідчать про порушення міжнародних санкцій, запроваджених урядом США, які забороняють експорт таких компонентів до Росії.

    Вплив на конфлікт

    Аналіз зазначає, що американські та західні деталі регулярно знаходять у залишках російської зброї, яка використовується в атаках на українські міста, включаючи Харків, Суми, Запоріжжя, Дніпро, Київ, Одесу та Львів. Захисники України також виявляють заборонені для експорту західні компоненти у зброї, виробленій на Росії у 2022-2023 роках.

    Ці факти підкреслюють, що західні санкції та контроль за експортом, які мали на меті обмежити постачання критичних технологій до Росії, не є повноцінними і ефективними. Це також може свідчити про те, що Вашингтон і інші західні країни недостатньо активно контролюють дотримання своїх санкцій, що дозволяє Росії продовжувати використовувати західні компоненти у своїй військовій техніці.