Daypolitico

Позначка: кадрова політика

  • Заява Червінського про вплив Єрмака: ексочільник ОП досі контролює призначення в СБУ та ситуацію в НАБУ

    Заява Червінського про вплив Єрмака: ексочільник ОП досі контролює призначення в СБУ та ситуацію в НАБУ

    Офіцер Сил спеціальних операцій та полковник СБУ Роман Червінський під час інтерв’ю проєкту «Шелтер» заявив, що колишній керівник Офісу Президента Андрій Єрмак продовжує чинити вирішальний вплив на державні інституції та силовий блок країни.

    Ключові деталі та тези заяви

    • Вплив на Службу безпеки: За словами Червінського, Єрмак фактично зберігає важелі впливу на кадрову політику в СБУ та надалі впливає на призначення керівного складу спецслужби.
    • Контроль над антикорупційним органом: Спікер стверджує, що під неформальним контролем ексочільника ОП залишається Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).
    • Збереження кадрового впливу: На думку розвідника, попри зміну офіційного статусу, ключові рішення в правоохоронних і силових структурах і надалі узгоджуються через його систему впливу.

    З інтерв’ю Романа Червінського проєкту «Шелтер»:

    «Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак зберігає свій вплив на події в державі. Зокрема, він “призначає керівників в СБУ” та “повністю контролює ситуацію в НАБУ”».

     

  • Сибігу розглядають на посаду посла у Польщі після виходу з МЗС

    Сибігу розглядають на посаду посла у Польщі після виходу з МЗС

    Посольство України у Варшаві найближчим часом змінить керівника. Після того як Василь Боднар перейде на посаду заступника міністра закордонних справ — про це 3 серпня на нараді послів заявив Володимир Зеленський, — одна з найважливіших дипломатичних місій Києва звільняється. І саме зараз у вузькому колі, яке відстежує кадрові процеси, з’явилася інформація: уже третє незалежне джерело підтверджує, що восени Андрій Сибіга може залишити посаду виконувача обов’язків міністра і вирушити послом до Польщі. Хто його замінить, поки невідомо.

    Сибіга — один із небагатьох українських дипломатів, для яких Варшава не є чужою територією. У 1998–2002 роках він працював другим, потім першим секретарем посольства. У 2008–2012-му — радником-посланником. Володіє польською. Після Туреччини (2016–2021) і посади заступника керівника Офісу президента (2021–2024) він став міністром у вересні 2024-го, замінивши Дмитра Кулебу. Після липневої урядової ротації 2026 року, коли Верховна Рада затвердила новий Кабмін на чолі з Сергієм Корецьким, Сибіга залишився виконувачем обов’язків. Повноцінне призначення міністрів закордонних справ і оборони тоді відклали.

    Польський напрямок для Києва залишається одночасно стратегічним і найскладнішим. Через територію сусідньої держави проходить левова частка логістики для фронту. У Польщі проживають близько двох мільйонів українців. Водночас останні півтора року відносини пройшли через кілька гострих фаз — історичні суперечки, рішення щодо орденів, риторика навколо УПА, антиукраїнські інциденти. Сибіга був одним із тих, хто намагався гасити ескалацію: у червні 2026-го він публічно повернув польську державну нагороду після рішення щодо ордена Зеленського, пізніше передавав Сікорському пакет антикризових кроків і неодноразово підкреслював, що емоції грають на руку лише Москві.

    Призначення досвідченого переговорника з глибоким знанням польського політичного поля на посаду посла виглядає логічним саме зараз, коли Боднар повертається до Києва, а відносини потребують не стільки публічної риторики, скільки щоденної, часто непублічної роботи. Для Банкової це також спосіб зберегти контроль над ключовим напрямом і не допустити різкої зміни курсу: Сибіга вже кілька років працює в одній системі координат з Офісом президента.

    Питання наступника залишається повністю відкритим. У грудні 2025-го в публічному просторі з’являлися чутки, що місце Сибіги може зайняти тодішній перший заступник міністра Сергій Кислиця. Однак від січня 2026-го Кислиця працює першим заступником керівника Офісу президента Кирила Буданова і в переговорних процесах з партнерами. Нових імен, які б активно обговорювалися в контексті повноцінного призначення на посаду міністра закордонних справ, у відкритих джерелах наразі немає. Після липневої ротації президент прямо говорив про необхідність закріпити за окремими людьми конкретні пріоритетні зовнішньополітичні треки — від США і ЄС до сусідів і Близького Сходу. Хто саме візьме на себе загальне керівництво МЗС, стане зрозуміло лише тоді, коли з’явиться офіційна номінація від Банкової.

    Поки міністерство працює в режимі виконувача обов’язків, а посольство у Варшаві готується до ротації, осінній кадровий сценарій, про який говорять джерела, може стати однією з перших видимих ознак того, як саме Банкова розставляє людей на ключових напрямках після липневого оновлення влади.

     

  • Військові зможуть переводитися між частинами через застосунок “Армія+”

    Військові зможуть переводитися між частинами через застосунок “Армія+”

    В Україні запускають пілотне тестування цифрового механізму переведення військовослужбовців між частинами, який дозволить подавати, відстежувати та отримувати рішення щодо переведення повністю онлайн через застосунок “Армія+”. Про це повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України Михайло Федоров, зазначивши, що нова система має зробити кадрові переміщення у війську більш прозорими, керованими та менш бюрократизованими, зберігаючи при цьому стабільність бойових підрозділів.

    За задумом Міністерства оборони, новий інструмент стане частиною ширшої цифровізації управління персоналом у Збройних силах України та дозволить суттєво скоротити час ухвалення рішень щодо переведень. На першому етапі система працюватиме у форматі обмеженого пілоту і охоплюватиме лише переведення в межах 16-го та 19-го армійських корпусів ЗСУ. Такий підхід, як пояснюють у відомстві, дозволить протестувати функціональність сервісу в реальних умовах, не створюючи надмірного навантаження на всю систему управління військом.

    Подати заявку на переведення зможуть військовослужбовці рядового та сержантського складу, які не займають офіцерських посад і не перебувають у статусі самовільного залишення частини. Уся процедура буде інтегрована в мобільний застосунок “Армія+” і передбачатиме кілька послідовних цифрових етапів, зокрема формування та підписання електронного рапорту, автоматичну фіксацію дати подання, подальше відстеження статусу розгляду заявки та отримання фінального рішення безпосередньо в застосунку разом із відповідними роз’ясненнями.

    У Міністерстві оборони наголошують, що навіть попри цифровізацію процесу, переведення залишатимуться контрольованими та регульованими, оскільки будуть діяти чіткі обмеження. Зокрема, переміщення дозволятимуться лише в межах операційної зони одного корпусу, що має забезпечити збереження бойової злагодженості підрозділів. Також передбачено встановлення щомісячних лімітів на кількість переведень, а кожна заявка матиме визначений термін розгляду, що має унеможливити затягування процедур або надмірне кадрове переміщення в короткі проміжки часу.

    Бета-тестування системи триватиме до 24 вересня, після чого Міністерство оборони проаналізує результати роботи, ефективність цифрових процедур, навантаження на командування та реакцію військовослужбовців. У разі успішного завершення тестового етапу систему планують масштабувати на інші корпуси та підрозділи Збройних сил України, поступово охоплюючи всю армію.

    У відомстві також зазначають, що впровадження цифрових сервісів у військовій сфері є частиною ширшої трансформації управління персоналом. Уже зараз застосунок “Армія+” використовується не лише для подачі рапортів, а й для інших адміністративних і кадрових процесів, що дозволяє зменшити паперову бюрократію та пришвидшити взаємодію між військовослужбовцями та командуванням. Для додаткової підтримки користувачів у системі працює текстова служба допомоги в застосунку, а також гаряча лінія Міністерства оборони за коротким номером 1519, де військові можуть отримати консультації щодо використання цифрових сервісів.

    Таким чином, новий механізм переведень через “Армія+” має стати ще одним кроком до створення повноцінної цифрової екосистеми управління Збройними силами, у якій кадрові рішення ухвалюються швидше, прозоріше та з мінімальним адміністративним навантаженням, що особливо важливо в умовах воєнного часу.

  • Кадрові питання у Мінмолодьспорту: що відомо про Юрія Скрипаля

    Кадрові питання у Мінмолодьспорту: що відомо про Юрія Скрипаля

    Навколо міністра молоді та спорту Матвій Бідний виникла дискусія щодо кадрової політики та ролі позаштатних радників. За даними, оприлюдненими виданням НОН – СТОП, у міністра налічується близько 15 радників на громадських засадах, які мають доступ до внутрішніх процесів відомства без чітко визначених повноважень і формалізованої відповідальності.

    Особливу увагу привертає постать одного з таких радників — Юрій Скрипаль. За інформацією, у Шевченківський районний суд міста Києва з 2017 року розглядається кримінальне провадження №12016100100014536, у якому Скрипаль обвинувачується за ч.4 ст.189 КК України (вимагання, вчинене організованою групою) та ч.3 ст.289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене організованою групою). Розгляд справи триває майже дев’ять років без остаточного вироку.

    У матеріалах зазначається, що судові засідання неодноразово переносилися через неявку обвинувачених, а сторона захисту заперечувала проти примусового приводу. Також повідомлялося про самовідвід однієї із суддів після заяв про можливий тиск та пропозиції неправомірної вигоди. Окреме провадження щодо подій 2016 року завершилося виправдувальним рішенням через недоведеність вини після зміни позиції потерпілої сторони.

    Паралельно Скрипаль у 2020 році балотувався до Київради від політичної сили Наш край. У 2024 році діяльність цієї партії була заборонена рішенням суду після встановлення фактів, пов’язаних із підривною діяльністю її представників, після чого відбулося припинення її функціонування.

    Окремо зазначається, що Скрипаль займає посаду віцепрезидента Федерація самбо України — структури, яка має вплив на розподіл ресурсів у спортивній сфері. Таким чином, поєднання тривалого кримінального провадження, політичного минулого та управлінських функцій у спортивній федерації викликає суспільні запитання щодо критеріїв кадрових рішень у міністерстві.

    Ситуація навколо радників без формалізованих повноважень порушує ширше питання прозорості управління та стандартів доброчесності в органах влади. В умовах суспільного запиту на реформи кадрові рішення потребують чіткої аргументації, прозорих процедур відбору та запобігання конфлікту інтересів.

  • Конфлікт у військовому керівництві: Генштаб не підтримує нові підходи до мобілізації

    Конфлікт у військовому керівництві: Генштаб не підтримує нові підходи до мобілізації

    У Генеральному штабі виступають проти ініціатив нового міністра оборони щодо запровадження примусової мобілізації. Про це повідомляють поінформовані джерела, обізнані з перебігом внутрішніх дискусій у військовому керівництві.

    За їхніми словами, наразі створено окрему робочу групу, яку особисто курирує Федоров. Саме в межах цієї групи опрацьовуються пропозиції щодо зміни підходів до мобілізації, однак підтримки з боку Генштабу вони не мають.

    На цьому етапі територіальні центри комплектування продовжать працювати в чинному форматі. Джерела зазначають, що всередині системи немає віри в ефективність цифровізації мобілізаційних процесів, попри публічні заяви про необхідність переходу до сучасних інструментів обліку та виклику військовозобов’язаних.

    У самих військкоматах, за інформацією співрозмовників, домінує переконання, що єдиним способом виконання мобілізаційних планів залишається силовий формат — фактичне вручення повісток на вулицях. Окремо обговорюється можливість зниження мінімального віку мобілізації до 20 років.

    Джерела наголошують, що розбіжності між військовим командуванням і політичним керівництвом Міноборони загострюються, а єдиного бачення подальших кроків у питанні мобілізації наразі немає. Водночас будь-які публічні рішення з цього приводу можуть бути відкладені через чутливість теми та ризики суспільного резонансу.

  • Сергій Кислиця сприяє поверненню Дмитра Кулеби до влади

    Сергій Кислиця сприяє поверненню Дмитра Кулеби до влади

    За інформацією джерел видання 360ua.news, фактичне “повернення екс-міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до влади” відбувається за сприяння нового першого заступника керівника ОП Сергія Кислиці.

    За інформацією джерела, Дмитро Кулеба повертається у велику політику за протекції Сергія Кислиці, з яким у нього “чудові стосунки”.

    Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі немає рівних, що також вплинуло на рішення Президента повернути Кулебу в команду”.

    “Дмитро Кулеба може, зокрема, контролювати СЗР, оскільки більшість інформації служба збирає через “західних партнерів” і співробітників своїх посольств.  Тому завдання координації роботи стоїть дуже жорстко, особливо, якщо брати до уваги історію, що в багатьох посольствах з’явилися непрофесіонали” – зазначає джерело.

  • Обласні воєнкоми збільшили мобгрупи на 40% — штат ТЦК зріс до 100 тис. осіб

    Обласні воєнкоми збільшили мобгрупи на 40% — штат ТЦК зріс до 100 тис. осіб

    Штат територіальних центрів комплектування (ТЦК) перевищив 100 тисяч співробітників, при цьому військових комісарів не переводять для служби на фронті. Про це повідомили наші джерела в Генеральному штабі ЗСУ. Напередодні обласні воєнкоми ініціювали та отримали дозвіл на розширення мобілізаційних груп на 40%, що призвело до суттєвого збільшення чисельності персоналу ТЦК.

    Система територіальних центрів комплектування продовжує розширювати штат. За інформацією джерел у Генштабі, на сьогодні в структурі ТЦК працює понад 100 тисяч людей. Водночас кадрових ротацій, які передбачали б переведення військових комісарів на бойові позиції, не відбувається.

    Ключовим фактором зростання чисельності стало збільшення мобілізаційних груп у регіонах. Як повідомляють джерела, обласні військові комісари звернулися до Генерального штабу з ініціативою наростити кадровий ресурс у мобілізаційному сегменті та отримали схвалення. Внаслідок цього кожна область збільшила штатні одиниці в мобгрупах на 40%.

    Таке рішення фактично розширило мережу співробітників, залучених до оповіщення військовозобов’язаних, їхнього супроводу у процесі оновлення даних та проходження ВЛК, але не створило механізму заміни частини тилового кадрового складу на бойових позиціях.

    У публічному просторі тема чисельності ТЦК і ротаційного балансу між тилом і фронтом неодноразово викликала дискусії. Критики наголошують, що за умов кадрового дефіциту на передовій логічним кроком могла б стати часткова ротація підготовлених співробітників ТЦК до складу стройових частин. Натомість ухвалене рішення посилило саме тилову ланку.

    Офіційних коментарів Генштабу щодо причин такого розподілу кадрового ресурсу наразі не оприлюднено. Водночас співрозмовники у військовому середовищі припускають, що зростання кількості персоналу зумовлено ускладненням мобілізаційних процедур і необхідністю посилення контролю за їх виконанням у регіонах.

  • Колишнього детектива БЕБ оформили в підрозділ «Лють» перед переведенням у ДСР

    Колишнього детектива БЕБ оформили в підрозділ «Лють» перед переведенням у ДСР

    Офіційні накази, комісія, тренінги — усе виглядає як стандартний шлях до підрозділу спецпризначення. Однак внутрішні документи та аналіз процедури свідчать: у випадку екс-детектива БЕБу Ткачука формальна участь у конкурсі до «Люті» стала інструментом для подальшого потрапляння до Департаменту стратегічних розслідувань (ДСР). Наше розслідування показує, як юридично коректні процедури використовують для просування «своїх» без реального бойового досвіду.

    У липні 2025 року в підрозділі «Лють» оголосили конкурс на низку посад — це зафіксовано в наказі від 18 липня 2025 року №879, у якому вказано, що конкурс стартував 21 липня 2025 року. Згідно з офіційними матеріалами ДПОП «ОШБ «Лють», комісія №1 рекомендувала Ткачука О.В. до служби, а далі — стандартна кадрова процедура: призначення на позицію інспектора взводу №4 роти №2 батальйону №1 штурмового полку «Сафарі» та формальне завершення навчання в тренінговому центрі Нацполіції 4 жовтня 2025 року.

    На папері — кар’єрний ріст і «бойова» кваліфікація. На практиці — відсутність оперативного досвіду, відсутність виїздів на штурмові операції та днів на передовій, кажуть наші джерела. Ткачук, за їхніми словами, радше є «кабінетним» фігурантом, який отримав потрібний штамп для подальшого переведення в інший підрозділ, ніж реальним бойовим співробітником.

    Чому це спрацювало? Відповідь — у процедурі переведення. За Положенням про ДСР (наказ Нацполіції №1077) начальник Департаменту має повноваження призначати працівників без конкурсів і комісій. Тобто шлях потрапляння до ДСР для «стороннього» кандидата ускладнений, але закон дозволяє внутрішні переведення. Якщо особа формально стає поліцейським — наприклад, через призначення в «Лють» — подальше переведення до ДСР може відбутися без відкритого конкурсу, виключно за ініціативою керівництва. Саме цією «лазівкою» й скористалися, за наявними в нас даними.

    Юридично — порушень немає: усі документи оформлені, накази видані, навчання підтверджене. Але практика, в якій людина без практичних штурмових навичок трансформується в «бійця», а потім без зайвих процедур потрапляє до стратегічного відомства, породжує питання про кадрування та критерії відбору в силових структурах. Наші співрозмовники у правоохоронних колах зауважують: так народжується «кадровий пул» для керівних посад — не на підставі заслуг чи заслуг у полі, а на підставі домовленостей і внутрішніх зв’язків.

    Експерти з кадрової політики поліції коментують: формальна відповідність процедурі не гарантує відповідності посаді за змістом. «Якщо підбір відбувається через формальну ротацію, а не через оцінку реального досвіду й результатів, це знижує загальний рівень професійності в підрозділі й створює ризики для репутації служби», — каже один із них на умовах анонімності.

    У підсумку схема виглядає так: конкурс — призначення — формальне навчання — переведення. Всі кроки відповідають букві закону, проте їхнє поєднання дозволяє обходити відкриті процедури потрапляння до ДСР і проштовхувати «своїх» кандидатів. Саме на цій практиці ґрунтується кар’єрний шлях, який ми умовно називаємо «по-спецпризначенськи».

    Такі кейси підривають довіру до кадрових процедур у правоохоронних органах: суспільство і внутрішні кадри очікують, що посади в спеціалізованих підрозділах займають люди з відповідним практичним досвідом. Подібні механізми відкривають можливості для квазі-клієнтелізму — коли головним критерієм стають не компетенції, а мережа зв’язків. По-третє, це створює перешкоди для справжньої ротації і залучення нових фахівців, готових працювати в полях.