Daypolitico

Позначка: кадри

  • Кадровий колапс за кордоном: десятки посольств України роками працюють без офіційних керівників

    Кадровий колапс за кордоном: десятки посольств України роками працюють без офіційних керівників

    В умовах безпрецедентних зовнішньополітичних викликів українська дипломатична служба стикається із серйозним кадровим дефіцитом на найвищому рівні. Станом на кінець жовтня поточного року керівні посади залишаються вакантними у трьох десятках закордонних дипломатичних установ. Відповідні офіційні дані оприлюднило Міністерство закордонних справ України, реагуючи на запит щодо стану укомплектованості дипломатичного корпусу. Така масштабна відсутність повноважних представників безпосередньо впливає на ефективність просування державних інтересів на міжнародній арені.

    Найбільш критичною виглядає ситуація з тривалими вакансіями. За офіційною інформацією зовнішньополітичного відомства, майже двадцять українських посольств, які розташовані на різних континентах світу, функціонують без призначеного посла вже понад рік. Ця тенденція свідчить про глибокі процедурні труднощі у процесі підбору та затвердження кандидатів, які здатні гідно представляти державу у складних геополітичних умовах. Офіційний Київ наразі змушений шукати нові підходи до формування кадрового резерву, аби якнайшвидше закрити ці стратегічні прогалини.

    Згідно з усталеною міжнародною дипломатичною практикою, у разі тривалої відсутності надзвичайного і повноважного посла його обов’язки тимчасово виконує старший за рангом дипломат. Він автоматично отримує статус тимчасового повіреного у справах. Хоча такий механізм дозволяє підтримувати базову життєдіяльність установи, організовувати роботу персоналу та забезпечувати необхідне консульське обслуговування громадян за кордоном, він має суттєві інституційні обмеження. Тимчасовий повірений об’єктивно не має того рівня політичної ваги та прямого, безперешкодного доступу до вищого керівництва країни перебування, який гарантується виключно офіційним статусом посла, врученням вірчих грамот та особистими контактами на найвищому рівні.

    Процедура призначення нового очільника дипломатичної місії традиційно є багатоетапною та вкрай складною. Вона вимагає не лише ретельного внутрішнього відбору компетентного кандидата профільним міністерством та фінального політичного затвердження указом глави держави, але й обов’язкового отримання агреману – офіційної згоди від уряду приймаючої сторони. У період глобальних безпекових криз кожен такий крок потребує максимальної вивіреності та дипломатичного такту. Проте затягування цих процедур на роки несе прямі ризики для просування національних інтересів, укладання вигідних економічних контрактів та забезпечення гуманітарної чи військової підтримки.

    Повноцінна дипломатична присутність є критично необхідним інструментом для безперервного формування міжнародних союзів, протидії ворожій пропаганді та ведення складних двосторонніх переговорів. Відсутність постійних керівників дипустанов у ключових регіонах суттєво уповільнює реалізацію державних ініціатив. Кадрове голодування у системі Міністерства закордонних справ вимагає оперативних, але виважених рішень для відновлення активного політичного діалогу з іноземними урядами, залучення інвестицій та забезпечення безперебійної роботи всього українського дипломатичного фронту у світі.

  • Зеленський заявив про брак охочих очолити КМВА після інформації про відмову Василя Малюка

    Зеленський заявив про брак охочих очолити КМВА після інформації про відмову Василя Малюка

    Президент Володимир Зеленський заявив, що серед потенційних кандидатів на посаду керівника Київської міської військової адміністрації немає великого бажання обійняти цю посаду. Про це він сказав 22 жовтня, коментуючи пошук нового очільника КМВА. Ще за вісім днів до цього «Ненька Інфо» повідомляла, що колишній голова Служби безпеки України Василь Малюк відмовився від пропозиції очолити столичну військову адміністрацію.

    За інформацією нашого видання, Зеленський пропонував Малюку цю посаду, однак той не погодився. Таким чином, «Ненька Інфо» повідомила про можливу причину, через яку один із кандидатів не очолив КМВА, ще до того, як президент публічно висловився про труднощі з пошуком нового керівника.

    «Великого бажання ні в кого немає», — заявив Зеленський, коментуючи ситуацію з призначенням.

    Президент не уточнив, кого саме розглядає на цю посаду та чи залишаються переговори з потенційними кандидатами актуальними. Водночас його заява засвідчила, що пошук нового очільника КМВА залишається складним кадровим питанням.

     

  • Велика чистка держапарату: в органах влади скоротять понад чотири тисячі вакансій і п’яту частину заступників міністрів

    Велика чистка держапарату: в органах влади скоротять понад чотири тисячі вакансій і п’яту частину заступників міністрів

    В Україні розпочинається масштабна оптимізація системи державного управління, спрямована на зменшення зайвої бюрократії та підвищення ефективності владних інституцій. На першому етапі реформи в центральних органах виконавчої влади ліквідують понад чотири тисячі вакантних посад. Зміни торкнуться не лише скорочення формальних штатів, а й безпосередньо вищої керівної ланки: кількість заступників міністрів планують зменшити орієнтовно на 20%, а кількість заступників керівників інших центральних органів влади скоротять майже на 18%.

    Перед остаточним затвердженням нової структури та чисельності відомств проводиться комплексна функціональна діагностика всього державного апарату. Профільні фахівці перевіряють, які саме повноваження закріплені за кожним окремим органом і наскільки вони відповідають сучасним викликам та стратегічним пріоритетам держави. Розрахунок чисельності заступників керівників відтепер безпосередньо прив’язуватимуть до реального обсягу та складності завдань, щоб усунути дублювання обов’язків і зайве навантаження на державний бюджет.

    Окремим пріоритетом реформи визначено системне оновлення кадрового потенціалу та підвищення кваліфікації держслужбовців. Система підготовки кадрів буде безпосередньо адаптована під конкретні вимоги кожної посади. Для залучення нового покоління фахівців розпочинається кампанія інформування та оплачуваних стажувань для молоді. Водночас формується окрема державна програма для швидкої та безперешкодної інтеграції ветеранів війни на ключові позиції в органах виконавчої влади.

    Для системного контролю над трансформаціями роботу відновила Рада з питань державного управління, до складу якої увійшли урядовці, народні депутати та незалежні профільні експерти. На установчому засіданні координаційний орган уже затвердив покроковий план дій та визначив персональну відповідальність за кожен сектор реорганізації. Кінцевою метою перетворень є створення професійного, мобільного та компактного державного апарату, здатного оперативно реагувати на виклики та результативно виконувати державні завдання.

  • Революція на ринку праці: Українцям запускають ШІ-систему, яка сама шукатиме роботу та навчання

    Революція на ринку праці: Українцям запускають ШІ-систему, яка сама шукатиме роботу та навчання

    Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України офіційно презентувало нову цифрову екосистему ринку праці «Обрій», яка має стати одним із наймасштабніших проєктів цифровізації сфери зайнятості за всю історію незалежної України. Платформа покликана об’єднати вакансії, професійне навчання, перекваліфікацію, електронне працевлаштування та аналіз ринку праці в єдиному цифровому середовищі. Про запуск системи повідомило Мінекономіки під час презентації 8 червня у Києві.

    Уряд розраховує, що новий інструмент допоможе вирішити одну з найгостріших проблем української економіки — дефіцит кадрів. За оцінками Мінекономіки, сьогодні Україні бракує близько 4,5 млн працівників, а понад 12,5 млн громадян залишаються економічно неактивними. До цієї категорії входять ветерани, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, молодь, жінки з маленькими дітьми та громадяни віком понад 50 років. Саме ці групи стануть головною цільовою аудиторією нової системи.

    За задумом розробників, «Обрій» працюватиме як цифровий супровід людини протягом усього професійного життя. Система допомагатиме визначити здібності та професійні інтереси ще на етапі навчання, рекомендуватиме освітні програми, підбиратиме вакансії, пропонуватиме можливості перекваліфікації та супроводжуватиме процес працевлаштування. У перспективі весь трудовий шлях громадянина буде інтегрований із цифровими сервісами держави, зокрема через застосунок «Дія».

    Однією з головних особливостей «Обрію» стане використання штучного інтелекту. Алгоритми аналізуватимуть професійний досвід людини, її навички, освіту та ситуацію на ринку праці для формування персональних рекомендацій. Фактично система працюватиме як кар’єрний консультант, здатний запропонувати найбільш перспективні професії або напрями розвитку залежно від потреб економіки.

    Міністр економіки Олексій Соболев під час презентації наголосив, що вперше держава отримує можливість бачити ринок праці комплексно, а не через окремі бази даних різних установ. За його словами, це дозволить оперативніше реагувати на зміни в економіці, прогнозувати кадрові потреби бізнесу та формувати державну політику зайнятості на основі актуальних даних.

    Першими сервісами, які стануть доступними українцям, будуть інструменти пошуку роботи та професійного розвитку. До кінця червня триватиме їх бета-тестування, а вже в липні вони мають з’явитися для широкого кола користувачів через застосунок «Дія».

    У подальшому функціонал екосистеми суттєво розширюватиметься. У 2026–2027 роках планується запуск реєстру працездатних осіб, електронного працевлаштування, цифрових трудових відносин, автоматичного підбору вакансій за допомогою ШІ та механізмів проактивної підтримки громадян, які залишилися без роботи.

    Особлива увага приділятиметься інтеграції українського ринку праці до європейського простору. Для цього «Обрій» використовуватиме класифікатор ESCO — європейську систему професій, навичок і кваліфікацій. Це дозволить забезпечити сумісність українських даних із європейськими платформами працевлаштування та наблизити Україну до мережі EURES, яка об’єднує ринки праці країн Європейського Союзу.

    Запуск «Обрію» є частиною реалізації Стратегії зайнятості населення до 2030 року. Уряд ставить амбітну мету — повернути до економічної активності близько 4,5 млн громадян та суттєво скоротити структурне безробіття. За словами розробників, нова система дозволить швидше зводити роботодавців і кандидатів, скоротити час пошуку роботи та зробити професійне навчання більш відповідним до реальних потреб бізнесу.

    Експерти зазначають, що кадровий дефіцит залишається одним із головних викликів для української економіки в умовах війни. Через мобілізацію, міграцію та демографічні зміни підприємства відчувають гостру нестачу працівників у виробництві, будівництві, транспорті, медицині, освіті та сфері послуг. Саме тому уряд розглядає «Обрій» не лише як черговий цифровий сервіс, а як стратегічний інструмент відновлення економіки та розвитку людського капіталу країни.

    За планами Мінекономіки, вже до кінця 2026 року завдяки новій платформі до ринку праці планують залучити щонайменше 100 000 українців. Якщо проєкт покаже ефективність, він може стати основою нової моделі взаємодії між державою, бізнесом та громадянами на ринку праці.

  • Дефіцит кадрів підштовхує зарплати в Україні до нового рівня

    Дефіцит кадрів підштовхує зарплати в Україні до нового рівня

    Середня заробітна плата в Україні вже навесні 2026 року може перевищити 30 тисяч гривень. Основною причиною такого зростання експерти називають гострий дефіцит кадрів, особливо у реальному секторі економіки.

    За офіційними даними, у лютому 2026 року середня зарплата в Україні становила 28 536 гривень, що трохи більше, ніж у попередньому місяці. Аналітики прогнозують, що вже у квітні цей показник може подолати психологічну позначку.

    Зокрема, фінансовий експерт Андрій Шевчишин оцінює, що середня зарплата може зрости до близько 30 850 гривень. У Національному банку України також очікують загального зростання номінальних доходів населення на 13–18% за підсумками року.

    Найбільш динамічно зарплати зростають у реальному секторі економіки — будівництві, транспорті та аграрній галузі. У цих сферах рівень оплати праці вже коливається в межах 27 500–33 500 гривень. Роботодавці активно підвищують зарплати, щоб залучити працівників на тлі дефіциту кадрів.

    За оцінками експертів, майже половина українських підприємств стикається з нестачею кваліфікованих працівників. Це змушує бізнес посилювати конкуренцію за персонал і підвищувати рівень оплати праці.

    Водночас бюджетна сфера демонструє значно повільніші темпи зростання доходів. Працівники освіти, медицини та державних установ у середньому отримують від 21 500 до 23 800 гривень.

    Економіст Олег Пендзин зазначає, що у квітні частина бюджетників може отримати додаткові виплати у вигляді квартальних премій, які іноді сягають до 30% окладу. Проте це тимчасовий ефект, який не свідчить про системне підвищення зарплат у державному секторі.

    Таким чином, розрив між приватним і бюджетним секторами продовжує зростати. Це може посилювати відтік кадрів із державних установ і ще більше загострювати проблему дефіциту працівників.

    Експерти підкреслюють, що середня зарплата не відображає повної картини доходів населення. Рівень оплати праці суттєво відрізняється залежно від галузі, регіону та професії.

    У найближчі місяці тенденція до зростання зарплат, ймовірно, збережеться. Основними факторами залишатимуться дефіцит робочої сили, міграційні процеси та конкуренція між роботодавцями.

  • Після заяви Єрмака готуються нові звільнення в уряді — джерела

    Після заяви Єрмака готуються нові звільнення в уряді — джерела

    За інформацією наших джерел, віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба та міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко перші в черзі на звільнення, але тільки у разі, якщо Андрій Єрмак не залишиться “тіньовим куратором” Офісу Президента.

    Нагадаємо, керівник Офісу президента Андрій Єрмак подав у відставку. Про це у своєму відеозверненні повідомив президент України Володимир Зеленський.

  • В Україні дефіцит професіоналів: бракує кваліфікованих робітників і фахівців із вищою освітою

    В Україні дефіцит професіоналів: бракує кваліфікованих робітників і фахівців із вищою освітою

    В Україні триває гострий кадровий голод, який найбільше відчувається в сегменті кваліфікованих робітників та професіоналів із вищою освітою. За даними Державної служби зайнятості, саме ці категорії фахівців стали найбільш дефіцитними на ринку праці. Проблема полягає в тому, що їх підготовка вимагає значних ресурсів — як фінансових, так і часових, — тоді як ринок вимагає швидкого поповнення кадрів.

    Щодня на Єдиному порталі вакансій публікується близько 230 тисяч оголошень. Ці дані свідчать про стабільно високий попит на працівників у чотирьох основних категоріях: торгівля й послуги, кваліфіковані робітничі спеціальності, професіонали з вищою освітою та некваліфіковані працівники.

    Найчастіше шукають продавців, адміністраторів, кухарів, бариста та офіціантів. Висока плинність кадрів у цій сфері змушує бізнес безперервно шукати нових працівників. Готелі, ресторани, магазини й сервіси продажів залишаються активними гравцями ринку праці.

    Водії, слюсарі, електрики, комплектувальники, швачки — усі ці фахівці потрібні, але їх не вистачає. Навіть попри наявність бази кадрів, відповідність кваліфікаційним вимогам часто стає каменем спотикання. Ринок потребує саме підготовлених працівників, а не тих, хто готовий вчитися “на ходу”.

    Серйозний дефіцит спостерігається серед бухгалтерів, інженерів, лікарів, вчителів і технологів. Їх не вистачає не лише в державному, а й у приватному секторі, особливо в регіонах. Підготовка таких кадрів — тривалий і дорогий процес, тому попит на них часто перевищує пропозицію.

    Попит на вантажників, прибиральників, підсобних робітників і комірників зберігається стабільно високим. Але низький рівень оплати праці стримує притік бажаючих, навіть попри простоту входу у професію.

    У Державній службі зайнятості наголошують: роботодавцям варто інвестувати у підготовку кадрів самостійно або у співпраці з освітніми установами. Натомість пошукачам радять звертати увагу на перспективні технічні й медичні спеціальності, адже саме вони гарантують стабільну зайнятість у найближчі роки.

    Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт №9510, який має посилити захист прав працівників у разі затримки зарплати. Документ передбачає систему штрафів для роботодавців, право працівника призупиняти роботу при заборгованості та механізми компенсації навіть у разі банкрутства компанії. Ухвалення цього закону може позитивно вплинути на довіру до ринку праці з боку найманих працівників.

  • В Україні не вистачає тисяч працівників у різних секторах економіки

    В Україні не вистачає тисяч працівників у різних секторах економіки

    В Україні загострюється ситуація з безробіттям, зокрема з недостатньою кількістю кваліфікованих кадрів у різних секторах економіки. За даними Державного центру зайнятості, однією з найбільших проблем є нестача працівників у сфері освіти. На 2024 рік в Україні не вистачало близько 25 тисяч освітян. Це суттєво впливає на якість навчання в країні, а також створює додаткове навантаження на вже працюючих педагогів.

    За словами заступника директора Держцентру зайнятості Станіслава Павленка, основними причинами цієї проблеми є війна, міграція населення та відсутність відповідності кваліфікації шукачів роботи вимогам ринку. До війни жінки складали 55% серед безробітних, але зараз їхня частка зросла до 81%, оскільки багато чоловіків мобілізовані і традиційно чоловічі професії залишаються без належної кількості кадрів.

    Особливо складна ситуація в регіонах, які найбільше постраждали від війни. Через руйнування інфраструктури та вимушене переселення частини населення багато шкіл і дитячих садків залишаються без достатньої кількості персоналу. Зокрема, станом на січень 2025 року в Україні не вистачало 1,5 тисячі освітян, з яких 800 вихователів у дитячих садках.

    Великі проблеми з дефіцитом кадрів також спостерігаються в переробній промисловості та сфері харчування. У 2024 році в переробній промисловості не вистачало 9 тисяч фахівців, а в сфері розміщення та харчування 3 тисячі вакансій залишаються незакритими. Це гальмує розвиток цих галузей, оскільки попит на працівників у готелях, ресторанах та туристичних комплексах залишається стабільно високим.

    Станом на 19 лютого 2025 року на “Єдиному порталі вакансій” було розміщено 217 тисяч пропозицій роботи. Середня заробітна плата у цих вакансіях становила 23 тисячі гривень, що є досить високим показником для українського ринку праці. Однак проблема дефіциту кваліфікованих кадрів залишається, навіть попри досить привабливі умови роботи.

    Експерти прогнозують, що дефіцит кадрів у цих секторах збережеться, тому вирішення цієї проблеми вимагає підтримки держави. Зокрема, необхідно створити умови для перекваліфікації працівників та для повернення трудових мігрантів, що може допомогти закрити наявні вакансії та поліпшити ситуацію на ринку праці.

  • Україна потребує 4,5 мільйони працівників

    Україна потребує 4,5 мільйони працівників

    В Україні спостерігається найгостріший дефіцит кадрів серед робітничих професій у таких сферах, як будівництво, транспорт та промисловість. Згідно з оцінками, найближчі роки вимагатимуть значного збільшення кваліфікованої робочої сили для відновлення економіки після війни.

    Про це заявила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк, коментуючи ситуацію в країні. Вона зазначила кілька ключових причин кадрового дефіциту:

    1. Структурне безробіття – до війни в Україні вже спостерігалася недооцінка ряду робітничих спеціальностей, які були недостатньо популярні через стереотипи про низькі зарплати та непрестижність.
    2. Війна та міграція – тимчасова окупація територій на сході України та переміщення частини робочої сили призвели до ситуації, коли люди, які раніше працювали в таких галузях, як шахтарство, опинилися в регіонах без попиту на їхні спеціальності.
    3. Економічні наслідки вторгнення – знищення підприємств і скорочення економічної активності значно вплинули на структуру зайнятості в країні.

    Найбільший дефіцит кадрів спостерігається в таких сферах:

    • Будівництво – через необхідність відновлення інфраструктури та житлового фонду, пошук кваліфікованих працівників у цій сфері є надзвичайно важливим.
    • Транспорт – брак водіїв, механіків та спеціалістів з ремонту транспорту.
    • Переробна промисловість – нестача технічного персоналу, зокрема операторів верстатів, зварників та інженерів.
    • Охорона здоров’я – зростає попит на молодший медичний персонал, медичних сестер, лікарів.
    • Соціальна сфера – з огляду на воєнні виклики потреба в працівниках соціального забезпечення значно зросла.

    За оцінками Міністерства економіки, в найближчі 10 років дефіцит робочої сили може досягти 4,5 мільйона осіб. Враховуючи очікуване масштабне відновлення економіки після війни, попит на працівників у таких галузях, як будівництво, енергетика, транспорт та охорона здоров’я, лише зростатиме.

    Основні напрямки для вирішення проблеми:

    Державна служба зайнятості вже зараз активно працює над вирішенням кадрової кризи. Серед основних напрямків роботи – популяризація робітничих професій, розвиток професійної освіти та підтримка внутрішньо переміщених осіб. Це включає співпрацю з навчальними закладами, бізнесом, медіа для формування нового іміджу робітничих спеціальностей, а також навчання та перекваліфікацію спеціалістів відповідно до актуальних потреб ринку.

  • Ринок праці в Україні переповнений вакансіями через брак кадрів

    Ринок праці в Україні переповнений вакансіями через брак кадрів

    Війна в Україні докорінно змінила ринок праці. Мобілізація, міграція та складна економічна ситуація створили гострий дефіцит кадрів, який вплинув на політику найму в компаніях. За даними дослідження “Барометр ринку праці 2024” від компанії GRC.ua, що було проведене у партнерстві з УНІАН, роботодавці змушені адаптуватися до нових реалій.

    Порівняно з 2023 роком, помітно зросла кількість компаній, які наймають людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Цього року 50% роботодавців готові наймати людей з інвалідністю (проти 36% у 2023 році), а працевлаштування ВПО підтримують 47% компаній (порівняно з 35% торік).

    Також удвічі більше роботодавців стали відкритими до найму військових. У 2024 році 43% компаній залучають ветеранів до роботи, тоді як у 2023-му цей показник становив лише 24%.

    Найм працівників віком 50+ став ключовим трендом. 77% роботодавців заявили про готовність брати таких кандидатів на роботу. Крім того, жінки дедалі частіше обіймають посади, які раніше були “чоловічими”. Сьогодні 64% компаній активно залучають жінок до таких професій.

    Чого чекають від держави?

    Компанії заявляють про потребу в підтримці держави для збереження бізнесу та розвитку ринку праці. Головні запити:

    • зниження податкового навантаження (36%);
    • узгодження економічного бронювання (33%);
    • полегшення найму іноземців і зміна вікових обмежень (14%).

    Незважаючи на виклики війни, 82% українців планують продовжувати працювати або шукати нову роботу. Лише 6% розглядають еміграцію як постійний варіант.

    Міжнародна організація праці прогнозує дефіцит у 8,6 мільйона працівників в Україні протягом наступних десяти років. Водночас ринок праці демонструє певну стабільність, зберігаючи понад 100 тисяч вакансій у листопаді 2024 року.