Daypolitico

Позначка: Калінінград

  • Путін погрожує ядерною війною, а НАТО заспокоює Москву

    Путін погрожує ядерною війною, а НАТО заспокоює Москву

    НАТО оголосило про проведення масштабних навчань із ядерного стримування Steadfast Noon, у яких візьмуть участь 17 держав-членів Альянсу. Маневри відбудуться в Італії з 13 до 23 жовтня на тлі загострення відносин із Росією, яка раніше погрожувала застосуванням ядерної зброї у разі загрози Калінінградській області.

    Про це повідомляють Politico, Associated Press та офіційний сайт НАТО.

    Навчання Steadfast Noon проводяться щорічно вже понад десять років. Їхня мета — перевірити готовність авіації, військового персоналу та систем управління до виконання завдань ядерного стримування.

    Цьогоріч у маневрах візьмуть участь десятки літаків із 17 країн НАТО. Водночас реальні ядерні боєзаряди під час тренувань не використовуватимуться.

    Попри напружені відносини з Москвою, представники Альянсу наголошують, що навчання були заплановані заздалегідь і не спрямовані проти конкретної держави.

    Директорка з питань ядерної політики НАТО Насіма Барроуз заявила, що регулярність таких тренувань має демонструвати їхню передбачуваність.

    «Ми проводимо це щороку, і це також чіткий сигнал для таких країн, як Росія, що немає причин для занепокоєння», — наголосила вона.

    За словами представниці НАТО, Альянс уважно стежить за російською військовою активністю, але наразі не зафіксував змін у ядерній позиції Росії, які вимагали б надзвичайної реакції.

    Новий виток напруженості виник після серпневих навчань НАТО поблизу Калінінградської області РФ. Російська сторона заявила, що готова розглядати застосування ядерної зброї, якщо Альянс спробує ізолювати цей російський ексклав.

    Калінінградська область розташована між Польщею та Литвою і має стратегічне значення для російських військових, зокрема через розміщення там ракетних систем.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що Альянс залишається оборонним об’єднанням, а тренування необхідні для підтримання ефективності та надійності ядерного стримування.

    Зокрема, Steadfast Noon має перевірити взаємодію військових різних країн та їхню готовність діяти за встановленими процедурами.

    Представники Альянсу також підкреслюють, що не прагнуть посилювати напруженість через російські заяви. НАТО намагається уникнути ситуації, коли звичайні військові навчання можуть бути помилково сприйняті як підготовка до нападу.

    Водночас у Європі продовжують обговорювати російські ядерні погрози. Європейські посадовці неодноразово закликали Москву відмовитися від риторики, яка може посилювати небезпеку прямого протистояння.

    Таким чином, НАТО не скасовує свої ядерні навчання через заяви Кремля, але одночасно намагається знизити ризик ескалації. Маневри залишаються частиною планової оборонної діяльності Альянсу, а не оголошенням про підготовку ядерного удару.

  • НАТО розкрило покроковий план на випадок нападу Росії: що Альянс робитиме у перші години війни

    НАТО розкрило покроковий план на випадок нападу Росії: що Альянс робитиме у перші години війни

    НАТО розробило концепцію ведення наземної війни на випадок масштабного нападу Росії на одну або кілька держав Альянсу. План передбачає придушення російських ракетних систем, створення на східному фланзі зони, де діятимуть переважно безпілотники, а також удари по військовій логістиці РФ.

    Про це повідомляє німецьке видання Bild.

    Йдеться про так звану NATO Land Warfighting Concept — концепцію наземних бойових дій НАТО. За даними Bild, роботу над документом очолював майор Збройних сил США Ендрю Пінгрей.

    Перший етап — зупинити ракетні удари Росії

    Один із можливих сценаріїв передбачає атаку РФ на країни Балтії. Російські війська можуть розпочати операцію з масованого застосування ракет і безпілотників, одночасно розгорнувши наземний наступ із використанням бронетехніки.

    У такому випадку одним із перших завдань сил НАТО має стати придушення російських ракетних можливостей.

    Для цього Альянс може залучити бойову авіацію, ракети та безпілотні системи для ураження комплексів, із яких Росія здійснюватиме атаки.

    Особливу роль у можливому конфлікті відіграватиме Калінінградська область РФ. Росія розмістила там значну кількість ракетних комплексів і систем протиповітряної оборони, тому цей регіон може стати одним із ключових напрямків протистояння.

    На кордоні з РФ та Білоруссю хочуть створити зону без солдатів

    Наступний елемент концепції — створення вздовж кордонів із Росією та Білоруссю так званої «автономної зони».

    Її особливість полягає в тому, що основну роль там мають виконувати не військовослужбовці, а безпілотні та роботизовані системи.

    Дрони й автономна наземна техніка повинні виявляти російські підрозділи, стримувати їх просування та завдавати ударів. Таким чином НАТО прагне створити додатковий захисний бар’єр і водночас скоротити ризики для особового складу.

    Удари можуть перенести на територію Росії

    Якщо російські війська продовжать наступ, концепція передбачає наступний етап — ураження військової інфраструктури, яка забезпечує російські сили.

    Серед можливих цілей Bild називає військові аеродроми, оборонні підприємства, мости та залізничну інфраструктуру.

    Головним завданням таких атак має стати порушення логістичних ланцюгів РФ, щоб російські війська не могли швидко отримувати боєприпаси, техніку, пальне та підкріплення.

    Фактично НАТО розглядає можливість не обмежувати оборону територією країн-членів, якщо для припинення російського наступу буде необхідно нейтралізувати військові об’єкти, які забезпечують агресію.

    НАТО розглядає використання дронів усередині РФ

    Ще одним елементом концепції, за інформацією Bild, є створення так званого «повітряного мосту».

    Передбачається, що за його допомогою на територію Росії можуть доставляти безпілотники та роботизовані системи. До таких операцій потенційно можуть залучатися противники російської влади.

    Водночас у концепції підкреслюється: метою НАТО не є завоювання Росії.

    Основне завдання Альянсу — зупинити агресію, позбавити російські сили можливості продовжувати наступ та відтіснити їх назад до кордонів РФ.

    У НАТО не хочуть повністю приховувати план

    Окремою особливістю концепції є підхід до стримування Росії. В Альянсі вважають, що потенційний противник повинен розуміти наслідки можливого нападу.

    Тому основні принципи відповіді НАТО не обов’язково мають залишатися повністю секретними.

    Логіка полягає в тому, що Москва повинна заздалегідь усвідомлювати: напад на країну НАТО може призвести не лише до оборони її території, а й до ударів по військових системах та логістиці, які забезпечують російську операцію.

    Таким чином, сама концепція має виконувати одразу дві функції — бути основою для дій сил Альянсу та інструментом стримування Кремля від початку війни.

    Європа вже готується до можливого загострення

    Поява такого плану відбувається на тлі посилення оборони східного флангу НАТО. Польська влада раніше заявляла про підготовку до можливих нових провокацій Росії.

    У країнах Балтії також дедалі частіше говорять про гібридні загрози з боку Москви. Західні держави розслідують диверсії, підпали та інші інциденти, за якими може стояти Росія.

    На цьому тлі нова концепція НАТО демонструє зміну підходу Альянсу: потенційна війна з Росією розглядається як конфлікт, у якому ключову роль відіграватимуть далекобійні удари, масове застосування дронів, роботизовані системи та знищення військової логістики противника.

  • Російські Су-30 знову з’явилися біля навчань НАТО

    Російські Су-30 знову з’явилися біля навчань НАТО

    Польща була змушена підняти в повітря чергову пару винищувачів після того, як два російські багатоцільові винищувачі Су-30СМ2 наблизилися до району проведення польських навчань протиповітряної оборони над Балтійським морем. У Варшаві наголосили, що дії російської авіації не були випадковими, а мали ознаки навмисної провокації та спостереження за військовими маневрами країн НАТО.

    Про це повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

    За словами очільника польського оборонного відомства, два російські винищувачі Су-30СМ2 вилетіли з Калінінградської області та здійснювали політ поблизу району, де польські військові проводили навчання із злагодження сил і засобів протиповітряної оборони.

    Міністр зазначив, що російська авіація вкотре здійснювала агресивне спостереження за діяльністю польських військових. Саме тому командування ухвалило рішення негайно підняти в небо чергову пару польських винищувачів із авіабази в Мальборку для контролю ситуації та перехоплення російських літаків.

    За словами Косіняка-Камиша, польські винищувачі оперативно вийшли на супровід двох Су-30СМ2. При цьому російські літаки не порушували повітряного простору Польщі, однак їхня активність поблизу місця проведення навчань викликала реакцію польських військових та союзників по НАТО.

    Очільник Міністерства оборони Польщі наголосив, що присутність російських літаків саме в районі проведення навчань систем ППО не може розглядатися як збіг обставин. За його словами, подібні польоти є частиною систематичних дій Росії зі збору інформації про військову активність країн Альянсу.

    До операції також долучилися союзники Польщі. Над Балтійським морем діяла пара шведських винищувачів, які також супроводжували російські літаки та контролювали їхні маневри. Таким чином реагування здійснювалося спільними силами держав регіону, що беруть участь у забезпеченні безпеки повітряного простору Балтійського моря.

    Інцидент стався лише через добу після аналогічного випадку. Напередодні польські винищувачі вже здійснювали перехоплення російського літака радіоелектронної розвідки Іл-20, який перебував над Балтійським морем приблизно за 30 кілометрів від міста Устка. Тоді польська сторона також оперативно відреагувала на появу російської військової авіації поблизу своїх кордонів.

    Останнім часом активність російських військових літаків поблизу країн НАТО помітно зросла. На цьому тлі Альянс ухвалив рішення змінити формат місії Baltic Air Policing. Якщо раніше вона була спрямована переважно на патрулювання повітряного простору країн Балтії та супровід російських літаків, то тепер місія офіційно отримала статус повітряної оборони, що передбачає ширші можливості реагування на потенційні загрози.

    Подібні інциденти регулярно фіксуються і в інших регіонах Європи. Зокрема, у квітні цього року два російські винищувачі здійснили небезпечне перехоплення британського розвідувального літака Rivet Joint над Чорним морем. Літак Королівських військово-повітряних сил Великої Британії виконував планову місію зі спостереження та був неозброєним.

    На тлі зростання напруженості в регіоні Польща та її союзники продовжують посилювати контроль над повітряним простором, а також проводити регулярні навчання, спрямовані на відпрацювання взаємодії сил протиповітряної оборони та швидкого реагування на можливі загрози.

  • Росія готує провокацію проти Польщі: США попередили Варшаву про небезпечний сценарій

    Росія готує провокацію проти Польщі: США попередили Варшаву про небезпечний сценарій

    США попередили Польщу, що Росія може готувати збройну провокацію на польській території протягом найближчих місяців. За даними The Telegraph та польського видання Onet, Вашингтон передає Варшаві розвіддані про можливі сценарії, мета яких — перевірити рішучість НАТО, спровокувати політичну кризу в Альянсі та послабити військову підтримку України.

    Йдеться не про повномасштабну війну Росії проти НАТО, на яку Москва зараз не має достатньо сил через виснаження у війні проти України. Натомість, за оцінками джерел, Кремль може обрати гібридний сценарій — достатньо небезпечний, щоб створити кризу, але водночас обмежений настільки, щоб залишити собі простір для заперечення відповідальності.

    За інформацією джерел, близьких до оточення президента Польщі Кароля Навроцького, США вже кілька разів попереджали польську сторону про нові російські плани щодо східного флангу НАТО. Один із дипломатів країни-члена Альянсу також підтвердив, що ризик провокації проти Польщі або однієї з балтійських держав розглядається як серйозний.

    Серед можливих сценаріїв називають удари дронами або імітацію ракетних атак по критичній інфраструктурі Польщі, зокрема електростанціях. Такий крок міг би змусити Варшаву піднімати авіацію, активувати системи ППО та вимагати термінових консультацій із союзниками по НАТО.

    Інший сценарій — обмежене проникнення невеликих груп російських або білоруських військових із території Білорусі чи Калінінградської області. У такому разі Москва може намагатися представити інцидент як “навігаційну помилку”, “збій GPS”, “рятувальну операцію” або навіть спробувати перекласти провину на Україну.

    За логікою російського задуму, така провокація мала б поставити НАТО перед складним вибором: відповідати силою, що несе ризик ескалації, або шукати дипломатичний вихід. Саме на другий варіант, за даними західних джерел, може розраховувати Кремль. Москва нібито сподівається, що США та частина союзників тиснутимуть на Польщу, схиляючи її до переговорів із Росією чи Білоруссю. У відповідь Кремль міг би вимагати припинення або різкого скорочення західної військової допомоги Україні.

    Польські посадовці уже попереджали, що Росія намагається використати напруження між Варшавою та Києвом для проведення диверсій, інформаційних операцій і розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі. Міністр-координатор спецслужб Томаш Семоняк заявляв, що російські боти, тролі та агенти впливу активно підживлюють суперечки між поляками й українцями, а потенційні атаки проти українців у Польщі можуть бути частиною ширшої операції РФ.

    На тлі цих попереджень Польща посилює оборону східного кордону. Країна вже будує масштабний оборонний комплекс East Shield уздовж кордонів із Білоруссю та Калінінградською областю. Його завдання — протидіяти нелегальним перетинам кордону, диверсіям, гібридним операціям і потенційним військовим загрозам.

    У польському Міноборони, за даними ЗМІ, зазначають, що армія вже провела навчання, покликані продемонструвати Москві готовність до відповіді. Водночас союзники по НАТО також надсилають Кремлю сигнали, що будь-яка агресія проти східного флангу Альянсу не залишиться без реакції.

    Зокрема, нещодавні військово-морські навчання у Латвії за участю сил США мали показати, що напад на східний фланг НАТО означатиме ризик прямого зіткнення з американськими військовими. Представники німецьких ВПС також заявляли про готовність захищати “кожен сантиметр” території НАТО.

    Офіційного підтвердження конкретної дати або остаточного рішення Кремля щодо такої операції наразі немає. Водночас кількість повідомлень із різних джерел свідчить, що союзники сприймають загрозу серйозно. Головна мета Росії, за оцінками західних розвідок, — не військова перемога над НАТО, а політичне випробування Альянсу, розкол між союзниками та спроба вдарити по одному з ключових каналів підтримки України.

  • НАТО назвали цілі в Росії: генерал заявив про готовність до удару “сьогодні ввечері”

    НАТО назвали цілі в Росії: генерал заявив про готовність до удару “сьогодні ввечері”

    Командувач Військово-повітряних сил Німеччини, генерал-лейтенант Хольгер Нойман заявив, що НАТО має визначений перелік стратегічних цілей на території Росії, які можуть бути уражені у разі прямої агресії проти будь-якої країни Альянсу. Про це повідомляє The Telegraph.

    За словами Ноймана, Альянс виходить із принципу негайної та масштабної відповіді на будь-який напад, і відповідні плани передбачають ураження ключових військових об’єктів Росії, які мають критичне значення для її обороноздатності та командної структури.

    Серед потенційних цілей він назвав Калінінградську область, яка є російським військовим форпостом у Європі та розташована в оточенні країн НАТО, Кольський півострів, де зосереджена значна частина ядерного потенціалу РФ і баз стратегічного флоту, Санкт-Петербург як один із головних центрів управління та базування військово-морських сил Росії, а також акваторію Чорного моря, де діє Чорноморський флот.

    Нойман підкреслив, що Люфтваффе та союзні сили НАТО перебувають у стані постійної бойової готовності, і у разі відповідного наказу здатні розпочати дії негайно, без додаткової підготовки.

    Він зазначив, що система колективної оборони Альянсу не передбачає жодних «різних рівнів безпеки» для держав-членів, а будь-який напад на одну країну розглядається як напад на весь блок. За його словами, це ключовий принцип стримування, який має забезпечити недопущення ескалації.

    Окремо командувач наголосив, що у разі потенційного конфлікту Росія зіткнеться з координацією одразу 32 військово-повітряних сил країн НАТО, що суттєво змінює баланс сил на користь Альянсу.

    «Якщо хтось зателефонує мені зараз і скаже, що у нас така ситуація, ми повинні бути готові негайно — і ми готові», — заявив Нойман, підкресливши рівень оперативної готовності авіаційних сил.

    Він також наголосив, що особливу увагу НАТО приділяє безпековій ситуації на східному фланзі Альянсу, зокрема країнам Балтії та регіону Крайньої Півночі, де останнім часом фіксується зростання напруженості, інциденти з безпілотниками та інші провокаційні дії.

    На тлі цих заяв у Європі тривають масштабні військові навчання за участі Литви, Польщі та Франції поблизу Сувалкського коридору — стратегічно важливої ділянки між Білоруссю та Калінінградською областю Росії. Маневри спрямовані на відпрацювання сценаріїв швидкого перекидання сил та оборони критичних логістичних маршрутів НАТО у разі кризової ситуації.

  • 115 тисяч військових біля кордонів НАТО

    115 тисяч військових біля кордонів НАТО

    Росія продовжує масштабне нарощування військової інфраструктури поблизу кордонів країн НАТО та готує об’єкти, які потенційно зможуть прийняти понад 100 тисяч військовослужбовців. Такого висновку дійшли журналісти кількох провідних медіа Північної Європи та Балтії після аналізу супутникових знімків російських військових баз і консультацій із представниками оборонних структур та військовими експертами.

    Про це йдеться у спільному розслідуванні шведського телеканалу SVT, норвезької телерадіокомпанії NRK, данського мовника DR та естонського видання Delfi.

    Розслідування показало, що Росія активно модернізує та розширює військові об’єкти вздовж своїх західних і північно-західних кордонів. На супутникових знімках зафіксоване будівництво нових казарм, складів боєприпасів, ангарів для військової техніки, логістичних центрів, ремонтних майстерень та інших об’єктів військової інфраструктури. Аналітики наголошують, що масштаби робіт свідчать не про локальне оновлення існуючих баз, а про підготовку до розміщення значно більшої кількості особового складу та техніки.

    Особливу увагу журналісти приділили району Печенги, або Петсамо, який розташований у Мурманській області всього за десять кілометрів від кордону з Норвегією. Цей регіон має стратегічне значення для Росії, оскільки контролює вихід до Баренцевого моря та арктичний напрямок. Супутникові знімки демонструють появу нових казарм, розширення місць дислокації техніки та активне будівництво інфраструктури для розміщення додаткових підрозділів.

    За оцінками експертів, після завершення модернізації база в Печензі зможе прийняти близько 17 тисяч військовослужбовців. Для порівняння, раніше її можливості оцінювалися приблизно у 7 тисяч осіб. Таким чином, чисельність військового контингенту в районі може зрости більш ніж удвічі.

    Ще одним важливим напрямком стала Карелія. У Петрозаводську, що розташований неподалік кордону з Фінляндією, журналісти також зафіксували активне розширення військових об’єктів. Тут створюються нові місця для розміщення особового складу та техніки, що може свідчити про формування додаткових військових з’єднань після завершення будівельних робіт.

    Значні зміни відбуваються і в інших районах поблизу фінського кордону. У Сапьорному Ленінградської області зводяться нові об’єкти для військових частин, а в Лузі, яка вже давно є одним із ключових центрів підготовки та розміщення російських військ на західному напрямку, фіксується накопичення техніки та розширення інфраструктури.

    Окрему увагу дослідники звернули на населений пункт Кіріловське, розташований приблизно за 70 кілометрів від кордону з Фінляндією. Там споруджується абсолютно новий військовий комплекс, масштаби якого дозволяють говорити про довгострокові плани Кремля щодо посилення своєї присутності на кордонах із державами НАТО.

    Паралельно триває модернізація військових об’єктів у Кандалакші на узбережжі Білого моря. Цей район відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки російського Північного флоту та арктичних комунікацій. Згідно з аналізом супутникових знімків, існуюча база суттєво розширюється та отримує нові потужності для розміщення військ.

    Не менш важливим напрямком залишається Калінінградська область, яка фактично є російським військовим анклавом між Польщею та Литвою. У Балтійську журналісти зафіксували значне накопичення техніки та активізацію робіт на військових об’єктах. Експерти зазначають, що цей регіон має ключове значення для контролю над Балтійським морем та може відігравати важливу роль у потенційному конфлікті між Росією та НАТО.

    Командувач армії Фінляндії Пасі Вялімякі заявив журналістам, що після завершення розширення військової інфраструктури Росія може збільшити чисельність своїх військ поблизу фінського кордону приблизно до 80 тисяч осіб. До початку нинішньої модернізації там перебували близько 20 тисяч військових.

    Таким чином, йдеться про чотириразове збільшення угруповання на одному з ключових напрямків. Особливе занепокоєння Гельсінкі викликає те, що після вступу Фінляндії до НАТО у 2023 році спільний кордон між Альянсом і Росією збільшився більш ніж на 1300 кілометрів, що кардинально змінило безпекову ситуацію в регіоні.

    За оцінками авторів розслідування, нові та модернізовані військові об’єкти можуть забезпечити розміщення близько 115 тисяч російських військовослужбовців уздовж кордонів із країнами Північної Європи та Балтії. Така концентрація сил стане найбільшою на цьому напрямку за останні десятиліття.

    Керівник шведської військової розвідки MUST Томас Нільссон заявив, що подібні дії Росії необхідно сприймати максимально серйозно. За його словами, масштаби будівництва свідчать про підготовку не до демонстрації сили, а до створення реальних військових можливостей для потенційного протистояння з НАТО у майбутньому.

    Нільссон підкреслив, що створення інфраструктури такого рівня потребує багаторічного планування та значних фінансових ресурсів, а тому навряд чи може розглядатися як тимчасовий або символічний проєкт.

    Військові експерти вважають, що наразі Росія не має можливості повністю укомплектувати нові бази через війну проти України. Значна частина особового складу, техніки та ресурсів продовжує використовуватися на українському фронті. Проте ситуація може кардинально змінитися після завершення або заморожування бойових дій.

    Командувач сил НАТО у Балтії та Польщі генерал-майор Браян Нільссен зазначив, що поки Росія зосереджена на війні проти України, прямий ризик нападу на держави Альянсу залишається обмеженим. Водночас він наголосив, що будь-яка пауза у війні може дозволити Москві швидко перекинути значні сили на інші напрямки.

    Схожої оцінки дотримується і командувач норвезької армії Ейрік Крістофферсен. За його словами, якщо Росія реалізує плани щодо збільшення чисельності військ та завершить формування нових угруповань, рівень військової загрози для Норвегії та інших країн регіону суттєво зросте.

    На тлі цих процесів країни НАТО вже почали посилювати власну оборону. На початку 2026 року Велика Британія оголосила про подвоєння чисельності своїх військ у Норвегії для зміцнення оборони Арктики та стримування потенційних загроз з боку Росії. Норвезьке військове керівництво також заявляло, що не може повністю виключати сценарій майбутньої агресії Москви проти країн Альянсу.

    Аналітики наголошують, що нинішнє розширення російської військової інфраструктури відбувається на тлі найглибшої безпекової кризи в Європі з часів завершення Холодної війни. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну НАТО різко збільшило свою присутність на східному фланзі, а вступ Фінляндії та Швеції до Альянсу фактично перетворив Балтійське море на один із ключових театрів потенційного протистояння між Росією та Заходом.

    Саме тому нові дані про розширення російських баз поблизу кордонів НАТО викликали серйозне занепокоєння серед військових і політичних кіл Північної Європи. Там дедалі частіше попереджають, що навіть якщо безпосередня загроза наразі залишається обмеженою через війну в Україні, підготовка Росії до можливих майбутніх конфліктів уже триває повним ходом.

  • Путін застеріг Вірменію від зближення з Європою та пригрозив НАТО через Калінінград

    Путін застеріг Вірменію від зближення з Європою та пригрозив НАТО через Калінінград

    Прагнення Вірменії до поглиблення співпраці з Європейським Союзом знову стало приводом для різких заяв з боку Кремля. Президент Росії Володимир Путін під час пресконференції за підсумками саміту Євразійського економічного союзу в Астані фактично пригрозив Єревану повторенням «українського сценарію», а також виступив із жорсткими попередженнями на адресу НАТО через дискусії навколо Калінінградської області. Його слова стали черговим свідченням того, що Москва дедалі болісніше реагує на спроби своїх традиційних союзників проводити більш незалежну зовнішню політику та розширювати співпрацю із Заходом.

    Коментуючи наміри Вірменії активізувати євроінтеграційний курс, Путін провів прямі паралелі з подіями в Україні, які передували російській агресії. За його словами, криза в Україні нібито почалася через спроби Києва зблизитися з Європейським Союзом. Російський лідер вкотре повторив тезу, яку Кремль просуває вже багато років, стверджуючи, що саме процес європейської інтеграції України став відправною точкою конфлікту.

    Такі заяви пролунали на тлі суттєвого охолодження відносин між Росією та Вірменією. Протягом десятиліть Єреван вважався одним із найближчих союзників Москви на Південному Кавказі та входив до всіх ключових інтеграційних структур під російським впливом. Вірменія є членом Євразійського економічного союзу, а також тривалий час брала активну участь в Організації Договору про колективну безпеку. Саме Росія традиційно розглядалася як головний гарант безпеки Вірменії в регіоні.

    Однак ситуація почала стрімко змінюватися після подій у Нагірному Карабаху. У Єревані дедалі частіше висловлювали невдоволення політикою Москви та звинувачували російське керівництво у невиконанні союзницьких зобов’язань. Особливо гостро ці претензії пролунали після того, як Азербайджан встановив контроль над Карабахом, а російські миротворці фактично не змогли запобігти розвитку подій. Вірменське керівництво заявило, що механізми безпеки, на які країна покладалася роками, не спрацювали у критичний момент.

    На цьому тлі уряд прем’єр-міністра Нікола Пашиняна розпочав активний перегляд зовнішньополітичних пріоритетів. Вірменія стала суттєво розширювати контакти з Європейським Союзом та Сполученими Штатами, активізувала співпрацю з Францією, яка стала одним із головних партнерів Єревана в Європі, а також почала поступово дистанціюватися від російських безпекових структур. Фактично країна заморозила свою участь в ОДКБ і неодноразово відмовлялася брати участь у заходах організації.

    Кремль сприйняв такі кроки як виклик власному впливу в регіоні. Для Росії Південний Кавказ традиційно залишається однією з ключових зон геополітичних інтересів, тому будь-яке посилення західної присутності тут викликає занепокоєння російського керівництва. Саме тому останні заяви Путіна багато аналітиків розглядають як спробу чинити політичний тиск на Вірменію та застерегти її від подальшого руху в бік Європейського Союзу.

    Особливу увагу експертів привернуло використання Путіним терміна «український сценарій». На думку оглядачів, такі формулювання можуть сприйматися як завуальоване попередження про можливі наслідки у разі подальшого віддалення Вірменії від Росії. При цьому в Кремлі традиційно уникають прямих погроз, використовуючи натомість політичні аналогії та історичні паралелі.

    Показово, що це вже не перший випадок, коли російський президент публічно висловлює невдоволення політикою Єревана. Ще під час пресконференції 9 травня він заявляв, що Вірменія має визначитися між Європейським Союзом та Євразійським економічним союзом. Тоді Путін фактично вимагав проведення референдуму щодо стратегічного вибору країни та натякав на можливі наслідки, якщо вірменська влада продовжить рух у напрямку європейської інтеграції без узгодження своїх дій із Москвою.

    Водночас під час виступу в Астані Путін торкнувся ще однієї чутливої для Росії теми — безпеки Калінінградської області. Приводом стала нещодавня заява міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, який зазначив, що в разі військового конфлікту НАТО має можливість швидко нейтралізувати російські військові об’єкти в Калінінграді. Литовський дипломат наголосив, що регіон є надзвичайно мілітаризованим та становить важливий елемент російської військової присутності в Балтійському регіоні.

    У відповідь Путін заявив, що Росія «зрівняє із землею» будь-кого, хто спробує атакувати Калінінградську область. За його словами, Москва розглядатиме подібні дії як прямий напад на Російську Федерацію та відповідатиме максимально жорстко. Ця заява стала однією з найрізкіших з боку російського президента за останні місяці та вкотре продемонструвала готовність Кремля використовувати войовничу риторику у відносинах із Заходом.

    Калінінградська область має особливе значення для російської військової стратегії. Вона розташована між Польщею та Литвою і є ексклавом Росії, відокремленим від основної території країни. Саме тут розміщено значну частину сил Балтійського флоту, сучасні системи протиповітряної оборони, ракетні комплекси та інші стратегічно важливі військові об’єкти. Західні експерти вважають регіон одним із найбільш мілітаризованих у Європі.

    На тлі повномасштабної війни проти України Калінінград набув ще більшого значення для військового планування як Росії, так і НАТО. Альянс регулярно проводить навчання у Балтійському регіоні, а країни Балтії та Польща посилюють свою оборону через побоювання щодо потенційних загроз із боку Москви. Росія, своєю чергою, використовує Калінінград як важливий елемент стримування та демонстрації сили.

    Заяви Путіна пролунали в умовах, коли відносини Росії із Заходом залишаються на найнижчому рівні за останні десятиліття. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну НАТО значно посилило свою присутність на східному фланзі, а кількість союзницьких військ у Польщі, Румунії та країнах Балтії суттєво зросла. Водночас держави Альянсу продовжують надавати Україні масштабну військову допомогу, що викликає дедалі гострішу реакцію Кремля.

    Експерти зазначають, що останні висловлювання російського президента відображають ширшу проблему, з якою стикається Москва. Через війну проти України та погіршення відносин із Заходом Росія поступово втрачає вплив на частину пострадянських держав, які дедалі активніше шукають альтернативні центри підтримки та співпраці. Вірменія є одним із найяскравіших прикладів цього процесу. Якщо ще кілька років тому Єреван майже повністю орієнтувався на Москву в питаннях безпеки та економіки, то сьогодні країна дедалі активніше розвиває контакти з Європейським Союзом та Сполученими Штатами.

    На цьому тлі погрози Кремля можуть свідчити про спробу зберегти свій вплив у регіоні шляхом політичного тиску та демонстрації сили. Однак залишається відкритим питання, чи зможуть такі заяви змінити зовнішньополітичний курс Вірменії, яка останніми роками дедалі активніше демонструє прагнення до більшої незалежності від Москви та розширення співпраці із західними партнерами. Для багатьох спостерігачів слова Путіна стали ще одним підтвердженням того, що боротьба за геополітичний вплив на пострадянському просторі залишається одним із ключових елементів сучасної міжнародної політики.

  • Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про суттєве розширення російських можливостей у сфері радіоелектронної боротьби, заявивши, що Росія здатна здійснювати підміну та спотворення супутникових навігаційних сигналів GPS на відстані до 450 кілометрів углиб території Європи. Йдеться про технологію GPS-спуфінгу, яка дозволяє створювати фальшиві координати, вводити в оману навігаційні системи та потенційно впливати на безпеку авіації, морського транспорту і критичної інфраструктури.

    Про це заявив заступник голови Служби регулювання зв’язку Литви Даріус Кулєсіу, повідомляє Reuters. За його словами, з початку 2025 року Росія значно розширила свою технічну інфраструктуру для здійснення таких операцій. Зокрема, кількість антен у Калінінградській області, яка межує з країнами Європейського Союзу та НАТО, зросла з трьох до 36, що, на думку литовських фахівців, свідчить про системний характер підготовки до масштабного глушіння та підміни сигналів.

    Калінінградський регіон у цьому контексті розглядається як ключовий вузол російської системи радіоелектронного впливу на Балтійський регіон. Його географічне розташування дозволяє потенційно впливати одразу на кілька країн ЄС, включно з Литвою, Польщею та Латвією, а також на морські та повітряні маршрути в Балтійському морі. Литовські регулятори зазначають, що раніше подібні випадки фіксувалися епізодично, однак тепер вони набули постійного характеру.

    За даними литовської сторони, перші сигнали втручання у GPS-системи спостерігалися ще під час саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році, але тоді вони мали короткочасний і локальний характер. Нині ж, як стверджують у Вільнюсі, йдеться про безперервний і системний вплив, який може бути частиною ширшої гібридної стратегії тиску на країни Європи та Альянсу.

    Зона потенційного впливу російських систем GPS-спуфінгу, за оцінками литовських експертів, охоплює значну частину Північної та Східної Європи. У зоні ризику опиняються акваторія Балтійського моря, Естонія, Латвія, Литва, велика частина Польщі, а також окремі регіони Фінляндії, Швеції та навіть Білорусі. Це означає, що порушення навігаційних сигналів може впливати як на цивільну авіацію, так і на морське судноплавство, де точність GPS є критично важливою для безпеки маршрутів.

    Окрему увагу литовські фахівці звертають на вплив таких технологій на мобільні та телекомунікаційні мережі. У прикордонних районах Литви, особливо поблизу Калінінградської області, вже фіксуються перебої у роботі зв’язку та зниження якості сигналу. За спостереженнями, інтенсивність цих збоїв може зростати у періоди активізації російських систем радіоелектронної боротьби, зокрема на тлі атак українських безпілотників по території Російської Федерації.

    Литовська сторона наголошує, що такі дії створюють не лише технічні незручності, а й реальні ризики для безпеки. Авіаційні служби змушені коригувати маршрути або переходити на резервні системи навігації, що підвищує навантаження на операторів і збільшує ризики помилок. Морські перевізники також стикаються з труднощами у точному визначенні координат, що особливо небезпечно у вузьких судноплавних зонах Балтійського моря.

    Європейські експерти з безпеки вже тривалий час попереджають, що Росія активно використовує засоби радіоелектронної боротьби як інструмент гібридного впливу. Подібні методи дозволяють чинити тиск на країни ЄС і НАТО без прямого військового зіткнення, створюючи постійну напругу в критичній інфраструктурі та змушуючи держави витрачати додаткові ресурси на захист навігаційних і комунікаційних систем.

    На тлі цих подій українські розвідувальні структури також повідомляють про посилення російських гібридних операцій, зокрема в інформаційній сфері. За їхніми даними, паралельно з технічними засобами впливу Москва активізує дезінформаційні кампанії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки Києва.

    Таким чином, ситуація з GPS-спуфінгом у Балтійському регіоні розглядається як частина ширшої системної стратегії, яка включає як кібернетичні та радіоелектронні методи впливу, так і інформаційні операції. Експерти наголошують, що такі дії поступово формують нову реальність гібридної безпеки в Європі, де межа між військовими та невійськовими загрозами стає дедалі більш розмитою.