Daypolitico

Позначка: капітальний ремонт

  • У Полтаві після п’яти років ремонту готують до відкриття басейн дитячої лікарні

    У Полтаві після п’яти років ремонту готують до відкриття басейн дитячої лікарні

    У Полтаві оголосили про перехід до фінального етапу ремонту басейну та кабінету водолікування у дитячій міській лікарні. Начальник управління капітального будівництва міста Максим Медведєв повідомив про початок пусконалагоджувальних робіт. Це означає, що об’єкт наближається до введення в експлуатацію після багаторічної реконструкції.

    Ремонт відділення медичної реабілітації триває з 2021 року. За цей час його кошторисна вартість зросла майже вдвічі, а проєктну документацію довелося двічі замовляти та коригувати. Загальна оновлена кошторисна вартість становить 10,8 млн грн, з яких уже сплачено близько 9,8 млн грн.

    Перший проєкт капітального ремонту площею 147,7 м² замовили у 2021 році. Роботи тоді виконувало СКМ Монтаж. Завершити реконструкцію планували у 2022 році, однак через початок повномасштабної війни роботи призупинили.

    У 2023 році ремонт відновили. Нову проєктну документацію підготувало Бімбуд. Після цього уклали новий договір на виконання робіт із Армагруп, а вартість проєкту знову зросла. У 2025 році було замовлено додаткове коригування документації, після чого оновили графік завершення робіт.

    Загалом за час реалізації проєкту витрати на реконструкцію, проєктування та коригування збільшувалися поступово. Роботи координує Управління капітального будівництва Полтави. Після завершення пусконалагоджувальних процедур басейн та кабінет водолікування мають відкрити для пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату та іншими профільними діагнозами.

    За словами представників міської влади, об’єкт перебуває на завершальній стадії, і після тестування обладнання його планують передати в експлуатацію медичному закладу.

  • БЕБ попередило втрату 2,4 млн грн на відбудові медзакладу в Київській області

    БЕБ попередило втрату 2,4 млн грн на відбудові медзакладу в Київській області

    У Київській області вдалося запобігти неефективному використанню 2,4 млн грн, які були передбачені на відновлення медичної інфраструктури. Кошти виділялися в межах державної програми відбудови України за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку.

    Про це повідомили у Бюро економічної безпеки України.

    Фахівці Територіального управління БЕБ у Київській області провели аналітичне дослідження тендерної документації щодо капітального ремонту одного з медичних закладів регіону. Під час перевірки було встановлено ризики завищення вартості будівельних матеріалів, закладених у кошторисі.

    З метою недопущення можливих фінансових втрат БЕБ офіційно поінформувало розпорядника бюджетних коштів і надало рекомендації переглянути рішення про закупівлю послуг.

    У результаті замовник розірвав укладений договір із підрядною організацією. Наразі процедуру закупівлі оголошено повторно. Вона перебуває на фінальному етапі — триває укладення договору з визначеним учасником.

    У БЕБ зазначають, що завдяки оперативному реагуванню аналітиків та за підтримки керівництва Київської обласної державної адміністрації вдалося запобігти неефективному використанню бюджетних коштів, спрямованих на ремонт медичного закладу.

    Нагадаємо, раніше аналітики Територіального управління БЕБ в Одеській області викрили схему мінімізації податку на додану вартість під час імпорту товарів народного споживання. За даними слідства, загальний обсяг операцій перевищив 1,6 млрд грн, з яких 269 млн грн становив ПДВ.

  • Ремонт за 14 мільйонів у Східниці: ціни вдвічі вищі за ринкові

    Ремонт за 14 мільйонів у Східниці: ціни вдвічі вищі за ринкові

    Відділ ЖКГ, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради наприкінці січня уклав договір на капітальний ремонт нежитлової будівлі на вулиці Промисловій, 28. Вартість робіт — 14,26 мільйона гривень з місцевого бюджету. Підряд отримало львівське ТОВ «Неопалима купина».

    Що саме планують відремонтувати — офіційно не уточнюється. Водночас проєктування здійснювалося за кодом, який застосовують для музеїв і художніх галерей. Тобто йдеться не про технічне приміщення, а про об’єкт із претензією на публічний статус.

    Що передбачає ремонт

    До кінця 2027 року підрядник має повністю демонтувати старі вікна, сходи, підлоги та штукатурку. Далі — відновлення приміщень «з нуля»: чорнові дощаті підлоги, ДВП, паркет, дворазове лакування, підвісні стелі, нові стіни. Договірна ціна тверда і включає понад 1,4 мільйона гривень на покриття інфляції.

    Проєкт розробляла приватна проєктувальниця, експертизу проводила спеціалізована фірма. Формально всі документи наявні, однак саме кошторис викликає найбільше запитань.

    Ціни, які не пояснюють ринком

    У кошторисі зафіксовані позиції з цінами, що суттєво перевищують середні ринкові:

    – паркетний клей закладено більш ніж по тисячі гривень за кілограм, тоді як у роздрібних мережах аналогічний товар коштує у 2–3 рази дешевше;
    – фасадну силіконову фарбу врахували за ціною, яка мінімум удвічі перевищує пропозиції великих будівельних магазинів;
    – сталеві радіатори з боковим підключенням прописані майже по 27 тисяч гривень за одиницю, хоча ринок пропонує їх у діапазоні від 7 до 14 тисяч;
    – сухі штукатурні суміші та повнотіла цегла також закладені за цінами, які подекуди вдвічі вищі за роздрібні.

    Лише на цих позиціях потенційна переплата може сягати понад пів мільйона гривень.

    Розмиті позиції без конкретики

    Окрема проблема — великі суми без деталізації. Найдорожчою позицією у кошторисі став паркет із деревини майже по 3 тисячі гривень за квадратний метр без уточнення породи, виробника чи класу. Аналогічна ситуація з міжкімнатними дерев’яними дверима, які вписали за цінами, що значно перевищують навіть преміальні пропозиції масового ринку.

    Такі формулювання ускладнюють контроль за фактичним виконанням робіт і залишають простір для маніпуляцій із матеріалами.

    Конкуренції не було

    Підрядник отримав договір без жодного конкурента. На відкриті торги більше ніхто не прийшов. Вимоги до учасників виявилися надзвичайно жорсткими: обов’язкова наявність техніки з підтвердженими правами користування, щонайменше вісім штатних працівників, цілий перелік сертифікованих спеціалістів, а також не менше чотирьох аналогічних договорів саме з державними або комунальними замовниками, укладених не раніше 2024 року.

    Фінансовий бар’єр також був високим — чистий дохід за минулий рік мав становити не менше 90% очікуваної вартості закупівлі. За таких умов реальна конкуренція фактично зникла ще до початку аукціону.

    Хто замовник і хто підрядник

    Відділ ЖКГ Східницької селищної ради очолює Ігор Кеньо. Саме цей підрозділ виступив замовником ремонту.

    ТОВ «Неопалима купина» зареєстроване у 1995 році на Львівщині. Компанією керує Ольга Лукавецька, власником є Віталій Галинський із Дрогобича. За останні роки фірма активно працює з бюджетними замовленнями і з 2019 року отримала підрядів майже на 179 мільйонів гривень.

    При цьому компанія вже фігурувала в історіях, де реальне виконання робіт не відповідало укладеним договорам. Це лише підсилює питання до контролю за виконанням нинішнього проєкту у Східниці.

    Питання без відповідей

    Невідомо, яке саме приміщення ремонтують, для чого воно використовуватиметься і чому для цього обрано саме формат, характерний для музеїв. Водночас кошторисні ціни та відсутність конкуренції створюють ризик того, що значна частина бюджетних коштів піде не на якість, а на завищені витрати.

    Ремонт розтягнеться на кілька років, тож реальні обсяги робіт і матеріалів ще можна буде перевірити. Питання лише в тому, чи захоче це зробити місцева влада.

  • Підрядника підозрюють у привласненні майже 700 тис. грн під час ремонту аеропорту

    Підрядника підозрюють у привласненні майже 700 тис. грн під час ремонту аеропорту

    Ужгородська окружна прокуратура повідомила про підозру приватному підприємцю, який виконував підрядні роботи на території міжнародного аеропорту в Ужгороді та, за даними слідства, заволодів майже 700 тисячами гривень державних коштів.

    Слідством встановлено, що у листопаді 2022 року підприємець взяв на себе зобов’язання провести капітальний ремонт близько 600 метрів дороги по периметру аеропорту. Однак проведена експертиза підтвердила: значна частина робіт фактично не була виконана, а реальний стан дорожнього покриття не відповідав даним, зазначеним у звітній документації.

    Попри це підрядник підписав і завірив печаткою офіційні акти та довідки з завищеними обсягами виконаних робіт. Саме на підставі цих документів бюджетні кошти були перераховані на його рахунок у повному обсязі. Загальна сума завданих державі збитків склала майже 700 тисяч гривень.

    Дії підприємця кваліфіковано як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, а також службове підроблення. За інкримінованими статтями Кримінального кодексу України йому загрожує кримінальна відповідальність.

    Досудове розслідування здійснюють слідчі Ужгородського районного управління поліції за процесуального керівництва окружної прокуратури. Оперативний супровід забезпечують підрозділи СБУ та УСР у Закарпатській області.

  • Фіктивні акти і завищені роботи: у ДСНС Тернопільщини розкрили схему на 1,8 млн грн

    Фіктивні акти і завищені роботи: у ДСНС Тернопільщини розкрили схему на 1,8 млн грн

    Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру комерсанту, який під час капітального ремонту об’єктів Державної служби з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області підписував фіктивні акти виконаних робіт. За даними слідства, його дії дозволили організованій групі заволодіти 1,8 млн гривень бюджетних коштів.

    Про це повідомляє пресслужба ДБР.

    У ході досудового розслідування встановлено, що інженер технічного нагляду не перевіряв фактичний обсяг і якість виконаних ремонтних робіт у приміщеннях Головного управління ДСНС у Тернопільській області. Попри це, він свідомо підписував акти виконаних робіт, які містили неправдиві відомості.

    За інформацією ДБР, у 2022–2023 роках двоє підприємців, діючи в складі організованої групи спільно з трьома посадовцями ГУ ДСНС у Тернопільській області, здійснювали капітальні ремонти адміністративних приміщень і будівель служби. Вартість робіт штучно завищувалася, що дало змогу учасникам схеми привласнити 1,8 млн гривень бюджетних коштів.

    Інженер технічного нагляду, за даними слідства, усвідомлював неправдивість документів, однак все одно завіряв їх, фактично сприяючи реалізації злочинної схеми.

    Фігуранту повідомлено про підозру за пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах організованою групою. Йдеться про ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

    У ДБР нагадали, що працівникам ДСНС, які були задіяні в цій схемі, про підозру повідомили ще у червні цього року. Їм інкримінують вчинення злочинів, передбачених ч. 2, 3, 5 та ч. 5 ст. 191 КК України.

  • Підряд без торгів: соратнику ексмера Одеси Геннадія Труханова віддали ремонт шляхопроводу на Троєщині

    Підряд без торгів: соратнику ексмера Одеси Геннадія Труханова віддали ремонт шляхопроводу на Троєщині

    Столична корпорація «Київавтодор» уклала договір на капітальний ремонт шляхопроводу на вулиці Рональда Рейгана (раніше — Драйзера) через колії швидкісного трамвая. Вартість робіт становить 238,07 млн гривень. Підрядником обрано ТОВ «Ростдорстрой» — компанію, яку пов’язують з оточенням колишнього мера Одеси Геннадія Труханова. Контракт віддали без конкуренції, і це сталося всього за три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства. Тобто політичні рішення на верхах ухвалюються одні, а великі інфраструктурні підряди в столиці продовжують отримувати ті самі гравці.

    Як випливає з даних Prozorro, 17 жовтня 2025 року «Київавтодор» підписав угоду з «Ростдорстроєм» на ремонт 25-річного шляхопроводу над лінією швидкісного трамвая на Троєщині. Цей міст ввели в експлуатацію ще у 1999 році, і з того часу жодного разу не робили капітального ремонту. За даними Київської міської держадміністрації, обстеження у 2023 році показало критичний стан споруди: зношене покриття і гідроізоляція, тріщини в конструкціях, корозію арматури і місцями відшарований бетон. У КМДА прямо заявляють, що далі експлуатувати міст без оновлення небезпечно.

    Контракт передбачає не просто латання асфальту. До кінця 2026 року підрядник має відремонтувати сам шляхопровід із заміною опор, оновити зовнішнє освітлення, дощову каналізацію, а також інженерні мережі трамвая і тролейбуса. Окремо в проєкті закладено встановлення ліфтів до платформи швидкісного трамвая, що виглядає як спроба вперше зробити цей вузол більш доступним. На прилеглій території мають з’явитися нові газони та благоустрій.

    При цьому жодної конкуренції не було: «Ростдорстрой» отримав підряд фактично як єдиний учасник, адже інших охочих боротися за роботи на майже чверть мільярда гривень не знайшлося. Це не перший раз, коли так відбувається.

    Сама історія ремонту цього шляхопроводу тягнеться роками. Ще у 2018 році КМДА включила його до переліку об’єктів, що потребують капремонту, і тоді роботи оцінювали у 50 млн гривень із планами зробити все у 2019–2020 роках. Уже наприкінці 2019 року у внутрішніх документах мерії звучала сума 51,62 млн гривень та новий дедлайн — квітень 2023 року. У березні 2019-го «Київавтодор» замовляв проєктну документацію в ТОВ «Проектна компанія “Аркон”» за 2,08 млн гривень, а в лютому 2022 року взагалі підписав договір на виконання робіт із ТОВ «Мостобудівельний загін №112». Тодішня вартість будівництва становила 70,39 млн гривень. Почалася повномасштабна війна, ввели воєнний стан — і договір розірвали.

    У жовтні 2023 року документацію переробили вже інші проєктанти — ТОВ «Проектна компанія “Автомагістраль”» за ще один мільйон гривень. У липні 2025 року «Київавтодор» оголосив новий тендер з очікуваною вартістю 248,84 млн гривень. Тендер довелося скасувати: Антимонопольний комітет після скарги потенційного учасника («Енергетично-дорожнє будівництво») побачив дискримінаційні умови й зобов’язав замовника їх виправити. Крім того, сам замовник визнав, що треба перерахувати кошторис через уточнення розміру зарплат у проєкті. Після цього тендер оголосили знову — вже з нижчою очікуваною вартістю, 240,53 млн гривень. У підсумку жодного реального конкурсу не відбулося, і договір пішов до «Ростдорстрою».

    «Ростдорстрой» — це одеська компанія, зареєстрована ще 2005 року. Її бенефіціарними власниками вказані Євген Коновалов і Юрій Шумахер, а директором є Олексій Андрюшин. Шумахер — депутат Одеської міськради і член фракції «Довіряй справам», яка представляла політичний проєкт Геннадія Труханова. Сам Труханов, нагадаємо, 14 жовтня 2025 року втратив українське громадянство за указом президента. Попри цей політичний удар, бізнес-група, пов’язана з його командою, продовжує отримувати великі інфраструктурні замовлення не в Одесі, а вже у столиці.

    За даними Clarity Project, «Ростдорстрой» за роки участі в держзакупівлях підписав 748 контрактів на загальну суму близько 99,45 млрд гривень. Серед найбільших замовників — обласні служби відновлення та розвитку, а також сам «Київавтодор». Столична корпорація тільки цій фірмі віддала вже сім контрактів загальною вартістю понад 2,13 млрд гривень. У Києві «Ростдорстрой» працював і на чутливих, публічно помітних об’єктах — від реконструкції Пейзажної алеї до ремонту шляхопроводів на Новокостянтинівській, Полярній та інших ділянках критичної інфраструктури.

    Не всі ці історії були безскандальними. Один із найгучніших епізодів — реконструкція Дегтярівського шляхопроводу, яку «Київавтодор» замовив «Ростдорстрою» у 2023 році. Під час робіт міст частково обвалився. На щастя, тоді обійшлося без загиблих і травмованих. Підрядник публічно заявив, що бере на себе відповідальність і усуне наслідки за власний рахунок, не чекаючи експертиз. Дорожній рух по мосту відновили вже наприкінці грудня 2023 року, а повне завершення робіт оголосили у травні 2024-го. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження: слідчі вивчають можливе розкрадання коштів під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу. За попередніми оцінками правоохоронців, щонайменше 300 млн з 920 млн гривень, які мав отримати підрядник, могли піти на матеріали за завищеними цінами.

    «Ростдорстрой» фігурує і в інших кримінальних провадженнях. НАБУ розслідує можливу розтрату 200 млн гривень під час ремонту ділянок доріг Н-11 Дніпро–Миколаїв та Т-15-08 у Миколаївській області. У матеріалах справи йдеться про те, що компанія могла відхилятися від проєктної документації у виробництві асфальтобетону, економити на матеріалах і таким чином привласнювати бюджетні гроші. Окремі епізоди стосуються також ремонту мосту через річку Кобелячок у Полтавській області і дорожніх робіт у Миколаївській області, де фірмі закидають можливе привласнення та розтрату коштів замовника.

    Формально за замовника в історії з Рейгана відповідає «Київавтодор». Комунальну корпорацію очолює Олександр Федоренко — він став генеральним директором у липні 2022 року, до цього з травня 2020 року виконував обов’язки керівника. «Київавтодор» підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Сам департамент до вересня цього року очолював Руслан Кандибор. Після скандалу з аварійною ситуацією у столичному метро (проблеми на синій гілці між «Либідською» і «Теремками», через які рух довелося обмежувати) його відсторонили рішенням суду на два місяці, а з 11 вересня 2025 року обов’язки керівника департаменту виконує заступник — Роман Лелюк. Діяльність департаменту напряму курує мер Києва і голова КМДА Віталій Кличко.

    Вся ця історія з ремонтом мосту на Троєщині виглядає так: міст дійсно у поганому технічному стані й потребує негайного ремонту. Але гроші на цей ремонт — це знову сотні мільйонів бюджетних гривень, які отримує компанія з Одеси, пов’язана з людьми, що вже були фігурантами кримінальних справ, і яка не раз отримувала підряди в Києві без реальної конкуренції. Риторика «ми самі все полагодимо» після обвалу Дегтярівського шляхопроводу тепер перетворюється на конкретний тест довіри: чи отримає Троєщина справді безпечний і модернізований шляхопровід, чи історія знову закінчиться актами, кримінальними провадженнями і перерахованими сотнями мільйонів.