Daypolitico

Позначка: Кароль Навроцький

  • У МЗС заявили про роботу над стабілізацією відносин із Польщею

    У МЗС заявили про роботу над стабілізацією відносин із Польщею

    У Міністерстві закордонних справ України заявили, що наразі ведуть активну дипломатичну роботу з польською стороною, спрямовану на зниження напруги та поступове врегулювання загострення у двосторонніх відносинах. У відомстві підкреслюють, що Україна зацікавлена у збереженні конструктивного діалогу з Польщею як з одним із ключових партнерів у Європі, особливо в умовах триваючої російської агресії, коли співпраця між країнами залишається критично важливою для безпеки регіону та підтримки оборонних зусиль.

    За словами речника МЗС, українська дипломатія працює над тим, щоб “стишити гострі кути” у публічній площині та не допустити подальшої ескалації емоцій у політичних заявах і медійному просторі. У відомстві наголошують, що нинішні розбіжності не повинні ставити під сумнів стратегічний характер українсько-польських відносин, які будуються на спільних безпекових інтересах, історичному досвіді та масштабній практичній співпраці в умовах війни.

    Окремо в МЗС зазначають, що діалог між Києвом і Варшавою триває на різних рівнях, включно з політичними консультаціями та контактами дипломатичних команд. Українська сторона розраховує, що найближчим часом вдасться знайти взаємоприйнятні рішення щодо чутливих питань і повернути відносини до більш стабільного та прогнозованого формату.

    Попри поточне напруження, у зовнішньополітичному відомстві підкреслюють, що Польща залишається одним із найважливіших союзників України в Європейському Союзі та НАТО, а також ключовим партнером у питаннях військової, гуманітарної та політичної підтримки.

    Загалом українська дипломатія робить ставку на поступове зниження конфліктності, уникнення різких публічних заяв і повернення до практичного співробітництва, яке дозволить зберегти міцну основу двосторонніх відносин навіть у періоди політичних розбіжностей.

  • У Навроцького звинуватили Україну в погіршенні відносин з Польщею

    У Навроцького звинуватили Україну в погіршенні відносин з Польщею

    Напруга у відносинах між Польщею та Україною зростає через дії української сторони, а не через рішення президента Польщі Кароля Навроцького. Таку позицію озвучив глава канцелярії польського президента Збігнев Богуцький в інтерв’ю RMF FM, коментуючи останні заяви та політичні кроки, які призвели до помітного охолодження діалогу між Варшавою та Києвом.

    За словами Богуцького, нинішній стан польсько-українських відносин є складним, однак відповідальність за це, на його думку, не лежить на польському президенті чи його адміністрації. Він стверджує, що причиною погіршення контактів стали рішення української сторони, які у Варшаві сприйняли як такі, що ігнорують чутливі історичні питання та попередні домовленості між державами.

    Окремо глава канцелярії президента Польщі різко розкритикував рішення щодо присвоєння українському військовому підрозділу назви, пов’язаної з “героями УПА”. Він назвав це кроком, який у Польщі сприймають як неприйнятний і образливий, наголошуючи, що він зачіпає історичну пам’ять польського суспільства. Богуцький заявив, що подібні рішення ускладнюють діалог між країнами, особливо на тлі чутливих історичних дат та дискусій навколо спільного минулого.

    У своїх заявах він також прокоментував чутки про можливу кризу напередодні річниці Волинської трагедії, зазначивши, що ситуація має складний політичний контекст, але заперечив відсутність контактів між сторонами. За його словами, спроби налагодити комунікацію між президентськими адміністраціями Польщі та України дійсно здійснювалися, однак вони не призвели до конкретного результату.

    Водночас Богуцький підкреслив, що дипломатичні канали між Варшавою та Києвом продовжують працювати, навіть попри напружену політичну атмосферу. Це, за його словами, дозволяє підтримувати мінімальний рівень взаємодії між державами та уникати повного розриву контактів.

    На тлі загострення відносин раніше президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла. У Варшаві це пояснили політичними та історичними причинами, зокрема реакцією на рішення щодо назв українських військових підрозділів та трактування історичних подій, пов’язаних із УПА. У Польщі заявили, що такі кроки не відповідають очікуванням Варшави в контексті європейської інтеграції України.

    Це рішення викликало помітну реакцію в Україні. Деякі українські посадовці заявили про намір повернути польські державні нагороди на знак протесту, а в політичних колах почали обговорювати можливі наслідки для двосторонніх відносин, зокрема у сфері дипломатичних контактів і міжнародних заходів.

    Президент України Володимир Зеленський у відповідь заявив, що такі рішення можуть бути пов’язані з внутрішньополітичними процесами у Польщі та використанням історичної тематики у внутрішніх дискусіях. Він наголосив, що Україна залишається відкритою до діалогу з Варшавою, попри різкі заяви та політичні суперечки.

    Експерти відзначають, що нинішнє загострення між Києвом і Варшавою є одним із найсерйозніших за останній час, адже воно зачіпає як історичні питання, так і сучасну політичну співпрацю, включно з безпековим та євроінтеграційним напрямками. На цьому тлі зростає важливість дипломатичних каналів, які наразі залишаються єдиним стабілізуючим фактором у відносинах між двома країнами.

  • Навроцький відповів Зеленському: нова суперечка між Києвом і Варшавою

    Навроцький відповів Зеленському: нова суперечка між Києвом і Варшавою

    Президент Польщі Кароль Навроцький різко відреагував на заяви українського лідера Володимира Зеленського, який раніше припустив, що історичні суперечки між країнами можуть використовуватися у внутрішньополітичній боротьбі та призводити до розпалювання ворожнечі щодо українців у Польщі. Свою позицію Навроцький озвучив в інтерв’ю Polsat News, наголосивши, що не погоджується з такими оцінками та вважає їх помилковими.

    За словами польського президента, ситуація навколо ордена Білого Орла, якої торкнувся останній дипломатичний скандал, не має стосунку до внутрішньої політики Польщі чи спроб формування антиукраїнських настроїв. Він підкреслив, що йдеться виключно про питання історичної пам’яті та різного трактування складних сторінок минулого, які традиційно викликають чутливу реакцію в польському суспільстві.

    Навроцький зазначив, що в подібних питаннях у Польщі зазвичай спостерігається політична єдність, оскільки йдеться про національні символи та історичну ідентичність. Він також підкреслив, що не уявляє ситуації, за якої польське керівництво могло б залишатися осторонь подібних дискусій, не демонструючи спільної позиції.

    Окремо президент Польщі торкнувся питання історичних символів, заявивши, що у Варшаві негативно сприймають використання так званого «червоно-чорного бандерівського прапора». За його словами, це залишається одним із найбільш чутливих елементів історичних суперечок між Польщею та Україною і потребує обережного підходу у двосторонньому діалозі.

    Звертаючись до Володимира Зеленського, Навроцький наголосив, що, на його думку, український президент неправильно інтерпретує ситуацію та робить хибні висновки щодо мотивів польської сторони. Він прямо заявив, що суперечка не стосується внутрішніх процесів у Польщі та не пов’язана зі спробами впливати на громадську думку щодо України.

    «Володимире, шановний пане президенте, ця суперечка взагалі не стосується внутрішніх питань Польщі. Президент Зеленський помиляється», — зазначив польський лідер, коментуючи ситуацію.

    Конфлікт навколо заяв посилився на тлі рішення Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. У Варшаві пояснили цей крок дискусіями навколо історичних назв та символів, пов’язаних із українськими військовими підрозділами, що викликало політичний резонанс як у Польщі, так і в Україні.

    У відповідь український президент раніше заявляв, що подібні рішення можуть мати політичний підтекст і впливати на суспільні настрої, попереджаючи про ризики радикалізації. Після цього низка українських посадовців та політиків оголосили про повернення польських державних нагород, що ще більше загострило ситуацію між двома країнами.

    Аналітики відзначають, що нинішній етап напруги між Києвом і Варшавою є одним із найчутливіших за останній час, оскільки поєднує історичні суперечки, політичні заяви та питання безпеки в умовах повномасштабної війни Росії проти України.

  • У Польщі назвали справу з орденом Зеленського «моральною перемогою»

    У Польщі назвали справу з орденом Зеленського «моральною перемогою»

    У Сеймі Польщі продовжується політична та публічна дискусія навколо резонансного рішення президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Республіки Польща. Попри те, що сам факт рішення вже викликав значний міжнародний резонанс і став предметом суперечок як у Варшаві, так і в Києві, частина польських політиків намагається перевести фокус із конфлікту на перспективу подальших двосторонніх відносин.

    Однією з таких позицій стала заява депутатки коаліційної Польської селянської партії (PSL) Уршули Паславської, яка в ефірі Polsat News охарактеризувала рішення щодо ордена як «моральну перемогу» польської держави. Водночас вона наголосила, що після завершення цього етапу політичного протистояння необхідно уникати подальшої ескалації та зосередитися на практичній співпраці з Україною, насамперед у сфері післявоєнного відновлення.

    Паславська підкреслила, що ситуація з поверненням ордена, який раніше був вручений Володимиру Зеленському, фактично вже перейшла у завершальну фазу, і тому політичний сенс продовження конфлікту, на її думку, вичерпується. Вона зазначила, що Польща має перейти до обговорення довгострокових стратегічних питань, зокрема участі у міжнародній конференції, присвяченій відбудові України, яка розглядається як один із ключових елементів майбутньої економічної співпраці між країнами.

    На її думку, саме відбудова України має стати центральним напрямком польської зовнішньої політики у східному векторі, адже масштаб руйнувань і потреби у відновленні створюють не лише гуманітарний, а й економічний виклик для всієї Європи. Вона також наголосила, що Польща вже зробила значний внесок у підтримку України, як на державному рівні, так і через зусилля польського суспільства, яке прийняло мільйони українських громадян після початку повномасштабної війни.

    Водночас Паславська звернула увагу на те, що міжнародні конференції з відбудови не можуть бути ефективними без безпосередньої участі української сторони, оскільки саме Україна є головним реципієнтом і водночас ключовим партнером у визначенні пріоритетів відновлення. Вона підкреслила, що будь-які рішення, ухвалені без Києва, не матимуть практичної цінності та не принесуть очікуваного результату.

    Окрему увагу депутатка приділила питанню політичної реакції на заяви української сторони щодо можливих дзеркальних кроків у відповідь на дії Варшави. Вона закликала утримуватися від емоційної риторики та взаємних погроз, наголосивши, що Польща як країна з довшою демократичною традицією в Європейському Союзі повинна демонструвати стриманість і політичну зрілість у складних ситуаціях.

    В її інтерпретації важливо не дозволити, щоб історичні суперечки або символічні конфлікти перетворювалися на довготривалий дипломатичний розрив між двома державами, які мають спільний інтерес у безпеці та стабільності регіону. Вона також наголосила, що будь-які дії, які можуть сприйматися як емоційна ескалація, лише віддаляють сторони від конструктивного діалогу.

    Паславська додала, що Україна повинна враховувати політичну роль Польщі у процесі європейської інтеграції, оскільки позиція Варшави матиме значення для подальших рішень у межах Європейського Союзу. При цьому вона застерегла, що загострення двосторонніх суперечок може ускладнити шлях України до ЄС, якщо конфлікти навколо історичних і символічних питань не будуть врегульовані.

    У Сеймі також звучать застереження щодо можливих довгострокових наслідків нинішньої дипломатичної напруги. На думку Паславської, якщо обидві сторони не докладуть зусиль для зниження рівня конфлікту, ситуація може перейти у тривалий політичний дисбаланс, який у перспективі негативно вплине на економічні та безпекові інтереси як Польщі, так і України.

    Раніше рішення президента Польщі Кароль Навроцький про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла було обґрунтоване історико-політичними мотивами та суперечками навколо символічних назв українських військових підрозділів. На тлі цього в Україні низка політиків заявила про намір повернути польські державні нагороди, а також розпочалася ширша дискусія щодо формату подальших політичних контактів між Києвом і Варшавою, включно з міжнародними заходами з відбудови України.

  • Чому у Зеленського забрали орден, а Муссоліні й Шредер залишилися з нагородами

    Чому у Зеленського забрали орден, а Муссоліні й Шредер залишилися з нагородами

    У канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького спробували публічно роз’яснити одну з найбільш резонансних політичних суперечок останніх днів, яка виникла навколо рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого орла — найвищої державної нагороди Польщі. Дискусія навколо цього кроку швидко вийшла за межі двосторонніх відносин і перетворилася на ширшу політичну суперечку про критерії надання та відкликання нагород, а також про те, чому одні історичні та політичні постаті зберігають відзнаки, тоді як інші їх позбавляються.

    У центрі пояснень опинилася позиція міністерки канцелярії президента Польщі Агнешки Єнджак, яка фактично відповіла на критику щодо вибірковості рішень. Йшлося про питання, чому ордени, за аналогією з випадком Зеленського, не були відкликані у низки суперечливих історичних постатей, серед яких називали італійського диктатора Беніто Муссоліні, російську імператрицю Катерину II, а також колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера.

    За словами представниці канцелярії, наведені приклади не можуть розглядатися в однаковій правовій та процедурній площині. Вона наголосила, що Муссоліні та Катерина II є історичними постатями, які давно померли, а чинні правила польської державної практики не передбачають механізму посмертного відкликання орденів. У випадку з такими постатями, як зазначається, йдеться радше про історичну спадщину, а не про актуальні політичні рішення, які можна переглядати в сучасному контексті.

    Окремо увагу було приділено порівнянню з Герхардом Шредером, який після завершення політичної кар’єри в Німеччині неодноразово опинявся в центрі критики через свої зв’язки з російськими енергетичними проєктами та політичне зближення з Москвою. Проте в канцелярії президента Польщі стверджують, що його дії, попри гостру оцінку, не були інтерпретовані як настільки прямі образи польського народу, як це було представлено у випадку з українським президентом.

    У коментарі також проводилися паралелі з політикою історичної пам’яті в Німеччині, де, за словами Єнджак, під час перебування Шредера на посаді канцлера не відбувалося державного вшанування діячів нацистського режиму. Таким чином, у польській стороні намагаються підкреслити, що йдеться не про вибіркове трактування історії, а про різні контексти, які не можна механічно прирівнювати один до одного.

    Водночас у канцелярії президента Польщі наголосили, що рішення про позбавлення Зеленського ордена пов’язане не лише з його особистими висловлюваннями чи політичними жестами, а й з ширшим контекстом історичних і символічних суперечок між Варшавою та Києвом. Зокрема, згадувалися дискусії навколо назв українських військових формувань і складних оцінок історичних подій, які по-різному трактуються в обох країнах.

    Єнджак окремо заявила, що український президент, на її думку, під час отримання нагороди не піднімав питання про те, що орден Білого орла вже був пов’язаний з постатями, які в польському суспільному дискурсі викликають гостру історичну полеміку. Вона також розкритикувала символічний жест повернення ордена поштовим відправленням, заявивши, що це може бути сприйнято як додатковий політичний сигнал, який лише загострює ситуацію.

    У канцелярії підкреслюють, що попри рішення про відкликання нагороди, Польща не змінює загальної позиції щодо підтримки України. Представники адміністрації Навроцького наголошують, що стратегічна співпраця між державами залишається чинною, однак вона, за їх словами, не виключає політичних розбіжностей і критичних оцінок.

    Сам президент Польщі Кароль Навроцький, як зазначалося раніше, ухвалив рішення про позбавлення Зеленського ордена Білого орла, аргументуючи це питаннями історичної пам’яті та дискусіями щодо символічних назв українських підрозділів, які в Польщі сприймаються як чутливі з точки зору історичного контексту.

    Після цього рішення в Україні виникла хвиля реакцій серед політиків та громадських діячів, частина з яких заявила про намір повернути польські державні нагороди на знак солідарності з українським президентом. Додатково почалися обговорення щодо формату участі української делегації в міжнародних заходах, які мають відбутися у Польщі, зокрема в контексті майбутніх конференцій, присвячених відновленню України.

    Таким чином, ситуація навколо ордена Білого орла переросла у значно ширшу дипломатичну й символічну дискусію, яка зачіпає не лише відносини між Києвом і Варшавою, але й загальні підходи до історичної пам’яті, державних нагород та політичної відповідальності публічних осіб у сучасній Європі.

  • «Без українців буде катастрофа»: експрезидент Польщі виступив із різкою заявою

    «Без українців буде катастрофа»: експрезидент Польщі виступив із різкою заявою

    Колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський закликав польських політиків не піддаватися антиукраїнській риториці та попередив про серйозні наслідки для польської економіки у разі масового відтоку українців з країни. Його заява пролунала на тлі загострення польсько-українських відносин після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла.

    Про це повідомляє Onet Wiadomości.

    За словами Кваснєвського, сьогодні на території Польщі проживає близько 1,5 мільйона громадян України, які мають чинні документи на перебування в країні. Українці вже давно стали важливою частиною польського ринку праці та допомагають компенсувати гострі демографічні проблеми, з якими стикається держава.

    Експрезидент наголосив, що Польща переживає нестачу робочої сили у багатьох галузях економіки, тому роль українців є надзвичайно важливою для стабільного функціонування країни.

    «Якщо антиукраїнські сили досягнуть своєї мети і українці почнуть масово залишати Польщу, наслідки будуть відчутними практично одразу», – застеріг політик.

    За його словами, найбільший удар може припасти на сферу послуг, систему охорони здоров’я, сектор догляду за літніми людьми, логістику та будівництво. Саме в цих галузях працюють десятки тисяч українців, які фактично підтримують нормальне функціонування багатьох підприємств та установ.

    Кваснєвський підкреслив, що останніми роками українські працівники стали одним із ключових факторів економічної стабільності Польщі. Особливо це стало помітно після початку повномасштабної війни Росії проти України, коли польський ринок праці отримав значний приплив робочої сили.

    Політик також висловив занепокоєння через посилення антиукраїнських настроїв у польському суспільстві. На його думку, тема України дедалі частіше використовується окремими політичними силами як інструмент внутрішньої боротьби та мобілізації електорату.

    «Не можна дозволити, щоб питання України стало заручником політичних кампаній», – фактично наголосив експрезидент.

    Кваснєвський визнав, що історичні питання між двома країнами залишаються складними та емоційними. Водночас він закликав польських політиків вести відповідальний діалог і не допустити руйнування стратегічного партнерства між Варшавою та Києвом.

    На його переконання, особливо важливо вже зараз думати про майбутні виклики, які постануть перед двома країнами у разі вступу України до Європейського Союзу. Саме тому політики мають шукати шляхи до порозуміння, а не розпалювати нові конфлікти.

    Заява Кваснєвського прозвучала на тлі безпрецедентного дипломатичного скандалу між Києвом та Варшавою.

    Нагадаємо, 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. У Варшаві пояснили це рішення реакцією на присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».

    Після цього Навроцький заявив, що Польща не підтримуватиме вступ до Європейського Союзу тих держав, які, на його думку, не відмовляються від «культу тоталітаризму та насильства».

    Рішення польського президента викликало різку реакцію в Україні. Уже наступного дня Володимир Зеленський повідомив про повернення ордена Білого Орла до Польщі. Президент опублікував фотографії відправлення нагороди на адресу Кароля Навроцького та подякував польському народу за підтримку України у боротьбі проти російської агресії.

    Слідом за Зеленським про повернення польських нагород оголосили низка відомих українських політиків і державних діячів.

    Другий президент України Леонід Кучма заявив про відмову від ордена Білого Орла, яким був нагороджений ще у 1997 році. Третій президент Віктор Ющенко також повідомив про аналогічне рішення, наголосивши на неприпустимості такого ставлення до чинного глави української держави.

    П’ятий президент України Петро Порошенко також повернув польську відзнаку, заявивши, що вона була вручена не лише йому особисто, а всьому українському народові. Згодом про аналогічний крок повідомив і колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

    Крім того, про відмову від польських державних нагород заявили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    На цьому тлі заява Олександра Кваснєвського стала одним із перших голосів серед польських політиків найвищого рівня, який відкрито попередив про можливі негативні наслідки подальшого загострення відносин між двома країнами.

    Колишній президент переконаний, що Польща та Україна залишаються природними союзниками перед обличчям спільних безпекових викликів, а політичні суперечки не повинні ставити під загрозу стратегічне партнерство, яке формувалося протягом багатьох років.

    «Майбутнє польсько-українських відносин значно важливіше за короткострокові політичні дивіденди», — таким фактично став головний меседж заяви Кваснєвського на тлі найгучнішої дипломатичної кризи між Києвом та Варшавою за останні роки.

  • «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    Генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський прокоментував резонансну історію з поверненням президентом України Володимиром Зеленським ордена Білого Орла до Польщі через сервіс «Нової пошти». Після того як фотографії відправлення нагороди з’явилися у соцмережах, в українському інформаційному просторі почали активно обговорювати, чому для такого символічного кроку не була використана саме державна пошта.

    Про це Смілянський написав на своїй сторінці у Facebook.

    За словами очільника «Укрпошти», він не знає справжньої причини такого рішення, однак вирішив із гумором відреагувати на хвилю запитань від користувачів.

    «Друзі, мережею несуться тисячі запитань, чому президент відправив орден до Польщі “Новою Поштою”, а не “Укрпоштою”. Тож відповідаю: насправді я не знаю, чому саме так сталося, але я завжди за чесну конкуренцію», — зазначив Смілянський.

    Він наголосив, що нині питання монополії державного поштового оператора вже не є актуальним, а конкуренція між компаніями сприяє розвитку ринку та підвищенню якості послуг.

    Три версії від Смілянського

    Щоб пояснити можливі причини вибору саме «Нової пошти», генеральний директор «Укрпошти» озвучив три власні версії.

    Перша версія має радше жартівливий характер. За словами Смілянського, національні кольори Польщі — білий і червоний — повністю збігаються з корпоративними кольорами «Нової пошти», тому хтось міг вирішити, що повертати польську державну нагороду символічно саме у такому оформленні.

    Друга версія пов’язана із законодавчими обмеженнями. Очільник «Укрпошти» звернув увагу, що пересилання державних нагород через поштові сервіси може регулюватися окремими нормами та правилами.

    «Можливо, юристи Офісу президента вивчили питання і побачили, що пересилання державних нагород саме поштою суворо обмежене або заборонене. Водночас “Нова пошта” є експрес-оператором, а не класичною поштовою службою», — припустив він.

    Третя версія стосується безпосередньо логістики. Смілянський розповів про труднощі, з якими останнім часом стикається «Укрпошта» під час роботи на польському напрямку.

    За його словами, протягом останніх двох місяців автомобілі державного поштового оператора регулярно затримуються польськими митними службами. Через це маршрути доставки доводиться змінювати та прокладати через територію інших країн Європи.

    «Наші машини зараз фактично змушені об’їжджати Польщу через Угорщину та Словаччину. Водночас автомобілі “Нової пошти” проходять значно швидше, оскільки здійснюють експрес-доставку», — зазначив Смілянський.

    Він також додав, що проблеми із проходженням українських поштових вантажів через польський кордон негативно впливають на логістику та швидкість доставки міжнародних відправлень.

    «Конкуренція — це добре. Погане ставлення до України — це погано», — підсумував керівник «Укрпошти».

    Чому Зеленський повернув орден

    Скандал навколо ордена Білого Орла став одним із найбільш резонансних епізодів у сучасних українсько-польських відносинах.

    19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Цю відзнаку Зеленський отримав у 2023 році від тодішнього президента Польщі Анджея Дуди як символ підтримки України у боротьбі проти російської агресії.

    Після рішення Варшави Володимир Зеленський оголосив про повернення нагороди до Польщі. У соцмережах президент опублікував фотографії, на яких видно процес пакування ордена у відділенні «Нової пошти» та оформлення міжнародного відправлення на адресу канцелярії польського президента.

    У своєму зверненні Зеленський процитував слова Кароля Навроцького про те, що орден Білого Орла символізує особливу довіру польської держави та повагу до фундаментальних цінностей польського суспільства.

    Після цього український президент заявив, що Україна не буде сперечатися з тим, що аналогічні нагороди свого часу отримували такі суперечливі історичні постаті, як російська імператриця Катерина ІІ, італійський диктатор Беніто Муссоліні та колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер.

    Водночас Зеленський подякував польському народу за підтримку України після початку повномасштабної війни та наголосив, що повага між українцями та поляками має залишатися важливою складовою двосторонніх відносин.

    Хвиля повернення польських нагород

    Після рішення Кароля Навроцького про повернення власних польських нагород заявили одразу кілька відомих українських політиків та державних діячів.

    Серед них — другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Також про намір повернути польські державні відзнаки повідомили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    На цьому тлі історія з відправленням ордена через «Нову пошту» стала окремим інформаційним приводом, який швидко набув популярності у соцмережах та медіа.

    Попри іронічний тон коментаря Ігоря Смілянського, ситуація ще раз привернула увагу до напруження в українсько-польських відносинах, яке останніми днями продовжує залишатися однією з найбільш обговорюваних міжнародних тем.

  • «Час непомічання пройшов»: Сибіга жорстко відповів Навроцькому і попередив Польщу

    «Час непомічання пройшов»: Сибіга жорстко відповів Навроцькому і попередив Польщу

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко відреагував на рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Глава української дипломатії заявив, що Україна більше не дозволить іншим державам диктувати власне бачення історії та відповідатиме на недружні кроки дзеркально.

    Відповідну заяву Сибіга зробив під час коментаря щодо загострення українсько-польських відносин, яке виникло після рішення Варшави відкликати найвищу державну нагороду Польщі у президента України.

    За словами міністра, Україна не була ініціатором нинішньої дипломатичної кризи та завжди цінувала підтримку, яку Польща надавала українському народу після початку повномасштабного вторгнення Росії.

    «Ми не прагнули створювати такі напружені сторінки у наших двосторонніх відносинах. Українці завжди пам’ятатимуть допомогу польського народу, підтримку мільйонів громадян Польщі та солідарність у найважчі моменти нашої історії», – наголосив глава МЗС.

    Водночас Сибіга підкреслив, що питання історичної пам’яті не повинні ставати інструментом політичного тиску між союзними державами.

    На його думку, складні сторінки спільного минулого мають залишатися предметом фахових дискусій між істориками, а не використовуватися як аргумент для політичних рішень.

    «Дуже важливо зараз не політизувати чутливі питання історичного минулого. Так, були складні сторінки, але нехай це обговорюють історики», – заявив міністр.

    Особливу увагу Сибіга приділив самому факту позбавлення Зеленського ордена Білого Орла. За його словами, йдеться не лише про державну нагороду або особисте ставлення до президента України.

    «Зневага до Президента України — це не лише про ордени. Це про зневагу до українського воїна, до українського народу, до нашого права мати власну історію. Ми цього толерувати не будемо», – підкреслив очільник зовнішньополітичного відомства.

    Найбільш резонансною стала його заява про майбутню реакцію Києва на дії Варшави.

    «Жоден президент іншої держави не буде нам більше диктувати нашу історію», – наголосив Сибіга.

    Він додав, що Україна готова відповідати на будь-які недружні або принизливі дії дзеркальними кроками.

    «Ми будемо дзеркалити усі кроки, особливо якщо ці кроки недружні та зневажливі до нашої країни. Час непомічання пройшов», – заявив міністр.

    Окремо глава МЗС різко висловився щодо ролі Кароля Навроцького в нинішній кризі.

    На його думку, польський президент фактично поставив під загрозу позитивні результати багаторічного українсько-польського діалогу та співпраці.

    «Навроцький виступив руйнівником тих позитивних напрацювань, яких ми досягли останнім часом. Недаремно він отримує аплодисменти з Москви», – сказав Сибіга.

    Водночас український міністр наголосив, що Київ не зацікавлений у подальшому загостренні відносин із Варшавою та продовжує підтримувати дипломатичний діалог із польською стороною.

    За його словами, представники двох держав щодня працюють над тим, щоб зберегти політичний і дипломатичний трек співпраці.

    «Ми відкриті до політичного діалогу. Ми щодня розмовляємо з нашими польськими друзями про те, як зберегти дипломатичний трек. Нас об’єднують спільні виклики, спільні інтереси та спільне європейське майбутнє», – зазначив він.

    Сибіга також висловив переконання, що історичні суперечки не повинні визначати майбутнє відносин між двома країнами.

    «Ми повинні позбавитися тяготіння минулого на наших відносинах. Українська суб’єктність зростає. Комусь це може не подобатися, але це реальність», – заявив міністр.

    Крім того, глава української дипломатії повідомив, що позиція України знайшла підтримку серед міжнародних партнерів.

    За його словами, низка держав і дипломатичних представників вже висловили солідарність із Києвом та критично оцінили рішення польського президента.

    Нагадаємо, дипломатичний конфлікт між Україною та Польщею загострився після рішення президента Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди Польщі, яку український лідер отримав від Анджея Дуди у 2023 році.

    Польська сторона пояснила своє рішення реакцією на присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування Героїв УПА. Навроцький заявив, що таким чином був перевищений «больовий поріг» польського суспільства.

    У відповідь Зеленський повернув орден до Варшави, а низка українських високопосадовців та політиків відмовилися від власних польських нагород. Серед них – Андрій Сибіга, Кирило Буданов, Василь Боднар, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко та Володимир Гройсман.

    Попри різкі заяви сторін, експерти наголошують, що Україна та Польща залишаються стратегічними союзниками у протидії російській агресії, а нинішня криза стане серйозним випробуванням для двосторонніх відносин.

  • «Ланцюг відмов не зупиняється»: Гройсман повернув польську нагороду після рішення щодо Зеленського

    «Ланцюг відмов не зупиняється»: Гройсман повернув польську нагороду після рішення щодо Зеленського

    Колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман оголосив про повернення польської державної нагороди у відповідь на рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Свій крок політик назвав актом солідарності з Україною та українським президентом, водночас наголосивши на незмінній повазі до польського народу.

    Про це Гройсман повідомив на своїй офіційній сторінці у Facebook, опублікувавши фото нагороди та пояснення власної позиції.

    Йдеться про Лицарський хрест Ордена Заслуг Республіки Польща, який Володимир Гройсман отримав ще у 2011 році під час роботи на посаді міського голови Вінниці. Тоді польська сторона відзначила його внесок у розвиток регіональної співпраці між українськими та польськими містами.

    За словами експрем’єра, рішення повернути нагороду є особистим, оскільки сама відзнака мала для нього особливе значення.

    «У 2011 році, будучи мером Вінниці, я отримав Лицарський хрест Ордена Заслуг Республіки Польща за розвиток регіональної співпраці з польськими містами. Ця нагорода для мене особиста. Саме тому рішення повернути її — теж особисте», — зазначив Гройсман.

    Водночас він підкреслив, що не розглядає свій крок як прояв образи на Польщу чи польське суспільство.

    «Я повертаю орден на знак солідарності з Україною та Президентом Зеленським. Не з образою на польський народ, а з глибокою повагою до нього та вдячністю за всі роки підтримки, за мільйони поляків, які відкрили серця і домівки для наших людей після 24 лютого», — наголосив колишній глава уряду.

    Гройсман окремо акцентував увагу на тому, що Україна та Польща мають складну спільну історію, однак історичні суперечки не повинні руйнувати стратегічне партнерство двох держав у час війни.

    На його переконання, кожен народ має право на власну історичну пам’ять і своїх героїв.

    «Ми можемо дивитися на минуле по-різному — і це нормально між сусідами з такою глибокою та складною спільною долею. Але минуле не може бути дорожчим за спільне майбутнє», — зазначив політик.

    За словами Гройсмана, сьогодні головним викликом для обох країн залишається російська агресія, а будь-яке загострення між Києвом та Варшавою вигідне насамперед Кремлю.

    «Є те, що не підлягає дискусії: сьогодні точиться війна. Справжній ворог — Росія. І поки ця війна триває, суперечки про минуле ми не можемо собі дозволити. Саме цього і прагне Москва — щоб Варшава і Київ дивилися не вперед, а назад», — підкреслив він.

    У своїй заяві експрем’єр також процитував відомий вислів британського прем’єр-міністра Вінстона Черчилля: «Якщо ви сваритесь з минулим, ви втратите майбутнє».

    На думку Гройсмана, стратегічне партнерство між Україною та Польщею не може залежати від окремих політичних рішень чи історичних дискусій.

    «Україна і Польща — стратегічні союзники. Не тому, що так записано в деклараціях. Тому що наша безпека, наша свобода і наше місце в Європі нероздільні. Мій орден повертається. Але моя повага до польського народу залишається», — заявив він.

    Заява Гройсмана стала продовженням хвилі відмов українських політиків і посадовців від польських державних нагород після рішення президента Польщі Кароля Навроцького відкликати орден Білого Орла у Володимира Зеленського.

    Нагадаємо, 19 червня Навроцький оголосив про позбавлення українського президента найвищої державної нагороди Польщі. У Варшаві пояснили це реакцією на рішення України присвоїти Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесне найменування Героїв УПА.

    Президент Польщі заявив, що для польського суспільства було перевищено так званий «больовий поріг» у питаннях історичної пам’яті.

    У відповідь Володимир Зеленський повідомив, що повертає орден Білого Орла до Варшави. За словами глави держави, він отримував нагороду не як особисту відзнаку, а від імені українського народу та українських військових.

    Після цього про повернення своїх польських нагород оголосили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник ГУР Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    Згодом до них приєдналися другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Тепер до цього списку офіційно долучився і Володимир Гройсман.

    Експерти зазначають, що ситуація навколо ордена Білого Орла стала найбільшою дипломатичною кризою між Києвом та Варшавою за останні роки. Водночас більшість аналітиків переконані, що стратегічне партнерство між двома державами збережеться, оскільки Україна та Польща мають спільні безпекові інтереси та залишаються ключовими союзниками у протидії російській агресії.

  • Після хвилі обурення Навроцький виправдав позбавлення Зеленського найвищої нагороди Польщі

    Після хвилі обурення Навроцький виправдав позбавлення Зеленського найвищої нагороди Польщі

    Президент Польщі Кароль Навроцький вперше детально пояснив своє рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. За словами польського лідера, цей крок став реакцією на те, що він назвав «перевищенням больового порогу» польського суспільства у питаннях історичної пам’яті.

    Відповідну заяву Навроцький зробив в інтерв’ю польському телеканалу TVN24. Його слова пролунали на тлі масштабного дипломатичного скандалу, який уже вийшов далеко за межі суперечки навколо однієї нагороди та став черговим випробуванням для українсько-польських відносин.

    Коментуючи своє рішення, президент Польщі наголосив, що польський народ має особливе ставлення до тем історичної пам’яті через власний трагічний досвід ХХ століття.

    «Ми знаємо, що таке війна, ми знаємо, що таке боротьба за незалежність, ми знаємо, що таке радянська, а сьогодні російська загроза. Але ми горда польська нація і маємо власний больовий поріг у питаннях, які стосуються нас та наших союзників. І цей поріг був перевищений», – заявив Навроцький.

    За його словами, рішення не спрямоване проти українського народу чи підтримки України у війні проти Росії, однак Варшава не може ігнорувати питання, які викликають гостру реакцію значної частини польського суспільства.

    Скандал навколо ордена розгорівся після того, як польська сторона оголосила про відкликання нагороди, яку Зеленський отримав у 2023 році від тодішнього президента Польщі Анджея Дуди. Орден Білого Орла є найвищою державною відзнакою Республіки Польща і традиційно вручається видатним державним діячам та особам, які зробили значний внесок у розвиток польської державності або міжнародного партнерства.

    Безпосереднім приводом для рішення Варшави стало присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування на честь Героїв УПА. Саме це рішення викликало гостру критику серед польських консервативних політичних сил та організацій, які пов’язують діяльність Української повстанської армії з трагічними подіями на Волині під час Другої світової війни.

    У Польщі питання історичної пам’яті залишається одним із найбільш чутливих у відносинах з Україною. Попри безпрецедентну підтримку Києва після початку повномасштабного вторгнення Росії, дискусії навколо оцінки діяльності УПА регулярно стають джерелом політичної напруги.

    Після рішення польської сторони президент України Володимир Зеленський заявив, що повертає орден Білого Орла до Варшави. За повідомленням української сторони, нагороду було надіслано до канцелярії президента Польщі поштовим відправленням.

    У своєму зверненні Зеленський наголосив, що отримував орден не як особисту відзнаку, а від імені українського народу та українських військових, які боронять державу від російської агресії.

    Водночас глава держави звернув увагу на те, що в історії орденом Білого Орла нагороджувалися й суперечливі історичні постаті, серед яких згадуються російська імператриця Катерина ІІ та італійський диктатор Беніто Муссоліні.

    Ситуація отримала несподіване продовження після того, як від своїх польських нагород почали відмовлятися українські державні діячі.

    Першими про таке рішення оголосили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    Згодом до них приєдналися другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    У своїх заявах вони наголосили, що рішення польської влади щодо Зеленського стало для них неприйнятним сигналом, а сам орден, вручений українським президентам у різні роки, вони розглядали як символ дружби між двома народами.

    Особливо емоційною стала реакція команди Віктора Ющенка. Речниця експрезидента Ірина Ванникова заявила, що орден, вручений Зеленському, був знаком поваги не лише до конкретного політика, а до всього українського суспільства, яке продовжує боротьбу за свободу та незалежність.

    Леонід Кучма у своїй заяві нагадав про спільну українсько-польську декларацію примирення та наголосив, що багаторічна дружба між українцями й поляками не повинна ставати заручницею політичних рішень.

    Петро Порошенко, своєю чергою, підкреслив, що його відмова від нагороди не спрямована проти польського народу. Він подякував Польщі за підтримку України у найважчі роки війни, але заявив, що не може залишатися осторонь після рішення щодо Зеленського.

    Політичні оглядачі зазначають, що конфлікт навколо ордена Білого Орла став одним із найгучніших епізодів у сучасних українсько-польських відносинах. Водночас більшість експертів переконані, що стратегічне партнерство між Києвом і Варшавою збережеться, оскільки обидві країни мають спільні безпекові інтереси та залишаються союзниками перед загрозою з боку Росії.

    Попри різкі заяви та взаємні кроки, дипломати з обох сторін продовжують закликати до діалогу та пошуку рішень, які дозволять уникнути подальшого поглиблення політичної кризи між двома сусідніми державами.