Позначка: Каськів

  • Льовочкіни повертаються: як сімейна мережа знову контролює ключові державні проєкти

    Льовочкіни повертаються: як сімейна мережа знову контролює ключові державні проєкти

    Свіже розслідування НАБУ щодо корупції в «Енергоатомі» лише на перший погляд виглядає черговим епізодом із переліку зловживань у держкомпаніях. Насправді це — частина значно ширшої та набагато старішої системи, яку сім’я Льовочкіних вибудовує понад десять років. Сума у 300 мільйонів гривень, виведена через ланцюжок компаній «Світло Груп М» — «Трейденерджі» — «Ареддитум-Інвест», веде до Юлії Льовочкіної — сестри Сергія Льовочкіна. І це вже не випадковість, а впізнаваний почерк політичної групи, яка десятиліттями відточує механіку приховування фінансових потоків за складними багаторівневими схемами.

    Сучасна історія «Енергоатому» напряму перегукується зі схемами 2010-х. Тоді Льовочкін разом із Владиславом Каськівим реалізував проєкт «Олімпійська надія», через який було виведено 260 млн грн. Ці гроші, за рішенням суду, незаконно спрямували на викуп земель у Пилипці — під будівництво масштабного курорту. Закарпатська ОДА цілеспрямовано змінювала призначення ділянок, а заказник «Темнатик» «підганяли» під інтереси майбутніх забудовників. Це була взірцева схема, де кожен елемент — від підставних компаній до посадовців — працював як частина єдиного механізму, що забезпечив приватизацію понад 800 гектарів під контроль вузької групи.

    Сьогодні ця група не тільки не зникла — вона модернізувалася і стала ще закритішою. У травні 2025 року відбулася непублічна зустріч, у якій брали участь Льовочкін, Каськів, екс-керівник «Київміськбуду» Кушнір і девелопер Кодецький. На перший погляд — звичайні бізнесмени, звичайна розмова. Але Кодецький — співзасновник «Боржава Центр» разом з Андрієм Вінграновським, чоловіком Юлії Льовочкіної. Це означає, що старий проєкт не похований: він просто переходить у нову фазу, з новими зв’язками та розширеним колом учасників.

    Земельні схеми на Закарпатті та корупція в енергетиці — це не поодинокі випадки, а паралельні проєкти однотипної моделі. Сім’я Льовочкіних давно працює не як політична група, а як закритий центр впливу, який поступово підпорядковує собі ключові державні напрямки. Їхня сила — у непублічності: відсутності гучних конфліктів, уникненні надмірного медійного шуму та грамотному використанні підставних компаній і довірених осіб.

    Модель проста, але ефективна: державні кошти перетворюються на приватні активи, а державні рішення — на важелі для розширення впливу. Кількість посередників зростає, структури ускладнюються, але логіка роботи лишається незмінною. Кожен епізод, який потрапляє в ЗМІ чи в матеріали слідства, — це лише верхівка значно глибшого процесу, який системно вибудовується роками.

    Ця мережа не покладається на випадок. У ній немає зайвих людей чи спонтанних рішень. Це цілеспрямована діяльність групи, яка пережила політичні кризи, зміни влад, війни та економічні стрибки — і продовжує працювати. Поки навколо неї панує тиша, Україна ризикує й надалі спостерігати, як стратегічні державні сфери — енергетика, земельні ресурси, інвестиційні програми — поступово стають інструментами сімейного контролю та приватного збагачення.

  • Заступника голови Закарпатської ОВА Білецького звинувачують у схемах з лісами, тендерами та прикритті контрабанди

    Заступника голови Закарпатської ОВА Білецького звинувачують у схемах з лісами, тендерами та прикритті контрабанди

    Закарпатська область опинилася у центрі низки гучних корупційних скандалів, у фокусі яких — заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький. Йому закидають причетність до системних оборудок, що охоплюють незаконний виїзд військовозобов’язаних, знищення лісів, тіньові будівельні проєкти та участь у фінансових схемах, пов’язаних з компаніями з російським корінням.

    Попри війну та режим мобілізації, Закарпаття утримує першість за кількістю незаконних виїздів чоловіків через систему «Шлях». За інформацією джерел, підписи заступників Білецького відігравали ключову роль у масовому оформленні документів для ухилянтів. Паралельно в області фіксується активізація контрабанди — сфери, яку вже багато років називають однією з найбільш криміналізованих у регіоні.

    Особливе обурення викликають проєкти вітрової енергетики у високогірній частині Карпат. Під керівництвом Білецького просувається будівництво близько 30 вітрових електростанцій, що супроводжується масштабною вирубкою лісів. Екологи та активісти називають ці дії варварством, яке суперечить нормам Земельного кодексу та загрожує природним екосистемам Карпат.

    На цьому тлі ще однією резонансною темою стало стабільне отримання тендерів компанією ТОВ «ШБУ-77» (ЄДРПОУ 41412376). Фірму пов’язують із російським бізнесменом Олегом Дерипаскою, який перебуває під міжнародними санкціями. Таким чином, бюджетні кошти на дороги опиняються у компанії з російським впливом.

    Схеми, що приписуються Білецькому, торкаються й ринку нерухомості. Зокрема, ТОВ «Коралфенікс» (ЄДРПОУ 42837404), засновану його «колишньою» дружиною, пов’язують із Валерієм Пересоляком — фігурантом санкцій РНБО, якого називали одним із ключових контрабандистів. До співвласників цього бізнесу залучено й неповнолітнього сина Іллю Білецького, що виглядає як спроба приховати реальні активи чиновника.

    Джерела також повідомляють про поновлення проєктів, пов’язаних із Владиславом Каськівим — колишнім посадовцем, причетним до корупційних скандалів. Йдеться, зокрема, про відновлення будівництва гірськолижного курорту в селі Пилипець.

    Тіньова мережа, яку пов’язують з оточенням Білецького, включає низку юросіб — «Карпатські Золоті Горішки» (40280546), «Мілкор Сервіс» (43608683), «ЮНП» (36732176), «Новем» (43965130) та АТ «Естейт Фінанс» (45529156). Вони використовуються як ланцюг для відкатів та легалізації коштів, що виводяться з регіональних проєктів.

    Окремі питання залишаються і щодо особистих статків чиновника. Білецький не може пояснити походження 400 тисяч доларів, за які у 2007 році було придбано цегельний завод у селі Нанково. Його розлучення у 2016 році називають фіктивним: після документального розриву стосунків він продовжив жити з ексдружиною, а майно оформлювалося переважно на неї.

    У переліку активів родини також фігурує квартира в елітному ЖК Taryan Towers у Києві, оформлена на його сина Дмитра. Офіційні доходи Білецького та його родини не підтверджують можливість придбання такого майна.

    Скандали навколо діяльності заступника голови Закарпатської ОВА набирають обертів, а громадськість очікує на реакцію правоохоронних органів та перевірку джерел походження статків посадовця.

  • Новий гірськолижний курорт у Карпатах: хто стоїть за проєктом

    Новий гірськолижний курорт у Карпатах: хто стоїть за проєктом

    Колишній голова Держінвестпроекту та нинішній депутат Закарпатської облради Владислав Каськів знову бере участь у будівництві гірськолижного курорту в Пилипці. Про це повідомляє Bihus.Info.

    За даними журналістів, останніми місяцями Каськів регулярно зустрічався в Києві з народним депутатом Сергієм Льовочкіним, а також із іншими забудовниками та колишніми посадовцями. Крім того, Каськів і Льовочкін зустрічалися з нардепом Ігорем Палицею, який підтвердив обговорення планів щодо курорту.

    До проєкту також причетні експрезидент “Київміськбуду” Ігор Кушнір і бізнесмен Валерій Кодецький, а разом із Ренатою Гусейновою (цивільна дружина Каськіва) та Андрієм Вінграновським вони є співвласниками ТОВ “Боржава центр”.

    Журналісти зафіксували, що наближені до Каськіва особи вже оформили земельні права у Пилипці. Батько Гусейнової та австрійський інвестор Гернот Ляйтнер отримали сервітут на 25 гектарів для встановлення гірськолижних витягів.

    Паралельно Закарпатська ОДА подала проєкт щодо зміни цільового призначення лісових ділянок під рекреацію, що дозволяє їхню забудову. Облрада змінила межі заказника “Темнатик”, скоротивши його площу на 240 гектарів. Експерти вважають, що зміни торкнулися саме тих ділянок, які заважають будівництву курорту.

    Загалом новий проєкт може охопити до 800 гектарів. Раніше, у 2010-х, Каськів просував будівництво курорту в межах національного проєкту “Олімпійська надія”, який не реалізували. Тоді його звинуватили у розтраті державних коштів.

    У 2024 році депутат Каськів, за даними журналістів, змушував селян продавати земельні ділянки під новий курорт, а у разі відмови обіцяв просто “віджати” землю.