Daypolitico

Позначка: Катаріна Матернова

  • «Давайте будемо відверті»: посол ЄС закликала світ не мовчати після масованої атаки РФ на Київ

    «Давайте будемо відверті»: посол ЄС закликала світ не мовчати після масованої атаки РФ на Київ

    Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова після масованого російського удару по Києву закликала міжнародну спільноту відкрито говорити про вбивства мирних українців та воєнні злочини Росії. Дипломатка наголосила: удари по житлових будинках і дитячих лікарнях не можна сприймати як звичайні бойові дії на фронті.

    Про це Матернова написала у соцмережі X після нічної атаки РФ на українську столицю 20 серпня.

    Дипломатка звернула увагу на масштаб жертв серед цивільного населення та руйнування у Києві. За останніми даними, які з’явилися вже після її заяви, кількість загиблих у столиці зросла щонайменше до 14 людей, близько 40 осіб отримали поранення.

    Матернова закликала союзників України не дозволяти, щоб подібні атаки ставали звичною частиною інформаційного порядку денного.

    Матернова: «Це не війна на фронті»

    Окрему увагу посол ЄС приділила характеру російських ударів. Вона наголосила, що внаслідок нічної атаки були вбиті цивільні, пошкоджені житлові будинки та дитяча лікарня.

    У Солом’янському районі столиці внаслідок удару серйозно постраждала дев’ятиповерхівка. Руйнування зафіксовані на верхніх поверхах будинку.

    Також пошкоджень зазнала дитяча лікарня. За наявною інформацією, діти та медичні працівники в ній не постраждали, а заклад продовжив роботу.

    «Давайте будемо відверті: це не війна на фронті. Солдати не воюють проти солдатів. Росія вбиває цивільних і бомбить житлові будинки та дитячі лікарні», — заявила Матернова.

    Вона закликала міжнародну спільноту «голосно про це говорити» та продовжувати документувати російські атаки, щоб світ пам’ятав про скоєні в Україні воєнні злочини.

    Посол ЄС нагадала про удар по Житомиру

    У своєму зверненні Матернова згадала і події напередодні.

    За її словами, 19 серпня російські війська завдали удару по штабу Національної поліції у Житомирі. Унаслідок атаки, за наведеними дипломаткою даними, загинули троє людей, ще 53 отримали поранення.

    Таким чином, звернення Матернової стосувалося не лише нічної атаки на Київ, а й серії ударів по українських містах, унаслідок яких гинуть та отримують поранення люди.

    Київ атакували ракетами та дронами

    Масований удар по Києву та області у ніч проти 20 серпня тривав майже дев’ять годин.

    Російська армія застосувала ракети різних типів та ударні безпілотники. Повідомлялося, зокрема, про використання балістичних ракет і крилатих ракет «Калібр». У столиці зафіксували пошкодження житлових будинків та цивільної інфраструктури. Окрім житлової дев’ятиповерхівки та дитячої лікарні, пошкоджень зазнав дитячий садок.

    Рятувальники продовжили працювати на місцях ударів, розбираючи завали та обстежуючи пошкоджені будівлі.

    Після атаки виникли проблеми з електропостачанням

    Наслідки удару відчули не лише райони, де були зафіксовані безпосередні руйнування.

    Після нічної атаки частина Києва залишилася без електроенергії. Енергетики розпочали роботи для встановлення масштабів пошкоджень та відновлення електропостачання.

    Проблеми виникли і в Київській області. Зокрема, у Броварах через російську атаку сталася аварія на електромережах. У Борисполі під удар потрапили продовольчі склади та приміщення Червоного Хреста. На місцях виникли пожежі.

  • МЗС Польщі попередило РФ про наслідки у разі ударів по дипмісіях у Києві

    МЗС Польщі попередило РФ про наслідки у разі ударів по дипмісіях у Києві

    Міністерство закордонних справ Польщі виступило з жорсткою заявою у відповідь на російські погрози щодо можливих “системних ударів” по Києву, наголосивши, що будь-які атаки на дипломатичні представництва будуть розцінюватися як свідомі, навмисні та ворожі дії, які матимуть серйозні міжнародно-правові наслідки.

    У заяві польського зовнішньополітичного відомства підкреслюється, що попри риторику Росії про нібито обмеження ударів лише військовими об’єктами, будь-яке ураження цивільної інфраструктури, зокрема дипломатичних установ, є прямим порушенням міжнародного права та фундаментальних норм дипломатичного захисту.

    Польська сторона окремо наголосила, що дипломатичні місії користуються особливим міжнародним статусом і захищені Віденською конвенцією про дипломатичні зносини, тому атака на них розглядатиметься як умисний і цілеспрямований акт агресії. У МЗС Польщі прямо заявили, що у разі будь-якого удару по польських дипломатичних представництвах така дія буде кваліфікована як свідома та навмисна.

    У відомстві також підкреслили, що подібні дії з боку Росії не лише створюють пряму загрозу життю дипломатів та співробітників місій, але й матимуть серйозні політичні та правові наслідки на міжнародному рівні, зокрема у контексті позиції Росії як постійного члена Ради Безпеки ООН. У Варшаві заявили, що подібні кроки ще більше підривають довіру до Москви як до суб’єкта міжнародних відносин.

    Окремо МЗС Польщі закликало Росію негайно припинити війну проти України, яку у Варшаві називають незаконною та невиправданою агресією, а також виконувати свої міжнародні зобов’язання. Польська сторона наголосила, що будь-які удари по цивільних об’єктах та населенню України розглядаються як акти агресії, які призводять до масштабних людських втрат і руйнування інфраструктури.

    Заява Варшави пролунала на тлі загострення риторики між Росією та західними країнами після того, як Міністерство закордонних справ РФ заявило про нібито початок “послідовних системних ударів” по Києву. У Москві стверджували, що ціллю таких ударів мають стати підприємства українського військово-промислового комплексу та так звані “центри ухвалення рішень”, а також закликали іноземних дипломатів і працівників міжнародних організацій залишити українську столицю.

    Ці заяви викликали різку реакцію з боку України та міжнародних партнерів. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що російські погрози мають на меті виключно залякування іноземних дипломатів і створення атмосфери тиску, але не досягнуть своєї мети. За його словами, Україна не очікує, що такий шантаж вплине на роботу дипломатичних місій у Києві.

    Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова також заявила, що попри російські погрози західні дипломати не планують залишати Київ і продовжать роботу в Україні, демонструючи підтримку державі під час війни.

    Водночас глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо заявив, що російська армія нібито “приступає” до системних ударів по об’єктах у Києві, які Москва пов’язує з українськими військовими потребами.

    На тлі цих заяв у європейських столицях зростає занепокоєння щодо можливого розширення атак і ризиків для дипломатичних установ у Києві. Водночас міжнародні партнери України наголошують, що будь-які спроби тиску через погрози ударами не змінять їхньої політики підтримки Києва та не призведуть до згортання дипломатичної присутності в Україні.

  • МЗС відреагувало на нові погрози РФ щодо ударів по Києву

    МЗС відреагувало на нові погрози РФ щодо ударів по Києву

    Міністерство закордонних справ України заявило, що нові погрози Росії щодо ударів по Києву не змінюють загальної безпекової ситуації, оскільки українська столиця та інші міста країни перебувають під постійною атакою РФ від початку повномасштабного вторгнення.

    Відповідну заяву оприлюднило МЗС України після того, як російська сторона оголосила про нібито підготовку “послідовних системних ударів” по українських військових підприємствах і “центрах ухвалення рішень” у Києві.

    У міністерстві наголосили, що Кремль уже понад чотири роки та три місяці застосовує проти України широкий арсенал ракетного озброєння, балістики, крилатих ракет та ударних дронів. Удари по столиці, за словами дипломатів, фактично не припинялися жодного тижня.

    “За оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва та інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки та місяці”, – йдеться у заяві МЗС.

    У відомстві підкреслили, що нові заяви Москви мають насамперед інформаційно-психологічний характер і спрямовані на посилення атмосфери страху серед цивільного населення, іноземних дипломатів та міжнародних організацій, які продовжують працювати в Україні.

    Українські дипломати вважають, що Росія фактично відкрито визнає використання терору як інструменту політичного тиску.

    “Москва фактично зізнається у тому, що її обстріли спрямовані зокрема на залякування іноземного дипкорпусу. Це свідчення буде цінним доказом у міжнародно-правових процесах проти держави-агресора”, – заявили у МЗС.

    У зовнішньополітичному відомстві також наголосили, що Україна готова надати додаткове сприяння для посилення заходів безпеки іноземних дипломатичних місій у Києві та інших містах, якщо партнери звернуться із відповідними запитами.

    Окремо МЗС висловило вдячність дипломатичним представництвам іноземних держав, міжнародним організаціям та послам, які продовжують роботу в Україні попри постійні російські атаки та загрозу нових ударів.

    У міністерстві наголосили, що саме присутність міжнародного дипломатичного корпусу в Україні є важливим сигналом підтримки української держави та демонструє, що міжнародна спільнота не має наміру піддаватися на російський шантаж.

    Українська сторона також закликала партнерів не реагувати на погрози Кремля поступками чи зменшенням підтримки України. У МЗС підкреслили, що єдиною ефективною відповіддю на російський терор має бути подальше посилення санкційного, політичного та військового тиску на РФ.

    25 травня Міністерство закордонних справ РФ виступило із заявою, у якій повідомило, що російська армія нібито розпочинає “послідовні системні удари” по підприємствах українського військово-промислового комплексу, а також по так званих “центрах ухвалення рішень” у Києві.

    Російська сторона також закликала іноземних громадян, дипломатів, працівників міжнародних організацій та співробітників посольств “якнайшвидше залишити Київ”.

    Згодом міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що нові заяви Москви є частиною кампанії залякування міжнародних партнерів України.

    За словами Сибіги, Кремль намагається вплинути на присутність західних дипломатів у Києві та створити враження масштабної ескалації, однак українська сторона не бачить ознак того, що цей шантаж спрацює.

    Після цього посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що представники ЄС та західних держав не планують залишати українську столицю через російські погрози.

    Водночас стало відомо, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо “офіційно довів” до американської сторони інформацію про намір Росії завдавати “системних ударів” по об’єктах у Києві, які Москва вважає пов’язаними із ЗСУ.

    На цьому тлі українська влада та міжнародні партнери наголошують, що подібна риторика Кремля вкотре демонструє використання Росією тактики терору та залякування як одного з ключових інструментів ведення війни проти України.

  • Посол ЄС: Москва має зрозуміти необхідність завершення війни

    Посол ЄС: Москва має зрозуміти необхідність завершення війни

    Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що посилення українських ударів по військових цілях на території Росії має стати сигналом для Москви щодо необхідності переглянути свої стратегічні розрахунки та підійти до завершення війни проти України.

    Про це вона написала у своєму дописі у Facebook, коментуючи ескалацію бойових дій та зміну характеру війни, яка дедалі більше виходить за межі лінії фронту.

    За словами Матернової, останні місяці Україна суттєво наростила удари по військових та інфраструктурних цілях глибоко на території Російської Федерації. Вона підкреслила, що такі операції є результатом розвитку українських технологічних можливостей та адаптації до умов тривалої війни, в якій критично важливо послаблювати військовий потенціал противника не лише на полі бою, а й у тилу.

    Дипломатка звернула увагу на одну з найбільших атак безпілотників на Москву та Московську область, яка відбулася в ніч з 16 на 17 травня. За її словами, російська сторона повідомляла про масове застосування дронів, пошкодження окремих об’єктів та серйозні перебої у роботі цивільної авіаційної інфраструктури, зокрема затримки та скасування рейсів в аеропортах.

    Матернова зазначила, що такі події мають не лише військове, а й психологічне та політичне значення, оскільки демонструють вразливість глибокого тилу Росії та змінюють уявлення про перебіг війни всередині самої РФ.

    Водночас вона заявила, що Росія, на її думку, не демонструє здатності до досягнення стратегічного прориву на полі бою. Посол ЄС стверджує, що російська армія стикається з проблемами нестачі особового складу, зниження мотивації та поступового виснаження ресурсів. На цьому тлі, за її словами, Москва дедалі частіше компенсує військові невдачі посиленням ударів по цивільній інфраструктурі України.

    У своєму дописі Матернова також навела дані про одну з останніх масованих атак Росії по території України, під час якої, за її словами, було застосовано 14 балістичних ракет, 8 крилатих ракет і понад 520 безпілотників. Вона наголосила, що такі атаки спрямовані насамперед проти цивільного населення та критичної інфраструктури.

    “Росія втрачає імпульс. Україна починає рішуче давати відсіч. Москва має нарешті зрозуміти, що настав час закінчити цю війну. Але не на умовах, які диктує Кремль. На умовах, які можуть прийняти обидві сторони”, — написала Матернова, підкресливши необхідність пошуку політичного рішення.

    Вона також звернулася до російської сторони із закликом усвідомити зміну динаміки війни та необхідність її завершення, наголосивши, що подальша ескалація не веде до стратегічного успіху.

    У Європейському Союзі неодноразово заявляли, що підтримка України залишається довгостроковою, а санкційний тиск на Росію має на меті поступове виснаження її військово-економічного потенціалу. Європейські посадовці також зазначають, що перспектива переговорів можлива лише за умови зміни позиції Кремля та припинення агресії.

  • Посолка ЄС оцінила справу Єрмака як доказ роботи антикорупційної системи

    Посолка ЄС оцінила справу Єрмака як доказ роботи антикорупційної системи

    Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що розгляд справи колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака у Вищому антикорупційному суді є доказом того, що українські антикорупційні інституції продовжують працювати навіть в умовах повномасштабної війни. Відповідну заяву дипломатка зробила під час спілкування з журналістами, коментуючи резонансний процес навколо ексочільника ОП.

    За словами Матернової, сам факт того, що колишній високопосадовець такого рівня постав перед Вищим антикорупційним судом, свідчить про функціонування антикорупційної системи в Україні та її здатність працювати незалежно від політичного статусу фігурантів.

    “Я вважаю, сам факт, що колишній керівник Офісу президента постав перед Вищим антикорупційним судом, є свідченням того, що антикорупційні інституції працюють. І дозвольте повторити: це відбувається під час повномасштабного вторгнення”, — наголосила посолка ЄС.

    Водночас дипломатка звернула увагу на ризики інформаційних маніпуляцій навколо цієї справи. На її думку, Росія та інші сили, які ведуть проти України гібридну війну, можуть використовувати сам факт гучного антикорупційного процесу для дискредитації держави на міжнародній арені. Зокрема, подібні справи можуть подаватися як нібито доказ того, що корупція в Україні має системний характер.

    Однак, за словами Матернової, міжнародні партнери, які глибоко залучені до процесу реформування України та стежать за діяльністю антикорупційних органів, сприймають ситуацію зовсім інакше. Вони бачать у ній не ознаку слабкості держави, а навпаки — приклад того, що інституції здатні діяти навіть щодо колишніх представників найвищої влади.

    “Ті, хто розуміє реформи, аналізує й знає ситуацію тут, дивитимуться на це як на свідчення того, що інституції демонструють стійкість і зрілість та здатні працювати. Я особисто дивлюся на це саме так”, — зазначила дипломатка.

    Заява представниці ЄС пролунала на тлі продовження судового процесу у Вищому антикорупційному суді щодо обрання запобіжного заходу Андрію Єрмаку. Засідання розпочалося 12 травня та продовжилося 13 травня. Слухання частково проходило в закритому режимі, а також переривалося через повітряну тривогу у Києві.

    НАБУ та САП підозрюють колишнього керівника Офісу президента у причетності до легалізації 460 мільйонів гривень під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” у Козині на Київщині. За версією слідства, кошти могли походити з корупційних схем, пов’язаних із державним сектором, зокрема з діяльністю “Енергоатому”.

    Прокуратура просить суд застосувати до Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 180 мільйонів гривень.

    Сам Єрмак раніше заявив, що не має наміру впливати на суд чи слідство та хоче “власним прикладом” показати незалежність правосуддя. Водночас його захист стверджує, що підозра базується на припущеннях, а не на прямих доказах. Адвокат Ігор Фомін заявив у суді, що в матеріалах справи відсутні конкретні дії Єрмака, які могли б свідчити про відмивання коштів або отримання неправомірної вигоди.

    Справу вже називають однією з найгучніших в українському політичному просторі останніх років, оскільки вона стосується людини, яка тривалий час вважалася однією з найвпливовіших фігур у владі.

    На тлі процесу тема боротьби з корупцією знову опинилася в центрі уваги української та міжнародної політики. Для Європейського Союзу ефективність антикорупційної системи залишається однією з ключових умов подальшої інтеграції України та просування переговорів про вступ до ЄС.

    Європейські дипломати неодноразово наголошували, що незалежність НАБУ, САП та ВАКС є критично важливою для довіри міжнародних партнерів та збереження фінансової підтримки України під час війни. Саме тому будь-які справи щодо топпосадовців викликають значний резонанс не лише всередині країни, а й серед західних союзників Києва.

  • «Мої руки досі тремтять»: посолка ЄС пережила ніч ракетного терору в Києві і звернулася до світу

    «Мої руки досі тремтять»: посолка ЄС пережила ніч ракетного терору в Києві і звернулася до світу

    Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова різко відреагувала на масовану атаку Росії по Україні в ніч на 16 квітня 2026 року, розповівши про власний досвід перебування під обстрілами в Києві. За її словами, ніч була настільки важкою, що навіть після завершення ударів вона не могла заспокоїтися — «руки досі тремтять».

    У своєму публічному дописі дипломатка повідомила, що провела значну частину ночі в укритті разом з іншими людьми, очікуючи завершення повітряної тривоги та серії вибухів. Вона підкреслила, що навіть перебуваючи у відносно безпечному місці, відчуття небезпеки не зникало.

    Матернова зазначила, що Київ під час атаки був огорнутий димом через численні пожежі, які виникли після влучань. Вона наголосила: такі удари мають чітко виражений характер атак на цивільне населення, а не є військовими операціями.

    «Це не була операція. Це був напад на невинних людей, які спали у своїх домівках», — наголосила вона, звертаючись передусім до міжнародної аудиторії.

    Її допис був написаний англійською мовою, що свідчить про прагнення донести реальність війни до західного суспільства та політиків.

    За словами дипломатки, під час атаки Росія застосувала комбінований удар, використовуючи як ракети, так і безпілотники. Вона навела дані про десятки ракет і сотні дронів, які були випущені по території України впродовж кількох хвиль. Частину з них вдалося знищити силам протиповітряної оборони, однак значна кількість досягла цілей.

    Найбільших руйнувань зазнав Київ. У столиці було зафіксовано численні влучання у житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури. За попередніми даними, є загиблі, серед яких — дитина, а також десятки поранених.

    Посолка наголосила, що удари прийшлися на густонаселені райони міста, що ще раз підтверджує їхній невибірковий характер.

    Окрім Києва, під ударами опинилися й інші українські міста, зокрема Одеса, Дніпро та Харків. У кожному з них зафіксовано руйнування та постраждалих, що свідчить про масштаб атаки.

    У своєму зверненні Матернова також акцентувала увагу на психологічному вимірі війни. Вона зазначила, що після кожної такої ночі українці змушені повертатися до звичного життя, попри втому, страх і втрати.

    «Я думаю про те, як Україна прокидається вранці. Люди йдуть на роботу, міста оживають, навіть після таких ночей», — написала вона.

    Дипломатка поставила риторичне питання про те, як довго може тривати така ситуація, фактично звертаючись до міжнародної спільноти із закликом до дій.

    Це не перший випадок, коли посолка ЄС публічно ділиться власним досвідом перебування під обстрілами. Раніше вона вже розповідала, як під час інших атак змушена була ховатися в укриттях або навіть у ванній кімнаті свого готельного номера, коли вибухи трясли будівлю.

    Подібні заяви стали частиною її публічної комунікації, спрямованої на донесення до світу реалій життя в Україні під час війни.

    Реакція Матернової вкотре підкреслює позицію Європейського Союзу, який послідовно засуджує російські атаки на українські міста. Дипломатка неодноразово заявляла, що удари по цивільній інфраструктурі є частиною стратегії Росії, спрямованої на залякування населення та тиск на українське суспільство.

    Такі заяви набувають особливої ваги з огляду на те, що вони базуються не лише на офіційній позиції, а й на особистому досвіді перебування в зоні обстрілів.

    Контекст цієї атаки — посилення російських ударів по українських містах, які все частіше мають комбінований характер. Використання одночасно ракет і безпілотників у кількох хвилях ускладнює роботу систем протиповітряної оборони та підвищує ризик влучань.

    Крім того, зафіксовані випадки повторних ударів по місцях, де вже працюють рятувальні служби. Така тактика створює додаткову небезпеку для медиків, рятувальників і правоохоронців, які першими прибувають на місце трагедії.

    Таким чином, особистий досвід посолки ЄС став ще одним свідченням того, що війна в Україні не є абстрактною подією — вона безпосередньо впливає на життя людей, включно з представниками міжнародної дипломатії.

    Заява Матернової не лише відображає емоційний вимір трагедії, а й виконує важливу функцію — нагадує світу про реальні наслідки російських атак і необхідність подальшої підтримки України в умовах війни.

  • Україна отримає €90 мільярдів, але процес триватиме довше — посол ЄС Матернова

    Україна отримає €90 мільярдів, але процес триватиме довше — посол ЄС Матернова

    Україна продовжує виконання умов програми Ukraine Facility, однак отримання повного обсягу фінансування від Європейського Союзу в розмірі 90 мільярдів євро потребуватиме більше часу. Про це заявила посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

    За її словами, Україна демонструє здатність проводити реформи навіть в умовах повномасштабної війни. Вона нагадала, що вже 28 лютого 2022 року, через кілька днів після початку вторгнення, українське керівництво подало заявку на вступ до Європейського Союзу, після чого темпи реформ суттєво прискорилися.

    У період з 2022 року до початку 2025 року було ухвалено значну кількість законів та реалізовано низку структурних змін. Верховна Рада забезпечувала ухвалення ключових законодавчих рішень, необхідних для просування євроінтеграції.

    Водночас Матернова зазначила, що протягом останніх місяців темпи реформ дещо сповільнилися. Серед причин — тривалість війни, загальна втома та те, що парламент продовжує роботу після завершення стандартного виборчого циклу.

    За її словами, останніми днями Верховна Рада активізувала діяльність і ухвалила низку важливих законів, необхідних для отримання фінансування. Це відкриває можливість для виділення чергового траншу в межах програми Ukraine Facility у розмірі близько 1,2 мільярда євро.

    Посол також повідомила, що частина необхідних рішень залишається за урядом, після чого можливе подальше просування фінансування.

    Серед ухвалених ініціатив окремо відзначено рішення у сфері енергетики, зокрема так зване «об’єднання ринків» (market coupling), яке передбачає інтеграцію українського енергетичного ринку з європейським та спрощення торгівлі електроенергією.

  • Можливість втратити не лише світло, а й тепло і воду загрожує українцям на опалювальний сезон

    Можливість втратити не лише світло, а й тепло і воду загрожує українцям на опалювальний сезон

    Уряд уважно радить українцям відправлятися на зиму до сіл, де є дрова і можливість обігрітися, не випадково. Є ймовірність, що через дефіцит електроенергії українці можуть залишитися без світла, тепла і води. Цю позицію підтримала посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, а також українські чиновники та експерти. За останній час збитки, завдані електростанціям, зросли значно, що ускладнює відновлення їх роботи.

    До початку конфлікту Україна була одним із найбільших виробників електроенергії в Європі, але зараз залишилося значно менше потужностей. Це створює загрозу недостатнього теплопостачання взимку, навіть при вже великому зниженні споживання через закриття багатьох підприємств.

    Останні обстріли призвели до пошкодження інфраструктури, яка використовується для зберігання газу, що може вплинути на можливість України постачати газ в Європу. Незважаючи на заяви влади про можливість “проскочити” зиму завдяки збільшенню імпорту електроенергії з Молдови, технічні обмеження і фінансові складнощі можуть ускладнити цей процес.

    Впровадження установок для генерації електроенергії з українського природного газу в Молдові може допомогти збільшити обсяг імпорту електроенергії до України, що сподівається забезпечить країну достатніми ресурсами на зиму.

  • Україна готується до переговорів про вступ до ЄС у червні

    Україна готується до переговорів про вступ до ЄС у червні

    Україна виражає готовність до початку переговорів про вступ до Євросоюзу. За словами посла Євросоюзу в Україні Катаріни Матернової, старт таких переговорів очікується у другій половині червня. Основним чинником, який впливає на процес долучення країни до ЄС, залишається одностайність всіх членів Євросоюзу.

    “Це, безумовно, важливий момент, на який я завжди звертаю увагу наших українських партнерів. Незважаючи на індивідуальні інтереси окремих країн-членів ЄС, вони мають враховуватися”, – підкреслила вона.

    Матернова також висловила сподівання, що переговори між ЄС і Україною, а також Молдовою, розпочнуться наприкінці червня.

    “Політичний сигнал було надіслано вже у грудні минулого року. Україна вибрала правильний шлях і готова до переговорів”, – додала вона.

    Необхідність вступу України до ЄС та НАТО підтримали п’ять країн Європи у спільній заяві у травні минулого року.

    У лютому в Єврокомісії були визначені терміни надання рамкових умов для переговорів про вступ, а в березні була затверджена переговорна рамка щодо вступу України до ЄС.

    Також у березні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив готовність до початку переговорів про вступ до ЄС у першій половині цього року.

    Крім того, повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з головою Євроради, під час якої обговорили наступні кроки на шляху до початку переговорів про вступ України до ЄС.