Daypolitico

Позначка: Керченська протока

  • Путін може втратити головний міст до Криму: військовий пояснив, чому ЗСУ досі не завдали вирішального удару

    Путін може втратити головний міст до Криму: військовий пояснив, чому ЗСУ досі не завдали вирішального удару

    Україна вже має достатньо військових можливостей для повного виведення з ладу Кримського мосту, який Росія використовує для сполучення з окупованим півостровом. Однак українське командування може свідомо відкладати таку операцію, щоб залишити можливість виїзду людям, які хочуть покинути Крим.

    Таку думку висловив капітан першого рангу у відставці Степан Яким’як в ефірі телеканалу «Новини.LIVE».

    За словами військового експерта, українські Сили оборони суттєво розширили свої можливості далекобійного ураження. Він переконаний, що наявні технології дозволяють завдавати ударів по стратегічних об’єктах противника, зокрема по Кримському мосту.

    Яким’як звернув увагу на те, що Україна вже здійснює операції на значних відстанях, а Керченська протока розташована набагато ближче, ніж деякі цілі, яких досягають українські далекобійні засоби.

    На думку капітана у відставці, одним із можливих варіантів є застосування повітряних засобів ураження. Як приклад результативності безпілотних операцій він навів повідомлення про ураження російського корвета «Бойкий» у Кронштадті.

    Також експерт згадав про українські можливості проведення підводних операцій, які раніше демонстрували Служба безпеки України, Головне управління розвідки та Військово-морські сили.

    Водночас Яким’як припускає, що причиною відтермінування остаточного виведення мосту з ладу може бути необхідність зберегти шлях для людей, які прагнуть виїхати з окупованого Криму. Це особиста версія експерта, а не офіційно підтверджена позиція військового командування.

    Тема можливих ударів по Кримському мосту знову актуалізувалася після заяв президента Володимира Зеленського.

    4 жовтня глава держави наголосив, що Україна відповідатиме на російські атаки по цивільній інфраструктурі, зосереджуючись на військовій логістиці противника.

    Зокрема, президент говорив про маршрути постачання озброєнь та інші об’єкти, які Росія використовує для ведення війни. Водночас конкретного рішення щодо нової атаки на Кримський міст Зеленський не оголошував. Про це повідомляв «Укрінформ».

    Російська сторона тим часом продовжує посилювати охорону переправи, побоюючись нових українських операцій.

    Отже, попри переконання військового експерта, що Україна має необхідні спроможності, терміни та можливість повного виведення Кримського мосту з ладу залишаються невідомими. Офіційного підтвердження підготовки відповідної операції немає.

  • Росія зупинила судноплавство через Дон-Азовський канал після атаки України

    Росія зупинила судноплавство через Дон-Азовський канал після атаки України

    Росія тимчасово припинила судноплавство через Дон-Азовський канал та обмежила рух суден через Керченську протоку після масштабної української атаки на російські кораблі в Азовському морі. За даними джерел у російській зерновій галузі, рішення ухвалили після удару по 13 суднах, серед яких щонайменше десять танкерів. Подія вже викликала різке зростання цін на світовому ринку пшениці, адже Азовське море є одним із ключових маршрутів експорту російського зерна. Експерти попереджають, що навіть тимчасове блокування цього транспортного коридору може мати серйозні наслідки для логістики та міжнародної торгівлі.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на трьох співрозмовників у російській галузі експорту зерна.

    За інформацією агентства, рішення про припинення судноплавства було ухвалене після української атаки на російські судна в Азовському морі, яка відбулася у п’ятницю.

    За словами джерел, під удар потрапили 13 російських кораблів, серед яких десять танкерів, що використовувалися для перевезення нафти, нафтопродуктів та інших стратегічно важливих вантажів.

    Після цього російські силові структури різко посилили заходи безпеки у районі Азовського моря та Керченської протоки.

    Одне з джерел Reuters повідомило, що російська прикордонна служба офіційно поінформувала судноплавні компанії про припинення прийому всіх нових заявок на проходження суден через Керченську протоку.

    За словами співрозмовника агентства, обмеження набули чинності о 18:10 за місцевим часом у п’ятницю.

    При цьому у повідомленні, яке отримали оператори суден, не вказувалося, коли саме рух буде відновлений.

    Фактично це означає, що Росія тимчасово заблокувала один із найважливіших морських транспортних маршрутів, який забезпечує сполучення між Азовським і Чорним морями.

    Керченська протока та Дон-Азовський канал мають стратегічне значення для російської економіки.

    Через ці водні артерії проходить значна частина внутрішніх і міжнародних вантажних перевезень.

    Саме цим маршрутом транспортуються зерно, нафта, нафтопродукти, металопродукція, вугілля, добрива та інші експортні товари, які доставляються до чорноморських портів Росії, а звідти — на світові ринки.

    Дон-Азовський канал забезпечує вихід із внутрішньої системи річкових шляхів Росії до Азовського моря, а далі — через Керченську протоку — до Чорного моря.

    Таким чином будь-які обмеження руху на цьому напрямку одразу впливають на роботу всієї логістичної системи південних регіонів Росії.

    Особливе значення цей маршрут має для аграрного сектору.

    За оцінками аналітиків зернового ринку, через Азовське море проходить приблизно чверть усього російського експорту пшениці.

    Росія вже кілька років поспіль залишається найбільшим експортером пшениці у світі, а продаж зерна є одним із головних джерел валютних надходжень до російського бюджету.

    Саме тому будь-які перебої у роботі морських експортних маршрутів викликають серйозне занепокоєння як серед російських експортерів, так і серед міжнародних трейдерів.

    Першою реакцією ринку стало різке зростання біржових котирувань.

    Як повідомляє Reuters, у п’ятницю ф’ючерси на пшеницю на європейській біржі Euronext зросли приблизно на 4%.

    У результаті ціни досягли найвищого рівня за останні шість тижнів.

    Учасники ринку пов’язують це саме з повідомленнями про можливу тривалу зупинку судноплавства через Азовське море та ризиком скорочення поставок російського зерна.

    Експерти зазначають, що навіть короткострокове припинення роботи такого транспортного коридору може створити додатковий дефіцит пропозиції на міжнародному ринку та призвести до подальшого подорожчання зернових культур.

    Окрім аграрного експорту, можливі наслідки можуть торкнутися й нафтового сектору.

    Через Азовське море та Керченську протоку регулярно проходять танкери, які перевозять нафту та нафтопродукти як до російських чорноморських портів, так і за кордон.

    Тимчасове припинення руху суден може ускладнити логістику постачання енергоносіїв та створити додаткові затримки для російських експортерів.

    На момент публікації офіційна влада Росії не повідомила, коли саме планує відновити нормальний режим судноплавства.

    Також не оприлюднено інформації щодо масштабів пошкоджень атакованих суден або можливих збитків.

    На цьому тлі продовжують з’являтися нові подробиці українських ударів по російській інфраструктурі.

    Напередодні OSINT-аналітики проєкту «КіберБорошно» оприлюднили аналіз наслідків ударів, завданих у ніч на 10 липня.

    За їхніми даними, українські сили уразили низку важливих об’єктів російської нафтової та транспортної інфраструктури.

    Серед них називають судна так званого «тіньового флоту», які використовуються Росією для обходу міжнародних санкцій, портові потужності, об’єкти логістики та один із нафтопереробних заводів.

    Офіційного підтвердження цієї інформації з боку російської влади наразі немає.

    Водночас останні події свідчать про те, що бойові дії дедалі активніше впливають не лише на військову сферу, а й на транспортну інфраструктуру, морську логістику та міжнародну торгівлю.

    У разі якщо обмеження судноплавства триватимуть довше, Росія може зіткнутися із затримками експортних поставок, зростанням логістичних витрат, накопиченням вантажів у портах та необхідністю перегляду маршрутів перевезення.

    Для світового ринку це означатиме збереження високої волатильності цін на зерно та підвищену увагу інвесторів до будь-яких новин щодо роботи морських транспортних коридорів у Чорноморському та Азовському регіонах.

  • Крим під тиском: Україна нарощує удари по ключовій логістиці РФ

    Крим під тиском: Україна нарощує удари по ключовій логістиці РФ

    Розвідувальна спільнота Великої Британії у своєму черговому аналітичному огляді заявила про подальше розширення можливостей України щодо завдання ударів по тимчасово окупованому Росією Криму та критичній військовій інфраструктурі на півострові. У документі зазначається, що українські атаки останніх місяців демонструють зростання інтенсивності, точності та стратегічного впливу, зокрема на логістичні маршрути, які забезпечують російське угруповання в регіоні.

    Аналітики підкреслюють, що серія ударів, здійснених Україною, дедалі більше змінює характер функціонування російської військової інфраструктури в Криму, створюючи системний тиск на постачання, транспорт і оборонні можливості окупаційних сил. Особливу увагу в огляді приділено операції, що відбулася в ніч на 20 червня, коли українські сили завдали ударів по низці об’єктів на території Криму, а також по переправі через Керченську протоку — ключовому логістичному вузлу, який з’єднує окупований півострів із територією Росії.

    За даними британської розвідки, серед цілей тоді опинилися системи протиповітряної оборони, паливні склади та три автомобільні пороми, які відіграють важливу роль у забезпеченні транспортного сполучення через протоку. У звіті наголошується, що виведення з ладу цих трьох поромів майже напевно суттєво поглибило вже наявні проблеми з постачанням у Криму, які накопичувалися внаслідок попередніх ударів та загального навантаження на логістичну систему.

    Окремо зазначається, що на окупованому півострові вже фіксуються системні перебої з постачанням пального, а також значні затримки на пунктах переправи через Керченську протоку. Британська розвідка пов’язує це з комплексним впливом українських ударів, які порушують як морську, так і сухопутну логістику, змушуючи російську сторону перерозподіляти обмежені ресурси та шукати альтернативні маршрути постачання.

    У звіті також нагадують, що після українського удару по Кримському мосту у жовтні 2022 року російська сторона запровадила жорсткі протоколи безпеки, які суттєво обмежили використання мосту для вантажного транспорту. Згідно з цими правилами, вантажівки можуть користуватися лише поромними переправами, тоді як сам міст переважно використовується для легкових автомобілів, автобусів та окремих видів залізничного сполучення. Таким чином, будь-яке виведення з ладу поромної інфраструктури має непропорційно великий вплив на загальну логістичну систему Криму.

    Британська розвідка також звертає увагу на те, що у березні та квітні 2026 року Україна вже завдавала ударів по двох інших поромах, які залишалися ключовими елементами транспортної системи через Керченську протоку. За оцінкою аналітиків, ці судна, ймовірно, наразі перебувають у ремонті або не можуть повноцінно виконувати свої функції, що ще більше зменшило пропускну здатність переправи та створило додаткові вузькі місця в логістиці.

    У документі підкреслюється, що Україна дедалі активніше застосовує комплексний підхід до ураження російських логістичних мереж на окупованих територіях. Йдеться про поєднання ударних безпілотників, далекобійних засобів ураження та розвідданих, що дозволяє системно виводити з ладу як військові, так і інфраструктурні об’єкти. Така стратегія, за оцінкою британської сторони, спрямована не лише на фізичне знищення цілей, а й на довготривале ускладнення функціонування всієї системи забезпечення російських військ у регіоні.

    Аналітики також зазначають, що масштаб і регулярність українських ударів поступово виснажують російську систему протиповітряної оборони навіть у районах, які вважаються пріоритетними для захисту, зокрема в районі Керченської протоки. Це, у свою чергу, підвищує вразливість критичної інфраструктури, включно з транспортними переходами, паливними базами та об’єктами військового призначення.

    У підсумку британська розвідка доходить висновку, що така динаміка розширює можливості України для подальших ударів по стратегічно важливих об’єктах, зокрема по Кримському мосту, який має не лише військове, а й символічне та політичне значення для Кремля. Саме цей об’єкт, як зазначається в огляді, залишається одним із ключових елементів російської логістики на південному напрямку та водночас однією з найбільш чутливих цілей для російського керівництва.

    На тлі цих оцінок міжнародні експерти також відзначають загальну тенденцію посилення українських можливостей для глибоких ударів по тилових районах противника. Раніше в Міністерстві оборони Естонії заявляли, що така здатність України створює для Росії складну ситуацію через обмеженість систем протиповітряної оборони, які не можуть одночасно захищати всі критичні об’єкти.

    Таким чином, новий звіт британської розвідки фіксує не лише тактичні результати окремих ударів, а й ширшу стратегічну тенденцію — поступове руйнування російської логістики в Криму та зміну балансу можливостей сторін у регіоні

  • Мінус С-400 і «Панцирі»: українські спецпризначенці завдали болючого удару по окупантах на півосторві

    Мінус С-400 і «Панцирі»: українські спецпризначенці завдали болючого удару по окупантах на півосторві

    Українські спецпризначенці продовжують методично знищувати ключові військові об’єкти російських окупантів у тимчасово окупованому Криму. Цього разу під удар потрапили системи протиповітряної оборони, які прикривають Керченську протоку, а також інфраструктура двох стратегічно важливих військових аеродромів. Про успішну спецоперацію повідомила Служба безпеки України.

    За даними СБУ, воїни Центру спеціальних операцій «Альфа» завдали серії точкових ударів по російських військових об’єктах на півострові. Основною ціллю стали засоби протиповітряної оборони окупантів у районі Керчі та інфраструктура військових аеродромів «Саки» і «Гвардійське».

    У спецслужбі повідомили, що внаслідок операції на військовому аеродромі «Саки» було уражено чотири ангари, які використовувалися для розміщення та обслуговування авіаційної техніки російських військ. Саме цей аеродром вважається одним із ключових об’єктів російської військової авіації в окупованому Криму. Звідти регулярно здійснюються вильоти літаків, які беруть участь у війні проти України.

    Крім того, під удар потрапили елементи однієї з найсучасніших російських систем протиповітряної оборони. За попередньою інформацією, поблизу Керченської протоки було уражено дві одиниці озброєння зі складу зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф». Також українські спецпризначенці знищили два зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир-С1», які забезпечували ближній захист російської ППО.

    У Службі безпеки наголосили, що це вже четвертий комплекс «Панцир-С1», уражений підрозділами ЦСО «Альфа» в районі Керченської протоки за останній час. Такі втрати суттєво послаблюють можливості російської армії контролювати повітряний простір над окупованим півостровом.

    «Російські окупанти втрачають контроль над небом Криму. Кожен знищений комплекс ППО та кожен уражений військовий аеродром відкриває нові можливості для подальших ударів України по військовій інфраструктурі ворога. СБУ й надалі методично перетворюватиме Крим на територію постійних втрат для російської армії, допоки вона не покине український півострів», – заявили у спецслужбі.

    Операція відбулася на тлі серії потужних ударів по російській інфраструктурі в окупованому Криму. У ніч проти 24 червня на півострові сталася масштабна аварія в енергосистемі після атак безпілотників. У результаті без електропостачання залишилися Севастополь, Сімферополь, Ялта, Алушта та низка інших населених пунктів.

    За повідомленнями місцевої окупаційної влади, через аварію довелося запроваджувати графіки аварійних відключень електроенергії. Також тимчасово були обмежені окремі транспортні маршрути та робота частини соціальної інфраструктури.

    Останніми днями Крим стикається одразу з кількома серйозними проблемами. Крім перебоїв з електропостачанням, на півострові фіксують дефіцит пального та труднощі з логістикою. Російські телеграм-канали та місцеві жителі повідомляють про черги на автозаправних станціях і затримки постачання окремих товарів.

    Українські Сили оборони останнім часом значно активізували удари по військових, логістичних та паливних об’єктах окупантів. Під атаки потрапляють склади боєприпасів, системи ППО, військові аеродроми, енергетична інфраструктура та транспортні вузли, які забезпечують російське угруповання на півострові.

    Раніше повідомлялося про удари по військових об’єктах у районах Керчі, Феодосії та Севастополя. Також українські військові завдавали ударів по мостах і логістичних маршрутах, які використовуються для перекидання техніки та забезпечення окупаційних військ.

    Військові експерти зазначають, що знищення систем ППО має особливе значення для подальших операцій України. Комплекси С-400 та «Панцир-С1» є ключовими елементами багаторівневої російської системи протиповітряної оборони в Криму. Їхня втрата знижує здатність окупантів захищати важливі військові об’єкти від ударів дронів і ракет.

    Особливо важливим є район Керченської протоки, де зосереджені численні військові об’єкти, системи спостереження та логістичні маршрути, які з’єднують Росію з окупованим Кримом. Саме тому російське командування приділяє особливу увагу захисту цього напрямку.

    На думку аналітиків, останні успішні удари свідчать про системний підхід України до послаблення російського військового потенціалу на півострові. Руйнування елементів ППО, ураження військових аеродромів та створення проблем з енергетикою і логістикою поступово ускладнюють можливості окупаційних військ утримувати контроль над регіоном.

    Попри спроби російської влади запевнити населення у повному контролі над ситуацією, останні події демонструють дедалі більшу вразливість військової інфраструктури окупованого Криму. А успішна операція СБУ стала ще одним ударом по оборонних можливостях російської армії на півострові.

  • Дрони влаштували хаос у Криму: пожежі в Керчі, вибухи в Севастополі та Сімферополі

    Дрони влаштували хаос у Криму: пожежі в Керчі, вибухи в Севастополі та Сімферополі

    У ніч проти 21 червня в тимчасово окупованому Криму пролунала серія потужних вибухів. Повідомлення про роботу протиповітряної оборони, прольоти безпілотників та масштабні пожежі надходили одразу з кількох районів півострова. Через повітряну загрозу окупаційна влада була змушена тимчасово перекрити рух Керченським мостом, який залишається одним із ключових логістичних маршрутів для російських військ.

    За інформацією моніторингових ресурсів та місцевих жителів, вибухи було чути у Керчі, Севастополі, Сімферополі, Бахчисараї, Євпаторії, Джанкойському районі, а також у Красногвардійському, Нижньогірському та Красноперекопському районах. Російські системи ППО працювали протягом кількох годин, намагаючись відбити атаку безпілотників.

    Перші повідомлення про атаку почали з’являтися ще пізно ввечері 20 червня. Очевидці повідомляли про проліт дронів над центральною частиною півострова, після чого почали лунати вибухи. Особливо напружена ситуація спостерігалася в районі Керчі, де після серії детонацій виникли масштабні пожежі.

    Найбільший резонанс викликала пожежа на території Керченського морського порту. За даними моніторингових груп, займання зафіксували в районі терміналів зберігання та перевалки паливно-мастильних матеріалів і скрапленого газу. Над містом піднялися густі клуби чорного диму, які було видно за багато кілометрів від місця події. Місцеві жителі повідомляли про повторні вибухи вже після початку пожежі.

    Згідно з даними супутникового моніторингу, осередки займання були зафіксовані на території комплексу АЕГАЗ-Термінал, що спеціалізується на перевалці скрапленого газу. Неподалік також розташований паливний термінал компанії ТЕС, який використовується для зберігання нафтопродуктів.

    Крім порту Керчі, повідомлялося про сильну пожежу в районі порту «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Саме через цей транспортний вузол російські окупанти здійснюють перевезення вантажів до Криму та забезпечують логістичні маршрути між півостровом і Краснодарським краєм РФ.

    Також зафіксовано пожежі поблизу селища Курортне на Керченському півострові. За даними моніторингових ресурсів, у цьому районі можуть розташовуватися об’єкти російської протиповітряної оборони, зокрема радіолокаційні станції та позиції зенітно-ракетних комплексів С-300 або С-400.

    Окремі джерела повідомляють про займання на території військової частини №98546, де дислокується 630-й окремий залізничний батальйон російської армії. Цей підрозділ відповідає за функціонування та ремонт залізничної інфраструктури, яка використовується окупаційними військами для перевезення техніки, боєприпасів та особового складу.

    На тлі атаки окупаційна адміністрація була змушена тимчасово перекрити рух Керченським мостом. Відповідні повідомлення з’явилися близько першої години ночі. Російська сторона традиційно закликала водіїв зберігати спокій та виконувати вказівки служб безпеки. Перекриття тривало під час активної фази роботи ППО та ліквідації наслідків вибухів поблизу протоки.

    Події стали продовженням серії успішних ударів українських сил по військовій інфраструктурі окупантів у Криму. Напередодні Сили безпілотних систем України повідомили про ураження чотирьох газових компресорних станцій на півострові. Під удари потрапили об’єкти в районах Журавлівки, Ароматного, Ключів та Лохівки. Крім того, українські підрозділи атакували логістичні маршрути окупантів, зокрема міст через Генічеську протоку та транспортне забезпечення російських військ на південному напрямку.

    Офіційних коментарів російського Міноборони щодо масштабів пошкоджень станом на ранок не було. Водночас численні фото й відео, оприлюднені очевидцями та моніторинговими каналами, свідчать про серйозні пожежі в районах стратегічно важливих об’єктів.

    Аналітики зазначають, що удари по паливній інфраструктурі, транспортних вузлах та логістичних маршрутах дедалі сильніше ускладнюють забезпечення російського угруповання в окупованому Криму. Особливо чутливими залишаються об’єкти в районі Керченської протоки, через які проходить значна частина постачання для військ РФ на південному фронті.

    Нічна атака стала однією з наймасштабніших за останній час на території окупованого півострова та вкотре продемонструвала вразливість російської військової інфраструктури навіть у глибокому тилу окупаційного угруповання.

  • Арбітраж ООН підтвердив права України в Чорному та Азовському морях

    Арбітраж ООН підтвердив права України в Чорному та Азовському морях

    Арбітражний трибунал під егідою Організації Об’єднаних Націй ухвалив рішення у справі щодо прав України в Чорному та Азовському морях, яке Київ називає важливим підтвердженням чинності міжнародного морського права та спростуванням російських претензій на одноосібний контроль над частиною цих акваторій. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України, наголосивши, що суд фактично відхилив ключові аргументи Російської Федерації, зокрема тезу про нібито «виключний» статус Азовського моря та Керченської протоки.

    У рішенні трибуналу прямо зазначено, що Азовське море та Керченська протока не можуть розглядатися як так зване «російське озеро», як це неодноразово стверджувала російська сторона у своїх юридичних та політичних аргументах. Суд підтвердив, що ці водні простори мають статус внутрішніх вод двох держав — України та Російської Федерації, що означає спільний характер їх правового режиму та відсутність права будь-якої сторони на виключне володіння або одноосібне регулювання.

    Окремо арбітраж наголосив, що Україна залишається прибережною державою у Чорному та Азовському морях, а також у Керченській протоці, і повністю зберігає свої суверенні права відповідно до норм Конвенції ООН з морського права. У рішенні підкреслюється, що односторонні дії Російської Федерації, зокрема після 2022 року, не мають юридичної сили для зміни статусу цих вод і не впливають на міжнародно визнані права України як прибережної держави.

    Суд також розглянув питання масштабних інфраструктурних проєктів Росії в регіоні, серед яких будівництво Кримського мосту через Керченську протоку, прокладання підводних енергетичних кабелів і газопроводів. Трибунал дійшов висновку, що під час реалізації цих проєктів російська сторона допустила порушення міжнародних норм, зокрема у сфері охорони морського середовища. Було встановлено, що Росія не провела належної екологічної оцінки впливу зазначених робіт і не забезпечила належного оприлюднення відповідних даних, що суперечить міжнародним вимогам щодо прозорості та захисту довкілля.

    У Міністерстві закордонних справ України заявили, що це рішення є черговим свідченням системного нехтування Російською Федерацією нормами міжнародного права. У відомстві наголосили, що спроби Москви закріпити наслідки своєї агресії та окупації як нібито нову реальність не отримують і не отримають міжнародно-правового визнання, а позиція трибуналу ще раз підтверджує фундаментальні принципи міжнародного морського права, які залишаються чинними незалежно від політичних обставин.

    Україна ініціювала цей міжнародний арбітраж ще 14 вересня 2016 року, посилаючись на системні порушення Росією Конвенції ООН з морського права в акваторіях Чорного та Азовського морів, а також Керченської протоки. У позові Київ зазначав, що ці порушення розпочалися після окупації Кримського півострова у 2014 році та поступово набули системного характеру, включно з обмеженням судноплавства, контролем над ресурсами та односторонніми інфраструктурними проєктами.

    Рішення трибуналу в Україні розглядають як важливий юридичний прецедент, який має значення не лише для двостороннього спору з Росією, а й для ширшої міжнародної практики застосування Конвенції ООН з морського права. Воно також підкреслює принцип неприпустимості силового перегляду морських кордонів і прав прибережних держав, навіть у разі тривалих конфліктів.

    У Києві очікують, що це рішення посилить позиції України в подальших міжнародних процесах і стане додатковим аргументом у дискусіях щодо відповідальності Росії за порушення міжнародного права в Чорноморському регіоні.

  • Керченський міст паралізований на понад вісім годин: затримуються потяги, росіяни говорять про «загрози»

    Керченський міст паралізований на понад вісім годин: затримуються потяги, росіяни говорять про «загрози»

    Керченський міст, який Росія використовує як ключову логістичну артерію між тимчасово окуованим Кримом і територією РФ, виявився заблокованим більш ніж на вісім годин. Через перекриття руху затримуються щонайменше десять пасажирських потягів, а ситуація викликала паніку серед російських туристів і військових логістів.

    Про це повідомляє телеграм-канал «Кримський вітер», а також російські моніторингові ресурси.

    За наявною інформацією, рух Керченським мостом було перекрито о 02:27 у ніч проти 16 травня. Станом на ранок рух залишався заблокованим.

    Офіційні російські структури традиційно не пояснюють конкретних причин перекриття, обмежуючись формулюванням про «загрозу безпеці». Водночас російські пабліки повідомляють про посилені заходи контролю, перевірки транспорту та ймовірну небезпеку атак.

    Саме через Керченський міст Росія перекидає значну частину військової техніки, боєприпасів, пального та особового складу для забезпечення угруповання військ на півдні України. Після пошкодження сухопутного коридору через окуповані території Запорізької області значення мосту для Кремля лише зросло.

    За повідомленнями російських ресурсів, через тривале блокування руху від графіка відстають щонайменше десять потягів, які курсують між Кримом та російськими регіонами. На вокзалах утворюються черги, а пасажири скаржаться на відсутність чіткої інформації щодо часу відновлення руху.

    Кримський міст уже не вперше стає об’єктом надзвичайних ситуацій та атак від початку повномасштабної війни.

    8 жовтня 2022 року на мосту стався потужний вибух, унаслідок якого обвалилися автомобільні прольоти та загорівся залізничний ешелон із паливом. Тоді Росія була змушена тимчасово зупинити рух і проводити масштабні ремонтні роботи.

    У липні 2023 року міст зазнав ще однієї атаки, внаслідок якої були пошкоджені конструкції автомобільної частини. Тоді загинули двоє цивільних, а рух також довелося обмежувати.

    Українська сторона офіційно не завжди підтверджує причетність до ударів по мосту, однак представники Служби безпеки України та військової розвідки неодноразово заявляли, що цей об’єкт є законною військовою ціллю, оскільки використовується для забезпечення російської армії.

    Президент Володимир Зеленський раніше наголошував, що будь-які об’єкти, через які Росія веде війну проти України, можуть розглядатися як елементи військової інфраструктури.

    Після останніх масованих російських атак по українських містах глава держави заявив, що Україна готує «справедливу відповідь» на удари по цивільній та критичній інфраструктурі.

    Тим часом російська влада продовжує посилювати заходи безпеки навколо мосту. У районі Керченської протоки постійно працюють системи ППО, патрульні катери та авіація. Також періодично окупанти перекривають рух через загрозу морських дронів або повітряних атак.

    Експерти зазначають, що навіть короткочасне блокування Керченського мосту створює серйозні логістичні проблеми для російських військ, особливо на тлі активних бойових дій на південному напрямку.

    Крім військового значення, міст залишається символічним проєктом Кремля. Його відкриття після окупації Криму Росія використовувала як один із головних пропагандистських символів «інтеграції» півострова.

    Однак від початку великої війни міст дедалі частіше перетворюється не на символ стабільності, а на одну з найуразливіших точок російської військової логістики.