Daypolitico

Позначка: керовані авіабомби

  • Два носії КАБів під ударом: українські ракети атакували авіабазу РФ у Волгоградській області

    Два носії КАБів під ударом: українські ракети атакували авіабазу РФ у Волгоградській області

    Військово-морські сили ЗСУ повідомили про знищення двох російських винищувачів-бомбардувальників Су-34 внаслідок ракетного удару по військовому аеродрому «Маринівка» у Волгоградській області РФ. За даними українських військових, для атаки застосували береговий ракетний комплекс «Нептун». Уражені літаки російська армія використовує для завдання ударів по Україні, зокрема керованими авіаційними бомбами.

    Про результати операції 29 жовтня повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.

    За інформацією військових, під удар потрапив аеродром поблизу населеного пункту Октябрський у Волгоградській області Росії. На цьому об’єкті базується 11-й змішаний авіаційний полк, який входить до складу 4-ї змішаної авіаційної дивізії 4-ї армії ВПС і ППО РФ.

    Саме на території зазначеного військового об’єкта, за повідомленням ВМС, було знищено два винищувачі-бомбардувальники Су-34.

    Особливістю операції стало застосування українського ракетного комплексу «Нептун», який спочатку створювали для ураження надводних цілей. Згодом його можливості розширили, що дозволило використовувати відповідні модифікації для ударів по наземних військових об’єктах.

    Застосування українських ракет проти військових аеродромів Росії має особливе значення, оскільки дозволяє атакувати авіаційну техніку противника безпосередньо в місцях її базування.

    Су-34 належать до основних ударних літаків російської тактичної авіації. Вони можуть застосовувати ракети та керовані авіаційні бомби, якими окупанти регулярно атакують українські позиції й прифронтові населені пункти.

    Завдяки використанню модулів планування та корекції російські літаки отримали можливість скидати авіабомби на значній відстані від цілей, не наближаючись безпосередньо до позицій української протиповітряної оборони.

    Саме тому знищення або пошкодження таких бомбардувальників може впливати на здатність російської армії проводити повітряні атаки.

    Водночас фактичний масштаб втрат залежатиме від того, чи були літаки повністю знищені, чи підлягають ремонту. Незалежних підтверджень стану обох Су-34 після удару наразі немає.

    Аеродром «Маринівка» вже неодноразово ставав ціллю українських атак. Зокрема, 27 червня 2025 року СБУ та Сили спеціальних операцій повідомляли про знищення двох Су-34 і пошкодження ще двох літаків на цьому ж летовищі.

    Тоді для ураження російської авіації застосували далекобійні безпілотники. Після атаки також виникла пожежа в техніко-експлуатаційній частині аеродрому, де здійснюється обслуговування та підготовка літаків до польотів.

    Нинішнє повідомлення про удар «Нептуном» свідчить про продовження українських операцій проти російської військової авіації.

    Раніше, 15 жовтня 2026 року, Військово-морські сили застосували комплекс «Нептун» проти аеродрому «Борисоглєбськ» у Воронезькій області РФ.

    За уточненими українськими даними, тоді чотири Су-34 були знищені, а ще два дістали пошкодження. Також повідомлялося про ураження обладнання, необхідного для забезпечення польотів.

    Таким чином, атака на «Маринівку» стала ще одним повідомленим випадком застосування українських ракет проти російської авіаційної інфраструктури.

    За оцінкою Головного управління розвідки Міністерства оборони України, станом на 22 жовтня Росія мала приблизно 140 винищувачів-бомбардувальників Су-34 різних модифікацій.

    При цьому російська промисловість, за оцінками розвідки, здатна виробляти орієнтовно 14–18 таких літаків на рік. Отже, втрати навіть кількох машин можуть створювати додаткове навантаження на виробничі та ремонтні потужності військово-промислового комплексу РФ.

    Водночас кількість літаків у російському авіапарку не свідчить безпосередньо про їхню боєготовність. На можливості застосування авіації впливають технічний стан машин, наявність екіпажів, озброєння та засобів обслуговування.

    Наразі ВМС України повідомили про знищення двох Су-34 на аеродромі «Маринівка». Детальні результати удару, зокрема ступінь пошкодження інфраструктури летовища, можуть уточнюватися.

    Українські військові продовжують операції проти об’єктів, які Росія використовує для ведення бойових дій та повітряних атак по території України.

  • Росія скинула вісім авіабомб на Херсон: загинув водій швидкої, серед поранених — немовля

    Росія скинула вісім авіабомб на Херсон: загинув водій швидкої, серед поранених — немовля

    Російські війська вранці 17 жовтня здійснили два масовані авіаудари по житлових кварталах Херсона, скинувши вісім керованих авіабомб протягом години. Внаслідок атаки загинув водій екстреної медичної допомоги, який прибув рятувати постраждалих після перших вибухів. За оновленими даними поліції, поранення дістала 21 людина, серед них — одномісячне немовля, 11-річна дівчинка та медична працівниця. У місті пошкоджено щонайменше 15 багатоповерхівок, дитячий садок та інші цивільні об’єкти.

    Про наслідки атаки повідомили начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько, керівник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін та поліція Херсонської області.

    За даними міської влади, близько четвертої години ранку російська авіація почала скидати керовані авіабомби на Корабельний район Херсона.

    Протягом години окупанти здійснили два авіаудари, застосувавши загалом вісім авіабомб. Під ударом опинилися багатоповерхові житлові будинки та об’єкти соціальної інфраструктури.

    Найтрагічнішим епізодом стало ураження району, де вже працювали медики, які прибули допомагати постраждалим.

    Після перших вибухів на місце виїхала бригада екстреної медичної допомоги. Однак російські війська завдали повторного удару.

    Внаслідок атаки водій швидкої допомоги дістав смертельні травми. Також постраждала медична працівниця.

    За інформацією правоохоронців, загиблий прибув на допомогу мешканцям житлового кварталу після першого удару.

    Обставини повторного обстрілу та його можливу спрямованість проти медиків мають встановити слідчі. Водночас міжнародне гуманітарне право передбачає особливий захист медичного персоналу й транспорту екстреної допомоги.

    Серед постраждалих — дитина, якій виповнився лише один місяць

    За повідомленням місцевої влади, немовля перебувало у квартирі разом із батьками під час російської атаки.

    Поранень зазнала вся родина: 28-річна жінка, 37-річний чоловік та їхня дитина.

    У постраждалих діагностували вибухові травми, закриті черепно-мозкові травми та акубаротравми.

    Усіх трьох доправили до лікарні. Їхній стан на момент госпіталізації оцінювали як середньої тяжкості.

    Також постраждала 11-річна дівчинка. У неї зафіксували вибухову травму, акубаротравму та поранення потиличної ділянки.

    Серед інших поранених є чоловіки та жінки різного віку.

    За інформацією «Суспільного Херсон», один із постраждалих, 58-річний чоловік, перебував у тяжкому стані, у комі.

    Масштаб руйнувань у житловому кварталі виявився значним

    Поліція повідомила, що у Шуменському мікрорайоні пошкоджено щонайменше 15 багатоквартирних будинків.

    Унаслідок вибухів постраждали також дитячий садок, магазин та припарковані автомобілі.

    Частина мешканців опинилася заблокованою у квартирах, а деякі люди — під завалами пошкоджених конструкцій.

    На місцях влучань працювали рятувальники, медики, поліцейські та інші екстрені служби.

    Вони допомагали постраждалим, обстежували пошкоджені приміщення та фіксували наслідки обстрілу.

    Херсон залишається одним із міст України, де цивільні мешканці щодня стикаються з небезпекою російських атак

    Після звільнення правобережної частини Херсонщини в листопаді 2022 року російські війська продовжують обстрілювати місто з тимчасово окупованого лівого берега Дніпра, а також застосовують ударні безпілотники та авіацію.

    Особливу небезпеку становлять повторні удари, які можуть загрожувати людям, що прибувають допомагати постраждалим.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про атаку російського дрона на автомобіль швидкої допомоги в Корабельному районі Херсона.

    Тоді, 16 червня, внаслідок удару поранення отримали двоє медичних працівників, які виконували свої службові обов’язки.

    Ще одним прикладом небезпеки для цивільних стала російська авіаційна атака на багатоповерхівку Херсона в лютому 2025 року, після якої рятувальники діставали людей із-під завалів.

    Нинішні удари вкотре свідчать про високий ризик для цивільного населення міста, включно з дітьми, людьми похилого віку та працівниками екстрених служб.

    Станом на 12:23 17 жовтня правоохоронці підтвердили загибель однієї людини та поранення 21 особи.

    Раніше місцева влада повідомляла про 20 поранених, однак кількість постраждалих зросла після уточнення інформації.

    На місцях російських ударів продовжують працювати відповідні служби. Правоохоронці документують пошкодження цивільних об’єктів і встановлюють усі обставини атаки.

    Російський авіаудар 17 жовтня забрав життя людини, яка прибула рятувати інших, та залишив десятки мирних мешканців із травмами. Серед поранених — діти, для яких звичайна ніч у власному будинку обернулася госпіталізацією.

  • Ранок почався з вибухів: російські КАБи атакували Дніпро, є поранений

    Ранок почався з вибухів: російські КАБи атакували Дніпро, є поранений

    Вранці 13 жовтня російські війська атакували Дніпро. Перед вибухами Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух керованих авіаційних бомб у напрямку міста. Внаслідок удару постраждав 64-річний чоловік, пошкоджень зазнали житлові багатоповерхівки, автомобілі та об’єкт транспортної інфраструктури.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

    За даними місцевої влади, вибухи у Дніпрі пролунали приблизно о 05:20. В одному з районів міста ударна хвиля вибила вікна в багатоповерхових житлових будинках.

    Згодом стало відомо про пораненого чоловіка віком 64 роки. Медики надали йому необхідну допомогу, однак від госпіталізації він відмовився.

    Крім житлових будинків, пошкоджено об’єкт транспортної інфраструктури та припарковані автомобілі.

    Інформацію про масштаби руйнувань місцева влада продовжує уточнювати.

    За повідомленням «Суспільного», перед атакою Повітряні сили ЗСУ попереджали про загрозу застосування керованих авіаційних бомб по Дніпру.

    КАБи становлять значну загрозу для населених пунктів, оскільки можуть запускатися російською авіацією на відстані від цілі. Їхнє застосування по міській забудові здатне призводити до масштабних руйнувань і численних жертв.

    Упродовж ночі та ранку 13 жовтня російські війська також атакували інші райони Дніпропетровської області.

    За інформацією ОВА, ворог понад десять разів завдавав ударів по чотирьох районах регіону, застосовуючи безпілотники та авіаційні боєприпаси.

    Зокрема, у Павлоградському районі внаслідок російської атаки загорілася вантажівка. У Синельниківському районі пошкоджено приватний житловий будинок.

    Під ударами також перебувала Нікопольщина.

    Це вже не перша атака на Дніпро протягом останніх днів. У ніч на 11 жовтня російські безпілотники пошкодили багатоповерховий будинок, а також спричинили займання складських приміщень.

    Станом на ранкові повідомлення 13 жовтня в самому Дніпрі відомо про одного постраждалого. Остаточні наслідки ударів встановлюють відповідні служби.

  • Кількість жертв удару по Запоріжжю зросла до 20: серед загиблих троє дітей

    Кількість жертв удару по Запоріжжю зросла до 20: серед загиблих троє дітей

    У Запоріжжі продовжує зростати кількість загиблих унаслідок масштабного російського авіаудару по житлових кварталах 10 жовтня. За останніми даними, які наводить міжнародне агентство Reuters, атака забрала життя 20 людей, серед яких троє дітей. Ще 18 осіб отримали поранення. Рятувальники протягом дня розбирали завали зруйнованих житлових будинків.

    Російські війська атакували Запоріжжя вранці суботи, 10 жовтня, застосувавши керовані авіаційні бомби.

    За інформацією місцевої влади, по житлових кварталах міста було завдано п’ять ударів. Один із боєприпасів влучив у п’ятиповерховий житловий будинок, спричинивши обвал конструкцій.

    Кількість жертв удару по Запоріжжю зросла до 20: серед загиблих троє дітей

    Унаслідок атаки зруйновано під’їзди двох багатоквартирних будинків і приватний будинок. Пошкоджень зазнали сусідні житлові будівлі та автомобілі.

    Протягом дня кількість загиблих невпинно збільшувалася. Вранці рятувальники повідомляли про сімох жертв, згодом — про 11, а о 15:22 Державна служба з надзвичайних ситуацій підтвердила загибель 17 людей.

    Пізніше міжнародне агентство Reuters повідомило вже про 20 загиблих та 18 поранених.

    Серед загиблих — троє дітей. За даними ДСНС, серед постраждалих також є неповнолітні.

    Після удару на місцях руйнувань працювали рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби.

    Пошуково-рятувальна операція ускладнювалася масштабними обвалами будівельних конструкцій. Раніше повідомлялося, що під завалами можуть залишатися люди, місцеперебування яких невідоме.

    Водночас актуальну кількість зниклих безвісти на момент публікації достовірно встановити не вдалося.

    Одну з постраждалих жінок рятувальникам вдалося дістати живою з-під уламків зруйнованого будинку. Їй надали необхідну медичну допомогу.

    У Запоріжжі 11 жовтня оголошено День жалоби за загиблими внаслідок російської атаки.

    Президент України Володимир Зеленський засудив обстріл мирного міста та звернув увагу на те, що російські удари тривають на тлі міжнародних дискусій щодо послаблення санкцій проти Москви.

    За словами глави держави, додаткові доходи від експорту російських енергоносіїв можуть використовуватися Кремлем для фінансування подальших атак на Україну.

    Правоохоронці документують наслідки ударів, а місцева влада організовує допомогу постраждалим мешканцям.

    Інформація про кількість жертв і масштаби руйнувань продовжує уточнюватися.

  • «Росія подякувала бомбами»: Зеленський пов’язав загибель дітей у Запоріжжі зі зняттям санкцій США

    «Росія подякувала бомбами»: Зеленський пов’язав загибель дітей у Запоріжжі зі зняттям санкцій США

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія відповіла на послаблення американських санкцій проти експорту дизельного пального новою масованою атакою на Україну. У ніч проти 10 жовтня російські війська атакували 13 регіонів, а в Запоріжжі скинули п’ять керованих авіабомб на житлову забудову. За останніми даними, які оприлюднив глава держави, загинули 12 людей, серед них троє дітей. Ще 14 осіб отримали поранення.

    Про це Зеленський повідомив 10 жовтня у своїх соціальних мережах, коментуючи наслідки російських обстрілів та домовленість президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо постачання російського дизеля.

    Український президент назвав ранковий удар по Запоріжжю своєрідною «подякою» Кремля за рішення Вашингтона послабити економічний тиск на Росію.

    За його словами, російська авіація застосувала п’ять керованих авіабомб проти житлових кварталів міста. Внаслідок влучань були зруйновані та пошкоджені багатоповерхові будинки, а під завалами опинилися люди.

    Станом на момент заяви Зеленського було відомо про 12 загиблих, зокрема трьох дітей. Ще 14 людей зазнали поранень, двоє з них перебували у важкому стані.

    Крім того, рятувальники перевіряли інформацію про 12 людей, які могли перебувати на місцях ударів. Пошуково-рятувальні роботи тривали.

    Зеленський наголосив, що послаблення санкцій без реальних кроків Росії до припинення війни створює для Кремля можливість продовжувати агресію.

    За його оцінкою, Москва сприймає економічні поступки не як стимул до миру, а як сигнал, що міжнародний тиск слабшає.

    Президент також повідомив, що впродовж ночі російські удари охопили 13 областей України. Пошкоджень зазнали житлові будинки, транспортна та інша інфраструктура, зокрема залізничні об’єкти.

    Ця атака відбулася невдовзі після телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіним, за результатами якої американський президент оголосив про домовленість щодо постачання російського дизельного пального до США.

    За словами Трампа, Росія погодилася негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля, а в листопаді збільшити обсяги ще на 500 тисяч тонн.

    Одночасно американська сторона дозволила окремі операції з російським дизельним пальним, послабивши частину санкційних обмежень.

    Зеленський раніше назвав таке рішення інвестицією у продовження війни та наголосив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах лише за умови, що Москва припинить руйнувати українську енергетичну інфраструктуру.

    Докладніше про обставини домовленості Вашингтона й Кремля «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі «Трамп домовився з Путіним про російський дизель після відмови Зеленського зупинити удари по НПЗ».

    Також видання раніше писало про обурення Зеленського домовленістю Трампа з Путіним, яку український президент порівняв із повторенням саміту на Алясці.

    На тлі нових російських ударів Зеленський заявив, що Україна продовжить застосовувати далекобійні можливості для послаблення військово-економічного потенціалу агресора.

    Президент наголосив, що відповідь на російські атаки буде, а для досягнення миру необхідно посилювати тиск на Москву.

    Водночас прямий причинно-наслідковий зв’язок між рішенням США щодо дизеля та конкретним наказом російського командування про авіаудар по Запоріжжю незалежно не встановлений. Слова Зеленського є його політичною оцінкою дій Кремля.

    Наразі на місцях російських влучань тривають рятувальні роботи, а дані про кількість загиблих і постраждалих можуть змінюватися.

  • 2026-й уже став смертоноснішим за весь минулий рік: ООН назвала масштаби жертв серед цивільних в Україні

    2026-й уже став смертоноснішим за весь минулий рік: ООН назвала масштаби жертв серед цивільних в Україні

    За перші вісім місяців 2026 року в Україні загинуло або було поранено більше цивільних, ніж за весь 2025 рік. Про це 23 вересня під час засідання Ради Безпеки ООН заявила заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань і миробудівництва Розмарі ДіКарло. Вона попередила, що війна входить у «небезпечну нову фазу», а кількість жертв серед мирного населення продовжує зростати на тлі частіших ракетних і дронових атак по містах далеко від лінії фронту.

    Цифри, оприлюднені Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні, показують масштаб цієї тенденції. Із січня по серпень 2026 року ООН підтвердила 2 222 загиблих та 13 058 поранених цивільних. Загалом це 15 280 убитих і поранених лише за вісім місяців. Цей показник уже перевищив підсумок усього 2025 року та на 55% вищий, ніж за аналогічний період минулого року. Порівняно із січнем–серпнем 2024-го кількість жертв зросла більш ніж удвічі.

    Особливо важкими стали літні місяці. У серпні ООН підтвердила щонайменше 372 загиблих та 2 349 поранених цивільних. Це був другий найвищий місячний показник 2026 року. Ще гіршим виявився липень: за уточненими даними місії, тоді загинули сотні цивільних, а кількість поранених перевищила 2,6 тисячі.

    Про липневу статистику раніше детально писала «Ненька інфо»: Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки: ООН назвала страшні цифри втрат серед цивільних в Україні

    Ключова зміна 2026 року полягає не лише в загальному зростанні кількості жертв. Змінюється і географія небезпеки.

    За даними ООН, головним джерелом цивільних втрат у серпні стали далекобійні ракети та безпілотники. На них припало 47% усіх підтверджених жертв за місяць — 194 загиблих і 1 077 поранених. Причому більшість таких випадків сталася не безпосередньо біля фронту, а у великих міських центрах у тилу.

    Саме на це звернула увагу ДіКарло під час засідання Ради Безпеки. За її словами, Київ та інші великі міста України останніми тижнями переживали практично щоденні атаки, які призводили до загибелі та поранень людей, руйнування житлових будинків і пошкодження критичної інфраструктури.

    Події останніх днів лише підтверджують цю тенденцію.

    23 вересня Росія провела масштабну атаку на Київ, унаслідок якої були пошкоджені промислові та інфраструктурні об’єкти, АЗС, склади та фармацевтичний завод «Дарниця». Внаслідок ударів загинули люди, десятки були поранені.

    «Ненька інфо» писала про наслідки цієї атаки окремо: Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Ще 17 вересня столиця пережила іншу масовану атаку, після якої кількість поранених зросла до 18, серед них були діти. Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    А 20 серпня одна з найважчих атак на столицю забрала життя щонайменше 12 людей. Найбільше жертв тоді було у Солом’янському районі, де російський удар зруйнував частину багатоповерхового житлового будинку. Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    ООН звертає увагу і на іншу небезпечну тенденцію — удари по об’єктах, без яких неможливе повсякденне життя цивільних.

    У серпні місія ООН задокументувала 32 атаки на об’єкти шести великих українських продовольчих, торговельних та логістичних компаній. Для порівняння, у липні таких ударів було 11. Уражалися склади, розподільчі центри, магазини, підприємства харчової промисловості та логістичні об’єкти.

    Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белл наголошувала, що йдеться про інфраструктуру повсякденного життя — місця, де люди купують продукти, отримують доставки та користуються базовими послугами.

    Окремим напрямком російських атак залишається залізниця.

    На початку вересня російські дрони двічі атакували пасажирський потяг Київ–Суми. Пасажирів і бригаду вдалося завчасно евакуювати, тому жертв вдалося уникнути.

    Про цей випадок також повідомляла «Ненька інфо»: Два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ – Суми: пасажирів встигли евакуювати

    При цьому для населення прифронтових регіонів найбільшою небезпекою залишаються вже не далекобійні ракети, а короткодистанційні FPV-дрони та керовані авіабомби.

    У серпні короткодистанційні безпілотники стали головною причиною жертв серед цивільних поблизу фронту. За даними ООН, від них загинула 91 людина, ще 727 отримали поранення. На цей тип зброї припало близько 30% усіх цивільних втрат місяця.

    Таким чином, для українців сформувалися фактично дві різні зони небезпеки: прифронтові території потерпають від FPV-дронів, артилерії та КАБів, тоді як великі міста в глибині країни дедалі частіше опиняються під ударами далекобійних ракет і Shahed.

    В ООН також підкреслюють, що реальна кількість жертв війни вища за підтверджену.

    Станом на 23 вересня Управління Верховного комісара ООН з прав людини підтвердило загибель щонайменше 17 257 цивільних, серед яких 835 дітей, від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Ще 53 693 цивільних, включно з 3 247 дітьми, були поранені.

    Але ООН окремо наголошує: це лише ті випадки, які вдалося незалежно перевірити.

    Реальна кількість загиблих і поранених, імовірно, значно більша, особливо через обмежений доступ до окупованих територій, зруйнованих міст і районів, де бойові дії тривали або продовжуються.

    Із наближенням зими ООН бачить ще одну серйозну загрозу — удари по енергетичній інфраструктурі.

    ДіКарло попередила, що накопичувальний ефект російських атак на енергосистему може залишити мільйони людей без світла та тепла протягом холодних місяців. Вона закликала припинити удари по енергетичних об’єктах та запровадити негайний мораторій на атаки по населених пунктах.

    Ударів зазнає і гуманітарна інфраструктура. З січня по липень в Україні загинули 10 гуманітарних працівників, майже 40 були поранені. Щонайменше 19 складів із гуманітарною допомогою були серйозно пошкоджені або повністю знищені.

    Ще одна проблема — практично відсутній доступ міжнародних гуманітарних організацій до частини українців на окупованих територіях.

    За словами ДіКарло, цивільні в районах, тимчасово окупованих Росією, значною мірою залишаються поза доступом міжнародних гуманітарних організацій через безпекові обмеження та відсутність дозволу на повноцінну роботу.

    Тож заява ООН про те, що лише за вісім місяців 2026 року кількість цивільних жертв перевищила весь показник 2025-го, — це вже не просто статистичне порівняння.

    Цифри показують зміну самої структури війни.

    Російські далекобійні засоби ураження дедалі частіше досягають великих міст далеко від фронту. FPV-дрони перетворюють дороги й населені пункти у прифронтових областях на зони постійного ризику. Удари по складах, магазинах, залізниці, енергетиці та логістиці розширюють наслідки атак далеко за межі безпосередньо уражених будівель.

    І якщо вересневі показники збережуть нинішню тенденцію, остаточний підсумок 2026 року для цивільного населення може виявитися ще важчим. ООН при цьому вже зараз називає ситуацію «небезпечним новим етапом» війни та попереджає, що без реальної деескалації ризики для цивільних і для всього регіону продовжуватимуть зростати.

  • КАБи накрили Суми, дрони били по громадах: уже 15 поранених, серед них двоє 14-річних

    КАБи накрили Суми, дрони били по громадах: уже 15 поранених, серед них двоє 14-річних

    Російські війська протягом минулої доби продовжували масовано атакувати Сумську область керованими авіаційними бомбами, безпілотниками, FPV-дронами, артилерією та мінометами. За уточненими даними Національної поліції України вранці 17 вересня, внаслідок російських атак загинув 64-річний чоловік, ще 15 цивільних дістали поранення та травми. Серед постраждалих — двоє 14-річних підлітків.

    Найбільше постраждалих зафіксували у Сумській громаді, яку російські війська атакували керованими авіаційними бомбами. За інформацією поліції, внаслідок ударів КАБами загинув 64-річний чоловік. Тілесні ушкодження отримали шестеро чоловіків віком 73, 69, 64, 50, 50 та 37 років, дві жінки віком 76 і 69 років, а також 14-річний хлопець і 14-річна дівчина.

    Крім того, у Сумській громаді внаслідок окремої атаки безпілотника травмувався 40-річний чоловік. Таким чином, лише в межах цієї громади в офіційному повідомленні поліції йдеться про загиблого та одинадцятьох людей, які постраждали внаслідок КАБів і дронової атаки.

    Раніше інформація про кількість потерпілих була меншою. Після ударів по Сумах повідомлялося спочатку щонайменше про п’ятьох, потім про шістьох постраждалих, а згодом ДСНС інформувала вже про дев’ятьох поранених, серед яких були двоє дітей. Уранці 17 вересня після уточнення інформації поліцією масштаб наслідків виявився значно більшим.

    Російський удар по Сумах 16 вересня припав на дві локації — приватний сектор та промислову зону міста. Після перших повідомлень Сумська міська військова адміністрація зазначала, що серед постраждалих є 14-річна дитина, якій допомогу надали на місці, а також дві жінки віком 69 і 76 років. Кількох чоловіків після атаки направили на медичне обстеження. Пізніше інформацію про кількість потерпілих неодноразово уточнювали.

    Атаки не обмежилися обласним центром. У Садівській громаді внаслідок удару російського безпілотника тілесні ушкодження отримав 30-річний чоловік.

    Ще троє цивільних постраждали у Хутір-Михайлівській громаді. Там російський дрон поранив трьох жінок віком 78, 71 та 56 років. Таким чином, за інформацією поліції, постраждалі протягом доби були щонайменше у трьох громадах області — Сумській, Садівській та Хутір-Михайлівській.

    Окремо правоохоронці повідомили ще про 60-річного чоловіка, який 17 вересня звернувся до медичного закладу через травми, отримані раніше — під час атаки російського БпЛА 15 вересня у Середино-Будській громаді. Цей випадок поліція згадує окремо від 15 потерпілих унаслідок атак протягом останньої доби.

    За даними Сумської обласної військової адміністрації, протягом доби російські війська здійснили понад 90 ударів по 27 населених пунктах у 12 територіальних громадах Сумщини. Найінтенсивніше російська армія атакувала населені пункти Сумського та Шосткинського районів. Для ударів застосовувалися керовані авіаційні бомби, артилерія, міномети, безпілотні літальні апарати та FPV-дрони.

    Унаслідок ударів пошкодження отримали не лише житлові будинки, а й об’єкти цивільної інфраструктури. Детальну інформацію про масштаби руйнувань місцеві служби продовжували уточнювати вранці 17 вересня. На місцях влучань працювали слідчо-оперативні групи поліції, які документували наслідки атак. Поліція Сумської області повідомила про відкриття кримінальних проваджень за фактами порушення законів та звичаїв війни.

    Особливо тяжкі наслідки зафіксували саме після застосування Росією керованих авіабомб по Сумах. КАБи дозволяють російській авіації завдавати ударів, не наближаючись безпосередньо до лінії фронту, а вибухи таких боєприпасів спричиняють значну зону руйнувань. У Сумах цього разу під ударом опинилися як житлова забудова, так і промислова частина міста. Дані щодо потерпілих протягом вечора 16 вересня та ранку наступного дня змінювалися саме в міру обстеження місць влучань та звернень людей до медиків.

    Ситуація в області залишається напруженою не першу добу. Напередодні, з ранку 15 до ранку 16 вересня, російська армія здійснила 80 обстрілів 21 населеного пункту у 13 громадах Сумщини. Для атак також використовували артилерію, FPV-дрони, інші БпЛА та керовані авіабомби. Тоді повідомлялося про пошкодження приватних домоволодінь, господарських споруд, автомобілів і цивільної інфраструктури.

    Ще добою раніше кількість обстрілів була ще більшою: з ранку 14 до ранку 15 вересня російські війська здійснили майже 110 атак по 21 населеному пункту 13 громад області. Тоді також були поранені цивільні, зокрема 15-річний хлопець у Сумській громаді.

    Таким чином, оновлена інформація правоохоронців суттєво змінила картину наслідків останньої доби. Якщо після перших повідомлень про удари по Сумах йшлося про п’ятьох-шестьох, а згодом про дев’ятьох постраждалих, то вранці 17 вересня поліція повідомила вже про 15 потерпілих у Сумській, Садівській та Хутір-Михайлівській громадах. Одна людина загинула. Серед поранених є двоє дітей — 14-річні хлопець і дівчина.

    Водночас у різних ранкових зведеннях є невелика розбіжність: у матеріалі, що посилається на дані ОВА, йдеться про 14 поранених за добу, тоді як Національна поліція повідомила про 15 постраждалих і навела їхній детальний вік та громади. Тому для актуального матеріалу коректніше посилатися саме на уточнене повідомлення поліції та чітко зазначати джерело цифри.

  • Росія вдарила КАБами по Ізюму серед білого дня: серед постраждалих – троє дітей

    Росія вдарила КАБами по Ізюму серед білого дня: серед постраждалих – троє дітей

    Російські війська вдень 17 липня завдали авіаційного удару керованими авіабомбами по Ізюму Харківської області. Унаслідок атаки постраждали четверо людей, серед яких троє дітей. Окупанти атакували цивільну інфраструктуру міста, а інформація про масштаби руйнувань продовжує уточнюватися.

    Про наслідки обстрілу повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, російська авіація застосувала керовані авіабомби (КАБ), завдавши удару по Ізюму серед дня, коли на вулицях перебували мирні жителі.

    Спочатку було відомо про трьох постраждалих. Восьмирічний хлопчик отримав вибухові травми, 16-річна дівчина зазнала поранень уламками скла, такі ж травми отримав і 40-річний чоловік. Усіх постраждалих доправили до медиків, їм надають необхідну допомогу.

    Згодом Олег Синєгубов повідомив про ще одну постраждалу. Нею стала 13-річна дівчинка, яка зазнала гострої реакції на стрес після авіаудару. Медичну допомогу дитині надали на місці, госпіталізація не знадобилася. Таким чином загальна кількість постраждалих зросла до чотирьох, троє з них — неповнолітні.

    За попередньою інформацією, російські війська атакували саме цивільну інфраструктуру міста. Місцева влада поки не оприлюднила повного переліку пошкоджених об’єктів, однак на місці працюють екстрені служби, які ліквідовують наслідки удару та документують руйнування.

    Ізюм залишається одним із міст Харківської області, що регулярно потерпає від російських атак. Після звільнення міста восени 2022 року російська армія систематично завдає ударів по населеному пункту, використовуючи ракети, безпілотники та керовані авіабомби. Через відносну близькість до лінії фронту місто залишається під постійною загрозою нових обстрілів.

    Керовані авіабомби стали одним із найнебезпечніших видів озброєння, які Росія застосовує проти прифронтових регіонів України. Такі боєприпаси скидаються з літаків поза межами досяжності більшості українських засобів протиповітряної оборони, після чого за допомогою систем наведення можуть уражати цілі на значній відстані. Через потужну бойову частину КАБи спричиняють масштабні руйнування навіть у разі влучання поблизу житлової забудови.

    Останніми місяцями Харківська область регулярно зазнає атак із використанням керованих авіабомб. Російські війська завдають ударів як по самому Харкову, так і по Куп’янську, Ізюму, Вовчанську та інших населених пунктах області, що призводить до руйнування житлових будинків, об’єктів цивільної інфраструктури та численних жертв серед мирного населення.

    Лише напередодні російські війська також застосували керовані авіабомби під час удару по Сумах. Тоді пошкоджень зазнали будівля Національного академічного театру драми та музичної комедії імені Михайла Щепкіна, обласна бібліотека та інші цивільні об’єкти. Обійшлося без загиблих, однак вибухова хвиля вибила десятки вікон і пошкодила Алею пам’яті полеглих українських захисників.

    На місці удару в Ізюмі продовжують працювати рятувальники, медики та правоохоронці. Місцева влада закликає жителів області не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки загроза повторних авіаударів по Харківщині залишається високою. Інформація щодо остаточних наслідків російської атаки уточнюється.

  • У Сумах запровадили новий сигнал тривоги через російські КАБи

    У Сумах запровадили новий сигнал тривоги через російські КАБи

    У Сумах запроваджують новий рівень оповіщення населення про загрозу російських авіаційних ударів керованими авіабомбами. Відтепер у разі отримання інформації про можливе застосування КАБів по місту через систему гучномовців лунатиме окреме екстрене повідомлення із закликом негайно пройти до укриттів. Таке рішення ухвалили після серії масованих атак Росії на Сумську область, під час яких окупанти дедалі частіше застосовують саме керовані авіаційні бомби для ударів по житловій забудові та цивільній інфраструктурі.

    Про це повідомив начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров у своєму Telegram-каналі.

    За словами очільника області, рішення було ухвалене після оперативного обговорення з представниками Збройних сил України, місцевої влади, рятувальних служб, правоохоронних органів та іншими відповідальними структурами. Основною метою нововведення є скорочення часу, який проходить від моменту отримання інформації про загрозу до реакції населення, адже під час ударів керованими авіабомбами кожна хвилина може бути вирішальною.

    Григоров пояснив, що тепер у разі фіксації загрози застосування КАБів по місту через міську систему гучномовців транслюватиметься спеціальне голосове повідомлення: «Увага! КАБи на місто. Усі в укриття».

    За його словами, новий механізм не скасовує чинну систему повітряної тривоги та не замінює офіційні повідомлення Повітряних сил Збройних сил України. Йдеться про ще один рівень оперативного інформування населення, покликаний привернути особливу увагу людей саме до загрози удару керованими авіабомбами, які останнім часом Росія активно використовує проти прикордонних українських регіонів.

    “Це не замінює повітряну тривогу і повідомлення Повітряних сил. Це додатковий рівень інформування, який має допомогти людям швидше зреагувати і перейти в безпечне місце”, – наголосив начальник Сумської ОВА.

    Він закликав мешканців міста максимально відповідально ставитися до такого сигналу та не зволікати з евакуацією до безпечних місць. За словами посадовця, почувши відповідне повідомлення, люди повинні негайно прямувати до найближчого укриття. Якщо такої можливості немає, необхідно скористатися правилом “двох стін” або знайти інше максимально захищене місце, здатне зменшити ризик ураження уламками чи вибуховою хвилею.

    Запровадження нового механізму оповіщення стало реакцією на різке збільшення кількості авіаційних ударів по Сумській області. Останніми місяцями російські війська дедалі частіше застосовують керовані авіабомби для атак на прикордонні населені пункти та обласний центр. Такі боєприпаси запускаються літаками з великої відстані, що дозволяє російській авіації не входити до зони дії української протиповітряної оборони.

    Особливу небезпеку КАБи становлять через свою значну руйнівну силу. Вони здатні практично повністю знищувати житлові будинки, адміністративні споруди та об’єкти цивільної інфраструктури, а ударна хвиля від вибуху поширюється на значну відстань. Саме тому своєчасне попередження населення про загрозу такого удару є критично важливим для збереження життя людей.

    Необхідність удосконалення системи оповіщення стала особливо очевидною після масованої атаки російських військ на Суми 3 липня. Того дня окупанти завдали комбінованого удару, використавши одночасно ударні безпілотники та керовані авіабомби. Внаслідок атаки під ударом опинилися густонаселені житлові квартали міста.

    В епіцентрі обстрілу опинилися багатоповерховий житловий будинок, торговельний об’єкт, автомобільна дорога та інші цивільні споруди. Вибухи спричинили масштабні руйнування, пошкодження житлових будинків, автомобілів та інженерної інфраструктури. На місцях влучань працювали рятувальники, медики, комунальні служби та правоохоронці, які ліквідовували наслідки російського удару.

    Крім цього, у ніч на 3 липня російські війська атакували Роменську громаду Сумської області. Під удар потрапив багатоквартирний житловий будинок, де після влучання виникла масштабна пожежа. Рятувальникам довелося тривалий час боротися з вогнем та проводити евакуацію мешканців.

    Сумська область із перших днів повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найбільш небезпечних регіонів України через безпосередню близькість до державного кордону. Практично щодня прикордонні громади зазнають артилерійських обстрілів, ударів безпілотниками, ракетних атак та авіаційних бомбардувань. Останнім часом російська армія дедалі активніше використовує саме керовані авіаційні бомби, які стали одним із головних засобів завдання ударів по цивільній інфраструктурі прикордонних областей.

    У Сумській обласній військовій адміністрації наголошують, що новий формат оповіщення має стати додатковим інструментом захисту населення. Він не замінює чинну систему повітряної тривоги, а лише доповнює її, дозволяючи швидше донести до людей інформацію про особливо небезпечний вид повітряної загрози. Влада закликає мешканців області не ігнорувати сигнали тривоги, уважно стежити за офіційними повідомленнями та щоразу негайно переходити до укриттів, адже саме швидка реакція часто стає вирішальним фактором для збереження життя під час російських авіаційних атак.

  • Люди опинилися під завалами: окупанти скинули авіабомбу на житловий квартал Харкова

    Люди опинилися під завалами: окупанти скинули авіабомбу на житловий квартал Харкова

    У ніч проти 20 червня російські війська вкотре атакували Харків керованими авіаційними бомбами. Один із КАБів влучив у житлову забудову Холодногірського району міста, спричинивши масштабні руйнування, численні поранення та загибель мирного мешканця. Серед постраждалих є шестирічна дитина, а рятувальникам довелося проводити складну операцію з деблокування людей з-під завалів.

    Про атаку повідомили міський голова Харкова Ігор Терехов та начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За їхніми даними, удар стався у передранкові години, коли більшість мешканців перебували вдома та спали. Російська керована авіабомба влучила у двоповерховий багатоквартирний житловий будинок у Холодногірському районі міста. Внаслідок потужного вибуху частина будівлі була практично зруйнована, а люди опинилися під уламками конструкцій.

    Перші повідомлення з місця трагедії свідчили про те, що під завалами можуть перебувати щонайменше четверо осіб. Рятувальники ДСНС, медики та правоохоронці оперативно прибули на місце події та розпочали пошуково-рятувальну операцію. Через ризик подальшого обвалу конструкцій роботи проводилися в надзвичайно складних умовах.

    За інформацією Харківської ОВА, серед перших постраждалих були 60-річний та 49-річний чоловіки, 54-річна та 87-річна жінки, а також шестирічна дитина. Крім того, допомога лікарів знадобилася ще одному 66-річному чоловіку, який пережив гостру реакцію на стрес після обстрілу. Згодом кількість постраждалих почала зростати, оскільки до медиків зверталися люди, які отримали травми або перебували у стані сильного психологічного шоку.

    У ході рятувальної операції надзвичайникам вдалося деблокувати кількох мешканців будинку. Одну людину дістали з-під завалів у важкому стані. Ще двох людей вдалося врятувати з другого поверху зруйнованої будівлі. Для порятунку дитини рятувальникам довелося залучати важку техніку, адже вона була затиснута уламками будівельних конструкцій.

    Однак уникнути жертв не вдалося. Під час розбору завалів рятувальники виявили тіло загиблої людини. Пошуково-рятувальні роботи тривали протягом ранку, адже існувала ймовірність, що під уламками могли залишатися інші мешканці. Інформація щодо особи загиблого на момент публікації уточнювалася.

    Станом на ранок кількість постраждалих зросла до дев’яти осіб. П’ятьох потерпілих госпіталізували до медичних закладів Харкова, ще кільком людям допомогу надали на місці. Лікарі повідомляли, що серед поранених є особи похилого віку та дитина, які потребували особливої уваги медиків.

    Удар по Холодногірському району став черговою атакою російської армії на цивільну інфраструктуру Харкова. Місто вже кілька днів поспіль перебуває під масованими обстрілами із застосуванням керованих авіабомб. Напередодні, 19 червня, окупанти також атакували цей район. Тоді внаслідок удару загинула одна людина, а ще кілька мешканців отримали поранення, серед них були діти.

    Харків залишається однією з головних цілей російських авіаційних ударів через близькість до кордону з РФ. Окупанти регулярно застосовують керовані авіаційні бомби, які запускаються з літаків на значній відстані від української системи протиповітряної оборони. Саме тому КАБи стали одним із найнебезпечніших видів озброєння, яке Росія використовує проти прифронтових міст.

    Фахівці наголошують, що руйнівна сила таких боєприпасів здатна знищувати цілі під’їзди житлових будинків та спричиняти масштабні руйнування навіть без прямого влучання. У випадку Харкова удар припав безпосередньо по житловій забудові, де не було військових об’єктів.

    На місці трагедії продовжували працювати десятки рятувальників, комунальників та волонтерів. Для розбору завалів залучили спеціальну техніку. Мешканцям пошкоджених будинків надавали тимчасовий прихисток та психологічну допомогу.

    Президент України та представники центральної влади неодноразово закликали міжнародних партнерів посилити українську протиповітряну оборону, наголошуючи, що саме авіаційні удари КАБами останнім часом стали однією з найбільших загроз для мешканців прифронтових регіонів. Харків, Суми, Запоріжжя та інші міста регулярно потерпають від таких атак.

    Чергова нічна атака на Харків вкотре показала, що Росія продовжує застосовувати тактику терору проти цивільного населення. Під ударом опинилися звичайні люди, які перебували у власних домівках. Рятувальники продовжують працювати на місці трагедії, а правоохоронці документують наслідки чергового воєнного злочину Росії проти України.