Позначка: Кіпр

  • Соціальні мережі стали головним джерелом новин на Кіпрі на тлі масової недовіри до медіа

    Соціальні мережі стали головним джерелом новин на Кіпрі на тлі масової недовіри до медіа

    Більшість жителів Кіпру дізнаються новини із соціальних мереж, споживання яких у країні продовжує неухильно зростати. Про це свідчать результати комплексного дослідження Спілки журналістів Кіпру, опубліковані 8 вересня.

    Зміна медіаспоживання та парадокс довіри

    Дослідження, яке охопило 1000 споживачів інформації та включало профільне анкетування журналістів, зафіксувало стійке зростання популярності соцмереж на тлі відносного зниження інтересу до традиційного телебачення. За даними експертів, найчастіше кіпріоти отримують інформацію саме через соціальні платформи, які є беззаперечними лідерами, а також через телебачення та новинні вебпортали.

    Утім, у країні сформувався своєрідний парадокс: хоча соцмережі домінують за охопленням, респонденти найвище оцінили телебачення та радіо за сукупними показниками об’єктивності, надійності та якості контенту. Загалом 49% кіпріотів не довіряють засобам масової інформації, тоді як про довіру заявили лише 40% опитаних.

    Дезінформація, маніпуляції та криза професії

    Рівень поширення фейкових новин як «дуже високий» оцінив 61% респондентів. Головними джерелами дезінформації громадяни вважають соціальні мережі (73%) та онлайн-портали (42%). Переважна більшість опитаних (86%) переконана, що під час висвітлення гучних скандалів громадською думкою маніпулюють. Відповідальність за це суспільство покладає переважно на державні органи (75%), власників медіа (67%) та самих журналістів (39%).

    Майже половина жителів острова (49%) не вірить у наявність реальної свободи слова для місцевих репортерів. Самі ж працівники медіасфери також демонструють тривожні настрої: згідно з результатами опитування, лише чверть кіпрських журналістів планують залишитися у професії на все життя, а частка тих, хто розчарувався в реальних умовах праці, продовжує зростати з кожним роком.

  • Пором із майже 270 людьми перекинувся біля Кіпру: є загиблі, триває масштабна рятувальна операція

    Пором із майже 270 людьми перекинувся біля Кіпру: є загиблі, триває масштабна рятувальна операція

    Велика морська катастрофа сталася у неділю, 30 серпня, біля північного узбережжя Кіпру. Пасажирський пором, на борту якого перебували 267 людей, почав набирати воду невдовзі після виходу з порту, а потім перекинувся за кілька кілометрів від берега.

    За останніми даними Associated Press, щонайменше шестеро людей загинули. Рятувальна операція триває, тому кількість жертв і постраждалих ще може змінюватися.

    На борту судна перебували 259 пасажирів і вісім членів екіпажу. Пором прямував із Кіренії на півночі Кіпру до турецького порту Ташуджу у провінції Мерсін.

    Судно вийшло з порту приблизно о 12:30 за місцевим часом.

    Але далеко відійти не встигло.

    Майже одразу після початку рейсу екіпаж помітив, що пором з невідомої причини почав набирати воду. Капітан передав сигнал лиха, після чого до місця події терміново направили берегову охорону та рятувальні судна.

    Люди опинилися на перевернутому корпусі

    Ситуація розвивалася надзвичайно швидко.

    За повідомленнями очевидців, частина пасажирів після того, як судно почало набирати воду, стрибнула у море.

    Згодом пором перекинувся.

    На відео з місця катастрофи видно людей у червоних рятувальних жилетах, які сидять або стоять просто на перевернутому корпусі судна та очікують на допомогу.

    До рятувальної операції залучили не тільки берегову охорону. Допомагати почали приватні та рибальські судна, які перебували неподалік.

    Мер Кіренії Мурат Шенкул спочатку повідомив, що рятувальникам вдалося дістатися до 159 людей. Пізніше AP повідомило вже про понад 172 врятованих. Частину постраждалих доставляють до порту Кіренії, звідки їх перевозять до лікарень.

    Пошукова операція продовжується.

    Що стало причиною катастрофи

    Це поки головне питання без відповіді.

    За словами представників транспортної влади північної частини Кіпру, судно почало набирати воду невдовзі після виходу з порту.

    При цьому погодні умови не були такими, які мали б перешкоджати виходу порома в море. Міністр громадських робіт і транспорту турецько-кіпрської адміністрації Ерхан Арикли заявив, що причина надходження води всередину судна наразі невідома.

    За різними повідомленнями, судно могло бути катамаранного типу.

    Reuters зазначає, що воно почало набирати воду приблизно за чотири милі від узбережжя, хоча місцеві джерела наводять дещо інші оцінки відстані.

    Саме тому остаточні обставини катастрофи має встановити розслідування.

    Наразі головне завдання — знайти всіх людей, які перебували на борту.

    Станом на останні оновлення рятувальна операція не завершена, а тому цифри щодо загиблих, врятованих та постраждалих можуть змінюватися.

  • Іран може атакувати військові об’єкти США в Європі у разі ескалації війни — FT

    Іран може атакувати військові об’єкти США в Європі у разі ескалації війни — FT

    Іранська влада розглядає можливість розширення географії протистояння зі Сполученими Штатами та ударів по американських військових об’єктах у Європі. Такий сценарій у Тегерані нібито обговорюють на випадок подальшої ескалації з боку Вашингтона.

    Про це пише Financial Times із посиланням на два джерела в Тегерані.

    За даними видання, потенційні удари по американських силах у країнах південно-східної Європи розглядаються як один зі способів підвищити ставки у протистоянні зі США. Водночас джерела наголошують: реалізація такого сценарію залежатиме від подальших кроків Вашингтона.

    Які країни опинилися в зоні ризику

    Серед потенційних напрямків у матеріалі згадується Болгарія. Минулого місяця Софія дозволила використовувати авіабазу Безмер для дозаправлення американських військових літаків.

    Ще одним можливим напрямком називається Кіпр. У березні розташована там британська авіабаза вже зазнала атаки ударного безпілотника.

    Крім того, раніше з Тегерана лунали попередження на адресу Великої Британії щодо її військових об’єктів, які можуть використовувати американські сили під час операцій проти Ірану.

    Таким чином, за інформацією FT, потенційне розширення конфлікту може зачепити об’єкти за межами Близького Сходу.

    Тегеран розглядає й інші сценарії

    За словами співрозмовників видання, військовими об’єктами можливі заходи у відповідь не обмежуються. В Ірані нібито також розглядають варіанти пошкодження підводних кабелів, що проходять через район Ормузької протоки.

    Цей маршрут має стратегічне значення для світової торгівлі та енергетичних поставок, а ситуація навколо протоки залишається одним із ключових факторів напруженості між Іраном та США.

    Водночас джерела FT підкреслюють, що рішення про розширення географії протистояння ще не ухвалене. Подальші дії Тегерана, за їхніми словами, безпосередньо залежатимуть від того, чи піде Вашингтон на нову ескалацію.

    Напруженість уже виходила за межі регіону

    У березні протиповітряна оборона країн НАТО перехопила кілька іранських балістичних ракет поблизу або безпосередньо в повітряному просторі Туреччини.

    Нові повідомлення з’явилися на тлі чергового загострення риторики між Вашингтоном і Тегераном. 18 серпня президент США Дональд Трамп опублікував карту, на якій Ормузьку протоку було позначено як «нову територію США».

    Якщо інформація FT про дискусії всередині Ірану підтвердиться, це означатиме ризик значного розширення географії нинішнього протистояння — від Близького Сходу до військових об’єктів США та їхніх союзників у Європі.

  • Зеленський на Кіпрі домовився про нові внески до PURL: ЄС готує додаткову допомогу Україні

    Зеленський на Кіпрі домовився про нові внески до PURL: ЄС готує додаткову допомогу Україні

    Президент України Володимир Зеленський під час візиту на Кіпр досяг домовленостей щодо нових внесків до програми PURL, а також додаткових пакетів підтримки для України. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга заяви про нові домовленості в ефірі Єдиних новин.

    За його словами, неформальний саміт Європейського Союзу на Кіпрі став переломним моментом у дипломатичній роботі України з партнерами. Українській стороні вдалося мобілізувати міжнародну підтримку та залучити всі можливі дипломатичні інструменти для досягнення результату.

    Під час саміту були досягнуті окремі домовленості щодо фінансових внесків у програму PURL. Також сторони обговорили підготовку нових пакетів допомоги, спрямованих на посилення обороноздатності України.

    Загалом за 2025 рік обсяг внесків у межах цієї ініціативи становив 4,3 мільярда доларів. Наразі триває формування ще двох пакетів підтримки.

    Програма PURL відіграє важливу роль у забезпеченні України озброєнням, зокрема засобами протиповітряної оборони. За оцінками партнерів, саме через цей механізм надходить значна частина ракет для ППО.

    Крім того, під час зустрічей на Кіпрі українська делегація провела переговори з лідерами європейських держав щодо подальшого розширення оборонної співпраці, розвитку спільного виробництва озброєння та зміцнення фінансової підтримки.

    Результати саміту підтверджують готовність європейських партнерів і надалі підтримувати Україну в умовах війни та посилювати спільні оборонні ініціативи.

  • Макрон йде з політики після 2027 року: президент Франції зробив гучну заяву про своє майбутнє

    Макрон йде з політики після 2027 року: президент Франції зробив гучну заяву про своє майбутнє

    Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що не планує залишатися у політиці після завершення свого другого президентського терміну у 2027 році. Відповідну заяву він зробив під час спілкування зі школярами у Нікосії, столиці Кіпр, де перебував із офіційним візитом у межах участі в неформальному саміті лідерів Європейського Союзу.

    За словами Макрона, його політична кар’єра фактично обмежиться періодом президентства, яке триватиме десять років. Він наголосив, що не мав політичного досвіду до обрання президентом і не планує продовжувати політичну діяльність після завершення каденції. «Я не займався політикою раніше і не буду займатися нею після», — підкреслив французький лідер, чітко окресливши своє бачення майбутнього.

    Ця заява пролунала на тлі підготовки Франції до чергових президентських виборів, які мають відбутися у квітні 2027 року. Відповідно до конституції країни, Макрон не може балотуватися втретє поспіль, що автоматично робить ці вибори ключовими для визначення подальшого політичного курсу держави. Його рішення відійти від політики після завершення повноважень додає інтриги до майбутньої кампанії та відкриває простір для нових політичних фігур.

    Під час розмови президент також поділився своїми роздумами про складнощі фінального етапу перебування на посаді. За його словами, після майже десятиліття президентства найбільшим викликом є не лише збереження досягнень, а й здатність визнавати помилки та виправляти їх. «Найважче після дев’яти років — це зберегти те, що ти зробив добре, і спробувати піти далі, але іноді доводиться виправляти те, що ти зробив неправильно», — зазначив він.

    Політичний контекст у Франції залишається напруженим і динамічним. Соціологічні опитування вже зараз демонструють зміну настроїв виборців. У центрі уваги — ультраправий політичний табір, який набирає популярності. Лідерка цієї сили Марін Ле Пен традиційно вважається одним із головних конкурентів у президентських перегонах, однак її участь у виборах може бути обмежена через судові рішення. У такому разі основним претендентом від цього політичного спектра може стати її союзник Жордан Барделла, якого вже зараз називають одним із фаворитів майбутньої кампанії.

    Можлива зміна влади у Франції має значення не лише для самої країни, а й для всього Європейського Союзу. Франція є однією з ключових держав блоку, і політичний курс її нового керівництва може суттєво вплинути на спільну політику ЄС, зокрема у питаннях безпеки, економіки та підтримки України.

    Сам Макрон за роки свого президентства відігравав важливу роль у формуванні європейської політики, особливо в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Його дипломатичні ініціативи, спроби зберегти єдність ЄС та баланс між підтримкою України і пошуком шляхів деескалації конфлікту неодноразово ставали предметом дискусій як у Франції, так і за її межами.

    Заява про відхід із політики також може свідчити про бажання Макрона дистанціюватися від внутрішньополітичної боротьби після завершення каденції. На відміну від багатьох європейських лідерів, які залишаються впливовими гравцями навіть після відставки, він, схоже, розглядає президентство як завершений етап свого життя, а не як старт для подальшої політичної кар’єри.

    Водночас експерти не виключають, що подібні заяви можуть мати і тактичний характер. У політиці нерідко трапляються випадки, коли лідери змінюють свої плани під впливом обставин. Тому остаточне рішення Макрона щодо його майбутнього може залежати від ситуації у Франції та Європі після 2027 року.

    Попереду Францію очікує складний політичний період, у якому поєднаються внутрішні виклики — економічні реформи, соціальні настрої, міграційна політика — та зовнішні фактори, включно з геополітичною нестабільністю. У цьому контексті питання наступництва стає ключовим.

    Заява Емманюеля Макрона про намір залишити політику після 2027 року є не лише особистим рішенням, а й важливим сигналом для французького суспільства та міжнародної спільноти. Вона відкриває нову сторінку у політичному житті Франції та задає тон майбутнім дискусіям про роль країни в Європі та світі.

  • Зеленський на Кіпрі: що обговорюватимуть лідери ЄС і яку допомогу очікує Україна

    Зеленський на Кіпрі: що обговорюватимуть лідери ЄС і яку допомогу очікує Україна

    Президент Володимир Зеленський 23 квітня прибув до Кіпру для участі у спеціальному засіданні лідерів держав Європейський Союз. Візит має важливе політичне та безпекове значення, адже відбувається на тлі триваючої війни та активних переговорів щодо подальшої підтримки України.

    Як повідомив прессекретар глави держави, Зеленський візьме участь у ключових зустрічах із європейськими лідерами, а також виступить із промовою під час засідання. Основна увага буде зосереджена на війні в Україні, безпековій ситуації в Європі та фінансовій підтримці української держави.

    Зокрема, у програмі візиту передбачені двосторонні переговори з президентом Литва Гітанас Наусєда, а також із прем’єркою Данія Метте Фредеріксен. Крім того, запланована тристороння зустріч із президентом Європейська рада Антоніу Кошта та президенткою Європейська комісія Урсула фон дер Ляєн.

    Очікується, що під час цих переговорів сторони обговорять подальшу військову підтримку України, постачання озброєння, а також фінансову допомогу для стабілізації економіки в умовах війни.

    Сам саміт проходить у містах Нікосія та Айя-Напа в межах головування Кіпру в Раді ЄС. Участь у заході беруть лідери всіх 27 країн-членів Євросоюзу, що підкреслює його значення для формування спільної політики.

    Однією з центральних тем стане війна в Україні. Виступ Зеленського запланований на вечір 23 квітня перед робочою вечерею лідерів. Очікується, що він представить актуальну інформацію про ситуацію на фронті, потреби української армії та ключові виклики, з якими стикається країна.

    Крім того, учасники саміту обговорять ширші геополітичні питання, зокрема загострення ситуації на Близькому Сході та напруженість навколо Ірану. Ці фактори впливають на глобальну безпеку та можуть мати наслідки для Європи.

    Важливим блоком стане фінансове майбутнє ЄС. Йдеться про підготовку багаторічного бюджету на 2028–2034 роки, в якому Україна розраховує на збереження значного рівня підтримки.

    За словами української сторони, Київ очікує, що перший транш із нового пакета допомоги ЄС обсягом близько 90 мільярдів євро може надійти вже наприкінці весни. Основні кошти планується спрямувати на оборону та розвиток внутрішнього оборонно-промислового комплексу.

    Експерти зазначають, що цей візит Зеленського має стратегічне значення. Він дозволяє не лише координувати подальшу допомогу, а й підтримувати високий рівень політичної уваги до України на міжнародній арені.

    Особливо важливим є те, що зустріч відбувається в умовах зміни політичного ландшафту в Європі та світі. Україна прагне закріпити підтримку партнерів і уникнути можливих затримок у постачанні допомоги.

    Також не виключаються неформальні переговори у форматі pull-aside — короткі зустрічі «на ногах», під час яких лідери можуть обговорити додаткові питання поза офіційною програмою.

    Візит Зеленського на Кіпр є частиною активної дипломатичної роботи України, спрямованої на зміцнення міжнародної підтримки та координацію дій із союзниками. Результати цього саміту можуть суттєво вплинути на подальший перебіг війни та економічну стабільність країни.

  • Зеленський особисто їде на саміт ЄС: на Кіпрі можуть ухвалити ключові рішення для України

    Зеленський особисто їде на саміт ЄС: на Кіпрі можуть ухвалити ключові рішення для України

    Президент України Володимир Зеленський 23 квітня особисто візьме участь у неформальному засіданні лідерів Європейської ради, яке відбудеться на Кіпрі. Про це повідомляє Politico із посиланням на підтвердження президента Євроради Антоніу Кошта.

    Спочатку передбачалося, що український лідер долучиться до зустрічі у форматі відеозв’язку, однак рішення було змінено — Зеленський буде присутній особисто. За словами Кошти, Європа «рада вітати президента Зеленського в цей особливо важливий момент», що підкреслює символічну та політичну вагу події.

    Неформальний саміт відбувається на тлі очікуваних важливих рішень щодо підтримки України. За інформацією медіа, лідери ЄС можуть погодити великий фінансовий пакет допомоги, який раніше блокував прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Після політичних змін у Будапешті ситуація, за оцінками дипломатів, суттєво змінилася.

    Очікується, що процедурне рішення щодо кредиту може бути ухвалене вже під час зустрічі — орієнтовно о 13:00. Йдеться про значний обсяг фінансової підтримки, який має стати частиною довгострокової стратегії допомоги Україні у 2026–2027 роках.

    Паралельно із фінансовим питанням на порядку денному — і новий пакет санкцій проти Росії. За даними Politico, йдеться про 20-й санкційний пакет, який раніше також блокувався окремими країнами-членами ЄС, зокрема Угорщиною та Словаччиною. Тепер у Брюсселі зростає оптимізм щодо його ухвалення.

    Джерела серед дипломатів описують атмосферу напередодні саміту як «полегшення та обережний оптимізм». Відсутність Орбана на засіданні після виборів 12 квітня відкрила шлях до більш узгоджених рішень усередині Євросоюзу.

    Ще одним важливим елементом переговорів є енергетичний аспект. За інформацією медіа, одночасно з ухваленням фінансового рішення може відбутися відновлення транспортування нафти нафтопроводом Дружба у напрямку Угорщини. Це рішення може стати частиною ширшого компромісу, який дозволить остаточно погодити фінансову допомогу Україні.

    Президент Євроради Антоніу Кошта наголосив, що Європа вже довела свою здатність виконувати зобов’язання та продовжить підтримувати Україну стільки, скільки це буде необхідно. За його словами, допомога Києву залишатиметься пріоритетом для ЄС у найближчі роки.

    Раніше Володимир Зеленський також заявляв, що розблокування десятків мільярдів євро фінансової підтримки та ухвалення нового санкційного пакету стане «правильним сигналом» з боку Європейського Союзу. Це, за його словами, продемонструє єдність партнерів України на тлі триваючої війни.

    Очікується, що участь Зеленського у саміті матиме не лише практичне, а й символічне значення. Його особиста присутність підкреслює важливість рішень, які можуть бути ухвалені, а також демонструє активну дипломатичну роль України у формуванні порядку денного ЄС.

    Крім фінансової допомоги та санкцій, під час зустрічі можуть обговорюватися й інші питання — зокрема, подальший процес євроінтеграції України. Напередодні Зеленський провів переговори з європейськими лідерами, зокрема з німецькими політиками, щодо перспектив вступу України до ЄС.

    Експерти зазначають, що нинішній саміт може стати одним із ключових для визначення подальшої політики Європейського Союзу щодо України. Ухвалення фінансового пакету та санкцій одночасно стане сигналом про консолідацію позицій країн-членів і готовність діяти більш рішуче.

    Неформальне засідання на Кіпрі може мати далекосяжні наслідки — як для України, так і для всього Європейського Союзу. Рішення, які будуть прийняті, визначать не лише обсяг підтримки, а й загальний вектор європейської політики у відповідь на війну.

  • ЄС проведе навчання на випадок нападу на одну з країн союзу

    ЄС проведе навчання на випадок нападу на одну з країн союзу

    Європейський Союз готується провести серію навчань для перевірки механізму взаємної допомоги у разі збройної агресії проти однієї з держав-членів. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на високопоставленого представника ЄС. На тлі зростаючої напруженості у відносинах із НАТО ці кроки розглядаються як спроба Європи посилити власну безпекову автономію.

    За інформацією джерела, навчання моделюватимуть процес ухвалення рішень у ситуації, коли одна з країн ЄС звертається до партнерів із проханням про військову допомогу у відповідь на напад. Перший етап відбудеться на рівні послів держав-членів у Брюсселі, після чого сценарії продовжать опрацьовувати міністри оборони країн ЄС під час зустрічі в травні на Кіпрі.

    Окрім цього, питання колективної оборони стане однією з ключових тем неформального саміту лідерів ЄС, який також пройде на Кіпрі найближчим часом. Таким чином, європейські інституції прагнуть перевести теоретичні положення договорів у практичну площину та перевірити їхню дієздатність у реальних умовах.

    Юридичною основою для таких дій є стаття 42.7 Договору про Європейський Союз, яка передбачає, що у разі збройної агресії проти однієї з держав-членів інші країни зобов’язані надати допомогу «всіма наявними засобами». Це формулювання вважається навіть жорсткішим, ніж положення статті 5 НАТО, яка залишає країнам-членам більше простору для визначення характеру відповіді.

    Втім, попри формальну силу цієї норми, Європейський Союз не має власної повноцінної військової інфраструктури, подібної до структур НАТО. Саме тому механізм взаємної допомоги ЄС до цього часу застосовувався лише один раз — після Теракти в Парижі 2015 року, коли Франція звернулася до партнерів за підтримкою.

    На початку 2026 року президентка Європейська комісія Урсула фон дер Ляєн закликала держави-члени активніше розвивати цей інструмент та зробити його реальним елементом оборонної політики ЄС, а не лише декларативною нормою.

    Особливу зацікавленість у посиленні механізму демонструє Кіпр, який не входить до НАТО через тривалий конфлікт із Туреччина. Безпекові ризики для острова зросли після інциденту на початку травня, коли іранський безпілотник атакував британську військову базу на його території. Цей випадок посилив дискусії про необхідність власних механізмів захисту в межах ЄС.

    Загалом активізація оборонних ініціатив у Європі відбувається на тлі політичних сигналів із США. Президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про можливість виходу Сполучених Штатів із НАТО, що викликало занепокоєння серед європейських союзників. Цю тему також піднімав державний секретар Марко Рубіо, який зазначив, що після завершення конфлікту навколо Ірану Вашингтон може переглянути свою участь в Альянсі.

    У цьому контексті європейські чиновники дедалі частіше обговорюють ідею створення так званого «європейського НАТО» — системи безпеки, яка могла б діяти незалежно від США. Хоча такі ініціативи перебувають на ранній стадії, нинішні навчання розглядаються як практичний крок у цьому напрямку.

    Експерти зазначають, що тестування механізму колективної оборони є важливим сигналом як для союзників, так і для потенційних противників. Водночас вони підкреслюють, що без суттєвого посилення військових можливостей і координації між країнами-членами ЄС цей механізм залишатиметься обмеженим у своїй ефективності.

    Таким чином, майбутні навчання мають не лише перевірити готовність ЄС до спільної оборони, а й визначити слабкі місця у системі безпеки, які потребують подальшого зміцнення в умовах нових геополітичних викликів.

  • Клан Костевичів: хто стоїть за холдингом ASBIS, через який техніка Apple завозиться до РФ

    Клан Костевичів: хто стоїть за холдингом ASBIS, через який техніка Apple завозиться до РФ

    В попередніх частинах журналістського розслідування видання 360ua.news детально описало схеми, за якими офіційний партнер Apple в Україні корпорація ASBIS обходить санкційний режим та поставляє продукцію Apple до РФ та Білорусі.

    В третій частині журналістського розслідування розкажуть про білоруський Клан Костевичів, який стоїть за фасадом холдингу ASBIS та позиціонує себе як “європейський дистриб’ютор”.

    Історія сімї Костевичів — це не лише корпоративні звіти та офіси на Кіпрі. Це павутина з політичних, фінансових і навіть дипломатичних ниток, що тягнуться від Мінська до Москви, від Кіпру до Києва.

    ФОТО: Засновник і патріарх клану Сергій Костевич

    Сергій Костевич, народжений у Білорусі 1964 року, засновник і голова ASBISc Enterprises Plc, контролює понад третину акцій компанії.

    Після навчання у Мінському радіотехнічному інституті (нині — Білоруський державний університет інформатики та радіоелектроніки) Сергій Костевич емігрував до Кіпру, де у 1995 році офіційно зареєстрував компанію.

    Його вплив не обмежується корпоративними структурами: у різних юрисдикціях на Костевича оформлено низку компаній, а члени його родини займають ключові посади в дочірніх структурах ASBIS.

    ФОТО: Члени родини Сергія Костевича дотичні до порушення санкційного законодавства України та ЄС

    Молодший брат, Андрій Костевич, до 2024 року був офіційним представником ASBIS у Білорусі.

    Його дружина, Ірина Костевич, — чинна депутатка білоруського парламенту, до того — міністерка праці та соціального захисту режиму Лукашенка.

    Старший син, Сергій Костевич-молодший (1992), працює в холдингу ASBIS на посаді CTO і Business Development Manager.

    Його контакти, за відкритими даними, охоплюють десятки поштових скриньок, зокрема Yandex та російські домени, що може свідчити про багаторівневу участь у бізнес-операціях у різних країнах.

    Його дружина — Маргарита Костевич (Ромашева) — працює Senior Risk Analyst у французькій енергетичній компанії TotalEnergies, яка навіть після початку повномасштабного вторгнення зберігала активи в Росії на понад $2 млрд.

    Молодший син, Євген Костевич (2001), випускник Лондонської школи економіки, у 23 роки став Business Development Manager в Asbis.

    Його кар’єра — типовий приклад сімейного спадкоємства в межах корпоративної вертикалі.

    Олена Костевич, дружина Сергія-старшого, фігурує в прикордонних даних як особа, що щонайменше 10–11 разів перетинала російський кордон після початку війни.
    У більшості випадків — разом із чоловіком.

    Формальних пояснень цим поїздкам не було, але в хронології вони збігаються з періодами активізації діяльності російського підрозділу Asbis до його «продажу» у 2022 році.

    Таким чином, у структурі ASBIS простежується чіткий сімейний вплив:

    Батько — засновник та мажоритарний власник;

    Брат — регіональний представник у Білорусі;

    Дружина брата — політична діячка у Білорусі;

    Сини — топ менеджери компанії та міжнародних корпорацій, пов’язаних із російським ринком;

    Дружина засновника — особа, що регулярно перетинає російський кордон під час війни.

    В контексті участі корпорації ASBIS у паралельному імпорті та порушенні санкційного режиму Європейського Союзу, окремо варто відзначити юридичну компанію, яка супроводжує ASBIS в Україні.

    Це досить авторитетна юридична фірма Sayenko Kharenko, яка обслуговує інтереси в тому числі “оборонних компаній, постачальників технологій подвійного призначення та інвесторів у екосистемі оборони та безпеки України”.

    ФОТО: юрист Жанна Заєць, яка обслуговує інтереси корпорації ASBIS з білоруським бекграундом

    Іншими словами, юристи Sayenko Kharenko, в тому числі адвокатка Жанна Заєць, мають розуміти рівень токсичності співпраці з корпорацією ASBIS, яка дотична  до паралельного імпорту товарів подвійного призначення до країни-агресора, але чомусь продовжують співпрацю з ASBIS.

    Нагадаємо, раніше ми писали про масштабну схему контрабанди та ухилення від оподаткування, до якої причетна корпорація ASBIS.

    Детально про схеми паралельного імпорту, за якими техніка Apple завозиться до РФ та Білорусі через офіційного партнера Apple в Україні у попередніх частинах  журналістського розслідування.

    Про співпрацю ASBIS з російським ВПК у наступній частині нашого журналістського розслідування.

  • Суддя Господарського суду Києва не вказав витрати на інвестицію родини в нерухомість на Кіпрі

    Суддя Господарського суду Києва не вказав витрати на інвестицію родини в нерухомість на Кіпрі

    У деклараціях судді Господарського суду Києва Артема Селівона відсутні відомості про фінансові витрати, пов’язані з інвестицією його дружини в будівництво житлової нерухомості на Кіпрі. Попри те, що сам факт інвестування було задекларовано, інформація про суми внесків та здійснені платежі у звітності не відображена.

    Як з’ясували журналісти, наприкінці минулого року дружина судді вклала кошти у будівництво квартири на території Республіки Кіпр. Об’єкт наразі перебуває на стадії зведення, право власності ще не оформлене, однак фінансові зобов’язання у межах інвестиції вже виникли, оскільки будівництво передбачає поетапні платежі.

    Водночас у деклараціях Артема Селівона за відповідний період відсутні будь-які відомості про здійснені витрати або фінансові зобов’язання, пов’язані з цією інвестицією. Не зазначено ні розміру вкладених коштів, ні джерел їх походження, що є обов’язковими елементами фінансового контролю для суб’єктів декларування.

    Антикорупційне законодавство зобов’язує декларантів відображати не лише майно, яке перебуває у власності членів сім’ї, а й значні витрати та фінансові зобов’язання. Це стосується й інвестицій у нерухомість, зокрема в об’єкти, що перебувають на стадії будівництва, незалежно від того, в якій країні вони розташовані.

    Закон передбачає, що інвестиції у незавершене будівництво підлягають декларуванню саме на етапі здійснення платежів. Відсутність таких даних у деклараціях може свідчити про подання неповної інформації. У цьому випадку мова йде не про приховування самого факту інвестування, а про нерозкриття фінансових витрат, які мають ключове значення для оцінки доходів, способу життя та можливих ризиків конфлікту інтересів.