Daypolitico

Позначка: Кіт Келогг

  • Чому насправді вирішили “реорганізувати” антикорупційні органи

    Чому насправді вирішили “реорганізувати” антикорупційні органи

    Наше джерело в Офісі Президента повідомляє, що Андрій Єрмак узгодив із генерал-лейтенантом Кітом Келлогом реорганізацію антикорупційних структур України, яка передбачає де-факто ліквідацію незалежного НАБУ і переформатування САП.

    Цей крок має глибоко політичну природу. За словами інсайдера, НАБУ та САП були “інструментами тиску” на оточення Президента Зеленського, які унеможливлювали реалізацію т. зв. “мирного треку” адміністрації Дональда Трампа, зокрема формату, який мав би зняти частину санкційного і військового тиску з РФ в обмін на фіктивне “замороження” конфлікту.

    Інститути, створені під патронатом США і ЄС, виявились незручними бар’єрами для Офісу Президента. Антикорупційні справи проти близьких до Банкової осіб, включно з кейсами в “Укрзалізниці”, “Укрнафті”, справами по розкраданням на ремонті доріг та в оборонному секторі, дратували Єрмака і його найближче оточення.

    Зі слів джерела, НАБУ/САП прямо погрожували кримінальними справами, які могли похитнути не лише президентську вертикаль, а й зірвати особисті дипломатичні домовленості Єрмака з американськими впливовими колами. Саме тому він ініціював перемовини з Келлогом, якого вважають каналом зв’язку з трампістською командою.

    За інформацією, яку нам передано, Єрмак переконував Келлога, що антикорупційна система — це “надбудова глобалістів”, яка була нав’язана Україні попередніми адміністраціями. Замість того, аби боротись із корупцією, вона стала важелем для шантажу з боку західних дипломатів та опозиції. У приватних розмовах Єрмак нібито стверджував, що “глобалістська інфраструктура” гальмує стабілізацію влади і заважає реалізації “стратегічних домовленостей” із США.

    У результаті, за домовленістю, в Україні запущено реорганізаційний процес, який має на меті:

    • перезапуск НАБУ з підконтрольним керівництвом;

    • обмеження повноважень САП;

    • передачу окремих функцій до нової “наглядової” структури;

    • паралельне “вичищення” небажаних кадрів, які не співпрацюють із Банковою.

    В обмін на “зачистку” Єрмак гарантує певну поступливість у військових і геополітичних питаннях, зокрема щодо участі України в переговорах із РФ у вигляді “технічного діалогу”, що відповідає інтересам частини американських політичних еліт.

    Інформація про ці домовленості поки не вийшла у публічну площину, однак низка останніх кадрових рішень у антикорупційних структурах, а також гальмування резонансних справ, які зачіпають фігурантів з ОП, — побічно підтверджують ці процеси.

  • Зустріч у Стамбулі може відбутися до кінця липня

    Зустріч у Стамбулі може відбутися до кінця липня

    Наше джерело в Офісі Президента повідомляє, що Кіт Келлог передав главі ОП Андрію Єрмаку чітку вимогу: провести третю зустріч у Стамбулі не пізніше кінця липня. Це має стати наступним кроком у форматі неформальних переговорів щодо обміну полоненими та припинення бойових дій.

    Уже сьогодні президент Володимир Зеленський фактично підтвердив відповідну готовність з українського боку. За його словами, триває реалізація домовленостей, досягнутих під час попередньої стамбульської зустрічі. Він повідомив, що команда наразі працює над черговим обміном.

    «Ми продовжуємо виконувати досягнуті домовленості. Зараз команда працює над новим обміном», — заявив глава держави.

    Зеленський також наголосив на необхідності збільшення переговорної динаміки й підкреслив, що Росія має припинити ховатися від рішень.

    Нагадаємо, що минула зустріч у Стамбулі відбулася за зачиненими дверима та без офіційного підтвердження з боку РФ. Учасники обговорювали питання обміну військовополоненими, повернення депортованих дітей та формулу припинення вогню.

  • Що означає висунення Трампом Кіта Келлога спецпосланцем по Україні

    Що означає висунення Трампом Кіта Келлога спецпосланцем по Україні

    Призначення генерала у відставці Кіта Келлога спецпосланцем з питань України стане одним із найпотужніших сигналів щодо того, якою Дональд Трамп бачить свою майбутню політику щодо війни, якщо повернеться до Білого дому.

    Келлог, генерал-лейтенант у відставці, має значний досвід у сфері національної безпеки. Він неодноразово заявляв про необхідність швидкого вирішення військових конфліктів через переговори та відомий своїм прагматичним підходом до розв’язання міжнародних криз.

    Келлог, як ми вже писали, відомий тим, що пропонує завершення війни по лінії фронту через примус Києва і Москви до переговорів, а також зняття з порядку денного на найближчий час питання вступу України до НАТО.

    І висунення Келлога вказує на те, що саме в цьому напрямку мислить і сам Трамп.

    Звісно, до моменту інавгурації залишається ще майже два місяці, і за цей час може багато всього статися. І позиція Трампа також може змінитися. Тим більше, що в самій Республіканській партії є чимало прихильників іншого підходу – продовжувати підтримку України в тому самому режимі або навіть її збільшити, а не схиляти Київ до якнайшвидшого завершення війни.

    Однак час, що минув з моменту виборів у США, показує, що прихильників цієї точки зору Трамп від себе якраз віддаляє. Наприклад, він прямо заявив, що колишнього держсекретаря Майка Помпео, одного з представників «партії війни» серед республіканців, на якого робила особливу ставку Банкова, в його команді не буде. Не виправдалися й очікування, які мали місце в Києві, що спецпосланцем по Україні призначать соратника Помпео Хука.

    Як бачимо, наразі Трамп висуває на ключові посади, від яких так чи інакше залежатиме політика щодо України, прихильників якнайшвидшого припинення війни.

    І це створює непросту дилему для української влади, яку вибрати стратегію, якщо, за підсумком, Трамп запропонує саме такий варіант, завершення війни на лінії фронту і мораторій на вступ України в НАТО.

    Сьогодні ексміністр закордонних справ Кулеба заявив, що Зеленський не погодиться завершити війну по лінії фронту, фактично залишивши Росії захоплені нею території, навіть якщо США погрожуватимуть припинити допомогу, що, за оцінкою ексміністра, може призвести до обвалу фронту, про що раніше говорив і президент України.

    Однак таке трактування виглядає дивно. За логікою Кулеби, виходить, що у Зеленського віддадуть перевагу «обваленню фронту», що призведе до ще більшої втрати територій, а не варіанту завершення війни за лінією фронту, за якого втрати території будуть значно меншими, ніж у разі продовження війни за умов зупинки американської допомоги.

    Не зовсім зрозуміло, навіщо українській владі так чинити – з урахуванням того, що населення, судячи з останніх опитувань, дедалі сильніше схиляється до переговорів і навіть територіальних поступок заради зупинки війни. І навряд чи кинеться «зносити» президента, якщо він такий варіант затвердить.

    Крім того, якщо Трамп дійсно поставить питання руба – або переговори із зупинкою війни, або припинення допомоги, – простір для маневру в Зеленського може стати зовсім невеликим, адже за відсутності американської допомоги умови завершення війни для Києва стануть набагато гіршими, ніж припинення вогню по лінії фронту.

    Тому далеко не факт, що Зеленський жорстко піде у відмову, а не погодиться з пропозицією Трампа.

    Щоправда, ще важливе питання – чи погодиться з цією пропозицією Кремль, офіційно заявлені умови закінчення війни якого, як і офіційні українські умови, не мають на увазі завершення війни по лінії фронту. Путін, нагадаємо, вимагає передання йому всієї території чотирьох областей України – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської.

    Утім, яка конкретно буде реакція Кремля на пропозицію Трампа про завершення війни, якщо вона надійде, залежатиме від багатьох чинників. Зокрема й від позиції партнерів РФ із країн Глобального півдня, більшість із них підтримують якнайшвидше завершення війни, а також від ситуації на полі бою до моменту інавгурації президента США.

    Останній момент, природно, впливатиме і на позицію Києва.