Позначка: Клименко

  • Заступник генпрокурора Клименко задекларував мільйони на рахунках і валюту готівкою

    Заступник генпрокурора Клименко задекларував мільйони на рахунках і валюту готівкою

    Заступник генерального прокурора — керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко оприлюднив декларацію за 2025 рік, у якій задекларував понад 5 мільйонів гривень заробітної плати та значні грошові активи.

    Згідно з документом, основним джерелом доходу посадовця стала зарплата, яка склала 5 187 142 гривні за рік.

    Серед заощаджень Клименко вказав 139 тисяч доларів готівкою, а також 1 050 доларів на банківському рахунку. Крім того, він зберігає понад 5,1 мільйона гривень у державному банку та ще понад 15 тисяч гривень в іншій фінансовій установі.

    Дружина посадовця задекларувала незначні кошти на банківських рахунках — близько 6 тисяч гривень, а також 4 100 доларів готівкою.

    У декларації також зазначено користування автомобілем Volkswagen CC 2012 року, який формально належить іншій особі. Водночас у власності дружини перебуває Mini Cooper Countryman 2011 року, вартість якого оцінюється майже у 390 тисяч гривень.

    Таким чином, декларація свідчить про стабільно високий рівень доходів керівника САП та наявність значних грошових активів як у національній валюті, так і в іноземній.

  • 11 років НАБУ: чому більшість справ проти соратників Януковича не завершилися вироками

    11 років НАБУ: чому більшість справ проти соратників Януковича не завершилися вироками

    За понад десятиліття роботи Національного антикорупційного бюро України значна частина гучних кримінальних проваджень проти представників оточення колишнього президента Віктора Януковича не завершилася вироками суду. Частина справ була закрита через закінчення строків давності, інші — через процесуальні помилки або укладення угод.

    Про це свідчить аналіз низки резонансних справ, які протягом багатьох років залишалися в центрі суспільної уваги.

    Однією з найвідоміших була справа бізнесмена Сергія Курченка. За даними слідства, діяльність його структур завдала державі збитків на суму близько 2,6 млрд гривень. Сам Курченко перебуває за кордоном, а один із його соратників у межах цієї справи отримав умовний термін без конфіскації майна.

    Інше гучне розслідування стосувалося колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка. Йдеться про так звану схему «податкових майданчиків», через яку бюджет, за оцінками слідства, міг втратити понад 100 млрд гривень. Однак це провадження згодом було закрите.

    Справу щодо закупівель у Міністерстві охорони здоров’я часів міністерки Раїси Богатирьової також не вдалося довести до вироку. Йшлося про розтрату сотень мільйонів гривень під час державних закупівель ліків. Проте Вищий антикорупційний суд відмовився визнавати Богатирьову підозрюваною через процесуальні порушення під час вручення підозри.

    Ще одна справа стосувалася колишнього секретаря Ради національної безпеки і оборони Андрія Клюєва. За версією слідства, державі було завдано збитків на суму близько 195 млн гривень. Однак Вищий антикорупційний суд скасував його заочний арешт, зазначивши, що у матеріалах справи не було достатніх доказів для такого рішення.

    Кримінальне провадження щодо колишнього міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка було закрите НАБУ та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою через сплив строків давності.

    Водночас справа ексміністра енергетики Едуарда Ставицького фактично не має судових результатів уже багато років. У медіа також згадувалася інформація про його зустріч в Ізраїлі з колишнім першим заступником директора НАБУ Гізо Углавою, що викликало додаткові запитання у громадськості.

    Експерти зазначають, що велика кількість процесуальних помилок, тривалі строки розслідування та складність міжнародного розшуку фігурантів суттєво ускладнили перспективу доведення цих справ до реальних вироків.

  • Суд скасував арешт палацу Комарницького: власником став його тесть

    Суд скасував арешт палацу Комарницького: власником став його тесть

    Під Києвом виявлено, що арештований маєток, пов’язаний із відомим “смотрящим” часів Кличка — втікачем Денисом Комарницьким, фактично перейшов у користування його родичів. Йдеться про розкішну недобудову у Козині площею понад 3 тисячі квадратних метрів, розташовану просто на березі річки.

    За даними джерел у правоохоронних органах, Комарницький нібито домовився через посередницю — колишню менеджерку міністра-втікача Олександра Клименка — про зняття арешту з цього об’єкта. За «послугу» він мав заплатити 2,65 мільйона доларів.

    Невдовзі суд справді скасував арешт і передачу активів до АРМА. Після цього маєток і земельні ділянки були переоформлені на тестя Комарницького — Юрія Булгакова.

    У 2024 році п’ять сусідніх ділянок узяла у суборенду компанія ТОВ «Рівер Про», власником якої також є Булгаков. Її директором став Юрій Дашков — домоправитель і водій Комарницького. Саме ці ділянки не були арештовані під час розслідування.

    Дашков фігурує у низці прослуховувань, оприлюднених НАБУ та САП у межах справи «Чисте місто», що стосується корупційних схем у київській владі.

    Таким чином, навіть після арештів і розслідувань, активи одного з найвпливовіших ділків київського «тіньового уряду» продовжують залишатися під контролем його оточення.

  • Російський обстріл у Харкові: загибла дитина, десятки поранених, тривають пошуки зниклого підлітка

    Російський обстріл у Харкові: загибла дитина, десятки поранених, тривають пошуки зниклого підлітка

    Вночі російські війська завдали чергового удару по Харкову, внаслідок чого зруйновано під’їзд багатоповерхового житлового будинку. За останньою інформацією, загинула дитина, ще 35 людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Серед постраждалих є як дорослі, так і діти, яких рятувальники оперативно евакуювали до лікарень.

    Загибла дитина та щонайменше 35 поранених людей у Харкові. Нічний удар ворога зруйнував підʼїзд багатоповерхівки. Розбір завалів ще триває. Ймовірно, під руїнами ще можуть бути люди. Поліцейські отримали повідомлення про 15-річного хлопця, який не виходить на звʼязок. Задіяні всі необхідні підрозділи для пошуку

    – написав Клименко у Telegram.

    З його слів, розгорнуто пункт надання допомоги та прийом заяв до поліції. З постраждалими продовжують працювати психологи ДСНС.

    У ніч на 31 жовтня росія вдарила керованою авіабомбою по девʼятиповерхівці в Харкові.

  • Петиція про позбавлення Тищенка депутатського мандату всього за добу набрала майже половину підписів

    Петиція про позбавлення Тищенка депутатського мандату всього за добу набрала майже половину підписів

    Українська політична сцена знову під впливом скандалу, пов’язаного з народним депутатом Верховної Ради України Миколою Тищенком. Петиція, яка закликає до позбавлення його повноважень через зловживання службовим становищем, набрала значну підтримку всупереч короткому терміну її існування.

    Як відомо, петиція на сайті Верховної ради зʼявилась після того, як Тищенко потрапив у черговий скандал. Цього разу через справу про напад осіб у камуфляжній формі на колишнього військового у центрі Дніпра.

    Скандал з Тищенком. Петиція про позбавлення його мандата набрала вже половину необхідних голосів

    Наразі за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого нардепу вже оголошено підозру, прокурори проситимуть для Тищенка домашній арешт.

    Реакція ОП та МВС

    Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко в ефірі телемарафону прокоментував напад на колишнього бійця у Дніпрі та зазначив, що всі причетні мають понести покарання. А на питання телеведучої про те, що нападниками можуть бути охоронці нардепа Тищенка, очільник МВС сказав: “Неважливо, що це за люди. Кожен громадянин має відповідати перед законом”.

     

    Клименко також повідомив, що за цим фактом було відкрито два кримінальних провадження: нанесення легких тілесних ушкоджень і незаконне позбавлення волі.

    Керівник Офісу президента Андрій Єрмак, який доводиться Тищенку кумом, також відреагував на конфлікт, зазначивши, що поведінка народного депутата – абсолютно ганебна.

    “Подивився відеозапис конфлікту народного депутата Тищенка та військового. Тут нема навіть про що говорити. Поведінка народного депутата – абсолютно ганебна. Їй немає виправдань. Правоохоронним органам точно є на що реагувати. Так, Тищенка я знаю давно. Дійсно – хрестив його сина. Але це було багато років тому. Я давно вже не сприймаю його вчинки і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків”, – написав Єрмак у своєму Telegram-каналі.

    Він додав, що “така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”.

    Обшуки у Тищенка та підозра

    Вже сьогодні вранці, 25 червня у Тищенка провели обшуки під час яких ДБР оголосило йому про підозру за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого (ч. 2 ст. 146 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

    Версія слідства наступна: 20 червня 2024 у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України протиправно позбавила волі потерпілого – колишнього військовослужбовця ЗСУ. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження. Слідство встановило, що це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили та спецзасобів.

    Своєю чергою Офісі генпрокурора тим часом повідомили, що клопотатимуть про обрання народному депутату запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

  • Антикорупціонери України з’ясовують відносини

    Антикорупціонери України з’ясовують відносини

    Нещодавно в Україні відбулося серйозне загострення ситуації між двома головними антикорупційними структурами країни – Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Інформація про слідчі дії САП у НАБУ спричинила широкий резонанс у суспільстві та ЗМІ.

    Спочатку у ЗМІ пройшла інформація, що САП проводить слідчі дії в НАБУ з приводу витоку інформації з Бюро у корупційній справі про «велике будівництво». Як повідомлялося, дії ці проходили у детектива НАБУ Валерія Полюги та ексголови Броварської РДА Біркадзе. А витік інформації був на користь одного з фігурантів справи про «велике будівництво» Юрія Голика, якого вважали людиною, близькою до ексзаступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка.

    Учора НАБУ виступило з різкою заявою з цього приводу. З одного боку – підтвердивши, що ведеться розслідування щодо витоку, але, з іншого боку, заявивши, що веде його саме НАБУ. І далі йшов наїзд на САП: «Повідомляємо колегам у САП: у НАБУ було і є достатньо ресурсу для здійснення розслідування. НАБУ завжди гарантує незалежне розслідування і чекає від наших основних партнерів такого ж підходу».

    При цьому антикорупційні активісти, пов’язані із західними посольствами (зокрема, Шабунін і Ніколов), у конфлікті стали на бік САП, натякаючи на прийдешні проблеми у керівників НАБУ. Наприклад, у заступника голови НАБУ Гізо Углави. А джерела, близькі до керівництва НАБУ, заявили, що обшуків в Углави не було, і що все, що відбувається, – «вкидання» глави САП Клименка, який діє у зв’язці з Шабуніним.

    Що відбувається?

    Усе почалося ще 2022 року, коли з посади керівника НАБУ пішов Артем Ситник, який користувався підтримкою західних структур і пов’язаних із ними активістів. Новим керівником НАБУ став Семен Кривонос. Причому, активісти відразу до його кандидатури поставилися з підозрою, що вказувало – він не з їхньої «тусовки». На відміну від глави САП Клименка, який користувався їхньою повною підтримкою.

    Далі в НАБУ важлива зміна відбулася 2023 року – звільнили голову управління детективів, праву руку Ситника, Калужинського. За неофіційними даними – через злив інформації у кримінальних справах олігарху Ігорю Коломойському.

    Активісти це сприйняли в багнети.

    А вже цього року, вони розкритикували Кривоноса і Гізо Углаву за реформу управління детективами в НАБУ, звинувачуючи їх у прагненні взяти під свій контроль слідство.

    Тобто, судячи з усього, в НАБУ вирішили провести «чистку» людей Ситника, що і викликало таку гостру реакцію групи підтримки колишнього глави Бюро.

    І тепер конфлікт вийшов у відкриту фазу. Ймовірна мета – «збити» керівництво НАБУ і відновити вплив активістів на цю структуру.

    Вони користуються підтримкою з боку західних посольств.

    Однак Офісу президента успіхи Шабуніна і Ко не потрібні.

    Як повідомляють джерела, близькі до Банкової, останнім часом стосунки Зеленського і західних структур досить напружені. Це, зокрема, проявилося під час візиту до Києва держсекретаря США Блінкена, який, за даними джерел, виставив Зеленському низку вимог (включно з кадровими), які президент виконати відмовився і, своєю чергою, висунув претензії до посла США в Україні Бріджит Брінк, що підтримує тісні зв’язки з активістами на кшталт Шабуніна.

    “У Зеленського позиція така: я спілкуюся безпосередньо з лідерами західних країн, вони нічого такого не вимагають. Тому, якщо якісь вимоги виставляють західні посли та інші клерки, і ми вважаємо ці вимоги неприйнятними, ми їх будемо ігнорувати”, – сказало джерело.

    А якщо НАБУ і САП діятимуть як єдине ціле під контролем західних структур і під впливом активістів, то є ймовірність того, що, помстившись за «неслухняність», антикорупційні структури почнуть розслідування проти оточення Зеленського. Причому, за однією з версій, саме це і є головною метою нинішніх рухів проти керівників НАБУ.

    Тому Банкову цілком влаштовує конфлікт НАБУ і САП, що зменшує для неї загрозу скоординованого удару з їхнього боку.

    До речі, подібна ситуація вже була за Порошенка, коли почався конфлікт між керівництвом НАБУ і головою САП Холодницьким. Що частково паралізувало роботу антикорупційної вертикалі.

  • Чи проводилися обшуки у НАБУ Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою?

    Чи проводилися обшуки у НАБУ Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою?

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура провела обшуки у ДСР Нацполіції – одному з найбільш корумпованих правоохоронних підрозділів, який, за ствердженням, перебуває під контролем Олега Татарова.

    САП веде досудове розслідування, керуючи процесом у справі, що стосується можливих кримінальних порушень за статтями 364 та 387 Кримінального кодексу України, які можливо були скоєні співробітниками Національного антикорупційного бюро.

    Після того, як співробітник НАБУ надіслав службову записку, розпочалося відповідне провадження.

    Уточнено, що САП не проводила жодних обшуків або слідчих дій у приміщеннях НАБУ за їх ініціативою. Обшук відбувся лише за місцем проживання одного з детективів НАБУ.

    Для проведення обшуку залучили Національну поліцію України через недостатність ресурсів Управління внутрішнього контролю НАБУ. При цьому працівники поліції не мали і не мають доступу до матеріалів розслідувань Національного бюро.

    Ця подія, безумовно, є безпрецедентною.

    Після наказу спеціального антикорупційного прокурора Клименка, прокурори САП та співробітники департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції здійснили обшуки у детектива спецпідрозділу НАБУ, який працює під прикриттям.

    Співробітники НАБУ висловлюють шок від того, що керівник САП, Клименко, який сам колишній детектив НАБУ, залучив до дій проти Нацбюро ДСР Нацполіції – один з найбільш корупційних правоохоронних підрозділів, який виконує вказівки впливового заступника голови офісу президента Олега Татарова – колишнього підозрюваного у справі НАБУ.

    Сьогоднішні дії САП підкреслюють конфлікт між двома антикорупційними органами, наслідки якого стають непередбачуваними.

    Дивно, що підрозділ агентів під прикриттям, який є найбільш таємним у НАБУ, став предметом інтересу, і той факт, що Клименко надав поліції та Татарову доступ до багатьох матеріалів цього підрозділу, має важливі наслідки.