Daypolitico

Позначка: КМДА

  • У Києві можуть знести найстарішу садибу лівобережжя заради висотки

    У Києві можуть знести найстарішу садибу лівобережжя заради висотки

    У Дарницькому районі Києва розгорівся скандал навколо забудови ділянки на вулиці Завальній, 2-Д. Активісти заявляють, що на місці найстарішої збереженої садиби лівобережної частини столиці можуть звести 24-поверховий багатофункціональний комплекс.

    Громадськість обурена тим, що проєкт подають як «реконструкцію» дерев’яного будинку площею 91,6 кв. м. На думку активістів, фактично йдеться про нове будівництво, яке може суперечити містобудівним нормам та Генеральному плану Києва.

    Про проблему повідомив столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов. За його словами, у грудні 2025 року в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА презентували проєкт реконструкції старої садиби під 24-поверховий офісно-житловий комплекс із дворівневим підземним паркінгом.

    Активіст наголошує, що ділянка розташована в зоні історичного ландшафту «Історичний ландшафт Київських гір та долини Дніпра», де висотна забудова заборонена. Крім того, за Генеральним планом Києва ця територія належить до зони індивідуальної малоповерхової забудови.

    «Наміри надбудувати одноповерхову дерев’яну будівлю XIX століття двадцятьма трьома поверхами не відповідають самому поняттю реконструкції. Фактично йдеться про нове будівництво», — зазначив Перов.

    У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА заявили, що не погоджували будівельний проєкт. За словами чиновників, консультативна рада департаменту лише розглядала оцінку впливу майбутнього об’єкта на охоронюваний ландшафт, але не давала дозволу на будівництво.

    У відомстві також підкреслили, що проєктна документація на погодження до департаменту не надходила, а питання видачі будівельних дозволів не входить до його повноважень.

    Водночас активісти вже звернулися до Державної інспекції архітектури та містобудування з вимогою провести позапланову перевірку та зупинити будівельні роботи.

    Що відомо про ділянку і забудовника

    Будинок на Завальній, 2-Д та земельну ділянку під ним у 2020 році придбав підприємець Дмитро Главацький. У 2021 році право забудови передали компанії «Осокор Девелопмент».

    У грудні 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав компанії містобудівні умови та обмеження на реконструкцію будинку під багатофункціональний комплекс висотою до 24 поверхів.

    Компанія двічі намагалася отримати дозвіл на будівництво, але Державна інспекція архітектури та містобудування відмовляла через невідповідність документації. Однак у грудні 2025 року інспекція все ж видала дозвіл на реконструкцію.

    Згідно з проєктом, майбутній комплекс може включати понад 400 приміщень, більшість з яких, за даними журналістів, можуть бути житловими.

    Пам’яткоохоронці наголошують, що садиба може бути останнім збереженим житловим будинком старого поселення Осокорки, історія якого сягає кінця XVIII століття.

    Вони побоюються, що знищення цієї будівлі стане черговим прикладом втрати історичної забудови столиці.

    Активісти вже зареєстрували петицію до Київради з вимогою зупинити будівництво та перевірити законність виданих дозволів.

  • Слідчі перевіряють тендери КП «ГІОЦ» на 168 млн гривень через підозри у розтраті

    Слідчі перевіряють тендери КП «ГІОЦ» на 168 млн гривень через підозри у розтраті

    Столична поліція розслідує можливі фінансові порушення під час виконання контрактів комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (ГІОЦ). Слідство перевіряє шість договорів на загальну суму близько 168 мільйонів гривень, укладених у 2023–2025 роках із приватними підрядниками.

    Кримінальне провадження було відкрито 7 липня 2025 року за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в умовах воєнного стану.

    У центрі уваги слідчих — контракти на супровід та технічну підтримку інформаційно-комунікаційних систем міста. Йдеться про обслуговування програмного забезпечення, вебпорталів та цифрових сервісів, які використовуються у роботі столичних структур.

    Три договори на суму близько 104 мільйонів гривень отримало ТОВ «Електронний колл-центр». Ще три угоди на 64 мільйони гривень були укладені з компанією «Епаркград».

    Під час перевірки правоохоронці встановили, що за двома контрактами з «Електронним колл-центром» підприємство отримало оплату, яка перевищувала передбачені договором суми. Зокрема, за одним із договорів було виплачено 28,6 мільйона гривень замість 24,6 мільйона, а за іншим — 41,5 мільйона замість 35 мільйонів.

    Слідчі також звернули увагу на структуру виконання робіт. За даними розслідування, підрядник залучив до виконання договорів субпідрядну компанію, керівником якої є та сама особа, що очолює «Електронний колл-центр». У поліції вважають, що це може свідчити про формальний характер такої співпраці.

    Крім того, слідство встановило, що до виконання робіт залучалася ще одна компанія, яка, за попередніми даними, не мала необхідних ресурсів для надання відповідних послуг. У неї відсутні власні приміщення та обладнання, а юридична адреса виявилася адресою масової реєстрації підприємств.

    Питання у правоохоронців виникли і щодо тендерної конкуренції. За інформацією слідства, у двох тендерах конкурентом «Електронного колл-центру» виступала компанія «Аделіна Аутсорсинг». Однак слідчі встановили низку бізнес-зв’язків між керівництвом цих компаній, що може свідчити про узгоджені дії під час участі у закупівлях.

    Зокрема, йдеться про спільні бізнес-проєкти та фінансові взаємини між керівниками і власниками цих компаній, а також про їхню участь у створенні нової фірми «Аделіна Солюшинз», зареєстрованої у 2024 році.

    Окремо слідство перевіряє контракти з компанією «Епаркград». За даними поліції, ця фірма перемагала у торгах без конкуренції — вона була єдиним учасником закупівель. Крім того, у матеріалах справи зазначається, що у КП «ГІОЦ» відсутні документи, які підтверджують проведення аналізу ринкових цін перед укладанням контрактів.

    Слідчі також встановили, що у компанії відсутні власні виробничі потужності, а її керівниця отримувала невисоку офіційну зарплату, що, на думку правоохоронців, може свідчити про номінальний характер управління підприємством.

    Наразі правоохоронці встановлюють можливий розмір збитків для міського бюджету. Для цього призначаються фінансові експертизи.

    Комунальне підприємство «ГІОЦ» підпорядковується Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації. Тимчасово обов’язки директора підприємства з грудня 2024 року виконує Костянтин Воробйов.

    У різні роки підприємство вже опинялося у центрі уваги правоохоронців через підозри у фінансових порушеннях під час впровадження міських цифрових систем та закупівлі IT-послуг.

  • У кошторисі ремонту шляхопроводу на Окружній дорозі в Києві виявили завищення цін

    У кошторисі ремонту шляхопроводу на Окружній дорозі в Києві виявили завищення цін

    У Києві розгортається новий скандал навколо використання бюджетних коштів на інфраструктурні проєкти. Йдеться про протиаварійні роботи на шляхопроводі через трамвайні колії на Окружній дорозі, на які з міського бюджету планують витратити близько 95 мільйонів гривень. Водночас аналіз кошторису робіт свідчить про можливе суттєве завищення вартості матеріалів і послуг.

    Проєкт реалізується через комунальне підприємство «Київавтошляхміст», яке підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації. Саме ця структура уклала договір із підрядником — компанією ТОВ «Д-ГРУП ІНЖИНІРИНГ».

    За даними аналізу кошторисної документації, значна частина витрат у проєкті може бути штучно збільшена. Наприклад, пісок, який на ринку коштує приблизно 400 гривень за кубічний метр, у документах закладений майже по 979 гривень. Окремі позиції, зокрема бітумна емульсія Rapidflex-HP та вуглецеве полотно MegaWrap-200, також фігурують у кошторисі за цінами, що викликають питання у фахівців ринку. Крім того, ще близько 9,5 мільйона гривень передбачено як компенсацію можливих інфляційних коливань.

    Сумнівів додає й структура самого договору. Вартість робіт визначена як динамічна, а частину ключових показників винесено в додатки до контракту. Така модель дозволяє змінювати обсяги та ціну робіт у процесі виконання проєкту. Контракт діятиме до кінця 2026 року, що дає можливість коригувати фінансові параметри впродовж кількох років.

    У центрі історії опинилася й компанія-підрядник. Перед отриманням контракту ТОВ «Д-ГРУП ІНЖИНІРИНГ» пройшло серію змін у структурі власності. Іноземного співвласника — компанію SONBERG LTD — було виведено зі складу, а новим бенефіціаром стала Ірина Калініна. Паралельно компанія змінювала юридичну адресу, яка в різний час фігурувала в Одесі, Києві та Дніпрі.

    При цьому офіційно у компанії працює близько десяти співробітників, а її фінансові показники раніше демонстрували від’ємний капітал. Попри це фірма отримала підряд на десятки мільйонів гривень для робіт на транспортній інфраструктурі столиці.

    Керівником компанії є Б. П. Кобернюк, ім’я якого раніше згадувалося у кримінальних провадженнях, пов’язаних із привласненням майна та службовою недбалістю. Проте ці обставини не стали перешкодою для укладення нового контракту з комунальним підприємством.

    Відповідальність за реалізацію проєкту лежить на керівництві транспортного блоку міської адміністрації, зокрема на заступнику міського голови Олегу Куявському та директорі Департаменту транспортної інфраструктури Сергію Підгайному.

    Експерти зазначають, що подібні історії підривають довіру до системи міських закупівель, особливо в умовах війни, коли бюджетні ресурси мають використовуватися максимально ефективно. Питання до кошторису та вибору підрядника можуть стати підставою для перевірок контролюючих органів.

  • Збитки майже 6 млн грн: правоохоронці розслідують нові схеми у «Київзеленбуді»

    Збитки майже 6 млн грн: правоохоронці розслідують нові схеми у «Київзеленбуді»

    Столична поліція розслідує нові можливі корупційні порушення у комунальному об’єднанні «Київзеленбуд» та серед його підрядників. Наразі відомо про щонайменше чотири кримінальні провадження, у межах яких уже вручено шість підозр.

    Серед фігурантів розслідування – колишній генеральний директор «Київзеленбуду» Юрій Бахмат. За версією слідства, він разом зі спільниками може бути причетний до завдання збитків міському бюджету під час робіт із ліквідації карантинних бур’янів у столиці.

    Йдеться про кримінальні провадження №42023100000000391 від 9 серпня 2023 року, №12024100030002376 від 13 вересня 2024 року, №12025100030003092 від 10 листопада 2025 року та №12026100000000028 від 7 січня 2026 року. Їх розслідують Головне управління Нацполіції Києва та Деснянське управління столичної поліції.

    Фігурантам справ інкримінують, зокрема, розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, службову недбалість та службове підроблення документів.

    Одне з проваджень стосується можливих порушень під час реалізації договору щодо капітального ремонту благоустрою парку на Дніпровській набережній у районі затоки Берковщина в Дарницькому районі.

    Контракт на проведення робіт було укладено 31 березня 2023 року між «Київзеленбудом» і компанією «Альфа Індастріал Констракшн». Загальна вартість угоди становила 14,5 млн гривень, які були перераховані підряднику протягом року.

    За даними слідства, вартість робіт могла бути завищена на понад 551 тис. гривень. Експертиза встановила, що до актів виконаних робіт було включено завищені витрати на опорні елементи типу «геошуруп».

    У грудні 2025 року підозру у службовій недбалості отримав заступник начальника управління капітальних вкладень «Київзеленбуду» Артем Горбенко. Слідство вважає, що він не перевірив ринкову вартість матеріалів під час затвердження кошторисної документації.

    Ще дві кримінальні справи пов’язані з договором від 23 липня 2024 року на послуги з ліквідації карантинних бур’янів хімічним методом на площі понад 168 гектарів.

    Підрядником виступало ТОВ «Гудпрайс», яке мало отримати за роботи близько 9,2 млн гривень. Однак, за даними слідства, фактично оброблена площа могла бути значно меншою, ніж передбачалося договором.

    У результаті місту могли бути завдані збитки на суму майже 4,9 млн гривень.

    У вересні 2025 року в межах цих проваджень підозри отримали троє осіб: директор компанії «Гудпрайс», колишній керівник «Київзеленбуду» Юрій Бахмат та головний агроном Міської станції захисту зелених насаджень.

    Директору підрядної компанії інкримінують пособництво у заволодінні майном в особливо великих розмірах. Йому повідомили підозру заочно, оскільки він переховується від слідства.

    Ще одна справа стосується капітального ремонту підпірної стінки в парку «Позняки» у Дарницькому районі. Контракт на ці роботи уклали у квітні 2024 року між «Київзеленбудом» і компанією «ДСЗ».

    Вартість робіт становила майже 3,4 млн гривень. За результатами експертизи правоохоронці встановили, що до актів виконаних робіт могли бути включені роботи, які фактично не виконувалися.

    Зокрема, йдеться про свердлення отворів у залізобетонних конструкціях та встановлення анкерів. Загальна сума збитків у цій справі становить понад 928 тис. гривень.

    У січні 2026 року підозри у цьому провадженні отримали заступник генерального директора «Київзеленбуду» з питань капітальних вкладень та начальник відділу інженерного супроводження і технічного нагляду.

    Слідство вважає, що посадовці підписували акти виконаних робіт, на підставі яких підрядник отримував кошти з бюджету.

    За даними аналітичних систем, компанії «Альфа Індастріал Констракшн», «Градланд» (колишній «Гудпрайс») та «ДСЗ» активно беруть участь у державних тендерах і укладають контракти з різними органами влади.

    Найбільший обсяг угод має компанія «ДСЗ» — 47 контрактів на суму понад 256 млн гривень, з яких 21 укладено саме з «Київзеленбудом».

    Водночас правоохоронці вже не вперше розслідують можливі порушення у роботі цього комунального об’єднання. Раніше слідчі також перевіряли можливе завищення вартості робіт під час ліквідації амброзії та проведення ремонтів у парках столиці.

    Крім того, Державне бюро розслідувань розслідує справу про можливе отримання відкатів посадовцями «Київзеленбуду» від підрядників. За даними слідства, сума неправомірної вигоди могла становити понад 3,4 млн гривень.

    Наразі справи щодо колишнього керівництва комунального об’єднання вже передані до суду.

  • У київському парку «Перемога» змінюють призначення землі: льодову арену «Крижинка» готують під забудову

    У київському парку «Перемога» змінюють призначення землі: льодову арену «Крижинка» готують під забудову

    У столичному парку «Перемога» розгортається історія, яка може завершитися зникненням однієї з ключових дитячих спортивних баз Києва — льодової арени «Крижинка». Земельну ділянку в рекреаційній зоні змінили під забудову, а сам об’єкт пройшов через низку перепродажів і юридичних трансформацій.

    Йдеться про ковзанку за адресою вул. Князя Романа Мстиславича, 7 (колишня Жмаченка, 7), що багато років слугувала навчально-тренувальною базою для двох дитячо-юнацьких спортивних шкіл — «Лідер» та «Сюїта». У грудні минулого року голова Українська федерація фігурного катання на ковзанах Даніль Амірханов звернувся до Віталій Кличко з проханням втрутитися в ситуацію. За його словами, з 1 січня 2026 року діяльність ковзанки мають припинити через продаж будівлі під інше використання.

    Петиція про збереження «Крижинки», зареєстрована на сайті Київради, швидко набрала понад 6 тисяч голосів. Проте це не зупинило процес зміни статусу об’єкта.

    Історія ковзанки починається ще у 1982 році, коли її збудували під патронатом ВАТ «Київхімволокно». У 2003 році розпорядженням КМДА активи підприємства, включно з «Крижінкою», мали перейти у комунальну власність міста. Згодом об’єкт закріпили за Київською міською школою вищої спортивної майстерності.

    Втім, у 2014 році будівлю продали ТОВ «Енторіс», яке пов’язують із підприємцем Євгеном Ворчиловим — фігурантом низки резонансних земельних історій у центрі столиці. У 2021 році «Енторіс» продав ковзанку ТОВ «Форс-Фарма Дистриб’юшн», що спеціалізується на імпорті лікарських засобів.

    У 2022 році власником компанії став Євген Таранюк. Уже в 2023-му «Форс-Фарма Дистриб’юшн» фігурувала в кримінальному провадженні щодо можливого обігу фальсифікованих лікарських засобів. Слідчі дії проводилися в межах розслідування Нацполіції.

    У 2025 році будівлю ковзанки знову перепродали — цього разу ТОВ «Енерджі Енерго Інвест», власником якого є Микола Галицький. Він публічно анонсував реконструкцію споруди. Водночас льодової арени після реконструкції вже не передбачається.

    Ключовим елементом схеми стала зміна статусу нерухомості. У 2021 році будівлю формально поділили на два об’єкти — 29,3 кв. м та 2410 кв. м. Після цього її перевели зі спортивної споруди в категорію «нежитлова будівля». Саме це дозволило змінити цільове призначення земельної ділянки з рекреаційного на землі житлової та громадської забудови.

    Ділянку площею 0,2977 га з кадастровим номером 8000000000:66:134:0016 зареєстрували вже за новим статусом. Таким чином парк «Перемога» фактично втрачає частину рекреаційної території.

    Паралельно місто продовжувало орендувати ковзанку для дитячих занять. За даними системи Prozorro, у 2025 році школи «Лідер» і «Сюїта» уклали договори оренди на 6,6 млн грн із ТОВ «Атек-Спорт». Вартість години оренди зросла з 4100 грн у 2023 році до 6700 грн у 2025-му.

    У КМДА заявляють, що комплекс перебував у приватній власності, а місто лише орендувало його для тренувань. Водночас питання, чому за роки не було реалізовано механізм повернення об’єкта у комунальну власність, залишається відкритим.

    На тлі того, що з початку повномасштабного вторгнення в Україні було знищено або пошкоджено щонайменше шість професійних льодових арен — зокрема «Альтаїр» у Дружківці, «Салтівський лід» у Харкові та Льодовий палац у Сєвєродонецьку — історія «Крижинки» виглядає особливо показовою.

    Якщо реконструкція відбудеться у запланованому форматі, Київ може втратити одну з ключових дитячих баз фігурного катання не через війну, а через юридичні маніпуляції із землею в межах міського парку.

  • Голова Деснянської РДА опублікував інструкцію перетину мосту Патона з готовністю до евакуації

    Голова Деснянської РДА опублікував інструкцію перетину мосту Патона з готовністю до евакуації

    Очільник Деснянської районної державної адміністрації у Києві опублікував у соцмережах зображення з правилами проїзду мосту імені Патона, зазначивши, що поширена інформація має «неформальний» характер.

    На оприлюдненому банері, оформленому у стилі офіційної комунікації Київської міської державної адміністрації, містяться рекомендації для водіїв під час перетину мосту. Зокрема, водіям радять рухатися з відкритими вікнами, відстебнути ремені безпеки, вимкнути блокування дверей автомобіля та тримати телефон під рукою.

    Також на зображенні міститься попередження про необхідність дотримуватися дистанції та бути готовими до евакуації.

    Публікація викликала активне обговорення серед киян, адже формулювання про «готовність до евакуації» та сам характер рекомендацій створили враження можливого сценарію надзвичайної ситуації або загрози пошкодження мосту.

    Водночас сам посадовець підкреслив, що інформація не є офіційним розпорядженням чи новими правилами дорожнього руху, а має рекомендаційний характер. Йдеться, за його словами, про базові поради безпеки, які можуть бути актуальними у кризових умовах.

    Міст Патона залишається одним із ключових транспортних переходів через Дніпро у столиці та водночас об’єктом підвищеної уваги через його технічний стан і стратегічне значення під час воєнного стану. Раніше експерти неодноразово наголошували, що у разі надзвичайних подій саме мости можуть стати критичними вузлами евакуаційної логістики.

    Офіційних заяв КМДА щодо запровадження спеціального режиму руху мостом Патона станом на зараз не оприлюднювалося.

  • Закупівля квартир для ВПО і сиріт у Києві потрапила в поле зору БЕБ через підозру завищених цін

    Закупівля квартир для ВПО і сиріт у Києві потрапила в поле зору БЕБ через підозру завищених цін

    Наприкінці 2023 року Ігор Кушнір пішов з посади керівника «Київміськбуду», але його тінь у міських будівельних історіях нікуди не зникла. Навпаки, виявляється, що паралельно з публічними скандалами навколо підрядників і активів колишнього менеджменту, правоохоронці вели окрему лінію — про те, як столична громада купувала квартири у найбільшого комунального забудовника… але не напряму.

    Йдеться про кримінальне провадження, яке вів підрозділ Бюро економічної безпеки: у матеріалах фігурує версія про завищення цін при закупівлі житла КП «ФК “Житло-Інвест”» за бюджетні кошти, коли квартири «Київміськбуду» перед тим «прокручували» через низку посередників — у тому числі структури, пов’язані з родиною Кушніра, а також з бізнес-оточенням девелоперів і політиків, які роками присутні в київській будівельній екосистемі.

    Ключова деталь, яка робить цю історію токсичною, — часовий збіг. За версією слідства, частина «посередників» викупила у «Київміськбуду» майнові права/квартири незадовго до того, як Київрада дала зелене світло на масштабне бюджетне фінансування закупівель, а вже потім ті самі квадратні метри перепродали комунальному підприємству значно дорожче. У такій конструкції місто фактично опиняється в ролі покупця «останньої інстанції», який платить максимальну ціну, тоді як маржа осідає у ланцюгу компаній, що стоять між громадою і забудовником.

    Що саме розслідувало БЕБ 

    У судових документах у межах цього провадження описується схема, де «Київміськбуд» у 2022 році укладав договори купівлі-продажу майнових прав на квартири на користь підконтрольних керівництву суб’єктів. Середня ціна таких прав у матеріалах фігурує на рівні близько 2,5 млн грн за квартиру. Далі — наступний крок: у березні 2023 року ці ж активи продаються КП «ФК “Житло-Інвест”», але вже за середньою ціною близько 4 млн грн. У провадженні фігурують статті про можливе заволодіння майном, легалізацію коштів, шахрайство з фінансовими ресурсами та службові підроблення — тобто слідство одразу «прошиває» історію як потенційно системну, а не як одиничну переплату.

    На цьому етапі важливо зафіксувати: сам факт наявності провадження і його «логіка» не є доведенням вини конкретних осіб. Але саме те, як виписаний механізм, створює для міста два ризики одразу. Перший — прямий бюджетний: переплата при закупівлі соціального житла. Другий — управлінський: якщо «Київміськбуд» не отримував повного розрахунку від посередників або працював з відстрочками так, що гроші зависали у повітрі, то це могло поглиблювати фінансову яму компанії і паралізувати будмайданчики, які мали би добудовуватись навіть під час війни.

    Як бюджетний ресурс заходив у «Житло-Інвест»

    Формально все виглядало соціально виправдано. У 2022 році Київ затвердив програму забезпечення житлом різних категорій громадян, а комунальне підприємство «ФК “Житло-Інвест”» отримало суттєве поповнення статутного капіталу для закупівель. У публічному полі це продавали як інструмент для житла дітям-сиротам, ВПО, ветеранам та іншим чергам, які роками не рухались.

    Але в реальності саме спосіб реалізації — «купуємо готове/майже готове житло за бюджетні кошти» — створює поле для маневру: можна збільшувати ціну через «ремонти», «підвищення ринку», «індивідуальні умови», «комплектацію», а ще простіше — вставити посередника між містом і первинним продавцем.

    Ланцюг посередників і «сімейний» контур

    У фокусі цієї історії — не один «прокладочний» суб’єкт, а ціла палітра структур, значна частина яких оформлена як венчурні корпоративні інвестфонди. Це зручна форма для операцій із майновими правами та інвестиційними активами, а також для маскування бенефіціарів у багаторівневих конструкціях власності.

    За даними з публічних реєстрових профілів компаній, які згадуються у розслідувальних матеріалах у публічному полі, частина фондів пов’язується з родиною Ігоря Кушніра. Окремі інші контрагенти — з орбітою будівельного бізнесу Олександра Глімбовського та з нардепом Дмитром Ісаєнком, якого медіа неодноразово пов’язували з девелоперським середовищем. Усі ці зв’язки самі по собі не є криміналом. Але у випадку бюджетної закупівлі вони стають маркерами можливого конфлікту інтересів і сигналом для антикорупційної перевірки: чи не перетворюється соціальна програма на механізм «перекачки» грошей до наближених структур.

    Ключове питання, яке зависло у повітрі: чи були реальні гроші у первинного продавця?

    У публічному обговоренні цієї історії найнебезпечніша версія звучить так: посередники могли купувати у «Київміськбуду» квартири з відстрочкою, а далі — перепродавати місту, отримуючи бюджетні кошти, при цьому розрахунок із «Київміськбудом» міг бути неповним або відкладеним. Якщо така конструкція дійсно працювала, тоді для холдингу це виглядало б як відтік активів (квартир) без пропорційного притоку грошей у критичний для компанії період.

    З іншого боку, у публічних коментарях, які давали учасники ланцюга, звучали заперечення: окремі компанії заявляли про повний і швидкий розрахунок, а «Київміськбуд» підтверджував оплату, але посилався на комерційну таємницю щодо деталей руху коштів і умов угод. Саме тут і виникає потреба не в політичних оцінках, а в документальній картині: графіки оплат, акти приймання-передачі, прив’язка платежів до конкретних квартир, наявність/відсутність ремонтів, експертна оцінка «ринку» на дату закупівлі.

    Коли перепродаж відбувається з націнкою у десятки відсотків за короткий проміжок часу, зазвичай у публічній комунікації з’являються два універсальні пояснення. Перше — «ринок зріс». Друге — «зробили ремонти». На папері це може бути правдою. Але в умовах, коли йдеться про закупівлю соціального житла за бюджетні гроші під час війни, будь-яка «ремонтна» історія має бути прозорою: що саме зроблено, хто підрядник, яка калькуляція, чи підтверджено це технаглядом і документами. Інакше це перетворюється на універсальний спосіб «намалювати» додаткові мільйони.

    Чому історія повертається саме зараз

    По-перше, «Київміськбуд» так і не вийшов з кризи. Компанія пережила кілька хвиль кадрових ротацій, запити на докапіталізацію і постійні обіцянки відновити будівництво. Будь-які дані про минулі операції, де активи могли виходити з компанії «в мінус», автоматично стають частиною пояснення: чому об’єкти стоять, а грошей не вистачає.

    По-друге, політичний контекст не зник. Раніше журналісти вже публікували розслідування про фінансові потоки «Київміськбуду» на підрядні компанії з орбіти тодішнього керівництва, а також про закордонні активи сім’ї Кушніра і гучні епізоди з виїздами під час війни. Після цього Кличко відсторонював Кушніра, а згодом той залишив посаду. Тобто репутаційний ґрунт для нових підозр уже був підготовлений, і будь-який «квартирний» ланцюг з бюджетом виглядає як логічне продовження старої історії, а не як випадковість.

    По-третє, це історія про модель управління містом. Коли у воєнний час 2 млрд грн спрямовуються на викуп квартир через посередників, у суспільства неминуче виникає питання пріоритетів і контролю: хто ухвалював рішення, як формувалась ціна, чому не було прямого контракту з забудовником, де гарантії, що бюджет не оплатив чужу маржу.

    Якщо у міста і комунального забудовника є зацікавлення закрити тему, логічний шлях — не політичні заяви, а відкриття максимальної доказової бази для контролю. Передусім — аудит ланцюга: хто був первинним власником прав, яка ціна, які умови оплати, коли і за що заплатило КП, що саме отримало місто (стан квартир), чи співпадають характеристики об’єктів у договорах, у реєстрах і на фактичному огляді. Далі — юридична оцінка потенційного конфлікту інтересів у голосуваннях і рішень посадовців, які курирували програму. І третій блок — претензійна робота у випадку виявлення збитків: або щодо недійсності окремих угод, або щодо стягнення переплат і штрафів, або щодо персональної відповідальності.

    Поки цього не зроблено, історія буде повертатися хвилями — кожного разу, коли «Київміськбуд» проситиме чергові мільярди, а кияни питатимуть: де поділися попередні.

    Окремо слід підкреслити: у цій історії надто багато гучних прізвищ і припущень, щоб ставити крапку без вироку суду. Але так само надто багато збігів і фінансової логіки, щоб робити вигляд, ніби питання не існує. Відповідь на нього має лежати не в політичній площині, а в документах — і в здатності державних органів доводити розслідування до результату, а не «обривати» його на півдорозі.

  • Людина Палатного Мирослава Смірнова займеться соціалкою та підготовкою УДАРу до виборів. Джерела

    Людина Палатного Мирослава Смірнова займеться соціалкою та підготовкою УДАРу до виборів. Джерела

    Нещодавно звільнена з посади директорки Департаменту суспільних комунікацій КМДА Мирослава Смірнова найближчим часом може зайняти посаду заступника мера Києва Віталія Кличко.

    “Людина Артура Палатного – нещодавно звільнена з КМДА Мирослава Смірнова готується до нової посади та вже незабаром стане заступницею Віталія Кличка і, швидше за все, візьме на себе частину соціальної та медичної сфери.

    Соціальна сфера і медицина – це і бюджети, і люди. Сильний хід Віталія Кличка, особливо на тлі постійних скандалів у цих тематиках та десятків відкритих кримінальних справ.

    Фактично, це ніщо інше, як початок підготовки Артуром Палатним до виборів” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що 18 лютого Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення директорки Департаменту суспільних комунікацій КМДА Мирослави Смірнової. Посадовицю звільнено того ж дня за угодою сторін із передбаченою виплатою матеріальної допомоги та повним соціальним пакетом.

  • Після снігового колапсу Кличко звільнив головну піарницю столиці

    Після снігового колапсу Кличко звільнив головну піарницю столиці

    Міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення директорки Департаменту суспільних комунікацій КМДА Мирослави Смірнової. Документ №60 датований 18 лютого 2026 року. Посадовицю звільнено того ж дня за угодою сторін із передбаченою виплатою матеріальної допомоги та повним соціальним пакетом.

    Це рішення стало несподіваним, адже Смірнова вважалася одним із ключових медійних менеджерів у команді мера. У період політичної напруги довкола столичної влади саме департамент суспільних комунікацій забезпечував оперативну реакцію на інформаційні атаки та кримінальні провадження щодо оточення Кличка.

    Звільнення відбулося через два з половиною місяці після її підвищення у політичній структурі. 4 грудня 2025 року Мирослава Смірнова очолила фракцію УДАРу в Київраді, замінивши співголів Дмитра Білоцерковця та Валентина Мондриївського. Тоді це сприймалося як посилення її позицій у команді мера. Тепер одна з версій полягає у тому, що Кличко вирішив сконцентрувати її роботу саме на внутрішній партійній координації та балансуванні інтересів у фракції.

    Втім, існують й інші припущення. У лютому Київ кілька днів потерпав від транспортного колапсу через неприбраний сніг і кригу на дорогах. Попри нічні відеозвернення Віталія Кличка з порожніх вулиць, місто фактично було паралізоване заторами. Частина експертів вважає, що інформаційний супровід цієї ситуації виявився слабким, а «сніговий кейс» став ударом по репутації міської влади.

    Разом із тим, підстав для звільнення у вигляді кримінальних підозр наразі немає. У попередніх випадках керівників департаментів КМДА звільняли вже після вручення підозр правоохоронцями. У ситуації зі Смірновою такого розвитку подій не зафіксовано.

    Кар’єрна траєкторія Мирослави Смірнової у міській владі виглядала стабільною. У листопаді 2024 року вона перебувала у відрядженні в Лондоні, де, окрім участі у міжнародному туристичному форумі, зустрічалася з послом України у Великій Британії Валерієм Залужним. Її позиції не похитнув і серпневий інцидент 2025 року, коли невідомі намагалися спровокувати скандал довкола її вечері у День жалоби.

    Саме тому рішення про звільнення виглядає неочікуваним. Серед можливих причин називають переформатування комунікаційної стратегії столиці, внутрішні політичні домовленості або особисті обставини. Офіційних пояснень від КМДА наразі не оприлюднено.

    Таким чином, Кличко фактично вивільнив посаду головного комунікаційного менеджера міста в момент, коли інформаційний фронт для столичної влади залишається одним із найчутливіших напрямків.

  • Січневі витрати Києва перевищили 7 млрд гривень: на що пішли гроші

    Січневі витрати Києва перевищили 7 млрд гривень: на що пішли гроші

    Столиця розпочала 2026 рік із масштабних витрат на забезпечення бюджетної сфери теплом, гарячою водою та електроенергією. У січні на ці потреби спрямували майже 2 млрд гривень — понад чверть загального обсягу місячних закупівель. Загалом за результатами публічних процедур розпорядники коштів уклали понад 8 тисяч договорів на суму 7,17 млрд гривень.

    Найбільшу частку витрат сформували тепло та гаряча вода — 1,1 млрд гривень. Із них близько 580 млн гривень пішли на опалення й гаряче водопостачання закладів освіти, 390 млн — медичних установ, 33 млн — культурної сфери, 16 млн — житлового фонду. Ще майже 13 млн гривень на ці потреби витратили департаменти КМДА та Київрада. Решту розподілили між соціальними установами та комунальними підприємствами.

    Будівництво та ремонти, які протягом попередніх місяців лідирували за обсягом витрат, у січні посіли друге місце — 1,04 млрд гривень. Найбільшим одержувачем коштів у цій категорії стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство освоїло 785,83 млн гривень, із яких 600,8 млн спрямувало на реконструкцію власних об’єктів із встановленням когенераційних установок, майже 106 млн — на відновлення покриттів після ліквідації аварій на тепломережах, 77,57 млн — на ремонт пошкоджених обстрілами об’єктів. Частину коштів використали для розроблення проєктної документації з модернізації систем опалення житлових будинків.

    Серед інших помітних договорів — 95,3 млн гривень на відновлення несучих конструкцій шляхопроводу над трамвайними коліями Великої Окружної дороги та 87,12 млн гривень на капремонт будівлі на вулиці Бастіонній для Київського міського центру підтримки учасників бойових дій.

    Третю позицію серед найбільших статей витрат посіла електроенергія — 887,83 млн гривень. Найбільше коштів витратили районні керуючі компанії з обслуговування житлового фонду, лікарні та заклади освіти. На решту суми електроенергію закупили зоопарк, установи культури, соціального захисту та Київрада.

    Четвертою за обсягом категорією стали послуги у сфері охорони здоров’я — 458,36 млн гривень. Із них 436,68 млн гривень становить договір Центру екстреної медичної допомоги з комунальною організацією «Київмедспецтранс» на перевезення бригад швидкої допомоги упродовж року. Ця угода стала найдорожчою в січні.

    Замикають п’ятірку продукти харчування — 454,38 млн гривень. Понад 400 договорів уклали на постачання м’яса, риби, молочної продукції, круп і овочів. Найактивнішими замовниками виступили районні управління освіти.

    Окремо варто відзначити закупівлю 16 низькопідлогових тролейбусів на 306,24 млн гривень. Кожна одиниця обійдеться бюджету у 19,14 млн гривень. Постачання передбачене до кінця 2026 року.

    Найбільшим замовником і водночас найбільшим підрядником місяця стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство уклало понад 300 договорів на 1,1 млрд гривень, з яких 946,74 млн спрямувало на реконструкції, ремонти та технічне обслуговування. Водночас бюджетні установи придбали у нього теплопостачання та гарячу воду на 911,75 млн гривень.

    Друге місце серед підрядників посів «Київмедспецтранс» із контрактами на 578,5 млн гривень. Третю позицію зайняло приватне ТОВ «Політехносервіс», яке поставить тролейбуси на понад 306 млн гривень.

    Для порівняння, у грудні 2025 року столиця уклала договорів на 12,4 млрд гривень, а в січні 2025-го — на 6,63 млрд гривень. Таким чином, обсяг закупівель на початку 2026 року зріс майже на пів мільярда гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року.