Daypolitico

Позначка: КМДА

  • Під виглядом доступності: у КМДА освоюють десятки мільйонів на ремонті лікарні

    Під виглядом доступності: у КМДА освоюють десятки мільйонів на ремонті лікарні

    Поки маломобільні кияни змушені щодня долати сходи, пороги й відсутність елементарної доступності в закладах охорони здоров’я, у столиці під гаслами «безбар’єрності» реалізується схема з освоєння бюджетних коштів. Йдеться про капітальний ремонт КНП «Консультативно-діагностичний центр» у Шевченківському районі Києва, загальна вартість якого перевищує 95 млн гривень і вже на старті викликає серйозні запитання щодо обґрунтованості витрат.

    Управлінський і фінансовий контроль над проєктом здійснювався в межах вертикалі КМДА. До ухвалення ключових рішень були залучені міський голова Віталій Кличко, його заступник Владислав Андронов, директорка Департаменту охорони здоров’я Тетяна Мостепан та керівниця КНП Наталія Берікашвілі. Саме ці посадовці погоджували кошториси та параметри закупівлі, однак жодних публічних застережень щодо доцільності або вартості робіт з їхнього боку не прозвучало. Це створює підстави говорити про узгодженість дій між замовником і підрядником.

    Тендерна процедура була вибудувана таким чином, що реальна конкуренція зникла ще на початковому етапі. Переможцем стало ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» (ЄДРПОУ 34280208), яке виявилося єдиним учасником закупівлі. Дискримінаційні умови тендерної документації та жорсткі строки виконання робіт фактично перетворили конкурс на формальність, позбавивши місто можливості зекономити бюджетні кошти.

    Аналіз кошторисної документації показує системне завищення цін на будівельні матеріали. Металева армована сітка, підвіконня, будівельні суміші та ґрунтовки закладені за цінами, що суттєво перевищують середньоринкові. У низці позицій різниця сягає 50–100%. Лише за обмеженим переліком матеріалів потенційна переплата оцінюється більш ніж у 4,38 млн гривень, що свідчить не про помилки в розрахунках, а про системну фінансову модель із закладеною маржею.

    Окрему увагу привертає фонд оплати праці. У кошторисі середня зарплата визначена на рівні близько 26,5 тис. гривень, що істотно нижче реальних ринкових ставок у Києві для будівельних робіт. За оцінками, дефіцит фонду оплати праці сягає майже 9,5 млн гривень. Ймовірно, ця різниця компенсується або за рахунок завищених матеріалів, або через неофіційні виплати працівникам.

    Додаткові ризики підтверджує й репутація підрядника. ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» фігурує щонайменше в 11 кримінальних провадженнях, пов’язаних із привласненням і розтратою майна, шахрайством із фінансовими ресурсами та ухиленням від сплати податків. Крім того, компанія має щонайменше 9 господарських судових рішень щодо невиконання договірних зобов’язань. Попри це, фірма продовжує отримувати великі бюджетні підряди, зокрема у сфері охорони здоров’я.

    У підсумку маємо типову для столиці ситуацію: під гучними деклараціями про турботу й доступність ховається схема, де бюджетні мільйони осідають у підрядників із сумнівною репутацією, а маломобільні громадяни так і не отримують обіцяних зручних і безпечних медичних послуг.

  • Голова КМВА Тимур Ткаченко написав заяву про звільнення

    Голова КМВА Тимур Ткаченко написав заяву про звільнення

    За інформацією наших джерел, голову  Київської міської військової адміністрації  Тимура Ткаченко змусили підписати заяву про звільнення.

    “Ткаченко йшов на посаду з обіцянкою “повалити” мера Києва Віталія Кличка, але за рік нічого так і не зміг зробити” – зазначає джерело.

    Водночас, за інформацією джерела, новим очільником КМВА може стати теперішній голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

    “Шанси Фесика очолити КМВА оцінюють у 40%, є й інші кандидатури, але їх поки не озвучують” – зазначає джерело.

    Про бекграунд Фесика та його роль у владній вертикалі читайте у нашому матеріалі:  Корупційні схеми глави Оболонської РДА столиці Кирила Фесика

  • Підряд на реконструкцію крематорію у столиці на 160 мільйонів отримала маловідома фірма

    Підряд на реконструкцію крематорію у столиці на 160 мільйонів отримала маловідома фірма

    Київський крематорій втретє оголосив закупівлю на реконструкцію кремаційного обладнання й нарешті підписав договір. Вартість робіт становитиме майже 160 мільйонів гривень, а підряд отримає маловідома столична компанія “Блу Скай Тек”, що раніше виконувала лише невеликі бюджетні контракти.

    Наприкінці листопада 2025 року Ритуальна служба СКП “Київський крематорій” уклала угоду з ТОВ “Блу Скай Тек” на реконструкцію кремаційного обладнання з повною заміною печей за адресою вул. Байкова, 16 у Голосіївському районі. Згідно з даними в електронній системі Prozorro, вартість договору становить 156,9 мільйона гривень. Роботи планують завершити до кінця 2026 року.

    У межах реконструкції передбачено заміну печей, оновлення газопостачання, ремонт покрівлі та асфальтобетонного покриття. Цей проєкт готували ще з березня 2024 року, коли Крематорій замовив його розробку у ТОВ “Європроєктбудсервіс” за 3,2 мільйона гривень.

    Втім, реалізація робіт неодноразово зривалася. У березні та липні 2025 року Ритуальна служба двічі оголошувала закупівлю на реконструкцію, однак жодну з них не вдалося завершити. Першу скасували через відсутність подальшої потреби, другу — через відхилення всіх пропозицій учасників, включно з пропозицією “Блу Скай Тек”. Лише третя спроба завершилася підписанням договору.

    ТОВ “Блу Скай Тек” зареєстроване в Києві у 2017 році. Статутний капітал фірми — 1 тисяча гривень. Основна діяльність — виробництво будівельних металевих конструкцій. Власником і керівником значиться Максим Гелюх, зареєстрований у Макіївці Донецької області, що перебуває в окупації з 2014 року.

    За даними Clarity Project, компанія брала участь у 12 публічних закупівлях і має підписані контракти на суму 157,4 мільйона гривень. Жоден із попередніх її підрядів не був співставний з нинішнім — найдорожчим до цього був договір з НЕК “Укренерго” на ремонт обладнання в адмінбудівлі вартістю 132 тисячі гривень.

    Ритуальну службу СКП “Київський крематорій” тимчасово очолює Ігор Тітаренко. Установа підпорядковується Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, керівником якого є Дмитро Науменко.

  • Розслідування земельних операцій у столиці: НАБУ повідомило про нові підозри

    Розслідування земельних операцій у столиці: НАБУ повідомило про нові підозри

    Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про нові підозри у межах операції «Чисте місто», яка спрямована на виявлення корупційних схем у сфері розпорядження землею та бюджетними ресурсами Києва. Йдеться про колишнього заступника голови Київської міської державної адміністрації та його спільника.

    За даними слідства, у 2023–2024 роках вони організували реєстрацію низки «будівель» на підставних осіб. У документах зазначалося, що ці конструкції нібито були зведені ще на початку 1990-х років. Після реєстрації об’єкти придбали підконтрольні підприємства, які звернулися до Київської міськради з заявами про формування земельних ділянок для їх обслуговування та передачу цих ділянок у користування.

    Як зазначають детективи, для фіксації права на землю учасники схеми спільно з депутатом Київради, головою земельної комісії, ініціювали зведення на територіях примітивних конструкцій — так званих «туалетів». Після цього виготовлялися технічні паспорти та реєструвалося право власності на ці споруди.

    У НАБУ повідомляють, що підозрювані також передавали кошти невстановленим представникам правоохоронних і контролюючих органів, аби ті не реагували на незаконне будівництво та не перешкоджали процедурі реєстрації.

    За оцінками слідства, потенційні збитки територіальній громаді Києва від таких дій перевищують 19,5 млн грн. Загалом у справі щодо земельних рішень у столиці вже дев’ять осіб отримали статус підозрюваних. Двоє фігурантів перебувають на лаві підсудних, а щодо ще одного учасника вже винесено обвинувальний вирок.

    Антикорупційні органи продовжують процесуальні дії у справі, яка охоплює кілька епізодів та різні рівні посадових осіб.

  • Медичні закупівлі з націнкою в 500%: правоохоронці викрили масштабну корупцію в КМДА

    Медичні закупівлі з націнкою в 500%: правоохоронці викрили масштабну корупцію в КМДА

    Правоохоронці викрили масштабні корупційні схеми у департаменті охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. За даними слідства, чиновники організували фіктивні тендери та закупівлі медичних товарів за завищеними цінами у компаній, пов’язаних із Кузьмою, Фісталями та Бахтєєвою. Збитки для бюджету Києва могли сягати мільярдів гривень на рік.

    Поліція почала активну фазу слідчих дій 30 вересня, провівши обшуки в офісах департаменту охорони здоров’я на Прорізній, 19. Пізніше обшуки відбулися в домівках посадовців та у низці столичних лікарень — №1, №4, №5 і №18. Розслідування велося в межах кримінального провадження, відкритого ще 31 липня.

    У жовтні очільниця ДОЗ Валентина Гінзбург несподівано подала у відставку після восьми років роботи. Невдовзі Віталій Кличко звільнив і першого заступника Миколу Поворозника. Слідство вважає, що тіньовим організатором схем був радник Поворозника Олександр Добровський, який уже залишив Україну.

    За даними правоохоронців, один із ключових координаторів схем — заступник директора департаменту Олег Якубівський. Саме він отримував від радника Поворозника файли з «правильно» підготовленими технічними вимогами до тендерів і забезпечував ухвалення умов, які дозволяли обраним компаніям гарантовано перемагати. Конкуренти ж відсікалися на ранньому етапі.

    Схема була налагоджена таким чином, що медичні вироби та обладнання закуповувалися із націнкою у 300–500%. Щорічний обсяг закупівель лише по Києву перевищував 2 млрд грн.

    За версією слідчих, посадовці лобіювали інтереси компаній «Медгарант», «Протек солюшнз», «Артек медікал груп» та «НВФ КАТО». Їхня фактична вартість товарів збільшувалась у кілька разів, а різниця ставала джерелом надприбутків.

    Ключові фігуранти схеми вже давно відомі в медичному бізнесі. «НВФ Като» та «Медгарант» пов’язані з оточенням колишньої депутатки Тетяни Бахтєєвої, яку вважають «тендерною королевою» епохи Януковича. Компанія «Артек медікал груп» належить братам Фісталям — родині відомого хірурга Еміля Фісталя, який підтримував бойовиків «ДНР».

    Ці бізнес-структури пов’язує не лише спільна історія, а й політичні зв’язки. Колишня очільниця столичного ДОЗ Валентина Гінзбург у 2014 році навіть потрапляла під арешт через залучення лікарень до агітаційних схем Партії регіонів. Згодом її переведення до Києва забезпечили саме Бахтєєва та її коло.

    Окремим напрямом діяла компанія «Протек Солюшнз», формальними власниками якої є Наталія Тугай і Федір Кірпенко, а реальним — Микола Кузьма. У минулому він був помічником Раїси Богатирьової та активно конкурував із групою Бахтєєвої, але згодом вони поділили між собою ринок державних закупівель.

    У 2024 році масштаби цих закупівель вражали:
    «Протек Солюшнз» — 3,2 млрд грн,
    «Артек медікал груп» — 3 млрд грн,
    «Медгарант» — 1 млрд грн,
    «НВФ Като» — 107 млн грн.

    Значна частина цих тендерів припадала саме на Київ.

    Розслідування триває. Правоохоронці не виключають оголошення підозр новим фігурантам, а також можливого розширення справи на інші міста, де працюють пов’язані компанії.

  • Київ може втратити мільярди через демонтаж кіосків: суд визнав частину рішення Київради незаконною

    Київ може втратити мільярди через демонтаж кіосків: суд визнав частину рішення Київради незаконною

    Київська влада може зіткнутися з найбільшою фінансовою кризою у сфері благоустрою за останні роки: бюджет столиці ризикує втратити мільярди гривень унаслідок масових позовів підприємців, чиї тимчасові споруди були демонтовані з 2024 по 2025 рік. Причина — рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, який залишив у силі вердикт першої інстанції і визнав протиправними ключові пункти рішення Київради №915/8881, яким місто фактично запустило масштабну “зачистку” ТС.

    Судове рішення поставило під сумнів законність демонтажів, які Київ проводив під виглядом впорядкування вуличної торгівлі. Пункти 6.4, 6.5 і 6.6, що забороняли продовження дозвільних документів для кіосків у різних районах столиці, визнано незаконними. А це означає, що підприємці, чиї ТС було знесено, отримують право вимагати компенсації за знищений бізнес. За оцінками громадських об’єднань, загальний збиток може сягнути кількох мільярдів гривень.

    Представники ГО “Союз підприємців України”, які виграли справу, наголошують: демонтажі тривали за процедурою, що базувалася на незаконних положеннях рішення Київради. Підприємцям спочатку скасовували паспорти прив’язки або договори пайової участі, після чого інспектори благоустрою вимагали прибрати кіоски. Тим, хто відмовлявся, споруди демонтовували примусово. Тепер саме ці дії можуть стати підставою для великих фінансових претензій до міської влади.

    У столиці за останні півтора року було демонтовано понад дві тисячі ТС. Балансова вартість кожного кіоску складає близько 250–500 тисяч гривень, але збитки підприємці оцінюють за комерційною формулою — як втрату повноцінного бізнесу. За розрахунками правозахисників, середня компенсація за одну точку може становити від 20 до 50 тисяч доларів, що й формує загрозу мільярдних витрат для бюджету Києва.

    Нова хвиля юридичних атак вже триває: паралельно в суді розглядається позов ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”, який оскаржує не лише положення щодо ТС, а й інші норми рішень Київради, що впливали на сферу вуличної торгівлі. Зокрема, йдеться про порушення земельного законодавства, перевищення повноважень комісій міськради та дискримінацію підприємців, які працювали за паспортами прив’язки.

    На Хрещатику, 36 поки не коментують поразку в суді, але готують зміни до скандального рішення. Департамент територіального контролю вже зареєстрував проєкт, який формально пом’якшує правила: пропонується не демонтовувати ТС після закінчення терміну дії дозволів, а також розширити перелік об’єктів, що можуть розміщуватися через Prozorro. Проте правозахисники вказують, що ці пропозиції не вирішують системних проблем і не відновлюють порушених прав підприємців, чиї кіоски вже знесені.

    Сфера вуличної торгівлі у Києві роками супроводжується конфліктами, гучними звинуваченнями у корупції та непрозорістю рішень. Нинішній скандал лише загострив протистояння між малим бізнесом і міською владою. Підприємці заявляють, що готові домагатися повної компенсації завданих збитків, а експерти попереджають: у разі програшу в судах Київрада може втратити більше, ніж планувала заробити на реформі розміщення ТС.

  • Поки садки сидять без генераторів, КМДА витратила 7 мільйонів на поїздку в Берлін

    Поки садки сидять без генераторів, КМДА витратила 7 мільйонів на поїздку в Берлін

    У той час як Київ жив у режимі багатогодинних відключень електроенергії, громадський транспорт працював із перебоями, а дитячі садки залишалися без генераторів, столичні посадовці вирушили до Берліна на Інвестиційний форум Києва 2025. Захід, організований спільно КМДА, сенатом Берліна та громадською організацією Impact Force, був повністю профінансований коштом бюджету столиці. Загальні витрати склали 7 мільйонів гривень.

    Журналісти проєкту «В тіні каштана» з’ясували, що Департамент економіки та інвестицій КМДА провів два тендери: 400 тисяч гривень заплатили за розробку концепції форуму, ще 6,6 мільйона — за організацію події в Берліні. Захід тривав дев’ять годин і включав два каво-брейки, обід та вечірні коктейлі.

    Форум відбувся 12 листопада — у дні, коли Київ переживав чергові хвилі відключень світла. У дитячих садках бракувало генераторів, а діти змушені були сидіти в теплих речах і навіть дивитися мультики з мобільних телефонів. Попри це, делегація міської адміністрації вирушила до передсвяткового Берліна, де на той час уже працювали різдвяні ярмарки.

    Разом із міським головою Віталієм Кличком до Німеччини поїхали кілька високопоставлених представників КМДА: директорка Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Вікторія Іцкович, головний архітектор Києва та керівник Департаменту містобудування та архітектури Олександр Свистунов, заступниця голови КМДА Марина Хонда та депутат Київради від «УДАРу» Андрій Странніков.

    У програмі форуму також була заявлена директорка Департаменту економіки та інвестицій КМДА Наталія Мельник. Однак трансляція заходу показала, що її виступу не відбулося — посадовицю не помітили ані серед спікерів, ані в панельних дискусіях.

    Попри запевнення КМДА про «надзвичайну важливість» форуму та його роль у залученні інвестицій для післявоєнної трансформації столиці, реальна ситуація із залученням інвесторів у Києві залишається критичною. Як раніше з’ясували журналісти «В тіні каштана», КП «Київське інвестиційне агентство», яке мало б відповідати за інвестиційну політику міста, демонструє збитковість і фактичну бездіяльність. За час повномасштабної війни підприємство реалізувало лише чотири проєкти, а фонд заробітної плати зріс у чотири рази навіть при напівпорожньому штаті.

    Крім того, агентство, яке формально є госпрозрахунковим, все одно отримує кошти з бюджету столиці, пояснюючи це «забезпеченням належного функціонування підприємства».

    Журналісти направили до КМДА інформаційні запити про вартість відрядження делегації, умови проживання, транспортні витрати та конкретні результати форуму. Станом на дату публікації відповіді на запити не отримано.

  • Компанія з орбіти Standard One судиться з Київрадою за півгектара землі на Оболоні

    Компанія з орбіти Standard One судиться з Київрадою за півгектара землі на Оболоні

    У Києві триває один із найрезонансніших земельних конфліктів року — суперечка навколо ділянки на вул. Героїв Дніпра, 2-А площею понад 0,4 га, яку в листопаді 2024 року Київрада погодила передати в оренду ТОВ «РВС». Компанія входить до орбіти девелопера Standard One, який спеціалізується на високоповерхових «дохідних» комплексах. Однак після ухваленого рішення міськрада фактично саботувала підписання договору оренди, через що забудовник звернувся до суду — і виграв перший раунд.

    Господарський суд Києва 30 жовтня 2025 року зобов’язав місто укласти з ТОВ «РВС» договір оренди строком на 10 років. Документ передбачає використання ділянки під будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з торговельно-розважальними об’єктами. У Київради ще залишається 20 днів для подання апеляції.

    У міськраді пояснюють відмову від підписання договору двома причинами. Перша — дисбаланс площі: земельна ділянка у 2,6 раза більша за нежитлову будівлю на ній, площею 1576 кв. м. Друга — невідповідність коду цільового призначення технічній документації із землеустрою. У сесійній залі вже зареєстрований проєкт секретаря Київради того періоду Володимира Бондаренка про відкликання попереднього рішення про землевідвід.

    Історія цієї землі сягає 2000-х років: ділянка формувалася шляхом об’єднання двох наділів і мала декілька змін цільового призначення. Частина території раніше використовувалася під торговий павільйон, інша — перебувала без оформленого користувача до моменту, коли ТОВ «РВС» придбало там будівлю. Подальший шлях документації супроводжувався неточностями, скаргами до Держгеокадастру та суперечливими змінами у кадастрі — зокрема щодо меж і площі ділянки, яка то зменшувалась, то зростала.

    У 2022 році цільове призначення землі було змінено на житлову забудову за ініціативою приватного підприємства, що працювало з документами для «РВС». Уже у 2023 році департамент земельних ресурсів КМДА оскаржував дії землевпорядників, однак спроби анулювати їхні сертифікати успіху не мали. А в липні 2024-го Київрада затвердила технічну документацію, яка дозволяла житлову забудову саме в тому вигляді, у якому цього домагався девелопер.

    Однак паралельно юристи Київради попереджали: є ризик судових позовів через диспропорцію між площею будівлі та розміром ділянки, а також через ознаки використання «туалетної схеми» — механізму, коли орендар отримує великі території без аукціону на підставі наявності дрібної споруди на землі.

    На тлі гучних антикорупційних розслідувань, які з початку 2025 року торкнулися посадовців КМДА та депутатів Київради, земельні рішення минулих років перебувають під особливою увагою правоохоронців. «Туалетні» землевідводи вже стали предметом кримінального провадження №52023000000000154, а декілька посадовців отримали підозри. Серед фігурантів — колишній заступник голови КМДА Петро Оленич та голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв.

    Скандал із ділянкою на Героїв Дніпра, 2-А може стати черговим епізодом у великій антикорупційній справі, де правоохоронці перевіряють загальний масив рішень про передачу землі, ухвалених у попередні роки. Тим часом девелопер уже виграв першу битву в суді, і доля півгектара землі на Оболоні залежатиме від апеляції та подальших політичних рішень у Київраді.

  • Київське метро можуть частково зупинити на три дні: що відомо

    Київське метро можуть частково зупинити на три дні: що відомо

    У Києві розробляють сценарій тимчасового припинення роботи метрополітену на тлі нових масованих атак Росії по енергетичній інфраструктурі. За інформацією джерел, знайомих із внутрішніми нарадами у столичному транспортному господарстві, співробітників підрозділів метро попереджають про можливу триденну зупинку.

    Співрозмовники повідомляють, що підготовка до такого сценарію розпочалася після останніх серій ракетних та дронових ударів РФ, які суттєво вплинули на стабільність енергосистеми та збільшили ризики аварійного дефіциту електроенергії. За словами джерел, керівництво метрополітену отримало вказівку відпрацювати режим, за якого метро може залишитись без живлення на тривалий час.

    Йдеться не про повне закриття підземки як укриття — станції продовжать використовуватися у разі повітряної тривоги. Однак рух поїздів може бути зупинений на строк до трьох діб у випадку критичного перевантаження чи пошкодження енергосистеми, коли підтримувати роботу рухомого складу буде технічно неможливо.

    За словами співрозмовників, персоналу вже надходять усні попередження про необхідність бути готовими до роботи в обмежених умовах, у тому числі забезпечувати пропуск людей до укриттів, навіть якщо лінії не курсуватимуть. Окремі підрозділи отримали інструкції щодо чергування, логістики та підтримання порядку під час можливої паузи в русі.

    Після масштабних атак на українську енергосистему уряд і місцева влада попереджають про можливі відключення світла, зниження генерації та потребу стабілізації мереж. Столичний метрополітен, який щодня перевозить сотні тисяч пасажирів і потребує значних потужностей для роботи рухомого складу, вважається одним із найбільш енергозалежних об’єктів критичної інфраструктури.

  • У Києві новий корупційний скандал у КМДА: директор департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук отримав уже п’яту підозру

    У Києві новий корупційний скандал у КМДА: директор департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук отримав уже п’яту підозру

    Директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук, який працює у структурі столичної влади з грудня 2018 року та є депутатом Київради від “УДАРу”, продовжує фігурувати у кримінальних провадженнях. 8 жовтня йому повідомили про чергову підозру — цього разу у службовій недбалості під час закупівлі спеціальної техніки для столичного управління ДСНС у 2022 році. Збитки міського бюджету правоохоронці оцінили у 10,9 мільйона гривень. Про це пише видання КВ.

    Справу розслідують у межах кримінального провадження №12023100000001338. За версією слідчих, Ткачук мав проконтролювати визначення реальної ринкової вартості спецтехніки, яку планували закупити за кошти міського резервного фонду. Йдеться про шість автомобілів на суму 29,5 млн грн.

    Однак, як зазначається у матеріалах справи, підлеглі Ткачука не звернулися ані до виробників, ані до дилерів, не провели аналізу ринку та не перевірили ціни на додаткове обладнання. Усе це суперечить «Примірній методиці визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженій Мінекономіки.

    Проведені експертизи встановили: через завищення вартості закупівлі бюджет Києва недоотримав 10,9 млн грн.

    13 жовтня Голосіївський райсуд столиці обрав Ткачуку запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 2 місяці. Чиновника зобов’язано з’являтися за викликом слідчих і прокурорів та утримуватися від контактів зі свідками. Того ж дня суд відсторонив його від посади директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

    Санкція інкримінованої статті — ч.2 ст. 367 ККУ — передбачає до п’яти років ув’язнення.

    Переможцем закупівлі стала компанія ТОВ “Валідус Спецавто”, що належить киянину Андрію Нагорному. За понад 10 років роботи фірма уклала державних контрактів на загальну суму 2,6 млрд грн.

    Попри це, слідство стверджує: техніка була закуплена з істотним завищенням вартості.

    Ця підозра стала вже п’ятою для очільника департаменту муніципальної безпеки КМДА.

    Ткачук фігурує одразу у кількох кримінальних провадженнях:

    • справа про генератори від “Епіцентру” — йому інкримінують розтрату 1,8 млн грн через включення ПДВ, який не підлягав сплаті;

    • справа щодо системи оповіщення в Деснянському районі — за версією слідства, переплата становила 377,2 тис. грн;

    • справа про закупівлю генераторів у 2023 році — збитки оцінені у 4,8 млн грн;

    • справа про неналежне функціонування укриттів у Києві — одне з найбільш резонансних розслідувань, у якому Ткачук є підозрюваним з червня 2023 року.

    Саме ця трагедія зумовила масштабне слідство: 1 червня 2023 року під час ракетної атаки в Деснянському районі загинули троє людей, які не змогли потрапити до укриття, двері якого були зачинені.

    Роман Ткачук — один із найдовше працюючих керівників у команді мера Віталія Кличка. До приходу у КМДА він багато років очолював аварійно-рятувальні служби. Попри численні кримінальні провадження, він залишався на посаді аж до відсторонення судом у жовтні 2025 року.

    За масштабом кримінальних справ чиновник фактично є “рекордсменом” серед керівників підрозділів КМДА.

    Найближчим часом суди мають розглянути кілька обвинувальних актів щодо діяльності Романа Ткачука. У разі доведення вини йому загрожують реальні строки ув’язнення — від 5 до 12 років залежно від конкретного епізоду.