Daypolitico

Позначка: KN-23

  • 22 місця влучань за одну ніч: Росія атакувала Україну «Іскандерами», «Калібрами» та сотнями дронів

    22 місця влучань за одну ніч: Росія атакувала Україну «Іскандерами», «Калібрами» та сотнями дронів

    У ніч проти 17 жовтня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши балістичні ракети, крилаті ракети морського та повітряного базування, а також 332 безпілотники різних типів. Українські сили протиповітряної оборони знешкодили 293 повітряні цілі, однак повністю уникнути наслідків обстрілу не вдалося. Зафіксовано влучання на 22 локаціях, а у Запоріжжі та Кривому Розі повідомили про пошкодження будівель і постраждалих.

    Про результати відбиття атаки повідомили Повітряні сили Збройних сил України. За даними військових, російський повітряний напад розпочався ще о 18:00 16 жовтня та тривав протягом усієї ночі.

    Окупанти використали одразу кілька типів ракетного озброєння. Балістичні ракети «Іскандер-М» та KN-23 запускали з Воронезької й Ростовської областей РФ, а також із тимчасово окупованого Криму.

    Крилаті ракети Х-22/32 противник застосував із повітряного простору окупованого півострова. Ще чотири ракети морського базування «Калібр» запустили з району Новоросійська.

    Особливістю нічного удару стала велика кількість безпілотників — 332 апарати різних типів.

    Серед них були ударні Shahed, реактивні дрони, S-8000 «Бандероль», «Гербера» та безпілотники-імітатори «Пародія».

    За даними Повітряних сил, 31 із запущених безпілотників належав до реактивних модифікацій.

    Пуски здійснювали з районів Орла, Брянська, Курська, Приморсько-Ахтарська, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в Криму.

    Така географія запусків свідчить про масштабність атаки та необхідність одночасної роботи української протиповітряної оборони на кількох напрямках.

    Скільки ворожих цілей вдалося знищити

    За попередніми даними станом на 08:00, українська ППО збила або подавила 293 повітряні цілі.

    Зокрема, захисники неба знешкодили всі чотири крилаті ракети «Калібр» та 289 безпілотників різних типів.

    Серед знешкоджених БпЛА було 23 реактивні апарати.

    До відбиття повітряного нападу залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Водночас військові повідомили про влучання засобів повітряного нападу противника на 22 локаціях. Ще на трьох зафіксували падіння уламків збитих цілей.

    У ранковому зведенні не зазначено точної кількості балістичних ракет та ракет Х-22/32, які Росія застосувала під час атаки. Тому наведені цифри не дозволяють визначити повну кількість усіх запущених ракет або остаточну ефективність їх перехоплення.

    Запоріжжя та Кривий Ріг опинилися під ракетними ударами

    Одними з міст, які зазнали ударів під ранок 17 жовтня, стали Запоріжжя та Кривий Ріг.

    У Запоріжжі внаслідок ракетної атаки пошкоджено житлові будинки. За попередньою інформацією місцевої влади, щонайменше двоє людей постраждали, їм надавали медичну допомогу.

    У Кривому Розі також зафіксували наслідки російського удару. Повідомлялося про пошкодження підприємства та цивільної інфраструктури.

    Інформація про масштаби руйнувань і кількість постраждалих уточнюється.

    Росія продовжує змінювати тактику повітряних атак

    Застосування одночасно балістичних ракет, крилатих ракет та значної кількості дронів створює додаткове навантаження на українську систему ППО.

    Особливу увагу військові експерти звертають на реактивні безпілотники, швидкість яких суттєво перевищує показники звичайних Shahed.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нову російську ракету S-8000 «Бандероль», здатну розвивати швидкість приблизно до 650 км/год.

    За оцінками експертів, використання таких засобів ураження в комбінованих атаках може ускладнювати роботу мобільних вогневих груп та інших елементів протиповітряної оборони.

    Водночас Росія продовжує застосовувати дешевші дрони-імітатори для створення додаткових повітряних цілей.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала причини накопичення Росією ракет перед масштабними ударами. Військові оглядачі припускали, що перерви між великими атаками можуть бути пов’язані з необхідністю накопичувати боєприпаси та готувати нові комбіновані удари.

    Крім того, 6 жовтня «Ненька інфо» повідомляла про російську атаку 137 безпілотниками, під час якої влучання зафіксували на 17 локаціях.

    Нова атака 17 жовтня виявилася значно масштабнішою за кількістю застосованих дронів.

    Повітряна загроза зберігалася навіть після ранкового зведення

    У Повітряних силах наголосили, що станом на 08:00 бойова робота ще тривала, а в повітряному просторі України залишалися кілька ворожих безпілотників.

    Тому ранкові показники є попередніми й можуть змінюватися після завершення атаки та уточнення інформації.

    Військові закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Масована атака 17 жовтня вкотре продемонструвала, що навіть за успішного знешкодження сотень російських цілей загроза для українських міст залишається високою. Російська армія продовжує комбінувати різні типи озброєння, намагаючись завдати ударів по території України, тоді як українські Сили оборони протидіють одночасно ракетним і безпілотним загрозам.

  • «Циркони», балістика і 282 дрони: Росія влаштувала Україні нову масовану нічну атаку

    «Циркони», балістика і 282 дрони: Росія влаштувала Україні нову масовану нічну атаку

    У ніч проти 24 вересня Росія провела нову масштабну комбіновану атаку по Україні, застосувавши протикорабельні ракети «Циркон», балістичні ракети різних типів та 282 безпілотники. Основними напрямками удару Повітряні сили назвали Київщину та Одещину. Станом на 08:00 українська протиповітряна оборона повідомила про знищення або подавлення 227 повітряних цілей.

    За даними Повітряних сил, російські війська застосували протикорабельні ракети «Циркон» із районів Курської, Ростовської та Орловської областей РФ, а також балістичні ракети «Іскандер-М», ракети комплексів С-400 у режимі удару по наземних цілях та північнокорейські KN-23 із Курської та Брянської областей.

    Окремою складовою атаки стали 282 ударні й допоміжні безпілотники. Йдеться про Shahed, зокрема реактивні модифікації, «Гербери», баражуючі боєприпаси «Бандероль»/«Дань-Т» та дрони-імітатори «Пародія». Запуски здійснювалися з Орла, Міллерового, Шаталового, Курська, Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих Донецька, Гвардійського і Чауди в Криму та з акваторії Азовського моря.

    За попередніми результатами бойової роботи ППО, до восьмої ранку вдалося збити або подавити чотири ракети «Циркон», три балістичні ракети типу «Іскандер-М»/С-400/KN-23, одну «Бандероль»/«Дань-Т» та 219 безпілотників різних типів. Водночас зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 13 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на десяти.

    Одним із головних напрямків нічного удару став Київ. Близько першої години ночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістики, після чого в столиці пролунало кілька серій потужних вибухів. Тривога поширилася на більшість областей України. Близько 02:27 у Києві оголосили відбій.

    Станом на ранок відомо щонайменше про одного загиблого та двох поранених у столиці. За даними КМВА, загинув 65-річний чоловік. Двох постраждалих госпіталізували.

    У Дніпровському районі уламки впали у двір приватного будинку, частково зруйнувавши споруду. Також пошкодження фіксували у дворах 16-поверхового житлового будинку та на території адміністративної будівлі. Перші повідомлення міської влади не виключали, що під завалами приватного будинку могли перебувати люди.

    У Подільському районі уламки впали на автомобільну парковку біля медичного закладу — там загорілися автомобілі. Ще одне падіння уламків зафіксували на території нежитлової забудови. У Солом’янському районі уламки також впали в нежитловій зоні.

    Ця атака стала для Києва вже другою важкою за дві доби. Лише днем раніше, 23 вересня, внаслідок російської атаки у столиці загинули двоє людей, ще 22 постраждали. Шістнадцять із них станом на 13:00 перебували у стаціонарах міських лікарень.

    Ще одним основним напрямком удару стала Одеса. У місті внаслідок нічної атаки пошкоджено медичний та освітній заклади, а також житлові будинки. За повідомленням керівника Одеської МВА Сергія Лисака, після ударів у місті почали розгортати оперативні штаби для допомоги мешканцям.

    Зокрема, повідомлялося про пошкодження даху та частини верхнього поверху медичного закладу. Вибуховою хвилею пошкодило вікна в прилеглих житлових будинках та одному з навчальних закладів. Інформація про масштаби руйнувань протягом ранку уточнюється.

    Особливістю нічної атаки стало масоване комбінування різних типів засобів ураження. Росія одночасно використовувала швидкі балістичні цілі, «Циркони», звичайні та реактивні Shahed, інші ударні безпілотники й дрони-імітатори. Така тактика створює для системи ППО одразу кілька різних завдань, оскільки для перехоплення балістичних ракет та повільніших дронів використовуються різні засоби.

    Попередження про підготовку саме такого удару пролунало ще ввечері 23 вересня. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що російські війська готують балістичний обстріл і що відповідні ознаки вже були зафіксовані. Він закликав українців бути особливо уважними найближчими днями.

    Напередодні президент Володимир Зеленський також заявив, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією чергової масованої атаки. Фактично вже за кілька годин ці попередження матеріалізувалися в одну з найпотужніших повітряних атак останнього часу.

    Важливим є і масштаб застосування «Цирконів». Це високошвидкісні ракети, протидія яким є складним завданням для ППО. За ранковим зведенням Повітряних сил, усі чотири «Циркони», які були враховані у звіті, вдалося збити. Так само українські військові заявили про знищення трьох балістичних ракет.

    Разом із тим самі 227 збитих або подавлених цілей не означають повної відсутності наслідків. Повітряні сили прямо повідомляють про влучання на 13 локаціях, а пошкодження у Києві та Одесі показують, що частині засобів ураження або їхнім уламкам вдалося досягти землі.

    Станом на ранок 24 вересня рятувальні та комунальні служби продовжують працювати на місцях ударів. Дані щодо загиблих, постраждалих та остаточного переліку пошкоджених об’єктів можуть змінюватися в міру завершення аварійно-рятувальних робіт.

    Головний підсумок ночі наразі виглядає так: Росія застосувала 282 дрони, «Циркони» та балістичні ракети, українська ППО заявила про 227 знешкоджених цілей, однак у Києві є загиблий і поранені, а в Одесі пошкоджено медичну, освітню та житлову інфраструктуру. Основними напрямками удару були Київщина й Одещина.

    Інформація оперативна та продовжує уточнюватися.

  • Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Українців попередили про підвищену загрозу нового російського ракетного удару. Увечері 23 вересня керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що є ознаки підготовки Росією балістичного обстрілу, та закликав громадян найближчими днями особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги. Конкретного часу можливого удару, кількості ракет чи ймовірних цілей він не назвав.

    «Ворог готує балістичний обстріл, ознаки підготовки присутні», — повідомив Коваленко. Паралельно він пов’язав військову активність Росії з відсутністю прогресу в дипломатичному треку, заявивши, що російська сторона затягує реальні кроки щодо припинення вогню. Це вже політична оцінка керівника ЦПД; фактична частина його попередження стосується саме ознак підготовки ракетної атаки.

    Заява Коваленка пролунала менш ніж через добу після аналогічного попередження президента Володимира Зеленського. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом у Нью-Йорку президент заявив, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією нової масованої атаки проти України. Офіс президента підтвердив цю заяву 23 вересня.

    Таким чином, протягом одного дня попередження про нову загрозу прозвучали одразу від двох українських джерел: президента, який послався на дані розвідки, та керівника ЦПД, який уже конкретизував, що йдеться, зокрема, про можливе застосування балістичних ракет.

    При цьому українські посадовці не повідомляли, що удар обов’язково станеться в певну годину чи конкретної ночі. Так само офіційно не названо регіони, які можуть бути цілями. Тому повідомлення в соцмережах із точними «графіками запусків» або переліками майбутніх цілей, якщо вони не походять від Повітряних сил чи інших офіційних структур, не варто сприймати як підтверджені дані.

    Нове попередження з’явилося одразу після однієї з наймасштабніших дронових атак останнього часу. У ніч на 23 вересня Росія застосувала 161 засіб повітряного нападу, серед яких були ударні безпілотники Shahed, «Гербери», дрони-імітатори та «Бандероль»/«Дань-Т». Особливо показовою стала кількість реактивних «Шахедів» — їх Повітряні сили нарахували 82. Станом на 08:00 українська ППО повідомляла про знешкодження 119 безпілотників і трьох «Бандеролей»/«Дань-Т». Водночас влучання зафіксували на 18 локаціях, а падіння уламків — ще на восьми.

    Про цю атаку детально писала «Ненька інфо»: 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    Тепер увага зміщується від реактивних безпілотників до значно складнішої для протиповітряної оборони загрози — балістики.

    Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат саме 23 вересня пояснив, що балістичні ракети залишають Україні лічені хвилини на реакцію. За його словами, Росія застосовує проти України кілька типів таких засобів ураження: «Іскандер-М», північнокорейські KN-23, ракети комплексу С-400 у режимі удару по наземних цілях, а також «Циркони».

    Головна проблема полягає в тому, що можливості України збивати балістику значно вужчі, ніж можливості боротьби зі звичайними безпілотниками.

    Ігнат наголосив: ключовим засобом протидії таким цілям залишаються комплекси Patriot, а отже Україні постійно потрібні додаткові ракети-перехоплювачі до них. Повітряні сили також говорять про необхідність у майбутньому локалізувати їх виробництво в Україні, хоча це не може бути швидким процесом.

    Тему дефіциту перехоплювачів і зростання російського балістичного арсеналу «Ненька інфо» вже детально розбирала: Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Ще один важливий матеріал стосувався російської тактики виснаження української ППО: Економія перед зимою: РФ масово запускає по Україні дешеві навчальні ракети RM48U, виснажуючи залишки ракет Patriot

    Водночас окремі твердження з цього матеріалу про стан конкретних запасів перехоплювачів слід сприймати обережно: точна кількість ракет Patriot в українському арсеналі публічно не розкривається.

    Проблема стає особливо гострою напередодні зимового періоду. Ще 15 вересня після засідання Ставки Зеленський повідомляв, що розвідка зафіксувала, на які об’єкти Росія звертає найбільшу увагу у своїх ударних планах. Серед пріоритетів українського захисту президент називав критичну інфраструктуру, логістику, Укрзалізницю, мережі АЗС та інші стратегічно важливі підприємства.

    При цьому під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 22 вересня Зеленський окремо говорив про зимовий пакет протиповітряної оборони та спільну роботу над можливістю виробництва перехоплювачів для Patriot в Україні. Президент прямо пов’язав це з ризиком продовження російського терору балістичними ракетами взимку, якщо дипломатичні спроби не дадуть результату.

    Росія вже демонструвала у вересні готовність комбінувати балістику з великою кількістю дронів.

    9 вересня російські війська провели багатогодинну комбіновану атаку із застосуванням балістичних ракет, «Бандеролей» та майже двох сотень безпілотників. Частину засобів нападу вдалося перехопити, однак були й прориви через ППО.

    Про цей удар «Ненька інфо» писала в матеріалі: Небо у вогні: масований комбінований удар Росії балістикою та двома сотнями дронів прорвав частину оборони

    Ще 6 вересня видання звертало увагу на переміщення російських стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродроми європейської частини РФ. Саме такі передислокації часто розглядаються моніторинговими ресурсами як один із можливих індикаторів підготовки до ракетних операцій, хоча сам по собі переліт авіації не дозволяє достовірно визначити дату майбутньої атаки.

    «Перегрупування стратегічної авіації»: РФ перекидає Ту-95МС із Далекого Сходу та готується до масованого удару

    У Повітряних силах паралельно попереджають ще про одну зміну російської тактики — активніше використання реактивних «Шахедів». Ігнат зазначав, що такі апарати летять швидше й вище за звичайні модифікації, через що їх складніше виявляти та перехоплювати традиційними мобільними вогневими групами.

    У результаті потенційна комбінована атака може створювати для ППО кілька різних задач одночасно: повільніші дрони, реактивні безпілотники, крилаті ракети та балістичні цілі, які потребують різних засобів перехоплення.

    Саме тому сьогоднішня заява ЦПД важлива насамперед не як прогноз конкретної ночі, а як офіційне попередження про підвищений рівень загрози.

    Українська влада наразі не повідомляє ані часу ймовірного удару, ані його масштабу, ані потенційних цілей. Але збігаються одразу кілька сигналів: дані розвідки, про які говорить Зеленський, заява Коваленка про ознаки підготовки балістичного обстрілу та окреме попередження Повітряних сил про складність протидії балістиці.

    Тому практичний висновок із цих заяв максимально простий: найближчими днями не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, особливо коли Повітряні сили повідомляють про загрозу застосування балістичного озброєння. На відміну від дронових атак, під час балістичного пуску часу між оголошенням небезпеки та можливим ударом може бути зовсім мало.

    І головне — орієнтуватися саме на повідомлення Повітряних сил, офіційної карти тривог, місцевої влади та інших офіційних джерел, а не на Telegram-прогнози з «точним часом удару». На вечір 23 вересня офіційно підтверджено підготовчі ознаки та загальну загрозу, але не конкретний сценарій майбутньої атаки.

  • Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія в ніч проти 27 серпня здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів ракет і сотні безпілотників. Вибухи протягом ночі лунали у Києві, Одесі, Запоріжжі, Кривому Розі, на Полтавщині, Сумщині та в інших регіонах. Під ударами опинилися житлові будинки, навчальні заклади, промислові підприємства, склади та енергетична інфраструктура. Є загиблі та поранені.

    Повітряні сили ЗСУ вранці розкрили масштаб російського удару. За офіційними даними, атака розпочалася ще близько 18:00 26 серпня.

    Російські війська застосували дві протикорабельні ракети «Онікс», запущені з тимчасово окупованого Криму, балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 з території Брянської та Курської областей Росії, а також 258 безпілотників різних типів.

    Серед них були Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливу увагу привертає ще одна деталь: за інформацією Повітряних сил, приблизно третина запущених Shahed була реактивною. Це означає, що Росія дедалі активніше застосовує швидкісні модифікації ударних безпілотників, які залишають українській ППО значно менше часу на реагування.

    Загалом українська протиповітряна оборона збила або подавила 233 повітряні цілі.

    Серед них — одна з двох ракет «Онікс», сім балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23, три безпілотні літальні апарати S8000 «Бандероль» та 222 ударні й імітаційні дрони.

    Водночас Повітряні сили повідомили про влучання російських засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Ще на 11 локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. Частина російських засобів ураження не досягла своїх цілей.

    Одним із напрямків удару знову став Київ.

    У столиці протягом ночі кілька разів оголошували повітряну тривогу. Спочатку місто перебувало під загрозою безпілотників, а згодом Повітряні сили окремо попередили про небезпеку застосування балістичного озброєння.

    Близько третьої години ночі у Києві пролунала серія потужних вибухів. Їх чув і кореспондент Reuters, який перебував у столиці. Міжнародне агентство підтвердило, що Росія в цей час здійснювала комбіновану ракетно-дронову атаку на Україну.

    Унаслідок роботи ППО уламки російських цілей впали в Подільському районі Києва, у дворі між житловими будинками.

    Ще серйозніші пошкодження зафіксували у Шевченківському районі. За словами мера Віталія Кличка, там значно пошкоджено приміщення однієї з гімназій.

    Вибуховою хвилею також вибило вікна у комунальному медичному закладі. За попередньою інформацією, у столиці обійшлося без потерпілих.

    Серйозні наслідки атаки зафіксували і в Київській області.

    У Бориспільському районі внаслідок російського удару виникла пожежа у складських приміщеннях. Пошкоджені складські об’єкти також у Фастівському районі, а у Броварському та Вишгородському районах — приватні житлові будинки.

    Під ударами опинилася й Полтавщина, причому однією з цілей стала енергетична інфраструктура.

    Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич повідомив, що російські сили атакували промислові підприємства у Кременчуцькому районі.

    Одночасно ворог ударив по одному з об’єктів енергетики у Миргородському районі.

    Після удару сталося аварійне відключення електроенергії. Без світла тимчасово залишилися споживачі одразу семи населених пунктів. На місцях працювали аварійні служби. Інформації про травмованих на момент ранкового повідомлення не надходило.

    Ще однією з основних цілей нічної атаки стала Одещина.

    Область перебувала під масованим комбінованим ударом понад сім годин. Російські військові застосовували ракети та безпілотники.

    Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив про пошкодження 16-поверхового житлового будинку, двох навчальних закладів та приватної оселі.

    Також пошкоджені об’єкти інфраструктури, територія елеватора, гаражі та автомобілі місцевих жителів.

    Унаслідок ударів у кількох місцях виникли пожежі. Пошкодження отримали фасад, дах та скління багатоповерхівки.

    Попри масштаби руйнувань, станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих на Одещині не надходило.

    Під потужним ударом опинилося і Запоріжжя.

    У місті протягом ночі неодноразово лунали вибухи. Внаслідок російської атаки постраждали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка.

    За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, пошкоджені автомобіль і кілька будівель, виникла пожежа. Потерпілим надали медичну допомогу.

    Факт вибухів у Запоріжжі та поранення трьох людей також підтверджував Reuters.

    Балістичними ракетами Росія атакувала Кривий Ріг.

    За інформацією місцевої влади, ракети влучили у промислове підприємство. Поранення отримали двоє чоловіків віком 46 та 58 років. Їх госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Окрім промислового об’єкта, пошкоджено центр медико-санітарної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Reuters також повідомив про удар ракетами по промисловому об’єкту Кривого Рогу і підтвердив інформацію про двох постраждалих.

    Трагічні наслідки нічного удару зафіксували на Сумщині.

    Близько опівночі російські військові масовано атакували Роменську громаду. За даними місцевої влади, ворог спрямував по ній дев’ять безпілотників.

    Один із дронів уразив житловий будинок.

    Внаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей — три жінки віком 63, 69 і 75 років та 69-річний чоловік — постраждали.

    Поліція повідомляє, що в Роменській громаді також пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури, приватний будинок, адміністративна будівля та десять вантажних автомобілів.

    У Харкові російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі.

    Пошкоджені фасад і скління будівлі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес та отримав допомогу медиків.

    Повідомлялося про наслідки російських атак і в Херсоні, де внаслідок влучань виникли пожежі, зокрема загорілася двоповерхова будівля магазину. За даними місцевої влади, є загиблий та поранені.

    На Черкащині, за інформацією начальника ОВА Ігоря Табурця, українські захисники знищили чотири російські безпілотники. Інформації про травмованих або руйнування інфраструктури не надходило.

    Масштаб нічної атаки показує, як Росія продовжує змінювати тактику повітряних ударів по Україні.

    Йдеться вже не лише про великі хвилі звичайних Shahed. Москва одночасно комбінує балістичні ракети, протикорабельні «Онікси», безпілотники різних типів, дрони-імітатори та все більшу кількість швидкісних реактивних БпЛА.

    Саме поєднання різних типів цілей створює особливо складне навантаження на українську протиповітряну оборону. Балістичні ракети мають надзвичайно малий час підльоту та потребують спеціалізованих комплексів перехоплення, тоді як сотні безпілотників одночасно змушують розосереджувати засоби ППО по великій території.

    За даними Міністерства оборони України, лише протягом липня українська ППО перехопила понад 5300 повітряних цілей, тоді як Росія протягом місяця застосувала понад дев’ять тисяч ударних дронів і ракет. У відомстві прямо зазначали, що протиповітряна оборона працює в умовах дефіциту засобів для перехоплення балістики.

    Ніч на 27 серпня показала цю проблему особливо виразно.

    З одного боку, українській ППО вдалося збити або подавити абсолютну більшість із 258 безпілотників та перехопити сім балістичних ракет. З іншого — навіть ті цілі, які прорвали оборону, призвели до загибелі людей, поранень, масштабних пожеж та пошкоджень критично важливої інфраструктури.

    Удари цієї ночі були розтягнуті від Сумщини і Харкова до Одеси, від Київщини до Полтавщини та Запоріжжя.

    Горіли склади, були пошкоджені житлові багатоповерхівки та школи, ракети влучили у промислові підприємства, а удар по енергетичному об’єкту залишив без електрики сім населених пунктів.

    І найпоказовіша цифра всієї атаки — близько третини російських ударних дронів були реактивними. Це може свідчити про подальше нарощування Росією використання швидкісних безпілотників під час комбінованих ударів — нового виклику, до якого Україні доводиться адаптувати систему ППО просто під час війни.

  • Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Повітряні сили Збройних сил України змінили формат щоденних звітів про російські повітряні атаки і перестали вказувати точну кількість ракет, запущених противником. Зміна відбулася на тлі різкого посилення російських балістичних ударів та гострого дефіциту ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони, передусім американських Patriot. Bloomberg пов’язує новий формат повідомлень із ситуацією навколо української ППО, однак джерело, ознайомлене з питанням, пояснює рішення Повітряних сил міркуваннями безпеки.

    Зміни можна простежити безпосередньо за ранковими зведеннями українських військових. Ще 8 серпня Повітряні сили повідомили, що Росія застосувала проти України шість балістичних ракет «Іскандер-М». Жодну з цих шести ракет, згідно з оприлюдненими тоді даними, перехопити не вдалося.

    Уже наступного дня формат змінився. У повідомленні про атаку на Одеську область військові зазначили, що російські війська застосовували балістичні, протикорабельні та протирадіолокаційні ракети, однак їхньої точної кількості не назвали.

    Така сама ситуація повторилася після нового масштабного удару в ніч на 11 серпня. Росія атакувала Україну «Цирконами», балістичними ракетами та 120 безпілотниками, однак у ранковому зведенні Повітряних сил точну кількість запущених ракет знову не вказали. Водночас щодо безпілотників статистика залишилася детальною: ППО збила або подавила 98 дронів різних типів. Було зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 21 локації та падіння уламків збитих цілей ще у п’яти місцях.

    Таким чином, йдеться не про припинення Повітряними силами публікації інформації про російські атаки загалом. Військові продовжують повідомляти про типи застосованого озброєння, кількість безпілотників, результати роботи ППО, влучання та падіння уламків. Зі зведень зникла саме точна кількість застосованих противником ракет.

    Bloomberg звернув увагу, що зміна формату відбулася саме тоді, коли українська ППО дедалі частіше стикається з труднощами під час відбиття російських балістичних атак. За інформацією агентства, співрозмовник, ознайомлений із ситуацією, підтвердив сам факт зміни формату та пояснив його «заходами безпеки». Тобто твердження, що Повітряні сили офіційно перестали називати кількість ракет саме через їхню нестачу, було б надмірним спрощенням. Bloomberg проводить зв’язок між цими подіями, але офіційно заявленою причиною називаються міркування безпеки.

    Балістика стала однією з найбільших проблем української ППО

    На цьому тлі особливо показовою є статистика за липень. За даними Міністерства оборони, які наводить hromadske з посиланням на Bloomberg, протягом місяця Росія запустила 195 балістичних ракет, тоді як українській ППО вдалося збити лише 29.

    Це означає, що проблема полягає не просто у збільшенні загальної кількості повітряних цілей. Балістичні ракети залишаються значно складнішими для перехоплення, ніж більшість ударних безпілотників чи частина крилатих ракет.

    Однією з ключових систем, здатних протидіяти таким цілям, для України залишається американський Patriot. Саме тому запас перехоплювачів для цих комплексів безпосередньо впливає на можливість захищати Київ та інші великі міста від балістичних ударів.

    Проблему з боєкомплектом українські військові не приховували й раніше.

    Ще навесні начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Юрій Ігнат говорив, що Україна опинилася фактично «на голодному пайку» щодо ракет для систем ППО. Він окремо наголошував на дефіциті боєприпасів для Patriot, а також NASAMS та IRIS-T.

    У травні ситуація залишалася складною. Ігнат повідомляв, що пускові установки окремих українських підрозділів і батарей були «напівпорожніми», а кількість доступних ракет обмежена. Через проблеми з постачанням Києву доводилося звертатися до партнерів навіть із проханнями про невеликі партії — по п’ять-десять ракет для NASAMS та IRIS-T.

    Війна на Близькому Сході додатково вдарила по запасах

    Дефіцит не є виключно українською проблемою. На початку березня Bloomberg повідомляв про занепокоєння європейських країн через глобальну нестачу ракет-перехоплювачів. Європейські держави вже використовували власні запаси для підтримки України, тоді як бойові дії на Близькому Сході створили додатковий попит на такі боєприпаси.

    Особливо гостро питання постало навколо Patriot.

    За підрахунками Bloomberg у березні, після початку війни з Іраном Тегеран застосував понад 2100 ударних дронів та щонайменше 688 балістичних ракет. США та їхні союзники у відповідь використали понад тисячу перехоплювачів PAC-3. Це створило додаткове навантаження на глобальні запаси боєприпасів, які потрібні й Україні.

    Українська сторона впродовж останніх місяців неодноразово просила союзників прискорити передачу додаткових систем і ракет. Ще навесні Володимир Зеленський порушував це питання під час переговорів із європейськими лідерами та керівництвом НАТО, наголошуючи на необхідності підготувати українську ППО до наступної хвилі російських атак.

    Проблема стає ще гострішою через те, що Росія одночасно нарощує виробництво балістичних засобів ураження.

    Financial Times 11 серпня повідомила, що Росія нині виробляє близько 70 балістичних ракет на місяць, тоді як протягом одного місяця вона вже спроможна застосувати майже 200 таких ракет. Видання також характеризує запаси перехоплювачів Patriot в України як критично обмежені.

    Росія намагається використати слабке місце

    Аналітики Інституту вивчення війни також звертають увагу на зміну російської стратегії. За оцінкою ISW, Москва переорієнтовує виробництво далекобійних засобів ураження на ті системи, які мають вищі шанси проривати українську протиповітряну оборону.

    Йдеться, зокрема, про збільшення ролі балістичних ракет та швидших реактивних ударних дронів. Аналітики вважають, що Кремль намагатиметься використовувати нестачу українських перехоплювачів і під час майбутньої зимової кампанії проти енергетичної інфраструктури.

    Особливе значення має і військова співпраця Росії з Північною Кореєю. Під час атаки 11 серпня Росія застосовувала, зокрема, балістичні ракети північнокорейського походження. Українська влада повідомляє про надходження нових партій такого озброєння з КНДР.

    У результаті виникає небезпечна для України комбінація: Москва збільшує власне виробництво, отримує додаткове озброєння від Пхеньяна і водночас намагається використовувати обмежені запаси українських ракет-перехоплювачів.

    Україна хоче виробляти Patriot самостійно

    Саме тому Київ паралельно намагається вирішити проблему не лише новими поставками, але й локалізацією виробництва.

    За даними hromadske, Зеленський раніше заявляв, що питання виробництва ракет до Patriot в Україні було «політично» обговорене з президентом США Дональдом Трампом. Американський президент також допускав можливість передачі Україні відповідних виробничих технологій. Пізніше, однак, його позиція стала менш однозначною: Трамп заявляв, що остаточної згоди на передачу ліцензії ще не давав.

    Навіть у разі позитивного політичного рішення швидко усунути дефіцит не вдасться. Створення виробничих потужностей для складних протиракетних систем потребує часу, технологій, обладнання та інтеграції українських підприємств у західні виробничі ланцюги.

    Тому в короткостроковій перспективі Україна залишається залежною від поставок партнерів.

    Зеленський заявляв, що США мають щомісяця передавати Україні певну кількість перехоплювачів Patriot, але визнавав: американських поставок може бути недостатньо. Київ тому розраховує також на запаси та закупівлі європейських держав.

    Що насправді означає зміна звітів Повітряних сил

    Нова практика не означає, що Україна перестала відстежувати кількість російських ракет або що Повітряні сили припинили інформувати суспільство про атаки. Йдеться саме про обмеження частини публічної деталізації.

    Станом на 11 серпня Повітряні сили продовжують називати типи застосованих Росією ракет, повідомляти про ударні безпілотники, роботу ППО, райони влучань та наслідки атак. Однак кількість запущених ракет у кількох останніх зведеннях не зазначається.

    І це важливе уточнення до гучної тези про те, що військові нібито приховують статистику «через нестачу ППО». Повідомлення Bloomberg не встановлює дефіцит Patriot як офіційно оголошену причину рішення. Агентство звертає увагу на збіг зміни формату зі значним падінням результативності проти балістики, тоді як джерело видання пояснює новий підхід заходами безпеки.

    Проте ширший контекст справді тривожний. Українські військові відкрито говорять про нестачу ракет, міжнародні медіа повідомляють про глобальний дефіцит перехоплювачів, Росія збільшує виробництво балістики, а статистика за липень показала, наскільки складно українській ППО стало протистояти таким ударам.

    Тож зникнення точної кількості ракет зі щоденних зведень стало лише найбільш помітною для суспільства зміною. Значно важливішою залишається проблема, що стоїть за нею: гонка між нарощуванням російського ракетного арсеналу та здатністю України і її партнерів забезпечити достатню кількість засобів для його перехоплення.

  • КНДР перекидає Росії 120 балістичних ракет: в ISW попередили про нову хвилю ударів по Україні

    КНДР перекидає Росії 120 балістичних ракет: в ISW попередили про нову хвилю ударів по Україні

    Військова співпраця Росії та Північної Кореї виходить на новий рівень і може безпосередньо вплинути на інтенсивність російських ракетних атак по Україні. Пхеньян розпочав розгортання власного ракетного підрозділу на території РФ, який потенційно може отримати до 120 балістичних ракет і шість пускових установок. Одночасно, за інформацією української військової розвідки, КНДР уже передала Москві нову партію з приблизно 40 ракет KN-23 і KN-24.

    Про розгортання північнокорейських ракетників 5 серпня повідомило агентство Reuters із посиланням на представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрія Черняка. За його словами, йдеться приблизно про 90 військовослужбовців КНДР, яких планують розмістити у Воронезькій області Росії. Підрозділ може діяти у складі російської 112-ї ракетної бригади.

    Очікується, що північнокорейський підрозділ може отримати до шести пускових установок та 120 балістичних ракет. Водночас остаточна конфігурація формування і кількість переданого озброєння, за інформацією української розвідки, ще можуть змінитися — ці параметри мають остаточно визначити під час переговорів між Москвою та Пхеньяном на високому рівні.

    Це означатиме якісно новий етап участі Північної Кореї у війні Росії проти України. Москва вже тривалий час використовує північнокорейські боєприпаси та балістичні ракети, однак розміщення окремого ракетного підрозділу КНДР на російській території створює можливість безпосередньої участі північнокорейських військових у забезпеченні ракетних операцій.

    Росія може збільшити кількість балістичних ударів

    В Інституті вивчення війни звертають увагу на особливу небезпеку такого розвитку подій саме зараз. Додаткові запаси північнокорейських балістичних ракет дозволять Москві збільшувати кількість атак, не витрачаючи такими темпами власні запаси балістичних ракет.

    Фактично КНДР може створити для Кремля додатковий резерв озброєння, який дасть можливість підтримувати високий темп ударів протягом тривалішого періоду. Особливо небезпечно це на тлі дефіциту дорогих ракет-перехоплювачів, необхідних Україні для боротьби з балістичними цілями. ISW вважає, що Москва та Пхеньян можуть намагатися використати цю вразливість української протиповітряної оборони.

    Reuters також зазначає, що Україна відчуває гостру потребу у високотехнологічних засобах ППО, тоді як Росія намагається скористатися ситуацією, збільшуючи застосування балістичних ракет, перехоплення яких є значно складнішим порівняно з багатьма іншими типами повітряних цілей.

    Таким чином, загроза полягає не тільки у появі ще 120 ракет. Москва потенційно отримує можливість комбінувати власні «Іскандери» з північнокорейськими KN-23 та KN-24, а також крилатими ракетами й ударними безпілотниками, намагаючись перевантажувати українську систему ППО.

    Північна Корея отримує полігон для випробування своїх ракет

    Є ще один важливий аспект співпраці Москви та Пхеньяна. Для КНДР війна проти України фактично створює можливість перевіряти власне озброєння у реальних бойових умовах.

    Аналітики ISW звертають увагу, що використання північнокорейських ракет Росією дозволяє Пхеньяну збирати інформацію про їхню реальну ефективність, точність і здатність долати сучасні системи протиповітряної та протиракетної оборони. Отримані дані можуть використовуватися для подальшого вдосконалення ракетної програми КНДР.

    Особливе занепокоєння викликає KN-23 — північнокорейська твердопаливна балістична ракета малої дальності, яку часто порівнюють із російським «Іскандером-М».

    За даними Missile Threat проєкту Center for Strategic and International Studies, KN-23 може мати максимальну дальність приблизно до 690 км залежно від конфігурації та нести бойову частину масою близько 500 кг. Ракета рухається за квазібалістичною траєкторією і здатна виконувати маневри на завершальній ділянці польоту, що ускладнює її перехоплення.

    Саме поєднання значної бойової частини та складної траєкторії робить такі ракети особливо небезпечними для українських міст.

    Москва вже отримала нову партію KN-23 та KN-24

    Паралельно з формуванням ракетного підрозділу Пхеньян, за інформацією ГУР, уже передав Росії нову партію приблизно з 40 ракет KN-23 та KN-24 разом із персоналом.

    Російські війська застосовують північнокорейські балістичні ракети проти України ще з кінця 2023 року. Тому нинішнє розгортання не означає появу принципово нового виду зброї на полі бою. Головна зміна полягає в масштабах постачання та можливій безпосередній присутності спеціалізованих північнокорейських ракетників.

    Водночас міжнародні структури раніше вже документували масштабну військову співпрацю двох держав. У травні 2025 року багатостороння група з моніторингу санкцій MSMT оприлюднила окремий звіт щодо військового співробітництва КНДР і Росії. У ньому йшлося про передачу озброєнь, підготовку північнокорейських військових Росією та порушення відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН.

    Механізм MSMT був створений після того, як робота групи експертів комітету Ради Безпеки ООН щодо санкцій проти КНДР фактично припинилася у 2024 році через російське вето.

    Для України це означає додатковий тиск на ППО

    Найближчим практичним наслідком нового постачання може стати збільшення кількості балістичних цілей під час російських атак.

    На відміну від повільніших ударних безпілотників або частини крилатих ракет, балістичні ракети рухаються з надзвичайно високою швидкістю, а час від їх виявлення до можливого удару є значно коротшим. Для ефективного перехоплення таких цілей Україні потрібні спеціалізовані системи протиракетної оборони та відповідні ракети-перехоплювачі.

    Саме тому збільшення російського балістичного арсеналу може мати непропорційно великий ефект: кожна додаткова ракета змушує Україну витрачати дефіцитні високотехнологічні боєприпаси ППО.

    Військовий експерт Foreign Policy Research Institute Роб Лі у коментарі Reuters також звернув увагу, що збільшення кількості доступних Росії балістичних ракет створює додатковий тиск на українську протиповітряну оборону, яка залишається одним із критично важливих елементів захисту країни.

    Союз Москви та Пхеньяна стає дедалі небезпечнішим

    Нинішнє розгортання демонструє, наскільки далеко зайшло військове зближення Росії та КНДР. Якщо раніше Пхеньян передусім виступав постачальником боєприпасів і ракет, то тепер співпраця поступово переходить до безпосереднього залучення спеціалізованих військових формувань.

    Для Москви така модель має очевидну перевагу: вона дозволяє поповнювати арсенали за рахунок виробничих потужностей союзника та одночасно зберігати більшу частину власного ракетного резерву.

    Для Північної Кореї війна дає іншу вигоду — можливість перевіряти власну зброю проти сучасних західних систем ППО та отримувати бойовий досвід, який неможливо повноцінно відтворити під час полігонних випробувань.

    Саме тому потенційна поява 120 нових північнокорейських ракет у Росії є загрозою не лише через їхню кількість. Вона свідчить про формування дедалі глибшої військової інтеграції між Москвою та Пхеньяном, за якої Росія отримує додаткові ресурси для продовження війни, а КНДР — можливість удосконалювати власні ракетні технології на основі досвіду їхнього реального бойового застосування проти України.

  • Сибіга попередив про відповідь Україні у разі розгортання ракет КНДР у Росії

    Сибіга попередив про відповідь Україні у разі розгортання ракет КНДР у Росії

    Ракетні підрозділи Північної Кореї, якщо їх розгорнуть на території Росії, стануть законною військовою ціллю для Сил оборони України. Київ уже попередив міжнародних партнерів про посилення військової співпраці між Москвою та Пхеньяном.

    Про це під час брифінгу заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

    За словами глави української дипломатії, у разі розгортання північнокорейських ракетних установок українські військові матимуть повне право завдавати по них ударів.

    “Ці установки, якщо вони будуть розгорнуті, вони мають бути знищені. Вони стають відразу ціллю, вони стають легітимною ціллю, військовою ціллю, тому відповідно буде реакція наших військових”, – наголосив Сибіга.

    Міністр зазначив, що інформація, яку оприлюднює Головне управління розвідки Міністерства оборони України, зазвичай підтверджується, тому повідомлення про можливе розгортання північнокорейських ракетних підрозділів слід сприймати серйозно.

    За словами Сибіги, Україна фіксує дедалі тіснішу військову співпрацю між Росією та Північною Кореєю. Він підкреслив, що така взаємодія становить загрозу не лише для України, а й для безпеки Індо-Тихоокеанського регіону.

    У зв’язку з цим Київ підтримує постійний контакт із міжнародними партнерами, зокрема з Японією та Південною Кореєю, для яких поглиблення співпраці Москви та Пхеньяна також створює серйозні безпекові ризики.

    Глава МЗС закликав міжнародну спільноту посилити санкційний тиск на Північну Корею та продовжити її міжнародну ізоляцію. За його словами, лише спільні дії партнерів можуть посилити тиск на держави, які підтримують російську агресію проти України.

    Нагадаємо, раніше Головне управління розвідки повідомило, що у Воронезькій області Росії розпочалося формування ракетного підрозділу КНДР. За даними розвідки, до його складу можуть увійти близько 90 північнокорейських військовослужбовців, шість пускових установок та до 120 балістичних ракет.

    Крім того, за інформацією Reuters, Росія, ймовірно, вже отримала нову партію північнокорейських балістичних ракет KN-23 або KN-24 і почала активніше використовувати їх для ударів по Україні після майже річної перерви. Одну з таких ракет, за даними української сторони, було застосовано під час атаки на село Радушне поблизу Кривого Рогу, де загинули подружжя та семеро дітей. Президент Володимир Зеленський тоді заявив, що Росія об’єдналася з режимом КНДР для здійснення атак проти українського цивільного населення.

  • За 3,5 км від будинку, де загинула родина: знайшли місце падіння другої ракети KN-23

    За 3,5 км від будинку, де загинула родина: знайшли місце падіння другої ракети KN-23

    Українські фахівці виявили місце падіння другої північнокорейської балістичної ракети KN-23, яку російські війська застосували під час масованої атаки по Україні в ніч на 30 липня. За словами радника – уповноваженого Президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, вирва від ракети знаходиться лише за 3,5 кілометра від будинку в селищі Радушне на Дніпропетровщині, де внаслідок іншого удару загинула багатодітна родина.

    Про нову знахідку Власюк повідомив у соціальних мережах, оприлюднивши фотографії вирви та уламків ракети. За його словами, аналіз місцевості свідчить, що поблизу місця падіння відсутні будь-які військові чи інші потенційні цілі.

    «Між цими влучаннями 3,5 кілометра. Ніяких потенційних цілей немає в радіусі 5 кілометрів. Така точність», – зазначив він, коментуючи результати огляду місця падіння ракети.

    Друга ракета впала неподалік Радушного

    За інформацією Власюка, друга ракета KN-23 впала неподалік населеного пункту Радушне у Дніпропетровській області, залишивши велику вирву в полі. Інша ракета цього ж типу влучила безпосередньо у житловий будинок багатодітної родини.

    Саме цей удар став одним із найтрагічніших епізодів масованої атаки РФ. Внаслідок руйнування будинку загинули шестеро людей, серед яких були діти. Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що за попередніми даними будинок було зруйновано саме північнокорейською балістичною ракетою KN-23.

    Опубліковані фотографії демонструють величезну вирву, яка утворилася після вибуху, а також фрагменти корпусу ракети, що залишилися після удару.

    KN-23 називають аналогом російського «Іскандера»

    Владислав Власюк наголосив, що KN-23 практично повністю повторює конструкцію російської балістичної ракети «Іскандер-М». За його словами, обидва типи озброєння мають багато однакових конструктивних рішень і використовують схожі комплектуючі, значна частина яких вироблена за межами Росії та Північної Кореї.

    Раніше українські військові інженери та науковці Міністерства оборони вже досліджували уламки ракет KN-23 і KN-24. Під час аналізу вони встановили, що ці ракети мають характерну геометрію та містять численні електронні компоненти цивільного призначення іноземного виробництва. Серед них були деталі зі США, Японії, Швейцарії та інших країн, які потрапили до ракет попри міжнародні санкції.

    Масована атака 30 липня

    У ніч із 29 на 30 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак останніх місяців. За даними Повітряних сил ЗСУ, окупанти випустили по Україні понад 70 ракет різних типів та майже 300 ударних безпілотників.

    Під час цієї атаки, як повідомили українські військові, російська армія вперше за тривалий час знову застосувала північнокорейські балістичні ракети KN-23. Їх використання підтвердили результати аналізу уламків та попередня ідентифікація типу озброєння.

    Україна продовжує досліджувати іноземні компоненти російської зброї

    Виявлення уламків KN-23 стало частиною масштабної роботи українських експертів із документування російського озброєння. Команда, яка займається санкційною політикою, систематично досліджує ракети та безпілотники, що використовує Росія, встановлюючи походження їхніх комплектуючих.

    За словами Владислава Власюка, лише за останні місяці Україна передала партнерам сотні серійних номерів іноземних компонентів, знайдених у російських ракетах і дронах. Це дозволяє урядам інших держав та виробникам відстежувати шляхи потрапляння своїх деталей до російського військово-промислового комплексу та посилювати експортний контроль.

    Власюк також раніше зазначав, що санкційний тиск уже дає результати: окремі західні комплектуючі зникли з російських «Шахедів», однак Росія активно замінює їх китайськими аналогами або шукає нові канали постачання. Водночас у сучасних російських ракетах досі знаходять деталі, виготовлені у 2025 році, що свідчить про продовження обходу санкцій.

    Трагедія у Радушному стала символом ударів по цивільних

    Знахідка другої вирви ще раз підтвердила масштаби атаки на Дніпропетровщину. Відстань між двома місцями падіння становить лише 3,5 кілометра, при цьому, за словами українських фахівців, жодних військових об’єктів поблизу не було.

    Саме тому оприлюднені дані можуть стати ще одним доказом для міжнародних партнерів щодо характеру російських ударів по цивільній інфраструктурі та необхідності подальшого посилення санкційного тиску як на Росію, так і на держави, що допомагають їй постачанням озброєння або компонентів для його виробництва.

  • Росія могла вдарити по багатодітній родині під Кривим Рогом новою ракетою з КНДР

    Росія могла вдарити по багатодітній родині під Кривим Рогом новою ракетою з КНДР

    Росія, ймовірно, застосувала північнокорейську балістичну ракету під час нічного удару по селищу Радушне поблизу Кривого Рогу, де внаслідок атаки була знищена багатодітна родина. За оцінками західних журналістів та українських військових, це може свідчити про отримання Москвою нової партії озброєння від Північної Кореї після тривалої перерви у використанні таких ракет.

    Про це повідомляє Reuters.

    За інформацією видання, тривала відсутність ударів північнокорейськими балістичними ракетами може означати, що Росія нещодавно поповнила свої запаси зброї, отримавши нову партію ракет від КНДР.

    Якщо інформація підтвердиться, це стане першим випадком застосування північнокорейської балістики у війні проти України майже за рік.

    На думку співрозмовників Reuters, нові поставки дозволяють російській армії не лише підтримувати високий темп повітряних атак, а й нарощувати інтенсивність ударів по українських містах та цивільній інфраструктурі.

    Видання нагадує, що Росія вже використовувала північнокорейські балістичні ракети для атак по території України, однак останніми місяцями випадків їхнього застосування не фіксували.

    Раніше начальник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат також заявляв, що під час масованої атаки в ніч на 30 липня російські війська могли використати балістичні ракети KN-23 північнокорейського виробництва.

    Однією з цілей цього удару стало селище Радушне Криворізького району Дніпропетровської області. Російська ракета влучила у приватний будинок, де проживала багатодітна родина.

    Унаслідок удару будинок був повністю зруйнований.

    За даними місцевої влади та ЗМІ, загинули 47-річний Артем Воронов та його 41-річна дружина Олена. Разом із батьками в оселі перебували їхні семеро дітей: 17-річний Марк, 15-річна Домініка, 14-річна Віоріка, 12-річний Захарій, 11-річний Азарій Ілай, 10-річна Федеріка та шестирічна Емілія.

    За словами бабусі загиблих дітей, подружжя виховувало десятьох дітей та вже мало трьох онуків. У момент атаки в будинку також перебував їхній півторарічний онук Артем, який приїхав у гості. Усі, хто знаходився всередині будинку, опинилися під завалами.

    Вона також розповіла, що старший син родини Данило нині служить капітаном в артилерійських військах Збройних сил України. Ще двоє дорослих дітей подружжя перебувають за кордоном: донька живе в Німеччині, а син — у Польщі.

    За попередніми даними, внаслідок ракетного удару поранення отримали вісім людей, серед яких двоє дітей. Ще п’ятеро людей певний час вважалися зниклими безвісти. Пошуково-рятувальна операція на місці трагедії тривала всю ніч.

    Масований удар по Україні в ніч на 30 липня став одним із найпотужніших за останній час. Росія застосувала десятки ракет і сотні ударних безпілотників, атакувавши Київ, Львів, Дніпропетровську, Київську, Сумську та інші області. Українські військові та міжнародні партнери продовжують встановлювати типи застосованого озброєння та аналізувати масштаби руйнувань.