Daypolitico

Позначка: КНУ імені Тараса Шевченка

  • Після сьогоднішніх ударів університети Києва можуть продовжити дистанційне навчання до 15 жовтня

    Після сьогоднішніх ударів університети Києва можуть продовжити дистанційне навчання до 15 жовтня

    Масована атака безпілотників на Київ вранці 23 вересня залишила в місті двох загиблих, понад двадцять поранених і стовпи диму біля Центрального вокзалу, на АЗС у Голосіївському районі та поблизу складських приміщень. Потяги затримувалися десятками, у частини містян зник інтернет через пошкодження дата-центрів. Того ж дня у столичних університетах, які ще в серпні оголошували очне навчання базовим форматом із 1 жовтня, знову заговорили про продовження дистанційного навчання — щонайменше до 15 жовтня.

    Це не перше таке рішення у вересні. Навчальний рік в українських вишах розпочався 1 вересня в умовах, які ректорати описували як «змішані з пріоритетом очного навчання». Київський національний університет імені Тараса Шевченка в наказі від серпня прямо зафіксував, що заняття за денною формою — очно, з урахуванням безпекової ситуації та можливих перебоїв з електроенергією і теплом. КПІ, КНУБА, НУБіП та низка інших київських закладів планували лабораторні та практичні заняття в аудиторіях, лекції — у гнучкому форматі. На початку другого тижня вересня більшість великих столичних вишів уже перейшли в онлайн.

    Частота і тривалість повітряних тривог у столиці у вересні не залишала стабільного вікна для одночасної присутності тисяч студентів. Ректор КПІ Анатолій Мельниченко ще на початку місяця говорив, що за постійних тривог «тимчасово більша частина занять проводиться онлайн». Тактика російських ударів — хвилі дронів уночі та вранці, удари по логістиці та об’єктах у житлових районах — зробила очний розклад нестабільним.

    2 вересня, на другий день навчання, безпілотник влучив у корпуси Національного університету харчових технологій у центрі Києва під час занять. Студенти на той момент уже перебували в укритті, постраждалих серед них не було. Міністр освіти Андрій Бутенко тоді наголосив, що універсального рішення для всієї країни немає, формат визначає сам заклад з огляду на рівень місцевої загрози. Через три тижні та сама логіка працює у зворотному напрямку. Після ударів 23 вересня, за інформацією, отриманою редакцією, у столичних вишах розглядають ще два тижні повністю або майже повністю дистанційного режиму — щонайменше до середини жовтня. На момент публікації офіційних наказів ще не було. Остаточне рішення залишається за ректоратами.

    За цим стоїть не лише безпека студентів. Осінньо-зимовий період для українських університетів уже заздалегідь вважали ризикованим. Міністерство освіти ще в серпні рекомендувало ущільнювати розклад заняттями по суботах, заздалегідь переводити лекції в асинхронний формат і готувати резервні канали на випадок відключень. КНУ переніс десять навчальних днів із кінця листопада — початку грудня на суботи вересня–жовтня саме з огляду на можливі перебої з електроенергією. Удари по енергосистемі та інфраструктурі зв’язку 23 вересня лише посилили ці ризики. Якщо дистанційне навчання продовжать до 15 жовтня, частина суботніх занять, закладених як компенсація, знову опиниться онлайн.

    Жовтень у київських вишах мав стати моментом часткового повернення до аудиторій. Після сьогоднішніх ударів цей момент знову відкладається. Наскільки — вирішуватимуть не міністерство і не міська адміністрація, а кожен ректорат окремо, зважаючи на карту тривог наступного тижня.

  • 1 вересня без лінійок, школи відмовилися від масових заходів

    1 вересня без лінійок, школи відмовилися від масових заходів

    Два навчальні корпуси у Шевченківському районі Києва зустріли останню суботу серпня з вибитими вікнами та зірваним ремонтом. Нічний ракетний удар 27 серпня припав на будівлі, які міські служби вже підготували до нового навчального року. Постраждалих не було. Але саме цей удар за три дні до Дня знань краще за будь-який циркуляр пояснює, чому 1 вересня 2026 року в столиці та на сході країни майже не буде ні шкільних лінійок, ні урочистих посвят у студенти.

    П’ятий навчальний рік повномасштабної війни розпочинається у вівторок. ПостановаКабінету Міністрів №847 визначає рамки: з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027 року. Формат навчання кожного закладу — очний, змішаний чи дистанційний — залишають місцевим військовим адміністраціям та засновникам «з урахуванням безпекової ситуації». Кожна школа вирішує сама.

    Саме ця розвилка — формальна свобода плюс особиста відповідальність і є механізмом, який зараз прибирає масові ритуали. Освітній омбудсмен Надія Лещик 28 серпня публічно закликала відмовитися від святкових лінійок та будь-яких масових зібрань у дворах: у разі повітряної тривоги евакуювати сотні дітей із відкритого майданчика майже неможливо. Того ж дня Київ пережив дев’ять тривог, перша — о 8:13. Лещик в окремому коментарі написала, що «дедалі більше думає» про необхідність прямого наказу, який забороняє масові лінійки. Станом на неділю такого наказу у відкритому доступі немає.

    За даними, які вдалося зіставити із заявами міських управлінь, у Києві та східних областях масові заходи 1 вересня скасовують саме за таким принципом — не єдиним столичним розпорядженням, а низкою рішень на рівні окремих закладів. Відповідальність за наслідки, якщо хтось усе ж збере людей на подвір’ї, залишається на директорах шкіл і ректорах університетів.

    Від початку повномасштабного вторгнення у Києві пошкоджено 314 закладів освіти, лише у 2026 році — 107. П’ять шкіл до 1 вересня не встигнуть завершити ремонт: №101, №73 та №199 у Шевченківському районі, ліцей №160 і спеціальна школа №10 у Дарницькому. Там заняття проходитимуть у змішаному форматі, поки працівники ремонтуватимуть пошкоджене. 27 серпня до цього списку додалися ще два корпуси у тому ж Шевченківському районі.

    Міністерство освіти повідомляє: укриття є в 11 375 школах, ними можна охопити приблизно 80% дітей, ще 113 об’єктів добудовують. У Києві міська влада говорить про 375 тисяч місць в укриттях закладів освіти — на 170 тисяч більше, ніж у 2022 році, — та про 94% закладів із «найпростішими» укриттями. Цифра виглядає переконливо, поки не поставити інше питання: чи вміщує конкретне укриття весь склад школи одночасно. Якщо ні, очна лінійка у дворі стає не святом, а порушенням тієї самої відповідальності директора, яку закон визначає без жодних поетичних формулювань.

    Паралельно виникають проблеми і з матеріалами для навчання. У липні удар по київській типографії, а в серпні — по харківському складу знищили близько мільйона підручників для 4-х і 9-х класів. Паперові книжки учні отримають із затримкою щонайменше на два місяці, на 1 вересня їм обіцяють PDF-версії. Перший урок міністерство пропонує присвятити темі «Мова гідності».

    Для університетів є окрема рекомендація: ущільнити осінній семестр, зокрема за рахунок субот, заздалегідь врахувавши можливі перебої з електроенергією взимку. Київський національний університет імені Тараса Шевченка вже переніс десять навчальних днів листопада–грудня на суботи вересня та жовтня.

    1 вересня більшість київських шкіл, за прогнозом КМДА, все одно працюватимуть очно — 95,3%. Ще 4% — у змішаному режимі, близько 0,7% залишаться на дистанційному навчанні. Східні громади матимуть свою, значно жорсткішу пропорцію. На практиці це означає, що звичних масових лінійок у Києві та на сході цього року, найімовірніше, не буде. При цьому окремого рішення про їхню заборону може так і не з’явитися — школи просто обиратимуть безпечніший формат на місцях.