Daypolitico

Позначка: колаборант

  • Зрада в освіті: суд заочно заарештував директора-колаборанта фейкового коледжу в Новій Каховці

    Зрада в освіті: суд заочно заарештував директора-колаборанта фейкового коледжу в Новій Каховці

    Центральний районний суд Миколаєва постановив взяти під варту без права внесення застави колишнього заступника директора Новокаховського вищого професійного училища Геннадія Іванцова. Чоловіка звинувачують у колабораціонізмі та сприянні ворогу — після окупації міста він добровільно очолив незаконно створений «Новокаховский технический колледж» і розпочав масштабну русифікацію місцевої освіти. Оскільки підозрюваний ігнорував виклики слідчих та переховується на тимчасово окупованій території, рішення про арешт ухвалено заочно.

    За матеріалами слідства, у серпні 2022 року Іванцов повністю перевів роботу очолюваного ним закладу на російські освітні стандарти. Він особисто впроваджував навчальні програми та підручники країни-агресора, перевів документацію і викладання на російську мову, а також регулярно організовував заходи з ворожою пропагандою. Крім того, зловмисник передав окупаційній адміністрації матеріально-технічну базу та службовий автомобіль українського училища. Своїм підлеглим колаборант організував виплату заробітної плати у російських рублях.

    Служба безпеки України офіційно повідомила фігуранту про підозру 7 серпня 2026 року. Суд врахував високі ризики того, що обвинувачений може продовжувати протиправну діяльність або впливати на свідків, та обрав найсуворіший запобіжний захід.

    За даними журналістських розслідувань, загалом на співпрацю з ворогом пішли 34 зі 120 співробітників закладу, частина з яких отримала фейкові керівні посади (зокрема, Марина Мельник та Віталій Павлівський). Відомо, що до повномасштабного вторгнення Іванцов тривалий час очолював місцеві ОСББ та займався адміністративно-господарською роботою. Попри зраду частини колективу, основне та найцінніше обладнання училища вдалося завчасно вивезти на підконтрольну Україні територію.

  • Понад 10 тисяч експонатів вивезли з Херсона: СБУ викрила організатора масштабного пограбування музею

    Понад 10 тисяч експонатів вивезли з Херсона: СБУ викрила організатора масштабного пограбування музею

    Служба безпеки України повідомила про підозру колаборанту, який, за даними слідства, причетний до одного з найбільших випадків розграбування культурної спадщини України під час повномасштабної війни — вивезення понад 10 тисяч експонатів із Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка. Йдеться про Андрія Мальгіна, який очолює Центральний музей Тавриди в окупованому Криму та, за версією українських правоохоронців, координував незаконне транспортування музейних цінностей у листопаді 2022 року.

    За інформацією СБУ та матеріалами слідства, у період 1–2 листопада 2022 року, під час відступу російських військ із Херсона, було організовано масове вивезення культурних цінностей. Загалом із музею було викрадено 10 785 експонатів — картини, ікони, графічні роботи, декоративне мистецтво та інші об’єкти, які становлять значну частину музейного фонду. Ці події підтверджуються й іншими джерелами: за оцінками правоохоронців, загалом із музею було незаконно вивезено понад 10 тисяч предметів мистецтва .

    Пограбування відбувалося в умовах хаотичного відступу російських військ, але мало ознаки добре спланованої операції. За даними української сторони, експонати вантажили у вантажівки та вивозили спочатку на лівобережжя Херсонської області, а згодом транспортували до тимчасово окупованого Криму. Частина викрадених предметів, за інформацією міжнародних партнерів, могла опинитися у фондах кримських музеїв або бути прихованою для подальшого перепродажу.

    Роль Андрія Мальгіна у цій схемі є ключовою. Ще з 2014 року він підтримував російську окупаційну політику в Криму та сприяв інтеграції українських культурних установ у російську систему. Після початку повномасштабної війни він, за даними слідства, долучився до системного вивезення культурних цінностей із окупованих територій. Раніше він вже потрапляв під санкції ЄС і Швейцарії саме через причетність до зберігання викрадених творів мистецтва з Херсона .

    Слідчі СБУ кваліфікували дії підозрюваного як воєнний злочин — порушення законів і звичаїв війни, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Наразі вирішується питання про оголошення його у міжнародний розшук. Українські правоохоронці також працюють над встановленням інших учасників схеми, включно з представниками окупаційної адміністрації та військовими.

    Паралельно Україна активізує міжнародні механізми повернення викрадених культурних цінностей. Зокрема, у 2026 році країна отримала можливість напряму вносити дані про викрадені об’єкти до баз Інтерполу, що значно розширює можливості їхнього пошуку. Уже сотні предметів, викрадених із музеїв Херсона, внесено до міжнародних обліків .

    Експерти зазначають, що випадок із Херсонським художнім музеєм є одним із найбільших задокументованих актів культурного мародерства в Європі за останні десятиліття. До війни колекція музею налічувала близько 14 тисяч експонатів, тож вивезення понад 10 тисяч фактично означає втрату більшої частини фонду.

    Пограбування культурних установ на окупованих територіях стало системною практикою російських військових. Офіс Генерального прокурора України зафіксував аналогічні випадки в Маріуполі, на території заповідника «Кам’яна Могила» та інших об’єктах культурної спадщини. Це свідчить про цілеспрямовану політику привласнення культурних цінностей.

    Фахівці підкреслюють, що такі дії мають не лише матеріальну, а й символічну мету — знищення культурної ідентичності та переписування історії. Викрадення мистецьких творів позбавляє країну частини її культурної пам’яті та ускладнює відновлення після війни.

    Водночас Україна продовжує працювати над поверненням викрадених експонатів. Ведеться ідентифікація предметів, створюються цифрові каталоги, організовуються виставки, присвячені втраченим колекціям. Це дозволяє не лише фіксувати злочини, а й підвищувати міжнародну увагу до проблеми.

    Таким чином, справа про розграбування Херсонського музею виходить далеко за межі кримінального провадження. Вона стала символом боротьби за культурну спадщину України та прикладом того, як війна впливає не лише на території, а й на історичну пам’ять цілої нації.

  • СБУ викрила IT-шпигуна: працював на окупантів і російські компанії

    СБУ викрила IT-шпигуна: працював на окупантів і російські компанії

    Служба безпеки України затримала власника підпільної ІТ-компанії в Івано-Франківську, який працював на російську окупаційну адміністрацію в Херсонській області. За даними слідства, чоловік розробляв вебресурси на замовлення колаборанта Михайла Шпіра — заступника “міністра цифрового розвитку” окупаційної влади та прокремлівського пропагандиста.

    За інформацією Управління СБУ в Івано-Франківській області, саме Шпір, який наразі переховується на лівобережжі Херсонщини, залучив підозрюваного до створення фейкового “правозахисного” сайту. Ресурс мав дискредитувати українських активістів та створювався під виглядом цифровізації послуг для мешканців окупованої території.

    Також франківський айтівець розробив персональний сайт Шпіра, який той використовував для самопіару та поширення кремлівської пропаганди. Крім того, фігурант виконав понад 40 замовлень від російських комерційних компаній, отримуючи оплату через криптовалюти та посередників з країн колишнього СРСР.

    «Фактично він запустив підпільний IT-бізнес, що обслуговував російських замовників під час війни», — зазначили у СБУ.

    Під час обшуків в офісі, помешканні фігуранта і за адресами проживання працівників компанії правоохоронці вилучили комп’ютери, телефони, банківські картки, чорнові записи та інші докази незаконної діяльності.

    Айтівця затримали. Йому інкримінують пособництво державі-агресору (ч. 1 ст. 111-2 КК України). Якщо провину доведуть, зловмиснику загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • У Херсоні судитимуть колаборанта-пропагандиста

    У Херсоні судитимуть колаборанта-пропагандиста

    Херсонська обласна прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо місцевого жителя, якого звинувачують у колабораційній діяльності, посяганні на територіальну цілісність України та виправдовуванні збройної агресії Росії. Дії обвинуваченого кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за ч. 6 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 436-2.

    Як встановило слідство, в серпні 2022 року, перебуваючи в тимчасово окупованому Херсоні, фігурант долучився до пропагандистської акції «Вулиці Херсона», яку фінансували російські військові та окупаційна адміністрація.

    Зокрема, чоловік залучав молодь із селища Текстильне до створення проросійського відеоконтенту, який згодом поширювався у медіа. У відео містилися відверті заклики до підтримки окупаційної влади та приєднання регіону до складу Росії.

    Крім того, підозрюваний використовував власний автомобіль для перевезення учасників акції до визначених локацій. Він також самостійно наносив фарбу кольорів російського триколора на паркани та стіни будівель. Разом із іншими він організовував роздачу друкованих матеріалів з антиукраїнською пропагандою та наклепами на українську владу.

    Розслідування проводило Управління Служби безпеки України в Херсонській області. Наразі обвинуваченому загрожує суворе покарання, передбачене законодавством за колабораційну діяльність і сприяння ворогу під час збройної агресії.

  • СБУ та ДБР затримали ще одного охоронця російської катовні під час окупації Херсона

    СБУ та ДБР затримали ще одного охоронця російської катовні під час окупації Херсона

    У Херсоні Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань затримали ще одного співробітника, який працював на російських окупантів під час тимчасової окупації міста. Зрадником виявився молодший інспектор Херсонського слідчого ізолятора, який підтримав агресора з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    За це його «призначили» охоронцем в російській катівні, яку ворог облаштував у будівлі захопленого СІЗО.

    Перебуваючи на «посаді», зрадник охороняв камери, до яких окупанти масово ув’язнювали місцевих жителів. Найбільше потерпілих було серед учасників руху опору у південному регіоні України. Крім того, фігурант агітував своїх знайомих вступати до окупаційної установи рф, обіцяючи потенційним кандидатам «зарплату» в рублях та лояльне ставлення з боку агресора.

    Після звільнення Херсона зловмисник намагався уникнути правосуддя і для цього постійно змінював місця проживання.

    Правоохоронці встановили місцеперебування зрадника і затримали його. Під час обшуку у фігуранта вилучено мобільний телефон із доказами його злочинів.

    СБУ та ДБР затримали охоронця російської катівні

    Наразі затриманому повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
    • ч. 7 ст. 111-1 (колабораційна діяльність).

    Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Комплексні заходи проводили співробітники СБУ в АР Крим спільно з ДБР за процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури.

  • Затримано співробітника ТЦК за співпрацю з окупантами

    Затримано співробітника ТЦК за співпрацю з окупантами

    Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) спільно зі Службою безпеки України затримали колишнього інспектора «Дар’ївської колонії», який, під час окупації Херсонської області, працював на загарбників. Про це повідомляє пресслужба ДБР.

    Під час окупації частини Херсонської області чоловік влаштувався на аналогічну посаду у колонії, яка перебувала під контролем окупаційної влади. Він продовжував працювати в захопленому закладі до моменту звільнення регіону. Після деокупації інспектор вирішив залишитися на підконтрольній Україні території.

    Після звільнення Херсонщини чоловіка мобілізували, і він почав служити в одному з районних територіальних центрів комплектування (ТЦК) Одеської області, де вручав повістки військовозобов’язаним. При цьому він заперечував свою співпрацю з окупантами, заявляючи колегам про свою патріотичну позицію.

    Оперативно-слідчі дії ДБР призвели до виявлення документації, що підтверджує функціонування колонії під час окупації. Під час допитів свідків вдалося викрити перебіжчика, якому було повідомлено про підозру у колабораційній діяльності відповідно до частини 7 статті 111-1 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк до 15 років.

    Затриманий перебуває під вартою, і наразі вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.

  • Таємниця мільярдів: куди поділися гроші, виплачені китайцями за акції “Мотор Січ”?

    Таємниця мільярдів: куди поділися гроші, виплачені китайцями за акції “Мотор Січ”?

    Українське Міністерство юстиції здійснює конфіскацію усього майна колишнього нардепа В’ячеслава Богуслаєва, якого звинувачують у колаборації та співпраці з Росією. Це майно включає понад 300 раритетних рушниць, частки в українських компаніях та понад 600 мільйонів гривень на банківських рахунках. Проте, де точно знаходиться найбільша сума – півмільярда доларів, отримана за контрольний пакет акцій “Мотор Січі” від китайських інвесторів, залишається загадкою.

    “Сьогодні я щиро вдячний спецслужбам: СБУ, прокуратурі. Вони підтримують нас, бачачи наші зусилля зміцнити обороноздатність нашої держави”, – зазначав Богуслаєв у липні 2021 року.

    Однак ця “підтримка” виявилась ілюзією. У жовтні 2022 року СБУ затримала Богуслаєва за підозрою у співпраці з Росією та спробі продати державі-агресору авіаційні двигуни “Мотор Січі”, які використовувалися окупаційною армією. “Герой України” Богуслаєв, який має російський паспорт, знаходиться в СІЗО, де вже подав заяву про бажання бути обміняним на українських полонених. Також він ризикує втратити всі свої активи в Україні, які були зареєстровані на його та його родини імена.

    Міністерство юстиції України стежить за виправданням усього майна колишнього нардепа В’ячеслава Богуслаєва, спільно з його спільником Петром Кононенком, які обвинувачуються у корупційних схемах. У січні 2024 року вони подали позов до Вищого антикорупційного суду з вимогою стягнення активів на користь держави. На наступний день суд задовольнив запит про забезпечення позову, наклавши арешт на усе майно, яке було виявлено в Україні як у обвинувачених, так і у їхніх родичів.

    Серед арештованих активів Богуслаєва і пов’язаних з ним осіб — 100% акцій страхової компанії “Мотор-Гарант”, Вінницького авіаційного заводу, компаній “Вертольоти МСБ” та “Мотор-Банк”, а також близько 100 мільйонів гривень та 12,6 мільйонів доларів на рахунках Богуслаєва в його особистому Мотор-банку та ПУМБ Ріната Ахметова. Також арештовано колекцію вогнепальної зброї, в якій нараховується понад 330 одиниць рушниць, карабінів та пістолетів, вартість якої оцінюється в декілька мільйонів доларів. Проте ці активи виглядають скромно порівняно з тим, що Богуслаєв продав китайській компанії Skyrizon Aircraft в 2016 році, майже 56% акцій “Мотор Січі”. Більша частина цих акцій належала структурам, пов’язаним з Богуслаєвим. Загалом він мав 15% акцій особисто.

    Богуслаєв завжди уникає прямої відповіді на питання щодо сум, які отримав від китайських інвесторів. У 2019 році він заявив: “Вони нам дали 100 мільйонів доларів… Ще 150 мільйонів доларів прийдуть наступного року. Якби не ці гроші, ви б тут не стояли, і я б з вами не розмовляв”. Проте згодом з’ясувалося, що ці суми не були оплатою за акції, а отриманим кредитом (100 мільйонів у 2016 році під 0,3% річних від Skyrizon) та обіцянками китайців про інвестиції.

    У 2021 році розслідування OCCRP на основі даних Pandora Papers показало, що китайці сплатили за 56% акцій “Мотор Січі” понад 500 мільйонів доларів. Зазначалося, що фінансування угоди надходило з державного Китайського банку розвитку. Акції були розподілені на декілька менших пакетів, щоб уникнути підозри, проте це не допомогло. У 2017 році СБУ розпочала кримінальне провадження, що призвело до арешту усіх акцій, куплених китайцями.

    Арешт не скасовано і досі, що заважає китайцям отримати контроль над заводом. У той час Богуслаєв, який отримав кошти, продовжував керувати заводом як почесний президент до свого арешту, після чого “Мотор Січ” була націоналізована.

    Про місцеположення китайських коштів нічого не відомо. Деякі джерела в українських спецслужбах вважають, що Богуслаєв сховав їх в офшорних зонах, що робить їх важкодоступними. Однак Богуслаєв запевняє, що не має офшорів та грошей. Наразі спецслужби намагаються знайти кошти для конфіскації, проте без співпраці з Богуслаєвим це завдання важко виконати.